Усіх сферах суспільного життя на всій території України, вільного розвитку, використання І захисту мов національних меншин та задоволення мовних потреб громадян
| Вид материала | Документы |
- Рах суспільного життя на всій території України, вільного розвитку, використання, 96.08kb.
- Стан та шляхи підвищення якості викладання української мови та літератури в загальноосвітніх, 1113.11kb.
- Українська мова є державною мовою України. Це передбачає її пріоритетне використання, 768.46kb.
- Українська мова є державною мовою України. Це передбачає її пріоритетне використання, 772.54kb.
- Указ президента україни №161/2010, 117.26kb.
- У культурному, соціальному та економічному житті представників усіх національностей,, 85.32kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання, 1502.43kb.
- Перелік питань, 55.86kb.
- Указів Президента України, інших державних закон, 69.74kb.
- Программа сприяння гармонізації міжнаціональних відносин, 201.43kb.
У системі державних пріоритетів мовна політика посідає чільне місце, оскільки її стратегічним завданням є забезпечення неухильного додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, вільного розвитку, використання і захисту мов національних меншин та задоволення мовних потреб громадян. Українська мова як засіб спілкування та інтелектуального виявлення особистості відображає самобутність багатомільйонного українського народу і є основою його духовності та історичної пам‘яті. Її утвердження і розвиток як визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації, представники якої історично проживають на території України і становлять абсолютну більшість її населення, є базовою системоутворюючою складовою частиною української державності та українського народу – громадян України всіх національностей. Повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя – це гарантія збереження ідентичності української нації, політичної і державної єдності України.
Незважаючи на задекларованість державного статусу української мови, аналіз мовної ситуації в країні свідчить про наявність політичних спекуляцій та сепаратистських настроїв у питаннях її використання, що суперечить інтересам національної безпеки України, ставить під загрозу її суверенітет і може призвести до поступового знищення з етнічної і політичної карти Європи української нації. Для усунення такої загрози необхідно розширити сферу застосування української мови, прискорити формування українського мовно-інформаційного простору.
Мовна ситуація, що склалася в Україні, значною мірою є наслідком широкого застосування в радянські часи прямого і прихованого примусу, спрямованого на запровадження обмежень у використанні української мови з метою її поступового витіснення з усіх сфер суспільного життя. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українці становлять 77,8 відсотка населення України, тоді як українську мову визнає рідною лише 67, 5 відсотка. В багатьох регіонах України у міській комунікації , масовій культурі , інформаційному просторі домінує російська мова.
В умовах ринкової економіки, реалій відкритого суспільства, помітного скорочення населення в сільській місцевості та іноземної мовно-культурної експансії відбувається посилення процесів деукранізації мовно-культурного та мовно- інформаційного простору, що призводить до масового порушення мовних прав українців.
Негативні тенденції виявляються на ринку друкованих засобів масової інформації. Річний тираж журналів та інших періодичних видань українською мовою у 2006 році становив 17 відсотків, тоді як ще у 1995 році- 70 відсотків( щодо російськомовних видань ці цифри навпаки зросли від 18 до 72 відсотків). Національний мовно-культурний і мовно-інформаційний простір заполонила іноземна продукція, а в деяких регіонах, зокрема на сході, та в автономній Республіці Крим, застосування залишається мінімальним.
Незадовільна ситуація склалася на книжковому ринку та у видавничій справі. У 2007 році порівняно з 1990 роком тираж виданих в Україні книжок зменшився із 170 до 52 мільйонів примірників, а кількість книгарень – майже в 9 разів ( з 3205 до 365).
Особливої уваги потребує ситуація у сфері кінематографії. Лише з 2006 року розпочато дублювання, озвучення або субтитрування українською мовою іноземних фільмів.
В Україні триває процес функціональної деградації мов національних меншин .За даними всеукраїнського соціологічного опитування 2005 року лише 1,5 відсотка населення України визнають рідними інші , ніж українська або російська мови, і тільки 0,2 відсотка становлять представники національних меншин , що спілкуються в сім‘ї рідною мовою. Мови деяких національних меншин опинилися під загрозою функціонального занепаду і зникнення.
Надання українській мові статусу державної не позбавляє мовних прав громадян вільно використовувати будь-яку мову в приватному спілкуванні та для задоволення інших потреб в усіх сферах приватного життя. Утвердження і розвиток української мови повинні поєднуватися з дотриманням мовних прав громадян України, що належать до національних меншин, які історично проживають на території України.
Уряд схвалив за основу проект Концепції реалізації державної мовної політики у квітні 2008 року. Метою цієї концепції є визначення стратегічних пріоритетів і орієнтирів у деформації національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору, гарантуванні мовних прав та забезпеченні політичної і державної єдності України. Реалізація Концепції здійснюватиметься у 2 етапи. На першому етапі (2008-2010) планується приведення законодавства про мови у відповідність з Конституцією України;
На другому етапі (2011-2015 роки) передбачається створення оптимального мовного простору, розроблення та виконання Державної програми розвитку і функціонування української мови.
Для сучасного стану мовної ситуації в Україні є характерними, з одного боку, виважена позиція владних структур щодо розв‘язання проблем функціонування та розвитку мов у нашій державі, а з другого боку – намагання представників окремих політичних сил надати мовному питанню до певної міри спекулятивного забарвлення, зробивши його передвиборчим гаслом. Більше 19 років минуло від дня прийняття “Закону про мови в Українській РСР“, коли вперше було визначено статус державної мови. Набуття українською мовою статусу державної та його конституційне закріплення значною мірою розширило її сферу вживання. Чи не -найпомітніше це виявляється в офіційно-діловому стилі. Сьогодні є фактом перехід писемного спілкування в державному, суспільному , політичному, господарському житті на українську мову. Такі ж вимоги ставляться й до проведення нарад, зборів, прийому громадян тощо.
Із прийняттям Закону“Про мови в Українській РСР “у 1989 році, а особливо із здобуттям Україною незалежності 1991року, почався процес упровадження української мови як державної в навчання й виховання у вищій школі. Важливість цього явища для повнокровного функціонування української мови, для піднесення її престижу не підлягає сумніву.
Великого значення розвитку української мови приділяє Президент України Віктор Ющенко. Видані такі Укази Президента: “Про деякі заходи щодо піднесення ролі української мови“(28 листопада 2007року), “Про деякі питання розвитку державної мовної політики“(20 лютого 2008року).
Про важливість вивчення української мови говорить і той факт, що починаючи з 2008 року , кожен абітурієнт, який хоче вступити до ВНЗ, повинен скласти ЗНО та отримати сертифікат з української мови .
Інтеграція України до Європейського Союзу – один з найважливіших векторів зовнішньої і внутрішньої політики, який передбачає високий рівень соціально-економічного розвитку, демократизацію суспільних відносин, ефективну систему державного управління.
Говорячи про розвиток українського суспільства сьогодні, відзначається зростання вимог до виховання управлінської, політичної та інтелектуальної еліти.
Одним із важливих елементів у виробленні складного комплексу професійних навичок і вмінь державного службовця Закон про державну службу називає володіння державною мовою. Адже час і стан розвитку демократії довели беззаперечний факт: державна мова є одним із найважливіших засобів об‘єднання суспільства. Тому, звичайно, перед держслужбовцями стоїть важливе завдання: надаючи населенню якісні послуги з державного управління, виконувати свій юридичний обов‘язок- бездоганно володіти державною мовою. Проте, як показує досвід , продемонструвати вільне володіння мовою, в тому числі й російською, можуть далеко не всі ,навіть посадовці найвищого рангу. Це ми чуємо щодня, переглядаючи по телебаченню засідання Верховної Ради та інші заходи. Сьогодення засвідчило: українське суспільство потребує кваліфікованої управлінської, політичної та інтелектуальної еліти, виховання якої неможливе без ретельної та всебічної підготовки професійно- компетентних кадрів.
У формуванні нової управлінської еліти надзвичайно велике значення відводиться українській мові як державній. Вона є головною ознакою нації, її генетичним кодом, який поєднує минуле з сучасним, програмує майбутнє й забезпечує буття нації у вічності. Природно, в умовах суверенітету українська мова виступає основним гарантом державності, духовності, духовного багатства й усвідомлюється як найважливіший чинник нашої національної гідності, а також визнання й поваги міжнародної спільноти.
І саме державні службовці нової формації повинні усвідомлювати, що на них покладений величезний обов‘язок плекання рідної мови. Як підкреслює академік НАН України М.Жулинський , “доки українська мова не набуде статусу справжнього , єдинодержавного, а не декоративно-формального засобу спілкування – не стане “органом високих ідей і змагань“(І.Франко), доти не подолати нам кризи національної політичної ідентичності.
Розвиток українського суспільства в бік консолідації неможливо уявити без державної мовної політики, пріоритетом якої повинен стати розвиток української мови як об‘єднуючого чинника. Українська мова повинна забезпечувати всі сфери життєдіяльності державного організму, нею мають послуговуватись інтелектуальні й політичні верстви України. Причому рівень володіння державною мовою безпосередньо пов‘язаний з рівнем професіоналізму кожного службовця , який зобов‘язаний кожною своєю дією зміцнювати авторитет нації та держави. Сьогодні , на жаль, науковці зазначають , що в Україні відчувається нестача патріотично налаштованих політиків, економістів, бізнесменів , у зв‘язку з чим страждає й економіка.
Тому саме перед нами, сучасними педагогами , стоїть завдання виховати майбутню інтелектуальну та політичну еліту нової формації, еліту, яка першочерговим своїм завданням бачитиме розвиток рідної мови у всіх сферах спілкування, розбудову нашої держави.
Приклад економічного розвитку низки країн, зокрема Японії, яскраво засвідчує, що й економічне зростання можливе лише на грунті культури, в основі якої є мова корінної нації. Дослідники слушно зауважують: “Престижність мови значною мірою пов‘язана із формуванням саме національної економіки, з її виразно українським обличчям. Проблема , зрештою, не у величині статків новітнього капіталіста , а в тому, чи національно він зорієнтований, чи служить він українській нації, українській державі. Нація повинна мати своїх успішних бізнесменів-патріотів. Відтак збільшиться й український мовний простір .“ Цілком очевидно, що на сьогодні вже недостатньо лише оспівування української мови як “мелодійної“, “співучої“, “калинової“ тощо. Обов‘язок кожного громадянина – плекання й підтримка рідної мови, бо мова – не лише основа духовної міці нації, а і її економічного розвитку, її міжнародного авторитету.
Ми повинні донести до кожного громадянина, що саме по ставленню до рідної мови можна судити про моральний та інтелектуальний рівень людини, а залишитися без почуття до свого рідного, до своєї мови, культури - це означало б залишитись з пустою душею.
Дуже влучно про це сказав класик української літератури Олесь Гончар: “Мова – генофонд нашої культури, і все залежатиме від того, чи зуміємо ми зберегти її в усьому історичному багатстві. Школа , учитель, письменник – найперші і найвірніші зберігачі “.
Перед кожним навчальним закладом стоїть завдання - створити у своєму закладі осередки плекання рідної мови, повинні працювати гуртки рідної мови, учителі української мови повинні проводити просвітницьку роботу не тільки серед учнів, а й серед батьків та громадськості .
Стан виконання Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки знаходиться на постійному контролі відділу освіти та Запорізького обласного управління освіти та науки, неодноразово дане питання розглядалося на колегіях відділу освіти та обласного управління освіти.
На розгляд колегії районного відділу освіти сьогодні виноситься аналіз виконання Державної та обласної Програми щодо розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки у таких школах району: Вільнянській ЗОШ І-ІІст., Кіровській ЗОШ І-ІІст. та Магдалинівському НВК“Школа-дитсадок“.
Українську мову та літературу в Кіровській ЗОШ І-ІІст. викладає Михайлова Світлана Василівна , яка має вищу освіту , фах за дипломом- учитель української мови та літератури, закінчила у 1997 році Запорізький державний університет.
Педагогічний стаж- 15 років, попередня атестація – у 2005 році, має ІІ кваліфікаційну категорію.
Учитель Михайлова С.В. працює над науково-методичною проблемою: »Використання інноваційних форм та методів навчання на уроках української мови та літератури».
Шляхом співбесіди встановлено, що вчитель обізнана з вимогами навчальних програм з української мови та літератури, рекомендованими МОН України. У календарних планах передбачено форми проведення контрольних тематичних робіт, з якими ознайомлюють учнів. Поурочне планування здійснюється систематично та якісно.
Навчальні програми виконуються , а під час проведення державної атестації навчального закладу учителю та надані нові методичні рекомендації щодо ведення сторінок класного журналу.
З метою реалізацій основних положень своєї науково-методичної проблеми, учителем опрацьовано статті фахових журналів, новинки науково-методичної літератури. Учитель має власну бібліотечку новинок науково-методичної літератури, яку систематично поповнює.
Учитель Михайлова С.В. активно впроваджує інноваційні методи навчання. Закінчила курси для вчителів »Користувачі ІКТ».
Реалізовуючи основні ідеї особистісного навчання , використовує методику вчителя української мови та літератури Київської гімназії «Академія» В.Вихор : « Метод проблемного викладу матеріалу», « Лінгвістичний експеримент».
Учитель використовує різноманітні форми та методи при проведенні уроків мови та літератури: уроки-практикуми, лінгвістичні ігри, уроки-КВК, уроки-дослідження, уроки-пошуки, уроки-подорожі, дослідження- зіставлення, творче моделювання, експрес- опитування, пошуково-вибіркова робота.
Учитель практикує попереджувальні завдання учням при вивченні нового матеріалу: учні готують реферати про творчість письменників, усні повідомлення , творчі завдання.
Велику увагу вчитель приділяє роботі учнів з навчальною книгою: самостійному опрацюванню учнями теоретичного матеріалу, складанню тез, планів, конспектів, вчить учнів усвідомлювати тему й основну думку тексту, визначати типи та стилі мовлення прочитаного, здійснювати аналіз художнього тексту , сприймати текст, розуміти його, висловлювати власне ставлення до прочитаного.
Учитель переконана, що рідна мова і література є ефективним засобом формування національної свідомості молоді.
Світлана Василівна у своїй роботі використовує інтерактивні технології з метою створення комфортних умов навчання , за яких кожен учень відчуватиме свою успішність , отримуючи задоволення від навчання. Під час уроків учить висловлювати власну точку зору, вміти обґрунтовувати її.
Велику увагу приділяє роботі з обдарованими учнями: її вихованці беруть активну участь в олімпіадах та конкурсах .
Кіровській ЗОШ І-ІІст. є всі необхідні нормативні документи щодо виконання ст..10 Конституції України та Закону ”Про мову”: Закон ”Про мови в Українській РСР”, Державна Програма розвитку та функціонування української мови на 2004-2010 роки, Закони Президента України ”Про деякі заходи щодо піднесення ролі української мови”, ”Про деякі питання розвитку державної мовної політики”.
При співбесіді з педпрацівниками з‘ясовано, що вони орієнтуються у законодавчих та нормативних документах щодо подальшого розвитку української мови.
Згідно плану роботи у школі систематично проходять виховні заходи, спрямовані на виконання ст.10 Конституції України ”Про мови”: виховні години, присвячені Дню української писемності та мови, усні журнали: ”Мова- коштовний скарб народу”, Тижні рідної мови, Шевченківські тижні, шкільні етапи олімпіади з української мови, конкурси знавців української мови ім.. Петра Яцика , конкурси читців-декламаторів , випускаються стінні учнівські газети, присвячені ювілеям українських письменників.
При спостереженні з‘ясовано, що в школі дотримується єдиний мовний режим.
Додаткових годин на факультативи, індивідуальну роботу з української мови за рахунок варіативної частини робочого навчального плану не виділено.
Класів з поглибленим вивченням української мови в школі немає.
Усі учні повністю забезпечені підручниками з української мови та літератури, рекомендованими МОН України, довідковою літературою- на 30%
Учитель Михайлова С.В. постійно поповнює власну бібліотеку методичної літератури, матеріали якої постійно використовує на уроках мови та літератури.
При ознайомленні із протоколами педрад з‘ясовано, що стан викладання української мови та літератури вивчався: у 2003 році (протокол №2 від 29.10.2003р.), у 2007році (протокол №2 від 8.10.2007р.).Заслухано творчий звіт вчителя Михайлової С.В., яка атестувалась, на педагогічній раді (протокол №5 від 31.03.2005).Світлана Василівна на педагогічній раді ділилася досвідом роботи з колегами з такої теми: ”Використання інноваційних форм та методів у проведенні сучасного уроку“(протокол №4 від 20.02.2008р.).
У школі видано такі накази: наказ №2 від 12.01.2004р.“Про стан викладання та рівень знань з української мови та літератури“,
наказ № 18 від 05.04.2005р.“Про єдині вимоги до усного та писемного мовлення учнів та проведення письмових робіт і перевірки зошитів“.
Вся шкільна документація ведеться українською мовою.
Інформаційні матеріали в класах, коридорах, учительській оформлені державною мовою.
Учителем Михайловою С.В. проводиться просвітницька робота щодо пропаганди українського слова на виховних годинах, батьківських зборах .
Пропозиції учителю та адміністрації ЗНЗ:
Пропозиції вчителю:
1.Систематично, цілеспрямовано працювати над розвитком пізнавального інтересу учнів, ставити їх у ситуацію проблемного здобуття знань.
2.Систематично вчити дітей під час самостійного виконання випереджувальних завдань виділяти головне, важливе, зіставляти, порівнювати, робити власні логічні висновки, давати оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним та культурним явищам та процесам, висловлювати судження.
3.Дати учням глибокі й системні знання з усіх розділів науки про українську мову на лінгвокраїнознавчих засадах.
4.Активізувати роботу з філологічно обдарованими учнями, постійно працювати над створенням умов для формування позитивної «Я-концепції» як найважливішої умови повної реалізації потенційних можливостей кожної дитини.
Пропозиції адміністрації ЗНЗ:
1. З метою створення сприятливих умов для роботи з обдарованими учнями за рахунок годин варіативної частини навчального плану ввести у 2009-2010 н. р. гуртки, факультативи з рідної мови.
2.Систематично пропагувати українське слово, залучаючи до позакласних заходів усіх учнів та їх батьків, громадськість села.
3.Постійно опрацьовувати нові законодавчі документи щодо розвитку української мови та ознайомлювати з ними педагогічний , батьківський та учнівський колективи.
Українську мову та літературу в Магдалинівському НВК “Школа-дитсадок“ викладає Михайличенко Марина Олександрівна ,яка має незакінчену вищу філологічну освіту, педстаж-19 років.
Учитель Михайличенко М.О. працює над науково-методичною темою: ″Використання диференційованих та індивідуальних завдань на уроках української мови та літератури″.
Шляхом співбесіди з′ясовано, що вчитель обізнана з вимогами навчальних програм, затвердженими МОН України. У календарних планах передбачено форми проведення тематичного оцінювання. Поурочне планування здійснюється систематично та якісно.
Навчальні програми виконуються.
Марина Олександрівна старанно готується до уроків, розробляє картки з диференційованими завданнями для кожного учня. Велике значення учитель приділяє розвитку кожного учня , застосовуючи технології особистісно-орієнтованого навчання, зокрема, елементи проектної технології, в основі якої лежить дослідження певної проблеми і передбачає великий рівень творчої активності учнів.
Марина Олександрівна ,враховуючи психологію кожного учня, емоційно
готує їх до позитивної роботи на уроці.
Учитель переконана, що рідна мова і література є засобом формування національної свідомості молоді, вважає, що уроки літератури сприяють активній роботі душі як необхідної передумови внутрішнього духовного життя кожної особистості. Художня література- потужний засіб самозаглиблення, тому уроки літератури Марина Олександрівна будує як пошук істини.
Ознайомившись із досвідом роботи Михайличенко М.О., слід відзначити, що за основу викладання української мови та літератури вчитель використовує проблемно-альтернативний, дослідницько-пошуковий, культурологічний та комунікативно –діяльнісний принципи. Учитель переконана, що мова є засобом пізнання світу і формування особистості, особливою сферою самовизначення дитини, тому викладає предмет творчо, в світлі вимог сучасної концепції мовно-літературної освіти.
Марина Олександрівна у своїй роботі використовує інтерактивні технології з метою створення комфортних умов навчання , за яких кожен учень відчуватиме свою успішність та інтелектуальну спроможність, отримуючи справжнє задоволення від навчання. Під час уроків учитель вчить учнів висловлювати свою точку зору, вміти обґрунтовувати її, вести дебати, вирішувати проблемні ситуації, отримувати й передавати інформацію ,працювати з літературними джерелами, виступати з рефератами та доповідями, вміти слухати інших та працювати в групі, вчитися бачити слабкі сторони своєї позиції та знаходити альтернативні рішення.
У Магдалинівському НВК »Школа-дитсадок» є кабінет української мови та літератури, у якому знаходяться нормативні документи щодо забезпечення виконання ст..10 Конституції України та Закону України»Про мову».
Всі нормативні документи з цього питання знаходяться також і в кабінеті директора школи.. При співбесіді з педпрацівниками та учнями НВК з′ясовано, що вони добре орієнтуються у законодавчих та нормативних документах щодо подальшого розвитку української мови.
У плані роботи закладу заплановано заходи щодо виконання ст..10 Конституції України та Закону «Про мови». А саме: День рідної мови, День української писемності та мови, Шевченківські дні, святкування ювілеїв видатних українських письменників, святкування вулиці ім. Тараса Григоровича Шевченка.
При спостереженні з′ясовано, що в школі дотримується єдиний мовний режим.
Усі учні забезпечені підручниками з української мови, рекомендованими МОН України.
Учитель Михайличенко М.О. постійно передплачує фахові видання: «Дивослово», «Вивчаємо українську мову та літературу». Має свою бібліотечку науково-методичної літератури, матеріали якої використовує на уроках мови та літератури.
При ознайомленні з перспективним планом вивчення стану викладання навчальних предметів , планом роботи школи, книгами записів наслідків внутрішкільного контролю з′ясовано, що внутрішкільний контроль за станом викладання української мови здійснюється систематично.
Вся шкільна документація ведеться українською мовою.
Інформаційні матеріали в класах, коридорах , учительській оформлені державною мовою.
У школі проводиться системний аналіз виконанняст.10 Конституції України та Закону України»Про мови», про що свідчать матеріали нарад, протоколи педрад, накази, довідки.
Учителем Михайличенко М.О. проводиться просвітницька робота щодо пропаганди українського слова, шляхом залучення односельчан при проведенні заходів, присвячених рідній мові , творчості українських письменників, широко, із залученням жителів села візначаються щорічно день народження Т.Г. Шевченка та свято центральної вулиці села, яка носить його ім‘я.
Під керівництвом Михайличенко М.О. видається шкільна газета «Муромець» (Магдалинівська учнівська республіка), в якій висвітлюються найвизначніші події не тільки шкільного життя, а й кращі учнівські твори, замітки, присвячені українській мові, події сучасного літературного життя.
Учителю та адміністрації ЗНЗ:
Пропозиції: 1.І надалі пропагувати українське слово, залучаючи до цих заходів всіх учнів школи.
2.Постійно опрацьовувати нові законодавчі документи щодо розвитку української мови та ознайомлювати з ними педагогічний колектив.
Пропозиції вчителю:
1.Систематично, цілеспрямовано працювати над розвитком пізнавального інтересу у школярів, ставити їх у ситуацію проблемного здобуття знань.
2.Під час виконання випереджувальних індивідуальних пошуково- порівняльних завдань вчити дітей бути уважними, виділяти головне, важливе, зіставляти, порівнювати, робити логічні власні висновки, давати оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, висловлювати судження , оформляти свої спостереження в мовному плані образно, добираючи потрібні вислови.
3.Забезпечувати оволодіння учнями нормами української літературної мови, дотримання вимог культури усного й писемного мовлення, навичок користування засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час створення висловлювань з дотриманням мовного етикету.
4.Дати учням глибокі й системні знання з усіх розділів науки про українську мову на лінгвокраїнознавчих засадах.
5.Активізувати роботу з філологічно обдарованими учнями ,створити умови для формування позитивної″ Я-концепції″ як найважливішої умови повної реалізації потенціальних можливостей кожної дитини.
У Вільнянській ЗОШ І-ІІ ступенів українську мову та літературу викладають учителі, які мають відповідну вищу фахову освіту: Петровська Любов Микитівна та Шаховцева Любов Володимирівна.
Стан викладання української мови та літератури знаходиться на постійному контролі адміністрації навчального закладу. На засіданнях педагогічних рад розглядалися такі питання: “Стан викладання та рівень знань учнів з української мови та літератури“(протокол №3 від 23.12.2004), “Формування всебічно розвиненої особистості через залучення учнів до культури рідної мови“(протокол №4 від 24.12.2007р.), “Стан викладання та рівень знань з української мови та літератури “(протокол №4 від 15.03.2008 та протокол №7 від 29.12.2008р.).
Під час перевірки даного питання відвідано уроки у вчителів Петровської Л.М. та Шаховцевої Л.В. Учителі в основному забезпечують виконання державних програм з української мови та літератури. Але у школі відсутній сам кабінет української мови та літератури, хоча раніше він був.
А отже, немає стендів, плакатів з висловами про мову українських класиків, немає самих законодавчих документів для ознайомлення учнів. Хоча самі вчителі із законодавчою базою ознайомлені, проте не в повній мірі.
У школі проводяться різноманітні народознавчі заходи, заходи по відзначенню Дня рідної мови, Дня української писемності та мови, але необхідно при проведенні цих заходів більше залучати громадськість села, батьків. У районних олімпіадах, мовно-літературних конкурсах участі учні школи не беруть. Отже, робота по виконанню Державної та обласної програми розвитку та функціонування української мови у школі ведеться недостатньо.
Пропозиції учителям Петровській Л.М., Шаховцевій Л.М.:
1.З метою пропаганди української мови як державної активізувати просвітницьку роботу серед учителів, учнів, батьків, громадськості.
Систематично.
2.Оформити кабінет української мови , наповнивши його методичною літературою, стендами, плакатами про мову, законодавчими документами щодо функціонування та розвитку української мови.
До 1 вересня 2009року.
3.Систематично проводити шкільні олімпіади, конкурси знавців української мови імені Петра Яцика , залучати учнів до участі в районних олімпіадах, мовно-літературних конкурсах.
Систематично.
Рекомендації для адміністрацій та вчителів всіх ЗНЗ Оріхівського району:
1.Посилити контроль за станом викладання та рівнем навченості учнів загальноосвітніх навчальних закладів з української мови.
2.Забезпечити дотримання норм статті 10 Конституції України та законодавства про мови.
3.Активізувати просвітницьку роботу серед учнів, батьків, громадськості щодо утвердження української мови як державної.
5.Забезпечити вивчення законодавства про мови вчителями та учнями, щорічно розглядати виконання законодавчих документів про мову на педагогічних радах, нарадах при директору.
6.Забезпечувати оволодіння учнями нормами української літературної мови, дотримання вимог культури усного й писемного мовлення, навичок користування засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час створення висловлювань з дотриманням мовного етикету.
7.Дати учням глибокі й системні знання з усіх розділів науки про українську мову на лінгвоукраїнознавчих засадах.
8.Активізувати роботу з філологічно обдарованими учнями.
9.Розширити мережу класів з поглибеним вивченням української мови та літератури, гуртків та факультативів українознавчого спрямування.