Рекомендації за результатами засідання Міжвідомчої координаційно методичної ради з правової освіти населення при Дніпропетровській обласній державній адміністрації
| Вид материала | Документы |
- План роботи районної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення, 38.23kb.
- Про стан виконання Програми правової освіти населення області в 2010 році, 772.4kb.
- Богуславська районна державна адміністрація київської області розпорядження, 123.39kb.
- Київська обласна державна адміністрація, 698.78kb.
- Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та закон, 135.03kb.
- Методичні рекомендації щодо застосування норм Земельного кодексу України, 307.89kb.
- Тернопільська обласна державна адміністрація розпорядження голови обласної державної, 63.43kb.
- Про роботу Головного та територіальних управлінь юстиції з питань правової освіти населення, 279.42kb.
- Про роботу Головного та територіальних управлінь юстиції з питань правової освіти населення, 268.23kb.
- Рекомендації №8 17 листопада 2011 року м. Обухів Про діяльність закладів культури області, 313.76kb.
  Рекомендації за результатами засідання Міжвідомчої координаційно – методичної ради з правової освіти населення при Дніпропетровській обласній державній адміністрації «Ми створюємо належні умови для підвищення рівня правової обізнаності громадян» м. Дніпропетровськ 2011 рік |
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні Міжвідомчої
координаційно-методичної ради
з правової освіти населення
при Дніпропетровській обласній
державній адміністрації
«30» березня 2011 року
РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗАСІДАННЯ
МІЖВІДОМЧОЇ КООРДИНАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ РАДИ
З ПРАВОВОЇ ОСВІТИ НАСЕЛЕННЯ
ПРИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ ДЕРЖАВНІЙ АДМІНІСТРАЦІЇ
Перше питання
«Злочинність серед неповнолітніх та діяльність органів внутрішніх справ щодо її запобігання. Профілактика органами внутрішніх справ насильства в сім`ї» .
Доповідь Заброди Дмитра Григоровича – першого проректора з навчальної та методичної роботи Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ
Протягом останніх десятиліть в Україні відбулося значне загострення соціально-економічних протиріч, що, безумовно, негативно впливає на формування дітей. До них можна віднести: значне соціальне розшарування населення за рівнем матеріального забезпечення; порушення принципів справедливості в оплаті праці, споживання, розподілу матеріальних благ; істотні відмінності у характері та змісті навчання, виховання та праця окремих груп дітей та підлітків, які залежать від сьогоднішнього статусу та матеріального становища батьків; процеси, пов'язані зі зменшенням позитивної соціальної ролі сім'ї, що супроводжується істотними змінами у традиційному ставленні до виховання неповнолітніх тощо.
Стан підліткової злочинності викликає занепокоєність та зумовлює необхідність пошуку нових засобів для її попередження, вжиття додаткових заходів з боку державних органів і громадськості, які б сприяли поступовому зменшенню злочинних проявів в середовищі дітей.
Визначальною особливістю останніх років є зміна структури злочинності дітей у бік корисливих та насильницьких діянь.
Так, за даними МВС України у 2010 році кількість злочинів скоєних неповнолітніми збільшилося на 22,3% з 8 631 до 10560 злочинів.
Така кількість злочинів збільшилася в основному за рахунок крадіжок з 3403 (2009 р.) до 7056 (2010 р.).
Зростання злочинності дітей обумовлюється не лише економічними та політичними змінами, зниженням рівня життя населення, але й іншими факторами. Значною мірою сприяють вчиненню злочинів дітей такі обставини, як безконтрольність з боку батьків, відсутність профілактичних заходів в роботі з «важкими» підлітками, вживання спиртних напоїв та наркотичних засобів, проблеми в сім’ях, безробіття батьків, відсутність у них коштів на утримання дітей, негативний вплив засобів масової інформації. Як свідчить судова статистика, понад 40% засуджених дітей на момент вчинення злочинів перебували поза контролем суспільства, оскільки ніде не навчалися і не працювали. недосконалість державної системи соціального захисту дітей також істотно впливає на стан злочинності серед дітей.
Сучасна злочинність дітей характеризується такими особливостями:
1. Серед дітей спостерігається орієнтація на корисливі та корисливо-насильницькі злочини. Загальна реальна кількість корисливих злочинів за рахунок латентності значно більша. Особливо ураженими даними злочинами залишаються великі міста (завдяки міграції неповнолітніх на навчання та роботу). Саме крадіжки мають значне поширення в середовищі неповнолітніх, так як приносять швидке матеріальне збагачення зазначеної категорії осіб. Крім того, ці злочини в ряді випадків не завдають значної матеріальної шкоди потерпілим, що є однією із причин небажання останніх звертатися до органів внутрішніх справ з відповідною заявою. Саме тому офіційні статистичні дані щодо злочинів цього виду істотно відрізняються від реальності. Все частіше, при вчиненні злочинів, дітьми використовуються вогнепальна зброя, що сприяє збільшенню злочинів проти життя та здоров'я.
2. Зменшення кількості злочинів, що потребують кримінальної „кваліфікації”. Даний стан злочинності є тривожним соціальним явищем. Дедалі частіше правоохоронні органи мають випадки у своїй практиці, коли діти обізнані зі способами і методами вчинення квартирних крадіжок, чіткою підготовкою та знаряддями, які полегшують доступ в житло громадян.
3. Подальше „омолодження” злочинності. Так, 20% злочинів вчиняються підлітками, які не досягли 14-річного віку, тобто не є суб’єктами злочинів. Такий стан свідчить про те, що в багатьох підлітків в процесі розвитку особистості формується агресивний стереотип поведінки, побуджується підвищений інтерес до задоволення матеріальних і фізіологічних потреб протиправним шляхом, що негативно впливає на розвиток їхньої духовності та моралі. Це обумовлено не тільки соціальними факторами, але й тим, що діти раніше дорослішають. З 11 років вже, як правило, чітко усвідомлюють суспільну небезпеку своїх дій.
4. Зменшення питомої ваги дівчат серед злочинців. Абсолютна більшість злочинів дівчат носять корисливий характер, проте змін зазнала сама корисливість, яка стрімко змінюється від примітивних до престижних форм. Деякі протиправні посягання з боку дівчат мають виключно зухвалий і небезпечний характер, відрізняються особливою жорстокістю. До сфери кримінальних інтересів неповнолітніх дівчат все частіше потрапляють гроші, валюта, дорогі ювелірні прикраси із золота, модний стильний одяг. Дівчата схильні до крадіжок косметики, одягу, біжутерії із магазинів, на лотках, базарах, що вчиняються безпритульними та вихідцями із соціально занедбаних сімей.
5. Зменшення групового характеру злочинності неповнолітніх, яка набуває дедалі більшої організованості. У злочинному середовищі серед неповнолітніх спостерігається високий рівень організованості. Майже дві третини підлітків вчиняють злочини у складі групи. Формуванню злочинних груп молоді передує стихійне утворення дозвільних груп, які внаслідок низки криміногенних факторів (бездоглядність, бродяжництво, негативний вплив дорослих, запущеність виховної роботи, відсутність суспільно-корисних занять тощо) переростають у кримінальні. Розۥєднанню груп і попередженню випадків залучення в них інших підлітків сприяє своєчасне розкриття злочинів спрямованих проти підлітків, які скоєні неповнолітніми.
6. Збільшення так званих „фонових” проявів (вживання наркотиків, пияцтво, токсикоманія, проституція, небажання займатися суспільно-корисною працею, поширення венеричних хвороб та СНІДу). Поширення зазначених антисоціальних явищ містить у собі очевидну загрозу нормальному розвитку держави, оскільки сприяє зростанню злочинності, наркоманії, збільшенню кількості захворювань, знижує продуктивність праці, підриває моральні підвалини суспільства.
7. Злиття неповнолітніх злочинців з дорослими. Посилюється процес залучення неповнолітніх до вчинення злочинів, за участю дорослих вчинюються майже третина злочинів неповнолітніх. Дорослі злочинці, зважаючи на гуманізацію кримінального законодавства щодо неповнолітніх, використовують їх як виконавців злочинних діянь. Результат, до якого прагне суб'єкт втягнення, здійснюється за допомогою впливу на психіку дитини з тим, щоб скерувати його волю в потрібному для злочинця напрямку.
Відповідно до вивчених листів-відповідей двадцяти ГУ(У)МВС України в областях найпоширенішими причинами та умовами скоєння злочинів неповнолітніми є:
- недостатній рівень профілактичної роботи з неповнолітніми, що перебувають на обліку або схильні до скоєння правопорушень; відсутність належного контролю за поведінкою неповнолітніх; відсутність належного виховного впливу і заходів виховного характеру зі сторони батьків, педагогів та вчителів;зниження виховного потенціалу сім’ї, навчальних закладів;
- зловживання алкогольними напоями та наркотиками;
- недоліки у шкільному та сімейному вихованні;
- не зайнятість неповнолітніх суспільно-корисливою працею;
- негативний вплив мікросередовища (з боку друзів) та соціального середовища (з боку батьків і засобів масової інформації);
- низька правова свідомість як дорослих, так і дітей;
- пропаганда жорстокості та насильства; зниження загального рівня культури населення; загальне падіння моральності у суспільстві;
- відсутність достатньої кількості безкоштовних секцій та гуртків за місцем проживання;
- низький соціальний та матеріальний рівень життя більшості родин; незадовільні умови життя та виховання неповнолітнього;
- дефіцит достатньої кількості робочих місць для молоді, особливо осіб, які засуджені до покарання непов’язаного з позбавленням волі, або відбули покарання; неможливість продовження подальшої освіти такими особами;
- неналежним чином організована робота по встановленню «неблагополучних сімей»;
- бездоглядність та безпритульність тощо.
Запобігання злочинності неповнолітніх являє собою специфічний вид соціальної діяльності усіх суб’єктів профілактики, зокрема ОВС. Вона передбачає постійне вирішення протиріч у суспільному розвитку, систематичне здійснення цілеспрямованого профілактичного впливу на неповнолітніх, з боку яких можна очікувати вчинення злочинів, проведення з ними широкої виховної роботи. Форми і методи діяльності ОВС у сфері запобігання злочинності неповнолітніх є різноманітними. Основними з них є методи переконання, виховання, заохочення, допомоги, хоча у профілактичних цілях ОВС використовують примусові заходи впливу.
Залучення населення до правоохоронної діяльності закономірно розглядається як важливий етап участі громадян в управлінні справами суспільства і держави, один з основних факторів зміцнення конституційного режиму, ролі законів, посилення механізму підтримки правопорядку. Підтримка трудових колективів, громадських організацій, усього населення забезпечує державним правоохоронним структурам необхідні пріоритети в боротьбі зі злочинністю. Використання потенціалу громадськості у справі боротьби зі злочинністю серед неповнолітніх, об’єднання правоохоронних зусиль органів внутрішніх справ з формуваннями населення і зміцнення таким чином єдиного фронту боротьби з відступами від норм права та моралі може бути досягнуто лише в результаті розширення і поглиблення їх взаємодій. У правильно організованій взаємодії міститься важливий резерв як покращення правоохоронної діяльності держави, так і роботи об’єднань громадськості.
Під час здійснення профілактичної діяльності ОВС взаємодіють з іншими суб’єктами запобігання. На жаль, на сьогодні механізм взаємодії цих суб’єктів та форми і методи координації їх діяльності не отримали чіткого правового закріплення. Це негативно позначається на ефективності профілактичної діяльності усіх суб’єктів запобігання злочинності неповнолітніх.
Удосконалення ефективності діяльності у сфері запобігання злочинності неповнолітніх неможливе без удосконалення правового регулювання цієї діяльності. Тому необхідно вжити певних заходів щодо покращення національного законодавства у цій сфері, приведення його у відповідність до міжнародно-правових стандартів у сфері здійснення запобігання злочинності неповнолітніх, захисту прав та свобод неповнолітніх під час здійснення заходів запобігання.
Враховуючи вищевикладене, варто вказати і на особливе відношення неповнолітніх до законів. Не можна сказати, що особи, які вчиняють злочини, їх не знають. Навпаки, переважна більшість з них мають більшу правову обізнаність, ніж законослухняні громадяни. Але в них відсутня повага до права, не сформована потреба підкорятись його вимогам.
Крім того, слід наголосити на тому, що необхідно аналізувати сучасну злочинність неповнолітніх як в цілому, так і окремі її аспекти. Це варто робити не лише для того, щоб пізнати сучасні тенденції злочинності неповнолітніх, а для того, щоб захистити суспільство від злочинних посягань та не допустити зростання нових злочинів даної категорії осіб.
Для покращення роботи у даному напрямку діяльності необхідно: 1) забезпечити економічні, правові, організаційні умови і гарантії для життя, самореалізації дітей, визначити їх права та соціальний статус у суспільстві; 2) активізувати інтерес державних органів і суспільних інститутів громадськості до соціально-педагогічних проблем дітей і підлітків; 3) створити систему роботи з профілактики антигромадських проявів у дитячому та підлітковому середовищі, соціальному захисті дітей; 4) забезпечити своєчасне виявлення неблагополучних сімей, де проживають діти, ведення їх обліку та здійснення систематичних профілактичних заходів з батьками, які ухиляються від виховання дітей і своєю поведінкою негативно впливають на них; 5) розробити концепції нових підходів до роботи з учнями, виробити чітку організаційно-педагогічну структуру виховного впливу на учнів з відхиленнями в поведінці; орієнтувати профілактично-виховні заходи не на заходи адміністративно-правового впливу, а на соціально-педагогічну допомогу; 6) розробити регіональну довгострокову програму профілактики дитячої злочинності та безпритульності.
Однією з основних причин злочинності неповнолітніх є негативний вплив сім’ї, до якого можна віднести: суїцид або смерть одного із батьків; зміна становища підлітка з появою вітчима чи мачухи, надмірна опіка з боку батьків або інших членів родини; постійні конфлікти між батьками; жорстоке поводження з підлітком в сім'ї; тяжкі захворювання, особливо розвиток психозу в одного із батьків; алкоголізм або пристрасть до наркотиків батьків; суттєві матеріальні труднощі в родині; низький культурний і загальноосвітній рівень сім'ї; недостатність уваги до дітей з боку батьків та ін.
Виходячи з викладеного, вважається, що до напрямків профілактичного впливу на злочинність неповнолітніх відноситься профілактика насильства в сім’ї.
Слід відзначити, що реалізація органами внутрішніх справ завдань щодо попередження насильства у сім’ї передбачає відповідну підготовку працівників міліції, на яких покладаються обов’язки попереджати, виявляти, припиняти прояви насильства у сім’ї, запобігти повторному їх вчиненню.
Підвищена увага в ДДУВС (далі – університет) приділяється питанням підготовки дільничних інспекторів міліції. Це пов’язано з тим, що 98 % випускників факультету міліції громадської безпеки розподіляється у цей підрозділ; щорічно понад сто дільничних проходять навчання в центрі післядипломної освіти та навчаються на факультеті заочного навчання університету. Історія навчального закладу також пов’язана із підготовкою дільничних інспекторів міліції.
Крім цього, зростання уваги керівництва держави до роботи дільничних інспекторів міліції, покладення на цю службу обов’язків щодо охорони громадського порядку на адміністративних дільницях, підвищення ролі дільничних у керівництві нарядами міліції при комплексному використанні сил і засобів органів внутрішніх справ, особливо у сільській місцевості, потребують підвищення якості підготовки курсантів та слухачів до виконання обов’язків дільничного інспектора міліції.
Одночасно слід звернути увагу на існування ряду проблем у підготовці курсантів та працівників міліції до діяльності з протидії насильству у сім’ї. Основними серед них є: формування знань, а не вмінь та навичок; відсутність спеціальної навчальної дисципліни, присвяченої проблемам протидії насильству у сім’ї; розгляд проблем протидії насильства у сім’ї переважно при підготовці працівників міліції громадської безпеки; використання традиційних методик навчання (лекція-семінар-практичне); недостатнє наочне та інформаційне супроводження занять.
Важливими аспектами підготовки курсантів та слухачів до виконання обов’язків дільничного інспектора міліції є формування у них знань та стійких навичок до дії у типових та екстремальних ситуаціях, у тому числі й пов’язаних з попередженням та припиненням фактів насильства у сім’ї.
При удосконаленні підготовки дільничних інспекторів міліції для запобігання насильству у сім’ї враховується:
- теза про те, що завдання щодо протидії насильству у сім’ї покладаються не лише на службу дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах дітей, а й інші підрозділи органів внутрішніх справ, органи державної влади і місцевого самоврядування у межах їх компетенції, що потребує налагодження чіткої взаємодії між ними;
- необхідність приділення уваги формуванню вмінь та навичок дільничних щодо: аналізу типових ситуації, що виникають під час виявлення, припинення та фіксації фактів насильства у сім’ї, складення відповідних процесуальних документів, відмежування адміністративно-караних правопорушень від злочинів, пов’язаних із насильством у сім’ї, особистої безпеки при припиненні насильства у сім’ї, взаємодії з іншими підрозділами міліції, органами місцевого самоврядування та громадськістю;
- потреба у використанні активних технологій навчання (рольових ігор, тренінгів, тестів), навчальних відеофільмів, засобів наочності;
- важливість розмежування особливостей підготовки курсантів денної форми навчання, слухачів заочної форми навчання, слухачів курсів підвищення кваліфікації та спеціалізації працівників ОВС;
- необхідність врахування досвіду вирішення проблем протидії насильству у сім’ї, наявного у практичних підрозділів міліції громадської безпеки України, а також поліції (міліції) інших держав світу.
Вказані положення враховувалися у процесі підготовки курсантів, слухачів заочного факультету підготовки фахівців органів внутрішніх справ, центру післядипломної освіти тощо.
З метою удосконалення підготовки дільничних інспекторів міліції у 2009-2010 році ДДУВС спільно з ДГБ МВС України, іншими ВНЗ запроваджували спеціалізований навчальний курс з протидії насильству в сім`ї для курсантів факультетів міліції громадської безпеки вищих навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству внутрішніх справ України.
Робочою групу з представників ОБСЄ, ДГБ МВС, ДДУВС, інших ВНЗ МВС було розроблено концепцію програми спеціалізованого курсу з протидії насильству у сім’ї та впроваджено у навчальний процес інтерактивну класну кімнату.
При формуванні вмінь та навичок у курсантів до дій у типових та екстремальних ситуаціях, пов’язаних із припиненням та фіксацією фактів вчинення насильства у сім’ї, важливе значення має інтерактивна класна кімната, обладнана за рахунок коштів ОБСЄ.
У процесі впровадження навчального курсу з протидії насильству в сім‘ї у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ як базовому ВНЗ МВС з підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки:
по-перше, апробовано програму навчального курсу та науково-методичний посібник до спеціалізованого курсу з протидії насильству в сім`ї;
по-друге, розроблено методичне забезпечення проведення занять з використанням ІКК;
по-третє, здійснено моніторинг використання інтерактивної класної кімнати.
Як свідчить аналіз ситуації стану профілактичної роботи органів та підрозділів внутрішніх справ ГУМВС України в Дніпропетровській області на 15 % знизилася кількість повторних звернень громадян до органів внутрішніх справ щодо скоєння насильства в сім’ї:
за підсумками І півріччя поточного року на 17% знизилася кількість навмисних вбивств, у тому числі на 27% - скоєних на побутовому ґрунті тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого;порівняно з аналогічним періодом минулого року дільничними інспекторами міліції складено на 321 протокол більше за статтею 173-2 КУпАП; дільничні інспектори міліції стали краще розуміти та правильно використовувати норми права, зменшивши відсоток порушень законності та скарг громадян на дії працівників міліції.
Остаточне закріплення та оцінка навичок курсантів щодо припинення насильства у сім’ї буде здійснюватися у процесі їх практичного навчання на базових дільничних пунктах міліції, а також під час проходження навчальної практики та стажування.
Виступаючий по першому питанню: Качинська Ірина Валеріївна - начальник відділу кримінальної міліції у справах дітей Головного управління МВС України у Дніпропетровській області
З початку 2010 року відділом кримінальної міліції у справах дітей Головного управління
МВС України у Дніпропетровській області (далі - КМСД ГУМВС) ініційоване проведення на території області ряду заходів, спрямованих на здобуття довіри молодого покоління до міліції та профілактику негативних явищ серед дітей.
Підрозділи кримінальної міліції у справах дітей ГУМВС спільно із зацікавленими службами райдержадміністрацій здійснювали оперативно-профілактичні заходи під умовною назвою «Ялинка», «Наркоман», «Гуртожиток», «Канікули», «Розшук», «Нагляд», «Батискаф», «Генофонд», «Урок» «Літо-2010», «Діти вулиці», організовано та проведено оперативно-профілактичні заходи з виявлення дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у протиправну діяльність, жебрацтво, пияцтво та азартні ігри. Прийнято участь у цільових оперативно-профілактичних заходах з протидії розповсюдженню наркотичних засобів у навчальних закладах.
Вжитими заходами досягнуто зниження кількості вчинених підлітками умисних вбивств на 81,3% (з 16 у 2009 році до 3 у 2010 році), умисних тяжких тілесних ушкоджень на 65,0% (з 20 до 7), умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого на 60,0% (з 10 до 4), розбійних нападів на 56,7% (з 60 до 26), грабежів на 35,3% (з 207 до 134), хуліганства на 39,6% (з 48 до 29).
Наряду з цим, на 43,1% відбулося зростання кількості скоєних неповнолітніми крадіжок (з 492 до 704), на 40,7% крадіжок приватного майна (з 447 до 629) та крадіжок приватного майна з квартир на 14,3% (з 133 до 152).
Упродовж 12 місяців 2010 року працівниками підрозділів ГУМВС виявлено 146 злочинів, передбачених ст. 304 КК України (втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність), що на 13 злочинів більше, ніж за аналогічний період. З викритих злочинів, задокументовано 136 фактів втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, а саме: 9 – втягнення неповнолітніх у пияцтво та 1 – у зайняття жебрацтвом.
За 12 місяців минулого року порушено 5 кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ст. 1501 КК України (використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом), 7 кримінальних справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 315 КК України (схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів).
Як свідчить статистика, кожний десятий злочин скоєний неповнолітніми, вчинений у стані алкогольного сп’яніння. Відділом кримінальної міліції у справах дітей ГУМВС, а також підрозділами на місцях приділено посиленої уваги попередженню пияцтва та тютюнопаління серед дітей.
У лютому 2010 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв", яким унесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме до статті 156, чим передбачено заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.
Підрозділами КМСД вживаються заходи щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які порушують вимоги ст. 156 КУпАП. За вказаною статтею складено 406 адміністративних протоколів (2009 – 301) та унесено 301 подання до зацікавлених відомств. Направлено 315 інформацій до установ і організацій щодо усунення причин та умов, які сприяли поширенню пияцтва серед дітей.
За результатами прийнятих заходів, у 15 випадках порушень суб’єктами господарювання чинного законодавства відповідними органами прийнято рішення про призупинення дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами. З рештою подань, із суб’єктами підприємницької діяльності, проведено роз’яснювальну роботу.
Підрозділами кримінальної міліції у справах дітей приділяється посилена увага своєчасному виявленню сімей, які неспроможні або не бажають виконувати виховні функції відносно дітей, застосовують до них насильство та жорстокість, притягненню батьків або осіб, що їх замінюють, до адміністративної та кримінальної відповідальності, які вчиняють насильство в сім’ї, не виконують обов’язки по вихованню дітей.
На обліку в підрозділах кримінальної міліції у справах дітей ОВС області перебуває 1342 підлітки та 2798 неблагополучних сімей.
За вчинення насильства у сім’ї (ст. 173-2 КУпАП) працівниками КМСД області притягнуто 219 осіб, з них 27 неповнолітніх, винесено 934 офіційних застереження про неприпустимість насильства в сім`ї, з яких дорослим – 668; неповнолітнім – 266. Винесено 56 захисних приписів після отримання офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім`ї, з яких дорослим – 46 та неповнолітнім – 10. За невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП притягнуто 3021 особу. Щодо позбавлення батьківських прав батьків, які злісно не виконують обов’язки по вихованню дітей, зібрано 364 матеріали, за якими позбавлено таких прав