Geum.ru

Навчально-методичний посібник львів 2008

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Класифікація політичних партій за організаційним критерієм.
Подобный материал:
1   2   3   4   5
Тема 2. Організаційна будова політичних партій.

Класифікація політичних партій за організаційним критерієм.


  1. Організованість як базовий індикатор (елемент) політичної партії. Партологічна література про організаційну будову політичних партій.
  2. Типи політичних партій. Класифікація партій за організаційним критерієм.
  3. Внутріпартійна демократія та внутріпартійна олігархія.


Доповіді та повідомлення:

    1. М. Дюверже про роль організації в діяльності політичних партій.
    2. А. Токвіль про американські політичні партії.


Основні поняття: апарат, апаратна робота, американські партії, бар’єри (пороги) розвитку політичних партій, більшовицька партія, бюрократія, великі партії, виборча партія, відкрита (закрита) модель партії, вільний мандат, внутрішньопартійна демократія, домінуюча коаліція, елементи політичної партії, ефективна кількість партій, європейські партії, залізний закон олігархії, істотні (релевантні) партії, кадрові партії, квазіпартії, кланові партії, кокус, малі партії, маргінальні партії, масові партії, монопартія, назва політичної партії, народна партія, номенклатура, обмеження діяльності та делегалізація партій, організаційна інкапсуляція, організаційна структура партії, організаційні функції партії, організаційно сильні (слабкі) партії, організованість, партії фахового та територіального типу організації, партійна дисципліна, партійна еліта, партійна “машина”, партійна символіка, партія-виборців, партія-громада, партія-держава, партія-комітет, партії-патронажу, партократія, політичні партії США, “порожня” організація політичних партій, посередня партія, правове регулювання організаційної побудови партій, рівень автономії партії, рівень інституалізації партії, рівень системності партії, ротація, свобода створення партій, соціально децентралізована партія, способи організації партій, старі партії, статут партії, субординація, сучасні партії, територіальна роздрібленість, територіальне проникнення, тип партії, типологія партій, тоталітарні партії, традиційні партії, транзитні партії, тривалість існування партії, унітарні партії, установчі збори, фаланга, фашистські партії, фюрер-партія, харизматичні партії, централізм, централізовані (децентралізовані) партії.


Література:


Навчально-методична:


Бебик В. М. Політологія: наука і навчальна дисципліна: Підручник.- К., 2009, Сусаільні організації та рухи, с. 262-267.

Білоус А. Структура і класифікація партій // Політико-правові системи: світ і Україна.- К., 1997, с. 16-25.

Бодуен Ж. Вступ до політології.- К., 1995, Політичні партії. Типи політичних партій, с. 102-109.

Гантер Р., Раймонд Л. Виды политических партий: новая типология (реферат) // Политическая наука: Политические партии и партийные системы в современном мире: Сб. научн. Тр.- М.: ИНИОН РАН, 2006, № 1, с. 54-60.

Джанда К. Сравнение политических партий: исследования и теория // Современная сравнительная политология. Хрестоматия.- М., 1997.

Кац Р., Мэир П. Изменяющиеся модели партийной организации и партийной демократии: возникновение картельных партий // Партии и выборы. Хрестоматия., Ч.I.- М., 2004, с. 7-13. (Политическая наука, 2006, № 1, с. 27-44).

Кормич Л.І., Шелест Д.С. Громадські об’єднання та політичні партії сучасної України.- К., 2004, Причини утворення політичних партій, їх функції, с. 199- 207.

Критичний аналіз демократії і політичних партій у працях М. Острогорського і Р. Міхельса: від концепції “кокуса” до “залізного закону” олігархії // Вступ до політології / За заг. ред. В.Й.Скиби.- К., 1998, с. 410-423.

Мейтус В. В., Мейтус В.Ю. Политическая партия: стратегия и управление.- К., 2004, Гл.3,8, Партийная организация. Модель организации партии, с. 87-100, 287-289.

Моїсеєва А. Сучасні тенденції функціонування партійних організацій в Україні // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації, 2009, № 2, с. 49-53.

Мухаев Р.Т. Политология. Хрестоматия.- М., 2000, Устав социал-демократической партии Германии, с. 465-473.

Обушний М.І., Примуш М.В., Шведа Ю.Р. Партологія.- К., 2006, Організаційна структура політичних партій, с. 173-184.

Основи демократії / За заг. ред. А.Колодій.- К., 2002, Організаційні засади партійної діяльності та їх вплив на демократію, с. 338-345.

Основи політичної науки: Курс лекцій за ред. Б. Кухти. Ч. 2: Політичні процеси, системи та інститути.- Львів, 1997, Внутрішня структура політичних партій, с. 238-239.

Політологія / За наук. ред. А.Колодій.- К., 2000, Типологія партій та партійних систем, с. 210-216.

Пригожин А.И. Социология организаций.- М.: Наука, 1980.

Хімченко О.Г. Політичні партії і виборчий процес в умовах розбудови демократичного суспільства.- К., 2006, Будівництво політичних партій, с. 50-67.

Шведа Ю.Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів, 2005.

Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем.- Львів, 2004, Організованість. Типологія політичних партій. Класифікація партій за організаційним критерієм, с.133-151, 289-308, 325-330.

Шляхтун П.П. Типологія політичних партій // Політологія.- К., 2002, с. 332-337.


Обов’язкова:


Деттербек К. Картельные партии в Западной Европе? (Реферат) // Политическая наука: Политические партии и партийные системы в современном мире: Сб. научн. тр. / Ред. и сост. Кулик А. Н., Мелешкина Е. Ю. – М.: РАН ИНИОН, 2006, c. 45-54.

Гантер Р., Даймонд Л. Виды политических партий: Новая типология (Реферат) Политическая наука: Политические партии и партийные системы в современном мире: Сб. научн. тр. / Ред. и сост. Кулик А. Н., Мелешкина Е. Ю. – М.: РАН ИНИОН, 2006, c. 54-61.

Джанда К. Сравнение политических партий: исследования и теория // Современная сравнительная политология. Хрестоматия.- М., 1997, Организационная сложность и власть с. 105-109.

Дюверже М. Инфраструктура партий // Политические партии.- М., 2000, с.45-107.

Кац Р., Мэир П. Изменение моделей партийной организации и партийной демократии: Возникновение картельних партий (Сокращенный перевод) // Политическая наука: Политические партии и партийные системы в современном мире: Сб. научн. тр. / Ред. и сост. Кулик А. Н., Мелешкина Е. Ю. – М.: РАН ИНИОН, 2006, c. 27-45.

Михельс Р. Социология политических партий в условиях демократии // Диалог, 1990, № 3, Необходимось организации, c. 54-62.

Токвіль А. Про демократію в Америці.- К., 1999, Т.1., Розділ 2, Про партії в Сполучених Штатах, с. 150-155.


Рекомендована:


Алексеев В. М. Типология политических партий и лидеров.- М., 2003.

Бианкин В., Серавин А. Практика и психология регионального партстроительства.- Санкт-Петербург, 2006 /book1/book03.phpl#Dir_3_1

Васильев М. И. Партии, движения, политические силы // Политические исследования, 1992, № 5-6.

Восленский М. С. Номенклатура. Господствующий класс Советского Союза.- М., 1991.

Голднер Э. Анализ организации // Социология сегодня. Проблемы и перспективы.- М., 1965.

Гонюкова Л. В. Організаційні основи будівництва політичних партій [Електронний ресурс]. Державне управління: теорія і практика, 2007, № 1(5). Режим доступу: .gov.ua/e-journals/ Dutp/2007-1

Ишияма Дж. Т. Партии – приемницы коммунистических и организационное развитие партий в посткоммунистической политике // Полис, 1999, № 4, с. 148-167.

Коломейцев В. Ф. Партии в зеркале западной социологии // Государство и право, 1995, № 10.

Корниенко В. И. Современные управленческие команды: формирование, организационная структура, функционирование.- Ростов-на-Дону: CКАГС, 2000.

Кривоцюк П. Створення партій демократичного типу: світовий досвід та українські реалії // Людина і політика, 2002, № 5.

Литвин В. Партія як форма політичної організації суспільства // Політика і час, 1992, № 1.

Малкин Е., Сучков Е. Основы избирательных технологий и партийного строительства.- М., 2003.

Марченко М. Н., Фарукшин М. Х. Буржуазные политические партии.- М., 1997.

Моїсеєва А. Політико-організаційні засади партійного будівництва в сучасній Україні: проблеми та перспективи // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації, 2008, № 1-2, с. 64-68.

Нідермайєр О. Внутрішньопартійна демократія // Політичні партії в демократичному суспільстві / Видавці Й. Тезінг та В. Гофмайстер.- К., 1997, с. 23-40.

Организация работы первичной партийной ячейки. Методическое пособие.- М.: НДИ, 1995.

Партії: внутрішня організація та керівні органи // Складові демократії.- К., 1993, с.34-36.

Партийное строительство.- М., 1972.

Погребенник О. Особливості регламентації організаційної структури політичних партій // Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації., 2009, № 1, с. 46-52.

Побудова ефективної політичної партії / Упорядники: І. Підлуська, О. Грязнова, В. Замятін.- К., 2001.

Погребенник О. Особливості регламентації організаційної структури політичних партій // Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації., 2009, № 1, с. 46-52.

Прибытков В. Аппарат.- СПб., 1995.

Примуш М. В. Політико-правове регулювання діяльності політичних партій.- Донецьк, 2001.

Примуш М. Порядок утворення і діяльності політичних партій // Віче, 2001, № 5.

Пушкарева Г. В. Партии и партийные системы: концепция М.Дюверже // Социально-политический журнал, 1993, № 9-10.

Романюк А., Шведа Ю. Партії та електоральна політика.- Львів, 2005, с. 61-80.

Соєр Т. Побудова “здорової” партії.- К., 2000.

Рябов С. Партія політична // Політологічні читання, 1994, №3.

Сытин А. Г. Политическая социология Мориса Дюверже // Социально-политические науки, 1990, № 12.

Тезінг Й. Трансформація, демократія та політичні партії – завдання та призначення партій // Політичні партії в демократичному суспільстві / Видавці Й. Тезінг та В. Гофмайстер.- К., 1997, с. 7-22.

Типология политических партий и партийных систем (обзор) // Политические системы буржуазных государств. Реф. сб.- М., 1980.

Шведа Ю. Трансформація організаційної структури політичних партій як чинник трансформації сучасних партійних систем // Вісник Львівського університету. Серія. Філософські науки.- 2008, Вип. 11, с. 160-168.

Шмачкова Т. В. Мир политических партий // Полис, 1992, № 1-2, с. 226-233.

Юдин Ю. А. Политические партии и право в современном государстве.- М.: Форум, 1998.- 288 с.


Тема 3. Членство в партії та його типи. Фактори участі громадян в партійній діяльності. Різновиди партійного темпераменту.

  1. Членство в партії та його типи. Вступ та вихід з партії.
  2. Визначальні фактори участі громадян в партійній діяльності. Залученість та партійна лояльність.
  3. Різновиди партійного темпераменту та партійної діяльності.


Доповіді та повідомлення:

      1. М. Острогорський про американський тип політичних партій.
      2. Особливості організаційної структури сучасних зарубіжних партій.


Основні поняття: автономія членської бази партії, альтернативні рухи, антиконсенсусні партії, антисистемні партії, більшовизм, бланкізм, “болото”, бонапартизм, волюнтаризм, вступ та вихід з партії, громадянська інфантильність, громадянська непокора, деструкція, догматизм, егалітаризм, екстремізм, екстремістські організації, електоральна партія, елітаризм, елітарні партії, ерозія контрольних функцій партій, ерозія політичної лояльності, заангажованість політична, залученість, індивідуальне (пряме) членство в партії, інтеграційні партії, камарилья, “катехізис революціонера”, кваліфікована більшість, кворум, класова боротьба, клієнтела, клієнтельські партії, кліка, коефіцієнт членства, колегіальність, конформізм, кооптація, корпоративізм, креатура, ксенофобія, маса, месіанство, месіонерські партії, насильство, натовп, непряме (колективне) членство в партії, нетрадиційні партії, нігілізм, нонконформісти, олігархічні партії, опортунізм, орден мечоносців, партії протесту, партійна дисципліна, партійна лояльність, партійність, партія вірних (партія-закон), партія принципу, партія успіху, політична мобілізація, політичне функціонування, політичні заохочення, політичні переконання, популізм, популістські партії, право громадян на об’єднання в політичні партії, просистемні (системні) партії, протест політичний, пряме (індивідуальне) членство в партії, путч, радикалізм, радикальний теїзм, реакційні (реваншистські) партії, реакція політична, реваншизм, ревізіонізм, революційні (авангардні, більшовицькі, ленінські) партії, релевантна партія, реформізм, реформістські партії, рівень репрезентативності (істотності) партії, рівень системності партії, рівень членства в політичних партіях, сектантство, стимули партійної діяльності (природа участі), стиль політичної конкуренції, суквізм, тероризм, тест репрезентативності, традиційна клієнтела, трансформація політичної партії, фактори участі (партисипітації), фанатизм політичний, фашистські партії, фіксоване (формальне) членство в партії, фундаменталізм, хвостизм, хунвейбіни, цезаризм, центр (фокус) звернення партій, центризм, центристські партії, членство в партії, членство в політичних партіях України та його обмеження.


Література:


Навчально-методична:


Бебик В. М. Політологія: наука і навчальна дисципліна: Підручник.- К., 2009, Поняття, типологія і стилі політичної діяльності, с. 273-281.

Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна.- К., 1997, Структура і класифікація партій, с. 16-25.

Джанда К. Сравнение политических партий: исследования и теория // Современная сравнительная политология. Хрестоматия.- М., 1997.

Кормич Л. І., Шелест Д. С. Громадські об’єднання та політичні партії сучасної України.- К., 2004, Причини утворення політичних партій, їх функції, с. 199- 207.

Ослон М. Логика коллективных действий: общественные блага и теория групп // Политология: Хрестоматия / Сост. Б. А. Исаев, А. С. Тургаев, А. Е. Хренов.- СПб., 2006.

Основи політичної науки: Курс лекцій за ред. Б. Кухти. Ч. 2: Політичні процеси, системи та інститути.- Львів, 1997, Розвиток демократії у політичних партіях, с. 245-248, Ч. 3. Політична свідомість і культура, Психологія, мікро груп, с. 145-153.

Хімченко О. Г. Політичні партії і виборчий процес в умовах розбудови демократичного суспільства. Навчальний посібник.- К., 2006, Будівництво політичних партій, с. 50-67.

Шведа Ю.Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів, 2005.

Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем.- Львів, 2004, Залученість. Узгодженість, с.151-160, 165.


Обов’язкова:


Джанда К. Сравнение политических партий: исследования и теория // Современная сравнительная политология. Хрестоматия.- М., 1997, Согласованность, Вовлеченность с.113-120.

Дюверже М. Политические партии.- М., 2000, Члены партии, с.115-185.

Михельс Р. Социология политических партий в условиях демократии // Диалог, 1990, № 5, Отношение вождей к массам на практике, с. 81-88.

Михельс Р. Социология политических партий в условиях демократии // Диалог, 1990, № 5, Борьба вождей между собой за власть, c. 74-80.


Рекомендована:


Бианкин В., Серавин А. Практика и психология регионального партстроительства.- Санкт-Петербург, 2006 /book1/book03.phpl#Dir_3_1

Бодуен Ж. Вступ до політології.- К., 1995, с. 88-89, 93.

Зимичев А.Психология политической борьбы.- К., 1992.

Гофман Л. Я., Шестопал Е. Б. Политическаяп сихология.- Ростов-на-Дону, 1996.

Гоэн Л. Я., Шестопал Е. Б. Политическая психология.- Ростов-на-Дону, 1996.

Дідух М., Сороченко В., Андріашвілі О. Метаморфози передвиборних настроїв активістів “непрохідних” партій як вияв механізмів психологічного захисту // Українські варіанти, 1998, № 2, с. 40-45.

Ірха К. Вплив опозиційного статусу на побудову платформи політичної дії // Освіта Регіону. Політологія, Психологія, Комунікації, 2008, № 1-2, с. 29-33.

Курносов Ю. О. Насилля – головний аргумент більшовизму // Укр. іст. журнал, 1991.

Ліннеман Р. Релевантність організаційної структури стосовно участі // Політичні партії в демократичному суспільстві / Видавці Й. Тезінг та В. Гофмайстер.- К., 1997, с. 41-58.

Майерс Д. Социальная психология.- СПб, 1997.

Мейтус В. В., Мейтус В. Ю. Политическая партия: стратегия и управление.- К., 2004, с. 69-73.

Обушний М. І. Партійна самобутність – осердя єдності національно-демократичних сил України // Політологічний вісник, 2002, Вип. 11.- с. 109-114.

Ольшанский Д.В. Массовое настроение в политике.- М., 1995.

Орлов Б. Социал-демократия Запада: ценности и ориентации // Диалог,1990, № 12, с.96-99.

Партийное строительство.- М., 1972.

Петренко В. Ф., Митина О. В. Семантическое пространство политических партий // Психологический журнал, 1991, т.12, № 6.

Побудова ефективної політичної партії / Упорядники: І. Підлуська, О. Грязнова, В. Замятін.- К., 2001.

Политические партии США в новейшее время.- М., 1982, с. 246-268.

Примуш М. Політичні партії як правовий інститут // Нова Політика, 2000, № 5, с. 32-36.

Проэктор Т. Фашизм – путь к агрессии и гибели.- М., 1989.

Рисмен Д. Некоторые типы характера и общество // Социологические исследования, 1993, № 3, 5.

Роббер М-А., Тильман Ф. Психология индивида и группы.- М., 1988.

Романюк А., Шведа Ю. Партії та електоральна політика.- Львів, 2005, с.81-89.

Соєр Т. Побудова “здорової” партії.- К., 2000.

Сороченко В., Андріашвілі О. Бажане і дійсне в мотивації діяльності активістів виборчого процесу // Українські варіанти, 1999, № 3-4, с. 85-90.

Фролов Н. Современные политические партии и архетипы коллективного бессознательного // Современная политическая мифология: содержание и механизмы функционирования.- М., 1996.

Челищев В. И. Феномен фундаментализма в современном мире: истоки и формы // Вестник Московского Университета, Серия 18, Социология и Политология, 2006, № 4, с.98-117.

Замогильный С. И., Виоич М. А. Социальные корни фашизма и основы его символических программ // Вестник Московского Университета, Серия 18, Социология и Политология, 2005, № 2, с.20-37.

Паниотто С. Структура межличностных отношений.- К., 1976.

Русанова О. А. Этнорелигиозный экстремизм как социальное явление в российском обществе // Вестник Московского Университета, Серия 18, Социология и Политология, 2005, № 2, с.108-125.

Ядов В.А. Социальные и социально-психологические механизмы формирования социальной идентичности личности // Мир России, 1995, № 3-4.


Тема 4. Партійний лідер. Особливості управління партією.

    1. Автономія політичних партій. Автономія партійного керівництва.
    2. Партійний лідер. Типи партійного лідерства.
    3. Основні принципи та методи керівництва партією.


Доповіді та повідомлення:

  1. Р. Міхельс про партійних вождів.
  2. Партійний “бос” в структурі американських партійних “машин”.


Основні поняття: автономія партії, автономія партійного керівництва, американські партії, відбір політичних лідерів, вождистські партії, вождь, гауляйтер, генеральний секретар, геронтократія, голлізм, голлістські партії, демагогія, демократичне правління, демократичний централізм, демократичні партії, деперсоналізація партійної діяльності, диктатор, диктатура пролетаріату, дискримінація, етичні принципи партійної діяльності, загальнонародні партії, ідеал демократичного правління, ієрархія, кадри, кадрові партії, кар’єризм, каста, кокус, колегіальність, консенсус, криволінійна невідповідність, культ особи, кумир, ленінська партія, маніпуляція, меритократія, месіанські партії, номенклатура, олігархічні партії, ортодокс, партії вождистського типу, партії демократичного (недемократичного) типу керівництва, партократія, плутократія, плюралізм, політик, політичний лідер, правове регулювання партійного керівництва, представницька демократія, пряма демократія, реакціонер, ресурси партії, ретроград, ротація, сильне партійне керівництво, соціалізація політичних лідерів, спікер, спічрайтер, статут партії, суб’єктивізм, субординація, теократія, тетчеризм, типи партійного керівництва, тиранія, тіньовий кабінет, толерантність, традиція, угодовство, узурпація, фаланга, фалангізм, функціонер політичний, фюрер, фюрер-партія, харизма, харизматичний лідер, харизматичні партії, хунта, “чорні сорочки”, чорносотенці, цезаризм.


Література:


Навчально-методична:


Бебик В. М. Політологія: наука і навчальна дисципліна: Підручник.- К., 2009, Політичне лідерство: поняття і роль у механізмі здійснення влади, с. 290-296.

Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному Олімпі.- К.: Абрис, 1993, Формування правлячого кабінету (соціопсихологічний аспект), Інформаційно-функціональні моделі прийняття управлінських рішень, с. 112-126.

Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна.- К., 1997, Структура і класифікація партій, с. 16-25.

Блондель Ж. Политическое лидерство. Путь к всеобьемлющему анализу.- М., 1992.

Джанда К. Сравнение политических партий: исследования и теория // Современная сравнительная политология. Хрестоматия.- М., 1997.

Жмыриков А. Н., Шляхтин Г. С. Психологические проблемы политического лидерства. Учебн. Пособие.- Новгород: Изд-во ННГУ, 1991.- 89 с.

Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков.- М., 1994.

Кормич Л. І., Шелест Д. С. Громадські об’єднання та політичні партії сучасної України.- К., 2004, Причини утворення політичних партій, їх функції, с. 199- 207.

Критичний аналіз демократії і політичних партій у працях М. Острогорського і Р. Міхельса: від концепції “кокуса” до “залізного закону” олігархії // Вступ до політології / За заг. ред. В. Й. Скиби.- К., 1998, с. 410-423.

Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери. – Львів, 1996, Феномен політичного лідера. Ідеї та концепції. Авторитарні і демократичні лідери, с. 109-199.

Мейтус В. В., Мейтус В. Ю. Политическая партия: стратегия и управление.- К.: Эльга Ника-Центр, 2004, Глава 12, Лидер партии, с. 355- 379.

Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія.- К., 2006, Структура політичних партій та способи їх організації, с. 176-184.

Организация работы первичной партийной ячейки. Методическое пособие.- М.: НДИ (США), 1995.

Основи політичної науки: Курс лекцій за ред. Б. Кухти. Ч. 2: Політичні процеси, системи та інститути.- Львів, 1997, Політичні лідери, с. 268-287.

Политический менеджмент: Учебн. пособие / Под. общ. ред. В. И. Жукова и др.- М.: Изд-во Института психотерапии, 2004, Гл. 5. Политический лидер и политическая команда в системе политического менеджмента, с. 341-402.

Тернер Дж. Социальное влияние.- СПб.: Питер, 2003.- 256 с.

Шведа Ю. Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів, 2005.

Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем.- Львів, 2004, Автономія керівництва, с.162-167.

Юнг К. Г. Психологические типы.- М., 1996.


Обов’язкова:


Вебер М. Политика как призвание и профессия // Мухаев Р.Т. Политология. Хрестоматия.- М., 2000, с. 266-279.

Вебер М. Харизматическое господство // Мухаев Р. Т. Политология. Хрестоматия.- М., 2000, с. 279-281.

Джанда К. Сравнение политических партий: исследования и теория // Современная сравнительная политология. Хрестоматия.- М., 1997, Автономія, с.109-113.

Дюверже М. Политические партии.- М., 2000, Партийное руководство, с. 186-236.

Михельс Р. Социология политических партий в условиях демократии // Диалог, 1990, № 11, Анализ социалистических вождей буржуазного происхождения, с.56-62.

Михельс Р. Социология политических партий в условиях демократии // Диалог, 1990, № 18, Рабочие вожди пролетарского происхождения, с.52-58.

Московичи С. Наука о массах // Психология масс. Хрестоматия / Д. Я. Райгородский (редактор-составитель).- Самара, 2006, Вожди толп, с. 486-493, Об авторитете, с. 493-502.

Острогорский М. Демократия и политические партии.- М., 1997.


Рекомендована:

Авторханов А. Происхождение партократии.- Франкфурт-на Майне, 1983.

Алексеев В. М. Типология политических партий и лидеров.- М., 2003.

Андреев С. С. Политическое управление и политическое руководство // Соціально-политические науки, 1992, № 5.

Бебик В. М. Інформаційно-функціональні моделі прийняття управлінських рішень // Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному олімпі.- К., 1993, с. 118-126.

Берн Э. Лидер и группа. О структуре и динамике организаций и групп. – Екатеринбург: Изд.:”ЛИТУР”, 2001.- 320 c.

Блондель Ж. Политическое лидерство. Путь к всеобщему анализу.- М., 1992.

Выдрин Д. Очерки практической политологии.- К.: Философская и социологическая мысль, 1991.- 121 с., Гл. 2. Политический лидер, с. 32-72.

Гвишиани Д.М. Организация и управление.- М., 1972.

Гуменюк О. Є. Психологія впливу.- Тернопіль: Економічна думка, 2003.- 304 с.

Зверев А. Ф. Из истории исследования бюрократизации политических партий // Советское государство и право, 1991, № 2.

Коваленко Д., Школяр М. Гендерні аспекти лідерства // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. Збірник наукових праць.- Львів: Вид-во Національного університету ”Львівська Політехніка”, 2007, Вип. 19, с. 184-189.

Кудряшова Е. В. Лидер и лидерство.- Архангельск, 1966.

Кузнєцова С. Механізм формування політичного лідерства в Україні // Нова Політика, 2001, № 2, с. 60-63.

Лубченко Ю. Н. Политическое лидерство как технология // Вестник Московского Университета, Серия 18, Социология и Политология, 2005, № 1, с.113-134.

Мейтус В. В., Мейтус В. Ю. Политическая партия: стратегия и управление.- К., 2004, Гл.8, 12, Управление партией. Лидер партии, с.262-287, 355-382.

Минделл А. Лидер как мастер единоборства.- М.: Институт психологии РАН, 1993.

Моска Г. Правящий класс // Социс, 1994, № 10,12.

Наумкіна С., Чемекова С. Політичне лідерство як суспільне явище // Нова Політика, 2000, № 2, с. 50-54.

Обличчя влади: російська політична еліта. 1998-2000 рр. / За ред. О. Й. Гринкевича і А. Ф. Гуцала.- К., 2002, Портрет політичного лідера в історичному інтер’єрі, с. 11-45.

Пастернак-Таранушенко Д. Три типа управления и перспективы политических партий в Украине // Підтекст.- 1996, № 4.

Пахарев А. Д. Политическое лидерство и лидеры.- К.: Знание Украины, 2001.- 270 с.

Пахарєв А. Свита робить короля // Політичний менеджмент, 2005, № 6(15), с. 23-32.

Петрунько О. Категоризація політичних лідерів та еталонні типи політиків у свідомості електорату // Українські варіанти, 1999, № 1-2, с. 44-49.

Радунскі П. Роль політиків. Персоналізація політики // Політичні партії в демократичному суспільстві / Видавці Й.Тезінг, В.Гофмайстер.- К., 1997, с.73-93.

Cамойлов Э. Общая теория фашизма. Фюреры.- М., 1993.

Сергєєв В. Стратегічне управління політичними партіями // Політичний менеджмент, 2005, № 1(10), с. 113-122.

Спенсер Д. Да или нет. Система принятия верных решений.- СПб., 1996.

Стоун Д. Парадокс політики: мистецтво ухвалення політичних рішень.- К.: Альтернативи, 2000.

Такер Р. Сталин. Путь к власти. 1879-1929. История и личность.- М., 1990.

Чалдини Р. Психология влияния.- СПб.: Питер, 2000.- 272 с.

Трач Н. Основні чинники та соціально-гендерні особливості сприйняття іміджів політичних лідерів // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації, 2009, № 2, с. 171-175.