Зміст вступ

Вид материалаДокументы

Содержание


2.2 Комплексний аналіз фінансового стану промислового підприємства
Аналіз виконання договірних зобов'язань і реалізації продукції
Аналіз резерву зростання об'єму виробництва та реалізації продукції.
Висновки по розділу 2
Вдосконалення управління фінансовою системою
Коефіцієнт швидкої ліквідності
Аналіз платоспроможності
Таблиця 3.9 Фінансові коефіцієнти платоспроможності машинобудівного заводу
Подобный материал:
1   2   3   4   5


Виділяються такі основні напрямки використання інформації про грошові потоки підприємства:

оцінка здатності підприємства виконувати всі свої зобов'язання (за розрахунками з кредиторами, з бюджетом, виплаті дивідендів) з настанням термінів погашення;

визначення потреби в додатковому залученні грошових коштів з зовні;

визначення величини капіталовкладень у основні засоби та інші необоротні активи;

розрахунок обсягів, фінансування, необхідних для збільшення інвестицій у довгострокові активи або підтримку виробничо-господарської діяльності на необхідному рівні;

оцінка ефективності операцій з фінансування підприємства та інвестиційних операцій;

оцінка здатності підприємства одержувати позитивні грошові потоки в майбутньому.

У звіті про рух грошових коштів міститься інформація, яка доповнює дані бухгалтерського балансу та звіту про фінансові результати в частині визначення прибутку та відтоку грошових коштів, необхідних для виконання запланованого об'єму фінансово-господарських операцій у трьох сферах діяльності: основної (виробничої), інвестиційної та фінансової. Операційна діяльність покликана забезпечувати необхідними грошовими коштами всі зазначені три види та є основним джерелом прибутку, а основна й фінансова сфери покликані сприяти, з одного боку, розвитку основної діяльності, а з іншого - забезпеченню її додатковими грошовими коштами. Всі три сфери діяльності формують грошові ресурси підприємства. Успішне функціонування та розвиток підприємства припускає постійне перетікання грошових потоків з однієї сфери в іншу. Грошові потоки пов'язані з відтоками та притоками грошових коштів і відомі різні їх класифікації (табл. 2.1).

До найбільш відомих належить широка класифікація, представлена в роботі І.А. Бланка "Управління грошовими потоками" [13], в якій він виділяє дванадцять класифікаційних ознак. Являє певний інтерес класифікації грошових потоків і таких авторів, як Надточій С.І. [83, 42], у якій автор пропонує формувати потоки за дев'ятьма ознаками. На основі такої класифікації здійснюється загальна оцінка грошових потоків підприємства, аналізуються надходження за видами грошових одиниць, розміром, а також за видами діяльності – операційною, інвестиційною та фінансовою.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.

Таким чином, показник стабільної діяльності підприємства залежить від здатності генерувати грошові потоки та їх об'єми, а також ефективно управляти ними. Така ефективність залежить не тільки від стану економіки держави, в якій функціонує суб'єкт господарювання, але й від діяльності фінансових менеджерів. Тому подальше дослідження можна присвятити аналізу фінансового стану підприємства, а також прогнозуванню ефективних фінансових потоків.


2.2 Комплексний аналіз фінансового стану промислового підприємства


Оцінка фінансових потоків є необхідною умовою ефективної діяльності суб'єкта, яким є промислове підприємство. Блоки функціонування підприємства є взаємопов'язаними в єдиний комплекс і тому порушення гармонії в одному з них веде до зниження ефективності всієї системи та зменшення ступеня опірності до впливу зовнішнього середовища. Цілісність системи визначається рівнем віддачі фінансових потоків.

У дисертації ефективність фінансових потоків пропонується оцінювати поблочно за основними аспектами діяльності промислового підприємства операційної, фінансової та інвестиційної.

Ефективність операційної діяльності промислового підприємства оцінюється за допомогою використання інструментарію методу директ-костингу, який представлений такими показниками: критичний об'єм виробництва й реалізації продукції або послуг; критична ціна, собівартість, область беззбиткової. Визначення критичних показників дає можливість управляти ризиками на підприємства, оскільки регулює діапазон області беззбиткової. Критерієм обмеження пропонується ввести коефіцієнт маржинального доходу.

Ефективність фінансової діяльності оцінюється за основними групами коефіцієнтів, що характеризують майновий стан, ліквідність, платоспроможність і фінансову стійкість, рентабельність, а також ділову активність промислового підприємства [9; 34; 48; 74; 80; 129]. Як критерій оцінки ступеня ризику використовується коефіцієнт фінансового ризику.

Ефективність інвестиційної діяльності підприємства оцінюється на підставі визначення чистої приведеної вартості.

Узагальнювальним показником, що відображає ефективність функціонування фінансових потоків на підприємстві, є зростання прибутку за рахунок власних ресурсів підприємства.

Використання методу директ-костинг ґрунтується на розрахунку таких показників, як маржинальний дохід, поріг рентабельності, маржинальний запас міцності, величина маржинального доходу одиниці продукції або послуг, норма маржинального доходу, виробничий леверидж. За допомогою цього методу визначається беззбитковий (критичний) об'єм виробництва продукції або послуг, який впливає на формування виробничої програми підприємства, встановлює беззбиткові межі скорочення виробництва.

Виробнича програма підприємства повинна враховувати розвиток рентабельних видів виробництва та продукції; коректування збиткових видів виробництва й продукції, але з урахуванням маркетингових досліджень потреб ринку збуту; а також випуск нових видів продукції з урахуванням методу ціноутворення одиниці продукції, який ґрунтуватися на сумарному визначенні беззбиткової ціни з перерозподілом умовно-змінних і умовно-постійних витрат у повній собівартості одиниці продукції або послуг.

Умовно-постійні витрати одиниці продукції або послуг розподіляться щодо показника середньої величини маржинального доходу, що відображає ступінь покриття умовно-постійних витрат і формує рентабельні види продукції. Такий механізм розподілу умовно-постійних витрат є гарантією зниження рівня ризику по підприємству в цілому та формує позитивні чисті грошові потоки від операційної діяльності підприємства. Це в свою чергу збільшує вірогідність накопичення позитивного сумарного чистого грошового потоку по промисловому підприємству.

Фінансовий стан підприємства відображає результативний фінансовий показник - прибуток або збитки. Прибуток або збитки формуються під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, перш за все - внутрішніх – об’єму, ціни, собівартості продукції та послуг; зовнішніх - відповідності замовлення купівельним потребам замовника, платоспроможності замовника та конкурентоспроможності продукції та послуг.

Для забезпечення системного підходу при вивченні впливу чинників на зміну величини й прогнозування кінцевого фінансового результату промислового підприємства необхідно застосовувати факторний аналіз прибутку з використанням методу деталізації, аналізу беззбиткової та побудовою жорстко-детермінованих моделей, модифікованих з урахуванням особливостей методу ціноутворення [29, 285; 30, 83].

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.

3) негативне значення маржинального запасу міцності вказує на те, що значення критичної або порогової виручки значно перевищує фактичне значення виручки за аналізованими видами апаратів і про високий ступінь погрішності у формуванні собівартості в частині умовно-постійних витрат за цими видами продукції. Це вплинуло на утворення збитків за досліджуваний період.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.

На збільшення собівартості випуску продукції за сировиною, матеріалами, паливом впливає постачання нестандартних розмірів сировини й матеріалів, а також недосконалість технологи їх обробки, що зумовлює високу відхідність матеріальних цінностей, брак у випуску продукції, погіршення структури виробництва, застосування неефективного способу відшкодування техніки, зростання цін тощо.

Комплексний вплив перерахованих причин визначається за формулою:

Δ (2.27)

де , - фактична середньодобова витрата сировини, матеріалів, палива в звітному та базовому періодах, грн.;

- коефіцієнт, що відбиває зміну об'єму випуску продукції в звітному періоді порівняно з базовим періодом.

Вплив причин на збільшення матеріальних цінностей у днях:

ΔΔ (2.28)

де - збільшення питомих витрат за сировиною та матеріалами на грошову одиницю продукції, що випускається, під впливом і-ої причини, грн.;

- фактичний середньодобовий об'єм продукції, що випускається, в аналізованому періоді у відпускних цінах, грн.

Величина запасу матеріальних цінностей у днях розраховується:

(2.29)

де - величина запасу матеріальних цінностей, дн.;

- інтервал постачань, дн.;

- страховий запаc матеріальних цінностей, дн.


На машинобудівному заводі при інтервалі постачань матеріальних цінностей у 30 днів, і страховому запасі в інтервалі 3 дні, виробничий запас у днях складе 18,5 дн. Для інтервалу постачань 20 дн., 10 дн., 5 дн. і 1 день величина виробничих запасів, відповідно, складе: 13,5 дн., 8,5 дн., 6 дн. і 4 дн.

Необґрунтоване перевищення фактичної величини виробничих запасів визначається за формулою:

Δ (2.30)

де Δ - необґрунтоване перевищення фактичної величини виробничого запасу порівняно з нормативом, дн.;

.- найменша нормативна величина виробничих запасів, дн.

Наднормативне накопичення виробничих запасів розраховується за формулою:

ΔΔ (2.31)

Δ (2.32)

Δ (2.33)

де , - величина незавершеного виробництва за планом і фактично, грн.;

- фактична вартість неліквідних матеріалів на кінець місяця, грн.

Завершальним етапом виявлення наднормативних накопичень виробничих запасів є розрахунок економічного збитку:

Δ (2.34)

де Δ - наднормативні накопичення матеріальних цінностей у виробничих запасах, грн.

Аналіз стану оборотних коштів у сфері обігу.

До цієї групи оборотних коштів належать запаси готової продукції на складі та вся дебіторська заборгованість, короткострокові фінансові інвестиції, грошові кошти. У звіті про техніко-економічні показники (ТЕП) (табл. 2.11-2.13) відображається ритмічність випуску продукції в співвідношенні планових і фактичних показників. Коефіцієнт ритмічності наближається до одиниці в червні, жовтні, листопаді, грудні 2004-2005 років та відрізняється стабільнішим положенням випуску продукції та ритмічністю впродовж всього року на рівні одиниці порівняно з 2004 і 2006 роками. Тому, 2005 рік необхідно приймати за базовий період для виявлення причин збою ритмічності в решті періодів.

Для ефективнішого аналізу ритмічності випуску продукції в умовах багатономенклатурного виробництва рекомендується визначати ритмічність щодо оплати продукції, що є показовим коефіцієнтом для виявлення негативної тенденції невчасної оплати відвантаженої продукції (якщо коефіцієнт нижчий за одиницю). Для проведення розрахунків за запропонованою методикою необхідний облік оборотних коштів у програмі «1С» «Виробництво + Послуги + Бухгалтерія для України», яка не використовується в умовах підприємства.

Аналіз виконання договірних зобов'язань і реалізації продукції

В умовах машинобудівного заводу не ведеться електронний облік виконання договірних зобов'язань з відвантаження та реалізації продукції, оскільки картка контрагента (у програмі «1С») не відображає повної інформації договірних зобов'язань. Контрагенти відбиті в одній папці програми «1С» разом з постачальниками й покупцями, що не дає можливості здійснювати детальний економічний аналіз виконання договірних зобов’язань постачальників і споживачів. Глибина та результативність показників економічного аналізу залежить від об'єму, своєчасного заповнення інформаційного поля, тим більше, що часовий чинник є таким, що пов’язує й спрямовує на ефективність досягненні мети - накопичення прибутку або виходу з області збитковості. Невчасне виконання договірних зобов'язань впливає на утворення залишків готової продукції на складі й знижує ліквідність оборотних коштів. Кількісно це відображається на рах. 26: «Готова продукція» програми «1С».

Так, наприклад, у січні 2005 р. об'єм реалізації готової продукції з ПДВ дорівнював 1512,9 тис. грн., сума залишків готової продукції на складі склала приблизно таку ж суму - 1086,9 тис. грн. У 2006 році також спостерігається негативна тенденція, а саме: сума реалізації готової продукції (9582,7 тис. грн. з ПДВ) нижча, ніж сума залишків на складі (14204,9 тис. грн.), на 4622,2 тис. грн.

Залишки готової продукції не сприяють залученню грошових ресурсів, знижують оборотність оборотних коштів і є поставленими збитками, стримуючими утворення фінансового доходу від операційної діяльності підприємства.

На підставі динаміки надходжень грошових ресурсів від реалізації пропонованих виробів і послуг у 2005 р. можна зробити висновок про вплив чинника сезонності на збільшення або зменшення притоку грошових ресурсів на підприємстві, що обумовлено специфікою продукції, яка випускається.

На підставі даних програми «1С» у січні 2006 р. фактичний розмір надходжень грошових ресурсів за відвантажену готову продукцію складає 111,4 тис. грн., у лютому 2006р. - 1238,8 тис. грн., у березні - 1283,8 тис. грн.

Отже, можна зробити висновок, що існує аналогія розрахунків за готову продукцію за роками тобто маса надходжень грошових ресурсів у січні-березні 2005 та 2006 років, однакова. Так, у січні 2005 р. планована сума грошових; надходжень складає 1067,16 тис. грн., у лютому - 1217,04 тис. грн., у березні 1520,52 тис. грн. Це обумовлено тим, що в умовах аналізованого підприємства плановий об'єм виробництва та реалізації продукції коректується з урахуванням фактичних показників. Методика розрахунку об'ємів виробництва продукції не ґрунтується на розрахунку критичного об'єму виробництва для залучення додаткових швидколіквідних оборотних коштів, що підвищує ступінь фінансових ризиків.

Аналіз резерву зростання об'єму виробництва та реалізації продукції.

Політика реалізації продукції аналізується на підставі даних про відвантаження: товарної продукції, сплаченої відвантаженої продукції (табл. 2.15).

Аналіз реалізації по відвантаженню товарної продукції:

ГПн+ТП=РП+ГПк; (2.35)

РП=ГПн+ТП-ГПк (2.36)

Аналіз реалізації після оплати відвантаженої продукції;

ГПн+ТП+Отн =РП+Отк+ГПк; (2.37)

РП=ГПн+ТП+Отн-Отк-ГПк (2.38)

де ГПн, ГПк - залишки готової продукції на складах відповідно на початок і кінець періоду, грн.;

ТП - вартість випуску товарної продукції, грн.;

РП - об'єм реалізації продукції за звітний період, грн.;

Отн, Отк - залишки відвантаженої продукції на початок і кінець періоду, неоплачені покупцями, грн.


Вырезано.

Для приобретения полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.

По кожному виду продукції необхідно вести аналітичний облік умовно-змінних і умовно-постійних витрат для утворення виробничої та повної собівартості на підставі розподілу маржинального доходу й відзначити це в наказі, де вказується політика обліку витрат і ціноутворення продукції.

Залучення зовнішніх фінансових ресурсів для розвитку виробничої системи є екстенсивним чинником розвитку економічної системи, якою є машинобудівний завод. Одним з основних інтенсивних чинників є підвищення ступеня використання власних фінансових ресурсів, серед яких найбільш мобільними та ліквідними є грошові потоки від реалізації продукції; управління матеріальними ресурсами; вдосконалення політики управління заводом. Факторний аналіз досягає тоді результату, коли виділені внутрішні чинники керовані, тобто можуть бути ідентифіковані й оцінені. Для цього слід інформаційну систему підприємства удосконалити для того, щоб вона виступала не стримуючим чинником, а була здатна розвивати виробничу й фінансову системи.

Для оцінки взаємозв'язку виробничої та фінансової систем рекомендується використовувати коефіцієнт стійкості економічного розвитку, в якому відбитий взаємозв'язок цих підсистем:

(2.43)

де До - коефіцієнт стійкості економічного розвитку заводу;

Рг - величина чистого прибутку реінвестована в розвиток підприємства, грн.;

Ро - величина чистого прибутку для розподілу власникам підприємства, грн.;

V - виручка від реалізації продукції, грн.;

Fv, Fs, - сума зовнішніх і власних фінансових ресурсів (капіталу) підприємства, грн.

Економічний сенс запропонованої оцінки полягає у виявленні доцільності співвідношення фінансових ресурсів, таких як дивіденди й чистий прибуток; оцінці рентабельністю продажів, фондовіддачі; виявленні залежності заводу від зовнішніх фінансових ресурсів, тобто оцінці фінансового ризику. За допомогою цієї моделі управлінські рішення з приводу виявлення впливу чинників на розвиток виробництва можна оцінити кількісно, тобто виявити пропорційну дію чинників на стійкість економічної системи машинобудівного заводу.

Стійкість фінансової системи підприємства залежить від величини умовно-постійних витрат, які перш за все пов'язані з розвитком матеріально - технічної бази заводу для випуску нових видів продукції та структурою джерел фінансового розвитку виробництва. Тому саме умовно-постійні витрати необхідно аналізувати з позиції фінансової стійкості заводу в порівняні з доходами заводу. Цього можна досягти в результаті механізму реорганізації умовно-постійних витрат щодо маржинального доходу та поглибленого фінансового аналізу діяльності підприємства.


Висновки по розділу 2


Найважливішою складовою управління фінансами підприємства є ефективне управління потоками грошових коштів. Показники грошового потоку найбільшою мірою відображають фінансову стійкість і платоспроможність як з теоретичної, так із практичної точок зору. Грошові потоки є основними параметрами оцінки ринкової вартості суб'єкта господарювання, тому розробка стратегії з максимізації цієї вартості багато в чому базується на ухваленні управлінських рішень по відношенню до них.

На організацію фінансових потоків на підприємстві впливають склад і структура оборотних коштів. За даними Головного управління статистики в Донецькій області в структурі оборотних коштів підприємств області велику частину займає дебіторська заборгованість, значення якої впродовж 2000-2005 рр. поступово, але знижується (64,5 % у 2000 р. і 59,7 % у 2005 р.). Відвернення грошових оборотних коштів у формі дебіторської заборгованості відтворює постійну незавершеність колообігу грошових потоків, тобто порушується механізм згортання капіталу і, відповідно, відтворювальний процес. У результаті, на кінець 2004 р. у промисловості Донецької області перевищення кредиторської заборгованості суб'єктів господарювання над дебіторською склало 143,8%.

Узагальнюючим показником, що відображає ефективність функціонування фінансових потоків на підприємстві, є зростання прибутку за рахунок власних ресурсів підприємства. Для забезпечення системного підходу при вивченні впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на зміну величини й прогнозування кінцевого фінансового результату промислового підприємства запропоновано застосовувати факторний аналіз прибутку з використанням методу деталізації, аналізу беззбиткової та побудовою жорстко детермінованих моделей, модифікованих з урахуванням особливостей методу ціноутворення.

Для вивчення впливу зміни величини чинників доцільно використовувати маржинальний факторний аналіз. З його допомогою виявляється кількісна (виявляється рівень впливу маржинального доходу на формування кінцевого фінансового показника) та якісна (виявляється в можливості коректування стратегічних дій для досягнення бажаного результату діяльності суб'єкта й аналізі ризиків за допомогою визначення операційного важеля, беззбиткового об'єму виробництва та розрахунку коефіцієнта фінансового ризику) природа фінансової складової в управлінні промислового підприємства.

Комплексний аналіз фінансового стану підприємства дозволив встановити, що вибір прогнозування кінцевого фінансового результату при маржинальному факторному аналізі впливає на стан інформаційної складової в системі управління підприємства, оскільки вимагає застосування відповідного математичного апарату залежно від складності фінансових розрахунків. Інакше інформаційна система буде стримуючим чинником в управлінні фінансовими потоками підприємства.

Діяльність будь-якого підприємства вимагає оцінки результату його фінансової діяльності. У роботі обґрунтована необхідність перетворення моделі визначення прогнозованого кінцевого фінансового результату в жорстко-детерміновану факторну модель, яка враховує коефіцієнти, що мають стохастичний характер і що відбивають зміну внутрішніх досліджуваних чинників. Такі коефіцієнти визначаються експертно - статистичним шляхом.

Для вдосконалення оцінки фінансової складової в системі управління підприємства необхідне визначення критичного об'єму виробництва для виявлення впливу внутрішніх чинників фінансової складової на структуру виробничої складової підприємства. При цьому критичний об'єм виробництва розраховується, виходячи з особливостей розрахунку маржинального доходу і суми умовно-постійних витрат.

У процесі дослідження встановлено, що виробнича система машинобудівного заводу є стримуючим чинником для розвитку фінансової системи в загальній економічній системі заводу. Про це свідчить неефективна політика збуту й реалізації продукції - високий рівень залишків продукції на складі, неритмічність виробничого процесу, негативна величина фінансового результату від операційної діяльності, незатребуваність продукції платоспроможними замовниками, високий рівень дебіторської заборгованості.

При недостатній масі грошових ресурсів, які утворюються в результаті процесу реалізації продукції, в умовах даного підприємства виникає залежність від зовнішніх фінансових ресурсів, знижується ступінь ділової активності та фінансової стійкості заводу. Провідну роль у вирішенні проблеми зниження ризику фінансової залежності відіграє методика маржинального факторного аналізу. При її використанні необхідно розраховувати величину операційного левериджа за видами продукції, оскільки його розрахунок сприяє управлінню кінцевого фінансового результату при зміні виробничої програми підприємства щодо маржинального доходу та ціни продукції. По кожному виду продукції необхідно вести аналітичний облік умовно-змінних і умовно-постійних витрат для утворення виробничої та повної собівартості на підставі розподілу маржинального доходу й відзначити це в наказі, де указується політика обліку витрат і ціноутворення.

Для оцінки взаємозв'язку виробничої та фінансової систем рекомендується використовувати коефіцієнт стійкості економічного розвитку. Економічний сенс запропонованої оцінки полягає у виявленні доцільності співвідношення фінансових ресурсів, таких як дивіденди й чистий прибуток; оцінці рентабельності продажів, фондовіддачі; виявленні залежності підприємства від зовнішніх фінансових ресурсів. За допомогою цієї моделі управлінські рішення щодо виявлення впливу чинників на розвиток виробництва можна оцінити кількісно, тобто виявити пропорційну дію чинників на стійкість економічної системи машинобудівного підприємства.

Зміст розділу відбитий в роботах [40, 205-208]


РОЗДІЛ 3

ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СИСТЕМОЮ

ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА


3.1 Пропозиції щодо комплексної оцінки фінансової системи машинобудівного підприємства.


Фінансові потоки є єднальною ланкою виробничого циклу діючих суб'єктів господарської діяльності, невід'ємною частиною фінансової та інвестиційної політики підприємств. Складна відкрита система у вигляді промислового підприємства може досліджуватися на рівні комплексного вивчення фінансових потоків з метою виявлення гармонійності його розвитку за всіма напрямами діяльності.

Основним кроком комплексного вивчення аналізованого підприємства в методиці розрахунку фінансових потоків є детальний фінансовий аналіз за певний проміжок часу функціонування.

Аналіз фінансового стану машинобудівного заводу припускає комплексну оцінку фінансово-господарської діяльності на основі використання низки показників для оцінки ефективності фінансових потоків. Комплексна оцінка включає вибір найбільш значущих для заводу показників, що обчислюються на основі бухгалтерських звітних даних, аналізу їх динаміки, ранжирування за рівнем значущості, й далі - вивчення впливу кожного з них на величину результативного показника за допомогою методу деталізації, порівняння, способів ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, способів вимірювання впливу чинників у розрахункових процедурах [3; 51; 64; 92, 88-104; 135]. При розробці комплексної методики розрахунку показників фінансових потоків у дисертації використовується кількісні та якісні показники, тому вони розподіляються в пропонованій моделі в послідовності згідно зі ступенем їх впливу на результативний показник, яким оцінюються фінансові потоки машинобудівного заводу - акумуляція прибутку.

Формування показників бухгалтерської звітності підприємства з 2001 р. по теперішній час регламентоване Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV і Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Метою аналізу бухгалтерської звітності є визначення фінансової спроможності підприємства та його фінансових результатів, а також виявлення шляхів підвищення його ринкової вартості в структурному вираженні.

Початковою базою для фінансового аналізу стали дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності за 2001-2006 рр. За допомогою аналітичного методу розглядаються основні аспекти господарської діяльності та оцінюється повнота інформації про господарські операції в узагальненій формі з певним ступенем агрегації.

Відомо, що фінансовий аналіз як метод дослідження є методом оцінювання та прогнозування фінансового стану підприємства й полягає в розчленовуванні цілого на складові [56, 3]. І абсолютно справедливо відзначають фахівці, що фінансовий аналіз являє собою сукупність аналітичних процедур на підставі загальнодоступної інформації фінансового характеру, призначених для оцінки стану та ефективності використання економічного потенціалу підприємства й розробки управлінських рішень щодо оптимізації діяльності суб'єкта господарської діяльності [63, 42].

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.

Коефіцієнт покриття характеризує фінансову стійкість з позицій витрат заводу, пов’язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених засобів і розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства. Коефіцієнт покриття збільшився й на 01.04.05 до 1,802, що свідчить про зростання вірогідності погашення всіх поточних зобов'язань за рахунок всіх оборотних коштів.

Коефіцієнт швидкої ліквідності визначає ліквідність підприємства без урахування найменше ліквідної частини оборотних активів - активів, що поступово реалізовуються. Він розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних коштів до поточних зобов'язань. Коефіцієнт швидкої ліквідності впродовж перебігу аналізованого періоду спочатку знизився (на 01.01.03 він склав 0,259), а потім накреслилося його зростання й до 01.04.05 його значення (0,74) досягло нормативу (0,7-0,8).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань підприємства може бути погашена негайно за рахунок наявних грошових коштів. Він розраховується як відношення грошових коштів і їх еквівалентів до поточних зобов'язань. На 01.04.05 його значення склало 0,0.

Чистий оборотний капітал свідчить про потенційну можливість підприємства виплачувати свої поточні зобов'язання й розширювати подальшу діяльність, за умови збереження традиційно позитивної для даної галузі структури оборотних коштів, Впродовж перших трьох років чистому оборотному капіталу була властива тенденція до зниження, причому в 2002 і в 2003 роках поточні зобов'язання перевищили значення оборотних активів, відповідно на 566,5 тис. грн. і 876 тис. грн. У 2004 і 2005 роках значно зросла величина чистого оборотного капіталу й вже на 01.04.05 вона склала 8111,7 тис. грн.

Аналіз платоспроможності машинобудівного заводу здійснюється за даними балансу та характеризує структуру джерел фінансування ресурсів, ступінь його фінансової стійкості й незалежності від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Для аналізу платоспроможності необхідно розрахувати показники, характеристика яких подається нижче (табл. 3.9).

Таблиця 3.9

Фінансові коефіцієнти платоспроможності машинобудівного заводу
Показник

На 01.01.01

На 01.01.02

На 01.01.03

На 01.01.04

На 01.01.05

На 01.04.05

Нормативне значення

Коефіцієнт платоспроможності (автономії)

0,474

0,373

0,315

0,228

0,163

0,198

>0,5

Коефіцієнт фінансування

1,111

1,683

2,170

3,381

5,139

4,053

<1

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами

0,100

-0,078

-0,083

0,006

0,338

0,445

>0,1

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

0,121

-0,122

-0,165

0,022

1,620

1,635

>0