Розділ V. Податок на додану вартість

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

Розділ V. Податок на додану вартість

Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього розділу терміни вживаються у такому значенні:

1.1) бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у випадках, визначених цим розділом;

1.2) особа – будь-яка із зазначених нижче осіб:

суб'єкт господарювання – юридична особа, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій;

інша юридична особа, що не є суб'єктом господарювання;

фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка провадить діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької, або ввозить товари на митну територію України;

представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які провадять спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом державної податкової служби;

1.3) податок, оподаткування, платник податку, оподатковувана операція – податок на додану вартість, оподаткування податком на додану вартість, платник податку на додану вартість, операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість;

1.4) податковий вексель – це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму у порядку та строки, визначені цим розділом, що підтверджене банком шляхом авалю (за виключенням операцій з давальницької сировини та операцій з ремонту (в тому числі гарантійного)), який видається платником на відстрочення сплати податку, що справляється у разі ввезення товарів на митну територію України;

1.5) постачання товарів – будь-яка передача права на розпорядження матеріальним активом як власником, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого майна, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміну „постачання товарів” електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, охолодження та кондиціювання повітря вважаються матеріальним активом.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Постачанням товарів також вважається:

1.5.1) фактична передача матеріального активу іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріального активу згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальний актив передається не пізніше дати останнього платежу;

1.5.2) передача права власності на матеріальний актив за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

1.5.3) будь-яка з наведених дій платника податку щодо матеріального активу, якщо платник мав право на віднесення сум податку на зменшення податкового зобов’язання у разі придбання зазначеного майна чи його частини: безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника, що використовується у господарській діяльності платника для його подальшого використання в цілях, не пов’язаних з господарською діяльністю такого платника; передача майна у межах балансу платника, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню;

1.5.4) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів), як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення.

1.5.5) умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу сум податку, які відносяться на зменшення податкового зобов’язання та які в останньому звітному (податковому) періоді обліковувались у залишках платника, який подав заяву про скасування реєстрації платником податку чи перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж визначений цим розділом:

1.5.6) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

1.5.7) передача товарів відповідно до договору, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (посередницького договору);

1.6) постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша передача права власності на об’єкти права інтелектуальної власності та інший нематеріальний актив чи надання права користування, володіння або розпорядження ними, а також надання послуг, які споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є:

1.6.1) домовленість утримуватися від певної дії або обіцянка не конкурувати з третьою особою, або дозвіл на будь-яку дію за умови укладення угоди;

1.6.2) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування та в примусовому порядку;

1.6.3) безоплатне надання послуг іншій особі;

1.6.) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;

1.6.5) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг, як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення.

1.6.6) послуги з розміщення відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які можуть бути візуальними, коли глядачі тільки бачать продукт або бренд; продукт чи бренд може згадуватися у розмові персонажу; товар, послуга чи бренд можуть органічно вплітатися в сюжет і бути його частиною;

1.7) супутні послуги – послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або ввозяться на митну територію України;

1.8) умовне звільнення від оподаткування у разі ввезення товарів на митну територію України – звільнення від сплати нарахованого податкового зобов’язання у разі розміщення товарів у митних режимах, що передбачають звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог митного режиму.

Стаття 2. Платники податку

2.1. Для цілей оподаткування платником податку є:

а) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;

б) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

в) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог;

особа, на яку покладається виконання умов, за яких надається звільнення в оподаткуванні при ввезенні товарів на митну територію України (щодо цільового використання товарів), у разі порушення таких умов;

г) особа, що купує чи придбаває у володіння, або (та) у користування, або (та) у розпорядження транспортний засіб, що був ввезений на митну територію України із звільненням від оподаткування відповідно до
пункту 19.2 статті 19 цього розділу, у разі, коли така особа не має права на звільнення в оподаткуванні.

2.2. Особою, відповідальною за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, є особа, що веде облік результатів такої діяльності відповідно до договору.

2.3. Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

2.4. Особи, зазначені у пунктах 2.2 та 2.3 цієї статті, мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законодавством для платників податку.

2.5. Особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з постачання товарів (послуг), визначеної пунктом 3.1 статті 3 цього розділу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Стаття 3. Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку

3.1. Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно цього розділу, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням або місцем проживання з дотриманням вимог, передбачених статтею 5 цього розділу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

3.2. Не зареєстровані як платники податку особи, які ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платників цього податку.

Стаття 4. Добровільна реєстрація платників податку

4.1. Якщо особа проводить оподатковувані операції та відповідно до пункту 3.1 статті 3 не є платником податку у зв’язку з обсягами оподатковуваних операцій, що є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне самостійно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Стаття 5. Порядок реєстрації платників податку

5.1. Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням або місцем проживання реєстраційну заяву.

5.2. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж 10 числа календарного місяця після закінчення місяця, в якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій, визначений у статті 3 цього розділу.

5.3. У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на віднесення сум податку на зменшення податкового зобов’язання і виписку податкових накладних.

5.4. Особи, що переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування, яка не передбачає сплати податку, подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.

Для вказаних осіб датою реєстрації платником податку є дата переходу платника на загальну систему оподаткування.

5.5. Особи, зазначені у підпункті “б” пункту 2.1 статті 2 і пункті 3.2 статті 3 цього розділу, та особи, які реєструються як платники податку добровільно, повинні навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку проведення операцій чи даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.

5.6. У разі коли останній день строку подання заяви припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

5.7. Заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто представником такої особи посадовій особі органу державної податкової служби. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

5.8. На вимогу органу державної податкової служби під час розгляду питання щодо реєстрації особи як платника податку така особа зобов’язана надати документи, що підтверджують наявність підстав для її реєстрації як платника податку. Перелік таких документів встановлюється центральним органом державної податкової служби. Ненадання особою таких документів або надання недостовірних даних чи документів є підставою для відмови в реєстрації особи як платника податку.

5.9. Орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює поставки товарів (послуг) або не задовольняє вимогам, визначеним статтею 2 та пунктом 3.2 статті 3 цього розділу, або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 6 цього розділу.

5.10. Орган державної податкової служби має право відмовити в реєстрації як платника податку, особі, яка добровільно подала реєстраційну заяву, якщо за результатами перевірки наявності ліцензій, розташування особи за її зареєстрованим місцезнаходженням (місцем проживання) або за даними органів державної податкової служби, встановлена хоча б одна з таких обставин:

5.10.1) відсутність особи за її зареєстрованим місцезнаходженням (місцем проживання);

5.10.2) відсутність у особи ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону;

5.10.3) наявність у господарській діяльності, яка проводилась раніше особою – заявником та її засновниками, керівниками та іншими особами відповідальними за організацію і ведення податкового обліку, у тому числі через утворення ними третіх осіб, випадків неналежного або несвоєчасного виконання податкових зобов’язань, за винятком випадків, коли загальна сума донарахувань податків за звітний період не перевищує 1 тис. гривень;

5.10.4) звільнення особи від сплати податку за рішенням суду.

5.11. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов’язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше ніж наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом десяти робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби.

5.12. Будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, але вчасно не подала реєстраційну заяву, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсяг оподатковуваних операцій, визначений у статті 3 цього розділу, без права на віднесення сум податку на зменшення податкового зобов’язання та отримання бюджетного відшкодування.

5.13. Оригінал свідоцтва про реєстрацію платника податку повинен належним чином зберігатися платником, а копії свідоцтва, справжність яких засвідчена органом державної податкової служби, розміщуються в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його філіях (відділеннях), представництвах.

5.14. Центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

5.15. Для інформування платників податку центральний орган державної податкової служби щомісяця оприлюднює на своєму веб-сайті:

5.15.1) дані з Реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, індивідуального податкового номера, номера свідоцтва про реєстрацію платника податку, дати його видачі;

5.15.2) інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме: про анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

5.16. Форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, свідоцтва про реєстрацію, порядок проведення перевірки наявності ліцензій та розташування особи за її зареєстрованим місцезнаходженням (місцем проживання), а також положення про реєстрацію платників податку затверджуються центральним органом державної податкової служби.

5.17. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого органу державної податкової служби зняття платника з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

5.18. У разі зміни даних, що зазначаються у свідоцтві про реєстрацію платника податку, платник зобов’язаний провести заміну такого свідоцтва та подати до органу державної податкової служби заяву про перереєстрацію протягом 20 календарних днів після виникнення таких змін. Неподання зазначеної заяви є підставою для анулювання реєстрації за ініціативою органу державної податкової служби.

5.19. Якщо відповідно до законодавства визначений строк, на який утворено особу, чи строк, після якого змінюються дані у свідоцтві про реєстрацію платника податку, зазначене свідоцтво видається тільки на такий строк.

5.20. Особа, утворена в результаті реорганізації платника податку, реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному цим Кодексом, в тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов’язки із сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу.

5.21. Особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння податку.

Стаття 6. Анулювання реєстрації платника податку

6.1. Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яке проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, коли:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів, послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 3 цього розділу, за умови погашення суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення своєї діяльності відповідно до законодавства за умови погашення суми податкових зобов’язань з податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплату податку;

г) особа, зареєстрована як платник податку, не подає органу державної податкової служби декларації з податку протягом 12 послідовних податкових місяців або установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, рішенням суду визнані недійсними;

ґ) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу;

д) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особа звільнена від сплати податку за рішенням суду;

е) особа, зареєстрована як платник податку, подає органу державної податкової служби декларації з податку, які свідчать про відсутність оподатковуваних операцій протягом 12 податкових місяців;

є) випадки, визначені законодавством стосовно порядку реєстрації суб’єктів господарювання, в тому числі за наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;

ж) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію платника податку.

6.2. Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті „а” пункту 6.1, здійснюється за заявою платника податку, а на підставі підпунктів „б” – „ж” цього пункту може здійснюватись за заявою платника податку або за рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника.

Blog

Розділ V. Податок на додану вартість