Geum.ru

План заходів профілактики статево-рольової поведінки у сімейних стосунках Висновки

Вид материалаАнализ
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Методика визначення соціального інтелекту включає в себе 4 субтести.

Субтест №1 "Історія з завершенням" вимірює фактор пізнання результатів поведінки, тобто здатність передбачати наслідки поведінки персонажів у певній ситуації, передбачити те, що буде далі;

Субтест №2 "Групи експресії" вимірює фактор пізнання класів поведінки, а саме, здатність до логічного спілкування, виділенню суттєвих ознак в різних невербальних реакціях людини.

Субтест №3 "Вербальна експресія" вимірює фактор пізнання змінність поведінки, а саме, здатність розуміти змінність значення подібних вербальних реакцій людини в залежності від контексту викликаних ситуацій.

Субтест №4 "Історія з доповненням" вимірює фактор пізнання систем поведінки тобто, здатність розуміти логіку розвитку ситуації взаємодії, значення поведінки людини в цих ситуаціях.


2.2 Аналіз отриманих результатів за методиками


Схема проведення дослідження включала визначення і вивчення вибірки, з якої спочатку було обстежено 24 особи за методикою ІТО. Результати цього дослідження визначили подальший хід вивчення проблеми.

Спочатку здійснювалося широке пілотажне дослідження, основною метою якого було узгодження пакету взаємодоповнюючих методик і окреслення параметрів вибірки. Безпосереднє проведення основного експерименту із застосуванням пакету методик проводилось протягом одного кварталу.

Дослідницька робота проводилася в парі та індивідуальній формах.

Обробка емпіричних даних починалася з одномірного аналізу – підрахунку абсолютних величин, їх процентного розподілу, визначення середнього арифметичного.

Методика індивідуально типологічний опитувальник

Данні дослідження за ІТО виявляє ступінь ідентифікації з традиційною культурною і соціальною роллю чоловіка або жінки. Показники маскулінності або фемінності свідчать про зниження або відсутність такої ідентифікації. Ідентифікація виявляється головним чином в характері естетичних і культурних інтересів, професійних прагненнях, якостях особистостей та у виборі стратегії поведінки в шлюбі.

Сім’я служить моделлю визначеного стилю життя і є джерелом формування важливих життєвих цінностей й переконань. До того ж сімейна система задає певний рівень вияву індивідуальності й автономії, підкріплюючи ті чи інші зразки статево-рольової поведінки.

Наступним етапом нашого дослідження було виявлення особливостей формування гендерної ідентичності молодих людей, для цієї мети нами була застосована методика ІТО, завдяки якій ми визначаємо маскулінність-фемінінність особистості в традиційному, стереотипному його розумінні. Результати у відсотках представлені у Табл. 1.1., а графічно зображені на рис. 2,3.


Табл.1.

Група Шкали

Фемінна Маскулінна Андрогенна

Чоловіки 34,6 % 34,6 % 30,8 %

Дружини 35,6% 29,8% 34,6%


Рис.2. Співвідношення респондентів у трьох групах у % (чоловіки)


Рис. 3. Співвідношення респондентів у трьох групах у % (дружини)


Аналізуючи результати методики ІТО можна сказати, що чоловіки та дружини поділяються на три групи, а саме: фемінну, маскулінну, андрогенну.

Особливістю такого поділу є те, що чоловіки порівну розділились на фемінну та маскулінну групи, а жінки мають свою особливість. У жіночій групі маскулінність нижча ніж фемінність, Жінки більш андрогенні ніж чоловіки. Такий розподіл показників свідчить про те, що жінки швидше можуть змінювати тип поведінки в залежності від ситуації, чоловіки порівно діляться на фемінних та маскулінних і менша частина може адекватно повести себе у будь-якій ситуації. Отже, жінки більш гнучкі у спілкуванні з іншими людьми, які їх оточують.

Як видно з таблиць індивідуальні значення фемінності і маскулінності у трьох групах чоловіків мають своєрідний характер, а саме: у андрогенній та фемінній групі переважають показники фемінності і вони значимі, а у маскулінній групі переважають маскулінні показники. Ми можемо говорити про те, що більшість молодих людей на індивідуальному рівні відносять себе до традиційних жіночих типів поведінки. Із спостереження також можна підтвердити що вони ведуть себе в неадекватних ситуаціях невпевнено, бояться взяти на себе відповідальність, не можуть вчасно прийняти самостійно рішення.

У більшості опитуваних (34%) показники фемінності підвищені, що свідчить про те, що статево-рольова ідентифікація здійснюється з відхиленням від традиційних стереотипних норм маскулінності-фемінінності. За нашими даними у 42% опитуваних статево-рольова ідентифікація відбувається без таких відхилень. У 24% показники ІТО помірні відхилення від традиційних стереотипних показників маскулінності-фемінінності, а у 26% опитуваних показники ІТО свідчать про акцентуації у статево-рольових характеристиках, що свідчить, про те, що статево-рольова ідентифікація відбувається за нетрадиційними схемами маскулінності-фемінінності. 6,3% опитуваних виявились з ознаками відхилень від біологічної статі в результаті порушення статево-рольової ідентифікації. Осіб з низькими показниками виявилось небагато – всього 9,7% осіб чоловічої статі. В цілому ж, якості, що вимірюються ІТО це жіночність.

Таким чином за методикою ІТО, аналіз показників нашої вибірки мають порушення статево-рольової ідентичності молодих людей. Ми визначили, що маскулінна ідентичність значима у андрогенній та маскулінній групі, але відсутня у фемінній.

Методика "Рольові очікування і домагання у шлюбі" (РОД).

Як було зазначено вище методика має три етапи опрацювання, отже, ми розглянемо кожну шкалу відповідей окремо.

Значущість сексуальних стосунків у шлюбі. Високі оцінки (7-9 балів) означають, що чоловік (дружина) вважає сексуальну гармонію важливою умовою подружнього щастя; ставлення до дружини (чоловіка) істотно залежить від оцінки її (його) як сексуального партнера. Низькі оцінки (менш як З бали) інтерпретуються як недооцінка сексуальних стосунків у шлюбі. Як бачимо з таблиці (Таб.6.) значущість інтимних відносин більш значима для чоловіків і менш для жінок.

Установка чоловіка (дружини) на особистісну ідентифікацію зі шлюбним партнером: очікування спільності інтересів, потреб, ціннісних орієнтацій, способів проведення дозвілля. Низькі оцінки [менш як 3 бали) припускають установку на особисту автономію. Як чоловіки так і жінки адекватно оцінюють свою ідентичність у шлюбі і виконувані ними функції.

Установка чоловіка (дружини) на реалізацію господарсько-побутових функцій сім'ї. Підшкала "Рольові очікування" відбиває ступінь очікування від партнера активного вирішення побутових питань. Чим вищі оцінки за цією підшкалою, тим більше вимог висуває чоловік (дружина) до участі іншого в організації побуту і більше значення мають господарсько-побутові вміння і навички партнера. Підшкала "Рольові домагання" відбиває установки на власну активну участь у веденні домашнього господарства. Загальна оцінка цієї шкали с оцінкою чоловіком (дружиною) значущості побутової організації СІМ"!'. Отже, чоловіки очікують від дружин більшої участі у веденні господарства, разом з тим знижують свою активність у веденні господарства. Дружини як і очікують так і роблять установку на власну активність у веденні господарства. Отже, жінки більш активні і ставлять вимоги як до себе так і до чоловіка однакові побудовані на рівних правах. Чоловіки в свою чергу ховаються за спинами своїх дружин.

Ставлення чоловіка (дружини) до батьківських обов'язків. Підшкала "Рольові очікування" відбиває окресленість установок дружини (чоловіка) на активну батьківську позицію шлюбного партнера. Підшкала „Рольові домагання" відбиває орієнтацію чоловіка (дружини) на власні обов'язки щодо виховання дітей. Загальна оцінка цієї шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) батьківських функцій. Чим вища оцінка шкали, тим істотніше значення має для чоловіка (дружини) роль батька (матері) і більшою мірою він (вона) вважає батьківство основною цінністю, що концентрує навколо себе життя сім’ї. Отже, очікування чоловіків та дружин одне від одного виконання батьківської ролі однакові, але домагання і виконання ролі батьків у подружжя різне, а саме: чоловіки надають перевагу виховання дитини дружинні, а самі виконувати цю функцію дещо частково.

Установка чоловіка (дружини) на значущість зовнішньої соціальної активності (професійної, суспільний) для стабільності шлюбно-сімейних стосунків. Підшкала "Рольові очікування" відбиває ступінь орієнтації чоловіка (дружини) на те. що у шлюбного партнера мають бути великі професійні інтереси, він має відігравати активну суспільну рола. Підшкала "Рольові домагання" ілюструє вираженість власних професійних потреб дружини (чоловіка). Загальна оцінка шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) позасімейних інтересів, що становлять основні цінності у процесі міжособистісної взаємодії подружжя. Отже, Очікування чоловіків нижчі ніж свої власні домагання. У дружин частково очікування високі, а от домагання дуже високі. Власне жінки бачать себе не тільки в ролі матері і дружини, а й у ролі успішної ділової жінки.

Установка чоловіка (дружини) на значущість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу. Підшкала "Рольові очікування" відбиває ступінь орієнтації чоловіка (дружини) на те, що шлюбний партнер візьме на себе роль емоційного лідера сім'ї в питаннях корекції психологічного клімату, надання моральної й емоційної підтримки, створення "психотерапевтичної атмосфери". Підшкала "Рольові домагання" ілюструє прагнення чоловіка (дружини) бути сімейним "психотерапевтом". Загальна оцінка шкали є показником значущості для чоловіка (дружини) взаємної моральної та емоційної підтримки членів сім'ї, орієнтації на шлюб як середовище, що сприяє психологічному розрядженню і стабілізації. Отже чоловіки і дружини очікують одне від одного, що саме чоловік (дружина) візьме на себе роль емоційного психотерапевта, в свою чергу ні чоловіки ні дружини не хочуть брати на себе цю роль у сім’ї.

Установка чоловіка (дружини) на значущість зовнішнього вигляду, його відповідність стандартам, моді. Підшкала "Рольові очікування" відбиває бажання чоловіка (дружини) мати зовні привабливого партнера. Підшкала "РОЛЬОВІ домагання" ілюструє установку на власну привабливість, прагнення модно і красиво вдягатися. Загальна оцінка шкали є показником орієнтації дружини (чоловіка) на сучасні зразки зовнішнього вигляду. Отже, очікування чоловіків та дружин високі а домагання чоловіків, по відношенню до себе занижені, у дружин ці показники залишаються високими.

Як бачимо за результатами проведеної методики жінки ведуть себе більш активно і впевнено. У них високі вимоги як до себе так і до своїх чоловіків. Чоловіки менш активні, вони не намагаються проявляти свою активність у сім’ї, а бачать себе більш соціально активними.


Табл..2 Таблиця результатів щодо розподілу сімейних цінностей по методиці „Рольові очікування і домагання у шлюбі", отриманих від дружин досліджуваних сімейних пар

Шкала сімейних цінностей (ШСЦ) № картки Оцінка балів

Пара 1 Пара 2 Пара 3 Пара 4 Пара 5 Пара 6 Пара 7 Пара 8 Пара 9 Пара 10 Пара 11 Пара 12

1. Інтимно-сексуальна 1 1 3 1 1 3 2 2 1 2 3 1 3

2 1 1 2 1 2 2 2 1 1 1 2 3

3 1 1 2 1 1 2 1 1 2 1 1 1

У = 3 5 5 3 6 6 5 3 5 5 4 7

2. Особистісна ідентифікація зі шлюбним партнером 4 3 3 3 1 3 3 1 2 1 3 1 3

5 3 3 3 2 3 3 2 3 2 3 3 2

6 3 0 2 3 3 3 2 3 2 2 2 3

У = 9 6 8 6 9 9 5 8 5 8 6 8


Шкала сімейних цінностей

(ШСЦ) № картки очікування

Пара 1 Пара 2 Пара 3 Пара 4 Пара 5 Пара 6 Пара 7 Пара 8 Пара 9 Пара 10 Пара 11 Пара 12

3. Господарсько-побутова 7 3 3 3 3 3 3 3 2 1 3 1 2

8 2 3 1 1 3 2 2 3 2 2 3 2

9 2 3 3 2 3 3 3 3 2 3 3 1

У = 7 9 7 6 9 9 8 8 5 8 7 5

4. Батьківсько-виховна 10 2 3 2 2 3 2 3 3 3 2 3 2

11 3 3 3 3 3 3 3 3 2 1 3 3

12 1 1 0 0 3 3 3 3 2 3 3 0

У = 6 7 5 5 9 8 9 9 7 6 9 5

5. Соціальна активність 13 3 1 1 2 3 3 3 3 1 3 2 3

14 3 1 3 1 2 1 3 3 1 2 1 3

15 3 0 3 3 2 2 3 2 3 2 3 3

У = 9 2 7 6 7 6 9 8 5 7 6 9

6. Емоційно-психотерапевтична 16 3 3 3 3 3 3 3 3 2 3 3 3

17 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 2 3

18 3 2 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3

У = 9 8 9 9 9 9 9 9 8 9 8 9

7. Зовнішня привабливість 19 3 3 3 3 3 2 3 3 3 2 3 3

20 3 3 2 3 3 3 2 3 2 3 3 3

21 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3

У = 9 9 6 9 9 8 8 9 8 8 9 9


№ картки домагання

Пара 1 Пара 2 Пара 3 Пара 4 Пара 5 Пара 6 Пара 7 Пара 8 Пара 9 Пара 10 Пара 11 Пара 12

3. Господарсько-побутова 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

22 3 0 3 3 3 3 2 1 2 3 3 1

23 3 1 3 3 3 3 2 3 1 2 3 3

24 3 3 3 3 3 3 3 3 3 2 3 2

4. Батьківсько-виховна У= 9 4 9 9 9 9 7 7 6 7 9 6

25 3 3 3 0 3 1 1 1 1 3 0 2

26 3 3 3 1 3 2 3 3 3 3 2 3

27 3 3 3 3 2 2 3 3 3 3 1 3

5. Соціальна активність У= 9 9 9 4 8 5 7 7 7 9 3 8

28 3 3 3 2 2 2 3 3 2 3 3 3

29 3 2 3 2 2 2 3 2 2 3 2 2

30 2 1 2 2 1 2 2 3 2 2 1 3

6. Емоційно-психотерапевтична У= 8 6 8 6 5 6 8 8 6 8 6 8

31 3 3 3 2 2 2 3 3 2 3 2 2

32 2 1 3 2 1 1 3 2 3 2 3 3

33 2 1 3 2 1 3 2 2 3 1 3 2

7. Зовнішня привабливість У= 7 5 9 6 4 6 8 7 8 6 8 7

34 1 3 3 3 2 3 2 1 3 2 3 3

35 3 3 2 3 3 3 3 2 2 1 2 3

36 3 1 3 2 2 2 3 2 3 2 2 2

У= 7 7 8 8 7 8 8 5 8 5 7 8


Табл..3 Таблиця результатів щодо розподілу сімейних цінностей по методиці „Рольові очікування і домагання у шлюбі", отриманих від чоловіків досліджуваних сімейних пар

Шкала сімейних цінностей (ШСЦ) №

картки Оцінка балів

Пара 1 Пара 2 Пара 3 Пара 4 Пара 5 Пара 6 Пара 7 Пара 8 Пара 9 Пара 10 Пара 11 Пара 12

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

1. Інтимно-сексуальна 1 3 1 3 1 1 2 2 2 1 2 2 3

2 2 1 3 1 2 2 2 3 3 3 2 2

3 3 1 3 1 2 2 2 3 2 3 2 3

У = 8 3 9 3 5 6 6 8 6 8 6 8

2. Особистісна ідентифікація зі шлюбним партнером 4 0 3 2 3 3 2 2 2 0 2 3 2

5 3 3 3 3 3 3 2 1 2 3 3 3

6 1 3 1 2 3 3 2 2 3 1 3 3

У = 4 9 6 8 9 6 6 5 5 6 9 8


Шкала сімейних цінностей (ШСЦ) № картки очікування

Пара 1 Пара 2 Пара 3 Пара 4 Пара 5 Пара 6 Пара 7 Пара 8 Пара 9 Пара 10 Пара 11 Пара 12

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

3. Господарсько-побутова 7 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 2 1

8 3 2 3 0 1 1 2 2 0 3 2 3

9 3 2 3 3 3 3 3 3 3 3 3 2

У = 9 7 9 6 7 7 8 8 6 9 7 6

4. Батьківсько-виховна 10 3 2 3 3 3 3 3 3 2 3 3 3

11 3 3 3 3 1 1 3 3 3 3 3 2

12 3 1 3 3 3 3 2 3 1 2 3 2

У = 9 6 9 9 7 7 8 9 6 8 9 7

5. Соціальна активність 13 1 3 1 1 3 3 2 3 1 3 2 3

14 1 3 0 1 2 2 2 2 2 3 3 2

15 1 3 3 2 2 2 3 3 3 2 3 2

У = 3 9 4 4 7 7 7 8 6 8 8 7

6. Емоційно-психотерапевтична 16 3 3 3 3 3 3 3 3 3 2 2 3

17 3 3 3 3 3 3 3 3 2 3 3 3

18 3 2 2 3 3 3 2 2 2 2 3 2

У = 9 8 8 9 9 9 8 8 7 7 8 8

7. Зовнішня привабливість 19 3 3 3 3 3 3 2 3 2 3 2 2

20 2 3 2 3 3 3 1 3 3 3 1 3

21 3 3 3 1 3 3 2 3 3 3 3 2

У = 8 9 8 7 9 9 5 9 8 9 6 7


№ картки домагання

Пара 1 Пара 2 Пара 3 Пара 4 Пара 5 Пара 6 Пара 7 Пара 8 Пара 9 Пара 10 Пара 11 Пара 12

3. Господарсько-побутова 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

22 0 3 0 1 3 2 3 1 0 2 3 2

23 2 3 0 0 2 1 2 1 1 0 3 2

24 0 3 3 2 2 2 2 3 3 2 2 3

4. Батьківсько-виховна У = 2 9 3 3 7 5 7 5 4 4 8 7

25 3 3 1 2 3 3 2 2 3 1 2 2

26 1 3 2 2 3 3 2 2 2 3 3 1

27 1 3 1 2 3 3 3 2 3 2 2 3

5. Соціальна активність У= 5 9 4 6 9 9 7 6 8 6 7 6

28 3 3 3 3 3 3 3 3 2 3 2 3

29 2 3 3 3 3 3 2 3 2 3 3 3

30 1 2 1 3 1 2 1 3 1 2 1 3

6. Емоційно-психотерапевтична У= 6 8 7 9 7 8 6 8 5 8 6 9

31 3 3 3 3 2 1 2 3 2 1 3 2

32 1 2 1 3 0 2 2 1 0 2 1 2

33 1 2 1 2 1 2 1 2 2 2 1 1

7. Зовнішня привабливість У= 5 7 5 8 3 5 5 6 4 5 5 5

34 1 1 1 0 2 2 1 2 1 0 0 2

35 2 3 0 2 3 2 2 1 3 2 2 3

36 2 3 2 0 1 2 1 0 0 2 3 3

3. Господарсько-побутова У= 5 7 3 2 6 6 4 3 4 4 5 8


Аналізуючи ступінь узгодженості сімейних цінностей чоловіка і дружини, ми зосереджували увагу подружжя на сімейних цінностях, що характеризуються найменшим збігом, оскільки їх неузгодженість є однією з причин рольової невідповідності у подружній парі. Неузгодженість очікувань і домагань шлюбних партнерів є конфліктогенним фактором, що дестабілізує міжособистісні стосунки в сім'ї. Результати ми можемо побачити у (Таб. 4)

Таб.4 Порівняльний аналіз уявлень про сімейні цінності і рольові установки чоловіка і дружини

Сімейна пара Сімейні цінності Інтимно-сексуальна Особис-тісна ідентифікація зі шлюб. партне-ром Господарсько-побутов. Батьківсько-виховна Соціальна активність Емоційно-психотерапевтична Зовнішня привабливість

Пара 1 ШСЦч

ШСЦд

ПСЦ 8

3

5 4

9

5 5,5

8

2,5 7

7,5

0,5 4,5

8,5

4 7

8

1 6,5

8

2,5

Пара 2 ШСЦч

ШСЦд

ПСЦ 3

5

2 9

6

3 8

6,5

2,5 7,5

8

0,5 8,5

4

4,5 7,5

6,5

1 8

8

0

Пара 3 ШСЦч

ШСЦд

ПСЦ 9

5

4 6

8

2 6

8

2 6,5

7

1,5 5,5

7,5

2,0 6,5

9

2,5 6

7

1

Пара 4 ШСЦч

ШСЦд

ПСЦ 3

3

0 8

6

2 4,5

7,5

3 7,5

4,5

3 6,5

6

0,5 8,5

7,5

1 4,5

8,5

4

Пара 5 ШСЦч

ШСЦд

ПСЦ 5

6

1 9

9

0 7

9

2 8

7,5

0,5 7

6

1 6

6,5

0,5 7,5

8

0,5

Пара 6 ШСЦч

ШСЦд

ПСЦ 6

6

0 6

9

3 6

9

3 8

6,5

1,5 7,5

6

1,5 7

7,5

0,5 7,5

8

0,5

Пара 7 ШСЦч

ШСЦд

ПСЦ 6

5

1 6

5

1 7,5

7,5

0 7,5

8

0,5 6,5

8,5

2 6,5

8,5

2 4,5

8

3,5

Пара 8 ШСЦч

ШСЦд

ПСЦ 8

3

5 5

8

3 6,5

7,5

1 7,5

8

0,5 8,5

8

0,5 7

8

1 6

7

1

Пара 9 ШСЦч

ШСЦд

ПСЦ 6

5

1 5

5

0 6

5

1 6

7

1 6

5

1 7

8

1 8

8

0

Пара 10 ШСЦч

ШСЦд

ПСЦ 8

5

3 6

8

2 9

8

1 8

6

2 8

7

1 7

9

2 9

8

1

Пара 11 ШСЦч

ШСЦд

ПСЦ 6

4

2 9

6

3 7

7

0 9

9

0 8

6

2 8

8

0 6

9

3

Пара 12 ШСЦч

ШСЦд

ПСЦ 8

7

1 8

8

0 6

5

1 7

5

2 7

9

2 8

9

1 7

9

2

Примітка. ШСЦч – шкала сімейних цінностей чоловіка сімейної пара, ШСЦд – шкала сімейних цінностей дружини сімейної пара, ПСЦ – погодженість сімейних цінностей в сімейній парі.


Погодженість сімейних цінностей характеризується різницею балів показників шкали сімейних цінностей чоловіка і дружини. Чим менша різниця, тим більша погодженість уявлень подружжя про найбільш значущі сфери життєдіяльності сім"ї. Різниця в 3 бали не буде причиною проблемних взаємовідносин, а більше 3-х балів свідчить про достатньо високий рівень конфліктності подружжя. Як бачимо, різниця за результатами, конфліктність деяких пар дуже висока, інші пари влаштовує положення справ у сім’ї.


Таб.5 Рольова адекватність подружньої пари

Сімейна

пара Сімейна цінність Рольові установки РАч Рольові установки РАд

Дд Оч Дд - Оч Дч Од Дч - Од

Пара 1 1.Господ.-побутова

2. Батьківсько-виховна

3. Соціальна активність

4.Емоційно-психотерапевт.

5. Зовнішня привабл. 9

9

8

7

7 9

9

3

9

9 0

0

5

2

2 2

5

6

5

5 7

6

9

9

9 5

1

3

4

4