Зміст

Вид материала

Документы

Содержание Вплив аероіонного складу повітря Вплив на зір 1.3. Як діє ЕМП на здоров'я 1.4. Як захиститись від ЕМП Методична частина 2.2. Методи дослідження електромагнітного поля

Подобный материал:

• Єрьомін Розміщення продуктивних сил Зміст, 1769.51kb.
• Міністерство освіти І науки україни перечинський професійний ліцей, 202.74kb.
• Організація та зміст навчально –в виховної роботи у днз, 81.03kb.
• Збірник державних стандартів, 1247.56kb.
• Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 128.75kb.
• Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 127.69kb.
• Процеси прийняття рішення І управління зміст процесу управління, 283.85kb.
• Поняття та зміст комунального управління, 500.89kb.
• Завдання та зміст виробничої програми підприємства Показники виробничої програми підприємства, 123.69kb.
• План Поняття та зміст юридична деонтологія > Юридична діяльність: поняття та зміст, 476.58kb.

Комп'ютер як джерело електростатичного поля.

При роботі монітора на екрані кінескопа накопичується електростатичний заряд, що створює електростатичне поле (ЕСтП). У різних дослідженнях, при різних умовах виміру значення ЕСтП коливалися від 8 до 75 кВ/м. При цьому люди, що працюють з монітором, здобувають електростатичний потенціал. Розкид електростатичних потенціалів користувачів коливається в діапазоні від -3 до +5 кВ. Коли ЕСтП суб'єктивно відчувається, потенціал користувача служить вирішальним фактором при виникненні неприємних суб'єктивних відчуттів. Помітний внесок у загальне електростатичне поле вносять електризуються від тертя поверхні клавіатури і миші. Експерименти показують, що навіть після роботи із клавіатурою, електростатичне поле швидко зростає з 2 до 12 кВ/м. На окремих робочих місцях в області рук реєструвалися напруженості статичних електричних полів більше 20 кВ/м.

За узагальненими даними, у працюючих за монітором від 2 до 6 годин на добу функціональні порушення центральної нервової системи відбуваються в середньому в 4,6 рази частіше, ніж у контрольних групах, хвороби серцево-судинної системи - в 2 рази частіше, хвороби верхніх дихальних шляхів - в 1,9 рази частіше, хвороби опорно-рухового апарату - в 3,1 рази частіше. Зі збільшенням тривалості роботи на комп'ютері співвідношення здорових і хворих серед користувачів різко зростає [6].

Дослідження функціонального стану користувача комп'ютера, проведені в 1996 році в Центром електромагнітної безпеки, показали, що навіть при короткочасній роботі (45 хвилин) в організмі користувача під впливом електромагнітного випромінювання монітора відбуваються значні зміни гормонального стану і специфічні зміни біострумів мозку. Особливо яскраво і стійко ці ефекти виявляються в жінок. Помічено, що у груп осіб (у даному випадку це склало 20%) негативна реакція функціонального стану організму не проявляється при роботі з ПК менше 1 години. Виходячи з аналізу отриманих результатів зроблено висновок про можливість формування спеціальних критеріїв професійного відбору для персоналу, що використовує комп'ютер в процесі роботи.

Вплив аероіонного складу повітря. Зонами, що сприймають аероіони в організмі людини, є дихальні шляхи й шкіра. Єдиної думки щодо механізму впливу аероіонів на стан здоров'я людини немає [8].

Вплив на зір. До зорового стомлення користувача ВДТ відносять цілий комплекс симптомів: поява "завіси" перед очима, очі втомлюються, робляться болючими, з'являються головні болі, порушується сон, змінюється психофізичний стан організму. Необхідно зазначити, що скарги на зір можуть бути пов'язані як із згаданими вище факторами ВДТ, так з умовами освітлення, станом зору оператора і інше. Синдром тривалого статистичного навантаження (СТСН). У користувачів дисплеїв розвивається м'язова слабкість, зміни форми хребта. У США визнано, що СТСН - професійне захворювання 1990-1991 років з найвищою швидкістю поширення. Під час вимушеної робочої пози, при статичної м'язової навантаженні м'язів ніг, плечей, шиї та рук довго перебувають в стані скорочення. Оскільки м'язи не розслабляються, в них погіршується кровопостачання; порушується обмін речовин, накопичуються біопродукти розпаду і, зокрема, молочна кислота. У 29 жінок з синдромом тривалої статичної навантаження бралася біопсія м'язової тканини, в яких було виявлено різке відхилення біохімічних показників від норми [8].

Стрес. Користувачі дисплеїв часто перебувають у стані стресу. За даними Національного Інституту охорони праці та профілактики профзахворювань США (1990 р.) користувачі ВДТ більшою мірою, ніж інші професійні групи, включаючи авіадиспетчерів, схильні до розвитку стресорних станів. При цьому у більшості користувачів робота на ВДТ супроводжується значному розумовою напругою. Показано, що джерелами стресу можуть бути: вид діяльності, характерні особливості комп'ютера, що використовується програмне забезпечення, організація роботи, соціальні аспекти. Робота на ВДТ має специфічні стресові фактори, такі як час затримки відповіді (реакції) комп'ютера при виконанні команд людини, "здатність до навчання командам управління" (простота запам'ятовування, схожість, простота використання та інше), спосіб візуалізації інформації і т.д. Перебування людини в стані стресу може призвести до змін настрою людини, підвищенню агресивності, депресії, дратівливості. Зареєстровані випадки психосоматичних розладів, порушення функції шлунково-кишкового тракту, порушення сну, зміна частоти пульсу, менструального циклу. Перебування людини в умовах довго чинного стрес-фактора може призвести до розвитку серцево-судинних захворювань [8].


1.3. Як діє ЕМП на здоров'я


У СРСР широкі дослідження електромагнітних полів були розпочаті в 60-і роки. Був накопичений великий клінічний матеріал про несприятливий дії магнітних і електромагнітних полів, було запропоновано ввести нове нозологічне захворювання "Радіохвильова хвороба" або "Хронічне ураження мікрохвилями". Надалі, роботами вчених було встановлено, що, по-перше, нервова система людини, особливо вища нервова діяльність, чутлива до ЕМП, і, по-друге, що ЕМП має т.зв. інформаційним дією при впливі на людину в інтенсивності нижче граничної величини теплового ефекту. Результати цих робіт були використані при розробці нормативних документів. У результаті нормативи були встановлені дуже жорсткими і відрізнялися від американських і європейських кілька тисяч разів (наприклад, у Росії ГДР для професіоналів 0,01 мВт/см²; в США - 10 мВт/см²) [7].

1.3.1. Біологічна дія електромагнітних полів.

Експериментальні дані як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників свідчать про високу біологічну активність ЕМП у всіх частотних діапазонах. При відносно високих рівнях опромінюючого ЕМП сучасна теорія визнає теплової механізм впливу. При відносно низькому рівні ЕМП (наприклад, для радіочастот вище 300 МГц це менше 1 мВт/см²) говорити про не температурному або інформаційному характері впливу на організм. Механізми дії ЕМП в цьому випадку ще мало вивчені. Численні дослідження в області біологічної дії ЕМП дозволять визначити найбільш чутливі системи організму людини: нервова, імунна, ендокринна і статева. Ці системи організму є критичними. Реакції цих систем повинні обов'язково враховуватися при оцінці ризику впливу ЕМП на населення.

Біологічний ефект ЕМП в умовах тривалого багаторічного впливу накопичується, в результаті можливий розвиток віддалених наслідків, включаючи дегенеративні процеси центральної нервової системи, рак крові (лейкози), пухлини мозку, гормональні захворювання. Особливо небезпечні ЕМП можуть бути для дітей, вагітних (ембріон), людей із захворюваннями центральної нервової, гормональної, серцево-судинної системи, алергіків, людей з ослабленим імунітетом.

1.3.2. Вплив на нервову систему.

Велика кількість досліджень та зроблені монографічні узагальнення, дають підставу віднести нервову систему до однієї з найбільш чутливих систем в організмі людини до впливу ЕМП. На рівні нервової клітини, структурних утворень по передачі нервових імпульсів (синапсі), на рівні ізольованих нервових структур виникають істотні відхилення при впливі ЕМП малої інтенсивності. Змінюється вища нервова діяльність, пам'ять у людей, які мають контакт з ЕМП. Ці особи можуть мати схильність до розвитку стресових реакцій. Певні структури головного мозку мають підвищену чутливість до ЕМП. Зміни проникності гемато-енцефалічний бар'єр може призвести до несподіваних несприятливих ефектів. Особливу високу чутливість до ЕМП виявляє нервова система ембріона [10].

1.3.3. Вплив на імунну систему.

В даний час накопичено достатньо даних, що вказують на позитивний вплив ЕМП на імунологічну реактивність організму. Результати досліджень вчених дають підстави вважати, що при дії ЕМП порушуються процеси імуногенезу, частіше в бік їх пригнічення. Встановлено також, що у тварин, опромінених ЕМП, змінюється характер інфекційного процесу - час інфекційного процесу обтяжується. Виникнення аутоімунітету пов'язують не стільки зі зміною антигенної структури тканин, скільки з патологією імунної системи, в результаті чого вона реагує проти нормальних тканинних антигенів. Відповідно до цієї концепції. основу всіх аутоімунних станів становить першу чергу імунодефіцит по тимус-залежної клітинної популяції лімфоцитів. Вплив ЕМП високих інтенсивностей на імунну систему організму проявляється пригнічуючий ефект на Т-систему клітинного імунітету. ЕМП можуть сприяти неспецифичному обмеження імуногенезу, посилення утворення антитіл до тканин плоду і стимуляції аутоімунної реакції в організмі вагітної самки [10].

1.3.4. Вплив на ендокринну систему і нейрогуморальну реакцію.

У роботах вчених ще у 60-і роки в трактуванні механізму функціональних порушень при впливі ЕМП провідне місце відводилося змін у гіпофіз-наднирковозалозної системи. Дослідження показали, що при дії ЕМП, як правило, відбувалася стимуляція гіпофізарно-адреналінової системи, що супроводжувалося збільшенням вмісту адреналіну в крові, активацією процесів згортання крові. Було визнано, що однією з систем, рано і закономірно заохочуючи в реакцію організму на вплив різних факторів зовнішнього середовища, є система гіпоталамус-гіпофіз-кора надниркових залоз. Результати досліджень підтвердили це положення [10].

1.3.5. Інші медико-біологічні ефекти.

З початку 60-х років в СРСР були проведені широкі дослідження з вивчення здоров'я людей, які мають контакт з ЕМП на виробництві. Результати клінічних досліджень показали, що тривалий контакт з ЕМП у НВЧ діапазоні може призвести до розвитку захворювань, клінічну картину якого визначають, перш за все, зміни функціонального стану нервової та серцево-судинної систем. Було запропоновано виділити самостійне захворювання - радіохвильова хвороба. Це захворювання, на думку авторів, може мати три синдрому у міру посилення важкості захворювання:

1. астенічний синдром;
   
2. астено-вегетативний синдром;
   
3. гіпоталамічний синдром.
   

Найбільш ранніми клінічними проявами наслідків впливу ЕМ-випромінювання на людину є функціональні порушення з боку нервової системи, які проявляються перш за все у вигляді вегетативних дисфункцій неврастенічного і астенічного синдрому. Особи, які тривалий час перебували в зоні ЕМ-випромінювання, пред'являють скарги на слабкість, дратівливість, швидку стомлюваність, ослаблення пам'яті, порушення сну. Нерідко до цих симптомів приєднуються розлади вегетативних функцій. Порушення з боку серцево-судинної системи проявляються, як правило, нейроциркуляторною дистонією: лабільність пульсу та артеріального тиску, схильність до гіпотонії, болі в області серця й інші. Відзначаються також фазові зміни складу периферичної крові (лабільність показників) з подальшим розвитком помірної лейкопенії, нейропенія , еритроцитопенія. Зміни кісткового мозку носять характер реактивного компенсаторного напруги регенерації. Зазвичай ці зміни виникають в осіб за родом своєї роботи постійно знаходилися під дією ЕМ-випромінювання з досить великою інтенсивністю. Працюючі з МП і ЕМП, а також населення, що живе в зоні дії ЕМП скаржаться на дратівливість, нетерплячість. Через 1-3 роки у деяких з'являється почуття внутрішньої напруженості, метушливість. Порушуються увагу і пам'ять. Виникають скарги на малу ефективність сну і на стомлюваність. Враховуючи важливу роль кори великих півкуль і гіпоталамуса в здійсненні психічних функцій людини, можна очікувати, що тривале повторне вплив гранично допустимих ЕМ-випромінювання (особливо в дециметровому діапазоні хвиль) може повести до психічних розладів [9].

1.4. Як захиститись від ЕМП


Організаційні заходи щодо захисту від ЕМП До організаційних заходів із захисту від дії ЕМП належать: вибір режимів роботи випромінює устаткування, що забезпечує рівень випромінювання, що не перевищує гранично допустимий, обмеження місця і часу перебування в зоні дії ЕМП (захист відстанню і часом), позначення і огородження зон з підвищеним рівнем ЕМП.

Захист часом застосовується, коли немає можливості знизити інтенсивність випромінювання у цій точці до гранично допустимого рівня. У діючих ГДР передбачена залежність між інтенсивністю густина потоку енергії і часом опромінення.

Захист відстанню ґрунтується на падінні інтенсивності випромінювання, яке назад пропорційно квадрату відстані і застосовується, якщо неможливо послабити ЕМП іншими заходами, в тому числі і захистом часом. Захист відстанню покладена в основу зон нормування випромінювань для визначення необхідного розриву між джерелами ЕМП і житловими будинками, службовими приміщеннями і т.п. Для кожної установки, що випромінює електромагнітну енергію, повинні визначатися санітарно-захисні зони в яких інтенсивність ЕМП перевищує ГДР. Межі зон визначаються розрахунком для кожного конкретного випадку розміщення випромінюючої установки при роботі їх на максимальну потужність випромінювання і контролюються за допомогою приладів. Відповідно до ГОСТ 12.1.026-80 зони випромінювання захищаються або встановлюються попереджувальні знаки з написами: «Не входити, небезпечно!».

1.4.1. Інженерно-технічні заходи щодо захисту населення від ЕМП.

Інженерно-технічні захисні заходи будуються на використанні явища екранування електромагнітних полів безпосередньо в місцях перебування людини або на заходах щодо обмеження емісійних параметрів джерела поля. Останнє, як правило, застосовується на стадії розробки вироби, що служить джерелом ЕМП. Радіовипромінювання можуть проникати в приміщення, де знаходяться люди через віконні і дверні прорізи. Для екранування оглядових вікон, вікон приміщень, скління стельових ліхтарів, перегородок застосовується металізоване скло, що володіє екрануючими властивостями. Така властивість склу надає тонка прозора плівка або окислів металів, найчастіше олова, або металів - мідь, нікель, срібло і їх поєднання. Плівка має достатньої оптичної прозорість і хімічну стійкість. Будучи нанесеною на одну сторону поверхні скла вона послаблює інтенсивність випромінювання в діапазоні 0,8 - 150 см на 30 дБ (у 1000 разів). При нанесенні плівки на обидві поверхні скла ослаблення досягає 40 дБ (в 10000 разів) [4].

Для захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань в будівельних конструкціях як захисних екранів можуть застосовуватися металева сітка, металевий лист або будь-яке інше провідне покриття, у тому числі і спеціально розроблені будівельні матеріали. У ряді випадків досить використання заземленої металевої сітки, що поміщається під лицювальний або штукатурний шар. Як екранів можуть застосовуватися також різні плівки і тканини з металізованим покриттям. В останні роки в якості радіоекрануючих матеріалів отримали металізовані тканини на основі синтетичних волокон. Їх отримують методом хімічної металізації (з розчинів) тканин різної структури і щільності. Існуючі методи отримання дозволяє регулювати кількість наноситься металу в діапазоні від сотих часток до одиниць мкм і змінювати поверхневий питомий опір тканин від десятків до часток Ом. Екранувальні текстильні матеріали мають малою товщиною, легкістю, гнучкістю, вони можуть дублюватися іншими матеріалами (тканинами, шкірою, плівками), добре поєднуються зі смолами і латексами [4].

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА


2.1. Об`єкт досліджень


В якості об’єкту дослідження виступає вплив ЕМП на людину. Для того щоб результати можливо було порівнювати, на момент дослідження будуть підтримуватись такі самі умови як і до початку експерименту.

Предметом дослідження буде поведінка випробуваного в ході експерименту, тобто як він буде себе вести на різні подразники при опроміненні на протязі одного місяця, двох, трьох, чотирьох, п'яти і шести місяців.


2.2. Методи дослідження електромагнітного поля


Земля з моменту свого існування зазнавала впливу електромагнітного випромінювання Сонця і Космосу. Цей вплив викликало складні, взаємопов'язані явища у магнітосфері й атмосфері Землі, що впливають самим безпосереднім чином на живі організми біосфери і середовище існування.

Як показує дослідження електромагнітних полів процеси еволюції і становлення життя на планеті сприяли адаптації людства до природного електромагнітного випромінювання, що панує в такі далекі часи і практично нешкідливому в сьогоденні.

Однак, заміри електромагнітних полів дозволяють із повною відповідальністю говорити про те, що науковий і технічний прогрес сприяли не тільки збільшенню загального фону, але і якісному його зміни. З'явилися такі поняття як постійні та змінні електромагнітні поля, електромагнітні поля промислової частоти та діапазону радіочастот. Обговоримо це питання більш докладно.

Контроль електромагнітних полів зробив можливим об'єднати хвилі, що мають електромагнітну природу і відмінні довжини хвиль в єдину групу. У неї входять радіохвилі (довжина хвилі до 1 мм), оптичні воли (довжина хвилі до 100 нм), що включають у себе інфрачервоні, видимі, ультрафіолетові хвилі, і іонізуючі воли (довжина хвилі до 100 пм), що об'єднали рентгенівські і γ - хвилі.

Повсякденне життя з її джерелами електромагнітного впливу в тій чи іншій мірі піддає кожного з нас впливу тих самих випромінювань, і підтвердженням тому можуть бути виміри електромагнітних полів.

У будинках і квартирах нашими «сусідами» є розподільні пристрої та проводка, побутові прилади і електрична апаратура, якими буквально нашпиговане наша оселя, що здається абсолютно безпечним.

Вимірювання електромагнітних полів в офісних приміщеннях до найбільш поширеним джерел відносить персональні електронно-обчислювальні машини, організаційну техніку, силові кабелі і проводку.

Додатково до вищесказаного, відкрита місцевість і всі процеси переміщення людини можуть характеризуватися такими джерелами, як лінії електропередач, радіо передавачі та транспорт (метро, ​​електрички, трамваї). Ну і, звичайно ж, не потрібно забувати про джерела професійного характеру, медичному обладнанні та засобах стільникового зв'язку, а підставою для цього можуть бути виміри електромагнітних полів.

В даний час у нашій країні діють санітарно-гігієнічні норми, що регулюють рівні електромагнітного випромінювання і є по ряду параметрів найжорсткішими у світі. Відповідно до них, контроль електромагнітних полів являетсяобязательним заходом при проектуванні, реконструкції, будівництві житлових, громадських та промислових будівель, розміщенні передавальних радіотехнічних об'єктів, ліній електропередач та на робочих місцях персоналу, пов'язаного з експлуатацією джерел полів.

Екологічне дослідження електромагнітних полів проводиться за такими напрямками:

- Електромагнітні поля промислової частоти;

- Електромагнітні поля радіочастот;

- Інфрачервоне випромінювання (теплове);

- Видиме випромінювання (оптична);

- Лазерне випромінювання;

- Ультрафіолетове випромінювання;

- Рентгенівське випромінювання;

- Гама – випромінювання;

Найважливішим завданням вимірювання електромагнітних полів є забезпечення безпеки населення, заснованої на експериментальних вимірах і своєчасному проведенні раціональних захисних заходів.

На даний момент стандарти, що регламентують безпеку стільникових телефонів, характеризують рівень випромінювання параметром SAR (Specific Absorption Rates - питомий коефіцієнт поглинання), одиниця виміру - ват на кілограм. SAR визначає енергію електромагнітного поля, що виділяється в тканинах за одну секунду.

У різних країнах показники допустимого SAR різняться. У Європі допустиме значення випромінювання становить 2 Вт / кг. У США обмеження більш жорсткі: федеральна комісія зі зв'язку США (FCC) сертифікує лише ті стільникові апарати, SAR яких не перевищує 1,6 Вт / кг. Такий рівень випромінювання не приводить до істотного нагрівання тканин, стверджують фахівці.

Проте ж, відзначимо, що питання про вплив електромагнітного випромінювання на організм людини досі відкрите. Всесвітня Організація Охорони Здоров'я заснувала спеціальний Міжнародний проект по вивченню електромагнітних полів (ЕМП) та їх вплив на здоров'я людини. Особливо фахівців цікавлять поля радіочастотного діапазону, які створюються мобільними терміналами або базовими станціями стільникового зв'язку. Як відомо, інтенсивність радіочастотного діапазону - сигналу, переданого базовими станціями аналогічна радіо чи телевізійного сигналам, і в сотні разів нижче радіочастотного діапазону - сигналу, виробленому мобільним телефоном.

Сьогодні ще не отримані достовірні підтвердження того, що використання мобільного телефону або тривалий вплив сигналу від базової станції викликають які-небудь зміни в стані здоров'я людей. ВООЗ протягом останніх 10-ми років всіляко стимулює дослідження в цій області. Проте ні в одній науковій публікації, або в результатах досліджень не відзначено свідоцтв шкідливого впливу радіочастотного діапазону на людину.

Стільниковий зв'язок забезпечується випромінює базовими станціями і мобільними радіотелефонами користувачів-абонентів. Серед встановлених в одному місці антен базових станцій є як передають, так і приймальні антени, які не є джерелами ЕМП. Виходячи з технологічних вимог побудови системи стільникового зв'язку, діаграма спрямованості антен у вертикальній площині розрахована таким чином, що основна енергія випромінювання (більше 90%) зосереджена в досить вузькому промені. Він завжди спрямований у бік від споруд, на яких знаходяться антени базовими станціями, і вище прилеглих будівель, що є необхідною умовою для нормального функціонування системи.

На Україні допустима інтенсивність електромагнітного поля визначається за Європейськими правилами показником SAR.

Як показує світовий досвід, тривалий вплив електромагнітних полів на організм людини може спровокувати до розвитку як уроджених, так і набутих вад організму, появі хронічних захворювань, зниження імунітету, репродуктивних, вегетативних, серцево-судинних і нервово-психічних захворювань.

Імунна система зменшує викид у кров спеціальних ферментів, що виконують захисну функцію, відбувається ослаблення системи клітинного імунітету.

Ендокринна система починає викидати в кров більша кількість адреналіну, як наслідок, зростає навантаження на серцево-судинну систему організму. Відбувається згущення крові, в результаті чого клітини недоотримують кисень.

Зміни в нервовій системі видно неозброєним оком. Як вже зазначалося вище, ознаками розладу є дратівливість, швидка стомлюваність, ослаблення пам'яті, порушення сну, загальна напруженість, розгубленість.

В даний час доведено, що хвилі від мобільні телефони стимулюють зміни на клітинному рівні, викликають порушення генного порядку, сприяють появі хворих клітин і хвороботворних пухлин. На початку XXI століття шотландський учений Вільям Стюарт встановив, Що під впливом мікрохвильового випромінювання мобільних телефонів у дощових черв'яків змінюється структура білка. «Живі тканини просто підсмажується на кшталт шматка м'яса в НВЧ-печі», - робить висновок дослідник.

Але якщо з дією мобільного телефону під час розмови все зрозуміло, тоді як пояснити те що, навіть у вимкненому стані стає гірше?

На цю точку зору є доволі цікава гіпотеза про тонкі фізичні поля. У режимі очікування мобільний телефон випромінює "нетеплові" або "інформаційні" ЕМП і аномальну складову не електромагнітної природи, що є ТФП. За певних умов, остання може з'явитися причиною виникнення ряду серйозних захворювань.

Тут доречно звернути увагу на останні дослідження, проведені в нашій країні, в інституті Вейцмана, групою вчених-біологів під керівництвом професора Роні Сегера [11].

Дослідження підтверджують зв'язок шкідливого випромінювання апаратів стільникового зв'язку з можливим виникненням у користувачів ракових пухлин.

Не зупиняючись на подробицях цих досліджень, скажемо тільки, що вчені довели, що навіть п'ятихвилинне опромінення клітин тварин і людини частотами, адекватними спектру випромінювання мобільних телефонів, при значно зниженої потужності, призводить до початку поділу клітин. При цьому виділяється позаклітинна кіназа - природна речовина, що стимулює ділення і зростання кліток. Однак, як відзначають вчені, кіназа виділяється зазвичай і при початку утворення ракових пухлин. Що стосується режиму очікування, то в цьому плані ніяких заходів для захисту користувачів не зроблено. А якщо врахувати, що "середній" користувач розмовляє по мобільному зв'язку, приблизно, 1-2 години на день, то в режимі очікування він носить апарат на собі протягом 10-12 годин. Таким чином, виникає серйозна загроза здоров'ю користувачів стільникового зв'язку. Тут слід зазначити, що стільникові телефони випуску останніх років випромінюють шкідливі поля і у вимкненому стані.

Найбільш часто зустрічаються ТФП, названі нами рівноважними. Такі поля характеризуються наявністю на обох сторонах плоского носія (джерела) різних знаків поляризації. Їх називають полями позитивної поляризації, або "правообертальними", при правому обертанні радіестезічного інструменту (маятника) в процесі тестування, або полями негативною поляризації, "лівообертальними", при лівому обертанні маятника. Позитивними ТФП ми назвемо поля з двостороннім позитивною поляризацією, а негативними - з двостороннім негативною поляризацією. Якщо тестовані поля відносяться до біологічно активних речовин тобто впливають на біологічні об'єкти, наприклад, на людський організм, то рівноважні і позитивні поля роблять, в більшості випадків, благотворний вплив на функціональний стан організму, а негативні поля можуть бути причиною виникнення тієї чи іншої хвороби.

Існує ще один зручний критерій, який дозволяє класифікувати ТФП з урахуванням їх впливу на функціональний стан організму людини. Цей критерій базується на ново виявлених параметрах польових структур, заснованих на методі векторної біолокації, запропонованому професором М. Гольдфельд [12]. Коротко, суть його полягає в тому, що характер польових структур визначається за положенням проекції результуючого вектора на площині XZ.

Так, рівноважним полям відповідає кут нахилу проекції цього вектора, рівний 45 градусам. Позитивним і негативним полям - цей же вектор але з кутом нахилу більше і менше 45 градусів, відповідно. Положення результуючого вектора можна тестувати або спеціальним приладом, створеним автором методу, або різними радіестезічними інструментами.

Знаючи значення SAR, яке приводиться у документації по використанню приладу, можна розрахувати значення електричного поля та густини току в тканинах людини за допомогою формул 1 та 2.


_ (1)


де E – електричне поле;

ρ – густина тканин людини;

σ – електрична провідність тканин людини.


_ (2)


де J – густина току в тканинах людини, викликана дією електричного та магнітного поля.

З формули 1 слідує, що електричне поле буде дорівнювати


_ (3)


Таким чином ми отримаємо значення для порівняння з нормами встановленими в нашій країні.

Потрібно відзначити, що значення SAR визначається при роботі телефону на максимальній потужності. На практиці потужність передавача телефону залежить від конкретних умов, при цьому, як правило, чим краще якість зв'язку в точці місцезнаходження абонента, тим менша потужність. Хоча насправді рівень потужності передавача на мобільному телефоні управляється з базової станції. Діапазон регулювання пікової потужності в телефонах - приблизно від 2 Вт до 20 мВт - тобто різниця між максимальною і мінімальною потужністю близько ста разів. У телефонах CDMA також використовується аналогічна система регулювання потужності. Тому при користуванні мобільним телефоном слід дотримуватися кількох простих правил, які дозволять звести потужність передавача телефону до мінімально можливого в кожному конкретному місці значенням:

1. Тримати телефон при розмові слід так, щоб не затуляти антену рукою. У телефонах із вбудованою антеною, як правило, не слід торкатися рукою верхньої (або, рідше, нижній) третини корпусу;
   
2. При розмові у приміщення (крім великих торгових центрів, вокзалів і т. д., де оператори зв'язку можуть встановлювати локальні базові станції) по можливості слід підходити до вікна;
   
3. Перебуваючи в зоні невпевненого або порівняно слабкого прийому (менше половини шкали на телефоні), слід звести тривалість розмов до мінімуму, по можливості замінювати голосове спілкування на SMS;
   
4. Якщо доводиться часто дзвонити з автомобіля, встановіть виносну автомобільну антену. Металевий корпус легкового автомобіля значно погіршує умови для передачі сигналу від телефону до базової станцією, тому потужність зростає;
   
5. У момент встановлення з'єднання мобільні телефони зазвичай працюють на більшій потужності, ніж під час розмови, тому при вихідному дзвінку слід підносити слухавку до вуха тільки через кілька секунд після набору номера (момент встановлення з'єднання у більшості телефонів можна визначити з індикації на дисплеї);
   

У експерименті в якості джерела ЕМП буде використовуватись мобільний телефон Nokia 7310 у режимі очікування в період сну випробуваного.

Інформація щодо сертифікації коефіцієнта питомого поглинання SAR.

Цей мобільний пристрій відповідає рекомендаціям щодо випромінювання радіохвиль.

Мобільний пристрій випромінює та приймає радіохвилі. Він розроблений таким чином, щоб не перевищувати рекомендовані міжнародними вимогами обмеження на вплив, що спричиняється радіохвилями. Ці вимоги були розроблені незалежною науковою організацією ICNIRP (Міжнародна комісія із захисту від неіонізуючої радіації) і мають запас надійності для гарантування безпеки всім особам незалежно від віку або стану здоров’я.

У вимогах щодо випромінювання для мобільних пристроїв використовується одиниця вимірювання, яка називається коефіцієнтом питомого поглинання (SAR). Ліміт коефіцієнта питомого поглинання у вимогах ICNIRP становить 2,0 Вт/кг на 10 грам живої тканини. Вимірювання питомого коефіцієнта поглинання проводяться в стандартних робочих положеннях, коли пристрій випромінює найвищий сертифікований рівень енергії в усіх діапазонах частот, що перевіряються. Фактичний коефіцієнт питомого поглинання пристрою під час роботи може бути нижчим за максимальне значення, оскільки пристрій розроблений таким чином, що він використовує лише потужність, достатню для підтримання зв’язку з мережею. Потужність змінюється в залежності від багатьох факторів, наприклад, від відстані до базової станції. Згідно зі вказівками ICNIRP, найвище значення коефіцієнта питомого поглинання для цього пристрою під час користування біля вуха становить 0,96 Вт/кг.

При використанні аксесуарів і додаткових пристроїв значення коефіцієнта питомого поглинання може змінюватися. Значення коефіцієнта питомого поглинання можуть відрізнятися в залежності від національних вимог щодо вимірювання і тестування та від діапазону частот мережі.

Перед початком досліджень потрібно поставити деякі умови які будуть зберігатися протягом усього експерименту. Для того щоб можна було порівнювати результати отримані під час досліджень з початковими, вирішено створити умови в яких випробуваний перебував останній місяць перед початком експеримент. А також врахувати що піддослідним є людина і на підставі раніше проведених досліджень різними структурами вибрати час при якому буде помітно вплив ЕМП, але після припинення експерименту випробуваний зможе реабілітуватися і повернутися в початковий стан, стан до початку експерименту. З урахуванням усіх цих вимог був складений список умов в яких буде перебувати випробуваний і завдання, які він буде виконувати протягом усього експерименту.

Список умов:

1. Кімнатна температура повинна бути 21 °С _ 1 °С;

2. Вологість повітря не повинна бути в межах 50-60 %;
   
3. Поміщення повинно провітрюватись не менше 1 година на добу.
   

Список завдань:

1. Випробуваний повинен кожен день лягати в один й той самий час;
   
2. Випробуваний повинен прокидатися в один й той самий час;
   
3. Випробуваний повинен раз на тиждень вимірювати тиск та пульс;
   
4. Випробуваний повинен раз на день проводити фізичні вправи для перевірки стану здоров’я;
   
5. Випробуваний не повинен підмінювати прилади джерела ЕМП;
   
6. У разі різкого погіршення здоров’я випробуваний повинен негайно припинити дослідження та звернутися до лікарів для проведення обстеження;
   
7. Випробуваний не повинен порушувати умови експерименту;
   
8. Випробуваний не повинен порушувати розпорядок денний;
   
9. Випробуваний повинен виконувати завдання вчасно.