Конспект лекцій по дисципліні: "Фінансовий менеджмент" для студентів спеціальностей: 05. 01. 04, 05. 01. 04, 05. 01. 04

Вид материала

Конспект

Содержание Київ КНУТД 2006 Рекомендована теметика рефератів Рецензент: Кузьміна С.А. ТЕМА 1 Сутність, цілі та завдання фінансового менеджменту 1.2 Становлення та розвиток фінансового менеджменту як науки 1.3 Принципи фінансового менеджменту 1.4 Функції фінансового менеджменту ТЕМА 2 Управління прибутками та витратами 2.1 Інформаційна база управління прибутком і витратами 2.2 Класифікація систем калькулювання собівартості 2.3 Точка беззбитковості. Поведінка витрат Постійні витрати 2.4 Управління прибутком від різних видів діяльності 2.5 Політика максимізації прибутку підприємства. 3.1 Особливості оборотних активів 3.2 Характер участі оборотних активів в операційному циклі підприємства 3.3 Політика управління оборотними активами 3.4 Управління запасами 3.5 Управління дебіторською заборгованістю Основні завдання управління дебіторською заборгованістю ... Полное содержание

Подобный материал:

• Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко, 4770.79kb.
• Конспект лекцій побудовано за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального, 2613.75kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальностей 030508 І 030508 "Фінанси І кредит" денної, 4154.08kb.
• Конспект лекцій по дисципліні Інформаційні моделі "великих" систем, 1986.92kb.
• Конспект лекцій методичні вказівки для студентів спеціальності 090603 «Електротехнічні, 604.49kb.
• Конспект лекцій з курсу „ системи технологій" для студентів 1-3 курсів усіх форм навчання, 869.86kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності 8050201 Менеджмент підприємств та організацій, 203.46kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності 050104 "Фінанси", 2580.36kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності 050201 "Менеджмент організацій", 1390.59kb.
• Опорний конспект лекцій з дисципліни „ правознавство (для студентів денної І заочної, 1124.35kb.

Міністерство освіти і науки україни

Київський національний університет технологій та дизайну

Кафедра фінансів

Конспект лекцій по дисципліні:

"Фінансовий менеджмент"

для студентів спеціальностей: 6.05.01.04, 8.05.01.04, 7.05.01.04

Затверджено на засіданні кафедри фінансів протокол № _________ від „_____” __________.2006р.

Розробив: ас. Луцик Т.Р.

Київ КНУТД 2006

Фінансовий менеджмент: конспект лекцій для студентів спеціальностей: 6.05.01.04, 8.05.01.04, 7.05.01.04. Розробив: ас. Луцик Т.Р. - К.: КНУТД, 2006.


ЗМІСТ

	стор.
ВСТУП	5
ТЕМА 1 Сутність, цілі та завдання фінансового менеджменту	5
ТЕМА 2 Управління прибутками, доходами та витратами	6
ТЕМА 3 Управління оборотними активами	9
ТЕМА 4 Управління грошовими коштами	14
ТЕМА 5 Управління капіталом	15
ТЕМА 6 Управління інвестиціями	17
ТЕМА 7 Управління фінансовими ризиками	18
ТЕМА 8 Банкрутство та антикризове управління	19
РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМЕТИКА РЕФЕРАТІВ	24
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ	25

Рецензент: Кузьміна С.А.

ВСТУП


Метою навчальної дисципліни "Фінансовий менеджмент" є поглиблене вивчення теорії і практики управління фінансами підприємств, оволодіння стратегією і тактикою фінансового забезпечення підприємництва, знаходження оптимальних фінансових рішень.

Завдання дисципліни: з’ясування сутності й організації фінансового менеджменту; здобуття практичних навичок постановки і вирішення завдань ефективного управління формуванням і розміщенням капіталу підприємств; оволодіння методами аналізу фінансових звітів, фінансового прогнозування для прийняття рішень щодо формування прибутку, інвестиційної діяльності, банкрутства і фінансових санацій.

Предметом навчальної дисципліни "Фінансовий менеджмент" є економічні, організаційні, правові і соціальні питання, що виникають у процесі управління фінансовими відносинами суб’єктів господарювання і їх вирішення.

ТЕМА 1 Сутність, цілі та завдання фінансового менеджменту

1.1 Сутність, мета і завдання фінансового менеджменту.

1.2 Становлення та розвиток фінансового менеджменту як науки.

1.3 Принципи фінансового менеджменту.

1.4 Функції фінансового менеджменту.

1.5 Інформаційна база фінансового менеджменту.


1.1 Сутність, мета і завдання фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент – це система принципів, засобів та форма організації грошових відносин підприємства, спрямована на управління його фінансово-господарською діяльністю, в яку входять:

• розробка і реалізація фінансової політики підприємства;
  
• інформаційне забезпечення (складання і аналіз фінансової звітності підприємства);
  
• оцінка інвестиційних проектів і формування “портфеля інвестицій”;
  
• поточне фінансове планування та контроль.
  

Фінансовий стан підприємства є основою його добробуту, тому головною метою фінансового менеджменту є знаходження компромісу між завданнями, які ставить перед собою підприємство, та фінансовими можливостями реалізації цих завдань.

Завданнями фінансового менеджменту є:

а) забезпечення формування ефективного портфелю фінансових ресурсів підприємства;

б) визначення оптимальних напрямків використання фінансових ресурсів.

в) моніторинг оптимізації грошових коштів підприємства в розрізі різних видів діяльності;

г) забезпечення максимізації видів фінансових результатів при мінімальних фінансових ресурсах;

д) мінімізація фінансових ризиків.

1.2 Становлення та розвиток фінансового менеджменту як науки

Фінансовий менеджмент виділився у самостійний напрямок у 90-х роках ХІХ століття у США і з того часу постійно розвивається і змінюється.

У перші роки вивчення переважно стосувалося правових аспектів злиття компаній, утворення нових фірм. Під час депресії 30-х років основними проблемами, якими займались у фінансовому менеджменті були:

• банкрутство підприємств;
  
• реорганізація підприємств;
  
• ліквідність акцій;
  
• регулювання ринку цінних паперів.
  

На даний час фінансовий менеджмент включає практично всі напрямки управління фінансами підприємства.

В Україні фінансовий менеджмент як наука і практика виник та розвивається з кінця ХХ століття.


1.3 Принципи фінансового менеджменту

Основними принципами фінансового менеджменту є:

1. Інтегрованість з загальною системою управління підприємством.
   
2. Комплексний характер формування управлінських рішень.
   
3. Високий динамізм управління.
   
4. Варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень.
   
5. Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства.
   

1.4 Функції фінансового менеджменту




1.5 Інформаційна база фінансового менеджменту

ТЕМА 2 Управління прибутками та витратами

2.1 Інформаційна база управління прибутком і витратами.

2.2 Класифікація систем калькулювання собівартості, що використовуються в країнах з ринковою економікою.

2.3 Точка беззбитковості. Поведінка витрат.

2.4 Управління прибутком від різних видів діяльності.

2.5 Політика максимізації прибутку підприємства. Операційний важіль.


2.1 Інформаційна база управління прибутком і витратами

Інформаційною базою управління прибутками і витратами є:

1. Форма № 1 – підприємництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства”.
   
2. Форма № 1 “Баланс”.
   
3. Форма № 2 “Звіт про фінансові результати”.
   

   Форма звітності	Призначення
   Форма № 1-підприємництво	Відображає інформацію про чисельність працівників та оплату їх праці, окремі показники діяльності підприємства у вартісному та натуральному вираженні.
   Форма № 1 "Баланс"	Звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання та власний капітал
   Форма № 2 "Звіт про фінансові результати"	Звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період

4. Дані аналітичного і синтетичного обліку по рахунках 7-9 класів.
   

2.2 Класифікація систем калькулювання собівартості,

що використовуються в країнах з ринковою економікою

Існують такі системи калькулювання витрат:

Система калькулювання повних витрат	Система калькулювання змінних витрат
1. Продажі	1. Продажі
2. Собівартість реалізованої продукції	2. Собівартість реалізованої продукції
3. Валова маржа	3. Маржинальний доход
4. Адміністративні витрати	4. Постійні виробничі витрати
5. Витрати на збут	5. Постійні адміністративні витрати
Чистий операційний прибуток	6. Постійні витрати на збут
	Чистий операційний прибуток

2.3 Точка беззбитковості. Поведінка витрат

Витрати


Виручка

Запас фінансової міцності


Точка беззбитковості


Загальні витрати



Постійні витрати


Змінні витрати

на 1 прод.


Обсяг

Обсяг (точка) беззбитковості – це такий обсяг реалізації, коли доходи підприємства дорівнюють його витратам, а підприємство не має ні прибутку, ні збитків.

Запас фінансової міцності – це величина, на яку фактичний обсяг реалізації перевищує точку беззбитковості. Він відображає величину можливого зниження обсягу виробництва і реалізації без ризику покрити витрати.

Поведінка витрат	Постійні витрати		Змінні витрати
	загальні	на одиницю продукції	загальні	на одиницю продукції
Обсяг виробництва зростає	не змінюються	зменшуються	зростають	не змінюються
Обсяг виробництва зменшується	не змінюються	зростають	зменшуються	не змінюються

2.4 Управління прибутком від різних видів діяльності

Звичайна – будь-яка діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності.

Надзвичайна діяльність – операції або події, які не бувають часто або регулярно.

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою.

Інша операційна діяльність – включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів, операційну оренду активів, отримання доходів або понесених втрат від операційної курсової різниці, створення резервів сумнівних боргів, отримання грантів і субсидій, уцінку запасів й ін.

Інвестиційна діяльність – це придбання і реалізація тих необоротних активів і фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства.

Управління всіма видами прибутку полягає в управлінні витратами від відповідних видів діяльності з одночасним забезпеченням диверсифікації і відповідного нарощування доходів.

Для управління доходом необхідно вживати ряд заходів, зокрема:

• реклама;
  
• обмірковані ціни;
  
• надання знижок;
  
• постійний перегляд цінової і асортиментної продукції й ін.
  

Одночасно доцільно мінімізувати операційні витрати у таких напрямках:

• собівартість реалізованої продукції;
  
• адміністративні витрати;
  
• витрати на збут;
  
• інші операційні витрати.
  

2.5 Політика максимізації прибутку підприємства.

Операційний важіль

Операційний важіль показує, у скільки разів може змінитись значення прибутку при збільшенні (зменшенні) обсягу продажів.

,

Операційний важіль залежить від співвідношення постійних і змінних витрат. Чим більший рівень постійних витрат, тим більша сила впливу операційного важеля, яка свідчить по рівень підприємницького ризику.

Оскільки сила дії операційного важеля залежить від співвідношення постійних і змінних витрат, його можна використовувати для управління структурою витрат підприємства, обираючи оптимальну.


ТЕМА 3 Управління оборотними активами

3.1 Особливості оборотних активів.

3.2 Характер участі оборотних активів в операційному циклі підприємства.

3.3 Політика управління оборотними активами.

3.4 Управління запасами.

3.5 Управління дебіторською заборгованістю.

3.6 Управління грошовими активами.


3.1 Особливості оборотних активів

Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Економісти пропонують таке визначення: активи – економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, що використовуються у господарській діяльності з метою отримання прибутку.

За П(С)БО 2 “Баланс” оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

До складу оборотних активів входять:

1. Запаси.

2. Дебіторська заборгованість.

3. Грошові кошти та їх еквіваленти.

4. Інші оборотні активи.

Особливості оборотних активів:

1. можливість швидкої трансформації;
   
2. вплив інфляції;
   
3. можливість швидкої диверсифікації;
   
4. додаткові операційні витрати по їх зберіганню;
   
5. високий рівень ліквідності;
   
6. ризик втрат через несумлінність партнерів чи персоналу;
   
7. реалізація управлінський рішень здійснюється у короткому періоді часу;
   
8. втрати і порчі в межах норм природного убутку.
   

3.2 Характер участі оборотних активів в операційному циклі підприємства

П
Виробничі запаси

Процес виробництва

Продукти виробництва
остійний оборот оборотних активів можна представити у вигляді схеми:





Процес постачання

Грошові кошти

Процес реалізації

Тривалість операційного циклу визначається за формулою:

ТОЦ = ТОга + ТОмз+ ТОнв + ТОгп + ТОдз

Тривалість виробничого циклу визначається за формулою:

ТВЦ = ТОмз + ТОнв + ТОгп

Фінансовий цикл підприємства:

ТФЦ = ТВЦ + ТОдз – ТОкз

3.3 Політика управління оборотними активами

Етапи управління оборотними активами:

1. Аналіз оборотних активів за попередні періоди.
   
2. Визначення принципів формування оборотних активів.
   
3. Оптимізація обсягу оборотних активів та їх структури.
   
4. Оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотних активів з урахуванням “сезонної хвилі”.
   
5. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів.
   
6. Забезпечення рентабельності оборотних активів для формування ефективного портфелю короткотермінових фінансових вкладів.
   
7. Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів у процесі їх використання, зокрема у розрізі.
   
8. Формування оптимальної структури джерел фінансування оборотних активів.
   

3.4 Управління запасами

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

• сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;
  
• незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;
  
• готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;
  
• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
  
• малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;
  
• молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства.
  

Згідно ПСБО № 9 “Запаси”, до складу первісної вартості запасів відносяться:

• суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
  
• суми ввізного мита;
  
• суми непрямих податків, у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
  
• транспортно-заготівельні витрати, тобто затрати на заготівлю запасів; оплата тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи; транспортних запасів всіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків, транспортування запасів;
  
• інші витрати, що пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
  

Етапи управління запасами включають в себе:

1. Аналіз запасів ТМЦ у попередньому періоді.

2. Оптимізація розміру основних груп поточних запасів.

3. Система контролю за рухом запасів на підприємстві.

4. Реальне відображення у фінансовому обліку вартості запасів в умовах інфляції.


3.5 Управління дебіторською заборгованістю

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Існують такі види дебіторської заборгованості:

• довгострокова дебіторська заборгованість;
  
• дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги;
  
• дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків;
  
• інша поточна дебіторська заборгованість.
  

При управлінні дебіторською заборгованістю вирішуються такі завдання:


Основні завдання управління дебіторською заборгованістю


Сприяння зростанню обсягу продаж шляхом надання комерційного кредиту і тим самим зростанню прибутку







Підвищення конкурентноздатності за допомогою відстрочки платежів





Визначення рівня ризику неплатоспроможності покупця


Розрахунок планового розміру резерву сумнівних боргів


Надання рекомендацій по роботі з фактично або потенційно неплатоспроможними покупцями



Розрізняють наступні етапи управління дебіторською заборгованістю:

1. Аналіз дебіторської заборгованості за попередні періоди.
   
2. Формування кредитної політики до покупців.
   
3. Формування процедури інкасації дебіторської заборгованості.
   
4. Розробка заходів по використанню сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості.
   

3.6 Управління грошовими активами

Грошові активи на підприємствах України можуть складатися з таких елементів:

• грошові активи в національній валюті;
  
• грошові активи в іноземній валюті;
  
• резервні грошові кошти у формі високоліквідних короткотермінових фінансових вкладень.
  

Розрізняють такі етапи управління грошовими активами:

1. Аналіз грошових активів.
   
2. Оптимізація залишку грошових активів.
   
3. Забезпечення рентабельного використання вільного залишку грошових активів.
   
4. Контроль за грошовими активами.
   

ТЕМА 4 Управління грошовими коштами

4.1 Сутність грошових коштів та їх класифікація.

4.2 Управління грошовими коштами.

4.1 Сутність грошових коштів та їх класифікація

Рух грошових коштів – це надходження і вибуття грошових коштів і їх еквівалентів.

Грошові кошти – готівка в касі, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Класифікація грошових коштів:

1. За масштабами обслуговування господарського процесу.

2. За видами господарської діяльності.

3. За напрямками руху грошових коштів.

4. За методом обчислення.

4.2 Управління грошовими коштами

Управління грошовими коштами – це забезпечення фінансової рівноваги підприємства шляхом збалансованості надходжень і видатків грошових коштів.

Етапи управління грошовими коштами:

1. Забезпечення обліку і звітності щодо грошових коштів.
   
2. Аналіз грошових коштів.
   
3. Оптимізація грошових коштів підприємства.
   
4. Планування грошових коштів підприємства в розрізі різних їх видів.
   
5. Забезпечення ефективного контролю грошових коштів підприємства.
   

ТЕМА 5 Управління капіталом

5.1 Сутність і класифікація капіталу підприємства.

5.2 Принципи формування капіталу підприємства.

5.3 Етапи управління власними джерелами капіталу або ресурсами.

5.4 Етапи управління залученими фінансовими ресурсами.

5.1 Сутність і класифікація капіталу підприємства

Капітал підприємства характеризує загальну вартість коштів в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів.

Розрізняють наступну класифікацію видів капіталу:

• за приналежністю підприємству;
  
• за цілями використання;
  
• за формами інвестицій;
  
• за об’єктами інвестування;
  
• за формою знаходження в процесі кругообороту;
  
• за формами власності;
  
• за організаційно-правовими формами діяльності;
  
• за характером використання у виробничому процесі;
  
• за характером використання власниками;
  
• за джерелами залучення.
  

5.2 Принципи формування капіталу підприємства

Розрізняють наступні принципи формування капіталу підприємства:

• облік перспектив розвитку господарської діяльності підприємства;
  
• забезпечення відповідності обсягу залученого капіталу обсягу активів підприємства, що формуються;
  
• забезпечення оптимальної структури капіталу з позицій ефективного його функціонування;
  
• забезпечення мінімізації витрат на формування капіталу із різних джерел;
  
• забезпечення ефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності.
  

5.3 Етапи управління власними джерелами капіталу або ресурсами

Існують такі етапи управління власним капіталом:

1. Аналіз формування власних фінансових ресурсів підприємства у попередньому періоді.
   
2. Визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах.
   
3. Оцінка вартості залучення власного капіталу із різних джерел.
   
4. Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел.
   
5. У випадку необхідності визначення обсягу зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів.
   
6. Розробка механізму оптимального співвідношення між зовнішніми і внутрішніми джерелами формування власних фінансових ресурсів.
   

5.4 Етапи управління залученими фінансовими ресурсами

Етапи управління залученими фінансовими ресурсами включають в себе:

1. Аналіз позикового капіталу.
   
2. Аналіз визначення обсягів та структури залучення позикових коштів в розрізі внутрішнього та зовнішнього капіталу.
   
3. Визначення витрат по залученню позикових коштів.
   
4. Визначення оптимального співвідношення залучених коштів:
   

а) на довготерміновій основі.

б) на короткотерміновій основі.

5. Контроль за використанням позикових коштів.
   

ТЕМА 6 Управління фінансовими ризиками

1. Сутність і класифікація фінансових ризиків.

2. Управління фінансовими ризиками.

6.1 Сутність і класифікація фінансових ризиків

Фінансовий ризик – можливість виникнення несприятливих фінансових наслідків втрати доходу, прибутку чи власного капіталу.

Класифікація фінансових ризиків:

• за об’єктами;
  
• за джерелами виникнення;
  
• за тривалістю існування;
  
• за видами;
  
• за можливістю страхування.
  

6.2 Управління фінансовими ризиками

Управління фінансовими ризиками – процес нейтралізації негативних наслідків ризиків, пов’язаних з фінансовою діяльністю підприємства.

Етапи управління фінансовими ризиками:

1. Ідентифікація окремих видів ризиків, пов’язаних з фінансовою діяльністю підприємства.
   
2. Оцінка широти і достовірності інформації, необхідної для визначення рівня фінансових ризиків.
   
3. Вибір та використання методів оцінки ймовірності настання ризикової події за окремими видами фінансових ризиків.
   
4. Визначення розміру можливих фінансових втрат при настанні ризикованої події.
   
5. Вивчення факторів, які впливають на рівень фінансових ризиків підприємства.
   
6. Визначення напрямків нейтралізації негативних наслідків фінансових ризиків.
   
7. Вибір форм і видів страхування ризиків.
   

ТЕМА 7 Управління інвестиціями

1. Види інвестицій.

2. Управління реальними інвестиціями.

3. Управління фінансовими інвестиціями.

7.1 Види інвестицій

З метою управління інвестиції прийнято класифікувати за такими ознаками:

• за об’єктами вкладення капіталу;
  
• за характером участі в інвестиційному процесі;
  
• за періодом інвестування;
  
• за ступенем ризику;
  
• за формами власності інвестованого капіталу;
  
• за регіональною приналежністю інвесторів.
  

7.2 Управління реальними інвестиціями

Інвестиційна політика – реалізація найбільш ефективних форм реальних та фінансових інвестицій для забезпечення економічного росту підприємства.

Управління реальними інвестиціями – частина політики підприємства, яка направлена на підготовку, оцінку та реалізацію найбільш ефективних інвестиційних проектів.

Розрізняють такі етапи управління реальними інвестиціями:

1. Аналіз реальних інвестицій.
   
2. Розрахунок обсягу реальних інвестицій на майбутній період.
   
3. Визначення форм реальних інвестицій.
   
4. Розробка бізнес-планів під реальні інвестиції.
   
5. Оцінка ефективності окремих видів інвестиційних проектів.
   

7.3 Управління фінансовими інвестиціями

Для диверсифікації підприємства використовуються фінансові інвестиції.

Управління фінансовими інвестиціями забезпечує вибір найбільш ефективних фінансових інструментів, вкладення капіталу і своєчасне його реінвестування.

Етапи управління фінансовими інвестиціями:

1. Аналіз фінансових інвестицій.
   
2. Визначення обсягу і форм фінансових інвестицій.
   
3. Формування портфеля фінансових інвестицій і оцінка їх ефективності.
   
4. Забезпечення управління фінансовими інвестиціями.
   
5. Контроль за використанням фінансових інвестицій.
   

ТЕМА 8 Банкрутство та антикризове управління

8.1 Суть і види банкрутства.

8.2 Процедура банкрутства.

8.3 Функції фінансового менеджменту під час здійснення ліквідаційних процедур.

8.4 Фактори кризового стану підприємства.

8.5 Антикризове управління.

8.1 Суть і види банкрутства

Банкрутство – такий фінансово-господарський стан підприємства, при якому воно не може задовольнити свої зобов’язання перед кредиторами.

Поняття банкрутства характеризується видами, згідно чинного законодавства України і фінансової практики.

Існують наступні види банкрутства:

• реальне банкрутство;
  
• технічне банкрутство;
  
• навмисне банкрутство;
  
• фіктивне банкрутство.
  

8.2 Процедура банкрутства

Процедура банкрутства включає в себе:

1. Підстави та порядок подання заяви про порушення справи про банкрутство боржника.
   
2. Ухвала про порушення справи про банкрутство.
   
3. Підготовче засідання
   
4. Попереднє засідання арбітражного суду.
   
5. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кре­диторів.
   
6. Визнання боржника банкрутом.
   

8.3 Функції фінансового менеджменту під час здійснення ліквідаційних процедур

До таких функцій включаються:

• оцінка майна підприємства банкрута за балансовою вартістю;
  
• визначення обсягу і складу ліквідаційної маси майна підприємства;
  
• оцінка майна, що входить до складу ліквідаційної маси за ринковою вартістю;
  
• визначення обсягу реальних фінансових зобов’язань підприємства-банкрута;
  
• вибір найбільш ефективних форм продажу майна;
  
• задоволення потреб і претензій кредиторів за рахунок продажу майна підприємства-банкрута;
  
• розробка ліквідаційного балансу підприємства-банкрута.
  

8.4 Фактори кризового стану підприємства

Фактори кризового стану підприємства:

• внутрішні;
  
• зовнішні;
  
• об’єктивні;
  
• суб’єктивні.
  

8.5 Антикризове управління

Кризовий стан підприємства характеризується рядом показників, рівень яких формується за рахунок впливу внутрішніх і зовнішніх факторів.

Існують моделі оцінки загрози банкрутства, які дозволяють з достатньо високим рівнем достовірності оцінити можливість виникнення кризового стану, до них можна віднести:

1. Модель Альтмана.

Двофакторна модель:

,

де – коефіцієнт покриття (загальної ліквідності);

– коефіцієнт автономії (фінансової незалежності).

Критерії оцінювання:

Z = 0	імовірність банкрутства становить 50%
Z < 0	зменшення ймовірності банкрутства
Z > 0	ймовірність банкрутства перевищує 50% і підвищується зі збільшенням Z.

П’ятифакторна модель:

,

де Х₁ – відношення оборотних активів до всіх активів підприємства;

Х₂ – рентабельність власного капіталу;

Х₃ – рівень доходності активів;

Х₄ – коефіцієнт співвідношення власного і залученого капіталу;

Х₅ – обіговість активів.

Рівень загрози банкрутства оцінюється за такою шкалою:

Z < 1,8	загроза банкрутства дуже висока
1,81 < Z < 2,7	загроза банкрутства висока
2,71 < Z < 2,99	загроза банкрутства можлива
Z > 3,00	загроза банкрутства дуже низька

2. Коефіцієнт Бівера:

,

де ЧП – чистий прибуток підприємства;

А – амортизація;

ДЗ – довгострокові зобов’язання;

ПЗ – поточні зобов’язання.

Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище, коли протягом тривалого часу коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2.

3. Модель Тафлера:

,

де Х₁ – коефіцієнт співвідношення прибутку від реалізації і короткотермінових зобов’язань;

Х₂ – коефіцієнт співвідношення оборотних активів і суми зобов’язань;

Х₃ – коефіцієнт співвідношення короткотермінових зобов’язань і суми активів;

Х₄ – коефіцієнт співвідношення виручки і суми активів.

Оцінка рівня загрози банкрутства здійснюється:

Z > 0,3	загроза банкрутства відсутня
Z < 0,2	банкрутство більш ніж вірогідно

4. Модель Спрінгейта:

Z = 1,03 А + 3,07 В + 0,66 С + 0,4 D,

де А - співвідношення робочого капіталу до загальної вартості активів;

В - співвідношення прибутку до сплати податків та процентів до загальної вартості активів;

C - співвідношення прибутку до сплати податків до величини короткострокової заборгованості;

D - співвідношення обсягу продажу до загальної вартості активів.

Якщо Z < 0, 862 – підприємство є потенційним банкрутом.

Принципи антикризового управління:

1. постійна готовність підприємства до можливого порушення фінансової рівноваги;
   
2. рання діагностика кризових явищ;
   
3. диференціація індикаторів кризових явищ в залежності від ступеня їх загрози фінансового стану підприємства.
   

Етапи формування і реалізації політики антикризового управління підприємства:

1. Постійний моніторинг фінансового стану підприємства з метою ранньої діагностики банкрутства.
   
2. Визначення масштабів кризового стану підприємства.
   
3. Дослідження основних факторів, що обумовлюють кризовий стан.
   
4. Формування системи заходів по нейтралізації негативних впливів факторів дослідження на дослідження основних факторів, що обумовлюють кризовий стан.
   
5. Вибір і використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації, що відповідають рівню його кризового стану.
   
6. Вибір ефективних форм санації підприємства.
   
7. Забезпечення контролю за результатами розроблених заходів по виведенню підприємства з кризи.
   

РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Фінансова звітність як джерело інформації фінансового менеджменту.
   
2. Методи і прийоми фінансового менеджменту.
   
3. Аналіз беззбитковості.
   
4. Управління формуванням собівартості.
   
5. Операційний важіль. Поріг рентабельності.
   
6. Управління оборотними активами.
   
7. Управління джерелами формування оборотного капіталу.
   
8. Управління запасами.
   
9. Управління дебіторською заборгованістю.
   
10. Управління грошовими коштами.
    
11. Управління реальними інвестиціями.
    
12. Управління фінансовими інвестиціями.
    
13. Оцінка фінансового стану.
    
14. Управління грошовими коштами.
    
15. Управління прибутком та доходами підприємства.
    
16. Структурно-динамічний та параметричний аналіз активів та пасивів.
    
17. Фінансова оцінка банкрутства.
    
18. Санаційний аудит.
    
19. Управління капіталом.
    
20. Управління фінансовими ризиками.
    

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. П(С)БО 2 “Баланс”, П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”, П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”, П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
   
2. П(С)БО 9 “Запаси”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 20 10.99 № 246.
   
3. П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 8.10.99 № 237.
   
4. П(С)БО 15 “Дохід”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290.
   
5. П(С)БО 16 “Витрати”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318.
   
6. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом. — М.: Финансы и статистика, 1995.
   
7. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т1, Т2. – К: Ника-Центр, 1999.
   
8. Бланк И.А. Словарь-справочник финансового менеджера. К.: "Ника-центр". – 1998. – 480 с.
   
9. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. – К.: КП “ВАЗА-КО”, “МОЛОДЬ”, 1997. 1000 с.
   
10. Гридчина М.В. Финансовый менеджмент: Курс лекций – К.: МАУП, 1999 – 136 с.
    
11. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 768 с.
    
12. Крайник О.П., Клепкова З.В. Фінансовий менеджмент. Навчальний посібник. – Львів: Державний університет “Львівська політехніка”, 2000. – 260 с.
    
13. Лямина В.А., Воробьев П.В. Финансовый менеджмент (управление финансами фирмы). — СПб: Юность, Петрополь, 1994.
    
14. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент. Управление денежным оборотом предприятия: Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 400 с.
    
15. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник. / Под ред. Е.С. Стояновой – М.: Изд-во Перспектива, 1997 – 574 с.
    
16. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов / Под ред. проф. Н.Ф. Самсонова. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. – 495 с.
    
17. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. посіб. / А.М. Поддєрьогін, Л.Д. Буряк, Н.Ю. Калач та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 294 с.
    
18. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: – За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2002. 496 с.