Проміжна оцінка впровадження регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

Вид материала

Содержание

Для оцінки впровадження трирівневої моделі
Місто Вінниця
Таблиця 2 Склад Координаційної ради у м. Вінниці
Місто Івано-Франківськ
Таблиця 3 Склад Координаційної ради в м. Івано-Франківськ
Правова система
Державні та муніципальні служби
Тип послуг
Цсссдм, ссд
Загальні висновки

Подобный материал:

Проміжна оцінка впровадження регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

(грудень 2008 – березень 2009)

Наталя Пилипів,

координатор з моніторингу й оцінки,

БО «Український Центр Порозуміння»

Перелік скорочень, використаних у тексті:

ДІМ – дільничний інспектор міліції;

ГО – громадська організація;

ЗОШ – загальноосвітня школа;

КМСД – кримінальна міліція у справах дітей;

МВС – Міністерство внутрішніх справ;

ОБЛВНО – обласний відділ науки і освіти;

ПТУ – професійно-технічне училище;

РМППЗ – регіональна модель профілактики підліткової злочинності;

ССД – служба у справах дітей;

ЦВПГ – центр відновного правосуддя в громаді;

ЦСССДМ – центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

ШСРК – шкільна служба розв’язання конфліктів.

* * *

Починаючи з 2005 року Український Центр Порозуміння спільно з Київським національним університетом внутрішніх справ та ГО «Інститут проблем наркоманії та наркозлочинності», за фінансової підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва, виконує проект «Стратегії міліції щодо профілактики підліткової злочинності в Україні». У рамках проектної діяльності розроблено регіональну трирівневу модель профілактики підліткової злочинності, яка описує систему взаємопов’язаних заходів на рівні первинної, вторинної та третинної профілактики. Трирівнева модель профілактики базується на принципах відновного та проактивного підходів, для її реалізації залучаються ресурси громади, міліції та школи. Упровадження регіональної моделі профілактики підліткової злочинності в пілотних регіонах проекту розпочалося у квітні 2008 року.

Перше проміжне оцінювання моделі, поєднане з ретроспективним аналізом, проведено в грудні 2008 року у двох регіонах. У даній статті представлено результати наступного проміжного оцінювання, проведеного в березні 2009 року у всіх чотирьох регіонах, де виконується проект «Стратегії міліції щодо профілактики підліткової злочинності в Україні» – Дарницькому районі м. Києва, м. Жмеринці Вінницької області, м. Вінниці, м. Івано-Франківську.

Для оцінки впровадження трирівневої моделі було визначено такі завдання:

1) визначити поточний стан виконання проекту, стан громади;

2) виявити вплив, ефективність та результати реалізації РМППЗ;

3) описати успішні історії реалізації;

4) визначити ймовірні шляхи розвитку та вдосконалення; розробити рекомендації для подальшого впровадження моделі.

Методи дослідження підбиралися відповідно до місцевих особливостей та попередньо проведених досліджень, далі представлено досить детальний аналіз стану реалізації проекту в кожному регіоні. Зокрема, описано методологію дослідження, часові рамки та основні результати оцінки по кожному із компонентів моделі. Укінці представлено загальні висновки.

Дарницький район міста Києва

Проміжною оцінкою було охоплено період із грудня 2008 року по березень 2009 року. Оскільки в цьому регіоні попередня оцінка проводилася в листопаді 2008 року, то на даному етапі були проведені лише інтерв’ю із координаторами проекту.

У даному регіоні на момент проведення оцінки проект було завершено, тому основна увага була спрямована на визначення досягнутих результатів, впливу, труднощів реалізації моделі, можливих шляхів покращення моделі в майбутньому.

Упровадження РМППЗ

В останні місяці роботи особливу увагу було спрямовано на первинну профілактику, тобто роботу зі школами. Було окреслено можливі напрямки розвитку, зокрема планується продовжити навчання медіаторів з метою збільшення кількості ШСРК в Дарницькому районі. Окрім цього, до наступного тренінгу медіаторів буде залучено так званих негативних лідерів та "ізгоїв". На думку координаторів, такі інновації збільшать ефективність шкільних центрів розв’язання конфліктів.

Щодо вторинного та третинного рівня профілактики, то все ще залишаються певні труднощі з передачею справ. Наприклад, "пересторога з боку міліції про те, що розкриття інформації про справу може зашкодити її розкриттю". Окрім цього, у листопаді 2008 року Департамент кримінальної міліції у справах дітей видав інструкцію, у якій зазначено, що кількість розкритих справ є показником, за яким оцінюється ефективність роботи працівників КМСД. "Тобто, фактично, ця інструкція є перешкодою для втілення ідей відновного правосуддя."

Втім, координатори відзначають, що на даному етапі стало "простіше співпрацювати з органами МВС, залученими до моделі, за рахунок покращення міжособистісних стосунків".

Джерела надходження справ представлено в таблиці:

Джерела надходження справ	Кількість переданих справ
Дільничні інспектори міліції	25
Кримінальна міліція у справах дітей	6
Дарницький суд	2
Громадська організація	1
Самостійне звернення сторін (переважно обвинувачені)	6
Школа (за рекомендацією Прокуратури)	3
Всього	43

Таблиця 1. Джерела надходження справ до ЦВПГ

Варто зазначити, що більшість переданих справ стосувалися сімейних конфліктів: подружні, сімейні (між батьками і дорослими дітьми) сварки. Справи, передані ДІМ, часто не відповідали критеріям медіабельності, адже переважно були пов'язані з алкогольною залежністю одного з членів родини, тому фактично не було проведено програм примирення як таких; натомість координатори ЦВПГ надавали консультаційні послуги та перенаправляли їх в соціальні служби. Тому в період із березня по вересень 2008 року лише 25 переданих справ підлягали розгляду фахівцями ЦВПГ. Також варто зазначити, що серед цих справ було два випадки, коли не вдалося встановити, звідки сторони дізналися про програми відновного правосуддя, що може бути свідченням того, що інформація про ЦВПГ поступово поширюється в громаді.

На думку координаторів ЦВПГ, на програми відновного правосуддя можна було б перенаправляти так звані "відмовні" справи, а також справи, класифіковані як крадіжки, хуліганство, дрібні бійки, пошкодження шкільного майна.

Щодо реалізації такого компоненту моделі як інформування громади, то в даному регіоні можна виділити два напрямки: інформування фахівців та чиновників. Значну роль у реалізації цього аспекту мала Координаційна рада, адже участь у ній сприяла інформуванню та формуванню позитивного іміджу. Інформування фахівців відбувалося шляхом організації спільних заходів, наприклад для дільничних інспекторів міліції, заступників директорів з виховної роботи, шкільних психологів. Що ж до інформування громадськості загалом, то це не було визначено ціллю даного етапу, адже "співпраця з громадськістю потребує значно більшої кількості ресурсів".

За результатами проведеної оцінки, можна визначити позитивні зміни, які відбулися внаслідок реалізації проекту. Виконання ключових елементів моделі передусім вплинуло на свідомість: починаючи від безпосередніх учасників до фахівців, особливо органів МВС. Фактично було створено передумови для того, щоб ця модель могла будуватися та розвиватися в регіоні. На думку координаторів, у громаді з'явилося базове розуміння цінностей та принципів відновного підходу, що сприятиме подальшій реалізації моделі профілактики.

Також до позитивного впливу моделі можна віднести покращення співпраці між органами та структурами, залученими до профілактики, що є особливо актуальним для Дарницького району, адже всі зв’язки між службами були порушені чи відсутні. На даному етапі до координаторів звертається навіть адміністрація шкіл з ініціативою створити шкільний центр розв’язання конфліктів. Це можна трактувати як показник довіри чиновників та адміністрації школи до ЦВПГ та відновних підходів загалом.

Під час оцінки значну увагу було приділено вивченню труднощів в реалізації РМППЗ та відповідно заходам, які можна вжити для покращення реалізації моделі; також було визначено можливі шляхи подальшого розвитку після завершення проекту.

Отже, було виділено такі основні проблеми в реалізації РМППЗ:

брак фахівця, який відповідав би за розвиток шкільних центрів розв’язання конфліктів, адже в Дарницькому районі 36 закладів освіти, тому навіть не вистачає тренерів для проведення навчання медіаторів;
брак фахівців, наприклад психологів. Це є значною перешкодою для реалізації моделі, адже воля та підтримка керівництва має підкріплюватися мотивацією та професійними якостями всіх залучених фахівців;
брак ресурсів у громаді, зокрема соціальних послуг, послуг групової роботи,

навчання для дітей, яке було б спрямоване на вдосконалення життєвих навичок.

На сьогодні ЦСССДМ не здатний охопити всі клієнтів;

- відсутність інформаційних матеріалів: немає буклету для ДІМ, нема

буклету про регіональну модель загалом. На думку координаторів, це негативним

чином впливає на просування ідеї моделі.

У зв’язку з завершенням проекту значну увагу було приділено можливості продовження реалізації моделі за рахунок ресурсів громади. На сьогодні суттєву підтримку надає управління у справах сім'ї, молоді та спорту та заступник голови райдержадміністрації. Зокрема, у 2008 році було підготовлено програму для отримання фінансування. За словами координатора, це перший випадок в Дарницькому районі, коли громадській організації запропонували подати заявку на отримання фінансування від міської влади, що свідчить про високий рівень довіри та актуальність моделі в регіоні. Однак через кризу фінансування соціальних програм скоротили приблизно в 10 разів, тому грошей не було надано. Більше того, міський бюджет може профінансувати лише заходи, але не оплату праці координатора. Також деякі заходи, зокрема пов’язані з ШСРК, могло б підтримувати управління освіти Дарницького району. Однак на сьогодні комплексна підтримка реалізації моделі за рахунок місцевих ресурсів є неможливою.

Отже, на основі отриманої інформації було запропонувати такі заходи для підвищення ефективності реалізації РМППЗ:

проводити навчання фахівців на перших етапах реалізації;
проводити заходи, спрямовані на згуртування команди на початку реалізації проекту. Це особливо актуально в Дарницькому районі, адже всі служби не мали партнерських стосунків між собою; КМСД взагалі було відсторонено від усіх служб;
постійно підтримувати ціннісні основи відновного підходу;
вкладати більше ресурсів саме на первинну профілактику в школах, адже на цьому рівні профілактика є більш ефективною; більше того, прямий вплив моделі на цьому рівні визначити досить просто;
- впровадження відновних практик як таких, які вже інтегровані в повсякденні обов’язки безпосередніх реалізаторів моделі.

Місто Жмеринка, Вінницька область

У Жмеринці для проведення попередньої оцінки в листопаді 2008 року було обрано інтерв’ю, тому в даній оцінці було використано метод включеного спостереження під час засідання депутатської комісії з питань сім'ї, молоді та спорту, до повноважень якої входить розгляд питань профілактики підліткової злочинності. На засіданні були присутні голова Координаційної ради; депутат міської ради, координатор проекту в м. Жмеринка; старший оперуповноважений КМСД Жмеринського району; помічник начальника лінійного відділу на станції Жмеринка; керівник відділу у справах дітей; директор ЦСССДМ; методист відділу освіти; соціальний педагог гімназії №5; координатор ШСРК школи №7; секретар міської ради. Всі учасники засідання активно залучені до реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності в м. Жмеринці.

Основну увагу в даному регіоні було спрямовано на визначення досягнутих результатів, впливу, труднощів реалізації моделі, можливих шляхів удосконалення моделі в майбутньому.

Упровадження РМППЗ

Особливістю впровадження моделі в м. Жмеринці є особливий акцент на розвиток шкільних служб порозуміння, що передбачає первинну профілактику правопорушень. Зокрема, з початку року в Жмеринці функціонує 7 ШСРК^{^*}, якими проведено 34 медіації та 124 кола. Варто зазначити, що адміністрація шкіл, відділ освіти та навіть місцева влада вже помітили позитивний вплив відновних практик у школах. Передусім було виявлено більше конфліктів, ніж при використанні адміністративних методів, разом із тим адміністрація школи майже не залучена до вирішення конфліктів, які тепер вирішуються на початковій стадії – за допомогою медіацій чи кіл. Також адміністрація шкіл, у яких функціонують ШСРК, стверджує, що внаслідок використання відновних підходів зменшується кількість дітей, які перебувають на внутрішньому шкільному обліку порушників поведінки. Для прикладу, у 2008 році на шкільному обліку перебувало 50 учнів, у той час як за перші 3 місяці 2009 року це число зменшилося до 44.

Також міська влада зазначає, що проведення кіл у школах підвищує рівень культури дітей, що помітно під час загальноміських заходів, зокрема порівняно з учнями ПТУ, де поки що не впроваджуються відновні підходи.

Це також підтверджують результати дослідження, які проводив Центр психології. Було встановлено, що в тих школах, де ШСРК функціонує не менш ніж 6 місяців, знизився рівень девіантної поведінки. Зараз шкільна медіація впроваджується офіційно в області під егідою ОБЛВНО (за угодою з ГО "Ініціатива"). У результаті даного рішення ШСРК було створено в 13 районах області (у тому числі в трьох школах-інтернатах).

Щодо другого рівня профілактики, то, на відміну від інших регіонів, у м. Жмеринці він тісно пов'язаний із роботою в школах. Було проведено 3 профілактичні бесіди з умовно засудженими. Зокрема, з початку 2009 року було проведено 2 кримінальні медіації та 16 попередніх зустрічей у двох школах міста. Зокрема, було використано досвід Швейцарії з залучення працівників КМСД до співпраці зі школами. Координатор ШСРК повідомляє про кримінальну ситуацію та викликає працівника КМСД, після чого проводяться відповідні відновні програми.

Станом на початок березня 2009 року в м. Жмеринці не було зафіксовано злочинів, які можна було б передати на кримінальну медіацію. Представники правоохоронних органів пояснюють це тим, що останнім часом проводилася активна профілактична робота серед неповнолітніх (в основному в школах).

Влада міста також відзначила, що за останні півроку зменшилась кількість підлітків, які вчиняють правопорушення. Працівники міліції також зазначають, що ті діти, які мали кримінальну відповідальність, але пройшли відновні програми, реінтегрувались в громаду, не мали повторних правопорушень і на сьогодні навчаються або працюють.

Оскільки однією із складових проекту було підвищення обізнаності та навчання, то за звітний період було проведено 8 тренінгів для нових медіаторів для потреб ШСРК, у результаті яких було навчено близько 120 нових медіаторів. Також було проведено ряд освітньо-просвітницьких заходів (публікації, відеорепортажі, презентації, квести та флешмоби). Варто зазначити, що в м. Жмеринці ведеться співпраця з засобами масової інформації. Зокрема, місцеве телебачення висвітлює всі заходи, що відбуваються в межах моделі, у тому числі засідання Координаційної ради чи інших органів місцевого управління з питань профілактики.

Проаналізувавши отримані в процесі оцінки дані, можна визначити такі позитивні результати реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності в м. Жмеринці:

зменшення кількості злочинів за участі неповнолітніх. З початку 2009 року не було виявлено жодного злочину, вчиненого неповнолітніми, незважаючи на очікуваний ріст злочинності у зв’язку з економічною кризою та збільшенням кількості заходів, спрямованих на виявлення неповнолітніх правопорушників;
покращення співпраці між органами, що здійснюють профілактику злочинності. На даному етапі проводяться спільні рейди за участю представників органів внутрішніх справ, відділу освіти, ССД, соціальних служб;
покращено співпрацю між Координаційною радою та місцевими органами влади. Зокрема, на початку 2009 року було проведено спільне засідання Координаційної ради з профілактики підліткової злочинності та депутатської комісії з питань сім'ї, молоді та спорту, у результаті якої було розроблено міжвідомчу стратегію спільної профілактичної діяльності на 2009 рік;
підвищується рівень поінформованості населення внаслідок висвітлення місцевими засобами інформації заходів, проведених у межах реалізації моделі, організації масових заходів у громаді;
внаслідок реалізації моделі створено умови та інфраструктуру для забезпечення дитини, яка перебуває в конфлікті з законом або у складних життєвих обставинах: соціальний гуртожиток обласного підпорядкування, притулок, будинок сімейного типу, центр психологічної реабілітації;
створюються умови для позаурочних заходів; зокрема, було створено центр позашкільної роботи, який об’єднує велику мережу гуртків; відбувається також відновлення залів та басейнів.

Також було визначено подальші напрямки розвитку моделі профілактики підліткової злочинності: включення до реалізації моделі працівників лінійної міліції та суду для того, щоб залучити всіх суб’єктів роботи з неповнолітніми правопорушниками. Також було визначено пріоритетні завдання для подальшої роботи: (1) формування та підвищення фахової та нормативно-правової компетенції суб’єктів моделі профілактики; (2) розробка чітких інструментів реалізації;(3) подальше інформування громади.

Місто Вінниця

Оцінка проводилася в період із червня 2008 року по березень 2009 року. Було використано такі методи дослідження: аналіз документів (звіти координатора), фокус-група, інтерв’ю. Учасниками оцінки були: регіональний координатор; заступник міського голови; завідувач методичним кабінетом міського відділу освіти; заступник директора Вінницького обласного Центру практичної психології та соціальної роботи; начальник Служби у справах дітей Вінницької міської ради, начальник КМСД Вінницького міського управління МВС, начальник КМСД Ленінського району м. Вінниці.

Оскільки у Вінниці це була перша оцінка, то також було здійснено ретроспективний аналіз стану громади, у результаті якого підтверджено актуальну потребу впровадження регіональної моделі профілактики злочинності серед неповнолітніх. Адже в останні роки спостерігається ріст злочинності серед дітей, що створило потребу в пошуку більш ефективних методів профілактики. Незважаючи на існування досить великої кількості профілактичних програм, які реалізовувалися різними суб’єктами профілактики у м. Вінниці, РМППЗ має свої суттєві переваги, адже вона є єдиною комплексною програмою, що зосереджує особливу увагу на первинній профілактиці, яка відповідно є більш ефективною та довготривалою, ніж інші методи. Проведена оцінка підтвердила, що РМППЗ є унікальною моделлю, що пропонує новий професійний підхід до профілактики, дозволяє створити сталий механізм роботи з конфліктами та створити систему попередження виникнення правопорушень, об'єднати ресурси та зусилля суб’єктів профілактики, які діють в громаді.

Упровадження РМППЗ

На основі отриманих в процесі оцінки даних можна сказати, що впровадження моделі у м. Вінниці має свої характерні особливості порівняно з іншими регіонами. Зокрема, як і в Дарницькому районі міста Києва, було використано існуючу Координаційну раду, однак до її складу було включено представників ГО та Центру практичної психології та соціальної роботи. Кількісний та структурний склад Ради представлено в нижченаведеній таблиці.

Таблиця 2

Склад Координаційної ради у м. Вінниці

		Кількість чоловіків	Кількість жінок	Загальна кількість осіб
Правова система	ДІМ
	КМСД	6		6
	Прокуратура
	Суд
	Нач. МУВС УМВС	1		1
Державні та муніципальні служби	Управління освіти	1		1
	ЦСССДМ	1		1
	ССД	1	1	2
	Центр практичної психології та соціальної роботи	1		1
	Заступник міського голови	1		1
Громадськість	ЦВПГ	1		1
	ШСРК
	Інші громадські організації		1	2
	Члени громади
Всього		13	2	16

Цікаво зазначити, що раніше майже кожна служба, яка входила до складу Координаційної ради, мала свої програми профілактики, які не узгоджувалися між собою. На сьогодні в межах координаційної ради формується мультидисциплінарна команда фахівців, яка планує спільні заходи, наприклад рейди (КМСД спільно із ССД по неблагополучних сім'ях; КМСД спільно з працівникам освіти по культових спорудах та розважальних закладах, тощо). Тобто крім управлінської функції, Координаційна рада виконує ще й об’єднавчу функцію, що суттєво сприяє роботі. На сьогодні в регіоні досить поширена практика робочих круглих столів для вирішення проблем профілактики підліткової злочинності, які нерідко відбуваються за ініціативи КМСД. Отже, покращення співпраці управлінь, які є суб’єктами профілактики, можна вважати одним із позитивних впливів реалізації моделі в регіоні.

Аналізуючи діяльність по рівнях профілактики, варто зазначити, що, як і в інших громадах, особливо ефективно реалізується діяльність на первинному рівні профілактики.

На сьогодні шкільні центри порозуміння діють у трьох школах міста; до діяльності залучено 25 медіаторів. На початку березня 2009 року з ініціативи заступника мера прийнято рішення про обов’язкове впровадження ШСРК у всіх школах м. Вінниці. [36 ЗОШ та 4 приватних школи.]

Також можна сказати, що за час реалізації моделі було налагоджено успішну співпрацю з управлінням освіти, обласним Центром практичної психології та соціальної роботи, міською владою.

Отже, реалізація діяльності, спрямованої на первинну та вторинну профілактику, відбувається досить успішно. Проте, як і в інших громадах, виникли певні труднощі з реалізацією третинної профілактики, що в першу чергу пов’язано з законодавчими аспектами. Зокрема, на даному етапі у м. Вінниці ведуться переговори щодо можливості передавати кримінальні справи на медіацію, однак цьому є чимало перешкод. Тому на сьогодні до ЦВПГ було передано одну справу ССД, по якій навесні відбулися попередні зустрічі.

Незважаючи на ряд ускладнень, які унеможливлюють передачу справ на кримінальну медіацію, таких як відсутність законодавчої бази, особливості оцінки роботи структур МВС (за статистичними показниками, порівняно із минулим роком), значна завантаженість працівників правової системи, нерозуміння цінності моделі з боку керівник осіб, тощо, все ж розглядаються інші варіанти реалізації цього компоненту моделі. Деякі з них представлено нижче. Передусім у м. Вінниці обговорюється можливість розгляду кримінальних справ у ШСРК. Зокрема, координатори існуючих ШСРК погодилися працювати з кримінальними справами з інших шкіл, якщо на це погодяться сторони конфлікту. Така форма роботи дозволила б вирішити ряд проблем, зокрема з передачею справ. Також було б вирішене питання, пов’язане з тим, чи інформація про кримінальну справу є відкритою, чи закритою. Адже шкільного психолога чи соціального педагога у будь-якому разі повідомляють про неповнолітнього, якого поставили на облік. Відтак, шкільні координатори так чи інакше проводять роботу з цими дітьми, тому абсолютно прийнятним буде використання відновних програм як однієї із форм роботи.

На думку начальника КМСД, ще однією важливою можливістю впроваджувати відновні програми є ті справи, у яких суд виносить постанову про відмову (якщо завдана шкода становить менше ніж 750 грн.). У такому разі правопорушника звільняють від відповідальності і він випадає з інших рівнів профілактики. Саме на цьому етапі варто було б залучити медіатора та провести програму відновного правосуддя.

Окрім цього, у ході оцінки було виявлено ще кілька можливостей та напрямків розвитку моделі. Зокрема, є необхідність проводити профілактику не лише в школах, а й в сім’ях. На думку працівників КМСД та ССД, типовими є випадки сімейних сварок, які не розглядатимуться в ШСРК, але все ж є серйозними конфліктами, які потребують вирішення. Зокрема, ситуації втечі дітей із дому через конфлікти з батьками, на думку правоохоронців, потребують втручання медіаторів. Цікаво також і те, що всі служби (КМСД, ССД тощо) одностайно визнали необхідність впровадження та використання сімейних групових нарад.

Також під час оцінки було виявлено, що існує певна група неповнолітніх, не охоплених моделлю. Зокрема йдеться про дітей, які не ходять до школи, перебувають у кризових родинах та проводять більшість свого часу на вулиці. Очевидно, що при виникненні конфліктів вони не звертаються ні в правоохоронні органи, ні в спеціалізовані служби, що часто веде до вчинення ними правопорушень. На думку працівників КМСД, було б доцільно залучати медіаторів до підліткових клубів, які працюють на базі ЖЕКів міста. Адже, на думку фахівців, "важливо, щоб відновні програми були доступні не тільки в школах, а й у вільний від навчання час".

Насамкінець варто відзначити, що у Вінниці досить успішно реалізується такий компонент моделі як інформування громадськості та співпраця зі ЗМІ. І хоча співпрацю зі ЗМІ не можна вважати систематичною, все ж місцева преса та телебачення висвітлюють ключові кроки реалізації моделі: координаційні ради, заходи, навчання медіаторів, спільні заходи служб тощо. Також регіональний координатор постійно проводить моніторинг преси з метою відстеження інформації про РМППЗ та профілактику злочинності серед неповнолітніх.

Під час оцінки значну увагу було приділено вивченню труднощів реалізації РМППЗ та відповідно заходам, які можна вжити для покращення реалізації моделі; також було визначено можливі шляхи подальшого розвитку.

Отже, було виділено такі основні проблеми реалізації РМППЗ:

брак чіткої методології роботи з ШСРК;
відсутність чіткого механізму супроводу ШСРК дорослим (психологом чи соціальним педагогом). Зокрема потребують прояснення такі питання, як: за рахунок якого часу їм потрібно виконувати цю діяльність, яким чином фіксувати це у своїх робочих записах, у яких ситуаціях координатор повинен втручатися в роботу ШСРК;
відсутність ліцензій Українського Центру практичної психології та соціальної роботи, та МОН;
брак спілкування та обміну досвідом з представниками міліції з інших регіонів, де реалізується модель;
брак знань про процедуру передачі справ.

На основі отриманої інформації можна запропонувати такі заходи для покращення реалізації РМППЗ:

1. Організація та здійснення систематичного навчання суб’єктів моделі на всіх трьох рівнях з метою збільшення кількості спеціалістів, які працюватимуть в громаді, підвищення їх професійного рівня.

2. Систематичне спілкування та обмін досвідом із іншими регіонами, які впроваджують модель.

3. Запровадження супервізії як елементу реалізації моделі, особливо для шкіл, які залучені до РМППЗ.

4. Розробка чітких критеріїв роботи координаторів ШСРК.

5. Інституалізація моделі через отримання необхідних ліцензій.

6. Подальша робота з органами правової системи з метою їх залучення до реалізації моделі.

7. Пошук нових шляхів та можливостей для передачі справ на кримінальну медіацію, здійснення профілактики на третинному рівні (робота зі справами, по яких виносять постанови про відмови, доступність відновних програм і за межами школи, проведення кримінальних медіацій на базі ШСРК).

8. Посилення співпраці зі ЗМІ з метою інформування громадськості про модель.

Місто Івано-Франківськ

Як і у м. Вінниці, у м. Івано-Франківську не проводилася попередня оцінка, тому в березні оцінювався період із червня 2008 року по лютий 2009 року. Для дослідження як методи збору інформації було використано аналіз документів (звіт регіонального координатора), інтерв’ю та ретроспективний аналіз.

Оцінкою було охоплено таких учасників реалізації моделі: регіонального координатора в м. Івано-Франківську; заступника міського голови з соціальних питань, голову координаційної ради; директор Центру соціальних служб для сім’ї, дітей, молоді; представника управління освіти і наук, координатора ШСРК у ЗОШ №7.

Отже, попередній аналіз стану громади та проведена проміжна оцінка виявили, що регіональна модель профілактики підліткової злочинності є безумовно актуальною. Передусім тому, що в останні місяці спостерігається ріст злочинності в м. Івано-Франківську, особливо серед студентів.

Також, на думку координатора, свідченням актуальності моделі є значна підтримка міської влади, ініціатива щодо співпраці від самих служб, залучених до профілактики підліткової злочинності, від адміністрації навчальних закладів.

Як і в інших пілотних регіонах, в м. Івано-Франківську діє досить багато профілактичних програм, однак, на думку заступника мера, саме РМППЗ дає змогу досягти найкращих результатів, адже враховує ситуації, які знаходяться на межі повноважень різних суб'єктів профілактики.

Упровадження РМППЗ

В Івано-Франківську було прийнято розпорядження міського голови «Про підтримку Проекту «Стратегії міліції для профілактики підліткової злочинності» від 27.06.2008р. №400-р., відповідно до якого створено Координаційну раду з профілактики злочинності серед неповнолітніх для впровадження регіональної моделі зниження рівня підліткової злочинності. До складу увійшли керівники служб та органів, які є відповідальними за здійснення профілактики злочинності серед неповнолітніх.

Кількісний склад Координаційної ради та розподіл за статтю представлено у таблиці:

Таблиця 3

Склад Координаційної ради в м. Івано-Франківськ

		Кількість чоловіків	Кількість жінок	Загальна кількість осіб
Правова система	ДІМ	1		1
	КМСД		1	1
	Кримінально-виконавча інспекція	1		1
Державні та муніципальні служби	Управління освіти	-	1	1
	ЦСССДМ	-	1	1
	ССД	-	1	1
	Інше _____________	2	1	3
Громадськість	ЦВПГ	1	-	1
Громадськість	Інші громадські організації	1	-	1
Всього		6	5	11

Отже, у Координаційній раді досить широко представлені всі органи та служби громади, залучені до профілактики підліткової злочинності.

Аналізуючи діяльність по рівнях профілактики, варто зазначити, що цілеспрямована робота зі створення ШСРК розпочалася в регіоні з вересня 2008 року, у той час як підготовчий етап почався в червні. Зокрема, 4 липня 2008 р. було проведено презентаційний семінар у ВПТУ-13 м. Івано-Франківська про відновний підхід до розв’язання кримінально-правових конфліктів, а також конфліктів серед школярів та студентів (загалом 63 учасники). У результаті проведення семінару було досягнуто домовленості з керівництвом ВПТУ про створення служби розв’язання конфліктів учнів (студентів) ВПТУ-13 м. Івано-Франківська.

Загалом в Івано-Франківську є 26 середніх навчальних закладів у 3-х з них нині функціонують шкільні центри розв’язання конфліктів. Перший центр розв’язання конфліктів створено у школі №7; потім було обрано школу, де навчаються діти п’яти національностей, у зв’язку з чим там часто виникають конфлікти на етнічному ґрунті.

За 4 місяці функціонування шкільних центрів порозуміння було проведено 15 медіацій. Також школярі самостійно зняли фільм про роботу ШСРК.

Варто зазначити, що Івано-Франківськ – це чи не єдиний регіон, де досить успішно ведеться робота із правоохоронними органами. Центру відновного правосуддя вдалося налагодити плідну співпрацю з установами правової системи. Зокрема, було підписано договір про співпрацю з судом, КМСД, службою у справах дітей. Джерела надходження справ наведено в таблиці:

Таблиця 4

Джерела надходження справ	Кількість справ, переданих у ЦВПГ
Джерела надходження справ	Кількість справ, переданих у ЦВПГ
КМСД	6
Суд	1
ДДУПВП	1
Звернення потерпілої сторони	1
Звернення правопорушника	2
Адвокат потерпілого	1
Адвокат правопорушника	2
Інша ГО	1
Служба у справах неповнолітніх	2
Всього	17*

* Кількість справ за 2008 рік, у період із червня по грудень.

Також кілька дотичних справ було направлено Центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та адвокатським об'єднанням.

За типами конфліктів передані справи можна класифікувати наступним чином: 9 кримінальних, 7 сусідських та інші. Із них у ЦВПГ було вирішено 5 кримінальних справ та 6 сусідських та сімейних. Для розгляду даних справ у 8 випадках було проведено медіацію, у 3 – арбітраж.

Також за початок 2009 року в ЦВПГ було передано ще 17 справ, які переважно стосувалися сімейних або земельних спорів; кримінальні справи класифікувалися як крадіжки, легкі тілесні ушкодження. З них 5 справ було скеровано на медіацію.

Центром відновного правосуддя в громаді також добре організована робота мультидисциплінарної команди з залучення ресурсів громади та надання додаткових послуг. Надані послуги представлено в таблиці:

Таблиця 5

Типи послуг, наданих у ЦВПГ

Тип послуг	Кількість наданих послуг	Організація, що надавала дані послуги
соціальний супровід підлітка	7	ЦСССДМ
соціальний супровід родини	2	ЦСССДМ
юридичні консультації	14	Професійна асоціація «Юридичний центр»
представництво інтересів	5	Професійна асоціація «Юридичний центр»
психологічні консультації	4	ЦСССДМ
сприяння в працевлаштуванні	2	ЦСССДМ, ПОС «Віра в майбутнє»
конфліктологічне консультування	4	ЦСССДМ, ССД
інформаційні послуги	9	ЦСССДМ, ПА «Юридичний центр», КМСД

Ще одним компонентом РММПЗ було інформування громади, яке відбувалося через місцеві ЗМІ, включно з місцевим телебаченням. Було також використано веб-сайт міської ради для інформування про заходи, що відбуваються. Одним із шляхів інформування було проведення спільних заходів для фахівців (наприклад, на початку лютого відбувся тренінг-семінар для представників міліції). Окрім цього, використовуються інформаційні стенди в суді та в Службі у справах дітей.

Проаналізувавши отримані в процесі оцінки дані, можна визначити такі позитивні результати реалізації регіональної моделі профілактики підліткової злочинності в м. Івано-Франківську:

незважаючи на загальний ріст рівня злочинності серед молоді в місті, у період із жовтня по лютий у школах, у яких діють ШСРК, не було вчинено жодного правопорушення;
значне залучення ресурсів місцевої громади (надано приміщення; отримано часткове фінансування заходів від міської влади, управління освіти та ЦССДМ);
значна співпраця з вищими навчальними закладами: ЦВПГ діє на базі юридичного інституту, студентів залучають як волонтерів, впроваджують курси з відновного правосуддя в навчальну програму студентів юридичного інституту;
залучення державних структур до реалізації моделі та профілактики злочинності, об'єднання ресурсів громади;
підтримка місцевої влади;
формування більшого рівня довіри до моделі, краще сприйняття ідеї відновного правосуддя;
укладено угоди про співпрацю з органами правової системи;
покращення співпраці з органами внутрішніх справ (на даному етапі справ їхні працівники можуть самостійно телефонувати, щоб повідомити про випадки, які можуть підлягати медіації);
збільшення рівня поінформованості громади щодо моделі та відновного правосуддя (під час проведення опитування серед відвідувачів суду щодо того, як можна було б покращити роботу судової системи, один з десяти казав, що це можливо шляхом запровадження медіації);
підвищення інтересу професіоналів до проблеми профілактики підліткової злочинності та супутніх проблем;
підвищення рівня зацікавленості серед адміністрації шкіл міста в запровадженні ШСРК.

Під час оцінки також було виявлено труднощі в реалізації моделі, зокрема:

відсутність нормативно-правової бази для співпраці з органами внутрішніх справ;
велика завантаженість органів міліції; чітко визначені напрямки та методи роботи, які досить важко міняти;
все ще невисока поінформованість населення;
можливість отримувати лише часткове фінансування заходів із місцевого бюджету.

Також було визначено подальші напрями розвитку моделі в м. Івано-Франківську:

залучення місцевих коштів: у місті використовується програмно-цільовий метод фінансування, що робить можливим отримання місцевих коштів на розвиток моделі;
розвиток мережі ШСРК, спрямування ресурсів на навчання дітей;
використання програм відновного правосуддя для вирішення інших соціальних проблем, актуальних для молодіжного середовища (наприклад тютюнопаління, нарко- чи алкозалежність);
розвиток двостороннього зв’язку між адміністрацією, школярами та ШСРК .

Незважаючи на те, що модель профілактики реалізується в регіоні лише з червня 2008 року, все ж досягнуто значних результатів, сформовано базу та бачення подальшого розвитку моделі в м. Івано-Франківську.

Загальні висновки

Результати оцінки, яка була проведена в чотирьох пілотних регіонах, підтверджують ефективність трирівневої моделі профілактики підліткової злочинності. Навіть на проміжному етапі можна визначити ряд позитивних змін, що відбулися внаслідок впровадження програми профілактики.

До загальних позитивних тенденцій у всіх регіонах можна віднести:

зменшення кількості злочинів, учинених неповнолітніми,
посилення взаємодії між суб'єктами профілактики,
формування більшого рівня довіри до моделі,
краще сприйняття ідеї відновного правосуддя,
покращення співпраці між органами місцевої влади, школами, органами внутрішніх справ,
підвищення інтересу професіоналів до проблеми профілактики підліткової злочинності та супутніх проблем тощо.

Можна також визначити ряд труднощів, які є характерними для всіх регіонів:

відсутність нормативно-правової бази для співпраці з органами внутрішніх справ;
брак фінансування заходів із місцевого бюджету;
нестача фахівців, які могли б впроваджувати відновний підхід.

Насамкінець варто зазначити, що в кожному з міст сформувалися певні регіональні особливості, бачення подальшої реалізації моделі.

* У Жмеринці є 7 загальноосвітніх шкіл.

Blog

Проміжна оцінка впровадження регіональної моделі профілактики підліткової злочинності

Содержание