Кредитні ресурси для фінансування інвестиційних проектів Європейський інвестиційний банк
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Міністерство економіки України методичн І рекомендац І ї з підготовки інвестиційних, 300.5kb.
- Шановні пані та панове!, 590.4kb.
- Аналіз регуляторного впливу до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження, 95.61kb.
- Регламент роботи секретаріату ради щодо супроводження інвестиційних проектів за принципом, 20.99kb.
- План Сутність та джерела формування кредитних ресурсів банку > Класифікація депозитів, 12.63kb.
- Акціонерне Товариство «Європейський банк раціонального фінансування», 2831.56kb.
- Ні оцінки ефективності інвестиційних проектів, а також зазначені два основні підходи, 42.8kb.
- Реєстр земельних ділянок для реалізації інвестиційних проектів, 740.77kb.
- Земельні ділянки для можливості впровадження інвестиційних проектів, станом на 01., 214.86kb.
Кредитні ресурси для фінансування
інвестиційних проектів
Європейський інвестиційний банк
Хронологія подій
Європейський інвестиційний банк (далі – ЄІБ) створено відповідно до договору про створення Європейського економічного співтовариства від 25 березня 1957 року, підписаного у Римі країнами-засновниками, серед яких: Бельгія, Данія, ФРН, Греція, Іспанія, Франція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Великобританія і Північна Ірландія. Згідно із Статутом, ЄІБ є юридичною особою, його завдання полягає в наданні кредитів для реалізації інвестиційних проектів, залучаючи необхідні фінансові ресурси на ринку капіталу та використовуючи власні ресурси.
З 2004 року Україна розпочала співпрацю з Європейським інвестиційним банком, направлену на отримання можливості залучення в економіку України довгострокових фінансових ресурсів банку для реалізації важливих інфраструктурних, енергетичних, природоохоронних та інших інвестиційних проектів загальнодержавного значення.
14 червня 2005 року в Люксембурзі укладено Рамкову угоду між Україною та Європейським інвестиційним банком, положеннями якої передбачено, що Банк може відповідно до Угоди здійснювати на території України діяльність, передбачену Статутом Банку, в тому числі позичання коштів згідно із законодавством України використовуючи усі дозволені ним інструменти, а також володіння, використання та розпорядження такими коштами та ведення рахунків у будь-якій валюті. Також Банк буде користуватися щодо своєї діяльності на території України режимом, що надається міжнародним фінансовим організаціям, який є найбільш сприятливим щодо будь-якої такої діяльності.
Після ратифікації Верховною Радою України Законом України від 07.02.2006 № 3292- ІV Рамкової угоди між Україною та ЄІБ, яка була підписана 14.04.2005 в Люксембурзі, та завершення юридичних процедур щодо вступу її в силу (08.04.2006), міністерствами та іншими органами виконавчої влади здійснюється підготовка пропозицій щодо ініціювання спільних з ЄІБ проектів.
Який ресурс можливо отримати
Рішенням Ради ЄС від 22 грудня 2002 наданий мандат ЄІБ для фінансування України, Росії, Беларусі та Молдови загальною сумою мандату 500 млн.євро до 31 січня 2007 року. Половина зазначеної суми, або 250 млн.євро передбачено для фінансування проектів на Україні.
На яких умовах можливо отримати фінансування
ЄІБ надає позики і гарантії для фінансування проектів у пріоритетних секторах економіки:
а) проекти розвитку недостатньо розвинутих регіонів;
б) проекти модернізації або оновлення підприємств або розвитку нових видів діяльності, які виникають при становленні загального ринку, в тих випадках, коли ці проекти за своїм масштабом або за своєю природою не можуть повністю фінансуватися за рахунок коштів, які є в розпорядженні окремих країн;
в) проекти, до яких виявляють інтерес декілька країн і які не можуть повністю фінансуватися за рахунок інших джерел, які є в розпорядженні окремих країн.
Наскільки це можливо, кредити надаються тільки за умови, що використовуються й інші джерела фінансування. Банк може поставити надання кредитів у залежність від організації міжнародних торгів.
Банк не фінансує будь-які проекти, проти яких заперечує держава, на території якої пропонується їх реалізація.
Заявки на отримання кредиту або гарантії можуть бути направлені до Банку через Комісію Банку або через державу, на території якої буде реалізовано проект. Якщо заявки направляються через Комісію, то вони передаються для підготовки висновку державі, на території якої буде реалізовано проект. Якщо заявки надходять безпосередньо від підприємства, то вони передаються зацікавленій державі та Комісії.
Банк може залучати кошти на ринку капіталів держави згідно законодавства, яке застосовується для внутрішньої емісії, або, у разі відсутності такого законодавства в державі, на основі угоди між нею і Банком відносно такого займу.
Банк користується в кожній із держав-членів правоздатністю, яка визнається за юридичними особами національними законодавствами. Він може, зокрема, здійснювати придбання і відчуження рухомого і нерухомого майна, виступати у суді у якості однієї зі сторін в судових розглядах.
Для проектів, що реалізуються за межами ЄС, очікується також надання державних гарантій за кредитами банку.
Банком наголошено, що проекти в Україні будуть розглядатися, головним чином, в таких секторах, як транспорт, телекомунікації, енергетична інфраструктура (на пріоритетних напрямках трансєвропейських мереж та європейських транспортних коридорів), захист довкілля.
Фінансування проектів до 50% загальної вартості може здійснюватися Банком при співпраці і співфінансуванні з іншими міжнародними фінансовими організаціями, зокрема з ЄБРР.
Методи роботи Банку в Україні передбачають надання коштів державним органам та приватним компаніям на проекти вартістю понад 25 млн.євро з/або без посередництва банків, непряме фінансування – глобальні позики під проекти малого та середнього масштабу (до 25 млн.євро) через систему банків-партнерів або інші механізми фінансування проектів.
Які процедури розгляду кредитних пропозицій
Використання позик та умови, згідно з якими вони надаються, визначатимуться окремими кредитними угодами, що мають бути укладені між Банком та позичальниками, яких визначать Сторони, і регулюватимуться Статутом Банку та законодавством України.
Рекомендації по підготовці проектних пропозицій
Підготовка пропозицій потенційного отримувача кредитних коштів здійснюється у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1317.
При підготовці зазначених пропозицій необхідно користуватися Методичними рекомендаціями з підготовки пропозицій, що подаються на розгляд Уряду для прийняття рішення про доцільність підготовки проектів, які пропонується реалізувати на умовах співфінансування з міжнародними фінансовими організаціями, що було розроблено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 № 358 “Про заходи щодо підвищення ефективності залучення та використання коштів міжнародних фінансових організацій” та затверджено наказом Мінекономіки від 29.12.2004 № 451 “Про підвищення ефективності залучення та використання коштів міжнародних фінансових організацій” (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.01.2005 за № 50/10330).
Відповідно до цих методичних рекомендацій пропозиція стосовно ініціювання проекту повинна містити дані про ініціатора проекту та такі розділи:
1) проблеми, які повинні бути розв'язані внаслідок реалізації проекту;
2) мета та заплановані результати проекту;
3) орієнтовний план підготовки та реалізації проекту;
4) ресурси, потрібні для підготовки та реалізації проекту;
5) орієнтовний графік фінансування робіт з підготовки та реалізації проекту;
6) показники, які дозволяють оцінити результати підготовки та реалізації проекту;
7) попередні технічно-економічні розрахунки за проектом.
За необхідності ініціатор може подавати додаткові дані в тексті пропозиції.
Перед основним текстом пропозиції вказується така інформація про ініціатора проекту:
- назва фірми, організації чи установи;
- статистичні коди;
- фактична адреса з поштовим індексом;
- прізвище, ім'я, по батькові, посада керівника та його реквізити зв'язку (телефонний код, телефон прямий та секретаря, факс, адреса електронної пошти);
- прізвище, ім'я, по батькові, посади осіб, призначених відповідальними за підготовку проектних документів, та їх реквізити зв'язку (телефонний код, телефон, факс, адреса електронної пошти);
- основні види діяльності, продукції чи послуг (якщо ініціатор
- фірма чи організація) або головні функції (ЦОВВ чи ОМС у державному управлінні);
- позиція на ринку (частка в загальному обсязі товарів та послуг, що надаються) або роль у структурі державного управління.
У розділі “Проблеми, які повинні бути розв'язані внаслідок реалізації проекту” подається інформація про проблеми, які є актуальними для ініціатора, але не можуть бути розв'язані ним самостійно. При цьому проблеми ініціатора розглядаються в контексті вирішення державних проблем (національних, галузевих, регіональних тощо).
Розділ має містити:
- опис проблеми та обґрунтування оптимального шляху її вирішення;
- дані про відповідність завдань проекту пріоритетам розвитку України. Мета проекту повинна підтверджуватись державними програмними документами, рішеннями ЦОВВ (подаються виписки з посиланням на назву, орган або установу, яка затвердила документ, номер, дату прийняття, розділ і пункт, на який іде посилання);
- дані про роботи, що були проведені з метою підготовки пропозиції, з посиланням на документи, які підтверджують проведені роботи (маркетингові, фінансові та організаційні дослідження, оцінки майна тощо);
- дані про рішення ЦОВВ або ОМС підтримати проект (у разі потреби).
У розділі “Мета та заплановані результати проекту” визначається мета проекту, шляхи її досягнення та завдання, які будуть вирішені завдяки реалізації проекту. Мета та завдання формуються максимально чітко, з використанням показників, які легко перевірити. Мета проекту може бути сформульована з урахуванням загальнонаціональних, інституційних, відомчих, регіональних чи господарських результатів.
Розділ має містити:
- визначення мети проекту та механізмів її досягнення через вирішення окремих завдань;
- опис стратегії та організаційних, технічних, фінансових механізмів виконання завдань проекту;
- дані про заплановані результати реалізації проекту (із цифровими показниками).
У розділі “Орієнтовний план підготовки та реалізації проекту” подається опис запланованого порядку підготовки та виконання робіт (за групами чи компонентами), необхідних для розробки та здійснення проекту.
Розділ має містити:
- назву та стислий зміст етапів робіт;
- дані про види робіт, які необхідні для підготовки проектних документів та реалізації етапів проекту;
- запланований час для підготовки та реалізації робіт (строк з початку фінансування проекту та терміни здійснення);
- результати, які будуть досягнуті в результаті виконання ключових робіт.
У розділі “Ресурси, потрібні для підготовки та реалізації проекту” подаються дані щодо загальної потреби в ресурсах, необхідних для розробки та здійснення проекту, за їхнім обсягом і номенклатурою (фінансові, матеріальні, трудові, інформаційні тощо). Потреба в запозиченнях визначається як різниця між обсягом відповідних наявних ресурсів в ініціатора, що їх планується інвестувати в проект, та обсягом ресурсів, які необхідно додатково залучити для реалізації проекту. Визначена потреба в ресурсах повинна узгоджуватися з показниками техніко-економічних розрахунків.
Розділ має містити:
- стислий опис ресурсів, необхідних для підготовки та реалізації проекту за групами і напрямками їх використання;
- пропозиції щодо обсягу надання ресурсів за джерелами фінансування;
- інформацію про заплановані напрями використання в проекті власних і запозичених ресурсів;
- дані про вид і розміри власних ресурсів ініціатора проекту як загальних, так і тих, що планується вкласти в проект;
- запит на ресурси, що їх для реалізації проекту необхідно одержати від держави та МФО (вид, розміри та призначення використання ресурсів);
- дані про необхідність надання допомоги при підготовці проекту;
- пропозицію стосовно характеру зобов'язань держави щодо проекту.
У розділі “Орієнтовний графік фінансування робіт з підготовки та реалізації проекту” подається стислий опис запланованого порядку здійснення витрат за проектом.
Розділ має містити:
- дані про заплановані щорічні та загальні обсяги витрат у розрізі джерел фінансування;
- дані про види ресурсів, які планується вкласти в підготовку та реалізацію проекту кожною із запланованих сторін проекту щороку та загалом.
У розділі “Показники, які дозволяють оцінити результати підготовки та реалізації проекту” подається перелік та опис даних, які дозволяють оцінити ефективність розробки та здійснення проекту. Ці дані можуть висвітлювати бюджетну ефективність, економічний, соціальний, інноваційний, системний потенціал проекту та інші групи показників.
Розділ має містити:
- назву та одиниці виміру показників;
- дані про запланований розмір показників (за роками проекту з початку фінансування його підготовки до року досягнення запланованих результатів підготовки та реалізації проекту).
У розділі “Попередні техніко-економічні розрахунки за проектом” вказуються дані техніко-економічних розрахунків, які є важливими для обґрунтування та пояснення пропозицій. Проекти, які підтримуються МФО, повинні бути економічно виправданими за рахунок прямих чи непрямих факторів як для ініціатора, так і для держави.
Розділ має містити:
- інформацію про фактори проекту, які збільшують доходи чи зменшують витрати ініціатора (за роками проекту до моменту забезпечення окупності проекту);
- інформацію про фактори проекту, які збільшують доходи чи зменшують витрати державного бюджету (за роками проекту до строку, який щонайменше на 5 років перевищує строк запланованого розрахунку з МФО);
- дані про попередні техніко-економічні розрахунки, які були здійснені для обґрунтування проекту;
- попередній розрахунок окупності проекту (ураховуючи витрати на підготовку проекту);
- опис механізму та джерел повернення коштів. Це можуть бути кошти, накопичені на власному рахунку ініціатора чи на рахунку спеціального фонду, кошти, перераховані з місцевих бюджетів та державного бюджету, комбінований варіант фінансування;
- дані про предмет гарантій (нерухомість, цінні папери, страхове забезпечення тощо), у тому числі інформацію про фірми, організації чи установи, які нададуть необхідні гарантії та витрати за надання гарантій;
- інформацію про експертні установи, що пропонуються ініціатором як такі, що є найбільш компетентними за всіма основними напрямками проекту (назва, адреса, реквізити зв'язку, дані про керівника, провідних експертів).
Також до Пропозиції ініціатор додає документи відповідно до переліку, наведеного в пункті 2 додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1317.
Кількість примірників пропозицій, що подаються Мінекономіки, повинна відповідати кількості установ чи організацій, які подаються в переліку як такі, що можуть виступати як спеціалізовані експертні установи чи організації, але не менше ніж 5 примірників.
Офіційна допомога розвитку
І.Сутність офіційної допомоги розвитку
В Японії допомога для економічного розвитку країнам, що розвиваються, відома як “економічне співробітництво”. З точки зору потоків фінансових ресурсів економічне співробітництво поділяється на чотири категорії:
- офіційна допомога розвитку (ODA);
- інші офіційні напрямки (OOF);
- приватні напрямки (PF);
- гранти приватних неприбуткових агенцій.
ODA включає фінансові напрямки, що відповідають наступним умовам:
- надається офіційними агенціями або їхніми виконавчими агенціями;
- головна мета підтримка економічного розвитку та стабільного стану країн, що розвиваються;
- пільговість в характері, щоб запобігти тяжкому навантаженню на країни, що розвиваються, та надання грантового елементу (GE*), не менше 25 відсотків.
* Грантовий елемент є показником “м’якості” умов кредитування. Низькі процентні ставки і довгий період повернення, великий грантовий елемент і більш вигідна позика надаються країні-одержувачу (країни, що розвивається). У випадку надання гранту, грантовий елемент дорівнює 100%. Позика має передбачати грантовий елемент не менше 25 % відсотків, щоб визначатися як ODA.
Типи і впровадження ODA.
ODA може бути як двосторонньою, так і багатосторонньою.
Двостороння ODA складається із грантів та кредитів ODA, що надаються на двосторонній основі.
Багатостороння ODA базується на внесках та участі в багатосторонніх установах.
Структура впровадження залежить від типу наданої ODA:
- грантова допомога;
- технічне співробітництво;
- кредити ODA;
- внески та участь в багатосторонніх установах.
1) Грантова допомога.
Японія надає грантову допомогу головним чином країнам, що мають порівняно низький дохід серед країн, що розвиваються, та реґіонів. Грантова допомога в першу чергу спрямовується на підтримку основних людських потреб (BHN) (таких як медичне обслуговування, охорона здоров’я, водозабезпечення та сільський і агропромисловий розвиток) і розвиток людських ресурсів. Крім цього, в окремих випадках Японія підтримує проекти інфраструктури – такі як дороги, мости і телекомунікації, використовуючи грантову допомогу більше, ніж традиційні кредити ODA, тому що в деяких країнах, що розвиваються, фінансовий стан погіршується (головним чином слаборозвинуті країни). Грантова допомога здійснюється Міністерством закордонних справ за допомогою Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).
2) Технічне співробітництво.
Технічне співробітництво спрямоване на розвиток людських ресурсів, необхідних для економічного прогресу країн, що розвиваються. Воно включає:
- забезпечення експертів;
- прийом на стажування;
- забезпечення обладнанням і матеріалами, щоб сприяти поставці
технологій;
- проектний тип технічного співробітництва, що включає все це;
- участь Японської Зарубіжної Корпорації Волонтирів (JOCV).
Сфери, що покриваються японським технічним співробітництвом, широко коливаються в межах основних людських потреб (BHIV), таких як охорона здоров’я і медичне обслуговування, інформатика та інших сферах передової технології. Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) відповідає і за більшість діяльності в японському технічному співробітництві.
3) Кредити ODA.
Кредити ODA зробили кошти фондів прийнятними для країн, що розвиваються, завдяки низьким відсотковим ставкам і довгим періодам повернення. Такі кредити забезпечують кошти для розвитку і поліпшення економічної і соціальної інфраструктури, необхідної для підтримки власних зусиль і стабілізації економічного розвитку країн, що розвиваються.
Управління закордонного економічного співробітництва Японського банку міжнародного співробітництва (JBIC) відповідальні за більшу частину кредитів ODA.
4) Внески і участь в багатосторонніх установах.
Разом із зростанням японської багатосторонньої Офіційної допомоги розвитку (ODA) протягом останніх років, міжнародна спільнота відводить більш активну провідну роль Японії в багатосторонніх установах (Світовий банк, організації ООН, МВФ). Звісно, Японія має відношення до зростання ваги допомоги, що надається багатосторонніми установами.
Багатосторонні установи, що залучені в допомогу розвитку, можна поділити на дві категорії.
Перша група складається з міжнародних фінансових організацій, що в першу чергу здійснюють фінансування, необхідне для розвитку, вся
друга група складається з різних агенцій Організації Об’єднаних Націй, які займаються економічною, соціальною і гуманітарною діяльністю.
Внески і участь у капіталі міжнародних фінансових організацій відноситься до юрисдикції Міністерства фінансів, а Міністерство закордонних справ в першу чергу відповідає за аналогічні внески в агенціях Організації Об’єднаних Націй.
Японське співробітництво і ОDА
Економічний розвиток
Офіційна допомога
розвитку
Двостороння
ОDА
Грантова допомога
Технічне співробітництво
Кредити ОDА та
інші
Прямі інвестиції та ін.
Фінансування багатосто-ронніх установ
Багатостороння
ОDА
Приватні експортні кредити
Прямі інвестиції та ін.
Інші офіційні напрямки
Приватні напрямки
Внески та ін. до агенцій
ООН та ін.
Внески до міжнаодних фінансових організацій організацій
Офіційні експортні кредити
Фінансування багатосто-ронніх установ
Гранти приватних
добровільних агенцій
І. Типи кредитів ODA.
- Проектні кредити.
Проектні кредити, які переважають серед кредитів ODA, фінансують проекти, такі як будівництва доріг, електростанцій, систем зрошування, водозабезпечення і очисних споруд. Кредити використовуються для технологій, обладнання та послуг, або для виконання цивільних робіт та інших пов’язаних з цим робіт.
- Кредити для інжинірингових послуг.
Це тип кредитів для забезпечення інжинірингових послуг, які необхідні для вивчення та планування етапів проектів. Послуги включають вивчення здійсненності проектів, вивчення детальних даних на місцях розміщення проектів, робочий проект та підготовку проектної документації. Завершення вивчення здійсненності проектів або їх аналог визначаються типом кредитів.
- Фінансові опосередковані кредити (двоетапні кредити).
Фінансові опосередковані кредити здійснюються через фінансові установи країни-реципієнта, які входять в державну фінансову систему цієї країни. Ці кредити забезпечують кошти, необхідні для проведення політики перебудови, такої як підтримка малих і середніх підприємств у виробництві, аграрній промисловості та інших специфічних виробництвах і створенні умов для покращання життєвих стандартів бідних. Ці кредити відомі як “двоступеневі кредити”, тому що є два або більше етапів до того, як кінцевий бенефіціарій отримає кошти. При цьому типі кредитів кошти почнуть спрямовуватись до великої кількості кінцевих бенефіціарів у приватному секторі. Оскільки ці кредити надаються через місцеві фінансові установи, вони також використовуються для поліпшення операційних можливостей цих установ і для розвитку фінансового сектору країн-реципієнтів.
- Кредити структурної перебудови (SAL).
Цей тип кредитів допомагає країнам-реципієнтам поліпшити економічні політики і здійснювати структурну перебудову для всіх економік. До кредитних зобов’язань Фонд закордонного економічного співробітництва (OECF) перевіряє програми структурної перебудови країн-реципієнтів і вcтановлює умови досягнення цілей програм. В більшості випадків кредити надаються частинами (траншами) як умови виконання. Кошти зазвичай використовуються для здійснення платежів за імпортоване обладнання і матеріали та пов’язаних із цим послуг. Якщо необхідно, кошти можуть також бути використані для консалтингової допомоги, що потрібна для впровадження програм структурної перебудови. Регулюючі кредити структурної перебудови часто співфінансуються багатосторонніми установами.
В цілому кредити структурної перебудови використовуються для поліпшення економічної політики та реформування економік в цілому, кредити структурної перебудови секторів зосереджені на поліпшення політичних та інституціональних реформ специфічних секторів в країні-реципієнті.
- Товарні кредити.
Цей тип кредитів націлений як на підтримку платіжного балансу, так і економічної стабілізації країн-реципієнтів. Ці кредити часто використовують, щоб імпортувати товари, такі як промислове обладнання і сировину, добрива і пестициди, сільськогосподарське та інші види промислового обладнання, які погоджують завчасно між урядами Японії та країн-реципієнтів. Також кошти у місцевій валюті, що сплачуються імпортерами урядам, щоб отримати іноземну валюту, яка потребується згідно із кредитами, використовуються для економічного і соціального розвитку.
- Кредити секторальних програм (SPL).
Цей тип кредитів використовується для підтримки політики розвитку в пріоритетних секторах країн, що розвиваються. Кошти у місцевій валюті використовуються для суспільних інвестицій в окремих секторах впровадження.
ІІ. Порядок розгляду Японією проектів у рамках програми ОДР
1. Звернення до Уряду Японії
Японська ОДР виконується на підставі запитів, що надходять від країни – одержувача допомоги. А саме, офіційні процедури починаються з листа-запиту про надання допомоги у формі японської субсидії, у формі кредиту і/або технічної допомоги у відношенні до національного проекту. Цей запит має надходити від Уряду країни-реципієнта чи уповноваженої особи в міністерстві, що відає зовнішніми ресурсами в країні, і має бути спрямований посольству Японії. Посольство негайно направляє цей запит у головну канцелярію Міністерства закордонних справ Японії в Токіо. Даний лист-запит має бути підтверджений документами, що роз'ясняють підґрунтя проекту, генеральний план, звіт про аналіз можливості здійснення проекту.
2. Розгляд і оцінка проекту
Лист-запит, що посилається в головну канцелярію Міністерства закордонних справ, буде розглядатися управлінням допомоги по субсидіях. У випадку допомоги для проекту перед початком фінансової допомоги може знадобитися технічна консультація по проекту при участі урядової організації, укладання генерального або попереднього плану. У подібній ситуації відділ допомоги для проекту буде консультуватися у відділі технічної допомоги або у відділі співробітництва в розвитку, а також відповідних технічних відділах інших міністерств, таких як будівництва, транспорту, соціального забезпечення, зв'язку за сприяння Японського агентства з міжнародного співробітництва. Потім співробітники відділу консультуються з бюджетних питань у Міністерстві фінансів. Рішення японського уряду має бути остаточно схвалено Кабінетом Міністрів.
3. Допомога у формі кредитів
Лист-запит на надання допомоги у формі кредиту опрацьовується відділом допомоги у формі кредитів при Міністерстві закордонних справ. У випадку допомоги для класу проектів передбачається, що звіт про аналіз можливості здійснення проекту, предмета розгляду, уже завершений до подачі листа-запиту. Оцінка даного запиту здійснюється на спільному засіданні Міністерства закордонних справ, Міністерства фінансів, Міністерства зовнішньої торгівлі і промисловості й Агентства економічного планування, причому рішення по даному запиту затверджується Кабінетом Міністрів.
4. Агентства, що займаються реалізацією японської ОДР
У Японії існують два агентства для реалізації Японської ОДР – Японське агентство з міжнародного співробітництва (ЯАМС), що займається допомогою у формі субсидій і технічного співробітництва, і Фонд закордонного економічного співробітництва (ФЗЕС), що відає допомогою у формі кредитів. ЯАМС підпорядковується Міністерству закордонних справ, а ФЗЕС входить до складу Агентства економічного планування.
5. Роль консультативних фірм у здійсненні ОДР
Консультативні фірми відіграють дуже важливу роль від початку і до повного завершення проекту і виконують наступні завдання:
- технічний, економічний і соціальний аналіз кожного аспекту;
- попереднє дослідження і опрацювання щодо вирішення питання;
- укладання генерального плану;
- вивчення можливості здійснення проекту;
- оцінка проекту;
- складання заявочних документів;
- участь у торгах;
- оцінка пропозицій (на торгах);
- контроль за реалізацією проекту.
У деяких випадках ЯАМС або ФЗЕС наймають спеціальних консультантів по кожному аспекту, в інших випадках агентство, відповідальне за реалізацію проекту, в Україні буде зобов'язано наймати консультантів для надання допомоги ЯАМС або ФЗЕС.
6. Проекти при одержанні допомоги у формі надання кредитів:
електростанції;
енергосистеми;
телекомунікаційна мережа;
заводи по виробництву добрив;
проекти рейкового транспорту;
спорудження порту;
проекти по охороні навколишнього середовища;
проекти по газопостачанню.
Механізм надання пільгових позик і позичок:
- Підписання протоколу про обмін нотами представниками зацікавлених сторін
- Підписання домовленості про надання позики
- Конкретне оформлення позики
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ПІДГОТОВКА ПРОЕКТІВ
У зв’язку з надзвичайною важливістю ідентифікації підготовки проекту, в тому числі підготовка запиту на кредит в рамках Офіційної допомоги розвитку (ODA), до його оцінки залучається Японський банк міжнародного співробітництва (JBIC). JBIC здійснює оцінку, беручи до уваги нижчезазначені положення.
І. Загальний порядок.
- Ідентифікація проекту.
Ідентифікація, перший крок проектного циклу, є критично важливим процесом, що веде до початкового розгляду проектів. Ідентифікація проектів складається в цілому із наступних кроків:
а) Пропонуються заходи для вирішення головних проблем ідентифікації в розвитку стратегії та забезпеченні різних потреб розвитку, поряд із встановленням ясних цілей проекту та цільових груп, які отримують вигоди від проекту;
б) Визначається поняття проекту (разом з альтернативними планами), щоб ефективно допомагати в досягненні цілей розвитку країни;
в) Оцінюється пріоритет та терміновість проекту в контексті плану соціально-економічного розвитку країни та сектору інвестиційної програми;
г) Встановлюється відповідність з головним планом (М/Р) та реґіональним планом розвитку;
д) Оцінюється адекватність виконавчої агенції і можливості участі приватного сектору в проекті;
е) Оцінюється приблизна вартість проекту (разом з вартістю альтернативною), що базується на концептуальному проектуванні;
є) Робиться попередня оцінка можливості реалізації проекту та його впливу на країну, його окремий реґіон чи сектор економіки. Проекти зазвичай ідентифікують наступним чином:
1. Державні агенції готують національні, реґіональні і секторальні плани розвитку.
2. Вивчення економіки секторів країни або оцінка завершення проектів двосторонніми або багатосторонніми агенціями сприяння (допомоги), та
3. Громадськими чи приватними організаціями в країні чи країнах-донорах, муніципалітетами місцевими резидентами, неурядовими організаціями (NGOs), академіями та іншими виконавцями проекту.
- Підготовка проекту.
Підготовка проекту відносить план проекту до оцінки питання сутності. Інакше кажучи, рівень завершеності, де це можливо, визначає, чи проект може бути ефективно впроваджений (і якщо так, то як він може впроваджуватися), чи вартість проекту прийнятна, коли розглядається його вплив на економіку та соціальний розвиток, і чи проект в повній мірі відповідає вимогам охорони природного середовища.
ІІ. Вивчення здійсненності.
При вивченні здійсненності (F/S) аналізуються економічні і технічні аспекти, а також фінансова життєздатність проекту. Результати вивчення здійсненності відображаються в звіті про вивчення здійсненності, який стає суттєвим базовим матеріалом для майбутньої виконавчої агенції та інших важливих організацій, які вирішують, чи проект потрібно впроваджувати. Звіт про вивчення здійсненності має бути підготовлений на основі прискіпливого і глибокого аналізу виконання згідно з міжнародно прийнятими стандартами.
- Інформаційне наповнення звіту про вивчення здійсненності.
Звіт про вивчення здійсненності зазвичай включає наступні питання, однак їх зміст може бути різний залежно від природи проекту. Якщо кредит ODA має надатися, звіт має включати повне і зрозуміле висвітлення питань JBIC в його оцінці. Таким чином, звіт про вивчення здійсненності для проекту, що потребує японського кредиту ODA, має бути підготовлений відповідним чином згідно принципів, що лежать в основі оцінки проекту JBICом, як зазначено нижче:
1. Основа проекту, включаючи останні економічні події в країні і цільові сектори, інформація про місце розташування проекту та оточуюче середовище, і як сформовано проект і т. д.
2. Головні політичні питання відносно цільового сектору (включаючи тарифи, субсидії, секторальну реформу і приватизації) та урядова відповідальність і політика по відношенню до цього сектору.
3. Цілі проекту.
4. Аналіз необхідності проекту, включаючи аналіз продукції і попиту та щодо пріоритету проекту в національному реґіональному економічному розвитку чи плану розвитку сектору.
5. Детальне порівняння з варіантами потенційно життєздатних альтернатив.
6. Детальний опис проекту, включаючи масштабність проекту і місце його розташування.
7. Попереднє технічне проектування та аналіз технічної здійсненності, беручи в розрахунок природні ресурси, умови місця розташування, наявність матеріалів та трудових ресурсів та можливі методи будівництва.
8. Оцінка вартості проекту в іноземній та місцевій валюті і плану фінансування.
9. Графік впровадження.
10. Інституційна організація впровадження проекту також як і експлуатаційна система та система технічного обслуговування.
11. Інституційна організація впровадження відносно виконавчої агенції та інших важливих організацій, включаючи аналіз їх технічної та фінансової спроможності, і потреба в допомозі консультантів.
12. Оцінка технічної міцності, економічної і фінансової життєздатності проекту.
13. Оцінка оточуючого середовища і соціального впливу, включаючи аспекти жінок в розвитку та народжуваності і пом’якшувальні заходи (вплив оточуючого середовища має бути прискіпливо досліджений ЕІА).
14. Прогноз ризиків проекту.
15. Рекомендації і необхідні кроки впровадження проекту (наприклад, урядове схвалення проекту чи оцінка впливу оточуючого середовища для проекту, отримання землі, планування перенесення проекту, що впливає на людей і т. д), якщо мають місце.
- Японська технічна допомога для вивчення здійсненності (F/S).
Вивчення здійсненності (F/S) в основному здійснюється урядом країни-позичальника або залученими ним кваліфікованими консультантами, урядами країн-донорів чи двосторонніми або багатосторонніми агенціями сприяння (допомоги). У випадку, коли уряд країни-позичальника знаходить тяжким виконання вивчення здійсненності (F/S) із-за технічних або фінансових причин, Уряд Японії може надати наступні види допомоги на запит уряду країни-позичальника:
а) Грантовий фонд технічної допомоги від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA);
б) Грантовий фонд технічної допомоги від японських неурядових організацій, які мають досвід у розробці проектів.
ІІІ. Оцінка впливу оточуючого середовища (ЕІА).
Оцінка впливу оточуючого середовища (ЕІА) являється процедурою, де розробник проекту оцінює вплив на оточуюче середовище запропонованого проекту і розробляє полегшуючі заходи на етапі підготовки проекту. Хоча багато країн мають свої власні регулювання по оцінці впливу оточуючого середовища (ЕІА). ЕІА загалом включає наступні кроки:
а) Відбір: Визначається, чи повномасштабна оцінка впливу оточуючого середовища потрібна, в залежності від можливого розширення впливу оточуючого середовища.
б) Масштабність: Встановлення типу впливу оточуючого середовища, що буде оцінений, при цьому беручи до уваги альтернативи, що розглядатимуться. Бажано знаходити опонентів із заінтересованих сторін.
в) Детальне вивчення: Перевірка поточної ситуації в оточуючому середовищі, прогноз і оцінка впливу оточуючого середовища, що викликана запропонованим проектом. Розгляд необхідних пом’якшуючих заходів (включаючи альтернативи).
г) Документування: Обробка інформації, що включається в звіт про вплив оточуючого середовища.
д) Огляд: Завершення звіту про вплив оточуючого середовища після консультацій із заінтересованими сторонами і розгляду керівним органом в сфері оточуючого середовища.
е) Моніторинг і управління: Супроводження моніторингу і управління оточуючим середовищем базується на відповідному плані управління оточуючим середовищем. Оскільки консультації з важливими організаціями і зацікавленими сторонами знаходять кроки, описані вище, і їх результати можуть сильно змінити план проекту та мету, оцінка впливу оточуючого середовища (ЕІА) зазвичай здійснюється паралельно з процесом розробки проекту.
ІV. Спеціальна допомога для створення (формування) проекту (SAPROF).
1). Вхідні дані.
Відповідна підготовка являється суттєвою попередньою умовою для успішного впровадження будь-якого проекту розвитку. Навіть коли вивчення здійсненності завершене, JIBC інколи такі результати вважає неадекватними (невідповідними) для прийняття рішення щодо фінансування за рахунок кредиту ODA. Уряд країни-позичальника може також мати труднощі в завершенні підготовки відповідного проекту у зв’язку з деякою обмеженістю та браком необхідних ресурсів.
2). Цілі SAPROF.
JBIC проводить дослідження за спеціальною допомогою для формування проекту (SAPROF), одним із видів спеціальної допомоги можливостям (SAF), чи дослідження SAPROF, щоб підготувати план впровадження проекту в країні уряду-позичальника. Дослідження SAPROF націлене на формування доповнення проекту з підтримкою SAPROF. Принципово його виконання базується на наступних критеріях:
а) Запит на отримання кредиту ODA уже поданий чи такий намір виражено;
б) Хоча проект знаходять в основному здійсненим, підготовка і аналіз базується на вивченні здійсненності, якщо він не відповідає критеріям оцінки проекту JBICом;
в) Уряд країни-позичальника підтверджує свій твердий намір використовувати дослідження SAPROF.
3). Застосування досліджень SAPROF.
Дослідження SAPROF можуть мати місце в наступних випадках:
а) Дослідження здійсненності проекту потребує оновлення (корегування);
б) Специфічні частини підготовки і аналізу дослідженні здійсненності (F/S) неадекватні як у випадку, коли інституційні установки в країні-позичальнику повинні бути скориговані або інституційна організованість експлуатації та технічного обслуговування повинні бути замінені;
в) Аналіз плану соціального розвитку країни неадекватний;
г) Проект складається із великої кількості мало- та середньомасштабних підпроектів, і підготовка програми впровадження неадекватна;
д) Розгляд оточуючого середовища або аналіз соціальних аспектів неадекватні.
4). Процедури впровадження.
Зазвичай, дослідження SAPROF здійснюється шляхом наступних кроків:
а) Місце розташування запланованого проекту, коли дослідження SAPROF буде здійснюватися, визначається зазвичай пошуковою місією JBIC шляхом оцінки чи урядом країни-позичальника;
б) JBIC і уряд країни-позичальника обговорюють дослідження SAPROF, щоб бути виконаним, включаючи його необхідний масштаб;
в) JBIC і уряд країни-позичальника погоджують виконання дослідження SAPROF;
г) JBIC наймає консультантів для дослідження SAPROF (команда SAPROF);
д) команда SAPROF проводить вивчення в галузі та доповідає свої результати JBIC;
е) JBIC інформує уряд країни-позичальника про результати цього дослідження (зазвичай при складанні кінцевої доповіді щодо дослідження SAPROF).
Кроки від а) до е) зазвичай займають від декількох місяців до одного року.
5). Інші.
Це повинно бути відмічено, що в цілому проведення дослідження SAPROF може привести до завершення підготовки для оцінки проекту, воно не передбачає рішення чи зобов’язання відносно забезпечення кредиту ODA.
V. Підготовка запиту на кредит.
Уряд країни-позичальника запитує Уряд Японії щодо отримання кредиту ODA посольство Японії у цій країні. Найбільш важливим документом, який має супроводжувати запит, є доповідь про вивчення здійсненності (F/S), а також доповідь щодо оцінки впливу оточуючого середовища (ЕІА) у випадку проекту, що відноситься до природоохоронних, так як вони надають Японському Уряду і JBIC необхідну інформацію для оцінки проекту. В доповнення до доповіді щодо вивчення здійсненності, кредитний запит, як правило, програмою впровадження (І/Р) проекту, яка містить наступну інформацію:
а) Пріоритет і необхідність проекту;
б) Інвестиційний і фінансовий плани, що ув’язані з вартістю проекту, включаючи вартість програм експлуатації, технічного обслуговування та підготовки персоналу;
в) Деталі кроків та компонентів проектів, для яких японський кредит ODA виділено;
г) Ясне підтвердження наміру уряду країни-позичальника прийнятності проекту;
д) Кроки і процедури, необхідні щоб прийняти проект чи оцінку впливу оточуючого середовища (наприклад, урядове схвалення проекту чи оцінки впливу оточуючого середовища, сприйняття впливу проекту людьми).Більшість кроків у програмі впровадження (І/Р) також проявляється у доповіді щодо вивчення здійсненності. Однак, з того часу, як вивчення здійсненності являється початковим об’єктом аналізу та не виключає наміри уряду країни-позичальника, як показано з пункту а) по пункт д) вище, рекомендовано, що у впровадження проекту програма впровадження (І/Р) має бути підготовлена, встановлена точно та відповідно урядовим намірам. У випадку, коли план проекту має відрізнятися порівняно з доповіддю щодо вивчення здійсненності, тому що попит і пропозиція обмежені, бюджетування обмежено, чи інших причин, уряд країни-позичальника має, як правило, встановлюватися у плані впровадження (І/Р) модифікації, зробленої в плані проекту.
Підготовка проектів українською стороною
Роботу із залучення Україною фінансових ресурсів за програмою Офіційна Допомога Розвитку (ОДР) Уряду Японії розпочато у 1997 році.
Урядові позики в рамках програми ОДР (так звані ODA-loans чи єнові кредити) передбачають надання довгострокових інфраструктурних кредитів (термін – 25-30 років з відстрочкою платежів 7-10 років) під пільгові відсотки (1,5-3,5%) і “екологічних” кредитів на фінансування проектів, пов’язаних з охороною навколишнього середовища (термін – 40 років, включаючи 10 років пільгового періоду під 0,75% річних).
Кошти надаються через Японський банк міжнародного співробітництва (JBIC) в єнах на фінансування закупівлі товарів та послуг, необхідних для реалізації кредитних проектів у різноманітних секторах економіки (телекомунікації, транспорт, енергетика, промисловість та інші).
Відповідно до положень програми ОДР Уряду Японії, країна-позичальник подає японській стороні заявку щодо фінансування обраного нею для реалізації проекту. Для розгляду проекту в якості такого, що може фінансуватися за рахунок позики ОДР, країна – позичальник має подати ТЕО проекту після здійснення його всебічної технічної, економічної та фінансової експертизи.
З огляду на здійснену в свою чергу японською стороною експертизу цього проекту і вивчення можливості його здійснення, Урядом Японії приймається рішення про надання позики для його фінансування. Після цього уряди обох країн підписують та здійснюють обмін офіційними нотами, які після підписання мають статус міжнародної угоди. Згодом укладається кредитна угода між Японським банком міжнародного співробітництва та урядом країни – одержувача.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 483 “Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи” проекти будівництва щодо об’єктів, які споруджуються із залученням іноземних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України незалежно від їх вартості, мають затверджуватися Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 5 зазначеного Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва здійснюється за наявності позитивного висновку комплексної державної експертизи.
Інвестиційні програми і проекти будівництва незалежно від джерел фінансування підлягають обов’язковій комплексній державній експертизі у повному обсязі, яка включає:
державну інвестиційну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва;
державну санітарно-гігієнічну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва;
державну екологічну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
державну експертизу проектно-кошторисної документації у частині пожежної безпеки;
державну експертизу проектів будівництва об’єктів виробничого призначення у частині охорони праці;
державну експертизу інвестиційних програм, що стосується енергозбереження, та енерготехнологічної частини проектно-кошторисної документації;
державну експертизу проектів будівництва потенційно небезпечних об’єктів виробничого призначення у частині протиаварійного захисту. Інвестиційні програми та проекти будівництва об’єктів, які потенційно можуть становити ядерну та радіаційну небезпеку, крім зазначених складових частин комплексної державної експертизи, підлягають державній експертизі щодо ядерної та радіаційної безпеки.
Для проведення комплексної державної експертизи замовник подає відповідній службі Укрінвестекспертизи документацію у складі згідно з державними будівельними нормами.
Терміни та умови єнових кредитів
| Категорія | Націо-нальний дохід на душу насе-лення | Стандарт / Варіант | Відсот- кова ставка (%) | Період повернення (років) | Пільговий період (років) | Умови поставок | |
| Найбідніші країни, що розвиваються | | Загальні умови | Стандартні | 0.90 | 30 | 10 | Непо- в’язані |
| Варіант 1 | 0.85 | 25 | 7 | ||||
| Варіант 2 | 0.80 | 20 | 6 | ||||
| Варіант 3 | 0.75 | 15 | 5 | ||||
| Пільгові умови | Стандартні | 0.75 | 40 | 10 | Непо- в’язані | ||
| Варіант 1 | 0.65 | 30 | 10 | ||||
| Варіант 2 | 0.60 | 20 | 6 | ||||
| Варіант 3 | 0.50 | 15 | 5 | ||||
| Країни з низьким доходом | -US$765 | Загальні умови | Стандартні | 1.30 | 30 | 10 | Непо- в’язані |
| Варіант 1 | 1.00 | 25 | 7 | ||||
| Варіант 2 | 0.85 | 20 | 6 | ||||
| Варіант 3 | 0.75 | 15 | 5 | ||||
| Пільгові умови | Стандартні | 0.75 | 40 | 10 | Непо- в’язані | ||
| Варіант 1 | 0.65 | 30 | 10 | ||||
| Варіант 2 | 0.60 | 20 | 6 | ||||
| Варіант 3 | 0.50 | 15 | 5 | ||||
| Спеціальні умови для економічного партнерства | Стандартні | 0.40 | 40 | 10 | По- в’язані | ||
| Варіант | 0.30 | 30 | 10 | ||||
| Країни з нижче серед- нього рівня доходом | US$766 -US$1,465 | Загальні умови | Стандартні | 1.50 | 30 | 10 | Непо- в’язані |
| Варіант 1 | 0.90 | 20 | 6 | ||||
| Варіант 2 | 0.80 | 15 | 5 | ||||
| Пільгові умови | Стандартні | 0.75 | 40 | 10 | Непо- в’язані | ||
| Варіант 1 | 0.65 | 30 | 10 | ||||
| Варіант 2 | 0.60 | 20 | 6 | ||||
| Варіант 3 | 0.50 | 15 | 5 | ||||
| Спеціальні умови для економічного партнерства | Стандартні | 0.40 | 40 | 10 | по- в’язані | ||
| Варіант | 0.30 | 30 | 10 | ||||
| Країни з середнім доходом | US$1,466 -US$3,035 | Загальні умови | Стандартні | 1.50 | 25 | 7 | Непо- в’язані |
| Варіант 1 | 1.05 | 20 | 6 | ||||
| Варіант 2 | 0.90 | 15 | 5 | ||||
| Пільгові умови | Стандартні | 0.75 | 40 | 10 | Непо- в’язані | ||
| Варіант 1 | 0.65 | 30 | 10 | ||||
| Варіант 2 | 0.60 | 20 | 6 | ||||
| Варіант 3 | 0.50 | 15 | 5 | ||||
| Спеціальні умови для економічного партнерства | Standard | 0.40 | 40 | 10 | по- в’язані | ||
| Option | 0.30 | 30 | 10 | ||||
| Країни з вище середнього рівня доходом | US$3,036 -US$5,295 | Загальні умови | Стандартні | 2.00 | 25 | 7 | Непо- в’язані |
| Варіант 1 | 1.80 | 20 | 6 | ||||
| Варіант 2 | 1.60 | 15 | 5 | ||||
| Пільгові умови | Стандартні | 1.20 | 25 | 7 | Непо- в’язані | ||
| Варіант 1 | 0.90 | 20 | 6 | ||||
| Варіант 2 | 0.75 | 15 | 5 | ||||
| Варіанти для типів програм єнових кредитів | У випадку співфінансування, можливе надання таких же умов повернення як і при співфінансуючих позиках , що в цілому підтримують конценсійність кредитів ОДА. | ||||||
- Спеціальні умови для економічного партнерства будуть встановлені такі , щоб розширити пов’язану допомогу і уточняти на 15 січня кожного року
- Рівень конценсійності варіантів умов буде не буде перевищувати таких же стандартних умов.