Верховної Ради України [1]. Коаліція депутатських фракцій бере активну участь у формування уряду. Зокрема, цим же закон

Вид материала

Закон

Содержание До виконання проекту залучено регіональні громадські організації міст Вінниця, Донецьк, Миколаїв, Полтава. 2. Основні об’єкти впливу НДО для вироблення ефективної партійної політики. Партійна політика 3. Механізми і процедури впливу НДО на вироблення партійної політики. 4. Показники і критерії для оцінки впливу НДО на формування та впровадження партійної політики. 5. Деякі успіхи регіональних НДО у виробленні ефективної партійної (місцевої) політики 6. Мотиви діяльності НДО в сфері формування та впровадження партійної політики набір уявлень

Подобный материал:

• Відомості Верховної Ради України (ввр), 2010, n 40, ст. 527 ) Цим закон, 231.17kb.
• Верховної Ради України пропозицій до закон, 191.1kb.
• Звіт про участь Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї, 466.95kb.
• Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011, 1085.21kb.
• Указ Президента України від 14. 07. 1999 №852/99; закон, 57.1kb.
• Кабінету Міністрів України: 1 Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України, 33.8kb.
• Голови Верховної Ради України В. М. Литвина до Російської Федерації 32 Робоча поїздка, 833.43kb.
• Верховній Раді України І уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень, 505.54kb.
• Верховної Ради України В. М. Литвина на Розширеному засіданні Бюро Парламентської асамблеї, 821.03kb.
• Верховної Ради України VІ скликання № з/п Реєстр. № та дата внесення Назва закон, 35.39kb.

Ефективність впливу недержавних громадських організацій (НДО) на формування та впровадження регіональної партійної політики

Петро Удовенко – директор проекту

Андрій Зельницький – методолог проекту

В представленій статті наведені теоретичні судження та практичні здобутки, що отримані в ході виконання проекту „Вплив НДО на формування та впровадження партійної політики”.

Проект виконується Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД), м. Київ, за підтримки Інституту сталих спільнот (ISC) США та Мережі громадянської дії в Україні (UCAN).

До виконання проекту залучено регіональні громадські організації міст Вінниця, Донецьк, Миколаїв, Полтава.



1. Політичні партії та НДО в парламентсько-президентській республіці.

Головним суб’єктом формування органів влади в Україні після її переходу до парламентсько-президентської форми правління і пропорційної системи виборів постають ті політичні партії, що здобули перемогу на виборах і увійшли до складу парламенту.

Законом України „Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року, передбачено норму, яка стосується формування коаліції депутатських фракцій в парламенті. У цій нормі зазначено: „У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України” [1].

Коаліція депутатських фракцій бере активну участь у формування уряду. Зокрема, цим же законом передбачено, що коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді вносить пропозиції Президентові України, щодо кандидатури Прем’єр-Міністра України, а також кандидатур до складу Кабінету Міністрів України [1].

Аналогічно створюється і депутатська більшість в місцевих радах, і місцеві органи виконавчої влади.

Саме політичні партії (партійні організації), що увійшли до складу парламенту (місцевої ради) і створили правлячу парламентську коаліцію або більшість в радах, формують відтепер державну і місцеву політики та несуть повну відповідальність за їх впровадження перед громадянами країни і територіальними громадами регіонів, міст.

Відтак, політика держави і місцева політика в Україні є сьогодні похідною від партійної політики, а виконавча влада, по всій її вертикалі – від втілення політичної волі партій (регіональних партійних організацій).

Результати реалізації партійної, державної й місцевої політики відбиваються на всіх громадянах та їх об’єднаннях. Тому її вироблення має здійснюватися за участі всіх зацікавлених у політичному процесі груп. Це один з необхідних складників розвитку правової держави, дотримання принципів верховенства права та забезпечення прав людини і громадянина.

У розвиненому громадському суспільстві, до якого прямує Україна, все активніше функціонують об’єднання громадян. До них належать політичні партії, громадські організації, рухи, конфесії і т.ін., які разом з окремими громадянами становлять структуру громадянського суспільства. В основу його концепції покладено розв’язання проблеми взаємин людини з політичною владою, суспільства з державою.

Недержавні громадські організації (НДО) є важливим складником громадянського суспільства як сфери недержавних суспільних інститутів і відносин, що мають створювати умови для самореалізації окремих індивідів і груп шляхом участі у виробленні політики.

Залучення НДО до процесу вироблення політики підвищує рівень прозорості та відкритості суспільства і значно посилює віру суспільства в демократичні цінності.

Важливою функцією НДО – є протистояння тенденції, що притаманна будь-якій владі, до розширення своїх повноважень і встановлення тотального контролю над суспільством [2].

Разом з тим жорстке протистояння НДО органам влади не є ефективною стратегією, особливо в умовах суспільних змін. Тільки співпраця між цими та іншими учасниками політичного процесу на засадах розмежування держави та суспільства спроможна забезпечити реальні зміни на шляху його поступального демократичного розвитку [3].

Ефективне виконання зазначених функцій пов’язане із здійсненням постійного впливу НДО на вироблення партійної політики, ухвалення політичних рішень в інтересах потреб громадян (соціальних груп).

2. Основні об’єкти впливу НДО для вироблення ефективної партійної політики.

За політичні партії, що перемогли на виборах, проголосувала певна частина електорату. Серед чинників, які спонукали громадян зробити свій вибір, важливе місце посідають партійні програми.

Після завершення виборів та утворення коаліції депутатських фракцій Верховна (місцева) Рада на основі партійних програм приймає програму економічного і соціального розвитку (програму дій) згідно із Законом України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” [4].

Зміст програми дій може здебільшого співпадати з передвиборною програмою у випадку, коли абсолютна більшість (2/3 голосів) в місцевій раді належить одній організації політичної партії.

Але, як свідчить перший досвід виборів в Україні на пропорційній основі, програми дій у своєму завершальному вигляді дещо (або суттєво) відрізняється від положень передвиборних програм окремих політичних партій, що утворили коаліцію. Даний документ несе в собі здебільшого відбиток політичного компромісу між коаліціантами. Це симбіоз різних поглядів на систему цінностей, пріоритетів розвитку суспільства (громади) та механізмів їхньої реалізації. Тобто виборці, в результаті такого компромісу, стикаються не зовсім з тим, за що вони голосували.

Як наслідок – деякі життєво важливі обіцянки, що адресувалися виборцям політичними партіями, їх представниками в органах влади, в силу зазначених та інших чинників можуть не знайти віддзеркалення в програмі дій, а значить і не виконуватимуться.

У цих умовах НДО, як і інші представники громадянського суспільства, мають активно впливати на вироблення партійної (державної) політики, що є цілком природно. Обстоювати при цьому власні, групові інтереси, інтереси територіальної громади та країни в цілому.

• До основних об’єктів впливу можна віднести такі групи інтересів (табл. 1):
  
• організації політичних партій (блоків)
  
• суб’єкти виборчого процесу в період виборчої кампанії
  
• громадські організації
  
• лідери думок
  
• окремі громадяни
  
• групи лобіювання і тиску
  
• структури представницької влади:
  
  • постійні комітети та комісії місцевих рад
    
  • партійні фракції та групи місцевих рад
    

Структура впливу недержавних громадських організацій (НДО) на формування та впровадження регіональної партійної політики

► організації		Партійна політика			► участь у виборчому
політичних партій		Формування	Впровадження		процесі органів
(блоків)		► відповідність змісту	► внесення змін (за		місцевого
► суб’єкти		програмних документів	необхідності) в програмні		самоврядування
виборчого процесу		інтересам, потребам та	положення відповідно до		► участь у процедурах
► громадські		сподіванням виборців,	пропозицій НДО		вироблення
організації		територіальної громади,	► внесення змін (за		партійної політики
► лідери думок		груп інтересів	необхідності) в поіменні		► громадське
► окремі громадяни		► визначеність пріоритетів	партійні списки		лобіювання:
► групи лобіювання		в програмних	кандидатів у депутати		дослідження
і тиску		Документах	► сформованість		партійної (місцевої)
► структури		► конкретизація механізмів	громадської думки щодо		політики
представницької		реалізації програмних	підтримки ефективної		підготовка
влади:		пріоритетів, політичних	політики		рекомендацій щодо
постійні комітети		Рішень	(блокування неефективної)		діяльності партійних
та комісії місцевих		► публічність і прозорість	► прийняття владою		організацій,місцевих
рад		прийняття програмних	необхідних політичних		органів влади
партійні фракції та		документів, політичних	рішень		обговорення
групи місцевих рад		Рішень	► ініціювання систематичної		проблем із
депутатська		► ініціювання поіменного	звітності політичних сил		зацікавленими
більшість в місцевій		контролю за формуванням	перед громадськістю та		сторонами, ЗМІ
раді		партійних списків	прозорості в діяльності		представлення
депутатська		кандидатів у депутати	партійних органів		вироблених
опозиція в місцевій		► участь в узгодженні	► створенні громадських		рекомендацій
раді		позицій різних	дорадчих органів		зацікавленим
органи		зацікавлених сторін при	► оприлюднення в ЗМІ		сторонам
самоорганізації		прийнятті програми	результатів		підготовка
населення		економічного і	впровадження партійної		нормативно-правових
► структури		соціального розвитку	(місцевої) політики		актів
виконавчих		► оприлюднення в засобах	► розширення кола НДО,		► контроль
органів влади		масової комунікації	що чинять вплив на		(моніторинг)
► аналітичні центри		результатів	впровадження ефективної		реалізації
► міжнародні		формування партійної	партійної політики		партійної політики
донорські		Політики	► забезпечення прийняття		та участь в
організації		► розширення кола НДО,	нормативно-правових		управлінні змінами
► засоби масової		що чинять вплив на	актів		►проведення
комунікації		формування ефективної	► підвищення інституційної		публічних заходів
		партійної політики	спроможності НДО в сфері		►інформування
			публічної політики		громадськості

• депутатська більшість в місцевій раді
  
• депутатська опозиція в місцевій раді
  
• органи самоорганізації населення
  
• структури виконавчих органів влади
  
• аналітичні центри
  
• міжнародні донорські організації
  
• засоби масової інформації
  

Систематична та цілеспрямована взаємодія із зазначеними об’єктами і координація діяльності з ними на принципах публічної політики сприятиме задоволенню потреб та інтересів громадян, підвищенню авторитету НДО як дієздатної громадської сили.


3. Механізми і процедури впливу НДО на вироблення партійної політики.

Вплив НДО на формування та впровадження партійної (місцевої) політики буде дієвим при системному застосуванні певних механізмів і процедур.

Метою застосування таких процедур є досягнення відповідних змін в місцевій політиці, що забезпечуватимуть поступальний соціально-економічний розвиток регіону та територіальної громади, покращання повсякденного життя кожного громадянина.

Вироблення місцевої політики проходить низку етапів. Первинним з них, і це особливо актуалізувалося в зв’язку з переходом України до парламентсько-президентської форми правління і пропорційної системи виборів, є формування партійної політики. Остання, як зазначалося раніше, трансформується в політику місцевих органів влади. Це знаходить своє віддзеркалення в програмі економічного і соціального розвитку, в підготовці і впровадженні відповідних політичних рішень.

В ідеальному варіанті потреби в змінах політики є мінімальними. Тобто, програми політичних партій абсолютно досконалі. У них включені нагальні інтереси та сподівання громадян (соціальних груп) та регіону в цілому. Після перемоги на виборах партійними організаціями створено переконливу депутатську більшість, сформовано на високому професіональному рівні виконавчі органи влади, прийнято ефективну програму економічного і соціального розвитку. Виконання цієї програми здійснюється в усталеному демократичному законодавчому полі і повністю забезпечене фінансовими, матеріальними, кадровими та іншими видами ресурсів. Тоді все, що передбачалося, реалізується відповідно до планів з незначними коригуваннями.

Насправді, таких ідеальних моделей формування та впровадження політики будь-якого рівня не існує. Але корисний практичний висновок з цієї риторики можна зробити. А саме – процес внесення змін у місцеву політику буде менш болючим для всіх зацікавлених сторін, якщо останніми якісно відпрацьовані необхідні процедури первинного етапу – формування партійної політики.

Важлива роль в цьому процесі відводиться НДО як активним суб’єктам прямої і непрямої, стабільної демократії [3]. А дієвим інструментом тут виступає оцінка якості партійних програм та моніторинг їх виконання.

До основних механізмів і процедур впливу НДО, що забезпечуватимуть формування та впровадження партійної політики слід віднести такі з них (табл. 1):

• участь у виборчому процесі органів місцевого самоврядування
  
• участь у процедурах вироблення партійної політики
  
• громадське лобіювання:
  

- дослідження партійної (місцевої) політики

- підготовка рекомендацій щодо діяльності партійних організацій, місцевих органів влади

- обговорення проблем із зацікавленими сторонами з залученням ЗМІ

- представлення вироблених рекомендацій зацікавленим сторонам

- підготовка нормативно-правових актів

• контроль (моніторинг) реалізації партійної політики та участь в управлінні змінами
  
• проведення публічних заходів:
  
  • місцевий референдум
    
  • збори громадян
    
  • громадські звернення, ініціативи
    
  • громадські слухання, обговорення, дебати, семінари
    
  • акції підтримки (непокори)
    
  • робочі зустрічі
    
  • прес-конференції тощо
    
• інформування громадськості про формування та впровадження партійної і місцевої політик.
  

Застосування НДО зазначених механізмів і процедур впливу на політичні процеси з урахуванням конкретних умов, що склалися в регіоні, забезпечуватимуть позитивні результати щодо вироблення партійної (місцевої) політики.


4. Показники і критерії для оцінки впливу НДО на формування та впровадження партійної політики.

Оцінка (самооцінка) впливу НДО на політичні процеси є важливим чинником підвищення ефективності партійної політики.

Результати оцінювання дають змогу відповісти на важливі запитання: „Наскільки ефективно НДО чинять вплив на формування та впровадження партійної політики?”, „Чому цей показник саме такий?” і „Що треба зробити для покращання результатів” [5].

Цілі, що мають досягти НДО при виробленні партійної (місцевої) політики, можна представити відповідними показниками. Ці показники, як бажаний ступінь досягнення цілей і як орієнтири, до яких має прямувати НДО у своїй діяльності, слід розглядати на двох процесуальних рівнях: перший – формування політики; другий – впровадження політики (табл. 1).

До основних показників першого рівня - формування партійної політики – можна віднести такі з них:

• відповідність змісту програмних документів інтересам, потребам та сподіванням виборців, територіальної громади, груп інтересів
  
• визначеність пріоритетів в програмних документах
  
• конкретизація механізмів реалізації програмних пріоритетів, політичних рішень щодо основних сфер суспільного життя
  
• публічність і прозорість прийняття програмних документів, політичних рішень
  
• ініціювання поіменного контролю за формуванням партійних списків кандидатів у депутати
  
• участь в узгодженні позицій різних зацікавлених сторін при прийнятті програми економічного і соціального розвитку
  
• оприлюднення в засобах масової комунікації результатів формування партійної політики
  
• розширення кола НДО, що чинять вплив на формування ефективної партійної політики
  

До основних показників другого рівня – впровадження партійної політики - можна віднести такі з них:

• внесення змін (за необхідності) в програмні положення відповідно до пропозицій НДО
  
• внесення змін (за необхідності) в поіменні партійні списки кандидатів у депутати
  
• сформованість громадської думки щодо підтримки ефективної політики (блокування неефективної)
  
• прийняття владою необхідних для громади політичних рішень
  
• ініціювання систематичної звітності політичних сил перед громадськістю та прозорості в діяльності партійних органів
  
• створення громадських дорадчих органів
  
• оприлюднення в ЗМІ результатів впровадження партійної (місцевої) політики
  
• розширення кола НДО, що чинять вплив на впровадження ефективної партійної політики
  
• забезпечення прийняття нормативно-правових актів
  
• підвищення інституційної спроможності НДО в сфері публічної політики
  

Показники впливу НДО на формування та впровадження партійної політики в регіоні (місті) можна представити також певною ієрархічною системою критеріїв (табл. 2). Вона є більш технологічною з точки зору практичного використання по відношенню до несистематизованих показників (табл. 1). А головне – дає змогу не тільки описати якість впливу, але й кількісно оцінити його результати. Критеріальний підхід створює підґрунтя для більш об’єктивного аналізу й удосконалення впливу НДО на політичні процеси. Основна мета такого підходу – самооцінка НДО ефективності своєї діяльності та її цілеспрямоване коригування.

Критерії ефективності структуровано на чотирьох ієрархічних рівнях. Кожний з критеріїв наведеної системи певним чином пронумерований від 1 до 20. Сутність процедури оцінювання полягає у визначенні експертним методом ступеню прояву критеріїв третього - нижчого за ієрархією рівня системи - в чотирьохбальній шкалі („5”, „4”, „3”, „2”). Найвищий серед них бал – „5”, а найнижчий – „2”, що прирівнюється до нуля. Інтегральна оцінка підраховується як середньоарифметична за ступенем прояву кожного з показників третього рівня системи критеріїв.

Таким чином, громадські організації можуть успішно використовувати розроблений інструментарій для більш глибокого осмислення та удосконалення своєї діяльності щодо впливу на вироблення ефективної (місцевої) політики.


5. Деякі успіхи регіональних НДО у виробленні ефективної партійної (місцевої) політики

Чотири базових регіональні громадські організації, що залучено до виконання проекту „Вплив НДО на формування та впровадження партійної політики”,¹ досягли певних позитивних результатів. Важливим чинником успішності їх практичних досягнень стало використання запропонованих методик і технологій.

Отримані результати – не остаточні, проект ще не завершено. Але деякі підсумки заслуговують на увагу.



Розглянемо результати діяльності НДО в цьому контексті на двох рівнях.

Перший рівень – характеризує успіхи, досягнуті НДО у формуванні партійної (місцевої) політики. Серед них слід визначити такі:

• регіональними НДО міст Вінниця, Донецьк, Миколаїв, Полтава надано пропозиції більш впливовим організаціям політичних партій (блоків) щодо включення в їх передвиборні програми важливих місцевих проблем, розв’язання яких забезпечує задоволення потреб та інтересів виборців. Це спричинило вплив на розробку партійними організаціями більш широких програм розвитку міст і регіонів, які було використано кандидатами в депутати від цих партій у виборчій кампанії.
  

Такий успіх пов’язаний з використанням НДО,при взаємодії з партійними організаціями,

методики аналізу та оцінки якості партійних програм та проведення публічних дебатів щодо їх змісту;

• внесено зміни у діючі міські програми економічного і соціального розвитку (програми дій) на основі врахування програмних пріоритетів місцевих організацій політичних партій, що перемогли на виборах – 2006 р. Так, Вінницька міська рада внесла в програму дій такі доповнення:
  
  • сприяти розвиткові молодіжного житлового будівництва, передбачити у міському бюджеті 500,0 тис. грн. на часткове погашення відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла;
    
  • для запобігання аварійних ситуацій та нещасних випадків внаслідок технічного стану житлових будинків виділяти кошти з загального фонду бюджету на обстеження технічного стану будинків всіх форм власності, в тому числі приватних;
    
  • оновити рухомий склад підприємства «Трамвайно-тролейбусне управління» шляхом придбання вагонів комунального електротранспорту (тролейбусів). Профінансувати з міського бюджету кошти в сумі 1810,0 тис. грн. за рахунок власних доходів;
    

Цей успіх досягнуто завдяки активній участі НДО в засіданнях постійних комісій, сесіях міських рад та лобіювання інтересів територіальної громади;

• узгоджено позиції різних груп інтересів при розробці програм дій міськими органами влади на 2007 рік. Найбільш активна позиція в узгодженні цих інтересів притаманна НДО та політичним партіям Миколаєва та Полтави. Так, на спільних засіданнях депутатських комісій міської ради Полтави за участі НДО досягнуто узгодження позицій щодо збільшення видатків на такі соціальні програми: охорона здоров’я, материнство і дитинство.
  

Цей успіх пов’язаний з застосуванням НДО принципів публічної політики і громадського лобіювання.

Другий рівень – характеризує успіхи, досягнуті НДО у впровадженні партійної (місцевої) політики. Серед них слід відзначити такі:

• взято під контроль НДО виконання обіцянок, даних виборцям організаціями політичних партій під час виборчої кампанії – 2006 р., налагоджено зворотній зв’язок з ними. Проводиться систематичний моніторинг та щоквартальне публічне обговорення його результатів.
  

Цей успіх став можливим завдяки проведенню якісного моніторингу партійної

політики, відповідно до розробленої МЦПД методики аналізу передвиборних партійних програм та інших матеріалів, що висвітлюють діяльність провідних політичних сил, а також у зв’язку з проявом інтересу політичних партій до діяльності згаданих НДО;

• запроваджено постійне інформування громадян про виконання партійних програм і програми дій, прийняття і впровадження політичних рішень. Громадськість дізналася та більш зацікавлено заговорила про виконання прийнятих програмних документів, повірила в свої можливості впливати на формування та впровадження партійної (місцевої) політики, вносити в неї необхідні зміни і доповнення. Лише в липні-вересні 2006 року учасники проекту розмістили в ЗМІ понад 50 повідомлень.
  

Цей успіх пов’язаний з формуванням НДО усталеного інтересу місцевих ЗМІ до висвітлення діяльності недержавних громадських організацій, як представників громадянського суспільства, що обстоюють потреби та інтереси громадян, з використанням ефективного інструментарію та сучасних технологій впровадження публічної політики;

• розширено коло НДО, які беруть участь в проекті. Залучено і навчено понад 40 таких партнерських організацій, що чинять систематичний вплив на партійні структури, органи влади, представників громадянського суспільства, інших груп інтересів задля впровадження ефективної партійної (місцевої) політики. Між ними налагоджено горизонтальну координацію, обмін інформацією. Вони є учасниками всіх публічних заходів.
  

Такий успіх пов’язаний з розповсюдженням в інформаційному просторі результатів впливу НДО на формування та впровадження партійної (місцевої) політики, актуалізацією потреб та інтересів залучуваних до проекту НДО.

Як згадувалося раніше, проект на сьогоднішній день виконано лише частково. Його повне завершення передбачає досягнення й інших практичних результатів. Це позитивно відбиватиметься на посиленні позицій НДО в зміцненні демократичних засад суспільного життя, в підвищенні їх інституційної спроможності як впливових суб’єктів політичного процесу.

Отримані і очікувані результати можуть бути більш вагомими при кардинальному вирішенні однієї з нагальних проблем. Її сутність пов’язана із створенням стабільної мотиваційної основи ефективної діяльності НДО в сфері вироблення партійної (місцевої) політики.

6. Мотиви діяльності НДО в сфері формування та впровадження партійної політики

Що є, чи може стати, основним мотивом для ефективних дій НДО в царині вироблення партійної політики? Що є джерелом мотиву, тою спонукальною силою, яка спрямовує цю діяльність? Безумовно, такою силою є потреби, бо саме вони формують мотиви і впливають на вчинки. Тобто, потреби і мотиви – два основні чинники, на яких ґрунтується ця й будь-яка інша діяльність.

У природі мотиву закладені два основні складники – ідеальний і матеріальний. Щодо НДО, то обидва з них віддзеркалюють саму суть цих громадських організацій, які є добровільними й організаційно оформленими об’єднаннями громадян задля досягнення певних цілей. Це перш за все вираження і задоволення їхніх інтересів і потреб, що органічно пов’язане із впливами на органи державної влади та інститути громадянського суспільства. А в контексті розглядуваної проблеми – на формування та впровадження партійної (місцевої) політики.

Діяльність НДО в зазначеній площині може мати відразу низку мотивів (тобто бути полімотивованою). Тоді вона спрямована на задоволення кількох потреб. У такому випадку свідомий вибір мотиву здебільшого визначатиметься можливостями і обмеженнями,

закладеними в ту чи іншу ситуацію, що склалася в конкретному регіоні. А значить актуалізується той мотив, що відповідає більш нагальним потребам НДО і який в даній ситуації є досяжним.

Притаманні мотивам функції спонуки і спрямування діяльності повною мірою розповсюджуються й на пізнавальні процеси.

Успішне виконання основної місії НДО щодо формування та впровадження партійної політики органічно пов’язане із здобуттями їхніми представниками необхідних знань й умінь. Потреби в оволодінні ними є цілком природними для більшості громадських організацій. Але механізми задоволення цих потреб в Україні конче недосконалі. До того ж більшість суб’єктів, що можуть надавати подібні послуги, не зацікавлені в цьому.

Влада не дуже переймається проблемою підготовки НДО як сили, що співпрацює з нею задля задоволення власних потреб і водночас обмежує претензії влади щодо здійснення контролю над суспільством.

Політичним партіям в Україні, порівняно з країнами усталеної демократії, НДО потрібні ситуативно². Особливо – в період виборчої кампанії. При цьому є намагання задіяти дані громадські організації як групи агітації, пропаганди і лобіювання вузько партійних інтересів, надаючи їм певну матеріальну підтримку³ з позбавленням, як правило, свободи вибору. Подібна ситуація використовується багатьма НДО для розвитку відповідного бізнесу, тому й навчання своїх представників підпорядковане його успішному веденню. Громадське суспільство від того лише втрачає.

Але хтось все ж таки має задовольняти пізнавальні потреби громадських організацій в цій сфері, зміцнювати мотиваційні основи зазначеної діяльності, підвищувати інституційну спроможність НДО як повноправних суб’єктів впливу на політичні процеси в країні. Подібне навчання і підтримка втілення здобутих знань в практику сприяє розвиткові демократичних перетворень і тому претендує на більшу увагу.

Структура впливу НДО на формування та впровадження партійної політики (табл. 1), система критеріїв ефективності такого впливу (табл. 2) інші методики та технології, є досить специфічними продуктами. Їх застосування потребує спеціальної підготовки виконавців, що має ґрунтуватися на засвоєнні різноманітних знань і навичок, пов’язаних із всім спектром суспільного життя.

Володіти таким комплексом знань, постійно оновлювати їх відповідно до досягнень світової теорії і практики, вміти передати ці знання і забезпечити супровід їх практичного використання громадськими організаціями – це під силу лише кільком структурам в Україні.

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) є однією з потужних аналітичних і дослідницьких неурядових організацій в Україні, що вже протягом 12 років виконує важливу місію, пов’язану із зміцненням демократичних засад суспільного життя, створення відкритого суспільства. У своїй діяльності МЦПД підтриманий парламентом, Президентом і урядом України, а також міжнародними донорами. Один з напрямів роботи згаданого центру полягає у запровадженні концепції повного циклу публічної політики як запоруки ефективної демократії. В рамках цього напряму діяльності МЦПД здійснює підготовку НДО щодо вироблення ефективної партійної (державної) політики.

Результатами реалізації зазначеної концепції є ґрунтовна підготовка близько 100 НДО в рамках виконання відповідних проектів з наданням цим організаціям технічної допомоги за підтримки міжнародних донорських організацій.

Так, під час проведення навчання засадам публічної політики, надання консультацій, здійснення супроводження робіт і проектів у сфері публічної політики МЦПД ставить за мету передати НДО:

набір уявлень:

• про відмінність процесу розробки та ухвалення політичних рішень у демократичному суспільстві від процесу розробки та ухвалення рішень у тоталітарному суспільстві;
  
• про альтернативну природу публічної політики;
  
• про політику як засіб узгодження різних суспільних інтересів;
  
• про комунікативну основу процесу розробки та ухвалення політичних рішень;
  
• про аналітичне забезпечення процесу розробки та ухвалення політичних рішень;
  
• про роль мереж організацій у суспільній трансформації в посттоталітарних країнах;
  

знання:

• про структуру процесу розробки та ухвалення політичних рішень у публічній політиці;
  
• про дослідження в публічній політиці;
  
• про суспільний діалог у публічній політиці;
  
• про основні процедури публічної політики;
  
• про стандарти та формати публічної політики;
  
• про роботу аналітичних центрів і мереж;
  

вміння:

• працювати за стандартами та з використанням процедур і форматів;
  
• організації аналітичних і соціологічних досліджень;
  
• організації роботи в проектах з публічної політики;
  
• організації комунікативних заходів;
  
• організації роботи аналітичного центру;
  
• працювати в мережах [3].
  
• 
  
• 
  
• 
  
• 
  
• 
  

Одним з принципів роботи МЦПД є управління процесом передачі знань і навичок від НДО - учасників проекту до НДО - партнерів із забезпеченням горизонтальної координації між ними. Тобто йдеться про „запуск” своєрідної ланцюгової реакції, про розширення бази суб’єктів громадянського суспільства, які можуть ефективно впливати на суспільне життя в країні. На сьогоднішній день за участі цих громадських організацій проведено низку заходів, що спричинили вплив на вироблення більш ефективної партійної (місцевої) політики в регіонах, про що йшлося в попередньому розділі.

Таким чином, МЦПД створює необхідну мотиваційну основу ефективної діяльності НДО, надаючи їх представникам можливість задоволення освітніх потреб і відповідну технічну допомогу.

Це повною мірою притаманне і взаємодії з недержавними громадськими організаціями – учасниками проекту: „Вплив НДО на формування та впровадження партійної політики”. Подібні підходи сприяють розширенню бази демократичних інституцій в регіонах, підвищенню рівня обізнаності громадян щодо вироблення місцевої політики та наслідків її здійснення виконавчими органами влади, спонукають їх до участі в згаданих процесах.

А головне – завдяки запровадженню процедур публічної політики, як вирішального чинника у створенні відкритого суспільства, здійснюються важливі кроки на шляху просування України до демократичних цінностей.

Література:

1. Закон України „Про внесення змін до Конституції України” ві 8 грудня 2004 року.
   
2. Зельницький А., Удовенко П. Політичні партії і вибори. – К.: ІУЕП „Гарант квалі”, 2003.-600 с. (серія „Довідники-порадники).
   
3. Засади публічної політики для громадських організацій. Практичні рекомендації щодо організації робіт / В.М.Гнат, О.В.Гуменюк, В.Т.Нанівська, В.А.Нікітін, М.В.Сунгуровський. – За ред.В.Т.Нанівської. – К.: Оптима, 2004. – 208 с.
   
4. Закон України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23 березня 2000 року № 1602-III.
   
5. Участь громадськості в суспільному діалозі щодо партійних програм (Узагальнений досвід з аналізу, моніторингу та оцінки партійної політики). – К.: МЦПД, 2005. – 100 с.