Створення Центральної Ради. I універсал Центральної Ради та його значення. V. Узагальннення та закріплення вивченого матеріалу VI. Підсумок урок

Вид материала

Діарама Венна
Тема: Західноукраїнська Народна Республіка
Поглинання території ЗУНР різними країнам
Тема: Політика радянського уряду в Україні в 1919 році.
Дискусійна сітка Алвермана

Подобный материал:

1 2 3 4

Тема: Директорія УНР.

Мета уроку: ознайомитися з внутрішньою та зовнішньою політикою Директорії УНР, порівняти її з політикою попередніх урядів;

розвивати в учнів вміння працювати з історичною картою, з різними історичними джерелами, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки та узагальнення, висловлювати власну точку зору;
виховувати патріотичні почуття

Основні поняття:

«Директорія», «Трудовий конгрес

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Форма проведення: урок-бесіда

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

_ складати хронологічний ланцюжок подій, що призвели до утворення УНР;

-працювати з картою;

- працювати з різними джерелами інформації, встановлювати причинно-наслідкові зв’зки між подіями, робити висновки;

- давати характеристику діяльності Директорії УНР;

Структура уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань та вмінь учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІV.Вивчення нового матеріалу

V. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу.

VІ. Підсумок упоку.

VІІ. Домашнє завдання.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

Діалогічне спілкування:

Чому в Україні в 1918 році розгорнулася антигетьманська боротьба селянства?
Які особливості мав селянський рух під проводом Нестора Махна?
Як поразка Німеччини та Австро-Угорщини в Першій світовій війні вплинула на становище гетьманського режиму?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів ( оголошення теми та мети уроку)

Проблемне завдання уроку:

Що сприяло приходу Директорії УНР до влади, та в чому полягала її слабкість, через яку вона цю владу втратила?

План

1. Створення УНС .

2. Директорія УНР

а) внутрішня політика Директорії УНР;

б) зовнішня політика Директорії УНР;

3. Поразка Директорії УНР.

4. Встановлення радянського контролю над Україною.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: ( за розповіддю вчителя учні складають хронологічний ланцюжок подій створення Директорії УНР.)

У серпні 1918 року партії просоціалістичної орієнтації створили опозиційний до гетьмана П. Скоропадського Український національний союз ( УНС ). Ця організація готувала виступ проти П. Скоропадського.

В ніч з 13 на 14 листопада 1918 року було утворено Директорію УНР. До неї ввійшли: В. Винниченко- голова, А. Андрієвський, А. Макаренко, Симон Петлюра, Ф. Швець. Пізніше її склад змінювався.

14 листопада 1918 року П. Скоропадський опублікував грамоту про федерацію з небільшовицькою Росією. Це ще прискорило події.

Члени Директорії УНР спішно прибувають до Білої Церкви ( саме там знаходиться їх головна сила – формування січових стрільців ) та переходять до активних дій.

18 листопада 1918 року війська гетьмана було розбито під с. Мотовилівка. На початку грудня армія УНР контролювала майже всю Україну.

14 грудня 1918 року гетьман П. Скоропадський зрікся влади, а 18 грудня 1918 року Директорія УНР вступила до Києва.

За допомогою метода «Коло ідей» відповісти на питання: « Чому гетьман П. Скоропадський втратив владу в Україні.» ( записати думки учнів на дошці).

Робота з підручником.

Учні працюють з підручником та заповнюють таблицю: « Політичний курс Директорії УНР.»

Внутрішня політика Директорії УНР	Зовнішня політика Директорії УНР

Робота в групах.

Використовуючи інтерактивну вправу « Діарама Венна» учні порівнюють і складають групові діарами.

1. група : Що було спільне та відмінне у політиці Директорії УНР та Центральної Ради?

2. група : Що було спільне та відмінне у політиці більшовиків та Директорії УНР?

3. група: Що було спільного та відмінного у політиці П. Скоропадського та Директорії УНР?

Відмінне Спільне Відмінне

Після самостійної роботи груп слід надати кожній групі слово для коментарів, також зробити « галерею» створених групових діарам.

V. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу.

Використовуючи метод «Дерево рішень» визначити причини втрати влади Директорією УНР.

Недалекоглядна та суперечлива політика Директорії УНР.
Відсутність моделі державотворення, яка б відповідала реаліям.
Протистояння політичних сил.
Катастрофічно слабіюча армія.
Міжнародна ізоляція
Втрата контролю над розвитком подій.

VІ. Підсумок уроку.

Рефлексія. Самооцінка.

VІІ. Домашнє завдання.

Скласти політичний портрет С. Петлюри, опрацювати матеріал підручника, відповідати на питання в кінці параграфа.

Тема: Західноукраїнська Народна Республіка

Мета уроку: простежити процес утворення ЗУНР, визначити політичний курс ЗУНР, довести історичне значення « Акту Злуки УНР таЗУНР»,

розвивати вміння роботи з історичними документами, поглиблювати навички роботи зі схемами, удосконалювати вміння робити висновки, висловлювати свою точку зору;
виховувати національно-патріотичні почуття, почуття єднання українського народу.

Основні терміни: «Акт Злуки УНР та ЗУНР», «Українська Галицька Армія».

Обладнання: карта, ілюстрації, мультимедійний проектор.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-дискусія.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

визначати хронологічну послідовність утворення ЗУНР;
аналізувати історичні джерела, робити висновки;
складати історичний портрет Є. Петрушевича.

Структура уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Активізація знань учнів.

ІII. Мотивація пізнальної активності учнів

IV. Вивчення нового матеріалу.

V. Узагальнення та закріплення по темі.

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

Еврістична бесіда.

Коли і чому утворено Директорію УНР?
Як прагнула вирішити аграрне питання Директорія УНР?
Які органи влади Директорії УНР було створено, їх повноваження?
Чому Директорія УНР не змогла утримати владу?
До складу якої держави входили західноукраїнські землі перед Першою світовою війною?
Чи порушувалося питаиання про долю західноукраїнських земель під час підписання договору у Брест-Литовську?

ІІІ. Мотивація пізнавальної активності учнів

Проблемне завдання уроку

Чому не відбулося реального об’єднання Східної та Західної України, згідно «Акту Злуки УНР та ЗУНР»?

IV. Вивчення нового матеріалу

План

Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях.
Утворення ЗУНР.
Політичний курс ЗУНР.
Польсько-українська війна.
Утворення УГА.
Поразка ЗУНР.

Учитель:

Активізація національно-визвольного руху в Західній Україні була пов’язана з революційними подіями в Росії, поразкою австро-угорських військ на Галичині і Поділлі, проголошенням УНР, посиленням державної кризи в Австро-Угорщині.

У жовтні 1918 року у Львові представники політичних партій утворили Українську Національну Раду(УНР), яку очолив Євген Петрушевич.

Інформаційна хвилинка.

(розповідь учня про Євгена Петрушевича)

Скласти його політичний портрет ( використовуючи пам’ятку складання історичного портрету ).

Робота зі схемою

Запитання до схеми:

Чим відрізнявся державний устрій УНР та ЗУНР?

Презентація учня на тему «Акт злуки УНР та ЗУНР»

Робота з підручником

Визначити причини конфлікту між ЗУНР та Польщею.( записати в зошит)

Учитель:

Хоча «Акт злуки ЗУНР та УНР» мав суто символічне значення, але все ж таки цей документ мав певні практичні наслідки. Зокрема було створено за спряння УНР Укрїнську Галицьку Армію.

У середині лютого 1919 року УГА розпочала Вовчухівську операцію. Але її було перервано втручанням у конфлікт Антанти. На допомогу Польщі у квітні 1919 року з Франції прибула армія під командуванням Йозефа Галлера. Також польський наступ підтримувала й Румунія (захопила частину галицького Підкарпаття).

Українська армія потерпіла поразку і змушена була відступити до річки Збруч.

Крім того ЗУНР опинилася в міжнародній ізоляції. Паризька мирна конференція в лютому 1919 року прийняла рішення про те, що Львів і Дрогобицький район залишаться за Польщею.

Робота з таблицею.

Поглинання території ЗУНР різними країнам
Східна Галичина	Північна Буковина	Закарпаття
Червень-липень 1919р. -окупація цих земель Польщею. 25 червня 1919 р. — рішення Паризької мирної конференції про надання Польщі права володіння землями Східної Галичини на 10, а згодом на 25 років. 14 березня 1923 р. — рішення Ради Антанти про остаточне включення Східної Галичини до складу Польщі	Листопад 1918р. —окупація цих земель Румунією. 10 вересня 1919р. — передача за Сен-Жерменським договором Північної Буковини до складу Румунії	Березень-квітень 1919 р. — землі Закарпаття — автономна одиниця Угорської Радянської Республіки. Травень 1919 р. — окупація цих земель військами Румунії та Чехо-Словаччини. 10 вересня 1919 р. — включення за Сен-Жерменським договором Закарпаття до складу Чехо-Словаччини на правах автономії

Запитання до учнів:

Доскладу яких держав увійшли західноукраїнські землі. (Показати на карті та позначити на контурній карті.)

Учитель:

Уряд ЗУНР не визнав окупацію Східної Галичини Польщею і вирішив продовжувати боротьбу.

На початку червня Євген Петрушевич взяв на себе повноваження диктатора. Також було змінено керівництво УГА, її очолив генерал Греков. Який 7 червня 1919 року провів наступальну операцію ( «Чортківська офензима»). Але закріпити цей успіх не вдалося. УГА відступила до річки Збруч, а Польща окупувала майже всю Східну Галичину.

V. Узагальнення та закріплення по темі.

Робота з документом.

Прокоментувати висловлювання українського історика С. Макарчука про причини поразки ЗУНР.( готується як роздатковий матеріал)

« У січні 1919 року Галичині вже не доводилося сподіватися на допомогу з Великої України, а треба було думати про допомогу Українській Народній Республіці, в березні ж двобій малої Галичини з Польщею переріс у « боротьбу Галичини з Антантою». Поразки завдані Українській Народній Республіці російсько-більшовицькою Червоною Армією, потягнули за собою і поразки Галицької Армії на польському та інших кордонах».

Визначити думку класу за методикою « дискусійна шкала».

Організувати розподіл на групи за поглядами та переконаннями, організувати диспут.

Негативно Не визначилися Позитивно

В учнів є папірці з клейовою основою, на яких вони пишуть своє ім’я та прізвище. Діти підходять до дошки і наклеюють папірці відповідно до власних переконань. Далі клас ділиться на групи і організовуємо диспут. В ході дискусії можна переходити в іншу групу, змінивши погляди.

Відповісти на проблемне завдання уроку, використовуючи метод «Мікрофон».

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника, відповідати на питання в кінці параграфа.

Тема: Політика радянського уряду в Україні в 1919 році.

Мета уроку: дослідити процес встановлення радянської влади на Україні в 1919 році, дати характеристику « воєнного комунізму»;

розвивати навички роботи з історичними джерелами, вміння аналізувати та робити висновки;
формувати в учнів негативне ставлення до насильницьких методів боротьби та управління державою.

Основні поняття: « воєннний комунізм», «ревкоми», «комнезами», «продрозкладка».

Обладнання: карта, роздатковий матеріал з історичними джерелами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок- діалогічна бесіда.

Структура уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

V. Узагальнення та закріплення по темі

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація та систематизація знань учнів

Бліц – опитування

Коли почалося повстання у Львові, що призвело до утворення ЗУНР ?
Які були його причини та хід?
Коли створено ЗУНР?
Які органи влади в ЗУНР було створено?
Хто став президентом ЗУНР?
Коли проголошено « Акт Злуки УНР та ЗУНР»?
Коли утворено УГА?
Хто очолив УГА?
Які стосунки були між ЗУНР та Польщею. Причина конфлікту?
Які країни і чому підтримували Польщу?

11. Які наслідки рішень Паризької мирної конференції 1919 року для України?

12. Коли відбулася « чортківська офензима» та її наслідки?

III. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне завдання уроку:

Чому встановлення радянської влади в Україні в 1919 році пов’язане з посиленням насильства і терору?

Учитель:

Починаючи з грудня 1919 року більшовики стали реальною силою, що прагнула захопити владу в Україні. Формування органів влади розпочалося 29 листопада 1919 року, коли було опубліковано Маніфест про відновлення радянської влади в Україні. Було сформовано Тимчасовий робітничо- селянський уряд. 6 січня 1919 року було оголошено зміну назви України – тепер згідно Конституції, затвердженій у березні 1919 року вона стала називатися Українська Соціалістична Республіка.

29 січня 1919 року Тимчасовий робітничо –селянський уряд України переіменовано в Раду Народних Комісарів_головою став Х. Раковський, на місцях – ревкоми, комбіди.

Інформаційна хвилинка ( повідомлення учня про X. Раковського ).

Учитель:

Крім органів влади формувалися органи для придушення опору противників радянської влади – Всеукраїнська надзвичайна комісія ( ВУНК ), народні суди. Головною силою в системі каральних органів була ВУНК, яку спочатку очолив Ісаак Щварц, а з 2 квітня 1919 року Мартин Лаціс.

Питання до учнів.

Які були особливості формування центрального радянського апарату в Україні в 1919 році?

Учитель:

ІІІ з’їзд КП ( б ) У, який відбувся на початку березня 1919 року проголосив курс на становлення диктатури пролетаріату та побудову соціалізму.

Ще з 1918 року в Росії більшовики почали впроваджувати політику «воєнного комунізму», а з 1919 року ці заходи почали втілюватися і в Україні.

Робота зі схемою ( готується як роздатковий матеріал )

Запитання до учнів:

Якою була політика більшовиків щодо селянства?

Використовуючи метод «Мозкокий штурм» визначити, які були наслідки «воєнного комунізму» в Україні. ( записати на дошці).

ринкові відносини було зруйновано;
економічні зв’язки між містом і селом розірвано;
посилення влади більшовиків;
посилення репресивних заходів;
збільшилося соціальне напруження;

Учитель:

Зрозуміло, що така політика радянської влади не подобалася українському населенню. Тому в 1919 році по всій Україні розгорнувся широкий антибільшовицький опір.

Презентація учня на тему: «Антибільшовицький рух опору в Україні».

Запитання до учнів.

Яким було ставлення до більшовицької політики в Україні з боку різних верств населення. Хто ставав учасником антибільшовицького руху опору?

Учитель:

Влітку 1919 року за право володіти Україною зійшлися білогвардійці та Червона армія.

Під час громадянської війни було сформовано з прихильників білого руху Добровольчу армію, яку очолив генерал царської армії А. Денікін.

19 травня денікінці почали наступ. І вже до кінця липня 1919 року над Києвом і майже всім Правобережжям було встановлено денікінський контроль.

Війська ЗУНР та УНР об’єдналися для боротьби з більшоаиками. Почався наступ і 30 серпня 1919 року Червона Армія залишила Київ. Але порозуміння між українськими арміями та білогвардійцями не відбулося.

Наприкінці літа 1919 року українські війська опинилися в « трикутнику смерті» - між білою, червоною та польськими арміями.

Першою припинила збройний опір УГА. 5 листопада УГА перейшла на сторону Денікіна.

Директорія розпалася. Щоб врятувати армію УНР генерал М. Омельянович – Павленко приймає рішення 6 грудня 1919 року вирушити в рейд по тилах денікінців.

Цей Зимовий похід тривав понад п’ять місяців. С. Петлюра у грудні 1919 року розпочав переговори з урядом Польщі про спільні дії проти Радянської Росії.

Наприкінці літа 1919 року білогвардійці окупували майже всю Україну.

Робота в групах.

1 група. Дати характеристику денікінського режиму у внутрішній політиці?

2 група. Дати характеристику зовнішній політиці А. Денікіна.

3 група. Боротьба з повстанськими загонами.

Виступ учнів з кожної групи, скласти узагальнюючу таблицю «Денікінський режим».

Запитання до учнів.

Чому денікінський режим викликав таку реакцію населення?

Учитель:

11 жовтня радянські війська розпочали контрнаступ.І вже наприкінці 1920 року вся Україна була очищена від денікінців. Але залишки білогвардійців змогли закріпитися в Криму, там було сформовано за підтримки Антанти Руську армію, яку очолив генерал Врангель. Але більшовикам спільно з махновцями вдалося в січні- лютому 1920 року звільнити всю Україну.

Більшовики знову відновили свою владу. Вищим законодавчим та виконавчим органом влади став створений 11 грудня 1919 року Всеукревком, який очолив Г. Петровський.

Було відновлено діяльність ВУЦВК та РНК України ( лютий 1920 року), було відновлено політику « воєнного комунізму». І хоч Україна формально визнавалася незалежною, але вона повністю контролювалася більшовиками.

V. Узагальнення та закріплення по темі.

За методикою « Дискусійна сітка Алвермана» дати відповідь на питання: « Чи могли більшовики без застосування сили встановити свою владу на Україні?»

Протягом 1-2 хвилин учні записують у дві колонки аргументи «за» і «проти», після чого обговорюють в парах написане. Потім учні діляться на групи за поглядами і кожна з утворених груп відстоює свою думку. Відбувається диспут. Цей метод дає змогу виховувати в учнів толерантність, повагу до думки інших.

ТАК	«Чи могли більшовики без застосування сили встановити свою владу в Україні?»	НІ

Відповісти на проблемне завдання уроку.

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання: опрацювати матеріал підручника, підготувати

повідомлення про генералів А. Денікіна та Врангеля.

Blog

Створення Центральної Ради. I універсал Центральної Ради та його значення. V. Узагальннення та закріплення вивченого матеріалу VI. Підсумок урок