Олегія Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали касаційної скарги дп "Х" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20

Вид материалаДокументы
Подобный материал:



ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

21.05.2003 р.

Справа N 2-8/2175-2003



Судова колегія Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали касаційної скарги ДП "Х" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2003 р. та ухвалу господарського суду АРК від 15 - 17.01.2003 р. у справі N 2-8/2175-2003 господарського суду АРК за заявою ВАТ "О" до ДП "Х" про банкрутство, встановила:

Ухвалою арбітражного суду АРК від 28.10.99 р. за заявою ВАТ "О" було порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Х".

14.12.2000 року в газеті "Урядовий кур'єр" N 233 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ДП "Х".

Ухвалою господарського суду АРК від 15 - 17.01.2003 р. було залучено до участі у справі представника прокуратури АРК в інтересах держави в особі ДП "Х", визнані грошові вимоги ВАТ "О" в сумі 188348,25 грн. та зобов'язано арбітражного керуючого включити зазначені грошові вимоги в реєстр вимог кредиторів, а також зупинено провадження у справі про банкрутство ДП "Х" до розгляду судом кримінальної справи, порушеної щодо посадових осіб за мотивами зловживання посадовим становищем.

Постановою від 20.03.2003 р. Севастопольський апеляційний господарський суд ухвалу господарського суду АРК від 15 - 17.01.2003 р. змінив та виклав резолютивну частину в такій редакції: залучив до участі у справі прокуратуру АРК в інтересах держави в особі ДП "Х"; провадження у справі в частині визнання грошових вимог ВАТ "О" в сумі 188348,25 грн. припинив; відмовив боржнику, розпоряднику майна та прокурору АРК в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі про банкрутство.

Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції зупинив провадження у справі без урахування вимог законодавства про банкрутство та оскарження ухвали про залучення представника прокуратури до участі у справі чинним законодавством не передбачено. Крім того, господарським судом вже було відмовлено ВАТ "О" в збільшенні грошових вимог до боржника на суму 782914,97 грн., а заявлені грошові вимоги в сумі 188348,25 входять у цю суму.

27.02.2003 р. ДП "Х" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду АРК від 15 - 17.01.2003 р. в частині визнання та внесення в реєстр додаткових вимог ВАТ "О" та відмовити останньому у визнанні заявлених додаткових вимог.

Згодом до Вищого господарського суду України надійшли касаційні скарги ВАТ "О" та ДП "Х" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2003 р.

На думку ДП "Х", суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку в частині зупинення провадження у справі, оскільки в разі встановлення вироком суду факту вчинення посадовими особами злочину при підписанні кредитного договору ця обставина буде заперечувати наявність зобов'язань боржника перед кредитором - ВАТ "О".

ВАТ "О", не погоджуючись з постановою щодо припинення провадження у справі в частині визнання його грошових вимог в сумі 188348,25 грн., посилається, зокрема, на порушення судом апеляційної інстанції норм п. 4 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 86, 91, 101, 104 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.

При винесенні ухвали в частині зупинення провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що розгляд кримінальної справи, порушеної щодо посадових осіб ДП "Х" за мотивами зловживання посадовим становищем, може безпосередньо вплинути на розгляд справи про банкрутство, оскільки у випадку визнання судом посадових осіб винних у зловживанні посадовим становищем при укладанні кредитного договору з ВАТ "О" боржник буде мати можливість звернутися в суд із заявою про визнання зазначеного договору недійсним та застосуванні двосторонньої реституції.

Провадження у справі про банкрутство завжди передбачає наявність в діяннях (діях/бездіяльності) посадових осіб боржника та/або кредиторів складу злочину.

Більш того, деякі положення Кримінального кодексу України безпосередньо передбачають кримінальну відповідальність за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.

Зазначені обставини витікають зі справи про банкрутство та в подальшому можуть підпадати під правове регулювання кримінального законодавства в окремому кримінальному провадженні.

Пріоритет між провадженням у кримінальній справі та провадженням у справі про банкрутство обґрунтовано віддається останньому, оскільки юридичні факти, зокрема фінансова неспроможність суб'єкта господарської діяльності, незаконна передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, визнання банкрутом, - без яких не може мати місце кримінальне судочинство та застосовуватися статті Кримінального кодексу України, встановлюються виключно господарським судом під час провадження справи про банкрутство.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що норма ст. 41 Господарського процесуального кодексу України наділяє повноваженнями господарський суд в разі необхідності призначити судову експертизу.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про відсутність необхідності зупинення провадження у справі про банкрутство є правомірним.

Припиняючи провадження у справі в частині визнання грошових вимог ВАТ "О" в сумі 188348,25 грн., апеляційний господарський суд дослідив зазначені обставини та встановив, що дані додаткові грошові вимоги до боржника входять в суму 782914,97 грн., в збільшенні на яку ВАТ "О" було відмовлено господарським судом АРК ухвалою від 27.11.2002 р. 

Відповідно до ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, та згідно зі ст. 1117 зазначеного Кодексу касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи імперативні положення Господарського процесуального кодексу України щодо меж касаційного провадження, встановлення грошових вимог ВАТ "О" є виключною прерогативою господарського суду першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне припинити касаційне провадження в частині оскарження ДП "Х" ухвали господарського суду АРК від 15 - 17.01.2003 р., виходячи з того, що рішення місцевого суду, за результатом розгляду якого апеляційною інстанцією винесена постанова, не може бути переглянуто у касаційному порядку.

Отже, в силу ст. 107, 108 Господарського процесуального кодексу України касаційному перегляду підлягає останнє судове рішення.

Виняток становлять випадки оскарження стороною постанови апеляційного господарського суду, якою судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

На підставі наведеного та керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 41, 79, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія постановила:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Х" на ухвалу господарського суду АРК від 15 - 17.01.2003 р. у справі N 2-8/2175-2003 припинити.

Касаційні скарги ВАТ "О" та ДП "Х" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2003 р. у справі N 2-8/2175-2003 залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2003 р. у справі N 2-8/2175-2003 залишити без змін.