Магістерської роботи
| Вид материала | Документы |
| Постановка проблеми та програма робіт Основні положення методики досліджень |
- Магістерської роботи визначається науковим керівником після обговорення з магістрантом, 402.18kb.
- Методичні рекомендації до виконання магістерської роботи, 748.43kb.
- Методичні вказівки по розробці й оформленню атестаційної магістерської роботи, 736.96kb.
- Тема магістерської роботи, 1698.82kb.
- Методичні рекомендації з написання магістерської роботи для студентів спеціальності, 629.24kb.
- Міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ, 628.82kb.
- Магістерської роботи, 2431.95kb.
- Магістерської роботи, 64.05kb.
- Методичні рекомендації до написання магістерської роботи з соціології, 274.66kb.
- Магістерська програма Науково-методичні основи банківського обслуговування підприємств, 1151.28kb.
Постановка проблеми та програма робіт
Сучасна національна лісова політика, виходячи з позицій сталого розвитку, передбачає невідкладне вирішення у найближчій перспективі оптимізації породного складу та вікової структури деревостанів на засадах відповідності їх біологічним особливостям та лісорослинним умовам.
У системі екологічної безпеки будь-якого регіону та держави в цілому ліси виконують роль екологічного стабілізатора. Щоб забезпечити виконання покладених на ліс функцій необхідно сприяти покращенню стану самих насаджень, збільшенню їх площ. Насадження нових лісів є важливим завданням, що спрямоване на виконання вимог Державної програми «Ліси України», регулювання вуглецевого балансу в рамках виконання вимог Кіотського протоколу, забезпечення оптимальної лісистості територій.
Проблема відтворення лісових ресурсів є нерозривно пов'язана із наступним користуванням ними. Ці два компоненти характеризуються оберненим зв'язком. Правильність їх теоретичного обґрунтування та практичної реалізації відчутно позначаються на дотриманні основного принципу – більш повного задоволення зростаючих потреб суспільства у продукції та корисних властивостях лісу.
Оскільки сосна звичайна є домінуючою та типотвірною породою на значній частині території України, то проблема оптимізації системи вирощування соснових насаджень є однією з найважливіших з точки зору не лише регіонального лісівництва, але й еколого-географічної стабілізації місцевих ландшафтів. У зв'язку з цим до 2015 р. на Поліссі планується залісити 23 тис. га неугідь. Якщо витримуватиметься пропорція у співвідношенні між насадженнями сосни звичайної та інших порід, то площа культур за участю сосни становитиме близько 14 тис. га. Реалізація цього завдання вимагатиме не лише активізації таких напрямів лісокультурного виробництва, як селекція та насінництво, лісові розсадники та технологія лісорозведення, але й розв'язання проблеми оптимізації самої системи вирощування соснових насаджень.
Виснажливе лісокористування в минулому призвело в середині XX ст. до швидкого зниження лісистості Правобережного Полісся України, дуже нерівномірного територіального розподілу лісів, особливо найбільш розповсюджених соснових. Після закінчення Другої світової війни лісистість території регіону почала зростати. За період з 1946 по 2001 р. лісистість Волинської області збільшилась з 17.2 до 30.9 %, Житомирської – з 24.9 до 32.7 %, Рівненської – з 25 до 36.5 % [].
Протягом другої половини XX ст. продуктивність лісів регіону в цілому помітно зросла На початок 2002 р. середній запас насаджень Житомирського ОУЛіМГ збільшився, порівняно з 1940 р., у 2,5 раза, ВолОУЛіМГ – у 2,1, РівОУЛіМГ – у 2 рази. Якоюсь мірою це пов'язано зі значним зростанням питомої ваги середньовікових деревостанів і зменшенням частки молодняків. Оскільки у Центральному Поліссі такий перерозподіл структури лісів за віком відбувся раніш і питома вага середньовікових деревостанів тут вища, ніж у Західному Поліссі, в Житомирському ОУЛіМГ зростання середнього запасу більш значне. Проте головним чинником збільшення продуктивності лісів регіону, як і в цілому в Україні, у згаданий період була інтенсифікація лісогосподарського виробництва, спрямована на оптимізацію складу лісів за породами, заміну низькоповнотних похідних насаджень на корінні, здебільшого на сосняки. Середній запас соснових насаджень за період з 1940 р. по 2002 р. збільшився в ВолОУЛіМГ у 2,2 раза, Житомирського ОУЛіМГ – у 2,8, РівОУЛіМГ – у 2,1 раза, тобто більш швидкими темпами, ніж загальний запас []. Відтворення лісів і лісорозведення повинно ґрунтуватись на наукових дослідженнях, які б враховували не тільки економічні та екологічні нормативи, але і соціальну складову. У цьому значенні лісистість території України має значні відмінності і не є оптимальною, тобто такою, за якої створюються максимальні можливості для найбільш повного задоволення потреб народного господарства в деревині, ресурсах недеревного походження, соціальних і екологічних функціях лісових насаджень.
У структурі лісокористування істотного значення набувають екологічні (несировинні) функції лісів – водоохоронні, водорегулювальні, ґрунтозахисні, санітарно-гігієнічні тощо. Під наметом меліоративних лісових насаджень водопроникність ґрунту приблизно в 4 рази більша, ніж за їхніми межами. Поверхневий стік майже повністю трансформується у безпечний підґрунтовий; інтенсифікуються ґрунтотворні процеси, обмін речовин і енергії, нагромадження органічної маси. Проте захисному лісорозведенню в Україні не приділяють належної уваги. Лісомеліоративні насадження як за площею, так і за характером їхнього розміщення не забезпечують екологічної рівноваги і необхідних умов для збереження земель від ерозії, попередження посушливих явищ. Оскільки ліси мають велике значення для збереження біорозмаїття, у лісівничий практиці необхідно вжити заходи для переходу від «орієнтованого на ресурси» підходу до «орієнтованого на біосферу» [].
Для досягнення оптимальної лісистості регіону в першу чергу необхідно забезпечити лісівників потрібними «інструментами» - якісним садивним матеріалу.
- Основні положення методики досліджень
Програмою робіт передбачалось під час виробничої практики проведено ознайомлення з діяльністю розсадників підприємств Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства, було проведено опрацювання звітних матеріалів управління та оцінки стану та кількості вирощуваного садивного матеріалу.
Зібраний матеріал стосувався бази розсадництва (кількості розсадників їх площі, спеціалізації), асортименту і сортименту вирощеного садивного.
Для виконання програми були виконані такі роботи:
- Ознайомився з нормативно-регламентуючими матеріалами щодо лісорозведення та лісовідновлення в Україні, а саме Лісовий Кодекс України, «Правила відтворення лісів», Державна програма «Ліси України» на 2010-2015 рр., «Настанови з відновлення лісу та лісорозведення».
- Проаналізовано обсяги лісовідновлення та лісорозведення, обсяги вирощування садивного матеріалу і обсяги заготівлі насіння по Чернігівському обласному управлінню лісового і мисливського господарства;
- В ході розрахунків було визначено орієнтовну потребу в садивному матеріалі для робіт з відтворення лісів в підприємствах Волинського ОУЛМГ;
- Опрацьовано понад 50 літературних джерел з питань теми досліджень;
- Запропоновано шляхи вдосконалення виробництва садивного матеріалу на розсадниках управління і покращення забезпечуваності робіт.
Основні показники проведення та успішності проведення лісокультурних робіт бралися з форми 1.1ЛГ по управлінню.
Дані про поділ лісовідтворювального фонду в залежності від типу лісорослинних умов та категорії ділянки лісовідтворювального фонду бралися з форми 05(спрощеної) по обласному управлінню.
Орієнтовна потреба у садивному матеріалі визначалась, виходячи з планових площ відтворення лісів, а також природно-кліматичних особливостей регіону. При цьому увага приділялася лісоутворюючим породам та складу корінних насаджень цих регіонів відповідно до типу лісо рослинних умов та типу лісу, типам лісових культур, основним рекомендованим схемам змішування та розміщення посадкових місць. Потреба у лісовому садивному матеріалі визначалась окремо як для головних порід, так і для супутніх та чагарників. Дані про наявні на підприємствах обсяги сіянців бралися з форми Ф14.
Кінцевим етапом було порівняння фактично наявної кількості садивного матеріалу з необхідною для проведення робіт з відтворення лісів на 2009 рік. При цьому порівнювались потреба та наявний садивний матеріал окремо по кожному підприємству, обраховувався баланс садивного матеріалу (різниця між фактично наявною та плановою кількістю), який і показує забезпеченість робіт з лісовідновлення та лісорозведення садивним матеріалом.