Geum.ru

Програма з курсу «Історія політичної думки України» / Укл. О. Сорба. Львів: лну ім. І. Франка, 2009, 36 с

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


1. Тематичний план курсу філософія політики
РОЗДІЛ І. Політична думк в Україні від давніх часів до кінця ХVІІІ століття
РОЗДІЛ ІІ. Українська політична думка ХІХ століття
РОЗДІЛ ІІІ. Основні напрямки української політології ХХ століття
2. Плани лекцій та семінарських занять
2.2. Тематична структура програми семінарських занять
3. Система оцінювання успішності студентів
3.2. Шкала якості підсумкової оцінки
Дуже добре
3.3. Питання для модуля
3.4. Завдання для підсумкового контролю знань студентів
4. Список рекомендованої літератури до курсу „філософія політики”
Подобный материал:
  1   2   3


Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка


Філософський факультет

кафедра теорії та історії політичної науки


О.М. Сорба


ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ


Навчально-методичний посібник

для студентів філософського факультету


Львів – 2009


Рекомендовано до друку


кафедрою Теорії та історії політичної науки

філософського факультету

Львівського національного університету

імені Івана Франка


Протокол № ___ від ___ ___________ 2009 р.


Вченою радою філософського факультету

Львівського національного університету

імені Івана Франка


Протокол № ___ від ___ ___________ 2009 р.­­


Курс читає:

к.політ.н., асистент кафедри

теорії та історії політичної науки О.М. Сорба


Рецензенти:


Денисенко В.М. доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії політичної науки

Угрин Л.Я. кандидат політичних наук, доцент кафедри теорії та історії політичної науки


Програма з курсу «Історія політичної думки України» / Укл. О.Сорба. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2009, – 36 с.


© О.М. Сорба, укладання

© Львівський національний університет імені Івана Франка

© Філософський факультет

© Кафедра теорії та історії політичної науки

Передмова


Народ, що забуває власну історію, приречений раз у раз повторювати помилки минулого. Адже історія — то ідеї еліти та настрої мас, уроки звершень і помилок, що є змістом масового несвідомого етносу.

Українську історію не можна читати без брому — відзначав свого часу один з лідерів Української Народної Республіки В. Винниченко. Не можна тому, що вся вона пронизана кривавими подіями, зрадами провідників, бездумними і жорстокими бунтами мас, міжусобицями і чварами. І в той же час, це історія великих мрій і величних прагнень, неймовірної жертовності, героїзму і відваги.

Кожен заґарбник намагався витравити з історичної пам’яті українців позитивні приклади, залишаючи і посилюючи натомість явища і події, які пригнічували національне достоїнство, гордість за свою країну і народ. Настав час об’єктивно, наскільки це можливо на даному історичному етапі розвитку, проаналізувати історію ідей і концепцій, що рухали Україну до незалежності здобутої наприкінці другого тисячоліття нашої ери. Проаналізувати для того, щоб отримана незалежність не Стала черговим коротким епізодом між довгими роками поневоленого існування, щоб кожен громадянин Української Держави відчув себе господарем у своєму домі. Господарем, що несе відповідальність за свою долю і майбутнє нащадків перед пам’яттю предків, які ціною власного добробуту, власною кров’ю, а часто і самим життям прокладали шлях до свободи і незалежності України.

Україна завжди прагла волі, писав колись великий французький філософ Вольтер, визначаючи фактично українську національну ідею. До волі, що не завжди асоціювалась з власною державністю. Однак, уроки історії навчили нас, що власна держава хоч і не гарантує кожному вирішення всіх його проблем, але без неї повноцінної свободи бути не може.

Українська державність має тривалу історію. Не меншу має і історія бездержавного, поневоленого існування українського етносу. Спогади про минулу державну велич, прагнення її відродити постійно спонукали до теоретичних пошуків шляхів та форм втілення віковічної мрії. Ці теоретичні побудови часто лягали в основу практичний дій і зумовлювали чи то наближення, чи то віддалення реалізації ідеї самостійного державно-політичного існування.

Концепції державності в концентрованій, узагальненій формі відображали ідеали політичних еліт, прагнення представників народних мас, давали відповіді на питання чим повинна бути українська держава, для чого вона існуватиме, яким шляхом буде побудована.


Об’єктом дослідження є соціально-політині передумови формування політичної думки, оригінальні тексти політичних мислителів та тексти інтерпретаційні.


Предмет – закони та принципи формування предмету політичної науки її методології в соціально-історичному та формально-логічному аспектах.


Приступаючи до роботи, озброїмось переконанням в тому, що нам не дано пізнати й пережити нічого крім тотальної актуальності вічного…


Навчальна програма з курсу

„Філософія політики”


1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ ФІЛОСОФІЯ ПОЛІТИКИ


Розділи і теми курсу
Кількість годин

Р

А

З

О

М
Л

Е

К

Ц

І

Й
СЕМІ

НАР

І

В


РОЗДІЛ І. Політична думк в Україні від давніх часів до кінця ХVІІІ століття

Тема 1. Родоплемінний лад та зородження уявлень про політику на українських землях докиївської доби
2
1
1

Тема 2. Суспільно-політичний устрій та політична думка Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (ІХ – ХІV ст.)
2
1
1

Тема 3. Ідеї держави та суспільних відносин у період занепаду України і боротьби за відновлення її державності (ХV – ХVІІ ст.)
2
1
1

Тема 4. Державно-політичний устрій в українській політичній думці ХVІІІ ст.

2
1
1


РОЗДІЛ ІІ. Українська політична думка ХІХ століття

Тема 5. Політичні ідеї першої половини ХІХ ст.

4
2
2

Тема 6. Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій

4
2
2

Тема 7. Поширення передової політичної думки в Західній Україні

4
2
2


РОЗДІЛ ІІІ. Основні напрямки української політології ХХ століття


Тема 8. Суспільно-політична ситуація в Україні на рубежі століть
4
2
2

Тема 9. Ідеї монархізму і національного радикалізму

4
2
2

Тема 10. Націонал-комунізм в українській політичній думці
4
2
2

Тема 11. Політична ідеологія українського дисидентського руху 60-80-х років
4
2
2

УСЬОГО:
36
18
18


2. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ ТА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


2.1. ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ


Розділи і теми лекційних занять
Кіль-кість годин

Тема 1. Політична думка княжої доби
2

Тема 2. Українська політична думка XVI – XVIІ сторіч
2

Тема 3. Проблема української державності в козацьку добу
2

Тема 4. Початки національного відродження (перша половина XІХ століття)
2

Тема 5. Кирило-Мефодіївське товариство та політичні погляди його учасників
2

Тема 6. Питання держави та бездержавності в концепціях громадівського соціалізму
2

Тема 7. Політичні ідеї українського руху в Галичині в другій половині ХІХ століччя
2

Тема 8. Українська держава в поглядах та діях засновників Української Народної Республіки
2

УСЬОГО:
16



2.2. ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ



Розділи і теми семінарів
Кіль-кість годин

Тема 1. Політична думка княжої доби
2

Тема 2. Українська політична думка XVI – XVIІ сторіч
2

Тема 3. Проблема української державності в козацьку добу
2

Тема 4. Початки національного відродження (перша половина XІХ століття)
2

Тема 5. Кирило-Мефодіївське товариство та політичні погляди його учасників
2

Тема 6. Питання держави та бездержавності в концепціях громадівського соціалізму
2

Тема 7. Політичні ідеї українського руху в Галичині в другій половині ХІХ століччя
2

Тема 8. Українська держава в поглядах та діях засновників Української Народної Республіки
2

УСЬОГО:
16


3. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ:


3.1. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ


З метою перевірки рівня розуміння студентами визначеного програмою курсу теоретичного матеріалу, визначення міри його засвоєння, успішності оволодіння навчально-дослідницькими та прикладними навичками, уміння самостійного вивчення та розв’язання проблем курсу, а також вироблення навичок письмової та усної самопрезентації використовуємо поточний, проміжну та підсумкову форми контролю.


Поточний контроль успішності студентів

здійснюється за двома напрямами:
  • контроль за систематичністю та активністю роботи студента на семінарських та інших практичних заняттях;
  • контроль за виконанням завдань самостійного опрацювання та засвоєння матеріалу;

оцінювання відбувається протягом семестру з метою контролю за рівнем засвоювання і творчого застосування знань у вигляді усного опитування, контрольних тематичних завдань та термінологічних диктантів, написання творчої роботи (есе) з проблем курсу. Передбачено проведення одного модуля у вигляді письмових тестових завдань.

Всі заплановані форми поточного контролю (крім модульного тесту) оцінюються від 0 до 5 балів, де 5 - найвища, а 0 – найнижча оцінка. З усіх отриманих оцінок (включно із найнижчою – 0 балів) вираховуються середнє арифметичне, отриманий результат множиться на коефіцієнт – 10. До отриманого цілого числа додається результат модуля який оцінюється від 0 до 10 балів. Так формується підсумкова оцінка за семестр, яка не перевищує 50 балів.


Підсумковий контроль рівня знань студентів

Здійснюється раз на рік у формі іспиту. Студент допускається до підсумкового контролю за наступних умов:
    • відвідання більше половини семінарських занять;
    • виконання модульних завдань із позитивною оцінкою;
    • здобуття у підсумку роботи за семестр не менше 25 балів за результатами поточної та проміжної форм контролю разом.


Іспит проводиться в усній формі, і покриває собою навчальний матеріал семестру. При виведенні загальної оцінки студента викладач бере до уваги результати як поточного так і підсумкового контролю знань. При цьому частка сумарної оцінки, яку студент може отримати за результатами поточної та проміжної форм контролю разом, становить 50 % (тобто не більше 50 балів), та частка підсумкової форми контролю (іспит) – 50 % (також не більше 50 балів) від загальної оцінки (яка становить 100 балів максимум).


3.2. ШКАЛА ЯКОСТІ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ


5
А
ВІДМІННО

відмінні знання з предмету
90-100

4
B
ДУЖЕ ДОБРЕ

рівень знань з предмету вище середнього, однак допущено кілька незначних помилок

81-89

C
ДОБРЕ

загалом добра робота, але є ряд помилок

71-80

3
D
ЗАДОВІЛЬНО

задовільний рівень знань з предмету, однак є серйозні недоліки

61-70

E
ДОСТАТНЬО

знання з предмету відповідають мінімальним вимогам

51-60

2
FX
НЕЗАДОВІЛЬНО

для отримання позитивної оцінки необхідна додаткова робота з предмету (право перездачі іспиту зберігається за студентом)
25-50

F
НЕЗАДОВІЛЬНО

потрібна велика додаткова робота з предмету (для перездачі іспиту студент повинен здати проміжні форми контролю)

0-25



3.3. ПИТАННЯ ДЛЯ МОДУЛЯ

  1. Політична думка Київської Русі.
  2. Ідея єдності Руської землі в «Слово о полку Ігоревім».
  3. Суспільно-політичні погляди Ю.Дрогобича.
  4. Суспільно-політичні погляди С.Оріховського.
  5. «Апокрисис» Х.Філалета – важлива пам’ятка української політичної думки кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.
  6. Суспільно-політичні погляди І.Вишенського.
  7. Суспільно-політичні погляди прихильників і противників Берестейської унії 1596р.
  8. Українська політична думка часів Хмельниччини та Руїни.
  9. Питання державно-правового устрою України в «Бендерській конституції» П.Орлика.
  10. Суспільно-політичні погляди Ф.Прокоповича.
  11. Суспільно-політичні погляди С.Яворського.
  12. Суспільно-політичні погляди С.Климовського.
  13. Суспільно-політичні погляди Я.Козельського.
  14. Суспільно-політичні погляди Г.Сковороди.
  15. «Історія Русів» – пам’ятка української політичної думки кінця ХVІІІ – ХІХ ст.
  16. Соціально-історичні умови розвитку політичної думки на українських землях в першій половині ХІХст.
  17. Кирило-Мефодіївське товариство про державний устрій.
  18. Суспільно-політичні погляди М.Костомарова.
  19. Суспільно-політичні погляди П.Куліша.
  20. Суспільно-політичні погляди Т.Шевченка.
  21. Суспільно-політичні погляди членів «Старої Київської Громади».
  22. Суспільно-політичні погляди Володимира Антоновича.
  23. Суспільно-політичні погляди громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця».
  24. Суспільно-політичні погляди М.Драгоманова.
  25. М.Драгоманов «Переднє слово до «Громади»».
  26. Суспільно-політичні погляди І.Франка та їх еволюція.
  27. І.Франко «Поза межами можливого».
  28. І.Франко «Що таке поступ?».
  29. Внесок Сергія Подолинського в поширення української політичної думки.
  30. Революційно-демократичні переконання Остапа Терлецького.
  31. Суспільно-політичні погляди М.Грушевського.
  32. М.Грушевський «Вільна Україна».
  33. М.Грушевський «На порозі Нової України».
  34. Суспільно-політичні погляди С.Шелухіна.
  35. Суспільно-політичні погляди С.Томашівського
  36. Суспільно-політичні погляди В.Липинського.
  37. Проблема класів і станів в «Листах до братів хліборобів» В.Липинського.
  38. Проблема української державності в «Листах до братів хліборобів» В.Липинського.
  39. Проблема нації і міжнаціональних відносин в «Листах до братів хліборобів» В.Липинського.
  40. Суспільно-політичні погляди М.Міхновського.
  41. М.Міхновський «Самостійна Україна».
  42. М.Міхновський «Справа української інтелігенції в програмі УНП».
  43. Політичні ідеали «Братства тарасівців» (Іван Липа, Борис Грінченко, Микола Міхновський).
  44. Д.Донцов «Націоналізм».
  45. Д.Донцов «Дух нашої давнини».
  46. М.Сціборський «Націократія».
  47. В.Старосольський «Теорія нації».
  48. Ю.Бачинський «Україна irredenta».
  49. О.І.Бочковський «Вступ до націології».
  50. Ю.Липа «Призначення України».
  51. Т.Зіньківський «Молода Україна, її становище і шлях».
  52. С.Дністрянський «Загальна наука права і політики».
  53. Суспільно-політичні погляди П.Полтави.
  54. Суспільно-політичні погляди Л.Цегельського.
  55. Роль і значення «Слово перестороги» В.Подолинського – для української політичної думки середини ХІХ ст.
  56. М.Шаповал «Велика революція і українська визвольна програма».
  57. Ідеологічні засади політичної боротьби ОУН-УПА (Євген Коновалець, Степан Бандера, Андрій Мельник).
  58. Націонал-комунізм М.Хвильового.
  59. В.Винниченко «Відродження нації».
  60. В.Винниченко «Заповіт борцям за визволення».
  61. Націонал-комунізм М.Скрипника.

Політичні погляди представників дисидентського руху в Україні.


3.4. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ (питання для іспиту)

  1. Політична думка Київської Русі.
  2. Ідея єдності Руської землі в «Слово о полку Ігоревім».
  3. Суспільно-політичні погляди Ю.Дрогобича.
  4. Суспільно-політичні погляди С.Оріховського.
  5. «Апокрисис» Х.Філалета – важлива пам’ятка української політичної думки кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.
  6. Суспільно-політичні погляди І.Вишенського.
  7. Суспільно-політичні погляди прихильників і противників Берестейської унії 1596р.
  8. Українська політична думка часів Хмельниччини та Руїни.
  9. Питання державно-правового устрою України в «Бендерській конституції» П.Орлика.
  10. Суспільно-політичні погляди Ф.Прокоповича.
  11. Суспільно-політичні погляди С.Яворського.
  12. Суспільно-політичні погляди С.Климовського.
  13. Суспільно-політичні погляди Я.Козельського.
  14. Суспільно-політичні погляди Г.Сковороди.
  15. «Історія Русів» – пам’ятка української політичної думки кінця ХVІІІ – ХІХ ст.
  16. Соціально-історичні умови розвитку політичної думки на українських землях в першій половині ХІХст.
  17. Кирило-Мефодіївське товариство про державний устрій.
  18. Суспільно-політичні погляди М.Костомарова.
  19. Суспільно-політичні погляди П.Куліша.
  20. Суспільно-політичні погляди Т.Шевченка.
  21. Суспільно-політичні погляди членів «Старої Київської Громади».
  22. Суспільно-політичні погляди Володимира Антоновича.
  23. Суспільно-політичні погляди громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця».
  24. Суспільно-політичні погляди М.Драгоманова.
  25. М.Драгоманов «Переднє слово до «Громади»».
  26. Суспільно-політичні погляди І.Франка та їх еволюція.
  27. І.Франко «Поза межами можливого».
  28. І.Франко «Що таке поступ?».
  29. Внесок Сергія Подолинського в поширення української політичної думки.
  30. Революційно-демократичні переконання Остапа Терлецького.
  31. Суспільно-політичні погляди М.Грушевського.
  32. М.Грушевський «Вільна Україна».
  33. М.Грушевський «На порозі Нової України».
  34. Суспільно-політичні погляди С.Шелухіна.
  35. Суспільно-політичні погляди С.Томашівського
  36. Суспільно-політичні погляди В.Липинського.
  37. Проблема класів і станів в «Листах до братів хліборобів» В.Липинського.
  38. Проблема української державності в «Листах до братів хліборобів» В.Липинського.
  39. Проблема нації і міжнаціональних відносин в «Листах до братів хліборобів» В.Липинського.
  40. Суспільно-політичні погляди М.Міхновського.
  41. М.Міхновський «Самостійна Україна».
  42. М.Міхновський «Справа української інтелігенції в програмі УНП».
  43. Політичні ідеали «Братства тарасівців» (Іван Липа, Борис Грінченко, Микола Міхновський).
  44. Д.Донцов «Націоналізм».
  45. Д.Донцов «Дух нашої давнини».
  46. М.Сціборський «Націократія».
  47. В.Старосольський «Теорія нації».
  48. Ю.Бачинський «Україна irredenta».
  49. О.І.Бочковський «Вступ до націології».
  50. Ю.Липа «Призначення України».
  51. Т.Зіньківський «Молода Україна, її становище і шлях».
  52. С.Дністрянський «Загальна наука права і політики».
  53. Суспільно-політичні погляди П.Полтави.
  54. Суспільно-політичні погляди Л.Цегельського.
  55. Роль і значення «Слово перестороги» В.Подолинського – для української політичної думки середини ХІХ ст.
  56. М.Шаповал «Велика революція і українська визвольна програма».
  57. Ідеологічні засади політичної боротьби ОУН-УПА (Євген Коновалець, Степан Бандера, Андрій Мельник).
  58. Націонал-комунізм М.Хвильового.
  59. В.Винниченко «Відродження нації».
  60. В.Винниченко «Заповіт борцям за визволення».
  61. Націонал-комунізм М.Скрипника.
  62. Політичні погляди представників дисидентського руху в Україні.