Geum.ru

У культурному, соціальному та економічному житті представників усіх національностей, які разом з українцями формують єдину етнонаціональну структуру суспільства

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Матеріали до загальнообласного

Дня інформування населення

26 серпня 2008 року


Реалізація державної етнонаціональної політики

та забезпечення прав національних меншин у Рівненській області


Головним завданням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Рівненщини є створення умов для рівноправного розвитку та активної участі у культурному, соціальному та економічному житті представників усіх національностей, які разом з українцями формують єдину етнонаціональну структуру суспільства.

Права громадян – представників різних національностей, а також гарантії цих прав зафіксовані у Декларації прав національностей України, Конституції України, базовому Законі Україні „Про національні меншини в Україні”, низці інших нормативних актів, а також у положеннях Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, інших міжнародних актах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року, в області проживає 51,6 тис. етнічних представників національних меншин (або 4,1 відсотка населення області), які репрезентують 70 національностей та народностей. У національному складі регіону проживає переважна більшість українців, чисельність яких становить 1123,4 тис. осіб, або 95,9 відсотка від загальної кількості населення.

Місць компактного проживання в області представників національних меншин не зареєстровано.


Громадська активність на захист етнічної самобутності


З часу прийняття Закону України „Про національні меншини в Україні” значно активізувався процес самоорганізації національних меншин, намітилась позитивна тенденція до зростання громадсько-суспільної активності представників різних національностей, створення ними національно-культурних товариств.

Реально визначилися як національні меншини, тобто утворили свої громадські організації, які представляють і відстоюють перед органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування права та інтереси своєї національності, 8 етносів.

Відповідно до статті 14 Закону України „Про національні меншини в Україні” в області зареєстровано 21 громадську організацію національних меншин, з них громад: польських – 8 (містах Рівне, Дубно, Острог, Костопіль, Здолбунів, Кузнецовськ та смт Томашгород Рокитнівського району); російських – 5 (містах Рівне, Здолбунів); єврейських – 2 (містах Рівне та Острог); німецьких – 2 (містах Рівне та Кузнецовськ); вірменське – 1 (м.Рівне); білоруське – 1 (м.Рівне); чеське – 1 (м.Дубно); азербайджанське – 1 (м.Рівне).

Переважна більшість національно-культурних товариств зареєстровані у 1995-2000 роках, з них 10 мають обласний статус, 4 – районний, 7 – міський.


Організаційно – правові засади національної ідентичності


Для ефективної взаємодії, зміцнення позитивних тенденцій у взаємовідносинах між облдержадміністрацією та національними громадами області основна увага акцентується на:
  • забезпеченні постійного діалогу місцевих органів влади з громадськими організаціями національних меншин;
  • забезпеченні рівноправних відносин, реалізації прав та законних інтересів національних меншин, які мешкають в області;
  • сприянні етнічному, культурному, мовному, духовному розвитку етнічних спільнот, гармонізації міжнаціональних відносин.


З метою всебічного сприяння збереженню громадянської злагоди у суспільстві, гармонізації міжнаціональних відносин розпорядженням голови облдержадміністрації від 24 липня 2007 року № 354 затверджено Програму забезпечення реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин та розвитку культур національних меншин Рівненщини на 2007-2010 роки”, яка схвалена рішенням Рівненської обласної ради від 25 жовтня 2007 року № 485.

Організаційно-правовими засадами залучення національних спільнот до участі в прийнятті управлінських рішень, їх вільного доступу до інформації про діяльність облдержадміністрації є:

- діяльність Ради з питань етнонаціональної політики при голові обласної державної адміністрації, на засіданнях якої розглядаються найбільш актуальні питання про основні аспекти законодавчого забезпечення діяльності національно-культурних товариств, протидії будь-яким проявам ксенофобії, расової та етнічної нетерпимості, про взаємодію громадських організацій національно-культурних товариств з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування з виконання Програми забезпечення реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин та розвитку культур національних меншин на Рівненщині та інші питання;

- розміщення для ознайомлення на веб-сторінці облдержадміністрації прес-релізів, анонсів та програм культурно-просвітницьких заходів, проектів законів та підзаконних актів з питань, що належать до сфери їх компетенції.


Задоволення освітніх потреб національних меншин


Реалізуючи передбачене чинним законодавством право на розвиток етнічної самобутності, національні меншини за підтримки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування задовольняють свої освітні потреби.

У Рівненській області навчально-виховний процес здійснюється українською мовою у 722 загальноосвітніх навчальних закладах, охоплено 158728 учнів.

Як предмет російську мову вивчають 18019 учнів 5-11 класів, факультативно – 7033 учні загальноосвітніх навчальних закладів у всіх районах області. У м.Кузнецовськ у чотирьох класах (53 учні) навчання здійснюється російською мовою.

У загальноосвітніх навчальних закладах польську мову як предмет вивчають 820 учнів, факультативно – 102 учні. 11510 учнями у 118 загальноосвітніх навчальних закладах області як предмет вивчається німецька мова.

При гуманітарній гімназії м.Рівне діє недільна школа з вивченням польської мови, на базі загальноосвітніх навчальних закладів міст Рівне і Дубно, міського будинку учнівської молоді м.Дубно, костелу Успіння Пресвятої Богородиці Діви Марії м.Острог – 8 гуртків з поглибленим вивченням польської мови.

При товаристві польської культури на Рівненщині ім.В.С.Реймонта функціонує група для всіх бажаючих вивчати польську мову, літературу, історію.

У 2007 році за сприяння Почесного Консула Республіки Вірменія в Україні О.Скрипника та голови громадської організації „Рівненська обласна вірменська громада „Наірі” В.Татосяна відкрито факультативні групи з вивчення вірменської мови (40 чол.).

Завдяки підтримці Рівненського благодійного фонду „Хесед Ошер”, діти та дорослі члени Рівненської єврейської громади вивчають мову свого народу.

У Дубенському міському будинку учнівської молоді діє гурток із вивчення чеської мови, який відвідує 35 дітей.

Російська та німецька мови вивчаються у Рівненському державному гуманітарному університеті, польська і німецька – у Національному університеті „Острозька академія”, чеська, словацька, німецька та польська – у Рівненському інституті слов’янознавства Київського славістичного університету.


Спільно з вищими навчальними закладами Рівненщини, науковцями Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова, Волинського державного університету ім.Лесі Українки, Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету ведуться наукові дослідження з питань заселення інших народів на території Рівненщини, вивчаються творчі доробки видатних людей, зокрема Тадеуша Чацького, Олександра Кондратьєва і т.д.

Так, упродовж 2007 року та І півріччя поточного року на Рівненщині за підтримки органів державної влади та органів місцевого самоврядування проведено:
  • міжнародну науково-практичну конференцію „Єврейському народові” (видано збірку матеріалів, 2007 р.);
  • міжнародну конференцію „Кондратьєвські читання. Слов’янська міфологія і фольклор у творчості М.Гоголя і О.Кондратьєва” (видано збірку творів „На берегах Ярини”, 2006- 2007рр.);
  • міжнародну конференцію „Спадщина”, присвячену 125-ій річниці від дня народження видатних білоруських письменників Янки Купали та Якуба Коласа (2007 р.);
  • ІІ Міжнародну науково-краєзнавчу конференцію „Чехи і Дубенщина”, присвячену 145-річчю переселення чехів на Волинь та 60-річчу репатріації чехів на історичну Батьківщину (видано буклети „Чехи і Дубенщина” та „Хресна дорога” (про життя і діяльність Ірени Малійської), 2008 р.).


Задоволення культурних потреб національних меншин


Одним із шляхів співпраці органів державної влади та національно-культурних товариств є організація і проведення спільних культурно-просвітницьких заходів, а також надання практичної допомоги в організації урочистих подій, проведенні національних свят, культурно-мистецьких фестивалів, конкурсів, концертів, днів національних культур, виставок декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва.

При національно-культурних товариствах створені аматорські колективи, які відтворюють фольклор, традиції та звичаї своїх етносів, зокрема:
  • аматорський хоровий колектив „Сеньйорки” (товариство польської культури Здолбунівщини);
  • дорослий та дитячий фольклорні колективи „Стромовка” (Дубенське чеське товариство „Стромовка”);
  • театр танцю „Арабеск” (Рівненська обласна громадська організація „Російський культурний центр”);
  • аматорський хоровий ансамбль „Фрейлехе нешуме”, дитячі вокальні ансамблі „Нехама” та „Ципурім”, танцювальний колектив „Ор самеах”, театральна студія „Сімха” (міська громадська організація „Рівненська єврейська громада”);
  • хоровий колектив „Пшиязнь”, дитячий хореографічний колектив „Білий орел”(товариство польської культури на Рівненщині ім. В.Реймонта);
  • аматорські хорові колективи дорослий „Дубнівчанка”, дитячий „Сковронки” (товариство польської культури Дубенщини);
  • ансамбль білоруської народної пісні „Реченька” (Рівненське обласне відділення Всеукраїнського об’єднання „Білорусь”);
  • дорослий та дитячий аматорські фольклорні колективи „Фантазія” (громадська організація „Товариство німців „Відергебурт”).


Аматорські колективи є учасниками Рівненського обласного фестивалю національних культур „У родинному колі” (м.Дубно, 2007р.), X-го Тижня польської культури на Рівненщині „Горинь є Віслою Волині” – Міжнародний фестиваль культури та традицій країн західної та східної Європи (м.Рівне, 2007р.) свята з нагоди Міжнародного дня рідної мови (м.Рівне, 2007-2008рр.), фольклорно-етнографічного свята „Музейні гостини” і Міжнародного молодіжного фестивалю традиційної народної культури „Древлянські джерела” (м.Рівне, 2007-2008рр.), II-го Всеукраїнського фестивалю єврейської пісні „Чернігівська осінь” (м.Чернігів, 2007р.), Міжнародного фестивалю театрального мистецтва „Кришталевий лев” (м.Львів, 2007р.), IV-го Всеукраїнського фестивалю німецької культури „Зоненштраль” (м.Євпаторія, 2007р.), Першого міжнародного фольклорного фестивалю (м.Прага, 2007р.) та інші.


Дієва співпраця польських, єврейських, білоруської та чеської громад з бібліотечними закладами області. Спільно організовуються літературні вечори, присвячені місцевим поетам і письменникам, оформляються постійнодіючі книжкові виставки та тематичні стелажі.


У державних музейних закладах області діють експозиції, присвячені історії та культурі національних меншин, зокрема у Рівненському обласному краєзнавчому музеї створено експозицію „З історії національних меншин Рівненщини”, де представлено 120 музейних експонатів, які розповідають про минуле і сучасне національних меншин, що проживають на території нашого краю. У державному історико-культурному заповіднику м.Дубно діє музейна виставка „Чехи і Дубенщина”.


Важливою частиною діяльності національно-культурних товариств області є збереження і впорядкування пам’яток архітектури та місць масових поховань (пам’ятник чехам, жителям с.Малин Млинівського району, меморіальний комплекс „Сосонки” в м.Рівне, де поховані євреї, які були знищені в роки Великої Вітчизняної війни та єврейські поховання у містах Острог, Дубно та інші).


Громадська діяльність керівників та активу національно-культурних товариств області за вагомий внесок у відродження національних культур, активну мистецьку та громадську діяльність, спрямовану на збереження і розвиток етнічної самобутності представників різних етносів, відзначена Почесними грамотами облдержадміністрації.


Досвід функціонування національно-культурних товариств свідчить про те, що ці громадські об’єднання, за підтримки органів державної влади та місцевого самоврядування, мають достатній потенціал для забезпечення усього комплексу організаційно-практичних і культурно-просвітницьких заходів, що сприяє гармонізації міжетнічних відносин.