Пропозиції щодо внесення змін до окремих чинних законодавчих актів
| Вид материала | Закон |
- Сергій тігіпко, 165.46kb.
- Закон україни, 2870.88kb.
- Закон україни, 806.96kb.
- Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», 512.86kb.
- Верховна Рада України постановляє: I. Внести зміни до таких закон, 373kb.
- Верховна Рада України постановля є : I. Внести зміни до таких закон, 108.76kb.
- Проект Закону України, 94.41kb.
- Верховна Рада України постановляє: I. Внести зміни до таких закон, 146.96kb.
- Закон україни, 243.11kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести наступні зміни та доповнення до деяких, 34.12kb.
Пропозиції щодо внесення змін до окремих чинних законодавчих актів
| Редакція пункту статті чинного Митного кодексу, Закону України | Обгрунтування пропозиції | Редакція, що пропонується |
| Митний кодекс України | ||
| Стаття 282. Підтвердження походження товару Для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару. У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару, в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом, уповноваженим на це Президентом України. { Частина друга статті 282 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010 } У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається бов'язково: 1) на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України ( 2097-12 ); 2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 3) якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України; 4) у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів. | Пропонується виключити п. 1) з цієї статті на підставі спрощення митних процедур на прикладі норм СОТ та практики ЄС. | Стаття 282. Підтвердження походження товару Для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару. У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару, в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом, уповноваженим на це Президентом України. { Частина друга статті 282 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010 } У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково: 1) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 2) якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України; 3) у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів. |
| Стаття 355. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру Заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осадових осіб підприємств - від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. | Стаття пропонується до виключення з причин неоднозначних трактувань надання неправдивих відомостей | |
| Постанова КМУ № 1766 від 20.12.2006р Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження | ||
| 11. Для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов’язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов’язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов’язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів. | Надання не можливо у зв’язку з конфіденційністю інформації. Надання не можливо у зв’язку з конфіденційністю інформації. Конкретизувати які документи мають подаватися Надання не можливо у зв’язку з конфіденційністю інформації. Вказані висновки для митних органів несуть інформаційний характер і не гарантують підтвердження якісних та вартісних характеристик товарів, тобто суб’єкти ЗЕД мають додаткові витрати. | 11. Для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов’язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: Виключити Виключити рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов’язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація, щодо приходу на склад покупця ; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; Виключити копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів. |
| Постанова КМУ № 1864 від 12.12.2002 р. Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України | ||
| 4. Декларант визначає країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, на підставі сертифіката про походження товару (далі - сертифікат) чи декларації про походження товару, що подається митному органу для підтвердження цих відомостей. | Пункт пропонується доповнити | 4. Декларант визначає країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, на підставі сертифіката про походження товару (далі - сертифікат) чи декларації про походження товару або відомостей у рахунку-фактурі (інвойсу), що подається митному органу для підтвердження цих відомостей. |
| Постанова КМУ № 339 від 09.04.2008р. „Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості” | Пропонується анулювати постанову у зв’язку з тим, що перевірка митної вартості товарів після закінчення їх митного оформлення є неправомірною у відношенні до суб’єктів ЗЕД. Підтвердження митної вартості товарів під час митного оформлення визначається Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження (Постанова КМУ № 1766 від 20.12.2006р. | Скасувати |
Додаток №2
Пропозиції до окремих статей проекту Митного кодексу України (реєстр. №2778)
| Редакція законопроекту | Обґрунтування пропозицій, зауваження | Редакція, що пропонується |
| Стаття 370. Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України Тимчасове увезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування, які перебувають на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, дозволяється на строк до одного року. Тимчасове увезення громадянами-резидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється виключно громадянам - резидентам, які є власниками таких транспортних засобів, що підтверджується відповідним документом про право власності на цей транспортний засіб, на строк до 30 днів, починаючи з дня, наступного за днем увезення, але всього не більше, ніж на 90 днів протягом одного календарного року, з наданням митному органу письмового зобов’язання про зворотне вивезення цих транспортних засобів та за умови перебування їх на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав на ім'я цих громадян – резидентів, що повинно підтверджуватися відповідним документом про право власності на такий транспортний засіб; Строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування, передбачений частиною першою цієї статті, може бути продовжено відповідним митним органом з урахуванням гуманітарної, наукової, господарської та інших видів діяльності громадян, які ввезли такі транспортні засоби. Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені громадянами на митну територію України, не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, а також відчужені чи передані у володіння або розпорядження іншим особам. Такі транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених митним органом, або можуть бути поміщені у митний режим імпорту після сплати відповідних мит та податків, передбачених законодавством України. Крім цього, у відповідних випадках дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування. Умови щодо реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цієї статті не поширюється на транспортні засоби особистого користування за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що належать співробітникам дипломатичних представництв України та іноземних держав, міжнародних, міжурядових організацій і представництв іноземних держав при них, які не є резидентами України. | Законопроектом №2778 пропонується включити до Митного кодексу України норми Закону від 13.09.2001 №2681-ІІІ "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (далі – Закон) з одночасною втратою чинності цього Закону. Даний Закон, зокрема, передбачає, що тимчасове ввезення транспортних засобів за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 УКТЗЕД на митну територію України громадянами-резидентами дозволяється терміном до одного року після сплати ввізного мита та інших податків (зборів). Ця норма була прийнята з метою припинення масового ввезення автомобілів без сплати податків. Так, наприклад, наприкінці 90-х років без сплати податків на митну територію України було ввезено близько 200 тис. легкових автомобілів, що призвело до різкого зниження реалізації та виробництва автомобільної техніки в Україні та занепаду вітчизняного автомобілебудування. У разі прийняття Митного кодексу України в редакції законопроекту №2778, створиться реальна загроза повернення до ситуації, яка існувала на автомобільному ринку України та у вітчизняному виробництві автомобільної техніки наприкінці 90-х років. Також у законопроекті №2778, який зареєстровано у Верховній Раді ще 16 липня 2008 року, не враховані зміни, внесені до Закону у 2010 році. Тому пропонуємо замінити частину другу статті 370 проекту Митного кодексу України двома частинами, | Стаття 370. Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України Тимчасове увезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування, які перебувають на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, дозволяється на строк до одного року. Тимчасове ввезення транспортних засобів за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України громадянами-резидентами дозволяється терміном до одного року після сплати ввізного мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при ввезенні автомобілів, якщо інше не передбачене цим Кодексом. Цей термін може бути продовжено відповідним митним органом з урахуванням гуманітарної, наукової, господарської та інших видів діяльності громадян, які ввезли такі транспортні засоби. Громадяни України, які перебувають на тимчасовому консульському обліку у консульській установі України, у разі відвідання України мають право тимчасово під зобов’язання про зворотне вивезення ввезти один власний транспортний засіб, який класифікується у товарній позиції 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, та причеп до нього (за умови ввезення разом з транспортним засобом), який класифікується у товарній підпозиції 8716 10 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року, без сплати ввізного мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при ввезенні автомобілів. Такий транспортний засіб: а) може бути ввезений за наявності документів, що підтверджують реєстрацію транспортного засобу на території іноземної країни, яка підтверджує право власності на нього та дозволяє його експлуатацію, за наявності страхового договору з цивільної відповідальністю перед третьою особою, що поширюється на території України; б) не може використовуватися для цілей підприємницької (господарської) діяльності в Україні, в тому числі надаватися в оренду або передаватися за довіреністю у користування іншим особам. Строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування, передбачений частиною першою цієї статті, може бути продовжено відповідним митним органом з урахуванням гуманітарної, наукової, господарської та інших видів діяльності громадян, які ввезли такі транспортні засоби. Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені громадянами на митну територію України, не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, а також відчужені чи передані у володіння або розпорядження іншим особам. Такі транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених митним органом, або можуть бути поміщені у митний режим імпорту після сплати відповідних мит та податків, передбачених законодавством України. Крім цього, у відповідних випадках дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування. Умови щодо реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цієї статті не поширюється на транспортні засоби особистого користування за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що належать співробітникам дипломатичних представництв України та іноземних держав, міжнародних, міжурядових організацій і представництв іноземних держав при них, які не є резидентами України. |
| Стаття 81. Перевірка митними органами фінансово-господарської діяльності підприємств щодо дотримання законодавства з питань митної справи | Чинним Митнім кодексом України перевірки митними органами фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання не передбачені Включення таких повноважень до проекту призведе до необгрунтованого розширення повноваження митної служби, дублювання нею функцій податкової служби. Запропоновані норми не відповідають повноваженням органів Державної митної служби. | Виключити |
| Стаття 82. Підстави та порядок проведення митними органами планових і позапланових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств щодо дотримання законодавства з питань митної справи | Виключити | |
| Стаття 83. Проведення зустрічних перевірок | Виключити | |
| Стаття 84. Умови допуску посадових осіб митних органів до проведення планових, позапланових виїзних перевірок та зустрічних перевірок | Виключити | |
| Стаття 108. Періодична митна декларація У разі якщо товари регулярно переміщуються через митний кордон України підприємством, якому надано режим сприяння, на одних і тих же умовах та підставах, митний орган може дозволити такому підприємству подавати періодичну митну декларацію. Періодична декларація подається в кінці періоду, протягом якого товари переміщувались через митний кордон України. Такий період складає, як правило, один місяць. Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється на підставі оформленої митним органом неповної митної декларації. Неповна і періодична митні декларації разом мають статус митної декларації. При оформленні неповної декларації надається забезпечення сплати мит та податків. Порядок та умови застосування періодичної митної декларації визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи. | Редакція статті 83 чинного Митного кодексу України не викликає непорозумінь, тому доцільно залишити її майже аналогічного змісту. Повноваження щодо порядку та умов подання (застосування) періодичної митної декларації доцільно залишити за Кабінетом Міністрів України. | Стаття 108. Періодична митна декларація У разі якщо товари регулярно переміщуються через митний кордон України однією й тією ж юридичною особою, однією й тією ж фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності на одних і тих же умовах та підставах митний орган може дозволити такій юридичній чи фізичній особі подавати періодичну митну декларацію, яка оформлюється на переміщення товарів за певний погоджений з митним органом період. Виключити Виключити Виключити Виключити Порядок та умови подання (застосування) періодичної митної декларації визначаються Кабінетом Міністрів України |
| Стаття 110. Строки декларування Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 5 робочих днів з дати доставлення товарів у митний орган призначення. Товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред’явленням цих товарів. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, в яких перевозяться пасажири, у разі в’їзду на митну територію України декларуються митному органу не пізніше ніж через три години з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України, а у разі виїзду за межі митної території - не пізніше ніж за три години до перетинання митного кордону України. Зазначені строки можуть продовжуватися митними органами на прохання декларанта у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. | Запропоноване у проекті митного кодексу скорочення строків подання митної декларації з 10 днів на 5 робочих днів є неприпустимим, оскільки отримання дозвільних документів які є необхідною умовою подання митної декларації займає значний час, а також потребують оформлення в різних інстанціях. | Стаття 110. Строки декларування Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення протягом 10 робочих днів з дати доставлення товарів у митний орган призначення. Товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред’явленням цих товарів. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, в яких перевозяться пасажири, у разі в’їзду на митну територію України декларуються митному органу не пізніше ніж через три години з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України, а у разі виїзду за межі митної території - не пізніше ніж за три години до перетинання митного кордону України. Зазначені строки можуть продовжуватися митними органами на прохання декларанта у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. |
| Стаття 238. Строк тимчасового зберігання товарів Загальний строк тимчасового зберігання товарів на складі тимчасового зберігання не може перевищувати 30 днів. ................................ | Доцільно залишити термін тимчасового зберігання в редакції статті 108 чинного Митного кодексу України. Отримання дозвільних документів по сертифікації товарів, як правило, триває від 1 до 2,5 місяців в залежності від складності проведення робіт по сертифікації товарів (сертифікат відповідності є необхідним документом, що додається до митної декларації), тому скорочення строків тимчасового зберігання товарів є неприпустим. | Стаття 238. Строк тимчасового зберігання товарів Загальний строк тимчасового зберігання товарів на складі тимчасового зберігання не може перевищувати трьох місяців. ............................ |
| Стаття 30. Взаємодія митних органів з органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному, радіологічному контролю, контролю за переміщенням культурних цінностей та іншим передбаченим законодавством видам контролю. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, координують роботу з їх здійснення у пунктах пропуску через державний кордон і в зонах митного контролю на митній території України в порядку, встановленому законодавством України. | З першого речення слова «та іншим передбаченим законодавством видам контролю» пропонуємо виключити або доповнити конкретними видами контролю, що регламентовані чинним законодавством. Якщо іншими законами передбачається здіснення контролю при переміщенні товарів через митний кордон України, то вони мають бути передбачені в цій статті Митного кодексу. Зазначення «та іншим передбаченим законодавством видам контролю» може призвести до введення додаткових видів контролю, не передбачених Кодексом, при процедурі розмитнення. | Стаття 30. Взаємодія митних органів з органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному, радіологічному контролю, контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, координують роботу з їх здійснення у пунктах пропуску через державний кордон і в зонах митного контролю на митній території України в порядку, встановленому законодавством України. |
| Стаття 166. Обов'язки та права осіб, що переміщують товари під митним контролем автомобільним транспортом Особи, що переміщують товари під митним контролем автомобільним транспортом, зобов'язані: 1) протягом строку, встановленого митним органом, доставити товари за місцем призначення із збереженням митних забезпечень; 2) не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу митного органу; 3) пред’явити митному органу необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення документи; 4) у невідкладних випадках за свій рахунок здійснювати вивантаження, навантаження, розпакування та упакування товарів і пред'являти їх до митного контролю. З метою вивільнення транспортних засобів у разі не здійснення у триденний строк митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення, які доставлені перевізником в місце прибуття, перевізник може розмістити ці товари на склад тимчасового зберігання відкритого типу. | Потребує доопрацювання та внесення змін. Перевізник товару не повинен «здійснювати вивантаження, навантаження, розпакування та упакування товарів» за власний рахунок. Це має здійснюватися за рахунок того, хто ініціює такі дії або за рахунок власника товару. Також потребує визначення «невідкладні випадки», тобто у яких конкретно випадках можуть виникати такі вимоги. | |
| Стаття 384. Права та обов’язки митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 80 – 84 і 95 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів через митний кордон України. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску товарів через митний кордон України та донарахування мит та податків визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов’язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення. Якщо митний орган дійшов висновку, що на визначену декларантом митну вартість значною мірою вплинули обставини навколо продажу, зокрема, непряма операція, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно з законодавством. Якщо в результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості після закінчення операцій митного контролю, митного оформлення й пропуску товарів через митний кордон України встановлено факти (обставини), що вплинули на рівень задекларованої митної вартості товарів, то митний орган з урахуванням цих обставин приймає рішення про визначення митної вартості товару та нараховує штраф на різницю між визначеною ним та заявленою декларантом митною вартістю товарів. | Потребує додаткового розгляду питання щодо права митного органу здійснювати контроль після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів через митний кордон України. Таке право може призвести до порушення прав суб'єктів ЗЕД, коли через якийсь термін після випуску товару у вільний обіг, йому будуть донараховувати платежі, до зловживань митними органами. Митний контроль з кінцевим (остаточним) оформленням товару здійснюється один раз, тому рішення повинно прийматися остаточно. Доцільно зазначити всі обставини, а не тільки «непряма операція», щоби унеможливити спокусу митних органів до самостійного визначення вартості товарів при невизначених обставинах навколо продажу. . | |
| Стаття 463. Невиконання вимог посадової особи митного органу Невиконання вимог посадової особи митного органу, пов’язаних зі здійсненням нею митного контролю або провадження в справі про контрабанду чи порушення митних правил – тягне за собою накладення штрафу у розмірі до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. | Доцільно зазначити «законних вимог» та зробити посилання на відповідні статті ТКУ, яким передбачаються такі вимоги. | |
| Стаття 476. Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю Стаття 477. Зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю Стаття 478. Використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати мит та податків, в інших цілях Стаття 479. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати мит та податків або зменшення їх розміру | В цих статтях зазначено, що виявлені протиправні дії та порушення «тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від ..... до .....». Тобто відсоток або «кількість» неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визначають митні органи, що дає їм право, за відсутності визначених критеріїв щодо визначення величини штрафу, стягувати штраф за максимальною величиною. Доцільно, або встановити межу штрафу за порушення, або визначити критерії, за якими встановлюється величина штрафу | |