Міжнародна асоціація академій наук
| Вид материала | Документы |
- 1. Назва модуля, 29.08kb.
- 1. Міжнародні валютно-фінансові організації, 138.94kb.
- Конспект лекцій для напряму підготовки 030503 «Міжнародна економіка» для підготовки, 851.43kb.
- Конспект лекцій для напряму підготовки 030503 «Міжнародна економіка» для підготовки, 850.06kb.
- Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті", Харківська обласна державна адміністрація,, 484.13kb.
- Назва реферату: Міжнародні економічні відносини Розділ, 150.35kb.
- Міжнародна магістерська програма імеss бременська Міжнародна школа суспільних наук, 164.67kb.
- М. Київ) Державний університет «Вища школа економіки» (Росія) Міжнародна академія соціально-економічних, 98.4kb.
- Міжнародна журналістика – 2002 київ 2002, 2743.9kb.
- Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу, 84.2kb.
Кашпаров А. В., Левчук С.Е.
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (НУБиП Украины); ул. Героев Обороны, 15, 03041 Киев, Украина, тел: (044) 5640098, факс (044) 5260790
E-mail: akashparov@rambler.ru
В результате Чернобыльской катастрофы в атмосферу было выброшено (2-6)1010 Бк 129I (T1/2=15.7 ·106 лет). Это привело к изменению отношения 127I/129I на огромных территориях. 129I может служить маркером загрязнения территории 131I в первые дни Чернобыльской катастрофы для реконструкции дозовых нагрузок на население, что особо подчеркнуто в выводах Чернобыльского форума МАГАТЭ. Экспериментальные значения равновесных коэффициентов накопления (Кн) 125I, используемого в качестве аналога 129I, в основные сельскохозяйственные культуры (пшеница, редис, салат и спаржевая фасоль) были получены в ходе многолетних экспериментальных работ УкрНИИСХР на дерново-подзолистой и серой лесной почвах, а также на черноземе типичном и луговом. В данных почвах, являющихся типичными для Украины, в широких пределах изменялись агрохимические характеристики, содержание гумуса (0.84%) и стабильного йода (0.56.2 мг/кг), а также равновесные значения коэффициентов распределения йода (Kd12112 мл/г).
Наибольшие величины коэффициентов накопления растениями радиойода были получены на дерново-подзолистой почве - 0,01-0,03 и 0,001-0,005 для остальных почв. Наименьшие значения Кн были получены для зерна пшеницы: 0,001 для дерново-подзолистой почвы и 0,0001-0,0003 для остальных почв. Удельная активность радиойода в соломе пшеницы была на два порядка выше по сравнению с зерном. Не наблюдалось значимой вертикальной миграции радиойода из пахотного горизонта почв, а также его возгонки. После поступления в почву на протяжении первых 10-50 дней происходила интенсивная фиксация радиойода почвой с выходом на квазиравновесное состояние – незначительное изменение Kd.
На основании полученных УкрНИИСХ экспериментальных данных были впервые установлено наличие корреляции (R= -0.84 -0.95), а также получены обратно пропорциональные зависимости коэффициентов накопления 125I в различных сельскохозяйственных культурах от взаимнокоррелирующих между собой характеристик: коэффициентов распределения йода-125 (коэффициент парной корреляции для разных растений и почв составил 0.84 -0.95) и стабильного йода в почве, а также содержания в почве гумуса и стабильного йода. Наличие обратно пропорциональной зависимости между коэффициентами корневого накопления йода определенными растениями и его содержанием в почве указывает на то, что содержание в сельскохозяйственных растениях стабильного йода является постоянным на разных типах почв и не зависит от содержания в них йода.
Чернобыльская авария - ВКЛАД в развитие современной теоретической радиоэкологии
Кутлахмедов Ю.А., Родина В.В., Пчеловская С.А., Саливон А.Г, Огородник А.Н.
Інститут клеточной биологии и генетической инженерии НАНУ, ул Академика Заболотного 148, 03680 Киев-143, Украина, тел.(044):2578244,
E-mail: ecoetic@yandex.ru
Теоретическая радиоэкология не обладала заметным выбором моделей и параметров пригодных для оценок и расчетов радиоэкологических процессов в разного типа экосистемах. Кыштымская и, особенно, Чернобыльская авария показали четкую необходимость развития именно теоретических исследований в данной области. Доминирующие исследования по мониторингу радионуклидных загрязнений в экосистемах, конечно необходимы, но не достаточны, и без использования широкого круга теоретических моделей трудно сделать заметные обобщения для продуктивного использования обилия имеющихся данных.
1. Нами были созданы теория и модели радиоемкости в современной радиоэкологии. Предложен новый подход к оценке состояния биоты экосистемы - по поведению параметра радиоемкости. По результатам проведенных экспериментов предложенные параметры оказались способными четко отображать влияние факторов на биоту и опережать по своим реакциям биологические ростовые показатели. Показано, что реакция параметров радиоемкости может служить в качестве экологического градусника, измеряющего состояние и благополучие биоты, и быть мерой для эквидозиметрической оценки влияния радиационного и химического факторов. Разработаны и построены модели для оценки параметров радиоемкости разных типов экосистем – наземных, водных, лесных, горных, луговых и городских экосистем.
2. Разработаны модель и параметр для оценки синергизма действия комбинированных факторов. Показано, что в динамике роста биоты в экосистемах характер взаимодействия разных факторов меняется от синергизма до антагонизма. Показана ведущая роль процессов восстановления при действии на биоту радиационного и химического факторов. Фактор экологической емкости и радиоемкости конкретного элемента экосистемы и/или ландшафта (Fj ) определяется с использованием камерних моделей:
Fj = ∑aij /(∑ aij + ∑ aji ),
где ∑aij - сумма скоростей перехода поллютантов и трасеров из разных составляющих экосистеми в конкретный элемент экосистемы, согласно камерних моделей, а ∑ aji – сумма скоростей перехода поллютантов и трасеров из исследуемой камеры J - в другие составляющие экосистемы сопряженных с ними.
3. Теоретический анализ радиоемкости ландшафтов. Исследования показывают, что скорость передвижения радионуклидов в ландшафте определяется, в основном, несколькими характеристиками. Используя параметры управляющие перераспределением радионуклидов в ландшафте построены карты динамики загрязнения ландшафта 137Cs и карта перераспределения в через 10, 20 и 30 лет после аварии.
ВПЛИВ РАДІОНУКЛІДІВ ЗРОШУВАЛЬНИХ ВОД ПІВДНЯ УКРАЇНИ НА ФОРМУВАННЯ РАДІАЦІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА БІОТУ
Майдебура О.П.
Херсонський державний аграрний університет, 73006 Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, Україна
E-mail: siteparig@mail.ru
Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до сильного забруднення води Дніпра радіоактивними продуктами розпаду урану, серед яких основними дозоутворюючими радіонуклідами на теперішній час є довгоживучі 90Sr і 137Cs. Матеріали багатьох радіоекологічних досліджень у водних системах річки Дніпро показали що радіонукліди що випали внаслідок Чорнобильської аварії поступово переходять у річні системи та мігруючи у водних компонентах переміщаються до низу по течії в регіони інтенсивного зрошувального землеробства.
В Херсонській області зрошення є необхідним фактором підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Зрошування земель в цьому регіоні відбувається за рахунок вод Дніпровського басейну. І хоч рівень забруднення водойм в низові Дніпровського каскаду натепер не перевищує Державних гігієнічних нормативів, але треба враховувати, що 90Sr і 137Cs – це штучні радіонукліди і призводять до додаткового неприродного опромінення живих організмів, в тому числі людини, малими дозами іонізуючої радіації. Дія малих доз радіації на екосистеми є найактуальнішою проблемою сьогодення радіобіології і радіоекології.
Радіонуклідний аналіз води Дніпровського басейну, що формує зрошувальну систему Херсонської області показав, що з 1991 року і до теперішнього часу концентрація 90Sr Чорнобильського походження в низові Дніпра стабілізувалась і складає 70–100 мБк/л. Концентрації 137Cs з 1991 року проявляє тенденцію до стійкого зниження до 40–80 мБк/л, що значно не досягає допустимих рівнів. Основним депо радіоактивних ізотопів в водних екосистемах Дніпровського басейну є донні відкладення, які акумулювали до 90% всіх радіонуклідів. Вміст 90Sr і 137Cs в донних відкладеннях складає 15–25 Бк/кг. З водних рослин в низові Дніпра найбільшим за вмістом 90Sr характеризуються нитчасті водорості, концентрація 90Sr в них складає 6–12 Бк/кг. Із риб найбільша концентрація 90Sr і 137Cs зафіксована в плотві.
Серед більшості як вітчизняних, так і зарубіжних радіобіологів панує думка про відсутність нешкідливих доз іонізуючої радіації. Іонізуюче випромінювання навіть у невеликих дозах, що перевищують природний радіаційний фон лише у декілька разів може виступати як індуктором, так і прискорювачем багатьох біологічних ефектів, зокрема канцерогенезу. В порівнянні з великими дозами ефекти малих доз мають іншу природу і для зниження їх впливу потрібні інші методи і методології, ніж у випадку великих доз.
Хоча Херсонський регіон вважається відносно чистим щодо радіоактивного забруднення, але враховуючи основне положення радіобіології про відсутність нешкідливих доз іонізуючого випромінювання, вважаємо за потрібне продовжувати дослідження про джерела формування ефективної еквівалентної дози опромінення іонізуючої радіації населення Херсонської області, в тому числі за рахунок інкорпорованих радіонуклідів, які надходять в організм з продуктами харчування.
НАКОПИЧЕННЯ РАДІОНУКЛІДІВ РИБАМИ В УМОВАХ ДНІПРОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
Маренков О.М., Дворецький А.І., Білокоь Г.С.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, пр. Гагаріна 72, 49010 м. Дніпропетровськ, Україна.
Е-mail: dvoretsk@list.ru, gidrobs@yandex.ru
Основними радіоактивними забруднювачами водойм Дніпропетровщини виступають хвостосховища колишнього ВО «Придніпровський хімзавод» (м. Дніпродзержинськ), котрі розташовані поблизу пойми рр. Дніпро та Коноплянка. Внаслідок видобутку та переробки уранової сировини в них накопичилось близько 42 млн. т радіоактивних відходів, котрі разом з опадами та підземними водами потрапляють до екосистеми водосховища. Домінуючими забруднювачами виступають техногенно-підсилені природні радіонукліди 226Ra і 232Th, котрі відносяться до надзвичайно токсичних радіоактивних речовин групи А. Значно погіршилась радіоекологічна ситуація в результаті аварії на ЧАЕС, через яку до р. Дніпро потрапили штучні високотоксичні радіонукліди групи Б такі як 137Cs і 90Sr.
Таким чином водойми Придніпровського регіону характеризуються значним антропогенним навантаженням, яке призводить до кризової гідроекологічної ситуації. У зв'язку з цим існує необхідність кількісного та якісного аналізу розповсюдження радіонуклідів в компонентах водних екосистем Дніпровського водосховища. При проведенні комплексних радіоекологічних досліджень необхідно детально зупинитися на вивченні процесів накопичення радіонуклідів прісноводними гідробіонтами, особливо рибами, котрі виступають харчовими об’єктами людини.
Наші дослідження є продовженням моніторингових радіоекологічних досліджень, котрі розпочалися на початку 60-х рр. Було проведено аналіз вмісту природних і штучних радіонуклідів в організмах риб в період до аварії на ЧАЕС, в період аварії, та період після аварії. Найменший вміст радіонуклідів в організмі риб спостерігався в доаварійний період, найбільший – в період аварії. Сучасний поставарійний період характеризується зменшенням вмісту радіонуклідів штучного походження, що пов’язано з поступовим очищенням Дніпровського водосховища в результаті акумуляції даних токсикантів у донних відкладеннях, зменшенням виносу радіонуклідів із забруднених територій, зниження їх концентрації у воді, а також з періодом їх піврозпаду.
В результаті досліджень процесів накопичення радіонуклідів рибами в період 2008-2011 рр. спостерігається узагальнена тенденція акумуляції радіонуклідів за схемою хижаки-іхтіофаги (щука, судак) – факультативні хижаки (чехоня, головень, окунь) – еврифаги (карась сріблястий) – бентофаги (лящ, короп, плітка) – фітофаги (білий товстолобик). Це пов’язано з процесами біоакумуляції та біомагніфікації радіонуклідів по харчовому ланцюгу. Найбільший вміст радіонуклідів спостерігається в організмах хижаків, оскільки вони займають вершини трофічних ланцюгів. Досить високий їх вміст відмічений у рибах-еврифагах, що зумовлено достатньо різноманітною за видовим складом кормовою базою (водна рослинність, зоопланктон, зоо- та фітобентос) та великою варіабельністю вмісту радіонуклідів в даних кормових компонентах. Найменший вміст спостерігається у білому товстолобику, фітопланктофазі.
QUOTAS OF FOOD PRODUCTS, WHICH HAVE BEEN GROWN ON THE RADIOACTIVE CONTAMINATED GROUNDS, IN FORMING OF THE DOZE OF INTERNAL IRRADIATION OF WOMEN OF FERTILITY AGE
Matasar I.T.*, Matasar T.V.**
* Si "Research centre for radiation medicine" NAMS of Ukraine National medical university, Ukraine, Kiev
** Doctor-pediatrist of a children's polyclinic of №1 of Kiev, Kiev (02140), Ukraine, (0674662818)
Е-mail: matasar@ya.ru
Calculation of sizes of quotas of food stuffs, which radioactive cesium forms a doze of an internal irradiation, has huge not only preventive, but also socially-hygienic importance.
For women of fertility age, potentially having an opportunity to become pregnant, it is necessary to have qualitative and high-grade nutrition, from which depends not only current of pregnancy, but also the health of the future child. In conditions of influence of the ionizing irradiation the realization of hygienic actions directed on reduction of the size of a doze of an irradiation of fetus, are extremely actual.
Doze of an internal irradiation for the products which have grown on the radioactive contaminated grounds, nowadays determine by activity of 137Cs.
For the determination of the size of dozes of an internal irradiation we have studied features of the nutrition of pregnant women which were born and live on the radioactive contaminated territories. The contingent for inspections were formed by means of a method of casual sample among women age of 18-29 years constantly living in contaminated owing to Chernobyl Accident villages of the Kiev area. An actual nutrition was studied by means of 24-hour biographical-polling method. The grocery set and the chemical compound of food rations was studied with use recommended by WHO programs "Dk-2". On the basis of the received data the size of a doze of an internal irradiation has been calculated.
It is established, that in 1987 y. the greatest contribution to formation of the doze of an internal irradiation was provided with milk (39.8 %) which during 1987-1992 y. was the basic source of radioactive cesium. Since 1992 y. such product becomes meat, specific activity 137Cs in which, since 1992 y. has sharply grown and in 1995 y. made 1380,0+36,0 Bk/kg. High levels of contained radioactive cesium in the specified product remain and now.
Presently, usage of the fresh-water fish from local reservoirs, the quota of the doze of an internal irradiation due to 137Cs would make 21.5 %. The following product behind the percentage contribution to the doze of an internal irradiation would be bread (11.3 %), potato (10.3 %) and other vegetables (6.7 %) of local production. Other food stuffs would provide less than one percent from the doze of an internal irradiation due to 137Cs.
For the prevention of growth of sizes of the doze of an internal irradiation and preservation of health of women of fertility age it is necessary to carry out immediately the complex of the socially-hygienic measurements directed on the increasing of ecologically safe food products. Careful quality assurance of agricultural products of local manufacture will result not only the reduction of individual and collective dozes of an irradiation, but also will render preventive maintenance from radiation loading on the genofund of the nations and will give an opportunity to avoid influence of the radiating factor on the occurrence of deformities of development and will influence on a birth of healthy children.
Закономерности биогеохимической миграции 90Sr по компонентам экосистемы севастопольской бухты Чёрного моря после аварии на ЧАЭС
Мирзоева Н.Ю., Архипова С.И., Коркишко Н.Ф., Мигаль Л.В.
Институт биологии южных морей им. А.О. Ковалевского НАН Украины; проспект Нахимова, 2, 99011 г. Севастополь, Крым, Украина, тел.: (0692) 550079, факс: (0692) 557813
E-mail: natmirz@mail.ru
По результатам мониторингового радиоэкологического исследования компонентов водной экосистемы Севастопольской бухты Чёрного моря был рассчитан запас 90Sr, который в 2009 г. составил: в воде – 2243,6 МБк, в поверхностном слое донных отложений – 17,65 МБк, в мидиях (Mytilus galloprovincialis) – 27,43 МБк, в водорослях (Cystoseira crinita) – 13,79 МБк, в рыбах (Merlangius merlangus euxinus) – 2,8 кБк. Определено, что общий запас этого радионуклида в водной толще бухты уменьшился к 2009 году на 11.1 ГБк, или на 83 % от его содержания в 1986 г. При этом на радиоактивный распад 90Sr пришлось 51,0 % от этой величины. По нашим данным скорость самоочищения водной толщи экосистемы Севастопольской бухты от 90Sr в среднем составляет 0,5 ± 0,08 ГБк в год. Эта оценка может служить для целей прогнозирования процессов самоочищения бухты Севастополя. Считаем, что основными факторами, влияющими на процесс самоочищения бухты, являются: радиоактивный распад радионуклида и водообмен экосистемы с открытой акваторией моря. Приняв сумму запасов 90Sr во всех компонентах экосистемы Севастопольской бухты за 100%, определили долю вклада каждого компонента экосистемы в депонирование и перераспределение 90Sr на всем временном промежутке исследования. Полученные нами результаты свидетельствуют о том, что основной запас 90Sr (97,3 %) в 1986 г. находился во всем объёме водной массы экосистемы. С течением времени (с 1986 по 2009 гг.) и на фоне уменьшения концентрации исследуемого радионуклида в среде, его процентное распределение по компонентам экосистемы практически остается прежним. В 2009 г. основной запас 90Sr также находился в водной толще (97,4 %). Установлены закономерности изменения концентрации 90Sr в воде, индикаторных видах водорослей, моллюсков, рыб, а также в донных отложениях. Показано, что тренды изменения концентрации 90Sr в воде, водорослях и моллюсках во времени с достаточной степенью адекватности описываются экспоненциальными функциями. С 1987 г. отмечалось экспоненциальное изменение концентрации 90Sr в воде бухты с периодом уменьшения концентрации вдвое за каждые – 8.8 года, в бурых водорослях за – 4.9 года, а в моллюсках за – 6.7 года. Динамика концентрации 90Sr в мидиях совпадала с таковой в воде Севастопольской бухты Чёрного моря с некоторым (до 4-х лет) запаздыванием реакции моллюсков на изменение концентрации радионуклида в воде. К 1999 г. концентрации 90Sr в воде, гидробионтах этого района моря снизились и к 2009 г. не превышали уровни, предшествовавшие аварии на ЧАЭС.
РОЗПОДІЛ ЗНАЧЕНЬ ПОТУЖНОСТІ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ ГАММА-ВИПРОМІНЮВАННЯ В ЛІСОБОЛОТНИХ ЕКОСИСТЕМАХ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ
М’ясковська О.С.
Житомирський національний агроекологічний університет; вул. Старий Бульвар 7, 10008 Житомир, Україна, тел.:(097)9780164
E-mail: myaskovochka@e-mail.ua
Визначення потужності експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінення на території України проводиться щоденно. Гамма-фон на більшій частині території Житомирського Полісся знаходиться у межах 5–25 мкР/год, що близько до природних рівнів.
За тривалий період після Чорнобильської катастрофи у лісоболотних екосистемах відбувся перерозподіл радіонуклідів, зокрема 137Cs, між компонентами екосистем – ґрунтом, деревним ярусом, трав’яно – чагарниковим та моховим ярусами лісової рослинності. Таким чином, кожний лісоболотний біогеоценоз являє собою своєрідне об’ємне джерело іонізуючого випромінювання.
Дослідження проводилися у 2010 році в ДП «Лугинський лісгосп». Пробні площі представлені різними ценозами і типами лісоболотних екосистем – мезотрофних, мегооліготрофних.
На всіх обстежених ділянках було проведене вимірювання ПЕД гамма-випромінювання в повітрі і на поверхні ґрунту. Гамма-зйомка проводилась по регулярній сітці (із заходу на схід, із сходу на захід) на поверхні ґрунту і на висоті 1м від неї. Вимірювання ПЕД гамма-випромінювання проводилася приладом ДБГ-06Т.
Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на пробних площах коливається від 5 до 23 мкР/год.
Середня величина ПЕД гамма-випромінювання для пробних площ становить: ПП-1 h=1м від поверхні ґрунту 9,88±0,26 - поверхня грунту 13,46±0,25; ПП-2 h=1м від поверхні ґрунту 13,13±0,23 - поверхня грунту 15,13±0,32; ПП-3 h=1м від поверхні ґрунту 9,96±0,26 - поверхня грунту 10,31±0,24.
Діапазон коефіцієнта варіювання ПЕД гамма-випромінювання на висоті 1м від поверхні грунту на пробних площах коливається від 17,71% на ПП-2 до 26,22% на ПП-1, відповідні значення ПЕД гамма-випромінювання на поверхні грунту коливається від 18,9% на ПП-1 до 22,85% на ПП-3.
Дані проведених досліджень показують значну просторову неоднорідність радіоактивного забруднення.
Порівняльний аналіз середніх значень ПЕД гамма-випромінювання свідчить про те, що на всіх досліджених пробних площах ці показники на поверхні грунту вищі у порівнянні з показниками на висоті 1м від поверхні грунту. Це може бути пояснено тим, що в ґрунті міститься найбільша частка валового запасу 137Cs від усієї екосистеми (81-96%).
Виявлено, що на кожній пробній площі існують окремі плями з підвищеними значеннями ПЕД, які межують з відносно чистими у радіаційному відношенні ділянками.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ КЛАССА РАСТВОРИМОСТИ РАДИОНУКЛИДОВ В АЭРОЗОЛЯХ ОБЪЕКТА «УКРЫТИЕ»
Одинцов А. А., Огородников Б. И.
Институт проблем безопасности АЭС НАН Украины, ул. Кирова 36-а, Чернобыль, Киевской обл., 07270, Украина, тел.: (04593) 51772, факс (04593) 51901
E-mail: aaodin@mail.ru
Известно, что поведение радиоактивных веществ в организме при ингаляционном поступлении определяется соотношением процессов их удержания, перераспределения и выведения. Время удержания на месте осаждения и степень доступности материала для перераспределения в другие ткани напрямую определяется скоростью и полнотой растворения. Количественно это определяется классом растворимости аэрозоля F , M, S.
Динамику перехода радионуклидов из аэрозольных фильтров в имитатор легочной жидкости изучали в статических условиях в течение 35 сут.
Определена степень и скорость растворимости радиоактивных аэрозолей, отобранных в 2005 и 2007 гг. из системы «Байпас» объекта «Укрытие» в дистиллированной воде, имитаторах легочной жидкости, имитаторе блочной воды и соляной кислоте с концентрацией 0,1 моль/л. Показано, что степень растворимости радионуклидов 90Sr, 137Cs, 238,239,240Pu и 241Am зависит от химического состава жидкости.
Кинетику растворения исследуемых аэрозолей описали с помощью двухэкспоненциальной модели согласно уравнению: A(t)/A0 = ae – λ1t + be – λ2t , где А(t) – содержание активности на фильтре в момент времени t, Бк; А0 – исходное содержание активности на фильтре при t = 0, Бк; a – доля нуклида, способная к относительно быстрому растворению; λ1 – константа скорости быстрого растворения , сут-1; b – доля нуклида, подвергаемая медленному растворению; λ2 – константа скорости медленного растворения , сут-1. Параметры растворения аэрозолей по 137Cs в различных жидкостях приведены в таблице.
| Параметры растворения | Имитатор легочной жидкости | Дистиллированная вода | Имитатор «блочной» воды | 0,1 моль/л HCl |
| Фракция а, % | 40-50 | 10 | 11 | 41 |
| λ1, сут-1 | 1,5 - 1,7 | 1,7 | 1,0 | 2,2 |
| Фракция b, % | 50 - 60 | 90 | 89 | 59 |
| λ2, сут-1 | 0,0027 - 0,0046 | 0,0011 | 0,0052 | 0,0026 |
Проведенные эксперименты показали, что в аэрозолях, находившихся в объекте «Укрытие» около половины количества 137Сs относилось к классу F (быстрое растворение), остальное – к классу S (медленное растворение). Переход 90Sr в ИЛЖ частично относился к классу М (промежуточная скорость растворения), но в основном к классу S. ТУЭ 239+240Pu и 241Am полностью попадали в класс S. Таким образом, исследованные, аэрозоли, попадающие в организм в результате дыхания, можно рассматривать как труднорастворимые.
ОЦІНКА БІОГЕННОЇ МІГРАЦІЇ 137Cs І 90Sr НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ АГРОЛАНДШАФТАХ ПІВДЕННОЇ ЧАСТИНИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Перцьовий І.В., Розпутній О.І.
Білоцерківський національний аграрний університет, Соборна площа 8/1, 09117, Біла Церква, Київська обл., Україна, тел.: (04563) 51288
E-mail: percevyi@yandex.ru
В Україні внаслідок Чорнобильської катастрофи радіоактивного забруднення зазнала майже вся територія Полісся та значна частина лісостепової зони на південь від Києва. Нами було проведено комплексну оцінку біогенної міграції 137Cs і 90Sr у трофічному ланцюгу ґрунт – рослина – тварина на радіоактивно забруднених агроландшафтах лісостепової зони України на прикладі ТОВ «Іванівське» Білоцерківського району Київської області.
Результати досліджень показали, що із зерном виноситься від 2,7х10-4 до 2,7х10-3 % 137Cs та від 1,7х10-3 до 2,8х10-2 % 90Sr, а з вегетативною масою рослин 4,3х10-4 – 9,8х10-3 % 137Cs і 9,9х10-3 – 1,5х10-1 % 90Sr, що містяться у 0 – 30 см шарі ґрунту. Інтенсивність виносу 90Sr з ґрунту на порядок вища ніж 137Cs. Накопичення 137Cs і 90Sr в урожаї продукції рослинництва прямо пропорційно залежить від щільності забруднення ґрунтів. Залежно від виду сільськогосподарських культур коефіцієнти переходу 137Cs з ґрунту у зерно пшениці озимої, кукурудзи, пшениці ярої, ячменю становлять відповідно: 0,01; 0,01; 0,03; 0,03 та 90Sr – 0,10; 0,11; 0,28; 0,38. У зерно гороху, сої та гречки коефіцієнти переходу 137Cs, відповідно, складають – 0,12; 0,24; 0,26 і 90Sr – 0,46; 0,20; 0,25.
Концентрація 137Cs і 90Sr у молоці корів прямо пропорційно залежить від їх активності в середньодобовому раціоні. В середньодобовий надій молока корів з добового раціону переходило 4,30 – 6,44 % 137Cs і 1,03 – 1,40 % 90Sr. Коефіцієнт переходу 137Cs в 1 л молока складав від 0,43 до 0,72 % та 0,11 – 0,14 % 90Sr.
Перехід 137Cs і 90Sr у яловичину знаходиться у прямій пропорційній залежності від їхнього вмісту в середньодобовому раціоні. У м’язовій тканині бичків на відгодівлі концентрувалося 1,44 – 3,47 % 137Cs і 0,01 – 0,03 % 90Sr, а в кістковій – 0,01 – 0,02 % 137Cs і 0,29 – 0,48 % 90Sr, що надходили з кормом за період відгодівлі. Коефіцієнт переходу 137Cs в 1 кг м’язової тканини становив 5,45±0,26 % і 0,058±0,007 % 90Sr та в кісткову – 5,47±0,77 % 90Sr.
Основна частка 137Cs і 90Sr (до 90 %), що надходить з рослинними кормами в організм великої рогатої худоби, переходить у гнойову масу. Кратність накопичення 137Cs і 90Sr у гнойовій масі корів складає 0,87 – 0,89. Гнойова маса великої рогатої худоби є джерелом вторинного забруднення ґрунту й сприяє міграції та перерозподілу 137Cs і 90Sr по агроландшафтах.
Використання гнойової маси на радіоактивно забруднених угіддях господарства не призведе до суттєвого збільшення рівня забруднення ґрунтів 137Cs і 90Sr, а внесення її у ґрунти на умовно чистих територіях буде суттєвим джерелом вторинного забруднення ґрунтів, що зумовлює необхідність обмеження використання гнойової маси, отриманої на радіоактивно забруднених територіях тільки в межах господарств, де вона виробляється.
РАДИОХЕМОЭКОЛОГИЯ ЧЕРНОГО МОРЯ ДО (1956-1986 гг.) И ПОСЛЕ (1986-2011 гг.) ЧЕРНОБЫЛЯ
Поликарпов Г.Г., Егоров В.Н., Гулин С.Б., Лазоренко Г.Е., Мирзоева Н.Ю., Стокозов Н.А., Терещенко Н.Н,. Цыцугина В.Г.
Институт биологии южных морей им. А.О. Ковалевского НАН Украины, пр. Нахимова, 2, Севастополь, 99011, Украина.
Е-mail: g.polikarpov@ibss.org.ua
Формирование с 1956 г. на Севастопольской биологической станции им. А.О. Ковалевского АН СССР лаборатории радиобиологии, развернутой вскоре в отдел радиационной и химической биологии ИнБЮМ, опередило в этой области другие страны на Черном и Средиземном морях, а создание на ее базе новой тогда дисциплины – морской радиоэкологии означало научный приоритет нашей организации. Наряду с чисто научными исследованиями по радиоэкологии морских организмов, ее коллектив изначально участвовал также непосредственно в прикладных разработках, связанных с острыми практическими международными проблемами: (а) предлагавшемся в 1950-ые гг. сбросе твердых высокорадиоактивных отходов западных ядерных держав в глубины Черного моря для вечного захоронения и (б) последствиями атмосферных радиоактивных выпадений для морских экосистем в результате интенсивных ядерных и термоядерных испытаний в открытых средах в 1950-х–1960-х гг. Объединенными, включая наши, усилиями ученых, обе эти проблемы были решены в пользу защиты окружающей среды.
Закономерности взаимодействия морских организмов с радиоактивными загрязнениями, входящими в состав радиоактивных отходов, были изучены нашим коллективом до принятия в 1984 г. моратория на удаление твердых радиоактивных отходов в моря и океаны. В этот период радиоэкологи ИнБЮМ сформулировали новые направления – морскую радиохемоэкологию и морскую динамическую радиохемоэкологию, разработали теорию радиоизотопного и минерального обмена морских организмов, предложили концептуальную модель хронического действия ионизирующих излучений во всем возможном диапазоне мощностей доз, ввели понятие экологической емкости среды в отношении загрязнений, приступили к изучению хемоэкологии глубинных черноморских вод.
Авария на ЧАЭС 26 апреля 1986 г. сразу переключила наши исследования на изучение динамики радиоэкологических процессов чернобыльского происхождения от водоема-охладителя ЧАЭС через каскад днепровских водохранилищ и Северо-Крымский канал до Черного и Эгейского морей. В результате изучения этих процессов в течение четверти века установлено возникновение потенциально-критических радиационно-экологических зон в устьевых районах крупных рек северо-западной части Черного моря, а также определены потоки выноса чернобыльских радионуклидов через Босфор в моря Средиземноморского бассейна. В результате физических и биогеохимических процессов время пребывания 137Cs и 90Sr в водной среде Черного моря составило 25-40 % от времени жизни 97 % их атомов. После радиоактивного загрязнения в результате аварии на ЧАЭС радиационно-экологическая обстановка в Черном море не превышала допустимых дозовых и цитогенетических критериев, а также определялась мощностью поглощенных доз ионизирующих излучений естественно-радиоактивного 210Ро.
МНОГОЛЕТНЯЯ ДИНАМИКА ТРАНСФОРМАЦИИ ТОПЛИВНОЙ КОМПОНЕНТЫ В ДОННЫХ ОТЛОЖЕНИЯХ ПРИ ОСУШЕНИИ ВОДОЕМОВ 30-КМ ЗОНЫ ЧАЭС
Процак В.П., Кашпаров В.А., Левчук С.Е., Малоштан И.М.
Украинский институт сельскохозяйственной радиологии Национального университета биоресурсов и природопользования Украины; ул. Машиностроителей 7, п.г.т. Чабаны, Киево-Святошинский р-н, Киевская обл., 08162, Украина, тел: (38044)5261246, факс: (38044)5260790,
E-mail: valik@uiar.org.ua
Результаты авторадиографических и радиохимических исследований указывают, что основная масса радионуклидов топливной компоненты в донных отложениях водоемов 30-км зоны до настоящего времени находится в составе матрицы топливных частиц (ТЧ). Низкая скорость деструкции частиц в таких условиях обусловлена нейтральностью среды (рН~7) и дефицитом кислорода. В случае понижения уровня воды в водоемах или их осушении на оголившихся площадях начинаются интенсивные процессы почвообразования, обусловленные аэрацией, окислением органических остатков и изменением климатических условий. Как следствие происходит деструкция ТЧ и переход радионуклидов в биологически доступные формы. Оценка динамики данного процесса проводилась на территории осушенных в 2001 году в районе левобережной поймы водоемов. Анализ отобранных образцов грунта показал, что более 90 % активности 90Sr и изотопов плутония на то время находилось в верхнем 1 см слое грунта и в составе ТЧ. В течении трех лет произошло зарастание оголенных участков растительностью. Повторный отбор послойных образцов грунта был произведен в 2009 г. Водный рН почвы составил 4.97. Исследование форм нахождения 90Sr методом последовательных экстракций показало, что за 8 лет в сложившихся условиях разрушилось около 77 % ТЧ. Оценка форм нахождения 90Sr в слое 0-20 см приведена в таблице 1, а их распределение по глубине на рис. 1.
Таблица 1. Баланс форм нахождения 90Sr в слое 0-20 см.
| Год | % 90Sr в мобильных формах | % 90Sr в составе ТЧ | |||
| водная | ацетатная | 1М НСl | 8М НNO3 | остаток | |
| 2001 | 0.6 | 10 | 89.4 | ||
| 2009 | 2 | 49 | 26 | 9 | 14 |
А
вторадиография подтвердила наличие остатка недорастворившихся ТЧ. Процесс деструкции ТЧ в донных отложениях при осушении водоемов может быть описан кинетическим уравнением первого порядка: dA/dt=-kA. Произведена оценка константы трансформации: k=0.08±0.01 год-1. Данное значение соответствует k, полученным для растворения ТЧ в почвах.Исследование Проявлений Биотического фактора в радиационно-загрязненных материалах объекта «Укрытие»
Рыбалка В.Б.*, Сенюк О.Ф.*, Смирнова Г.Ф.**, Сербинович В.В.***, Канцева И.Н.***, Петелин Г.И.*, Ковалев В.А.*
*Институт проблем безопасности АЭС НАНУ, ул. Кирова, 36-А, 07270, Чернобыль, Киевская обл., тел.:(04593)51572, факс (04593)51901;
**Институт микробиологии и вирусологии им. Заболотного НАНУ, ул.академика Заболотного, 154, Киев, 03680, тел.: (044)5261179, факс: (044)5262379;
***МПП «Химтехсервис»; ул. Моторная, 8-В, 65085, Одесса, Украина, тел.: тел.: (0482)473862, факс: (0482)473862
Е-mail: Rybalka_Valery@email.ua
Проблемы познания механизмов миграции радионуклидов в почвенных экосистемах исследовались на протяжении длительного периода времени. Наибольшую актуальность этот вопрос приобрел после Чернобыльской катастрофы, когда огромные пространства оказались загрязненными нуклидами цезия, стронция, плутония, америция.
В решении проблем экологической безопасности объекта «Укрытие» важными направлениями являются мониторинг послеаварийного состояния топливосодержащих материалов в объекте «Укрытие», в загрязненных радионуклидами иловых массах в водных скоплениях объекта «Укрытие», а также исследование аэрозолей, образующихся в помещениях объекта.
С использованием световой и электронной микроскопии, электрофореза, традиционных микробиологических методов проведено исследование ряда факторов, которые являются причинами изменения физико-химических характеристик форм содержания радионуклидов.
Показано, что основным фактором, обеспечивающим изменение форм содержания радионуклидов в загрязненных материалах является жизнедеятельность микроорганизмов. Наиболее значимые полученные результаты: открытие прочного связывания биослизями частиц облученного ядерного топлива в помещениях объекта «Укрытие»,наличие связывания большей части 137Cs в загрязнениях стен помещений объекта «Укрытие» органическим веществом биотического происхождения, обнаружении фактов коррозии облученного ядерного топлива под действием микробиоты, присутствия в аэрозолях объекта «Укрытие» спор микроорганизмов, биослизей, содержащих радиоцезий, связанный с органическим веществом.
Приведены примеры изменения сорбционных свойств ионообменных материалов под. влиянием жизнедеятельности микроорганизмов.
Выделены и исследованы микроорганизмы, обеспечивающие селективное связывание радиоцезия, рассмотрены приемы их использования в целях дезактивации загрязненных материалов и кондиционирования радиоактивных отходов.
Показаны возможности переработки жидких радиоактивных отходов объекта «Укрытие» с использованием микробных сообществ и метаболитов микроорганизмов.
ВЛИЯНИЕ ИОНИЗИРУЮЩЕГО ИЗЛУЧНИЯ НА СВЯЗЫВАЮЩИЕ СВОЙСТВА ПРИРОДНЫХ МИКРОБНЫХ СООБЩЕСТВ
Рыбалка В.Б.*, Сенюк О.Ф.*, Смирнова Г.Ф.**, Сербинович В.В.***, Канцева И.Н.***, Петелин Г.И.*, Ковалев В.А.*
*Институт проблем безопасности АЭС НАНУ, Кирова, 36-А, 07270, Чернобыль, тел.: (04593)51572, факс (04593)51901; **Институт микробиологии и вирусологии им. Заболотного НАНУ, ул. академика Заболотного,154, Киев, 03680, тел.: (044)5261179, факс: (044)5262379; ***МПП «Химтехсервис»; Моторная, 8-В, 65085, Одесса, тел.: тел.: (0482)473862, факс: (0482)473862, Украина
Е-mail: Rybalka_Valery@email.ua
Первичный этап взаимодействия биоты экосистемы с радионуклидным загрязнением состоит в воздействии внешнего ионизирующего излучения на сообщество живых (микро)организмов. Для исследования влияния мощности поглощенной дозы и вида ионизирующего излучения проведено культивирование биоты на природном питательном субстрате с использованием внешнего излучения от специально изготовленных рабочих источников. Поскольку для развивающегося микробного сообщества невозможно рассчитать дозу для одного микроорганизма каждого вида и дозу для среднего удельного содержания биомассы микробиоты в субстрате, в работе использовали расчет дозы, поглощенной в объеме субстрата. Использованы источники внешнего -, -, -излучений, обеспечивающие мощности поглощенных субстратом доз от 4 до 4800 нГр*с-1 в качестве питательного субстрата –высушенный молотый березовый лист. Через 30 суток питаельный субстрат с развившимся на нем микробным сообществом извлекали из почвы и определяли в нем численность микроорганизмов различных групп, изменение связывающих свойств субстрата по отношению к радионуклидам-индикаторам по методу радиохимического тестирования хелатообразующих свойств смесей веществ неопределенного состава. Микробиологические анализы проводили с использованием высева на агаризованные и жидкие питательные среды по традиционным методикам. Суспензии клеток анализируемых образцов высевали на элективные питательные Полученные результаты указывают, что влияние ионизирующего излучения на численность микроорганизмов в субстрате носит сложный характер. Все виды излучения оказывают как стимулирующий так, и угнетающий характер. Подавление активности одной группы микроорганизмов за счет действия ионизирующего излучения тут же компенсируется повышением численности другой. Как показали данные радиохимического тестирования субсратов, ионизирующее излучения оказывают также влияние на связывающие свойства продуцируемых микробным сообществом метаболитов. Эта зависимость в условиях эксперимента характеризуется пороговым уровнем (примерно 200 нГр*с-1) с последующим пологим ростом изменения связывания трассера (до 4800 нГр*с-1 ). В ряде случав для мощностей поглощенных доз более 4000 нГр*с-1 наблюдается резкое изменении связывающих свойств субстрата. Например, для образцов с источниками на основе Sr-90, изменение дозы на 20% (от 4000 до 4800 нГр*с-1) приводит к изменению связывания трассера в 4-8 раз.
МІГРАЦІЯ РАДІОНУКЛІДІВ В ЛІСОВИХ ГРУНТАХ
Савущик М.П., Давидов М.М.
Державне підприємство «Київська лісова дослідна станція, 07352 с. Лютіж, Вишгородський район Київська обл., Україна, тел./факс (04596) 40347
E-mail: savushik@rambler.ru
Лісова підстилка свіжого субору під сосновими насадженнями Полісся утримує до 15% 137Cs і 90Sr, а малопотужна підстилка свіжого сугруду дубових насаджень містить менше 4% радіонуклідів від їх повного запасу в ґрунті. Решта запасу радіонуклідів припадає на верхні горизонти ґрунту з максимум в 0-5см шарі.
У листяній підстилці дібров Лісостепу знаходиться менше 1% 137Cs і до 2% 90Sr від валового вмісту радіонуклідів в ґрунті. Підстилка і верхній п'ятисантиметровий шар сірих лісових ґрунтів Лісостепу містить 70% 137Cs і 40% 90Sr.
За роки що минули після аварії на Чорнобильській АЕС основна частина радіоцезію і радіостронцію мігрувала з лісової підстилки у верхні шари ґрунту. У разі відсутності стихійних явищ, даний процес відбувається за рахунок природних процесів міграції.
Радіонукліди в сірих лісових суглинних ґрунтах мігрують інтенсивніше, ніж в дерново-підзолистих піщаних. Якщо в останніх 90% радіоцезію і 80% радіостронцію міститься у верхньому 5см шарі і підстилці, то в сірих лісових радіоцезій охопив верхні 10см, а радіостронцій – верхні 15см ґрунтів.
Вміст рухомого 137Cs в 0-5 см шарі ґрунту коливається в межах 2-4%, а в 5-10 см шарі - 7-12%. Кількість рухомого90Sr значно більша і варіює в межах 37-52%. З глибиною відносна кількість рухомого 137Cs збільшується. Розподіл рухомого 90Sr за профілем більш рівномірний.
Істотно відрізняється розподіл радіонуклідів в ґрунтах колишніх сільськогосподарських угідь, які були заліснені після аварії на ЧАЕС в 1988-89рр. У дерново-підзолистих ґрунтах Полісся радіонукліди 137Cs рівномірно розподіляються на глибину колишнього орного шару, який складають верхні 20см ґрунту. Даному процесу сприяла обробка ґрунту в перші післяаварійні роки.
Максимальний вміст радіоцезію припадає на шар 20-25см. Дослідження морфології ґрунтів показує, що саме цей шар є так званою підплужною борозною, яка утворюється в результаті ущільнення ґрунту під час багаторічної оранки на одну і ту ж глибину. Даний шар ґрунту має більшу об'ємну вагу і підвищену щільність, і, відповідно, властивість до сорбції радіонуклідів. В результаті кількість радіоцезію в шарі 20-25см перевищує його вміст у вищерозміщеній товщі.
Розподіл90Sr подібний до 137Cs з тією різницею, що валова кількість радіостронцію в 60 разів менше відповідної кількості радіоцезію, що відповідає співвідношенню цих радіонуклідів у викидах на західному сліді випадінь. Слід також відмітити, що ґрунти на глибині 60-65см і 90-95см показали значущі величини вмісту 90Sr. Вони знаходяться в іллювіальному горизонті і приурочені до червоно-бурих щільних прошарків потужністю 5-7см. Ці глибинні шари підвищеного вмісту90Sr мають максимум вмісту кислотно-розчинної форми заліза.
МІГРАЦІЯ 137Сs І 90 Sr В ГРУНТАХ ПРИБЕРЕЖНОЇ ТЕРИТОРІЇ ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Скиба В.В., Розпутній О.І.
Білоцерківський національний аграрний університет; пл. Соборна 8/1, 09100 м. Біла Церква, Київська область, тел.: (04563) 51288, факс (04563) 53546
Е-mail: volly2005@yandex.ru
Чорнобильська катастрофа призвела до значного радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища. Значного радіаційного впливу зазнали і водні екосистеми Лісостепу України. Зважаючи на масштаби розповсюдження, склад радіаційного викиду та тривалий період напіврозпаду штучних радіонуклідів, питання міграції 137Cs і 90Sr у водних об’єктах залишаються досить актуальними і нині.
Наші дослідження проводились на базі ЗАТ "Таращаплемсільрибгосп" Таращанського району Київської області, в умовах ІІІ та ІV зони радіаційного забруднення Лісостепу України. Обстеження території розміщення водойм показало, що радіонуклідне забруднення в основному обумовлене 137Сs. Щільність забруднення ґрунтів прибережної смуги ставків ІV зони 137Сs складає від 0,71 до 6,13 кБк/м2, а 90Sr – від 0,37 до 2,71кБк/м2. Щільність забруднення ґрунтів прибережної смуги ставків, розташованих у ІІІ зоні 137Сs складає від 12,17 до 226,55 кБк/м2, а 90Sr – від 4,94 до 21,78 кБк/м2. Питома активність 137Сs у ґрунтах прибережної смуги ставків, розташованих у ІV зоні в 1,5 – 3,6 разів, а ставків ІІІ зони у 1,6 – 15,9 разів вища, ніж 90Sr. В середньому співвідношення між активністю 137Cs і 90Sr у ґрунтах ставків IV зони становить 2,4:1, а ставків ІІІ зони – 9,3:1, що свідчить про нерівномірність їх розподілу за радіонуклідним складом. З часом радіонукліди 137Сs і 90Sr, що осіли на поверхню ґрунту, поступово мігрували у глиб ґрунтового профілю. Дослідження вертикальної міграції 137Сs і 90Sr показало, що у ґрунти прибережної смуги ставків ІV зони, 137Сs проник на глибину до 30 см, і основна його частка (75 %) сконцентрована у верхньому 0 – 10 см шарі. Щодо 90Sr, то він проник до глибини 60 см, біля 40 % якого знаходиться у 0 – 10 см. В ґрунтах берегів ставків ІІІ зони, 137Сs проник до глибини 60 см, а 90Sr до 90 см. При цьому слід відмітити, що між питомою активністю 137Сs і 90Sr у ґрунтовому профілі та глибиною їх залягання існує пряма лінійна залежність.
На основі проведених нами досліджень можна зробити висновок, що і на сьогоднішній день території Лісостепу, що зазнали радіоактивного впливу внаслідок аварії на ЧАЕС, мають високу щільність забруднення. Поступово під дією атмосферних опадів та весняних паводків, радіонукліди 137Сs і 90Sr, що формують радіоекологічне забруднення прибережних територій, піддаються міграції і, надходячи у компоненти водойм, приймають участь у формуванні радіоекологічного стану водних екосистем. Такі обставини вимагають проведення постійних моніторингових досліджень, пов'язаних з контролюванням рівня забруднення абіотичних і біотичних компонентів водних екосистем, особливо тих, що використовуються для промислового вирощування прісноводних видів риб.
Миграции радионуклидов в Баренцевом море
Усягина И. С., Матишов Д. Г., Павельская Е. В.
Учреждение Российской академии наук Мурманский морской биологический институт Кольского научного центра РАН; ул. Владимирская 17,
183010 Мурманск, Россия, тел.: (8152) 253981, факс: (8152) 253994
E-mail: usjagina@mmbi.info
Многолетние исследования радиоактивности Баренцева моря свидетельствуют об уменьшении на порядок уровней загрязнения водных масс среднеживущими 137Cs и 90Sr, которое произошло как из-за прекращения испытаний ядерного оружия, сокращения сбросов искусственных радионуклидов в море, естественного распада, так и за счет самоочищения водоема. Вклад глобальных источников загрязнения снижается, и появляется необходимость пересмотреть балансовые оценки формирования современного фона искусственных радионуклидов в Баренцевом море.
Основу оценки баланса радионуклидов в Баренцевом море, как и в любом морском водоеме, составляет схема, отражающая основные процессы поступления, переноса и выведения радионуклидов: приток из разных источников (с атмосферными осадками, с речными водами, из смежных водоемов - Норвежского моря и Белого морей, при сливе жидких радиоактивных отходов); вынос радионуклидов за пределы моря (через Новоземельские проливы - Карские ворота, Югорский Шар, Маточкин Шар, через водные границы Шпицберген – Земля Франца-Иосифа и Земля Франца-Иосифа – Новая Земля); перенос растворенных и взвешенных форм радионуклидов водными массами; седиментация взвешенных частиц вместе с мигрирующими на них радионуклидами; радиоактивный распад.
Приходные и расходные элементы годовых балансов радионуклидов для различных периодов рассчитаны на основании значений средних концентраций 137Cs и 90Sr на границах Баренцева моря в период 1950−2010 гг., полученных в результате обобщения и осреднения данных литературы, а также радиоэкологических исследований ММБИ.
До 1990-х гг. в годовом балансе 137Cs приход превышал расход, с 1990-х по настоящее время наблюдается обратный процесс. Тенденцию доминирования процессов выведения 137Cs над поступлением в Баренцево море можно объяснить вовлечением в очищение моря радиоактивности, накопленной за предыдущие периоды. По нашим оценкам всего с 1950 по 2010 гг. из различных источников поступило 37.4∙103 ТБк 137Cs, а выведено 26.3∙103 ТБк, что составляет 70.2 %.
С 1960-х гг. по настоящее время в балансе 90Sr приход превышал расход. В последнее десятилетие годовой приходный поток 90Sr превышает расходный примерно вдвое. По нашим расчетам, всего в Баренцево море поступило 24.8∙103 ТБк 90Sr, вынесено водными массами через северные и северо-восточные границы 19.6 ∙103 ТБк, что составляет 79.1 %.
Главной составляющей приходных частей годовых балансов радионуклидов в Баренцевом море с 1960 по 2009 гг. является перенос 137Cs и 90Sr по системе течений из Норвежского моря.