Магістерської роботи

Вид материала

Документы

Содержание Розділ 5. охорона праці Таблиця 6.1 Забезпечення працівників підприємств Волинського ОУЛіМГ Таблиця 6.2 Сучасний стан санітарно-побутового забезпечення Волинського ОУЛіМГ Таблиця 6.4 Фінансування заходів на охорону праці, тис. грн. Загальні висновки та рекомендації

Подобный материал:

• Магістерської роботи визначається науковим керівником після обговорення з магістрантом, 402.18kb.
• Методичні рекомендації до виконання магістерської роботи, 748.43kb.
• Методичні вказівки по розробці й оформленню атестаційної магістерської роботи, 736.96kb.
• Тема магістерської роботи, 1698.82kb.
• Методичні рекомендації з написання магістерської роботи для студентів спеціальності, 629.24kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ, 628.82kb.
• Магістерської роботи, 2431.95kb.
• Магістерської роботи, 64.05kb.
• Методичні рекомендації до написання магістерської роботи з соціології, 274.66kb.
• Магістерська програма Науково-методичні основи банківського обслуговування підприємств, 1151.28kb.

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ

Актуальність охорони праці

У процесі трудової діяльності на людину впливає комплекс несприятливих факторів виробничого середовища, психофізіологічних і соціальних навантажень, у результаті впливу яких на організм працюючих, можливі травми і професійні захворювання.

Державна політика України в галузі охорони праці спрямована на створення безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Вона базується на ряді принципів, основними з яких є пріоритет життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних та належних умов праці, підвищення рівня промислової безпеки, комплексного розв’язання завдань з охорони праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Впровадження в практику виробництва ринкових відносин передбачає значне підвищення інтенсифікації та продуктивності праці.

Одним з резервів підвищення ефективності виробництва є вдосконалення методів забезпечення безпеки праці, тому що травматизм визначає істотну частину непродуктивних втрат робочого часу, а боротьба з травматизмом, крім гуманістичного спрямування, має чітко виражений економічний аспект. Безпека праці виступає і як один з факторів, які забезпечують високу продуктивність праці. Доведено, що висока продуктивність праці може бути досягнута тільки в умовах, коли забезпечена безпека праці.

Міжнародний досвід засвідчує, що організація праці, яка ігнорує вимоги гігієни і безпеки праці підриває економічну ефективність підприємств і не може бути основою для сталої стратегії їх розвитку. В концепції ООН про «сталий людський розвиток» безпека розглядається як одна із основних (базисних)потреб людини.

Достойна праця – це, в першу чергу, безпечна праця. Однак щорічно в світі реєструється приблизно 270 млн. нещасних випадків виробничого характеру та 160 млн. професійних захворювань. При цьому близько 2,0 млн. чоловіків і жінок гинуть, а економічні збитки досягають 4 % від світового валового внутрішнього продукту (ВВП), які, до речі, в 2001 році дорівнювали 1,251 тріліона доларів США [].

В Україні щорічно травмується близько 120 тис. людей, з яких приблизно 2,5 тис. – гине, 17 тис. – стають інвалідами, а більш 10 тис. людей одержують профзахворювання.

Величезні втрати робочого часу через непрацездатність потерпілих, що обумовлена умовами праці і обчислюється мільйонами «людино-днів».

Такий стан безпеки праці багато в чому пояснюється тим , що більша частина основних виробничих фондів фізично зношена, морально застаріла, а нові машини вітчизняного виробництва в абсолютній більшості (близько 90%) – не відповідають вимогам безпеки.

І це відбувається в умовах, коли робітник стає найважливішим виробничим капіталом, здоров'я якого, як вважають у розвинутих капіталістичних країнах, вигідно всілякими методами оберігати.

В останні роки простежується чітка тенденція росту питомої ваги травмованих на виробництві через порушення трудової і виробничої дисципліни, правил експлуатації машин, механізмів, устаткування.

Без машин неможливе сучасне виробництво, але саме вони вносять у виробниче середовище найбільше число небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

В усьому цивілізованому світі проводиться сертифікація машин за такими критеріями: безпека, екологічність, взаємосполученість, взаємозаміняємість.

Результати аналізу матеріалів про виробничий травматизм із важким і летальним кінцем свідчать, що частіше травмуються кваліфіковані робітники, що мають, як правило, солідний виробничий стаж [].

Сутність охорони праці полягає у визначенні можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що можуть проявитися при проведенні запланованих для виконання робіт; прогнозуванні моментів прояву зазначених факторів; проведенні необхідних профілактичних заходів.

Основними правовими документами, що регулюють та регламентують охорону праці на підприємстві являються Конституція України, закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю.

Організація охорони праці

Провівши аналіз організації охорони праці в Волинському ОУЛіМГ, варто відмітити про те, що на підприємствах чітко ведеться оперативний контроль за дотриманням встановлених вимог до охорони праці у відповідності до всіх нормативно-правових актів, що регулюють дане питання.

На підприємствах лісового господарства охорона праці організована належним чином. У кожному підприємстві знаходиться кабінет з охорони праці, в кожному структурному підрозділі (лісництві) – куточки з охорони праці, в якому розміщена нормативно-довідкова документація та інша інформація, що стосується охорони праці на виробництві та в загальному на підприємстві. Наявні журнали обліку та навчання по охороні праці, аптечка для надання першої невідкладної допомоги. Відповідно до діючих вимог, регулярно проводяться інструктажі та навчання по охороні праці з різними категоріями персоналу.

На підприємствах управління у відповідності з типовими положеннями НПАОП 0.00-4.26-98 «Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту» і положеннями НПАОП 0.00-3.01-98 «Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства», всі робітники лісгоспів забезпечені засобами індивідуального захисту, причому, майже на 100 % (табл. 6.1). В 2009 році на забезпечення спецодягом та засобами індивідуального захисту робітників підприємств управління у середньому витрачалося біля 191 грн. з розрахунку на одного працівника. Цей показник по комітету лісового та мисливського господарства складає 180 грн.

Відомості про забезпеченість ЗІЗ бралися з форми N 1-УБ «Звіт про стан умов та безпеки праці» за 2009 рік. Більше норми на підприємствах управління не забезпечені по жодному з перерахованих засобів індивідуального захисту.

Таблиця 6.1

Забезпечення працівників підприємств Волинського ОУЛіМГ

засобами індивідуального захисту

Назва показника	Згідно з нормами	Фактично
Чисельність працюючих, яким видаються безкоштовно засоби індивідуального захисту, усього	2868	2860
Спецодяг	2769	2760
Спецвзуття	2356	2352
захисні щитки	205	200
захисні окуляри	189	179
запобіжні пояси	39	36
захисні каски	887	876
Респіратори	86	86
Протигази	0	0
діелектричні рукавиці	45	45
навушники (противушні вкладиші)	265	265

Для санітарно-побутового забезпечення працівників на підприємствах повинні бути обладнані спеціальні приміщення відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87.

До складу санітарно-побутових приміщень повинні входити гардеробні, душові, умивальні, убиральні, курильні, місця для розміщення напівдушових, улаштування питного водопостачання, приміщення для обробляння, зберігання та видавання засобів індивідуального захисту[].

Побутові приміщення дозволено розміщувати у прибудовах до виробничих будівель або в окремих будівлях. У разі, якщо це не суперечить санітарно-технічним нормам, технологічним та протипожежним вимогам, допускається розміщення побутових приміщень у виробничих будівлях. Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв повинні розташовуватися в окремо розміщених будівлях чи на першому поверсі виробничого приміщення, але не ближче 20 м від приміщень з вибухопожежонебезпечним виробництвом [].

Основні показники санітарно-побутового забезпечення наведені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2

Сучасний стан санітарно-побутового забезпечення Волинського ОУЛіМГ

Показник	По нормам		Фактично
Загальна площа санітарно-побутових приміщень (м2)	2845		2876
гардеробні (м2)/ кількість місць для роздягання	1793	1294	1801	1301
душові (м2)/ кількість місць	399	130	405	131
умивальники (м2)/ кількість кранів	290	118	300	125
убиральні (м2)/ кількість санітарних приладів	65	35	65	35
приміщення для сушіння спецодягу (м2)	53	13	53	13
кімнати особистої гігієни жінок (м2)/ приладів	7	5	7	5

В цілому по підприємствам управління санітарно-побутова забезпеченість є задовільною. По багатьох з показників наявне перевиконання вимог норм. По жодному з основних показників немає недовиконання вимог діючих норм.

Аналіз виробничого травматизму за 2009 р.

Під час виконання робіт, пов'язаних з лісогосподарським і лісопромисловим виробництвом, на працівника можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі чинники.

Природні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

• зовнішні метеорологічні чинники (вітер, опади, гроза, сонячна радіація, низька або висока температура зовнішнього повітря, ожеледиця, глибокий сніг на землі та сніг і ожеледь, що зависли на деревах, будівлях чи спорудах, тощо);
  
• складні рельєфні, гідрологічні і ґрунтові умови (круті схили, осипи, обвали, каменепади, селі, зсуви, карстові воронки, повені, рідкий мул, болота та втоплені в них предмети, гірські ріки і водостоки);
  
• небезпечні дерева під час їх самопадіння та дерева, що звалюються.
  

Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

• рухомі машини і мотоінструмент; рухомі частини виробничого устаткування; приведені в рух частини дерев; рухомі матеріали, вироби, деталі, заготовки та їх уламки, стружка; різальний інструмент; конструкції, які руйнуються;
  
• підвищений рівень шуму або вібрації на робочому місці;
  
• підвищена чи знижена вологість повітря;
  
• підвищена чи знижена рухомість повітря;
  
• електричний струм;
  
• відсутність або нестача природного освітлення;
  
• недостатня освітленість робочої зони;
  
• підвищена яскравість світла;
  
• прямий і відбитий блискіт;
  
• інші.
  

Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

• токсичні;
  
• подразнювальні;
  
• сенсибілізувальні;
  
• канцерогенні;
  
• алергенні.
  

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

• хижі звірі, отруйні плазуни, павуки (каракурти, тарантули), кліщі, інші комахи тощо;
  
• отруйні і подразнювальні рослини, їх плоди та пилок;
  
• патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) та продукти їх життєдіяльності.
  

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

• фізичні перевантаження (статичні і динамічні);
  
• нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
  

Джерелами небезпечних та шкідливих виробничих чинників можуть бути:

• нерегламентовані режими роботи технологічних систем і устаткування та помилкові дії працівників;
  
• транспортні засоби, вантажопідіймальне устаткування, лісопродукція, що рухаються;
  
• пожежі, вибухи та інші аварії;
  
• інженерні комунікації;
  
• устаткування, яке працює під тиском;
  
• легкозаймисті і токсичні речовини;
  
• ручні роботи, що спричиняють фізичні і нервово-психічні перевантаження [].
  

Відомості про фінансування робіт та заходів з охорони праці по обласному управлінню наведена в таблиці 6.3.

Таблиця 6.4

Фінансування заходів на охорону праці, тис. грн.

Підприємство	Приведення основних фондів у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці										Усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів або приведення їх рівнів на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці (державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти з охорони праці)	Проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та аудиту з охорони праці, оформлення стендів, оснащення кабінетів, виставок, придбання необхідних нормативно-правових актів, наочності	Проведення цільового навчання з охорони праці працівників. організація семінарів та оглядів-конкурсів з цих питань	Забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до встановлених норм	Надання працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів	Проведення обов'язкового попереднього, періодичного і позапланового медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах з небезпечними чи шкідливими умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі	інше	Всього
	механізації вантажно-розвантажувальних та інших важких робіт	захисту працюючих від ураження електричним струмом, дії статичної електрики та розрядів блискавок	безпечного виконання робіт на висоті	діючого технологічного та іншого виробничого обладнання	систем вентиляції та аспірації	систем природного та штучного освітлення виробничих, адміністративних та інших приміщень	систем теплових, водяних або повітряних завіс, а також установок для нагрівання (охолодження) повітря виробничих, адміністративних та інших приміщень, а під час роботи на відкритому повітрі - споруд для обігрівання працівників	виробничих та санітарно-побутових приміщень, робочих місць	обладнання спеціальних перехідних галерей, тунелів у місцях масового переходу працівників, зон руху транспортних засобів	впровадження в умовах діючого виробництва автоматизованих інформаційних систем охорони праці, систем аналізу та прогнозування аварійних ситуацій, автоматичного та дистанційного керування технологічними процесами і виробничим обладнанням
Волинське ОУЛіМГ	10,2	45,4	3,5	75,9	5,6	35,8	26,8	45,8	1,9	0	6,8	33	160,7	780,1	39,2	65,3	210,8	1546,8

В минулому році по управлінню було зафіксовано 5 нещасних випадків виробничого травматизму. Кількість нещасних випадків зменшилась у порівнянні з 2008 роком з 12 до 5, зменшився коефіцієнт важкості з 75 до 43. Загальна втрата днів працездатності склала 135.

Протягом 2009 року в державних підприємствах лісового господарства Держкомлісгоспу було зареєстровано 80 нещасних випадків виробничого характеру, з них 10 зі смертельними наслідками, що на 1 випадок більше, ніж у 2008 році. Зареєстровано 16 дорожньо-транспортних пригод за участю транспортних засобів підприємств галузі, внаслідок яких 3 особи загинуло та 5 було травмовано. Крім того за цей же період сталося 4 пожежі, матеріальні збитки від яких склали 300 тис. грн..

Всього підприємствами обласного управління на заходи, пов’язані з охороною праці витрачено понад 1 млн. 500 тис. грн.

По Волинському ОУЛіМГ протягом 2009 року працівниками служб охорони праці було проведено 399 перевірок, виявлено 2464 порушень нормативних актів з охорони праці, з них 2380 усунено. Керівниками підприємств притягнуто до дисциплінарної відповідальності 74 працівників, а 3 було звільнено з найманих посад.


ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Нормативно-методична база щодо проведення робіт з лісовідтворення в Україні застаріли і потребують оновлення, насамперед на регіональному рівні. Багато рекомендаційних даних з настанов, положень чи правил, що регламентують проведення лісовідтворювальних робіт, не враховують особливості заліснюваних ділянок. Погіршення санітарного стану лісів та чималі площі загиблих культур в останні роки змушують нас переглянути основні рекомендації щодо створення штучних лісів у всіх природних зонах України. Нині в жодного з фахівців галузі лісового господарства не викликає сумніву, що насадження природного походження більш біологічно стійкі ніж штучні. Отже при лісовідновленні лісівники повинні намагатись відтворювати ліс як найближче до природних корінних деревостанів, а при лісорозведенні повинні намагатись при створенні культур відтворювати в них всі елементи лісового ценозу.

Під час створення біологічно стійких високопродуктивних насаджень та з метою запобігання погіршення санітарного стану майбутніх лісів, можна скористатись наступними рекомендаціями:

• для забезпечення лісовідтворення необхідно враховувати типи лісорослинних умов, а ще краще типи лісу (при лісовідновленні), та їхні варіанти на не лісових ділянках;
  
• під час заліснення лісових ділянок враховувати їх екологічні особливості та склад і форму корінних деревостанів для даного типу лісорослиних умов (типу лісу);
  
• у зв’язку з різким збільшенням обсягів робіт з лісорозведення доцільно розширити асортимент вирощуваних сіянців, головним чином, за рахунок дерев супутніх порід і чагарники та суттєво збільшити обсяги їх вирощування в розсадниках підприємств. Вводити в схеми створювання нових лісів більше супутніх порід та чагарників. Адже при лісорозведенні ми маємо на меті не виростити високопродуктивний деревостан, а створити на заліснюваній ділянці ознаки лісового ценозу.
  

Проаналізувавши отримані при розрахунках дані, помітно, що лісівники поступово наближаються до проведення робіт з вирощування садивного матеріалу та з відтворення лісів до основних постулатів екологічно орієнтованого лісівництва. Однак оптимізація забезпеченості лісокультурних робіт садивним матеріалом потребує нових підходів до планування обсягів і асортименту вирощуваних в розсадниках порід з урахуванням екосистемних особливостей заліснюваних ділянок та цільового призначення створюваних насаджень. Коли на розсадниках управління вирощується надлишок хвойних порід у кількості 2,5-3 млн. шт., листяних біля 8млн. шт., а чагарників не вистачає по різним розрахункам від 37 до 43 тис. шт., то такі дані змушують задуматись над правильністю і доцільністю ведення такої розсадницької справи.