Розділ V. Податок на додану вартість

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

Платники податку, які проводять операції з давальницькою сировиною та операцій з ремонту (в тому числі гарантійного), мають право видавати митним органам податковий вексель на суму податкового зобов’язання із строком погашення на 90-й календарний день.

Платниками податку, при ввезенні на митну територію України основних засобів, що є внеском до статутного фонду, видається митним органам податковий вексель із строком погашення на 360-й календарний день з дати введення в експлуатацію таких основних засобів, але не більше ніж на 1095–й день з дати ввезення на митну територію України. При цьому податковий орган кожні 180 днів здійснює контроль, щодо їх цільового використання та складає відповідний акт огляду.

Кабінет Міністрів України може визначити більш тривалі строки погашення податкового векселя для окремих видів діяльності та товарів.

Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, крім банка – аваліста; податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються.

9.9.7. Погашення податкового векселя здійснюється шляхом перерахування коштів до бюджету не пізніше дня, на який припадає строк погашення векселя, включаючи цей день.

Платник податку може за власним рішенням достроково погасити вексель тільки шляхом перерахування коштів до бюджету.

Датою погашення податкового векселя у разі його грошової оплати є дата перерахування коштів з банківського рахунку платника або банка – аваліста в рахунок оплати такого векселя.

За заявою платника податку в рахунок оплати податкового векселя може бути зарахована сума бюджетного відшкодування, що обліковується в картці особового рахунку платника (незалежно від дати її декларування) і підтверджена актом документальної перевірки.

Датою погашення податкового векселя у разі зарахування в рахунок бюджетного відшкодування є дата, яка відповідає строку погашення векселя, зазначеному у векселі під час його видачі митному органу, якщо заява про таке погашення подана платником в строк погашення векселя чи до настання такого строку, або дата реєстрації в органі державної податкової служби заяви, якщо строк погашення векселя минув.

9.9.8. Сума податку, зазначена у виданому податковому векселі, відображається окремим рядком в податковій декларації за звітний період, в якому відбулося погашення податкового векселя.

9.9.9. Сума податку, зазначена в податковому векселі, не включається до суми податку, яка відноситься на зменшення податкового зобов’язання платника податку в повному обсязі або частково, якщо встановлені статтею 20 цього розділу обмеження щодо врахування її при визначенні сум податку, які відносяться на зменшення податкового зобов’язання, в тому числі у разі, коли:

ввезений на митну територію України товар використовується для виготовлення товарів (послуг), які не є об'єктом оподаткування або які звільнено від оподаткування;

ввезений на митну територію України товар не використовується у господарській діяльності платника податку.

9.9.10. За умови дотримання вимог щодо формування сум податку, які відносяться на зменшення податкового зобов’язання платник податку, має право віднести на зменшення податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду суму податку за погашеними у такому звітному (податковому) періоді податковими векселями. Сума податку, зазначена у непогашеному податковому векселі, не включається до суми податку, яка відноситься на зменшення податкового зобов’язання платника податку.

9.9.11. До податкової декларації платник податку додає перелік та копії податкових векселів, виданих та погашених протягом звітного (податкового) періоду, за який подається декларація.

9.9.12. Облік податкових векселів здійснюється митними органами та органами державної податкової служби.

Облік податкових векселів митними органами ведеться в порядку, встановленому центральним митним органом.

Облік податкових векселів органами державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку, яким видано податковий вексель, ведеться в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Контроль за погашенням податкових векселів здійснюють органи державної податкової служби на підставі даних, отриманих від митних органів, податкових декларацій та платіжних документів, що підтверджують сплату сум податку за погашеними векселями, та матеріалів перевірок бюджетного відшкодування, зарахованого в рахунок оплати податкового векселя.

9.10. Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів), є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) означає будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу „інжиніринг”, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, що такий контракт не планується завершити раніше ніж через дев’ять місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

9.11. У разі коли платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) в рахунок компенсації їх вартості (далі – ЖЕКи), датою виникнення податкових зобов'язань є дата надходження коштів на банківський рахунок платника податку.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

9.12. Попередня (авансова) оплата вартості товарів, які експортуються чи імпортуються, не змінюють значення сум податку, які відносяться на зменшення податкового зобов’язання або податкових зобов’язань платника податку – відповідно такого експортера або імпортера.

Стаття 10. Порядок визначення бази оподаткування у разі постачання товарів (послуг)

10.1. База оподаткування операції з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче фактичних витрат з їх виготовлення (придбання), визначених відповідно до пункту 7.9 статті 7 розділу ІІІ цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), в тому числі і збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, згідно з цим Кодексом (за винятком податку, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг), акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарської діяльності для виробництва лікарських засобів (у тому числі, компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, шляхом доповнень до пункту 10.1 статті 10).

База оподаткування операції з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів (супутніх послуг), з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі здійснення передачі товарів третій особі (посереднику), для продажу в рамках цивільно-правових (посередницьких) договорів, договірна (контрактна) вартість визначається на рівні вартості товару, визначеної умовами такого (посередницького) договору.

У разі коли постачання товарів (послуг) здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами). До бази оподаткування включаються суми бюджетних асигнувань для компенсації витрат (без урахуванням податку) підприємств і організацій у зв’язку з державним регулюванням цін.

У разі постачання необоротних активів, в тому числі у разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання.

10.1.1. До бази оподаткування враховується вартість товарів (послуг), які постачаються за будь-які кошти, включаючи бюджетні дотації, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів (послуг) або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів (послуг), поставлених таким платником податку.

Стаття 11. Особливості визначення бази оподаткування у разі постачання товарів (послуг) в окремих випадках

11.1. У разі постачання товарів (послуг) без оплати, з частковою оплатою їх вартості коштами, у межах бартерних операцій, проведення операцій з безоплатного постачання товарів (послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, постачання товарів (послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати які не належать до витрат згідно з правилами обкладення податком на прибуток підприємств і не підлягають амортизації при визначені прибутку, що підлягає оподаткуванню, а також у разі постачання пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований як платник податку, чи фізичній особі база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче фактичних витрат з виготовлення (придбання) товарів (послуг).

Стаття 12. Порядок визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг, які надаються нерезидентами на митній території України

12.1 Базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша від митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті.

При визначенні бази оподаткування перерахунок іноземної валюти в національну валюту здійснюється за офіційним курсом національної валюти до цієї валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення, а у разі нарахування суми податкового зобов’язання митним органом у випадках, коли митна декларація не подавалася, – на день визначення податкового зобов’язання.

12.2. Для послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку, що включається у ціну постачання. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

Стаття 13. Особливості визначення бази оподаткування для готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини нерезидента, у разі її постачання на митній території України

13.1. База оподаткування при митному оформленні давальницької сировини або готової продукції, отриманої українським виконавцем в оплату за постачання послуг з переробки, визначається з урахуванням положень статті 12 цього розділу.

13.2. База оподаткування у разі постачання на митній території України готової продукції, отриманої в оплату за постачання послуг з переробки, визначається згідно із статтею 10 цього розділу.

Стаття 14. Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках

14.1. У разі коли здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за операції з постачання товарів (послуг), включаючи перегляд цін, перерахунок у разі повернення поставлених товарів чи права власності на такі товари особі, яка їх надала, або повернення попередньої оплати (авансових платежів), суми податкових зобов’язань та сум податку, які відносяться на зменшення податкового зобов’язання постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

14.1.1. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податку, яка відноситься на зменшення податкового зобов’язання, за результатами такого податкового періоду у разі, коли він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив суму податку, яка відноситься на зменшення податкового зобов’язання, у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

14.1.2. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податку, яка відноситься на зменшення податкового зобов’язання, за результатами такого податкового періоду у разі, коли він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

14.2. Норма пункту 14.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів (послуг) не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Норма пункту 14.1 цієї статті поширюється також на операції з постачання товарів, послуг в рамках посередницьких договорів, в тому числі на випадки, коли посередник в рамках виконання посередницького договору на продаж здійснив такий продаж на умовах, що відрізняються від вказівок комітента (довірителя) в частині ціни продажу. При цьому база оподаткування операції з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з пункту 10.1 статті 10 цього розділу.

Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника у разі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

14.3. Результат перерахунку податкових зобов’язань і сум податку, які відносяться на зменшення податкового зобов’язання постачальника та отримувача надсилається органу державної податкової служби разом з податковою декларацією за звітний податковий період або у її складі у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

14.4. Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі коли у строк не більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування отримувача.

14.5. У разі коли платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.

14.6. Базою оподаткування для товарів (послуг), що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів без передачі/отримання права власності на такі товари (послуги), є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 10 цього розділу.

14.7. Дата збільшення податкових зобов'язань та сум податку, які відносяться на зменшення податкового зобов’язання у платників податку, що здійснюють постачання/ отримання товарів (послуг) у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, без права власності на такі товари (послуги), визначається за правилами, встановленими статтями 9 і 21 цього розділу.

14.8. Норми пунктів 14.5 – 14.7 цієї статті не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів.

14.9. У разі коли платник податку проводить операції з постачання товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно із статтею 7 цього розділу, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі – вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому пунктом 10.1 статті 10 цього розділу, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями – така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

14.10. На номінал векселя, у тому числі без урахування дисконтів або з урахуванням процентів, податкові зобов’язання не нараховуються.

14.11. У разі коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій як платник податку, а також у разі переведення необоротних активів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як постачання таких основних виробничих засобів або невиробничих засобів за балансовою вартістю, визначеною на дату постачання таких фондів.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

14.12. У разі коли внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання.

Стаття 15. Розміри ставок податку

15.1. Ставки податку встановлюються від бази оподаткування у таких розмірах:

а) 17 відсотків;

б) 0 відсотків.

Стаття 16. Операції, що підлягають оподаткуванню за основною

ставкою.

16.1. Операції, зазначені у статті 7 цього розділу, крім операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті „а” пункту 15.1 статті 15 цього розділу, яка є основною.

16.1.1. Податок становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів, послуг.

Стаття 17. Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою

Ставкою

17.1. За нульовою ставкою оподатковуються операції з:

17.1.1) експорту товарів (супутніх послуг) платником податку чи за його дорученням за межі митної території України, якщо їх експорт підтверджений належним чином оформленою вантажною митною декларацією з підтвердними відмітками митного органу про перетинання державного кордону України;

17.1.2) операції з:

а) постачання товарів для заправки або забезпечення морських суден, що:

використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України;

використовуються для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн;

Blog

Розділ V. Податок на додану вартість