Система електронних платежів Національного банку України 25 Завдання та функції сеп

Вид материалаДокументы
Службовий рядок
Рядок заголовка
А - пакета початкових платіжних документів. Кожний інформаційний рядок файла А
В. АРМ-2 приймає квитанції R
А, в якому платіж надійшов у СЕП; • час надходження файла А
А\ • електронний підпис цього платіжного документа. «Технологічне розширення» імені файла А
А на АРМ-2 до технологічних реквізитів платежу додається реквізит «час приймання цього файла на АРМ-2». Файл С
С на АРМ-2 РРП-відправника; • час приймання файла С
В на АРМ-2; • час проходження файла В
А; • квитанція S на файл В
А або не може нормально прийняти квитанцію 5, або ж квитанція 5 несе ненульовий код помилки (банк не прийняв пакет В)
А) приймаються лише в межах поточної суми на технічному коррахунку. Тобто файл А
Подобный материал:
1   2   3   4   5
Фрагмент довідника розрахункових палат (приклад)

Електронний


Фізична адреса


Найменування


ідентифікатор








ООНР


ШНО


Центральна розрахункова палата


ААНР


УАНО


Розрахункова палата, м. Вінниця


22НР


У2НО


Розрахункова палата, м. Чернівці


25.7.2. Файли СЕП

Інформація, що використовується в системі СЕП, передається між АРМ СЕП у вигляді файлів. Файл - це сукупність записів визначеної струк­тури і змісту, що зберігається на носії електронної інформації (магнітний диск, жорсткий диск ПЕОМ тощо) та може передаватися каналами зв'язку.

Передача файлів каналами зв'язку не буде розглядатися у цьому роз­ділі. Для уявлення технології виконання платежів у СЕП досить знати, що існують програмно-технічні засоби під назвою «Електронна пошта НБУ» ВІІМАІЬ). До цієї пошти мають доступ усі банківські установи України та деякі урядові та комерційні організації. АРМ СЕП обмінюються між со­бою файлами за допомогою електронної пошти НБУ.

СЕП заснована на пакетному способі передачі інформації. Тобто порція інформації, яка повинна бути передана від одного АРМ до іншого, оформля­ється АРМ-відправником у вигляді файла та надсилається електронною по­штою АРМ-одержувачу. Це призводить до наявності певного періоду часу між моментом відправки файла з АРМ-відправника та отриманням його на АРМ-одержувачі. Крім того, внаслідок ненадійного функціонування ліній зв'язку, розбіжностей у розкладі функціонування окремих учасників СЕП та інших зовнішніх чинників деяка відправлена інформація може:

• не дійти до одержувача взагалі;

• бути пошкодженою;

• потрапити до одержувача двічі.

Тому, крім передачі власне платіжних документів, АРМ СЕП обмі­нюються між собою та з ОДБ банку різноманітною технологічною інфор­мацією. Основна мета таких технологічних файлів (або «службових по­відомлень») - забезпечити надійний контроль за станом розрахунків на всіх стадіях проходження платіжних документів через СЕП.

За функціональним призначенням розрізняються такі групи файлів:

1. Пакети платіжних документів.

2. Квитанції на пакети платіжних документів.

3. Інформація для звірки (контрольна інформація).

4. Звітні форми.

5. Сигнали синхронізації роботи АРМ.

6. Аварійні повідомлення. За напрямком руху розрізняються файли обміну (рис. 25.4):

• між банком та РРП;

• між двома РРП;

• між РРП та ЦРП.

Опис конкретних типів файлів подано далі - при розгляді технології функціонування СЕП.

Формати файлів СЕП, їх структура та технологія обміну інформацією у СЕП регламентуються нормативними документами Національного банку. Електронні розрахункові документи та технологічна інформація СЕП за­хищаються, передаються та приймаються лише з використанням програм­но-апаратних засобів, затверджених і наданих Національним банком.

Загальна структура файлів СЕП

Усі файли СЕП є текстовими файлами фіксованого формату. Усі файли СЕП мають уніфіковану структуру:

• службовий рядок;

• рядок заголовка;

• інформаційні рядки.

Службовий рядок





Рядок заголовка











Інформаційні рядки

















Рис. 25.4. Загальна структура файлів СЕП

Службовий рядок призначений для розміщення технологічної інфор­мації. Здебільшого вона використовується для підвищення безпеки та на­дійності системи.

Рядок заголовка включає технологічну інформацію про файл у ціло­му. Зокрема, інформацію про дату та час формування файла, кількість ін­формаційних рядків у файлі, електронно-цифровий підпис файла та іншу контрольну інформацію, призначену для перевірки цілісності та достовір­ності файла.

Усі інформаційні рядки файлів конкретного типу мають однакову довжину. Зміст інформаційних рядків залежить від типу конкретного фай­ла і буде розглянутий далі. У деяких типів файлів СЕП інформаційні рядки відсутні. У цьому разі файл СЕП складається із службового рядка та рядка заголовка.

Правила формування імен файлів СЕП

Усі імена файлів СЕП мають таку структуру:

vtxxxxmd.nnn,

де

v - ознака валюти файла;

І - тип файла у СЕП;

хххх - електронна адреса відправника/одержувача файла згідно з довідниками учасників розрахунків;

md - місяць та день банківського дня (0...9, А...7); nnn - технологічне розширення файла.

Існує довідник іноземних валют, з якими працює СЕП. Для файлів СЕП, що пов'язані з іноземними валютами, «ознака валюти файла» береть­ся з цього довідника. Для файлів у національній валюті України «ознака валюти файла» є символ «$»

Символ «тип файла у СЕП» визначає функціональне призначення цьо­го файла та напрямок його руху. Далі для посилання на файл СЕП будь-якого визначеного типу буде використовуватись латинська літера - другий символ імені файла, який означає тип файла СЕП.

Технологічне розширення імені файла призначене для забезпечення унікальності файлів одного й того ж типу протягом одного банківського дня. Для більшості типів файлів воно також відображає упорядкованість файлів за часом їх формування.





25.7.3. Загальна схема розрахунків

Обмін платіжними документами

Клієнти комерційних банків не є безпосередніми учасниками системи електронних платежів. Клієнти виконують свої платежі лише через комер­ційні банки, які їх обслуговують і які є абонентами СЕП найнижчого рівня.

Комерційний банк готує початкові платіжні документи одним із способів:

• операціоніст банку отримує паперові документи від клієнтів і ство­рює на їх основі електронні документи за допомогою програми «Операційний день банку»;

• банк отримує електронні платіжні документи від філій засобами внутрішньобанківської платіжної системи;

• банк отримує електронні документи засобами системи «клієнт-банк» від клієнта-відправника.

Усі ці способи передбачають проходження платіжних документів че­рез ОДБ банку - учасника СЕП. ОДБ банківських установ - єдине джерело надходження електронних розрахункових документів у СЕП (рис. 25.5).

Початкові платіжні документи для передачі у СЕП оформляються в ОДБ у вигляді файла типу А - пакета початкових платіжних документів. Кожний інформаційний рядок файла А містить один платіжний документ. У файлі може бути від 1 до 1000 платіжних документів. В одному файлі А згруповані документи тільки в одній валюті, причому, як уже зазначалося, перша літера найменування файла визначає цю валюту.

ОДБ передає сформовані пакети початкових документів в АРМ-3 СЕП, установлений у банку. АРМ-3 перевіряє їх на відповідність вимогам, які прийняті у системі електронних платежів, і в разі виконання усіх умов відправляє пакет платіжних документів електронною поштою у РРП, в якій обслуговується цей банк (рис. 25.6).

Не дозволяється надходження пакетів платіжних документів та інших файлів СЕП від банків - учасників у СЕП будь-якими іншими шляхами, крім передачі через АРМ-3 банку-учасника.





АРМ-2 регіональної розрахункової палати працює в циклічному режимі. Цикл обробки (так званий «основний цикл», або «сеанс прийому-передачі») складається з двох частин (режимів) (рис. 25.7):

прийом: АРМ-2 отримує від банків пакети платіжних документів - файли А - та перевіряє їх. Банку-відправнику пакета надається файл Т - квитанція на файл А, в якій повідомляються результати перевірки і рішення, чи цей пакет прийнятий до обробки у РРП, чи ні. Квитанція відправляється банку електронною поштою. Платіжні документи, що прийняті до обробки, накопичуються. Прийом здебільшого виконується протягом 15-20 хвилин. Після цього АРМ-2 переходить до другої частини циклу - розсилки;

розсилка: платіжні документи, прийняті АРМ-2 протягом остан­нього циклу, групуються за адресатами для передачі одержувачам. На кожний банк регіону збираються всі платіжні документи, адре­совані на нього і прийняті в цьому сеансі, і формуються у вигляді файла В - пакета відповідних платіжних документів. Файли В від­правляються банкам регіону. Платежі, призначені для банків, що обслуговуються в інших РРП, формуються у вигляді файлів С - па­кетів міжрегіональних платіжних документів (для кожної з інших РРП формується окремий файл С, що містить документи, призна­чені для всіх банків іншої РРП). Кожний інформаційний рядок файлів В та С містить один документ. Так само, як і у файлах А, у файлі В (або С) містяться платежі в одній валюті. Файли С надси­лаються РРП-одержувачам. У випадку, коли для конкретного банку (або РРП) у згаданому сеансі немає документів для відправки, файл В (С) не формується.

У режимі «прийом» основного циклу АРМ-2 РРП-одержувача разом з файлами А від своїх комерційних банків приймає файли С з інших РРП. Про результати приймання файла С РРП-одержувач інформує РРП-відправника файлом R- квитанцією на файл С. На етапі «розсилка» прийняті міжрегіональні платіжні документи разом з внутрішньорегіональними по­трапляють у пакет В для банку-одержувача.

Банк - одержувач пакета В інформує РРП про результати прийому цього пакета файлом S - квитанцією на пакет В. АРМ-2 приймає квитанції R та S на раніше відправлені ним файли також у режимі «прийом» основ­ного циклу.

Обробка пакетів електронних платіжних документів та файлів-квитанцій відбувається в порядку черговості надходження до системи. Переданий і прийнятий до системи електронний розрахунковий документ не підлягає відміні (відкликанню) засобами системи жодним з користувачів.

Кількість циклів (сеансів) протягом банківського дня не перевищує 99. У банку одержувача електронні розрахункові документи для кожного клієнта оформляються у вигляді паперового документа під назвою «Реєстр електронних розрахункових документів», який завіряється підписом та пе­чаткою банку. Реєстр замінює паперові документи, що підтверджують за­рахування коштів на рахунок клієнта, і видається як додаток до виписки. Для клієнтів, що обслуговуються системою «клієнт-банк», відповідні пла­тіжні документи передаються їм в електронній формі через цю систему.

Комерційний банк зобов'язаний здійснювати обробку усіх відповід­них електронних розрахункових документів у день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження і незалежно від змісту. Документи, що не можуть бути коректно оброблені банком (наприклад, не існує рахунку клієнта, якому призначений документ), повинні бути занесені на спеціаль­ний рахунок «Суми до з'ясування», та ці кошти повинні бути повернуті їх відправнику також через СЕП окремим документом.

Розглянемо структури пакетів платіжних документів та квитанцій на них (рис. 25.8).

Файл А містить початкові платіжні документи від одного банку - учас­ника СЕП. Кожний інформаційний рядок містить один документ. Реквізити платіжного документа складаються із загальновідомих бухгалтерських і та­ких технологічних:

• ім'я файла А, в якому платіж надійшов у СЕП;

• час надходження файла А у СЕП (тобто обробки його на АРМ-3 банку-відправника);

• порядковий номер платіжного документа в цьому файлі А\

• електронний підпис цього платіжного документа.

«Технологічне розширення» імені файла А є унікальним номером фай­ла початкових платежів від конкретного банку в конкретній валюті впро­довж одного банківського дня. Дата (число та місяць) банківського дня за­значена у 7-му і 8-му символах імені файла, валюта - у першому символі імені, електронна адреса банку-відправника - від 3-го до 6-го. Таким чи­ном, реквізити «ім'я файла А, в якому платіж надійшов у СЕП», та «порядковий номер платіжного документа в цьому файлі» становлять уні­кальну ідентифікацію платіжного документа СЕП у межах одного року.

Після обробки файла А на АРМ-2 до технологічних реквізитів платежу додається реквізит «час приймання цього файла на АРМ-2».

Файл С складається з групи платіжних документів від банків одного регіону, призначених для банків іншого регіону. До реквізитів платіжного документа, наявних у файлі А, додаються такі технологічні:

• ім'я файла С;

• порядковий номер платіжного документа в ньому;

• час формування файла С на АРМ-2 РРП-відправника;

• час приймання файла С на АРМ-2 РРП-одержувача.

«Технологічне розширення» імені файла С є номером сеансу АРМ-2, в якому цей файл було сформовано.

«Електронна адреса» в імені файла - складається з електронних адрес АРМ-2, між якими цей файл передається:

• 1-й - 2-й символи - перші два символи електронної адреси АРМ-2-відправника;





3-й - 4-й символи - перші два символи електронної адреси АРМ-2-одержувача.

Файл В містить відповідні платіжні документи, адресовані одному банку - учаснику СЕП. Кожний інформаційний рядок містить один доку­мент. Крім реквізитів, наявних у платіжних документах файла А (та, мож­ливо, доданих у файлі С, якщо платіж був міжрегіональним), додаються такі технологічні:

• ім'я файла В;

• порядковий номер платіжного документа в ньому;

• час формування файла В на АРМ-2;

• час проходження файла В на АРМ-3 банку-одержувача.

«Технологічне розширення» імені файла В є номером сеансу АРМ-2, в якому цей файл було сформовано. «Електронна адреса» в імені файла - це електронна адреса банку-одержувача.

У рядку заголовка файлів А, С, В міститься інформація про цей пакет платіжних документів у цілому:

• дата та час його формування;

• кількість платіжних документів у ньому;

• загальна сума дебетових документів файла;

• загальна сума кредитових документів файла;

• електронний підпис файла в цілому;

• електронний підпис рядка заголовка.

АРМ СЕП та ОДБ банку повідомляють один одного про результати при­ймання пакетів платіжних документів за допомогою файлів-квитанцій. Це:

• квитанція T на файл А;

• квитанція S на файл В;

• квитанція R на файл С.

Кожна квитанція завжди відповідає одному, і лише одному, пакету платіжних документів. Вона надсилається відправнику цього пакета. Якщо квитанція підтверджує успішне прийняття пакета платіжних документів, то кажуть, що вона квитує, або підтверджує цей пакет.

Пакет, якому відповідає квитанція, називається файлом, сквитованим цією квитанцією.

Ім'я файла-квитанції формується з імені квитованого файла, а саме: тільки замінюється тип файла (АТ, В, СR). Валюта, електронна ад­реса, дата та технологічне розширення залишаються незмінними.

Рядок заголовка квитанції містить реквізити з рядка заголовка квито­ваного файла, які дозволяють звірити інформацію про сквитований файл у цілому.

Результати приймання пакета відображаються в коді завершення оброб­ки (або коді помилки), який теж міститься в рядку заголовка квитанції.

Існує довідник кодів помилок, загальний для всіх АРМ СЕП та ОДБ

банків. У ньому наведені всі можливі коди помилок з їх тлумаченням, яки­ми обмінюються АРМ та ОДБ.

Результати приймання пакета можуть бути такими:

• Пакет прийнятий успішно. Код помилки в квитанції дорівнює 0.

• Пакет відхилений у цілому (наприклад, порушення структури паке­та, викривлення при передачі лініями зв'язку тощо). Код помилки в квитанції відображає причину відхилення.

• Знайдені помилки в окремих платіжних документах пакета (на­приклад, вказане МФО банку, якого немає в довіднику банків - учасників СЕП). У цьому випадку код помилки в рядку заголовка квитанції має тлумачення «помилка в платіжних документах паке­та», і в квитанції наявні інформаційні рядки, кожний з яких повідом­ляє номер платіжного документа в квитованому пакеті та сутність помилки, знайденої в цьому документі.

Як уже зазначалося, одиницею обміну платіжними документами у СЕП є пакет платіжних документів (це є однією з характерних рис брутто-систем). Приймання у СЕП або відмова від приймання платіжних докумен­тів виконується цілими пакетами, без їх переформування та відокремлення коректних платіжних документів від некоректних. Тобто, якщо в квитанції вказані помилки в деяких документах пакета (навіть тільки в одному), ре­шта платіжних документів цього пакета також не приймається у СЕП, не­зважаючи на те, що самі по собі вони є коректними.

Відповідальність за групування в одному пакеті коректних і некорект­них документів (тобто за те, що коректні платіжні документи з цього паке­та не прийняті у СЕП) несе банк - відправник пакета. У випадку, коли банк отримує квитанцію Т про те, що файл початкових платежів не прийнятий, банк повинен проаналізувати причини відхилення файла, вжити заходів для виправлення (або вилучення) некоректних документів засобами ОДБ та повторно надіслати коректні документи в новому пакеті.

Слід зазначити, що АРМ-3 під час перевірки пакетів платежів може ви­явити в них помилки. Тоді АРМ-3 сам формує і повертає до ОДБ квитанцію про відхилення цього пакета, не передаючи пакет з помилками у РРП. Кви­танцію ж про успішне приймання файла А виробляє тільки АРМ-2.

Так само, приймаючи файл В від РРП, АРМ-3 може знайти в ньому помилки, не передавати його в ОДБ і самостійно сформувати квитанцію про це. Квитанцію про успішне приймання файла В формує (і передає у РРП через АРМ-3) лише ОДБ банку.

Ведення кореспондентських рахунків банків - учасників СЕП

На початку робочого дня кожна РРП отримує від відповідного регіо­нального управління Національного банку інформацію про стан реальних кореспондентських рахунків банківських установ регіону. АРМ-2 приво­дить стан технічних коррахунків банків відповідно до стану їх реальних коррахунків. Ця інформація негайно надається банкам регіону - учасникам розрахунків.

Протягом робочого дня розрахунки банку, які здійснюються через СЕП, відображаються на технічному коррахунку цього банку таким чином:

• У момент отримання пакета початкових документів (А), якщо АРМ-2 приймає його успішно і формує квитанцію Т з нульовим ко­дом помилки, то технічний коррахунок зменшується на суму кре­дитових документів цього пакета - «банк відправив гроші». Заува­жимо: якщо банк (ОПЕРУ НБУ) відправив початковий дебетовий документ, то технічний коррахунок навпаки - збільшується на суму цього документа. Інформаційні ж документи, що містяться в пакеті, не впливають на стан технічного коррахунку;

• при формуванні на АРМ-2 і відправленні в банк пакета відповідних документів (В) технічний коррахунок не змінюється. Відповідні платежі відображаються на коррахунку лише тоді, коли АРМ-2 отримує квитанцію S про те, що банк успішно прийняв цей пакет В. У момент приймання на АРМ-2 квитанції S про успішне отримання пакета В банком коррахунок збільшується на суму кредитових до­кументів цього пакета - «банк одержав гроші» (зауважимо: якщо банк отримав дебетовий документ, то технічний коррахунок, нав­паки, зменшується на суму цього документа; інформаційні ж доку­менти, що містяться в пакеті, ніяк не впливають на стан технічного коррахунку);

• якщо АРМ-2 відхиляє пакет початкових документів А або не може нормально прийняти квитанцію 5, або ж квитанція 5 несе ненульовий код помилки (банк не прийняв пакет В), то технічний корраху­нок не змінюється.

Якщо відсутні інші, крім системи електронних розрахунків, джерела надходження або знімання коштів з коррахунку банку, то технічний корра­хунок збігається з реальним значенням коррахунку. Тобто, СЕП практично підтримує актуальне значення коррахунку банку-учасника в режимі реаль­ного часу.

Початкові платежі від банків (файли А) приймаються лише в межах поточної суми на технічному коррахунку. Тобто файл А не буде прийнятий від банку, якщо в результаті цього технічний коррахунок набуде від'ємного

значення. Це гарантує, що банк при виконанні міжбанківських розрахунків розпоряджається лише фактично наявними у нього коштами.

Ситуації, коли банк не має змоги виконувати початкові платежі через від­сутність коштів на рахунку, мають назви «червоного» та «жовтого» сальдо.