Зміст вступ
| Вид материала | Документы |
- Зміст, 429.02kb.
- Зміст, 329.83kb.
- Зміст вступ, 361.97kb.
- Зміст, 242.29kb.
- Зміст, 384.58kb.
- Зміст, 410.71kb.
- Зміст вступ, 388.95kb.
- Зміст перелік скорочень, 569.12kb.
- Зміст вступ, 540.64kb.
- Зміст Вступ, 574.44kb.
1.2 Сучасні методи фінансового аналізу промислових підприємств
Фінансовий аналіз є складовою частиною комплексного дослідження господарської діяльності суб'єктів у сфері фінансів і ефективності досягнення результативних показників суб'єкта. Численні дослідження фінансової діяльності підприємств підтверджують багатогранність і складність суті грошових потоків, що циркулюють усередині виробничої системи. Діяльність будь-якого підприємства можна розглядати як систему надходжень грошових потоків у вигляді власного та позикового капіталу й розподіл цих потоків за напрямками використання з метою безперервної роботи підприємства. На підставі результатів фінансового аналізу розробляються управлінські рішення. Тому ефективність управлінських рішень багато в чому залежить від ефективності управління грошовими потоками; обліку та контролю за фінансовою діяльністю підприємства, що можливо при застосуванні цілеспрямованих на відповідну проблему фінансових методів.
Вырезано.
Для приобретения полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.
У сучасних умовах розвитку підприємств можна використовувати матричну модель фінансового аналізу з програмним забезпеченням для комп’ютерних мереж. В цьому випадку баланс підприємства уявляється у формі матриці, де ряди - це статті активу балансу; графи - статті пасиву балансу [56, 78]
Сучасним є підхід оцінки вартості бізнесу на підставі величини грошового потоку підприємства [89, 42]. Панков В. розглядає три методи визначення вартості підприємства (бізнесу) - витратний або майновий, прибутковий і порівняльний, які є частиною системи фінансового аналізу підприємств.
На підставі проведеного дослідження методів фінансового аналізу можна стверджувати, що всі методи фінансового аналізу слід розглядати як розрахунково-аналітичні методи, оскільки суть горизонтального, вертикального, трендового, порівняльного (просторового), факторного аналізу, методу фінансових коефіцієнтів полягає в проведенні поглибленого аналізу фактичних даних, виявленні чинників, що впливають на відповідні розрахунки й встановлення взаємозв'язку. Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства вимірюється абсолютними та відносними показниками.
Для управління й прогнозування фінансових потоків на підприємстві необхідно використовувати кібернетично - синергетичний підхід; моделі Баумола та Міллера-Орра, евристичні методи розробки управлінських рішень; аналіз беззбитковості.
Для регулятивного менеджменту на підприємстві необхідно ефективно використовувати існуючі методики фінансового аналізу, обліку й контролю; удосконалити аналіз беззбитковості, систему прогнозування фінансових потоків з урахуванням коефіцієнтів, що визначають ризик. Цьому може сприяти процесна модель системи бюджетування доходів і витрат на підприємстві; оцінка вірогідності майбутнього стану справ підприємства; довершена організаційна структура фінансової служби з професійним кадровим складом, орієнтованим на розв’язання кратко - та довгострокових завдань.
Вырезано.
Для приобретения полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.
1.3. Фінансові ризики в управлінні підприємством
Більшість управлінських рішень, пов'язаних з фінансовою діяльністю підприємства, приймаються в умовах невизначеності. Це обумовлено багатьма причинами, що виникають у процесі функціонування суб’єкта господарювання. У зв'язку з цим проблема оцінки та обліку ризиків набуває важливого значення як складова частина теорії та практики управління підприємством.
Категорія «ризик» знайшла своє відображення в працях багатьох вчених-економістів і практиків. У підручнику під редакцією Стоянової Е.С. ризик визначається як дія, «яка здійснюється, сподіваючись на щасливий результат за принципом «вдасться - не вдасться» [117, 98].
Таке визначення спочатку заперечує можливість управління ризиком, тоді як існують різні варіанти впливу на ризик.
Вітлінський В.В. пропонує таке визначення цієї економічної категорії: «ризик - це характерні особливості сприйняття зацікавленими суб'єктами економічних відносин невизначеності та конфліктності, що об'єктивно склалися, властивих процесам цілепокладання, управління, ухвалення рішень, оцінки, що ускладнені можливими загрозами та невикористаними можливостями» [26, 7]. Особливістю такого визначення є виділення можливих наслідків невизначеності.
У роботі Серьогіна Є.В. під ризиком розуміють «діяльність суб’єктів господарського життя, яка пов'язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, в процесі якого є можливість оцінити вірогідність досягнення бажаного результату, невдачі, відхилення від мети, що містяться у вибраних альтернативах» [97, 9]. Це визначення відрізняється від інших тим, що в ньому ризик розуміють як «діяльність суб’єктів», проте не завжди ризик на практиці можна визначити через форму активного ставлення людини до зовнішнього середовища.
Інші російські учені відзначають, що «ризик - це можливість таких наслідків схвалюваних стратегічних рішень, при яких поставлені цілі (генеральна мета підприємства або стратегічні цілі) частково або повністю не досягаються» [62, 185]. Це визначення можна вважати найбільш точним, оскільки воно вказує на наявність мети у підприємства, а ризик розглядається, як можливість її не досягнення внаслідок існуючих невизначеностей.
Вырезано.
Для приобретения полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.
Таким чином, у системі управління ризиками беруть участь всі функції фінансового менеджменту – від планування до контролю. У зв’язку з розширенням переліку ризиків, якими можна й потрібно управляти, зростає і роль менеджменту ризику. Ризик – менеджмент стає одним із найважливіших складових корпоративного управління. При цьому особливо важливий зв’язок між управлінням ризиком і фінансовим менеджментом великих підприємств. Сьогодні важливим є не тільки управління ризиком як самостійним процесом, але й коректне впровадження процедур менеджменту ризику в фінансовий менеджмент компанії.
Висновки до розділу 1
У процесі управління діяльністю підприємства значна роль відводиться фінансовому менеджменту, спрямованому на формування, розподіл і ефективне використання фінансових ресурсів для забезпечення фінансово-економічної стійкості суб'єкта.
Наголошується, що матеріальним носієм фінансових відносин виступають фінансові ресурси, які предстають у вигляді грошових доходів і надходжень, фондів грошових коштів, частини грошових ресурсів, грошових фондів цільового призначення, всіх грошових ресурсів, що надійшли за певний період. Обмеження фінансових ресурсів тільки грошовими формами утворення є неправомірним, оскільки такий підхід виключає приналежність до фінансових ресурсів деяких елементів оборотних і необоротних активів, тоді як, наприклад, амортизаційні відрахування є похідною частиною від необоротних активів, а вони входять до складу фінансових ресурсів.
Представлена класифікація фінансових ресурсів дозволяє визначити їх склад за ознаками формування та напрямку використання. Для ефективнішого використання пропонується звернути увагу на інформаційну систему як процес безперервного, цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для аналізу, планування та підготовки управлінських рішень за всіма аспектами фінансової діяльності підприємства.
Реалізація діяльності в напрямку фінансового управління здійснюється службою, управління фінансами на підприємстві. У роботі наголошуються відмінні особливості такої служби порівняно з тими, що раніше існували.
Виходячи з необхідності предмету здійснення таких функцій, останні є управлінням активами, управлінням капіталом, управлінням інвестиціями, управлінням грошовими потоками, управлінням фінансовими ризиками, антикризовим фінансовим управлінням при загрозі банкрутства.
Система управління фінансовою діяльністю на підприємстві спрямована на ухвалення перспективних фінансових рішень у динаміці, а на основі попередньої оцінки фінансового потенціалу оцінюється ефективність прийнятих раніше фінансових рішень і здійснюється вибір фінансової стратегії з урахуванням зовнішнього середовища, що постійно змінюється.
Для досягнення певних результатів і розв’язання стратегічних завдань фінансовій діяльності існують відомі методи, які слід удосконалити, що й доводиться в роботі. Методи фінансового аналізу представлені у вигляді системи теоретико-пізнавальних категорій з використанням наукового інструментарію та регулятивних принципів розгляду фінансової діяльності суб'єкта господарювання. Перші два елементи в такому підході характеризують статичну компоненту, а третій - характеризує динаміку в ньому.
Фінансовий аналіз на підприємстві розглядається з використанням кількісних методів, що дозволило запропонувати модифікацію факторного аналізу з урахуванням фактичної собівартості реалізованої продукції, а також постійних і змінних витрат.
Доводиться, що існуючий спосіб розподілу постійних витрат неефективний, він підвищує ступінь фінансового ризику. Від того, яка методика обліку витрат використовується на підприємстві, залежить ефективність обліку та контролю за формуванням виробничої повної собівартості продукції.
Розвинений підхід до вивчення взаємозв'язку між витратами та доходами за допомогою аналізу беззбитковості або аналізу витрат. Пропонується вдосконалений розподіл постійних і змінних витрат, коли базою для розподілу постійних витрат буде середня величина маржинального доходу одиниці продукції.
Пропонується система моніторингу та сценарний аналіз витрат на підприємстві. Для здійснення ефективного управління фінансовими ресурсами.
Управління грошовими коштами на сучасному підприємстві можливе за умови використання математичних моделей Баумоля та Міллера-Орра, що дозволяє на підприємстві будь-якої форми власності знижувати рівень фінансового та підприємницького ризиків, досягати ефективності в прогнозуванні маси грошових ресурсів.
Для вхідних і вихідних фінансових потоків формують фінансову політику підприємства, обов'язковою умовою якої є облік впливу інфляції на ці процеси. Тому облік тимчасового чинника у формуванні фінансових потоків є неодмінною умовою.
Особливі труднощі управлінні фінансами на підприємстві пов'язані з ризиком, який можна охарактеризувати як наслідок схвалюваних стратегічних рішень, коли поставлені стратегічні цілі частково або повністю не досягаються.
Аналіз фінансових ризиків, зроблений низкою науковців дозволило здійснити їх класифікацію, включивши до їх видів кредитний, процентний, валютний, податковий, інфляційний, інвестиційний, неплатоспроможності та зниження фінансової стійкості. Кожний з видів ризиків має свої відмінні особливості, а вибір рішень з погляду мінімального ризику здійснюється з використанням функції ризику, яка є величиною збитку від обраних рішень, помноженою на рівень упевненості, що будуть допущені помилки при ухваленні цих рішень.
Зона фінансового ризику ,в якій перебуває підприємство, визначається як співвідношення залучених засобів і власного капіталу та характеризується коефіцієнтом фінансового ризику. Високий ступінь фінансового ризику зумовив необхідність вибору методів управління ризиками.
Розглянуті стосовно фінансових ризиків такі методи управління ними, як трансферт, уникнення, лімітація, диверсифікація, страхування, дозволили представити набір методів управління з кожного з видів фінансових ризиків.
Управління процесом ризик-менеждменту припускає його впровадження у всі підрозділи підприємства, моніторинг конкретних дій, звіт про результати й внесення змін у процеси, що відбуваються, виходячи з практичного досвіду.
Зміст розділу відбитий в роботах [39, 122-125; 41, 249-255].
РОЗДІЛ 2.
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СКЛАДОВОЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ
2.1. Управління та регулювання грошовими потоками на підприємстві
Управління фінансами є найважливішою сферою діяльності підприємства, тому в економічній науці величезне значення приділяється дослідженню фінансових потоків. Оскільки термін "фінанси" означає сукупність грошових відносин, у процесі яких здійснюється формування та використання централізованих і децентралізованих грошових фондів, то під "фінансовими потоками" між суб'єктами слід розуміти економічні відносини у сфері фінансів, які виникають у процесі взаємодії цих суб'єктів економічної діяльності, яка виражена певними характеристиками, головна з яких - грошовий потік [47, 138]. Тому найважливішою складовою управління фінансами підприємства є ефективне управління такими потоками грошових коштів. Показники грошового потоку найбільшою мірою відображають фінансову стійкість і платоспроможність як з теоретичної, так і з практичної точок зору. Грошові потоки є основними параметрами оцінки ринкової вартості суб'єкта господарювання, і тому розробка стратегії з максимізації цієї вартості багато в чому базується на ухваленні управлінських рішень по відношенню до них.
Абсолютно очевидно, що і платоспроможність, і ліквідність підприємства залежать від його можливості своєчасно реагувати на обсяги грошових потоків. А це вимагає реалізації системи прогнозування, планування, контролю за грошовими потоками, тобто функцій, визначуваних як управління грошовими потоками. Тому здійснення всіх зазначених заходів дозволяє указувати на необхідність оцінки кожного з них. Питанням суті грошових потоків підприємств, їх оцінці та управлінню присвячені роботи багатьох учених [12, 13, 19, 22, 59, 83].
Під потоком грошових коштів зазвичай розуміють сукупність розподілених у часі тих, що надійшли, та виплачених підприємством грошових коштів [12, 129; 110, 57; 118, 294]. Рух грошових коштів є першоосновою, внаслідок чого виникають фінанси, тобто фінансові відносини, грошові фонди, грошові потоки.
З одного боку, грошовий потік відбиває зміни співвідношень грошових надходжень і грошових відрахувань (відтоків), а не просто дані про операції, відбивані в бухгалтерському обліку (об'єм реалізації, витрати, прибуток, збиток), а з іншого боку - грошовий потік служить індикатором управління ліквідністю суб'єкта господарювання; (через грошові рахунки та рахунки короткострокових фінансових вкладень), а також оцінки змін надходження капіталу [123, 256]. Чистий грошовий потік формується в результаті збалансування вхідних грошових потоків і тих, що виходять, він характеризує зміну грошових ресурсів на підприємстві та свідчить про результативність діяльності підприємства. Розрахунок чистого грошового потоку суб’єкта господарювання проводиться за формулою [1,152]:
| Чистий грошовий потік | = | Чистий прибуток | + | Амортизація | + (-) | Зміна довгострокових зобов'язань | Приріст чистих оборотних активів |