Засідання Вченої ради 10. 11. 2010 р. Пушкарьова Тамара Олексіївна
| Вид материала | Документы |
- Ми живемо в такому світі, в якому інформаційний потік постійно зростає, а час наче, 171.65kb.
- Пушкарьова Тамара Олексіївна, 28.57kb.
- Стенограма (ідентична за змістом з фонограмою) засідання спеціалізованої вченої ради, 845.57kb.
- Висунення та підтримка кандидатур для участі у конкурс, 117.59kb.
- Засідання Вченої ради 24. 11. 2010 р. Побірченко Неля Антонівна, 67.69kb.
- Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про, 861.62kb.
- Звіт Науково-дослідного центру візуальної культури на засіданні Вченої ради Наукма, 91.85kb.
- Організація системи банківського, 503.4kb.
- Банківського процентного продукту, 364.46kb.
- Методичні вказівки для здобувачів наукового ступеня, 698.26kb.
Засідання Вченої ради 10.11.2010 р.
Пушкарьова Тамара Олексіївна,
кандидат педагогічних наук, доцент,
заступник директора з наукової
та інноваційної роботи
МАТЕРІАЛИ
до доповіді
«Проблеми створення електронного інтерактивного навчального контенту в процесі модернізації освіти»
Сьогодні одним із пріоритетних завдань сучасної освітньої галузі є створення ефективних електронних освітніх ресурсів, інноваційний характер яких дозволив би максимально використовувати їх дидактичний потенціал в навчально-виховному процесі. Відповідно до Концепції розвитку інноваційних технологій навчання освітнє середовище складається з інформаційно-технологічного та матеріально-ресурсного компонентів.
Розв’язання проблеми інтеграції сучасних технологій навчання з ІКТ в системі освіти означає перебудову змісту й організаційних форм навчальної діяльності, розробку сучасних засобів інформаційно-технологічної підтримки і розвитку навчального процесу.
Реалізація такої стратегії вимагає створення інформаційного середовище навчання з використанням спеціалізованих програмно-інструментальних засобів і електронного інтерактивного освітнього контенту, яке можна визначити як інформаційно-ресурсне або контентне віртуальне середовище навчання (ІТ-середовище). Таке інтегроване середовище навчання є основою взаємодії та інтерактивного спілкування суб’єктів освітнього процесу – викладачів і учнів. Інформаційне середовище є практичним інструментарієм підготовки і проведення уроків, створення цифрових навчальних матеріалів із забезпеченням доступу учнів до мережевих освітніх ресурсів.
У сучасній освіті на зміну текстографічним електронним продуктам приходить інтерактивний, мультимедійно насичений контент, при проектуванні якого враховується можливість його мережевого розповсюдження для забезпечення телекомунікаційного доступу до освітніх ресурсів. Інноваційні якості електронних освітніх ресурсів нового покоління (забезпечення всіх компонентів освітнього процесу, інтерактивність, можливість дистанційного повноцінного навчання) реалізовані завдяки використанню нових педагогічних інструментів, перелік яких включає:
інтерактив; мультимедіа; моделінг; комунікативність; продуктивність.
Принципове нововведення, внесене завдяки комп'ютеру в освітній процес, – інтерактивність, що дозволяє розвивати активно-діяльнісні форми навчання. Саме це дозволяє сподіватися на реальну можливість розширення функціоналу самостійної навчальної роботи – корисного з погляду цілей освіти і ефективного з погляду затрат часу. Тому замість текстового фрагмента з інформацією з того чи іншого навчального предмета необхідно створити інтерактивний електронний контент. Іншими словами – це зміст, представлений навчальними об'єктами, якими можна маніпулювати, і процесами, в які можна втручатися.
Таким чином, інтерактив є головним педагогічним інструментом електронних освітніх ресурсів, але є інші нові педагогічні інструменти, які створюють йому (інтерактиву) середовище застосування.
Коли ми говоримо про мультимедіа освітні ресурси, маємо на увазі можливість одночасного відтворення на екрані комп'ютера і в звуці сукупності об'єктів, представлених різними способами, фрагменти реальної або уявної дійсності. Ступінь адекватності представленого фрагмента реального світу визначає якість мультимедіапродукту. Найвищим рівнем є «віртуальна реальність», в якій використовуються мультимедіакомпоненти граничної для людського сприйняття якості: тривимірний візуальний ряд і стереозвук.
Якщо до інтерактиву і мультимедіа додається моделінг – імітаційне моделювання з аудіовізуальним віддзеркаленням змін суті, вигляду, якостей об'єктів і процесів, то електронний освітній ресурс замість опису в символьних абстракціях зможе дати адекватне представлення фрагмента реального або уявного світу.
Мультимедіа забезпечить реалістичне представлення об'єктів і процесів, інтерактив дасть можливість дії і отримання у відповідь реакції, а моделінг реалізує реакції, характерні для об'єктів, що вивчаються, і процесів, які досліджуються.
Четвертий інструмент – комунікативність – це можливість безпосереднього спілкування, оперативність представлення інформації, віддалений контроль за станом процесу. Це, перш за все, можливість швидкого доступу до освітніх ресурсів, розташованих на віддаленому сервері, а також можливість on-line комунікацій користувачів під час виконання колективного навчального завдання.
Нарешті, п'ятий новий педагогічний інструмент – продуктивність користувача: вчителя або учня на різних етапах навчально-виховного процесу. Завдяки автоматизації нетворчих, рутинних операцій пошуку необхідної інформації творчий компонент і, відповідно, ефективність навчальної діяльності різко зростають.
Сьогодні ми виділяємо ряд психолого-педагогічних та методичних особливостей застосування мультимедіа.
Мультимедіа – (від англ. multi- багато, media –середовище) це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію, мультиплікацію .
Урахування основних властивостей навчального середовища (надмірність, доступність когнітивного досвіду, насиченість, пластичність, позасуб’єктна просторова локалізація, векторність, цілісність, мотивогенність, іммерсивність, інтерактивність) дозволяє будувати ефективні моделі навчання.
Мета ефективного навчання – забезпечити формальні можливості отримання комплексних знань і розвитку процедурного (яким можна оперувати) знання. У розвивальній моделі навчання наголос робиться на створенні для учнів можливості здобувати все більш складні знання і здатності та оцінювати як вони застосовують свої знання в реальних ситуаціях. Виходячи зі сказаного, мультимедійне навчання, поза сумнівом, потенційно розширює обсяг і різноманітність інформації, доступної учням.
Процес отримання інформації іде через два основні канали – вербальний і візуальний. Ефективність мультимедіа базується на тому, що використовуються обидва канали водночас. Надаючи учневі можливість сприймати відео і аудіо, мультимедіа має перевагу перед кожною з цих можливостей окремо. Крім того, оскільки ці два канали обробки інформації дуже різні, то їх комбінація в мультимедіа дуже успішна, оскільки використовує переваги обох систем. Зв’язки між текстом і графікою потенційно дозволяють глибше зрозуміти і краще побудувати ментальну модель. Дослідники зазначають, що мультимедіа допомагає навчатися легше, оскільки забезпечує високу готовність до різних переваг у навчанні. Використовування різних потоків дає перевагу тому, що по суті наш мозок здійснює доступ до інформації нелінійно. Мультимедіа є з’єднанням різних типів цифрового контенту, таких як текст, зображення, звук і відео, в інтегрований мультисенсорний інтерактивний додаток або уявлення для доставки повідомлення або інформації навчальній аудиторії.
Освітній електронний контент нового покоління являє собою відкриті освітні модульні мультимедіасистеми і є сукупністю електронних навчальних модулів і модулів методичної підтримки. Можна виділити електронні навчальні модулі трьох типів: для передачі навчальної інформації (І-модуль), для практичних занять (П-модуль), для контролю рівня начальних досягнень (К-модуль). Використання насиченого мультимедіа контенту і високого рівня інтерактивності в навчальних модулях забезпечує реалізацію активних методів навчання, що підвищує якість і ефективність освітнього процесу на основі електронних освітніх ресурсів.
Зупинимось на основних проблемах сучасного електронного освітнього контенту.
Перша проблема полягає в тому, що освітні ресурси, які поширюються в Інтернеті, часто переважно текстографічні. Очевидно, що електронна копія підручника школяреві користі принесе мало, а робота з багатьма інформаційними джерелами для школи, на відміну від вузу, не характерна. Крім того, на будь-якому ступені освіти отриманням інформації навчальний процес далеко не вичерпується, потрібно забезпечити ще практичні заняття і атестацію (найкраще на предметній базі). Зрозуміло, що для вирішення цих завдань потрібні ОР з інтерактивним мультимедійним контентом, але розповсюдження таких продуктів в глобальній мережі має серйозні технічні труднощі.
В ОР нового покоління проблема мережевого доступу до високоінтерактивного, мультимедійно-насиченого контенту розв'язана. Іншими словами, в цих продуктах можуть використовуватися всі п'ять нових педагогічних інструментів.
Друга технологічна проблема тісно пов'язана з вирішенням першої. До теперішнього часу інтерактивні мультимедіа - продукти випускалися на компакт-дисках, при цьому кожен виробник використовував власні програмні рішення, способи завантаження, призначені для користувача інтерфейси. Часто це призводило до того, що вивчення методів роботи з диском вимагало практично таких зусиль і часу, які потрібні на навчальний зміст.
ОР нового покоління це – мережеві продукти, що випускаються різними виробниками в різний час і в різних місцях. Тому архітектура програмних засобів, відтворення, призначений для користувача інтерфейс уніфікуються. В результаті для ОР нового покоління була розв'язана проблема незалежності способів зберігання, пошуку і використання ресурсу від компанії-виробника, часу і місця виробництва. Для учнів і вчителів це означає, що сьогодні і в перспективі для використання будь-яких ЕОР НП потрібен один комплект клієнтського програмного забезпечення, і у всіх ЕОР НП контентно-незалежна частина графічного призначеного для користувача інтерфейсу однакова.
Третя проблема характерна саме для освіти. Вже багато років декларується, що комп'ютер забезпечить особистісно орієнтоване навчання. У педагогічній практиці давно використовується поняття індивідуальних освітніх учнівських траєкторій. Дійсно, необхідність по-різному підходити до навчання різних учнів очевидна, але в класно-урочній системі практично неможлива. Проте навіть в діючій бінарній системі «вчитель – клас» вчителі все одно різні, кожен із них хоче навчати по-своєму. Відповідно, ОР повинні сприяти створенню авторських навчальних курсів.
У традиційних умовах вчитель достатньо вільний в застосуванні безлічі інформаційних джерел (підручники різних видавництв, методичні матеріали, наукові публікації тощо) і обмежено вільний в частині практичних занять (наприклад, лабораторні комплекси за вибором – це поки що, на жаль, фантастика). Тому, коли з'явилися перші серйозні навчальні продукти на CD-ROM, до їхніх недоліків зразу ж віднесли жорстку заданість навчального курсу. Вчителю хотілося б щось змінити, але в створенні інтерактивного мультимедіаконтенту бере участь безліч різних фахівців, яких, звичайно, в школі немає.
У ОР нового покоління проблема створення вчителем авторського навчального курсу і індивідуальних освітніх траєкторій для учнів також вирішується.
Проте|однак| є і невирішені проблеми. Велика кількість створюваного електронного контенту не має єдиних форматів, прив’язана до конкретних платформ, будується на власній ідеології програмних|програмових| засобів|коштів|. ППЗ мало використовуються, бо відсутні стандарти обміну навчальним контентом між його виробниками і споживачами, а також стандарти доставки електронних матеріалів кінцевим споживачам. У зв`язку з цим виникла необхідність вироблення єдиних вимог|вирішень| для забезпечення максимальної сумісності створюваних електронних ресурсів.
Які ж інноваційні якості ОР?
Очевидно, що чекати від інформатизації підвищення ефективності і якості освіти можна лише за умови, що нові навчальні продукти матимуть деякі інноваційні якості.
До основних інноваційних якостей ЕОР відносяться:
Забезпечення всіх компонентів освітнього процесу:
отримання інформації;
практичні заняття;
атестація (контроль навчальних досягнень).
Відзначимо, що книга забезпечує тільки отримання інформації.
2. Інтерактивність, яка забезпечує різке розширення можливостей самостійної навчальної роботи за рахунок використання активно-діяльнісних форм навчання.
Щоб переконатися в цьому, достатньо порівняти два типи домашніх завдань: отримати із книги опис подорожі, експерименту, музичного твору або самому зробити віртуальну подорож, провести експеримент, послухати музику з можливістю впливати на об'єкти, що вивчаються, і процеси, отримати у відповідь реакції, заглибитися в те, що зацікавило, спробувати зробити по-своєму і т.п.
3. Можливість більш повноцінного навчання поза аудиторією.
Повноцінність в даному випадку передбачає реалізацію «вдома» (в інтернет-кафе, в бібліотеці, у приятеля в гостях, в результаті – поза навчальною аудиторією) таких видів навчальної діяльності, які раніше можна було виконати тільки в школі або університеті: вивчення нового матеріалу на предметній основі, лабораторний експеримент, поточний контроль знань з оцінкою і висновками, а також багато чого іншого, аж до колективної навчальної роботи віддалених користувачів.
Хороший електронний освітній ресурс має перераховані інноваційні якості завдяки використанню нових педагогічних інструментів, про які йшлося вище.
Насправді методики викладання і відповідні технології розвиваються безперервно, але в сучасних умовах назріли істотні зміни, викликані необхідністю вирішення гостро актуальних задач.
Педагоги, методисти говорять про проблемний підхід, діяльнісні форми, компетентності. Видавці розробляють спеціальні робочі зошити, навчально-методичні комплекти тощо. В цілому в нас, як і у всьому світі, замінюють термін «навчання» (репродуктивне, в центрі якого – вчитель, що передає свої знання) на «учіння» (у центрі якого – достатньо самостійний учень).
Водночас електронні освітні ресурси, які цілком відповідають парадигмі «навчання», нелегко приживаються в класі. Проблема в тому, що найцінніший для освіти час – час спілкування з вчителем - не можна віднімати, заміняючи роботою з машиною. Адже нікому не приходить в голову весь урок читати підручник.
У традиційній схемі уроку викладач і сам змушений скорочувати час спілкування (інтерактиву) з учнями – необхідне хоча б вибіркове опитування і виклад нового матеріалу. В обох випадках переважає одностороннє інформування. Таким чином, перша задача нових педагогічних технологій – збільшення часу спілкування з учнями в класі. Іншими словами, збільшення творчого компоненту в діяльності вчителя, перехід від інформування до дискусії. Ключем до вирішення першого завдання є перенесення окремих традиційно аудиторних видів занять у сектор самостійної навчальної роботи. І це – друге завдання нових педагогічних технологій.
В Україні представлено |уявляти дуже багато цікавих ресурсів. При цьому деякі |частина з |із| них орієнтовані на чисто комерційне використання, тому не є |з’являються відкритими |відчиняти. Їх складно використовувати вчителям |учителям для того, щоб створювати свої власні освітні програми.
Необхідно, щоб вчителі |учителі могли з |із| цим контентом активно працювати, щоб |аби це був не застиглий ресурс, а ресурс, який може розвиватися. Отже, всім користувачам ще буде що освоювати, а розробникам ЕОР – чому навчитися у користувачів.
Ми сподіваємося, що спільна робота творців електронного освітнього контенту з педагогічним співтовариством, учнями, батьками, адміністрацією освітніх установ буде плідна і принесе значну користь освіті.
Глосарій:
Інформатизація – сукупність взаємопов’язаних процесів, що спрямовані на задоволення інформаційних потреб на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, ресурсів і технологій, що ґрунтуються на застосуванні сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.
Засоби інформатизації – електронні обчислювальні машини, програмне, математичне, лінгвістичне та інше забезпечення, інформаційні системи або їх елементи, телекомунікаційні мережі, що використовуються для реалізації інформаційних технологій.
Інформаційна технологія – цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.
Інформаційний продукт – документована інформація, яка підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів.
Інформаційна послуга – дії суб’єктів щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами.
Інформаційний ресурс – сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо).
Навчально-інформаційне середовище - сукупність технічних, інформаційних програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також з відповідне психологічні, педагогічні та методичним умови реалізації навчально-виховного процесу
Інновації - новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери;.
Інноваційний проект - комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції
Знання - форма існування та систематизації результатів пізнавальної діяльності людства.
База знань - масив інформації у формі, придатній до логічної і смислової обробки відповідними програмними засобами