Робочої програми дисципліни історія становлення І розвитку господарського суду України. Система господарських судів України

Вид материалаДокументы
Третейський розгляд господарських спорів. Підвідомчість справ. Склад третейського суду. Рішення третейського суду.
Тема XX. Міжнародно-правові проблеми вирішення господарських (економічних) спорів.
Орієнтовна тематика курсових робіт
Iv. порядок поточного і підсумкового оцінювання
Оцінювання знань студентів
Порядок оцінювання знань студентів
Підсумкова оцінка
Порядок оцінювання поточної роботи студента в семестрі
50 Для денної та вечірньої форм навчання
2) виконання завдань для самостійної роботи – до
3) виконання контрольних робіт – до
Вид завдання
Матеріали до модульного контролю знань студентів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Третейський розгляд господарських спорів. Підвідомчість справ. Склад третейського суду. Рішення третейського суду.


Завдання. Підготуйте:

1. Третейську угоду про передачу спору до постійного третейського суду.

2. Третейську угоду про передачу спору до тимчасового третейського суду.

Тема XX. Міжнародно-правові проблеми вирішення господарських (економічних) спорів.

Міжнародні правові проблеми співробітництва у вирішенні економічних спорів. Арбітражна угода. Проблемні питання визнання та виконання рішень іноземних судових органів.

Завдання. Підготуйте:

1. Огляд міжнародних нормативно-правових актів, які регламентують відносини у сфері вирішення господарських спорів.

2. Реферат на тему арбітражної угоди.

Навчальний план студентів бакалаврського рівня підготовки за господарсько-правовою спеціалізацією передбачає написання курсових робіт студентами ІV курсу денної, вечірньої та заочної форм навчання за вибором - з дисципліни «Господарське процесуальне право» або «Міжнародне економічне право».

Студентам надається право вибрати одну із тем, що запропоновані. Якщо студент має бажання обрати тему, якої немає у переліку тематики курсових робіт, він зобов’язаний написати заяву на ім’я завідувача кафедри, в якій обґрунтувати свою пропозицію. Після затвердження на кафедрі теми курсової роботи студент повинен скласти план, індивідуальний план-графік підготовки рукопису, список нормативно-правових актів, наукової літератури, які узгоджує з науковим керівником. Курсова робота має бути підготовлена і оформлена, згідно з процедурою і вимогами, передбаченими правилами. Загальний обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 1 др. арк. (24 с. машинописного тексту), не враховуючи списку літератури і додатків.

Завершену роботу студенти подають на кафедру правового регулювання економіки згідно з терміном, визначеним навчальним графіком. Курсову роботу рецензує керівник. При позитивній оцінці робота допускається до захисту. Якщо робота написана з порушенням вимог, її повертають студентові для доопрацювання (окрім студентів заочної форми навчання). До повторної роботи обов’язково додається рецензія на перший варіант. У встановлений кафедрою термін курсова робота разом з висновком наукового керівника подається на кафедру. Дату і час захисту встановлює кафедра.


Орієнтовна тематика курсових робіт



  1. Господарські та адміністративні суди – спеціалізовані суди Україні.
  2. Історико-правовий шлях господарського судочинства України.
  3. Вищий господарський суд: структурно-функціональна характеристика.
  4. Суддя господарського суду і правосуддя у господарському судочинстві.
  5. Місцевий господарський суд: орган судової влади та судова інстанція.
  6. Апеляційний господарський суду - місце та значення у системі господарських судів.
  7. Порівняльна характеристика господарського і цивільного процесів.
  8. Досудове врегулювання господарських спорів як засіб їх врегулювання.
  9. Принцип змагальності у господарському процесі.
  10. Принцип гласності у господарському процесі
  11. Позовна форма провадження як гарантія захисту права у господарському процесі.
  12. Процесуальні засоби захисту відповідача у господарському процесі.
  13. Прокурор в господарському процесі – представник інтересів держави.
  14. Треті особи в господарському процесі та гарантії захисту їх інтересів.
  15. Судовий експерт та його висновок в господарському процесі як умова вирішення спору по суті.
  16. Засоби доказування і прийняття рішення у господарському процесі.
  17. Письмові докази як засіб доказування у господарському процесі
  18. Речові докази як засіб доказування у господарському процесі
  19. Судові витрати на правову допомогу у господарському процесі.
  20. Процесуальні строки як інститут забезпечення захисту права у господарському процесі.
  21. Порушення провадження у справі в господарському суді як стадія господарського процесу.
  22. Судове засідання господарського суду.
  23. Протоколи у господарському судочинстві.
  24. Апеляційна інстанція господарського судочинства як стадія повторного повного розгляду справи.
  25. Касаційна інстанція господарського судочинства як стадія перевірки застосування правових норм судами першої та апеляційної інстанцій.
  26. Перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами як стадія виправлення об’єктивних помилок.
  27. Судові акти судді господарського суду як форма їх діяльності.
  28. Виконання судового рішення господарського суду як стадія господарського процесу.
  29. Судові процедури банкрутства: порівняльна характеристика.
  30. Суб’єкт банкрутства і банкрут: порівняльна характеристика статусу.
  31. Господарський и третейський процес – процеси захисту порушених прав суб’єктів господарювання.
  32. Міжнародний комерційний арбітраж як засіб вирішення зовнішньоекономічних спорів.



IV. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ

ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

(підсумковий контроль – у формі іспиту)


Принципи і види контролю знань студентів

Контроль знань є невід’ємною складовою навчального процесу в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» і являє собою організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Показники результатів контролю знань студентів відображають ступінь опанування змісту навчальної програми, рівень засвоєння матеріалу, якість отриманих знань, а також є основою для прийняття рішення щодо переведення студента на наступний рік навчання, призначення стипендії, випуск з вузу та видачу диплому. За результатами контролю оцінюється робота як окремого студента, так і академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу.

Перевірка і оцінка знань студентів повинні відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів. За умови вірної організації контроль знань слугує навчальним, виховним, організаційним, методичним та іншим цілям.

Контроль знань будується на таких основних принципах:
  • систематичність та плановість проведення контролю (перевірка і оцінювання знань повинні проводитися систематично, планово, у нерозривному зв’язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики);
  • недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться на контроль, та змістом програми дисципліни (всі завдання розробляються виключно в межах програмного матеріалу, хоча і не повинні дублювати назви програмних питань);
  • об’єктивність та прозорість контролю (диференціація оцінок здійснюється за об’єктивними заздалегідь визначеними критеріями, інформація про всі форми контрольних заходів та критерії оцінювання доводиться до студентів на початку вивчення дисципліни, оцінка знань студента повинна відповідати дійсній якості і кількості засвоєних знань, вмінь і навичок);
  • забезпечення умов для належної підготовки до контрольних заходів, що досягається шляхом чіткого їх розмежування за змістом і у часі;
  • забезпечення умов для всебічного розкриття індивідуальних здібностей кожного окремого студента, розвитку його творчого мислення (завдання для поточного та підсумкового контролю формулюються з урахуванням комплексного, творчого підходу).

Відповідно до «Порядку оцінювання знань студентів», ухваленого Вченою радою університету від 28.05.2009 р. – оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів:
  1. поточного контролю знань
  2. підсумкового контролю знань

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу по частинах, умінь та навичок самостійно опрацьовувати літературу, здатності осмислити зміст теми, розділу чи окремого питання, здатності усно чи письмово представити матеріал на потрібному рівні.

Завданнями підсумкового контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу дисципліни в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими її розділами, здатності творчо використовувати отримані знання, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми в рамках програмного матеріалу навчальної дисципліни.

Оцінювання знань студентів по даній дисципліні відбувається на основі результатів поточного та підсумкового контролю знань (іспиту).

Іспит проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.


ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

за результатами вивчення дисципліни


Для денної та вечірньої форм навчання




з/п

Об'єкти контролю

Кількість балів

Результат

1.

Оцінка поточної роботи в семестрі, в т.ч.:

Від 0 до 50 балів

в т.ч.:

Набрані бали зараховуються до підсумкової оцінки


1.1.

Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях

до 30 балів

1.2.

Виконання завдань для самостійної роботи

до 10 балів

1.3.

Виконання модульних контрольних робіт

до 10 балів

2.

Оцінювання письмової екзаменаційної роботи


від 0 до 50 балів

Проходження підсумкового контролю знань по дисципліні і одержання підсумкової оцінки


ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (в балах) =

= результати поточної роботи + результати письмового іспиту

1. ( 1.1 + 1.2 + 1.3 ) + 2 (не менше 30 балів).

  1. У блоці першому - оцінка поточної роботи в семестрі (1.) – максимальна кількість балів – 50.
  2. У блоці другому - оцінювання письмової екзаменаційної роботи (2.) – максимальна кількість балів – 50 (менше 30 балів не зараховуються).



Поточний контроль знань студентів

Поточний контроль знань студента є обов’язковим видом контролю, що проводиться в КНЕУ протягом навчального семестру і покликаний:
  • допомагати студентові в організації його роботи;
  • привчати студента до систематичного опрацювання матеріалу і підготовки до сприйняття наступних тем з програми дисципліни;
  • виявляти ступінь відповідальності студента та його ставлення до навчання, причини, що перешкоджають виконувати навчальну програму;
  • стимулювати активність та інтерес студента до вивчення дисципліни;
  • виявляти обсяг, глибину і якість сприйняття студентом матеріалу, який вивчається;
  • визначати недоліки і прогалини у знаннях та шляхи їх усунення;
  • виявляти рівень опанування навичками самостійної роботи.


Об’єктами поточного контролю знань студента є:
  1. систематичність та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях;
  2. виконання студентом індивідуальних завдань для самостійної роботи;
  3. виконання модульних (контрольних) завдань.


Загалом оцінці підлягають:
  • систематичність роботи на семінарських (практичних) заняттях;
  • рівень знань, продемонстрований у відповідях на питання з тем, винесених для розгляду на семінарське заняття;
  • виступи на семінарських заняттях з доповіддю або презентацією;
  • активність при обговореннях та дискусіях на семінарських заняттях (включаючи доповнення до виступів, уточнення та виправлення озвучених відповідей інших студентів);
  • результати проведення експрес-опитування;
  • виконання індивідуальних завдань (підготовка рефератів, есе; заповнення таблиць із завданнями; підготовка навчальних чи наукових текстів тощо);
  • самостійне опрацювання тем (розділів, питань);
  • виконання модульних завдань.



У відповідності до Порядку оцінювання знань студентів кількість модулів (блоків) з навчальної дисципліни не може перевищувати два модулі. Робоча програма дисципліни передбачає проведення двох модульних контролів в семестр (для заочної форми навчання – одного модульного контролю).

Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах 50 балів.

За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі студентських наукових конференцій, наукових гуртків, проблемних груп, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 5 балів (для студентів заочної форми навчання – не більше 10 балів). При цьому загальна кількість балів за поточну роботу в семестрі не може перевищувати 50 балів.


Порядок оцінювання поточної роботи студента в семестрі

Максимальна кількість балів, які може набрати студент за результатами поточної роботи в семестрі - 50


Для денної та вечірньої форм навчання:


Об’єкти контролю:
  1. систематичність та активність роботи на семінарських заняттях – до 30 балів:






з/п

Критерії оцінки систематичності та активності роботи на семінарських заняттях студентів

Кількість балів

1.
  • студент має середній бал успішності не менше «4,75» за відповіді та виступи на семінарських заняттях;
  • активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, складає не нижче 80%;
  • не більше 10% пропусків семінарських занять з поважних причин, які відпрацьовані в індивідуально-консультативні години викладача;

20

2.
  • студент має середній бал успішності не менше «4,5» за відповіді та виступи на семінарських заняттях; та
  • активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття складає не нижче 70%;
  • не більше 10 % пропусків семінарських занять з поважних причин, які відпрацьовані в індивідуально-консультативні години викладача;

15

3.
  • студент має середній бал успішності не менше «4» за відповіді та виступи на семінарських заняттях;
  • активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, складає не нижче 40%;
  • не більше 20% пропусків семінарських занять з поважних причин, які відпрацьовані в індивідуально-консультативні години викладача;

10

4.
  • студент має середній бал успішності не менше «3,5» за відповіді та виступи на семінарських заняттях;
  • активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, складає не нижче 30%;
  • не більше 20% пропусків семінарських занять з поважних причин, які відпрацьовані в індивідуально-консультативні години викладача;

5

5.
  • студент має середній бал успішності менше «3,5» за відповіді та виступи на семінарських заняттях;
  • активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, складає нижче 30%;
  • більше 20% пропусків семінарських занять

0

6.

експрес-контроль проводиться в усній чи письмовій формі у вигляді тестів, задач, кейс-методів, роботи в малих групах або в інших формах за вибором викладача

10



2) виконання завдань для самостійної роботи – до 10 балів:

● за виконання обов’язкових видів самостійної роботи – до 5 балів (опрацювання питань, що виносяться на самостійне вивчення; виконання навчальних домашніх завдань);

● за виконання вибіркових видів самостійної роботи – до 5 балів:

- виконання індивідуального завдання теоретичного характеру (підготовка конспектів за темами визначеними викладачем, доповідь на конференції, реферат тощо);

- виконання індивідуального завдання практичного характеру (підготовка юридичних документів, розробка та вирішення кейсів тощо);


3) виконання контрольних робіт – до 10 балів (2 модулі по 5 балів).


За результатами виконання зазначених завдань студент набирає відповідну кількість балів, які зараховуються при підведенні підсумків по дисципліні (додаються до результатів іспиту).


Порядок і критерії оцінювання знань студентів

при проведенні письмової контрольної роботи (модульного контролю)


Для студентів денної та вечірньої форми навчання:

В рамках даної дисципліни передбачено проведення двох модульних контролів.

На перший та на другий модульні контролі виноситься по одному модульному завданню.

Кожне модульне завдання може включати одне або кілька (не більше 3) теоретичних питань, або одне практичне завдання, або блок тестів (не більше 20)

Кожне модульне завдання оцінюється в 5 або 0 балів відповідно до приведених нижче критеріїв.

Вид завдання

Кількість балів

Критерії оцінки відповіді



Теоретичні питання



5 балів


Студент виявив вільну орієнтацію в програмі навчальної дисципліни, знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів, знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей, знання основних понять і категорій, спроможність давати правильні їх тлумачення, логічно і граматично правильно викладати думки.



0 балів


Студент не відповів на поставлене запитання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання загальних положень програми дисципліни.



Практичні завдання



5 балів


Студент правильно вирішив ситуацію на основі діючого законодавства, вірно обґрунтував рішення з посиланням на конкретні норми законодавчих актів, логічно і послідовно аргументує і викладає свою точку зору.

0 балів


Студент не вирішив ситуації, або вирішив її невірно, або неправильно обґрунтовує своє рішення, або неспроможний його аргументувати.



Тестові завдання

5 балів


Студент вирішив більшість тестових завдань абсолютно правильно і повно.

0 балів

Студент не вирішив більше половини тестових завдань або вирішив не вірно, або відповідь на них є неповною.



МАТЕРІАЛИ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Для студентів денної та вечірньої форми навчання


Блок (модуль) 1

Теми 1-9:

Дати визначення понять:
  1. Господарське процесуальне право.
  2. Господарський процес.
  3. Господарські суди.
  4. Позивач.
  5. Відповідач.
  6. Підвідомчість.
  7. Підсудність.
  8. Запобіжні заходи.
  9. Треті особи.
  10. Елементи позову.
  11. Допустимість доказів.
  12. Належність доказів.
  13. Письмові докази.
  14. Речові докази.
  15. Державне мито.
  16. Судові витрати.
  17. Доказування.
  18. Позов.
  19. Зустрічний позов.
  20. Підстава позову.
  21. Предмет позову.
  22. Представництво в господарському процесі.