Законодавство щодо вільних економічних зон України

Вид материала

Содержание

Список використаних джерел
ВСТУПАктуальність теми
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Мета і завдання дослідження
Наукова новизна одержаних результатів
Практичне значення одержаних результатів
Особистий внесок здобувача
Апробація результатів дисертації
Структура дисертації
Список використаних джерел
Нормативно-правові акти інших країн та міжнародні конвенції СРСР та міжнародні конвенції
Російська Федерація
Республіка Киргизстан
Спеціальна література
Матеріали практики

Подобный материал:

1 2

ЗМІСТ

			стор.
ВСТУП.....	...............................................................................................................		3
РОЗДІЛ 1.	Загальна характеристика інституту ВЕЗ..........................................		11
1.1.	Соціально-економічне призначення ВЕЗ.........................................		11
1.2.	Законодавство щодо вільних економічних зон України.................		20
1.3.	Поняття ВЕЗ.........................................................................................		30
1.4.	Типи ВЕЗ..............................................................................................		51
РОЗДІЛ 2.	Правова організація ВЕЗ.....................................................................		66
2.1.	Спеціальний правовий режим господарювання...............................		66
2.2.	Правове становище суб’єктів ВЕЗ.....................................................		89
2.3.	Органи управління ВЕЗ......................................................................		103
2.4.	Створення та припинення функціонування ВЕЗ.............................		118
РОЗДІЛ 3.	Договір (контракт) на реалізацію інвестиційного проекту у ВЕЗ як правова форма здійснення господарської діяльності суб’єк-тами ВЕЗ...............................................................................................		136
3.1.	Загальні засади договірних відносин щодо реалізації інвестицій- ного проекту у ВЕЗ..............................................................................		136
3.2.	Зміст договору (контракту)................................................................		150
	3.2.1.	Предмет договору (контракту).............................................	150
	3.2.2.	Обов’язки сторін....................................................................	157
3.3.	Відповідальність сторін за договором (контрактом).......................		169
3.4.	Юридична природа договору (контракту)........................................		177
ВИСНОВКИ............................................................................................................			193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................			201
ДОДАТКИ................................................................................................................			221

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

ВСТУП

Актуальність теми дослідження обумовлена великим значенням для функціонування економіки країни спеціальних (вільних) економічних зон (далі – ВЕЗ), недосконалістю правового регулювання в Україні відносин, пов’язаних зі створенням, функціонуванням, ліквідацією ВЕЗ, особливостями здійснення господарської діяльності у ВЕЗ та управління в них.

Одним із пріоритетних напрямків розвитку законодавства в Україні є вдосконалення законодавства про ВЕЗ, яке має більш повно відповідати завданням, змісту та умовам створення і функціонування ВЕЗ у країні. Основи законодавства про ВЕЗ в Україні було закладено у 1992 році з прийняттям Верховною Радою України Закону “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”, який спирався на чужий досвід та умоглядні уявлення, оскільки на той час відносини щодо створення, функціонування та ліквідації ВЕЗ в Україні ще не існували. З початком створення на практиці перших ВЕЗ, їх функціонуванням, стали визначатися певні недоліки Закону України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”, які усувалися шляхом встановлення правових норм в спеціальних законах про створення конкретної ВЕЗ, що призвело до значного дублювання загальних для всіх ВЕЗ норм у спеціальних актах, а закон, що встановлює загальні засади функціонування ВЕЗ, перестав відповідати меті, з якою він був прийнятий, і певною мірою перестав виконувати роль загального для всіх ВЕЗ закону. Господарський кодекс Україні від 16 січня 2003 року, в якому одну з глав присвячено ВЕЗ, не вирішив кодифікаційного завдання щодо ВЕЗ.

Хоча українське законодавство про ВЕЗ формувалося не тільки спираючись на досвід інших країн, а також з урахуванням географічного положення та особливостей природних умов України, цілей, які ставляться перед ВЕЗ державою, тем не менше, воно не позбавлено недоліків і внутрішніх протиріч, які негативно відображаються на правозастосовчій діяльності. Вказане зумовлює потребу в проведенні наукового дослідження у цьому напрямку.

Вибір теми дослідження визначається також тим, що в українській юридичній літературі недостатньо досліджуються питання правового регулювання господарської діяльності у ВЕЗ. Не приділено належної уваги специфіці договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту у ВЕЗ. Залишився поза увагою вчених порядок створення та ліквідації ВЕЗ, що має важливе значення, оскільки з ними пов’язаний строк, протягом якого застосовується спеціальний правовий режим господарювання до суб’єктів ВЕЗ. Недостатньо досліджено категорію “суб’єкти ВЕЗ”, не отримали достатнього наукового опрацювання повноваження органів управління ВЕЗ.

Ця робота є спробою здійснення цілісного підходу до з’ясування правовідносин, що виникають при створенні, функціонуванні, ліквідації ВЕЗ, особливостей правового механізму здійснення господарської діяльності у ВЕЗ та управління в них. Крім того, наявність у чинному законодавстві України певних прогалин у регулюванні даних відносин зумовлює потребу в дослідженні теоретичних питань правового регулювання господарської діяльності у ВЕЗ та розробленні відповідних науково обґрунтованих рекомендацій щодо розвитку і удосконалення українського законодавства в цій сфері.

Перерахованими вище обставинами і зумовлені вибір дисертаційного дослідження, його актуальність та науково-практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося згідно з держбюджетною науково-дослідною темою юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: “Формування механізму реалізації і захисту прав та свобод громадян в Україні” (номер теми: 01-БФ-042-01; номер державної реєстрації 019 U007725 – 2001-2003 роки).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення й аналіз основних особливостей правового регулювання господарської діяльності в ВЕЗ та розроблення конкретних пропозицій з удосконалення чинного законодавства України щодо ВЕЗ. Дисертантка не ставить за мету розгляд всіх правовідносин, які зачіпають господарську діяльність у ВЕЗ, а обмежується лише аналізом найбільш суттєвих і важливих.

У зв’язку з цим дисертанткою поставлені наступні основні завдання:

визначити і дослідити соціально-економічне призначення ВЕЗ;
окреслити законодавство, що регулює господарські відносини у ВЕЗ, його систему і структуру;
дослідити ВЕЗ як специфічне явище в господарській системі України і на основі аналізу чинного законодавства та існуючих наукових поглядів визначити поняття ВЕЗ;
дослідити основні типи ВЕЗ в Україні;
розкрити зміст спеціального правового режиму господарювання у ВЕЗ;
дослідити правове становище суб’єктів ВЕЗ та порядок набуття суб’єктом господарювання статусу суб’єкта ВЕЗ;
дослідити роль, місце і функції органів управління ВЕЗ;
розкрити зміст порядку створення та ліквідації ВЕЗ;
з’ясувати зміст договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту у ВЕЗ;
виявити особливі риси і правову природу договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту у ВЕЗ.

Об’єктом дослідження виступають відносини щодо створення, функціонування, ліквідації ВЕЗ, особливості здійснення господарської діяльності у ВЕЗ та управління в них і правове регулювання цих відносин.

Предметом дослідження є нормативно-правові акти законодавства України, що регулюють відносини щодо створення, функціонування, ліквідації ВЕЗ, порядок здійснення господарської діяльності у ВЕЗ і управління в них, практика їх застосування, а також теоретичні та практичні питання правового регулювання господарської діяльності у ВЕЗ.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження побудовано на застосуванні діалектичного методу пізнання та системного підходу. У роботі також застосовано історичний, логічний, порівняльно-правовий методи дослідження та метод аналізу.

Так, діалектичний та історичний методи використано в роботі для дослідження розвитку становлення законодавства щодо ВЕЗ в Україні. За допомогою системного підходу досліджено безпосередньо процес створення та ліквідації ВЕЗ. Через призму порівняльно-правового методу аналізуються наукові позиції та погляди українських і зарубіжних вчених щодо правового регулювання відносин, пов’язаних із створенням, функціонуванням, ліквідацією ВЕЗ та управлінням у них. Шляхом застосування методу аналізу досліджено сучасний стан законодавства щодо ВЕЗ і відповідно внесено пропозиції з його удосконалення.

Теоретичну основу дисертації складають праці вчених, зокрема С.С. Алексєєва, О.А. Беляневич, О.М. Вінник, Д.В. Задихайла, О.Р. Зельдіної, А.В. Каркачевої, О.Р. Кібенко, Л.В. Крупи, В.В. Лаптєва, А.В. Малька, В.К. Мамутова, О.М. Олійник, Г.В. Пронської, О.Е. Сімсон, В.В. Хахуліна, Н.Г. Швидак, Р.Б. Шишки, В.С. Щербини, О.В. Цуканова та ін.

Використовувалися у процесі дослідження також роботи українських та зарубіжних економістів: В.Н. Василенко, В.І. Пили, О.С. Чмир, Ю.В. Макогона, І.Ю.Сіваченко, Н.О. Кухарської, М.А.Левицького.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертації полягає у комплексному дослідженні правовідносин щодо створення, функціонування, ліквідації ВЕЗ, особливостей здійснення господарської діяльності у ВЕЗ і управління в них.

Аналіз чинного законодавства України, спеціальної літератури з питань створення і функціонування ВЕЗ надав можливість сформулювати положення, які містять наукову новизну, та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, а саме:

з’ясовано з урахуванням чинного законодавства та наукових поглядів фахівців соціально-економічне призначення ВЕЗ, яке полягає у створенні особливо сприятливих умов для залучення інвестицій на порівняно обмеженій території країни, накопичення і застосування передового зарубіжного досвіду господарювання й управління, підвищення конкурентоспроможності власного виробництва, та спрямованих на вирішення економічних, соціальних, науково-технічних завдань;
виявлено і систематизовано законодавство України щодо правового регулювання відносин по створенню і функціонуванню ВЕЗ, на підставі дослідження та аналізу нормативно-правових актів вперше дано визначення законодавства про ВЕЗ і окреслено його структуру;
на основі аналізу чинного законодавства та з урахуванням наукових поглядів наведено власне визначення ВЕЗ, а саме: ВЕЗ – це законодавчо визначена частина державної території, на якій з метою залучення інвестицій для досягнення законодавчо встановлених економічних, соціальних та науково-технічних завдань спеціальним законом на певний строк для певних суб’єктів встановлюється спеціальний пільговий правовий режим господарської діяльності і створюються спеціальні органи управління;
вперше обґрунтовано висновок про те, що території пріоритетного розвитку мають всі ознаки, властиві вільним економічним зонам, які створюються в Україні, тому території приоритетного розвитку слід розглядати як один з типів ВЕЗ;
вперше зроблено висновок, що технологічні парки, митні склади та зони прикордонної торгівлі не мають всіх ознак ВЕЗ, а тому не можуть розглядатись як типи ВЕЗ України;
додатково досліджено категорію спеціального режиму господарської діяльності у ВЕЗ;
з нових правових позицій розглянуто правове становище суб’єктів ВЕЗ: крізь призму спеціального порядку легітимації як суб’єкта ВЕЗ і особливої господарської правосуб’єктності визначено поняття суб’єкта ВЕЗ;
обґрунтовано, що повноваження, якими наділяються місцеві ради та місцеві державні адміністрації як органи управління ВЕЗ законом України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”, є виключною компетенцією цих органів і не можуть бути делеговані органу господарського розвитку і управління ВЕЗ;
на підставі аналізу чинного законодавства та з урахуванням наукових поглядів зроблено висновок про недоцільність створення у ВЕЗ такого органу управління ВЕЗ як Рада з питань ВЕЗ;
вперше досліджено порядок створення ВЕЗ і запропоновано під створенням ВЕЗ розглядати процес послідовних дій компетентних суб’єктів, спрямованих на підготовку ВЕЗ до функціонування, що складається з двох етапів. На першому етапі створення конкретної ВЕЗ (етап юридичного створення ВЕЗ) один із суб’єктів, наділений відповідними повноваженнями, виявляє ініціативу створення певної ВЕЗ, така ініціатива схвалюється іншими компетентними суб’єктами і Верховною Радою України приймається закон про створення конкретної ВЕЗ. Другий етап створення ВЕЗ починається з моменту набрання чинності законом про створення певної ВЕЗ і представляє собою ряд практичних дій: створення органу господарського розвитку ВЕЗ, відповідне облаштування цим органом території ВЕЗ і затвердження акту прийому-передачі в експлуатацію об’єктів митної інфраструктури (якщо у ВЕЗ запроваджується спеціальний митний режим);
автор вперше звертає увагу на те, що ВЕЗ припиняє своє функціонування не тільки шляхом ліквідації, а й перетворенням під яким розуміється створення ВЕЗ іншого типу на базі складових ВЕЗ, що припиняє своє функціонування;
обґрунтовано і визначено предмет договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту в ВЕЗ, яким є спільні дії сторін щодо забезпечення реалізації інвестиційного проекту: суб’єкт господарювання (Інвестор) бере на себе зобов’язання на власний ризик і за власні, запозичені або залучені кошти реалізувати інвестиційний проект – вкласти інвестиції у формі та виді, не заборонених законом, та обсягах, визначених законом про створення конкретної спеціальної (вільної) економічної зони, і забезпечити їх реалізацію відповідно до затвердженого інвестиційного проекту; орган господарського розвитку і управління спеціальною (вільною) економічно зоною (Орган управління) зобов’язаний забезпечити необхідні умови для реалізації інвестиційного проекту;
зроблено висновок, що договір на реалізацію інвестиційного проекту у ВЕЗ укладається в сфері господарювання між суб’єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, спрямований на встановлення і забезпечення виконання господарських зобов’язань і регулюється нормами господарського права, а тому він є господарським договором.

На підставі цих висновків до законодавства України, що регулює відносини створення, функціонування, ліквідації та управління у ВЕЗ, пропонуються відповідні зміни. Аргументація щодо необхідності запропонованих змін до законодавства, а також зміст пропозицій наводяться в дисертаційній роботі.

Практичне значення одержаних результатів. Практична значимість дисертаційного дослідження полягає в тому, що теоретичні положення, сформульовані на підставі дослідження, та практичні рекомендації можуть сприяти удосконаленню українського законодавства щодо створення і функціонування ВЕЗ. Крім того, сформульовані у роботі висновки і пропозиції можуть бути використані як рекомендації органам управління ВЕЗ, суб’єктам господарювання, що здійснюють господарську діяльність у ВЕЗ.

Конкретні наукові висновки та пропозиції щодо удосконалення законодавства можуть також використовуватися у навчальному процесі при підготовці спеціалістів у галузі господарського права. Положення дисертації можуть бути використані у науково-дослідній роботі та у навчальному процесі при читанні лекцій з курсу „Господарське право”, спецкурсу „Господарські договори”. Окремі положення, сформульовані у дисертаційному дослідженні, носять дискусійний характер і можуть слугувати базою для подальшого наукового дослідження проблем правового регулювання господарської діяльності у ВЕЗ.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою. Автор формулює теоретичні положення, а також дає конкретні рекомендації з удосконалення чинного законодавства України щодо функціонування ВЕЗ.

Автором визначено систему чинного законодавства України щодо створення та функціонування ВЕЗ, виявлено колізії та прогалини цього законодавства і запропоновано реальні способи їх подолання.

Деякі питання, що висвітлюються у роботі, порушуються вперше, інші розглянуто з нових правових позицій, вирішення окремих спірних питань отримало у роботі додаткове обґрунтування.

Апробація результатів дисертації. За результатами дослідження було зроблено доповіді на кафедрі господарського права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на науково-практичному семінарі аспірантів юридичного факультету (19 лютого 2003 р., 21 січня 2004 р.). Окремі положення дослідження доповідалися на Науково-практичній конференції студентів та аспірантів “Правові проблеми сучасності очима молодих дослідників” (11-12 квітня 2002 р., Київський національний університет ім. Т. Шевченка, м. Київ), Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” (29-30 квітня 2002 р., Хмельницький інститут регіонального управління та права, м. Хмельницький), Міжнародній науковій конференції “Україна: шляхами віків” (17 травня 2002 р., Академія праці та соціальних відносин, м. Київ), Х Регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (5-6 лютого 2004 р., Львівський національний університет ім. І. Франка, м. Львів).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у чотирьох наукових статтях, у тезах, включених до матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура дисертації обумовлена об’єктом дослідження, відображає мету і завдання дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, які охоплюють дванадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел із 200 найменувань та одного додатку. Загальний обсяг дисертації складають 236 сторінок, з них 20 сторінок займає список використаних джерел і 16 сторінок займає додаток.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

ВИСНОВКИ

Соціально-економічне призначення ВЕЗ полягає у створенні особливо сприятливих умов для залучення інвестицій (національних та іноземних) на порівняно обмеженій території країни, накопичення і застосування передового зарубіжного досвіду господарювання і управління, підвищення конкурентоспроможності власного виробництва, і передбачає вирішення економічних, соціальних та науково-технічних завдань.

Створення і функціонування ВЕЗ показує нерозривний взаємозв’язок економіки та права. Вільні економічні зони з’являються лише в силу видання спеціального нормативно-правового акту і на підставі нього функціонують.

Інститут законодавства про ВЕЗ є складовою сучасного господарського законодавства України і його невід’ємною частиною. Він відображає розвиток в Україні відносин по створенню і функціонуванню ВЕЗ. Система законодавства України, що регулює відносини по створенню і функціонуванню ВЕЗ, складається з: 1) господарського законодавства, до якого входять нормативно-правові акти загальної дії, що регулюють господарську діяльність і функціонування її суб’єктів; 2) законодавства про ВЕЗ – нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо створення, функціонування, ліквідації ВЕЗ та щодо особливостей здійснення господарської діяльності у ВЕЗ та управління в них. Законодавство про ВЕЗ поділяється на загальне (акти, які встановлюють правові норми, що стосуються всіх вільних економічних зон в Україні) та спеціальне (акти, які приймаються стосовно окремої економічної зони і регулюють питання по її створенню, функціонуванню, ліквідації та управлінню в ній).

Беручи до уваги те, що вирішення більшості питань щодо ВЕЗ здійснюється в окремих нормативних актах для кожної економічної зони і численні, загальні для всіх ВЕЗ, положення багаторазово дублюючись, переходять з одного спеціального акта до іншого, робиться висновок про те, що загальні положення мають бути закріплені в Загальному законі та кодифіковані у відповідній главі Господарського кодексу України. Спеціальні закони про кожну ВЕЗ мають містити лише спеціальні норми, які регулюють особливості здійснення господарської діяльності в конкретній ВЕЗ. Звертається увага на те, що Господарський кодекс України не вирішив кодифікаційного завдання щодо ВЕЗ, а тому необхідно провести чітку і повну кодифікацію законодавства щодо ВЕЗ у відповідній главі Господарського кодексу України з урахуванням зазначених недоліків. Зазначається також, що значним кроком у кодифікації законодавства про ВЕЗ до внесення відповідних норм до Господарського кодексу України має бути нова редакція Закону України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”.

На підставі аналізу положень українського законодавства щодо ВЕЗ і з урахуванням висловлених в літературі поглядів стосовно поняття ВЕЗ, пропонується таке визначення поняття ВЕЗ: ВЕЗ – це законодавчо визначена частина державної території, на якій спеціальним внутрішнім законодавством на певний строк для певних суб’єктів встановлюється спеціальний пільговий правовий режим господарської діяльності і створюються спеціальні органи управління з метою залучення інвестицій для досягнення законодавчо встановлених економічних, соціальних та науково-технічних завдань.

У дисертації обґрунтовано положення про те, що територіям пріоритетного розвитку, які створюються в Україні, властиві всі характерні ознаки ВЕЗ і тому їх слід розглядати як один з типів вільних економічних зон.

Визначаються типи ВЕЗ, які функціонують, а також можуть бути створені в Україні. Звертається увага на те, що перелік типів ВЕЗ, які можуть бути створені в Україні, передбачається чинним законодавством, що не тільки називає основні типи ВЕЗ, а також встановлює певне коло факторів, які повинні братися до уваги для заснування економічної зони того чи іншого типу . На підставі аналізу чинного законодавства робиться висновок про те, що митні склади, технологічні парки та зони прикордонної торгівлі не мають всіх характерних ознак ВЕЗ і тому не можуть розглядатися як типи ВЕЗ України.

Спеціальний правовий режим господарської діяльності у ВЕЗ – це встановлений законом України на певний строк порядок регулювання господарських відносин на території вільної економічної зони для залучення інвестицій і досягнення економічних, соціальних, науково-технічних завдань, поставлених перед зоною, який виражений у комплексі правових засобів, притаманних тільки йому, і відрізняється від загального режиму господарювання пільговою спрямованістю для суб’єктів ВЕЗ.

На підставі аналізу чинного законодавства та з урахуванням висловлених в науковій літературі поглядів робиться висновок, що суб’єкти ВЕЗ – це суб’єкти господарювання, які розташовані і здійснюють підприємницьку діяльність на території економічної зони, пройшли спеціальний порядок легітимації як суб’єкта ВЕЗ і володіють особливою господарською правосуб’єктністю, що формується за допомогою спеціального правового режиму господарської діяльності.

Спеціальний порядок легітимації суб’єкта ВЕЗ складається з трьох етапів: 1) затвердження інвестиційного проекту, 2) укладання договору на реалізацію інвестиційного проекту і 3) власне реєстрації як суб’єкта певної економічної зони. Кожний етап фіксується належним чином і вимагає від суб’єкта господарювання виконання ряду вимог.

Особлива господарська правосуб’єктність суб’єкта ВЕЗ передбачає наявність у нього крім основних (встановлених законодавством для всіх суб’єктів господарювання певного виду) ще й особливих прав та обов’язків, пов’язаних з реалізацією інвестиційного проекту на території ВЕЗ, особливих форм відповідальності за їх неналежне виконання.

Органами управління ВЕЗ є місцеві ради та місцеві державні адміністрації, орган господарського розвитку і управління ВЕЗ, рада з питань вільної економічної зони (в окремих ВЕЗ). Усі функції органів управління економічною зоною спрямовано, з одного боку, на захист інтересів держави та контроль за діяльністю суб’єктів ВЕЗ, а з другого - на підтримку і допомогу суб’єктам ВЕЗ у реалізації інвестиційного проекту. Повноваження, якими наділяються місцеві ради та місцеві державні адміністрації як органи управління ВЕЗ Загальним законом, є виключною компетенцією цих органів і не можуть бути делеговані органу господарського розвитку і управління ВЕЗ, як і будь-яким іншим органам.

На підставі аналізу чинного законодавства та з урахуванням наукових поглядів робиться висновок про недоцільність створення у ВЕЗ такого органу управління ВЕЗ як Рада з питань вільної економічної зони.

На підставі аналізу нормативно-правових актів щодо створення ВЕЗ, вивчення практики створення ВЕЗ та з урахуванням наукових уявлень робиться висновок про те, що створення ВЕЗ становить собою процес послідовних дій компетентних суб’єктів, спрямованих на підготовку ВЕЗ до функціонування, і складається з двох етапів. На першому етапі створення конкретної ВЕЗ (етап юридичного створення ВЕЗ) один з суб’єктів, наділений відповідними повноваженнями, виявляє ініціативу створення певної ВЕЗ, така ініціатива схвалюється іншими компетентними суб’єктами, і Верховною Радою України приймається закон про створення конкретної ВЕЗ. Другий етап створення ВЕЗ починається з моменту набрання чинності законом про створення певної ВЕЗ і становить собою ряд практичних дій: створення органу господарського розвитку ВЕЗ, відповідне облаштування цим органом території ВЕЗ і затвердження акту прийому-передачі в експлуатацію об’єктів митної інфраструктури (якщо у ВЕЗ запроваджується спеціальний митний режим). Обґрунтовується необхідність вирішити на законодавчому рівні питання про момент створення ВЕЗ, доповнивши Загальний закон статтею 7¹ „Дата створення спеціальної (вільної) економічної зони”.

Робиться висновок, що ВЕЗ припиняє своє функціонування шляхом ліквідації або перетворення. Перетворення розглядається як створення ВЕЗ іншого типу на базі окремих складових ВЕЗ, що припиняє своє функціонування. Автор висловлює думку, що дату припинення функціонування конкретної ВЕЗ повинен визначати закон про ліквідацію (перетворення) конкретної ВЕЗ, який крім дати має визначати порядок ліквідації (перетворення) конкретної ВЕЗ.

Договір (контракт) на реалізацію інвестиційного проекту у ВЕЗ укладається між суб’єктом господарювання та органом управління ВЕЗ. У різних ВЕЗ стороною в цьому договорі виступають різні органи управління ВЕЗ. При цьому в ряді випадків має місце невиправданий розподіл функцій з надання земельних ділянок та функцій сторони в договорі між різними органами управління ВЕЗ. Вказуються негативні наслідки зазначеної неузгодженості, відзначаються можливі виходи з неї та висловлюється пропозиція щодо поєднання зазначених функцій у руках органу господарського розвитку і управління ВЕЗ, у зв’язку з чим автором вносяться відповідні пропозиції законодавцю.

На підставі аналізу українського законодавства і з урахуванням висловлених в літературі наукових поглядів, робиться висновок, що предметом договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту у ВЕЗ є дії сторін щодо забезпечення реалізації інвестиційного проекту: Інвестор зобов’язується на власний ризик і за власні, запозичені або залучені кошти реалізувати інвестиційний проект – вкласти інвестиції у формах та виді, не заборонених законом, в обсягах, визначених законодавством, і забезпечити їх реалізацію відповідно до затвердженого інвестиційного проекту; Орган управління зобов’язується забезпечити передбачені чинним законодавством умови для реалізації інвестиційного проекту. Аргументується, що надання пільг Інвестору не є умовою даного договору.

Звертається увага на те, що на Інвестора відповідно до Типового договору покладається значна кількість обов’язків, які можуть бути зведені до двох груп: 1) – обов’язки, що стосуються безпосередньої реалізації інвестиційного проекту; 2) – обов’язки, пов’язані з необхідністю додержання Інвестором прав та законних інтересів громадян України, працівників ВЕЗ, а також норм природоохоронного, земельного та іншого чинного законодавства. При цьому робиться висновок, що окремі обов’язки, які покладаються на Інвестора Типовим договором, не стосуються предмету договору (контракту), а дублюють вимоги чинного законодавства до всіх суб’єктів господарювання, і тому пропонується виключити їх з Типового договору. На Орган управління Типовим договором покладається виконання обов’язків щодо надання у користування земельної ділянки, необхідної для реалізації інвестиційного проекту; видання необхідних документів на підключення до інженерних мереж, систем енергопостачання, мереж телекомунікацій тощо.

Звертається увага на те, що відповідальність сторін за цим договором (контрактом) встановлюється законами про створення певної ВЕЗ, Типовим договором і може встановлюватися сторонами. При цьому, види порушень та санкції за них, визначені законами, потребують подальшого опрацювання, оскільки чітко не визначено порядку їх застосування, а також складу правопорушення, за яке має застосовуватися санкція.

Крім того, ані законами, ані Типовим договором не встановлюється відповідальність Органу управління за неналежне виконання та невиконання умов договору (контракту). Вносяться пропозиції щодо встановлення відповідальності за договором Органу управління, що, на думку автора, буде сприяти зміцненню договірних відносин між сторонами, стимулювати своєчасне і належне виконання Органом управління своїх обов’язків, а також гарантувати взаємну відповідальність сторін за порушення договірних зобов’язань.

Договірним відносинам, що складаються у ВЕЗ щодо реалізації інвестиційного проекту між суб’єктом підприємництва та органом управління ВЕЗ, притаманне досить жорстке державне регулювання. Сторони договору у загальному вигляді визначаються нормативно-правовими актами про створення певної ВЕЗ, а обов’язки сторін за даним договором встановлюються Типовим договором. Даний договір має тісний зв’язок з плановим процесом, який здійснюється як на державному рівні, так і на рівні суб’єкта господарювання. Має місце обмеження свободи договору за всіма визначеними законодавством її критеріями, а саме: щодо вільного укладання договору (здійснення угоди), вільного вибору контрагента за угодою, вільного визначення сторонами умов договору (договірного зобов’язання). Сторони, які укладають договір, не є юридично рівними, але при укладенні договору вони знаходяться в рівних умовах, оскільки в Типовому договорі вже зазначено їх права та обов’язки, які в односторонньому порядку не може змінювати жодна із сторін.

Договір на реалізацію інвестиційного проекту у ВЕЗ є довгостроковим, вертикальним, запланованим, складним господарським договором. У ньому опосередковуються організаційно-господарські зобов’язання зі значним майновим елементом. Його можна віднести до інвестиційних договорів (у широкому розумінні).

Пропонується внесення таких змін до чинного законодавства:

Викласти статтю 403 Господарського кодексу України у такій редакції: “На території України можуть створюватися спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів: зовнішньоторговельні зони, комплексні виробничі зони, науково-технічні зони, туристсько-рекреаційні зони, банківсько-страхові (офшорні) зони тощо. Окремі економічні зони можуть поєднувати в собі функції, властиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон, зазначених у цій статті”.
Прийняти Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних(вільних) економічних зон” у новій редакції, проект якої пропонується в додатку.
Встановити у відповідних законах про створення певної ВЕЗ, що структурний підрозділ може бути стороною в договорі (контракті) на реалізацію інвестиційного проекту у ВЕЗ, і закріпити право господарської організації наділяти свою структурну одиницю повноваженням на укладання договору на реалізацію інвестиційного проекту на території економічної зони та пов’язаних з ним договорів від свого (структурної одиниці) імені за субсидіарною відповідальністю основної організації.
Викласти ч.2 ст.4 закону України “Про спеціальну (вільну) економічну зону “Порто-франко” на території Одеського морського торговельного порту”, ч.5 ст.4 закону України “Про спеціальну економічну зону “Рені”, ч.4 ст.4 закону України “Про спеціальну економічну зону “Миколаїв”, ч.3 ст.4 закону України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” у такій редакції: “...до повноважень відповідних органів належить укладення з суб’єктом підприємницької діяльності договору (контракту) щодо реалізації затвердженого інвестиційного проекту на території спеціальної (вільної) економічної зони, а також затвердження порядку укладання такого договору”.
Внести зміни до ст.4 Закону України “Про спеціальну економічну зону “Рені” і передати повноваження щодо реєстрації суб’єктів ВЕЗ від районної державної адміністрації до органу господарського розвитку ВЕЗ “Рені”.
Внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. “Про заходи щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності”, замінивши термін “торговельно-виробничі зони” терміном “комплексні виробничі зони”.
Внести наступні зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 1999 р. №1199 “Про затвердження Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні”:

п.1 викласти в наступній редакції: “Інвестор зобов'язується на власний ризик і за власні, запозичені або залучені кошти відповідно до умов цього договору (контракту) забезпечити реалізацію схваленого (затвердженого) інвестиційного проекту, а Орган управління – створити зазначені законодавцем умови для реалізації інвестиційного проекту”;
п.2 виключити;
пп.1п.3 доповнити таким положенням: “початком реалізації інвестиційного проекту відповідно до договору (контракту) вважається дата фактичного виконання одного з параметрів, визначених підпунктом 2 пункту 3 цього договору (контракту)”;
пп.7, 9, 10 п.3 виключити;
доповнити п.6 пп.1 таким змістом: “У разі порушення Органом управління строків надання Інвестору у користування земельної ділянки, необхідної для реалізації інвестиційного проекту, а також строків видання необхідних документів на підключення до інженерних мереж, систем енергопостачання, мереж телекомунікацій тощо, він сплачує пеню в розмірі, встановленому сторонами, за кожний день прострочки. Виконання Інвестором зобов’язання Інвестора щодо початку реалізації інвестиційного проекту у визначений договором (контрактом) термін може бути відкладено на строк прострочки Органом управління виконання своїх обов’язків”.
Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативні акти

Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. - Ст.141.
Кодекс України від 27 липня 1994 р. “Про надра” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №36. - Ст.340.
Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 21 червня 2001 р. “Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України” // Голос України. –2001. – 5 липня.
Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №3-4. - Ст.27.
Митний кодекс від 11 липня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №38-39. - Ст.288.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Офіційний Вісник України. – 2003. - №11. – Ст.461.
Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Офіційний Вісник України. – 2003. - №11. – Ст.462.
Закон України від 16 квітня 1991 року “Про зовнішньоекономічну діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №29. - Ст.377.
Закон України від 25 червня 1991 року “Про охорону навколишнього природного середовища” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №41. - Ст.546.
Закон України від 18 вересня 1991 року “Про інвестиційну діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №47. - Ст.646.
Закон України від 19 вересня 1991 року “Про господарські товариства” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №49. - Ст.682.
Закон України від 5 лютого 1992 року “Про Єдиний митний тариф” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №19. - Ст.259.
Закон України від 3 липня 1992 року “Про плату за землю” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №39. - Ст.560.
Закон України від 13 жовтня 1992 року “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних(вільних) економічних зон” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №50. - Ст.676.
Закон України від 28 грудня 1994 року “Про оподаткування прибутку підприємств” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №4. - ст.28; 1997. - №27. – Ст.181; №47. – Ст.294; 1998. - №10. – Ст.35.
Закон України від 15 лютого 1995 року “Про статус гірських населених пунктів в Україні” // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 9. - Ст.58.
Закон України від 16 травня 1995 року “Про виключну (морську) економічну зону України” // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 21. - Ст.152.
Закон України від 23 лютого 1996 року “Про деякі питання оподаткування та валютного регулювання суб’єктів експериментальної економічної зони “Сиваш” // Відомості Верховної ради України. – 1996. - №11. – Ст.52.
Закон України від 3 липня 1996 року “Про рекламу” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №39. - Ст. 181.
Закон України від 21 травня 1997 року “Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №24. - Ст.170.
Закон України від 3 квітня 1997 року “Про податок на додану вартість” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №21. - Ст.156.
Закон України від 6 жовтня 1998 року “Про оренду землі” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №46-47. - Ст.280.
Закон України від 24 грудня 1998 року “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №7. - Ст.50.
Закон України від 15 січня 1999 року “Про спеціальну економічну зону “Яворів” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №15. - Ст.82.
Закон України від 18 березня 1999 року “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №18. - Ст.139.
Закону України від 9 квітня 1999 р. “Про місцеві державні адміністрації” // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 20-21. - Ст.190.
Закон України від 3 червня 1999 року “Про спеціальну економічну зону “Славутич” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №32. - Ст.263.
Закону України від 30 червня 1999 року “Про джерела фінансування органів державної влади”// Офіційний вісник України. -1999. - №31. – Ст.1587.
Закон України від 15 липня 1999 року “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в Луганській області” // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 38. - Ст. 351.
Закон України від 16 липня 1999 року “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №3-4. - Ст.28, №33. - Ст.238.
Закон України від 14 вересня 1999 року “Про угоди про розподіл продукції” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №44. - Ст.391.
Закон України від 18 листопада 1999 року “Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні // Голос України. – 1999. – 30 грудня.
Закон України від 03 грудня 1999 року “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в Житомирській області” // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 2. - Ст. 15.
Закон України від 17 лютого 2000 року “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 12. – Ст. 97.
Закон України від 23 березня 2000 року “Про спеціальну економічну зону “Рені” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 25. - Ст.196.
Закон України від 23 березня 2000 року “Про спеціальну (вільну) економічну зону “Порто–франко” на території Одеського морського торговельного порту” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №26. - Ст.208.
Закон України від 6 квітня 2000 р. “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №27. - ст.212.
Закон України від 1 червня 2000 року “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №36. - ст.299.
Закон України від 13 липня 2000 року “Про спеціальну економічну зону “Миколаїв”// Відомості Верховної Ради України. – 2000. -№42. - Ст.349.
Закон України від 21 грудня 2000 року “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальній економічній зоні “Порт Крим” в Автономній Республіці Крим” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №9. - Ст.40.
Закон України від 11 січня 2001 року “Про визнання бронетанкової галузі однією з пріоритетних у промисловості України та заходи щодо надання їй державної підтримки” // Відомості Верховної Ради України. -2001. - №11. – Ст.46.
Закон України від 18 січня 2001 року “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №11. – Ст.52.
Закон України від 22 березня 2001 року “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №23. - Ст.111.
Закон України від 05 квітня 2001 року “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області” // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №23. - Ст.113.
Закон України від 11 липня 2001 року “Про приоритетні напрями розвитку науки i техніки” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №48. - Ст.253.
Закон України від 12 липня 2001 року “Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні” // Відомості Верховної Ради України. -2001. -№50. – Ст.261.
Закон України від 4 липня 2002 р. “Про інноваційну діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №36. - Ст.266.
Закон України від 15 травня 2003 року “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №31-32. - Ст.263.
Закон України від 18 листопада 2003 року “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області” // Урядовий кур'єр. – 2003. – 17 грудня.
Указ Президента України від 30 червня 1995 року №497/95 “Про Північнокримську експериментальну економічну зону “Сиваш” // Урядовий кур'єр. – 1995. – 06 липня.
Указ Президента України від 10 червня 1997 року №503 Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” // Офіційний вісник України. – 1997. - №24.
Указ Президента України від 1 листопада 1997 р. № 1228/97 “Про питання застосування Указу Президента України від 30 червня 1995 року №497” // Офіційний вісник України. – 1997. - №45.
Указ Президента України від 4 грудня 1997 року №1327 Про внесення змін до статті 6 Указу Президента України від 10 червня 1997 року N 503” // Офіційний вісник України. – 1997. - №50.
Указ Президента України від 18 червня 1998 року №650/98 “Про спецiальнi економiчнi зони та спецiальний режим iнвестицiйної дiяльностi в Донецькiй областi” // Урядовий кур’єр. – 1998. – 25 червня.
Указ Президента України від 18 червня 1998 року №657/98 “Про спецiальну економiчну зону “Славутич” // Урядовий кур’єр. – 1998. – 25 червня.
Указ Президента України від 9 грудня 1998 року №1339/98 “Про спецiальну економiчну зону “Закарпаття” // Урядовий кур’єр. – 1998. - 17 грудня.
Указ Президента України від 22 червня 1999 року №702/99 “Про спеціальну економічну зону “Інтерпорт Ковель” // Урядовий кур’єр. - 1999. – 26 вересня.
Указ Президента України від 27 червня 1999 року №740/99 “Про спецiальний режим iнвестицiйної дiяльностi на територiях прiоритетного розвитку та спецiальну економiчну зону “Порт Крим” в Автономнiй Республiцi Крим // Урядовий кур’єр. – 1999. – 15 липня.
Указ Президента України від 28 червня 1999 року №758/99 “Про спецiальну економiчну зону “Миколаїв” // Урядовий кур’єр. – 1999. – 5 вересня.
Указ Президента України від 28 червня 1999 року №760/99 “Про вiльну економiчну зону “Порто-франко” на територiї Одеського морського торговельного порту” // Урядовий кур’єр. – 1999. – 5 вересня.
Розпорядження Президента України від 16 січня 2002р. №10/2002-рп “Про Комісію з перевірки додержання законодавства при здійсненні імпортних операцій суб’єктами спеціальних (вільних) економічних зон та суб’єктами територій пріоритетного розвитку, на яких запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності” // ссылка скрыта.
Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 1992 року №106 “Питання Української державної компанії “Укрнафтохім” // Зібрання Постанов Уряду України. – 1992. - №4. – Ст.83.
Постанова Кабінету Міністрів України від 14 березня 1994 року №167 “Про Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні” // Зібрання Постанов Уряду України. – 1994. - №7.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1996 року №1109 “Питання Державної компанії “Адміністрація ПЕЕЗ “Сиваш” // Зібрання Постанов Уряду України. – 1996. - №18.
Положення про реєстрацію суб’єктів Північнокримської експериментальної економічної зони “Сиваш” та порядок підготовки інвестиційних проектів, що реалізуються на території зони “Сиваш”: Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1996 року №1109 // Зібрання Постанов Уряду України. – 1996. - №18.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. №1147 “Про прикордонний режим” // Офіційний вісник України. - №30.
Постанова Кабінету Міністрів України від 7 червня 1999 р. №982 “Про порядок затвердження і реєстрації інвестиційних проектів, що реалізуються на території спеціальної економічної зони “Яворів” // Офіційний вісник України. - 1999. - №23. - Ст. 1052.
Постанова Кабінету Міністрів України від 18 червня 1999 р. №1065 “Про затвердження переліку пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, для яких встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності, та Порядку розгляду і схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області” // Офіційний вісник України. – 1999. - № 25. - Ст. 1165.
Постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 1999 року №1199 “Про затвердження Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні” //Офіційний вісник України. – 1999. - №27.-Ст. 1333.
Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 року №1756 “Про заходи щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності” // Збірник урядових нормативних актів України. – 2000. - №8.
Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1999 року №1441 “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” // Офіційний вісник України. – 1999. - №32. – Ст.1672.
Постанова Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1999 року №1860 “Про порядок розгляду і затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються на території спеціальної економічної зони “Славутич” // Офіційний вісник України. – 1999. - №41. – Ст.2042.
Постанова Кабінету Міністрі України від 15 травня 2000р. № 796 ”Про спеціальну економічну зону “Інтерпорт Ковель” // Офіційний вісник України. – 2000. - №20. – Ст.828.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2000 р. №1344 “Про спеціальну економічну зону “Рені” // Офіційний вісник України. – 2000. - №35. – Ст.1496.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2000 року №1345 “Про спеціальну (вільну) економічну зону “Порто-франко” на території Одеського морського торговельного порту” // Офіційний вісник України. – 2000. - №35. – Ст.1497.
Постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 року №1507 “Про порядок розгляду і затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються на території спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” // Офіційний вісник України. – 2000. - №40. – Ст.1702.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. N 1901 “Про спеціальну економічну зону “Миколаїв” // Офіційний вісник України. – 2000. - №52. - Ст. 2269.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001р. “Про Порядок проведення аналізу результатів функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності” // Офіційний вісник України. – 2001. - №9. – Ст.362.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1735 “Про ліквідацію Державної компанії “Адміністрація Північнокримської експериментальної економічної зони “Сиваш” // Офіційний вісник України. – 2001. - №52.
Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. №483 “Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи” // Офіційний вісник України. -2002. - №15. – Ст.800.
Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 року №1069 “Деякі питання державної компанії “Укрекокомресурси” // Офіційний вісник України. – 2002. - №31. – Ст.1473.
Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2002 року №1393 “Про затвердження Статуту Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини та складу її наглядової ради” // Офіційний вісник України. – 2002. - №38. – Ст.1788.
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 травня 2003 року №704 “Про внесення змін до Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні” // Офіційний вісник України . – 2003. - №21. – Ст.933.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №212-р. “Про погодження проектів Порядку розгляду та затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та у спеціальній економічній зоні “Порт Крим” в Автономній Республіці Крим, та переліку пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Автономної Республіки Крим, для яких установлено спеціальний режим інвестиційної діяльності” // Офіційний вісник України. – 2001. – №21. – Ст.247-257.
Класифікатор організаційно-правових форм господарювання, затверджений наказом Держстандарту України від 22 листопада 1994 р. № 288 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2001.
Наказ державної Податкової адміністрації України від 31 березня 1999 р. № 162 “Про затвердження Порядку визначення прибутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів суб'єктами спеціальної економічної зони “Яворів”, та складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності” // Офіційний вісник України. -1999. - №15.
Наказ державної Податкової адміністрації України від 7 червня 1999 року № 290 “Про затвердження Порядку обчислення прибутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів суб'єктами спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець”, та складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності” // Офіційний вісник України. -1999. - №26.
Наказ Міністерства економіки України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України від 20 вересня 1999 р. №114/600/496/221 “Про затвердження Порядку здійснення моніторингу за функціонуванням спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку та дотримання умов спеціальних режимів їх діяльності” // Офіційний вісник України. – 1999. - №41.
Наказ Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 14 березня 2000 р. №28/51 “Про затвердження Положення про критерії визначення пріоритетних видів економічної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності і порядок їх застосування”// Офіційний вісник України. – 2000. - №14. – Ст.583.
Наказ державної податкової адміністрації України від 29 травня 2000 р. №266 “Про затвердження Порядку обчислення прибутку суб’єктів спеціальної економічної зони “Рені”, одержаного від реалізації інвестиційного проекту” // Офіційний вісник України. – 2000. - №24. – Ст.1024.
Наказ Державної Митної Служби України від 19 жовтня 2000 р. №579 “Про затвердження Порядку прийняття Держмитслужбою об'єктів митної інфраструктури на територіях спеціальних (вільних) економічних зон, на яких запроваджується режим спеціальної митної зони (спеціальний митний режим) // Офіційний вісник України. – 2000. - №46.
Наказ Державної митної служби України вiд 19 листопада 2002 р. № 636 “Про затвердження Порядку митного оформлення товарів та предметів, що переміщуються через межі території спеціальної економічної зони “Азов” резидентами при здійсненні операцій, передбачених підпунктами “в” і “е” пункту 2 статті 12 Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” // Офіційний вісник України. – 2002. – №50. – Ст.2263.
Постановление Совета Министров Автономной Республики Крым от 12 декабря 2000 года №406 “О ходе реализации Указа Президента Украины “О специальном режиме инвестиционной деятельности на территориях приоритетного развития и СЭЗ “Порт Крым” в Автономной Республике Крым”.
Постановление Совета Министров Автономной Республики Крым от 13 февраля 2001 г. №51 “О совете по вопросам территорий приоритетного развития и СЭЗ “Порт Крым”.
Постановление Совета Министров Автономной Республики Крым от 24 июля 2001 года №293 “Об утверждении Порядка заключения контракта на реализацию инвестиционного проекта на территориях приоритетного развития в Автономной Республике Крым”.
Постановление Совета Министров Автономной Республики Крым от 02 октября 2001 г. № 363“Об установлении размера платы за регистрацию субъектов специальной экономической зоны “Порт Крым” и утверждении порядка использования средств, полученных за регистрацию субъектов специальной экономической зоны “Порт Крым”.
Положення “Про Раду з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області” затверджене рішенням Донецької обласної ради від 8 липня 1998 р. №23/2-28.
Распоряжение председателя Николаевской областной государственной администрации от 15 января 2001 г. №10-р «Об обеспечении функционирования специальной экономической зоны «Николаев» // nofollow" href=" " onclick="return false">ссылка скрыта.
Розпорядження Голови Яворівської районної державної адміністрації від 16 червня 1999 р. №261 “Про Порядок реєстрації суб’єктів спеціальної економічної зони “Яворів” // v.ua / reestrsub_win.php.

Blog

Законодавство щодо вільних економічних зон України

Содержание

ЗМІСТ