Удк 339. 727. 22 Беднарчук Ю. П., магістр з менеджменту, викладач

Вид материалаДокументы

Содержание


Актуальність теми.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Вплив прямих закордонних інвестицій транснаціональних
Практичне значення одержаних результатів.
Економічний механізм
Формування інвестиційної
Подобный материал:
УДК 339.727.22


Беднарчук Ю.П., магістр з менеджменту, викладач (Рівненський інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна”)


ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ФОРМУВАННІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ В УКРАЇНІ


В статті розглянуто питання надходження прямих іноземних інвестицій при формуванні транснаціональних корпорацій в Україні.

Проаналізовано вплив інвестицій на економіку України.


In the article the question of receipt of direct foreign investments is considered at forming of multinational corporations in Ukraine. Influence of investments is analysed on the economy of Ukraine.


Актуальність теми. Транснаціональні корпорації (ТНК) складають основу економіки найрозвиненіших країн світу, вони є наймогутнішими суб’єктами світового господарства. На них припадає основна частина прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Прямі іноземні інвестиції ТНК в країну не лише слугують каталізатором економічного зростання, але вказують на прийнятність економічної політики країни-реципієнта для світового бізнесу та свідчать про перспективність інтеграції економіки країни-реципієнта в світову економіку. Надходження ПІІ в країну означає отримання не просто додаткового капіталу, а унікального поєднання капіталу, управлінського досвіду, прогресивних технологічних знань, доступу до ринків капіталу, збуту, сировини, які вже має ТНК-інвестор. Подібна квінтесенція є необхідною для забезпечення конкурентоспроможності в умовах глобалізації. Подолання кризи в українській економіці можливе лише шляхом проведення структурних економічних змін із ефективним залученням капіталу світових ТНК. В середньостроковій та довгостроковій перспективі Україна має забезпечити формування ТНК українського походження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В останні роки в Україні з’явилась значна кількість літератури з питань інвестиційної поведінки ТНК у глобальному середовищі. Вагомий внесок у розробку цих проблем зробили наступні вітчизняні вчені: О.Г. Білорус, Б.Д. Гаврилишин, А.С. Гальчинський, Б.В. Губський, Д.Г. Лук’яненко, Ю.Ф. Макогон, О.М. Мозговий, Є.Г. Панченко, Ю.М. Пахомов, А.М. Поручник, О.І. Рогач, В.М. Суторміна, А.С. Філіпенко та інші.

Метою роботи було дослідження впливу прямих закордонних інвестицій транснаціональних корпорацій на економічний розвиток український підприємств.

Нині статус транснаціональних ком­паній мають понад 61 тис. корпорацій, які контролюють за межами своїх країн 900 тис. прямих іноземних представництв, що на інвестиційному ринку ста­новить близько 7 трлн дол. Водночас серед такої величезної кількості корпорацій панівну роль у світовій економіці займають лише 500 потужних ТНК, які реалізують 80% світової виробничої продукції електроніки та хімії, 95% -фармацевтики, 76% - продукції маши­нобудування. Найпотужніші 85 компаній контролюють 70% всіх іноземних інве­стицій. П'ять найбільших ТНК здійсню­ють контроль над виробництвом понад половини загальносвітового обсягу то­варів довгострокового користування і стільки ж у галузях літакобудування, електронного устаткування, автомобіле­будування та інших галузях виробництва високотехнологічної продукції. Аж лише 2-3 західні компанії контролюють май­же половину всіх світових телекомуніка­ційних мереж. Нині в Україні транснаціональна ді­яльність представлена американськи­ми, німецькими, англійськими, південнокорейськими та російськими компа­ніями. При цьому, як уже зазначалося, необхідно враховувати, що активізація діяльності ТНК має свої негативні нас­лідки, які певною мірою випливають з їх переваг. Одним із таких наслідків є нес­проможність українських виробників ви­тримати конкуренцію з великими міжна­родними корпораціями. В умовах недо­статньо розвиненої технології та неста­більного фінансового стану частина ук­раїнських підприємств відчувають себе лідерами певних галузей виробництва. Зіткнувшись із провідними компаніями світу, активи яких становлять сотні міль­ярдів доларів, більшості з них дове­деться поступитися власними амбіціями заради можливості отримати у складі ТНК доступ до нових ринків технологій, інвестиційних ліній. При цьому результат діяль­ності ТНК залежатиме не тільки від са­мих корпорацій, а й від державної полі­тики країни їх розміщення. Держава по­винна створити умови для забезпечен­ня економічного зростання, ефективне податкове законодавство, підтримати національну валюту, що сприятиме ак­тивізації та успішній діяльності великих капіталів [1].

Вплив прямих закордонних інвестицій транснаціональних корпорацій на економічний розвиток країни має як позитивні, так і негативні наслідки, але завжди необхідно пам'ятати, що для ТНК розширення корпоративної мережі насамперед є доступом до сировинних і інтелектуальних ресурсів країни-реципієнта та можливістю обійти національний захист внутрішнього ринку. Позитивні наслідки транснаціоналізації економіки полягають насамперед в отриманні доступу до додаткових джерел фінансового капіталу, нових технологій та потенціалу інновацій, у використанні сучасного організаційно-управлінського досвіду. Збільшення надходження капіталу можливе двома способами. Перший — це ПІІ у формі залучення інвестицій провідних закордонних ТНК, що безпосередньо надходять у філії та дочірні компанії ТНК від іноземного інвестора. Тут провідну роль відіграє сприятливий інвестиційний клімат. Другий спосіб — це доступність для дочірніх компаній та філій ТНК джерел кредитного та інвестиційного капіталу, яким користується сама материнська компанія, що виникає у разі включення філій у міжнародну (глобальну) корпоративну фінансову мережу відповідної ТНК. Діючи по всьому світу, вони можуть закуповувати дійсно найкращі та найдешевші компоненти виробництва та види сировини для підвищення рівня конкурентоспроможності. Прихід ТНК в країну означає прихід не тільки її ланок, які є компонентами ТНК, а ще й постачальників деталей, вузлів та послуг виробничого призначення, які діють на основі субпідряду або договорів про кооперацію з ТНК. Тобто обсяг ПІІ в країну збільшується завдяки виробничим зв'язкам самої ТНК [2].

Визначальна причина вкладення інвестиції в Україну - пошук нових ринків збуту. Більшість іноземних інвесторів приваблює передусім великий внутрішній ринок України (близько 50 млн. споживачів). Наявність дешевої робочої сили є істотним фактором лише для інвесторів-підприємців. Однак найнижчі серед країн Східної Європи витрати на оплату праці часто обертаються її низькою продуктивністю, нестачею капіталу, слабким менеджментом та регуляторними перепонами, що робить собівартість продукції вищою, ніж у сусідніх країнах.

Іноземні інвестори, як правило, сподіваються на внутрішню ставку дохідності в межах від 10 до 30%. ТНК, які залучають капітал під менші відсотки, задовольняються ставкою, нижчою за 20%. Тому ТНК можна розглядати як найкращий спосіб залучення довгострокових інвестицій в Україну. Практика свідчить, що пріоритетами державної політики мають бути лібералізація руху капіталу, валютного ринку та репатріації прибутків; зняття обмежень на частку іноземної власності в українських компаніях, мінімізація бюрократичних обмежень і зниження податкових ставок та зменшення кількості податків [3].

В інтересах залучення іноземного капіталу Україна має переглянути й окремі положення аграрного права. Іноземні інвестори прагнуть, щоб приватизація не лише створювала інвестиційний і діловий клімат у результаті зростання продуктивності економіки. Більшість з них виступає за приватизацію землі. Україна недоотримує значних інвестицій саме через обмеженість права на купівлю-продаж землі.

Дослідження свідчать, що за 2006 р., приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, курсової різниці, дорівнював 4295,9 млн. дол., що становить 54,8% до приросту за 2005 р. Найбільше зріс капітал нерезидентів із Кіпру — на 1375,9 млн. дол., Франції — на 738,9 млн. дол., Нідерландів — на 573,5 млн. дол. Значний приріст іноземного капіталу спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям, і на підприємствах промисловості.

Таблиця 1.

Прямі іноземні інвестиції в Україну





Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2007 (млн.дол.США)2)

У % до підсумку

Всього

21186,0

100,0

у тому числі

 

 

Німеччина

5620,7

26,5

Кіпр

3011,7

14,2

Австрія

1600,8

7,6

Сполучене Королівство

1557,2

7,4

Нідерланди

1493,0

7,0

Сполучені Штати Америки

1418,0

6,7

Російська Федерація

980,8

4,6

Франція

826,8

3,9

Вiрґiнськi острови, Британські

808,3

3,8

Швейцарія

504,9

2,4

Польща

366,0

1,7

Угорщина

364,5

1,7

Інші країни

2633,3

12,5


Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених в Україну станом на 1 січня 2007 р., становив 21186,0 млн. дол., або 450 дол. на одну особу (таблиця). Для прикладу: в Угорщині ще в 2005 р. на одну особу припадало 6,1 тис. дол. іноземних інвестицій, у Польщі — 2,4 тис., Латвії — 2,1 тис., Литві — 1,8 тис. дол.

На тлі тенденції збільшення питомої ваги країн, що розвиваються, та країн із перехідною економікою в загальному обсязі експорту інвестиційних ресурсів Україна має вкрай низькі показники. Обсяг інвестицій із України в економіку країн світу на 1 січня 2007 р. становив 221,5 млн. дол. Розрив, що виникає між українським експортом та імпортом прямих інвестицій, у минулому році становив більш ніж 95 разів.

Вивчення практичної діяльності ТНК в Україні та світі і впровадження рекомендацій на основі проведеного дослідження дозволить покращити партнерство між світовими ТНК і українськими компаніями та державними органами. Дослідження процесів розвитку ТНК в умовах глобалізації є необхідним етапом у процесі формування ТНК українського походження, оскільки таке дослідження дозволяє визначити чинники формування міжнародної конкурентоспроможності ТНК.

Прийняття міжнародних інвестиційних рішень в ТНК є більш комплексним і набагато складнішим в порівнянні з інвестиційною діяльністю на внутрішньому ринку. Причинами цього є існування політичного та культурного ризику в іноземних державах, валютного ризику, інфляційного ризику та різних національних податкових законодавств [4].

Вартість капіталу для ТНК є набагато нижчою, ніж вартість капіталу, що залучається суто національними компаніями, передусім через наявність у ТНК можливостей залучення більш дешевого капіталу на міжнародних фінансових ринках. Українські підрозділи світових ТНК, як правило, вдаються до банківських запозичень лише для поповнення обігових коштів, а довгострокове фінансування здійснюється, головним чином, через позики від материнських компаній.

Практичне значення одержаних результатів. Головними мотивами виходу ТНК на український ринок є завоювання нових ринків збуту, потенціал вигідного використання українських факторів виробництва, бажання диверсифікації діяльності між значною кількістю ринків, традиційні економічні зв’язки між компаніями країн СНД, схожі характеристики середовищ країн СНД..

Напрямками позитивного впливу світових ТНК на економіку України є наступні: поглиблення інтеграції економіки України в світову економіку, вирішення проблем зайнятості в Україні, сприяння підвищенню якості життя українських громадян, сплата податків в державний бюджет України та фінансування соціальних програм, запровадження сучасних методів менеджменту, підвищення технологічного розвитку України. Підприємства з іноземними інвестиціями мають багато можливостей щодо вирішення проблеми дефіциту фінансових ресурсів, у тому числі, позики від інших підрозділів ТНК, дешеве кредитування від транснаціональних банків під гарантії материнської компанії.

Світові ТНК зможуть оптимізувати свої стратегії в Україні і сформувати стратегічне партнерство з українськими компаніями завдяки підвищенню якості доінвестиційного аналізу об’єктів інвестування, юридичному закріпленню чіткого розмежування прав та обов’язків ТНК та українських партнерів, проведення аналізу справедливої вартості української компанії як об’єкта інвестування, постійномумоніторинг політичних ризиків в Україні та налагодження добрих стосунків з українськими державними органами, підвищення фінансової результативності через більш повне використання конкурентних переваг ТНК [2].

Серед головних перешкод на шляху інвестиційної діяльності світових ТНК в Україні слід виділити: неврегульованість та нестабільність правової бази, недосконалість податкової системи та значний податковий тиск, високий рівень бюрократії і корумпованості посадових осіб, низький платоспроможний попит українських споживачів, недостатня транспарентність (прозорість) процесу приватизації, неефективність судової влади, повільний розвиток фондового ринку.

Економічний механізм залучення інвестицій світових ТНК в українську економіку має включати наступні складові: реформа податкової системи, формування дійового законодавства, посилення боротьби з корупцією, підвищення ефективності функціонування спеціальних режимів для інвестиційної діяльності, прискорення розвитку ринку цінних паперів, забезпечення захисту іноземних інвесторів через судову систему, спрощення процесу здійснення інвестиції іноземним інвестором, забезпечення максимальної транспарентності приватизаційного процесу [5].

Формування інвестиційної привабливості українських підприємств з точки зору ТНК можна досягти за рахунок наступних заходів:
  • висока готовність українського підприємства до впровадження нових методів менеджменту, готовність до обміну досвідом з підрозділами ТНК в інших країнах;
  • чесне, партнерське ведення бізнесу з ТНК;
  • підвищення рівня знань персоналу української компанії з питань ведення міжнародного бізнесу;
  • забезпечення поінформованості іноземних ТНК про українське підприємство;
  • проходження міжнародної сертифікації якості продукції.

В цілому, стратегія залучення Україною інвестицій ТНК має базуватися на формуванні збалансованої системи умов та факторів, які роблять українську економіку привабливою для ТНК. Успіх цієї стратегії прямо залежатиме від врахування стратегічних завдань і мотивації ТНК, та від її узгодженості з глобальною стратегічною орієнтацією ТНК. При реалізації стратегії залучення інвестицій ТНК в повній мірі мають враховуватися національні інтереси України, а також як позитивні так і негативні наслідки, які несуть світові ТНК для України.


1. Бондарчук І. В. Особливості інвестиційної стратегії нерезидентів в Україні // Інвестиції: практика та досвід. — 2006. — № 4. 2.  Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. — М., 2000. 3.  Солдатенко В. В., Федоренко С. В. Аналіз інвестиційного клімату України // Економіка та держава — 2005. — № 5. 4.  Шнипко О. Транснаціональні корпорації та проблеми транснаціоналізації українського ринку // Економіст — 2005. — № 11. 5.  Якубовський С. О. Вплив прямих закордонних інвестицій транснаціональних корпорацій на світовий економічний розвиток. — Одеса, 1999.