З конституційного права україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Загальні положення
Конституційно-правові норми та інститути
Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а
Загальна характеристика конституційно-правових інститутів
Субєкти та обєкти конституційно-правових відносин
Джерела конституційного права україни
Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а
Історія українського конституціоналізму
Поняття конституції україни та її юридичні властивості
Принципи та функції конституції, її юридичні властивості
Порядок прийняття та внесення змін до конституції україни
Конституція україни як особливий об’єкт охорони з боку держави і суспільства
Тлумачення конституції і законів україни
Поняття конституційного ладу україни та його співвідношення із засадами конституційного ладу
Засади конституційного ладу україни і проблеми становлення народовладдя
Конституційно-правове регулювання мовних відносин в україні
Т е м а 14. ВЗАЄМОДІЯ ГІЛОК ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ЯК ФАКТОР СТАБІЛЬНОСТІ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ
Поняття конституційно-правової відповідальності та її реалізація
Система конституційних прав і свобод людини і громадянина
Принципи правового статусу людини і громадянина
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО


ТЕМАТИКА




КУРСОВИХ РОБІТ

З КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ



та методичні рекомендації до їх написання


для студентів ІІ курсу


Харків

2008


Тематика курсових робіт з «Конституційного права України» та методичні рекомендації до їх написання для студентів ІІ курсу денних факультетів / Уклад.: Ю.Г. Барабаш, Ф.В. Веніславський, В.І. Кичун, В.П. Колісник, О.Г. Кушніренко, Л.І. Летнянчин, Б.І. Ольховський, Т.М. Слінько, Ю.В. Ткаченко, Байрачна Л.К., Дахова І.І., Зимовець А.В., Нестеренко О.В. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – с.


У к л а д а ч і: Ю.Г. Барабаш

Ф.В. Веніславський

В.І. Кичун

В.П. Колісник

О.Г. Кушніренко

С.Ю. Лукаш

В.В.Речицький

Л.І. Летнянчин

Б.І. Ольховський

Т.М. Слінько

Ю.В. Ткаченко

Л.К.Байрачна

І.І. Дахова

А.В. Зимовець

О.В.Нестеренко

Є.В. Ткаченко


В і д п о в і д а л ь н и й за в и п у с к – доцент Ю.Г. Барабаш


Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою академії (протокол № від 2008 р.)


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Конституційне право – провідна галузь правової системи України, роль якої суттєво зростає на сучасному етапі суспільних перетворень. Наука конституційного права вирішує все більш широкий комплекс проблем державотворчого процесу. Написання курсових робіт з актуальних проблем конституційного права України допомагає формувати у студентів демократичну свідомість, розуміння тенденцій розвитку конституційного процесу в Україні на сучасному етапі.

Тематика робіт охоплює головні теми навчального курсу і актуальні проблеми розвитку сучасного державотворчого процесу. Студент вільно обирає тему курсової роботи. До кожної теми дається орієнтовний план, методичні рекомендації та література. Студент на власний розсуд може змінити план роботи, користуватися додатковою літературою і відповідними літературними та нормативними джерелами. Важливо, щоб тема була розкрита всебічно. При написанні роботи необхідно використовувати приклади з практики державотворчого процесу. Питання теми необхідно розкривати, аналізуючи положення чинної Конституції України 9 з урахуванням змін та доповнень до неї). Слід використовувати фактичний матеріал. Студент повинен висловити власне ставлення до відповідних фактів, подій, до ідей і пропозицій, які є в рекомендованій літературі та в періодиці. При цьому не варто зловживати цитатами, які потрібно використовувати, як правило, для підтвердження відповідних положень або з метою критики ідей, норм права. Цитати, фактичні дані потрібно звірити і супроводити виноскою внизу сторінки. Список використаної літератури, нормативних та інших матеріалів треба вказати у відповідній послідовності наприкінці роботи. Слід зазначити дату написання роботи, а також її підписати.

При написанні курсових робіт бажано використовувати підручник «Конституційне право України» ( За ред. В.П.Колісника та Ю.Г.Барабаша): Харків: Право, 2008.

Робота має бути написана від руки, грамотно, акуратно, зрозумілим почерком, обсягом 30-36 сторінок учнівського зошита. Сторінки слід пронумерувати. З метою своєчасного рецензування курсових робіт робота має бути подана не пізніше ніж як за 30 днів до початку сесії.

Студент, курсова робота якого не допущена до захисту або при захисті оцінена незадовільно, до складання іспиту не допускається. Повернену роботу студент повинен виконати повторно з урахуванням зауважень і рекомендацій викладача і разом із рецензією надіслати методистові факультету.


Т е м а 1. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ НОРМИ ТА ІНСТИТУТИ

П л а н




  1. Поняття конституційних норм та їх специфіка.
  2. Класифікація конституційно-правових норм.
  3. Поняття конституційно-правових інститутів.
  4. Класифікація конституційно-правових інститутів.
  5. Загальна характеристика основних конституційно-правових інститутів.


В роботі слід визначити поняття конституційно-правової норми, вказати і проаналізувати її ознаки та особливості, дати її класифікацію, вказати місце і роль конституційних норм серед інших норм національного права.

Необхідно дати поняття конституційно-правового інституту, проаналізувати їх особливості, дати класифікацію конституційно-правових інститутів за різними ознаками. Дати загальну характеристику генеральних конституційно-правових інститутів: засад конституційного ладу України, конституційного статусу особи в Україні, виборчої системи України, а також основних та субінститутів.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а



Лучин В.О. Конституционные нормы и правоотношения. – М., 1997.

Поваляєва М. Інститути конституційного права України: поняття, ознаки та критерії розмежування // Право України. – 2000. - №5. – С.20-23

Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л.. Поняття, ознаки, види і структура конституційно-правових норм // Право України. – 2001. - № 11. – С. 9-14.

Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционное право Украины. Учебное пособие. – Харьков: Райдер, - 2003. – 292 с.

Тодыка Ю.Н., Евсеев А.П. Процессуальные нормы в конституционном праве Украины // Проблеми законності. Вип. 77 =: Респ. міжвід. наук. зб.: .- .- Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006.- C.3-9.

Скрипнюк О.В. Конституційно-правові інститути та норми: поняття, класифікація, структура // Бюлетень Міністерства юстиції України.- 2008.- № 3.- C.5-13


Т е м а 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ІНСТИТУТІВ


П л а н


1. Конституційно-правові інститути: поняття, ознаки, критерії розмежування.

2. Класифікація конституційно-правових інститутів.

3. Загальна характеристика конституційно-правових інститутів.

4. Питання розвитку конституційно-правових інститутів.


Розкриваючи перше питання необхідно дати визначення конституційно-правового інституту, охарактеризувати їх ознаки, навести критерії розмежування конституційно-правових інститутів.

У другому питанні слід навести класифікацію конституційно-правових інститутів, акцентувати на різних підходах щодо їх класифікації.

Далі слід охарактеризувати такі конституційно-правові інститути, як основ конституційного ладу України, основ правового статусу людини і громадянина, інституту народовладдя, основ правового статусу органів державної влади і місцевого самоврядування.

Розглядаючи четверте питання доцільно спрогнозувати можливе удосконалення системи інститутів конституційного права України, появи нових: парламентське право, муніципальне право, виборче право, конституційної юстиції тощо.


Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а


Поваляєва М. Інститути конституційного права України: поняття, ознаки та критерії розмежування // Право України.-2000.-№ 5.

Шемшученко Ю., Погорілко В. Система конституційного права як галузі права, юридичної наук та навчальної дисципліни // Вісн. Академії правових наук України.-№ 2 (33)-№ 3 (34).-Х., 2003.

Лучин В. О. Конституционны институты // Современный конституционализм. - М., 1990.

Тодыка Ю.Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная дисциплина: Учеб. Пособие.-Х., 1998.

Скрипнюк О.В. Конституційно-правові інститути та норми: поняття, класифікація, структура // Бюлетень Міністерства юстиції України.- 2008.- № 3.- C.5-13


Т е м а 3. СУБЄКТИ ТА ОБЄКТИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН


П л а н


1. Об’єкти конституційно-правових відносин та їх види.

2. Поняття та види суб’єктів конституційно-правових відносин.

3. Особливості суб’єктів конституційно-правових відносин.

4. Характеристика інших елементів конституційно-правових відносин.


При розкритті першого питання необхідно дати визначення об’єктів конституційно-правових відносин, показати їх специфіку. Визначити коло об’єктів конституційно-правових відносин та коротко розкрити їх правову природу.

В другому питанню надати визначення поняття суб’єктів конституційно-правових відносин, перелічити їх та дати коротку загальну характеристику.

Розкриваючи третє питання, вказати на особливості суб’єктного складу конституційно-правових відносин. Зазначити який із суб’єктів конституційно-правових відносин не може бути суб’єктом інших правовідносин і обґрунтувати чому.

В четвертому питанню охарактеризувати інші елементи конституційно-правових відносин. Визначити поняття змісту конституційно-правових відносин. Встановити підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин, надати їх загальну характеристику, встановити особливості юридичних фактів в конституційно-правових відносинах.


Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а




Кравченко В.В. Конституційне право України.- К.: Атіка, 2001.- 320 c.

Погорілко В., Федоренко В. Суб`єкти конституційно-правових відносин: поняття, ознаки, види //Право України.- 2002.- № 10.-C. 3-9

Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционное право Украины.- Х.: Райдер, 2003.- 292 c.

Третяк О.П. Поняття та ознаки об`єктів конституційно-правових відносин //Вісник Запоріжського державного університету.- 2004.- № 1.-C. 78-84.

Шаповал В. Суб`єкти конституційного права України: постановка проблем теоретичного визначення //Право України.- 2000.- № 8.-C. 21-24

Шаповал В.В. До питання про класифікацію суб`єктів конституційного права України // Проблеми законності. Вип. 44.- Х.: Нац. юрид. акад. України,2000.- C.33-39

Давидов Р., Данилюк Ю. Питання теорії конституційних правовідносин // Право України.- 2006.- № 1.- C.16-19

Третяк О.П. Співвідношення дефініцій "об`єкт конституційно-правових відносин" та "об`єкт конституційного права" // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип.28: Зб. наук. пр..- К.: Ін-т держави і права НАН України, 2005.- C.269-275

Данилюк Ю. Визначення поняття суб`єктів конституційних правовідносин // Юридична Україна.- 2008.- № 5.- C.28-31


Т е м а 4. ДЖЕРЕЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

П л а н



1. Поняття джерела конституційного права як галузі права.

2. Види джерел конституційного права.

3. Конституція держави як основне джерело конституційного права.

4. Загальна характеристика джерел конституційного права України.


В роботі слід визначити поняття джерела конституційного права як галузі права, навести класифікацію джерел за різними ознаками, вказати місце і значення джерел конституційного права України в національно-правовій системі на сучасному етапі становлення української державності.

Необхідно дати характеристику Основного Закону як фундаментального джерела конституційного права України. Охарактеризувати інші види джерел: законів, міжнародно-правових договорів України, підзаконних нормативних актів. Особливу увагу слід приділити такому виду джерел конституційного права, як рішення Конституційного Суду України.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а



Долженков О.О. Природне право як джерело національного права України // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2001. - №1. – С.28-29

Погорілко В., Федоренко В. Джерела права України (загальна теорія джерел конституційного права) // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 1(28). – С. 46-54

Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л.. Класифікація джерел конституційного права України // Часопис Київського університету права України – 2002. - №1. – С.27-32.

Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционное право Украины. Учебное пособие. – Харьков: Райдер, - 2003. – 292 с.


Т е м а

5 . ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ


П л а н

1. Конституціоналізм та головні підходи до його розуміння.

2. Витоки українського конституціоналізму.

3. Головні етапи розвитку українського конституціоналізму та їх загальна характеристика.

4. Сучасний український конституціоналізм та конституційна реформа.


У роботі необхідно висвітлити різні підходи до визначення та змісту поняття конституціоналізму, показати витоки українського конституціоналізму, зосередивши увагу на виникненні та розвитку ідей конституції та конституціоналізму на теренах України, розглянути головні етапи поширення ідей конституціоналізму та проаналізувати їх запровадження в державно-правову практику. Головну увагу варто приділити сучасному етапу розвитку українського конституціоналізму, показавши при цьому які саме ідеї конституціоналізму знайшли втілення в конституційній реформі 2004 р., а також перспективам завершення її другого етапу.


Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а


Євграфов П. Б. Конституція України: коментар змін (2004-2007). Теоретичні та практичні аспекти. – К.: Правова єдність, 2007. – 204 с.

Мироненко О. М. Історія Конституції України.–К.: Ін Юре, 1997.

Орзих М. Ф., Крусян А. Р. Современный конституционализм в Украине. Вступление к украинскому конституционному праву: Монография. – К.: Алерта, 2006. – 290 с.

Потульницький В.А. Історія української політології. – К.: Либідь, 1992. – 190 с.

Речицкий В. Конституционализм. Украинский опыт / Харьковская правозащитная группа. – Х.: Фолио, 1998. – 160 с.

Рудик П. А. Коментар до конституційних змін. – К., 2008. – 220 с.

Стецюк П. Б. Основи теорії конституції та конституціоналізму . – Львів: Астролябія, 2003. – 232 с.

Словська І.Є. Конституціоналізм як політико-правова теорія і практика: проблема визначення й аналізу // Часопис Київського університету права. - 2001.- № 1 .- C.39-44

Шаповал В. М. Сучасний конституціоналізм. – К., 2005. – 560 с.


Т е м а 6. ПОНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ЮРИДИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ


П л а н


1. Поняття Конституції України, її форма та структура.

2. Порядок прийняття Конституції України, процедура внесення змін та доповнень до неї. Характеристика внесених до Конституції України змін.

3. Характеристика юридичних властивостей Конституції України

4. Значення Конституції України для побудови правової, демократичної, соціальної держави.


При розкритті першого питання визначити поняття Конституції України, надати характеристику кожної із суттєвих ознак Конституції України. Визначити поняття структури конституції та охарактеризувати структуру Конституції України.

По другому питанню розкрити передумови та причини прийняття Конституції України 1996 року, охарактеризувати процедуру внесення до неї змін та доповнень. Встановити до якого виду конституцій за зовнішнім проявом змісту відноситься Конституція України. Надати правову характеристику внесених до Конституції України змін, встановити чи не має суперечностей в Конституції України після внесення до неї змін.

В третьому питанні охарактеризувати юридичні властивості Конституції України, на прикладі Конституції України оцінити кожну із притаманних її характерних ознак.

Розкриваючи четверте питання, вказати на значення Конституції України для побудови правової, демократичної, соціальної держави. Встановити які орієнтири визначила Конституція України для подальшого розвитку держави та суспільства.


Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а


Коментар до Конституції України.- К.: Б. и., 1996.- 376 c.

Конституційне право України / За ред. В.Я.Тація, В.Ф.Погоріло, Ю.М.Тодики. – К., 1999*.

Кравченко В.В. Конституційне право України.- К.: Атіка, 2001.- 320 c.

Тодыка Ю.Н. Конституция Украины - основной закон государства и общества.- Х.: Факт, 2001.- 382 c.

Тодыка Ю.Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная дисциплина.- Х.: Фолио-Райдер, 1998.- 292 c.

Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционное право Украины.- Х.: Райдер, 2003.- 292 c.

Погоріло В., Федоренко В. Поняття та юридичні властивості Конституції України // Право України. – 2006. - №11. – С. 4-10


Т е м а 7. ПРИНЦИПИ ТА ФУНКЦІЇ КОНСТИТУЦІЇ, ЇЇ ЮРИДИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ


П л а н


1. Поняття принципів конституції.

2. Загальна характеристика принципів конституції.

3. Поняття функцій конституції.

4. Правова характеристика функцій конституції.

5.Поняття юридичних властивостей конституції, характеристика притаманних конституції ознак.


В першому питанню розкрити поняття принципів конституції, здійснити їх класифікацію по видах. Навести приклади кожного виду принципів конституції з практики конституційного регулювання України та інших держав світу.

При розкритті другого питання перелічити принципи конституції, надати їх загальну характеристику.

Розкриваючи третє питання, необхідно визначити поняття функцій конституції, показати яким чином через функції конституції проявляється соціальне призначення конституції, встановити в чому полягає соціальне призначення конституції.

По четвертому питанню визначити основні напрямки впливу конституції на суспільні відносини, вказати які із функцій конституції притаманні лише їй, а які притаманні також і законам.

При розкритті п’ятого питання визначити поняття юридичних властивостей конституції, встановити чи можуть частково співпадати юридичні властивості конституції і законів. Охарактеризувати кожну із ознак конституції.


Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а


Кравченко В.В. Конституційне право України.- К.: Атіка, 2001.- 320 c.

Тодыка Ю.Н. Конституция Украины - Основной закон государства и общества.- Х.: Факт, 2001.- 382 c.

Тодыка Ю.Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная дисциплина.- Х.: Фолио-Райдер, 1998.- 292 c.

Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционное право Украины.- Х.: Райдер, 2003.- 292 c.

Скрипнюк О. Поняття функцій конституції та теоретико-методологічні проблеми їх класифікації // Право України.- 2006.- № 2.- C.21-26


Т е м а 8 . ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ ТА ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ


П л а н

  1. Місце Конституції України в системі джерел українського конституційного права.

2. Стабільність конституційних норм.

3. Основні способи прийняття та внесення змін до конституцій (порівняльний аспект).

4. Порядок прийняття Конституції та внесення змін до неї.


При написанні курсової робити необхідно керуватися наведеним планом. Слід виходити з того, що особливості прийняття та внесення змін до Конституції України визначаються загальним призначенням такого джерела права як конституція. Норми конституції характеризуються підвищеним рівнем стабільності та захисту. Отже суб’єктом прийняття конституції може бути як національний парламент, так і народ країни.

В курсовій доцільно навести порівняльний аналіз найбільш поширених способів внесення змін до основного закону. При висвітленні останнього питання варто послатися на досвід внесення змін до Конституції України в рамках політичної реформи 2004 р.


Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Тодыка Ю.Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная дисциплина. – Харьков: Фолио-Райдер, 1998. – С. 22-25; 30-32; 135-138.

Конституційна реформа: експертний аналіз. – Харків: Фоліо, 2004.

Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Общая часть. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – С. 59-68.

Гетьман В.П. Як приймалась Конституція України. – Київ: РІА «Янко», 1996.

Сравнительное конституционное право. – М.: Манускрипт, 1996.


Т е м а 9. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ ЯК ОСОБЛИВИЙ ОБ’ЄКТ ОХОРОНИ З БОКУ ДЕРЖАВИ І СУСПІЛЬСТВА


П л а н


1. Поняття та механізм охорони Конституції України.

2. Особливості охорони Основного Закону України з боку суспільства.

3. Охорона Конституції України державними інституціями.

4. Проблеми охорони та захисту Конституції України.


В роботі необхідно розкрити природу та особливості охорони Конституції України як з боку держави, так і з боку суспільства, дати визначення механізму правової охорони Основного Закону, охарактеризувати його елементний склад. Коротко вказати на роль правової охорони Конституції в становленні та розвитку демократії в Україні, забезпеченні свободи суспільства. Розкриваючи особливості охорони Конституції з боку суспільства, необхідно проаналізувати такі засоби охорони Основного Закону як особливий порядок прийняття, особливий порядок внесення змін до Конституції, інститут референдуму, визначитись з тим, як приймають участь в охороні Конституції України народ, об’єднання громадян та окремі громадяни. Особливу увагу при характеристиці охорони Конституції державними інституціями треба приділити Президенту України, Конституційному Суду України та Верховній Раді України. Закінчувати роботу необхідно аналізом тих проблем, які виникають у процесі охорони Конституції України.


Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а


Тодыка Ю.М. Конституция Украины: проблемы теории и практики: Монография. – Х.: Факт, 2000. – 608с.

Лунь З. Правова охорона Конституції: до питання про постановку проблеми // Право України. – 2002. - №7. – С. 13-17.

Шульженко Ю.Л. О понятии „правовая охрана конституции” // Государство и право. – 2002. - №7. – С. 5-12.

Тацій В.Я., Грошевой Ю.М. Правові засоби охорони конституції. // Вісник академії правових наук України. – 1995. - №3.

Тодика Ю.Н., Супрунюк Е.В. Конституция Украины – основа стабильности конституционного строя и реформирования общества.– Симферополь, 1997. – 312с.

Тесленко М. «Непорушність» Конституції як особлива гарантія її правової охорони // Право України.- 2006.- № 11.- C. 10-14


Тема 10. ТЛУМАЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ І ЗАКОНІВ УКРАЇНИ


П л а н


1. Поняття тлумачення правових актів.

2. Необхідність тлумачення Конституції України, його значення і цілі.

3. Види тлумачення.

4. Функції тлумачення Конституції України.

5. Принципи тлумачення.


Розкриваючи перше питання проаналізувати різні точки зору щодо поняття тлумачення. По другому питанню звернути увагу на об’єктивну необхідність правотлумачуванної діяльності, її значущість для законодавчого і правозастосувального процесів. Аналізуючи третє питання розкрити специфіку офіційного і неофіційного тлумачення, доктринального тлумачення, дати перелік суб’єктів тлумачення конституційних норм. По четвертому питанню розкрити пізнавально-пояснювальну, конкретизуючи, регламентуючу, правозабезпечувальну функцію тлумачення. Аналізуючи п’яте питання звернути увагу на такі принципи правотлумачувальної діяльності, як демократизм, науковість, єдність теорії і практики.


Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а


Тодыка Ю.Н. Толкование Конституции и законов Украины: теория и практика. Х. 2003.

Эбзеев Б.С. Толкование Конституции Конституционным Судом Российской Федерации: теоретические и практические проблемы // Государство и право. 1998. № 5.

Соцуро Л.В. Неофициальное толкование норм права. – М., 2000.

Тихий В. Офіційне тлумачення Конституції та законів України Конституційним Судом України. – Вісник Конституційного Суду України. 1998. № 4.


Т е м а 11. ПОНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СПІВВІДНОШЕННЯ ІЗ ЗАСАДАМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ

П л а н



1. Поняття конституційного ладу та його засад

2. Засади конституційного ладу в системі Конституції України

3. Система засад конституційного ладу України

4. Конституційний лад України та суспільний ідеал


При висвітленні першого питання слід виходити з того, що конституційний лад і його засади є різними правовими інститутами. Засади - більш вузьке поняття, що охоплює лише найголовніші конституційно-правові принципи, які визначають і закріплюють основи правового статусу суб’єктів конституційно-правових відносин.

У другому питанні потрібно акцентувати увагу на тому, що всі норми та принципи засад конституційного ладу органічно пов’язані одне з одним. У цих принципах втілені світові цінності конституціоналізму, і саме засади закріплено в першому розділі Конституції України. Необхідно звернути увагу на те, що норми інших розділів Конституції мають відповідати засадам конституційного ладу.

В третьому питанні слід дати перелік і стисло проаналізувати систему принципів, які становлять засади конституційного ладу України.

У заключній частині роботи потрібно вказати, що в Конституції України законодавець намагався підкреслити ті суспільно значущі ідеали, які є домінуючими для українського соціуму, зокрема свобода, рівноправність, верховенство права та ін. Саме покладений в основу Конституції ідеал визначає її філософію, спрямованість та забезпечення прав і свобод особи.


Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а


Лукаш С.Ю. Щодо проблем розвитку політичного плюралізму в Україні як принципу конституційного ладу // Проблеми законності. –Х.: Нац. юрид. акад. України, 1997. – Вип.32. – С.17-25.

Погорілко В.Ф. Основи конституційного ладу України. – К.: Ін Юре, 1997. – 40 с.

Румянцев О.Г. Основы конституционного строя: понятие, содержание, отражение в Конституции // Государство и право. – 1993. - № 10.

Тодыка Ю.Н. Основы конституционного строя Украины. Х.: 1999.

Тодика Ю.М., Кушніренко О.Г. Конституційний процес та проблеми становлення конституційного ладу України // Вісник Академії правових наук України. – 1995. - № 4.

Шаповал В.М. Державний лад країн світу. – К.: Укр. Центр Правничих Студій, 1999. – 320 с.

Тацій В. Конституційний лад України: проблеми удосконалення // Вісник прокуратури.- 2007.- № 7.- C.3-11

Веніславський Ф.В. Забезпечення стабільності конституційного ладу як політико-правова проблема // Конституція України: досвід реалізації та шляхи удосконалення: Матеріали "круглого столу", організ. і провед. Наук.-дослід. ін-том держ. будів. та місц. самовряд. АПрН України з нагоди 10-ї річниці прийняття Конституції України. м. Харків, 21 черв. 2006р.- Х.: Право, 2006.- C.30-32.- ISBN 966-458-012-0


Т е м а 12. ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ І ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ НАРОДОВЛАДДЯ


П л а н


1. Народовладдя як основоположний принцип конституційного ладу у демократичній, правовій державі.

2. Історія розвитку ідеї народовладдя та її втілення у державотворчій практиці України.

3. Форми реалізації народовладдя за Конституцією України.

4. Гарантії безпосереднього народовладдя.

5. Проблеми, що виникають у процесі реалізації народовладдя в Україні.

В роботі необхідно розкрити природу принципу народовладдя та відобразити роль цього принципу у розбудові в Україні демократичної, правової держави. Далі необхідно висвітлити процес розвитку ідеї народовладдя і процес втілення даного принципу в Україні. Потім треба охарактеризувати безпосередню та представницьку форми реалізації народовладдя, показати різні види та особливості кожної із форм, визначених Конституцією України. Закінчувати роботу необхідно аналізом тих проблем, що виникають у процесі реалізації як представницької, так і безпосередньої форм народовладдя в Україні.


Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Тодыка Ю.Н. Основы конституционного строя Украины. Учебное пособие. - Харьков: Факт, 1999. - 320с.

Румянцев О.Г. Основы конституционного строя России (понятие, содержание, вопросы становления). - М.: Издательство Юрист, 1994. – 285с.

Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: Проблеми теорії та практики. Монографія: Научное издание. – К.: Інститут держави і права НАН України, 2001. – 356 с.

Мурашин О. Акти прямого народовладдя: проблеми ефективності // Право України, - 1999. - №10. – С. 3-7.

Мурашин Г.О. Пряме народовладдя в Україні: Гарантії здійснення // Матеріали наукової конференції „Конституція України – основа модернізації держави та суспільства” 21-22 червня 2001р. Харків: Научное издание. . Х.: Право, 2001. – 592 с.

Руденко В. Институты непосредственной демократии в конституционном законодательстве Российской Федерации: правовое регулирование и проблемы реализации // Конституционное право: Восточноевропейское обозрение. – 20003. - №4. – С. 84-94.

Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика / Відп. ред. В.Ф. Погоріло: Монографія. – К. Інститут держави і права ім.. В.М.Корецького НАН України: А.С.К., 2003. – 652 с.

Оніщук М. Категорія "безпосередня демократія" в конституційному праві України (теоретико-методологічні аспекти) // Право України.- 2006.- № 9.- C.3-9


Т е м а 13. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МОВНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

П л а н


1. Загальна характеристика мовної ситуації в Україні

2. Правовий статус державної мови в Україні

3. Конституційно-правові гарантії мовних прав національних меншин.

4. Шляхи вдосконалення мовного законодавства України.


Розкриваючи перше питання, необхідно дати загальну характеристику мовної ситуації в Україні на сучасному етапі, проаналізувати чинники (історичні, соціальні, політичні), що її визначають та впливають на державну мовну політику.

У другому питанні слід дати визначення державної мови, встановити основні її ознаки та сфери застосування. Дати відповідь на питання: чи відрізняється державна мова від офіційної мови. Проаналізувати положення Конституції та законів України щодо державної мови.

Далі слід охарактеризувати правовий режим мов національних меншин, конституційно-правові гарантії їх мовних прав в Україні.

Розглядаючи четверте питання, треба визначити проблеми правового регулювання мовних відносин в Україні, запропонувати шляхи їх вирішення.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а


Про мови в Українській РСР: Закон України 28 жовтня 1989 р. № 8312-11 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1989. – № 45. – Ст. 631.

Європейська хартія регіональних мов або мов меншин // Офіційний вісник України. – 2006 – № 50. – Ст. 3381.

Про національні меншини: Закон України від 25 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 36. – Ст. 529

Державна Програма розвитку і функціонування української мови на 2004 – 2010 рр.: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1546 від 02.10.2003 / Офіційний вісник України. – № 40. – 2003. – № 40. – Ст. 2105.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень ст. 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України: Прийнято 14.12.1999 № 10-рп/99 // Вісник Конституційного Суду України 2000. – №1. – С. 5-

Колісник В. Правове регулювання мовних відносин в Україні та проблеми його подальшого удосконалення // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 4. – С.81-91

Козьмук Б. Мовне законодавство і мовна політика потребують вдосконалення // Право України. – 2002. – №10. – С. 70-72

Лопушинський І. Мова державна – мова офіційна: суть проблеми та шляхи її подолання // Вісник Національної академії державного управління. – 2005. – №1. – С. 459-465.

Прадід Ю. Ф. Поняття державної та офіційної мови в сучасній юридичній науці // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – № 16. – С. 128-131

Речицкий В. Независимый комментарий к Решению Конституционного Суда Украины по делу об официальном толковании положений статьи 10 Конституции Украины касательно применения государственного языка органами государственной власти и местного самоуправления от 14 декабря 1999 г. // Российско-украинский бюллетень. – 2000. – № 6-7. – С. 139-142.

Ткаченко Є. В. Поняття державної мови // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 8. – С. 21-24

Ткаченко Є. В. Поняття мови національної меншини // Юридична Україна. – 2008. - № 1 – С. 22-27

Губаева Т. В., Малков В. П. Государственный язык и его правовой статус // Государство и право. – 1999. – №7. – с. 5-13



Т е м а 14. ВЗАЄМОДІЯ ГІЛОК ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ЯК ФАКТОР СТАБІЛЬНОСТІ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ


П л а н


1. Взаємодія гілок державної влади як принцип засад конституційного ладу України.

2. Взаємодія та співпраця державно-владних інституцій як передумова забезпечення стабільності конституційного ладу України та його засад.

3. Роль Верховної Ради України, Президента і Кабінету Міністрів України в забезпеченні стабільності конституційного ладу України.

4. Конфлікти між органами державної влади в аспекті забезпечення стабільності конституційного ладу України.

5. Проблеми удосконалення конституційно-правового регулювання взаємодії державно-владних інституцій в Україні.


Розкриваючи перше питання теми слід звернути увагу на те, що Конституція України закріпила не лише принцип поділу державної влади на три гілки, але, й одночасно, механізми їх тісної взаємодії та співпраці, що також можна вважати одним із фундаментальних принципів засад конституційного ладу України.

У другому питанні слід звернути увагу на те, що ефективне функціонування державного механізму України залежить, насамперед, від узгодженої діяльності усіх державно-владних інституцій, що, у свою чергу, забезпечує стабільність та непорушність конституційного ладу держави. Розкриваючи третє питання, шляхом аналізу відповідних конституційних положень необхідно показати, що і Верховна Рада України, і Президент України, і Кабінет Міністрів України наділені достатньо широкими владними повноваженнями в сфері забезпечення стабільності конституційного ладу України.

У четвертому питанні слід проаналізувати конфлікти, що виникають у взаємовідносинах між законодавчою, виконавчою гілками державної влади та Президентом України, звертаючи увагу на те, що досить часто вони виступають в якості одного з факторів дестабілізації конституційного ладу України. Тому пріоритетним завданням є запобігання таким конфліктам, а не пошук шляхів їх розв’язання.

Завершуючи роботу необхідно з’ясувати яким чином сприятимуть узгодженій співпраці усіх гілок державної влади України в сфері забезпечення існуючого конституційного ладу України зміни, що було внесено до Конституції України.


Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а


Білинський А. Держава і суспільство. Партнерство заради стабільності // Віче. -1995. -№12. -С.80-92.

Веніславський Ф. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України//Право України. - 1998. - №1.

Кушніренко О.Г. Проблеми захисту основ конституційного ладу України // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку.– Х.,1995.

Кушніренко О.Г., Веніславський Ф.В. Проблема виникнення конфліктів між законодавчою та виконавчою гілками влади України та стабільність конституційного ладу // Вісник університету внутрішніх справ. -1998. -№3-4. -С.150-162.

Мамонов В.В. Конституционный строй Российской Фередрации: понятие, основы, гарантии //Государство и право.- 2004.- № 10.-C. 42-51.

Орзіх М. Втілення конституційних засад в галузях функціонування публічної влади в Україні//Юрид. вестник. -1997. -№4. -С.59-63.

Погорілко В.Ф. Основи конституційного ладу України. -К.: Ін Юре, 1997.-40 с.

Погребняк С.П. Мамонов В.В. Принцип поділу влади: загальнотеоретична характеристика // Соціально-політичні та соціально-правові проблеми сучасності: Зб. наук. тез (За матеріалами ХV Харківських політологічних читань, що проведені кафедрою соціології та політології НЮАУ ім. Я. Мудрого).- Х.: Нац. юрид. акад. України,2004.- C.161-163.

Румянцев О.Г. Основы конституционного строя: понятие, содержание, отражение в Конституции// Государство и право. – 1993. - № 10.

Тацій В.Я., Грошовий Ю.М. Правові засоби охорони Конституції// Вісник Акад. Правових наук України. – Х., 1995. - № 3.

Тодика Ю. Державно-правова конфліктологія як важливий напрямок наукових досліджень//Вісник Академії правових наук України. -1996. -№6. -С.13-23.

Тодыка Ю.Н. Основы конституционного строя Украины. Х.: Факт, 1999.-320 с.

Цвик М.В. Актуальные проблемы организации власти в Украине// Пробл. законности. – Х., 1995. – Вып.30.

Тацій В. Конституційний лад України: проблеми удосконалення // Вісник прокуратури.- 2007.- № 7.- C.3-11

Веніславський Ф.В. Взаємовідносини державно-владних інституцій в аспекті забезпечення стабільності конституційного ладу України // Проблеми законності. Вип. 93 =: Респ. міжвід. наук. зб.: .- .- Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008.- C.38-44.- ISBN


Т е м а 15. ПОНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ

П л а н



1. Конституційно-правова відповідальність: поняття, природа та характерні ознаки.

2. Види конституційно-правової відповідальності.

3. Структура конституційно-правової відповідальності.

4.Підстави виникнення конституційно-правової відповідальності, її особливості.


В роботі слід дати визначення поняття «конституційно-правова відповідальність», дослідити її юридичну природу, відмінність від інших видів юридичної відповідальності та місце в системі соціальної відповідальності взагалі. Розглянути характерні риси конституційно-правової відповідальності, її специфіку.

Характеризуючи структуру й склад конституційно-правової відповідальності, слід визначити коло її суб’єктів, об’єктів, дати їх коротку характеристику, визначити особливості суб’єктного складу.

Завершуючи роботу, слід розглянути підстави й межі конституційно-правової відповідальності, виявити проблемні питання в її правовому регулюванні, а також реалізації на сучасному етапі державотворення.


Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а


Тодыка Ю.Н. Конституция Украины – Основной закон государства и общества. – Х.: «Факт». – 2001 г.

Тодыка Ю.Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная дисциплина. – Х.: «Факт». – 1998 г.

Тацій В., Грошевий Ю. Порушив Основний Закон? Відповідай! (Правові засоби охорони Конституції). // Голос України. – 1995. – 6 липня.

Шон Д.Т. Конституционная ответственность – самостоятельній вид юридической ответственности. // Государство и право. – 1995. - №7. – с. 35-43.

Колосова Н.М. Конституционная ответственность. // Государство и право. – 1997. – №2.

Майданник О. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб’єкти. // Право України. – 2001. - №2.

Наливайко Л.Р. Проблеми визначення поняття, специфічних ознак та функцій конституційної відповідальності в сучасній конституційній теорії. // Право України. – 1999. - №10.

Красикова А. Конституционная ответственность в современном украинском конституционализме. // Юридический вестник. – 2001. - №2.

Лучин В.О. конституционные деликты. // Государство и право. – 2000. - №1.

Пащенко А. Фактичні та юридичні підстави конституційної відповідальності. // Право України. – 2002. - №5. – с.126-130.

Боброва Н.А., Зражевская Т.Д. Ответственность в системе гарантий конституционных норм. – Воронеж. – 1985.


Т е м а 16. СИСТЕМА КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


П л а н

1. Поняття, зміст та загальна характеристика основних прав і свобод людини і громадянина.

2. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина.

3. Конституційно-правовий механізм забезпечення реалізації прав і свобод людини та громадянина.

4. Основні тенденції розвитку та конституційно-правового регулювання прав і свобод людини в Україні на сучасному етапі.


Необхідно визначити поняття конституційних прав і свобод людини та громадянина, вказати в чому відмінність між ними, з΄ясувати їх юридичну природу, розкрити зміст конституційних прав і свобод. Дати класифікацію основних прав і свобод за різними ознаками, які потрібно перелічити і стисло проаналізувати: за сферами суспільного життя; згідно з міжнародно-правовими документами та ін. Особливу увагу слід приділити механізму та гарантіям реалізації основних прав і свобод громадян. Висвітлити механізм реалізації основних прав і свобод та розглянути його дію. Детально зупинитися на конституційних гарантіях реалізації основних прав і свобод людини і громадянина, вказати види гарантій і коротко їх проаналізувати. Завершуючи висвітлення теми вказати основні тенденції сучасного розвитку прав людини в Україні та їх конституційно-правове регулювання.


Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а


Загальна декларація прав людини //Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи: Зб. міжнар.док. - К.: Наук.думка, 1992.-200с.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні пра­ва//Права людини: Міжнародні договори України, декла­рації, документи: 3б. міжнар. док. – К.: Наук думка. 1992. 200 с.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні пра­ва// Там же.

Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1950р. // Офіц. вісн. України. - 1998. - № 13. -С. 270-302.

Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в Украї­ні: теоретичні і практичні аспекти // Право України. - 2000. -№ 11.

Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посіб. - К. Юрінком Інтер, 2004. – 336с.

Кушніренко О.Г., Слінько Т.М. Права і свободи лю­дини і громадянина. -X.: Факт. - 2001.

Рабіновіч П.М., Хавронюк М.І. Права людини і громадянина: Навчальний посібник. - К.: 2004. - 464с.

Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине. - К.: Концерн ”Видавничій Дім ΄΄Ін Юре”. 2004. -368с.


Т е м а 17. ПРИНЦИПИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

План



1. Система основних принципів правового статусу особи та їх конституційне закріплення.

2. Людина як найвища соціальна цінність.

3. Рівність прав і свобод людини і громадянина.

4. Гуманістична спрямованість прав і свобод особи.

5. Відповідність основ правового статусу особи міжнародно-правовим стандартам прав.


Аналізуючи перше питання розкрити роль основних принципів правового статусу особи у забезпечення її прав і свобод. Розглядаючи питання щодо людини як найвищої соціальної цінності, звернути увагу на нормативне закріплення цього принципу в ст. 3 Конституції України, на особливе її значення для становлення нашої держави як демократичної і правової. Розкриваючи принцип рівності прав і свобод людини і громадянина, акцентувати на їх рівність насамперед перед судом і законом, на рівність чоловіка і жінки. Аналізуючи четверте питання, звернути увагу на конституційне закріплення пільг і переваг окремої категорії громадян і довести що це не порушує конституційний принцип рівності особи. Розглядаючи п’яте питання показати, що норми Конституції України, які закріплюють основні права і свободи людини і громадянина, відповідають міжнародно – правовим стандартам прав людини.


Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а


Конституційне право України / За ред. Ю.М.Тодики, В.С.Журавського.-К., 2002.

Тодыка Ю.Н. Основы конституционного строя Украины.-Х.. 2000.

Зиновьев А.В. Конституционное право России. М.-СПб., 2000.

Кравченко В.В. Конституційне право України.-К., 2002.

Петрухин И.Л. Человек как социально-правовая ценность // Государство и право.-1999.-№ 10.

Поленина С.В. Реализация конституционного принципа равноправия полов // Государство и право.-1998.-№ 6.

Старобор О. Конституційні принципи правового статусу людини і громадянина в Україні // Право України.- 2007.- № 4.- C. 30-32


Т е м а 18. ГАРАНТІІ ПРАВ І СВОБОД ЯК ЕЛЕМЕНТ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСОБИ