У двох частинах

1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

Вассиян Ю. Твори. – Торонто, 1972. – Т. 1. Степовий сфінкс (Суспільно-філософічні нариси). – С. 39–80. (Праця була написана взимку 1935–1936 рр.).

2 На марґінесі рукопису варіант цього першого речення: «Ми мали багату землю, ми щодня оглядали блакитну баню неба, купалися в промінній повені сонця і впивалися пахощами буйно квітучих лугів».

3 У дужках автор подає німецький термін: das Gesetz der Macht.

1 У дужках: історії.

1 У дужках: по німецькому: denn ihr Sturz folgt auf die hoechste Anstrengung.

1 На маргінесі рукопису замітка автора: Дивись записки з історії Грушевського, 8 том.

2 У дужках: історії.

1 На марґінесі рукопису: Замало взято до уваги важкі зовнішні умовини.

2 У дужках по-німецькому: der historichen Kontinuitet.

1 У дужках; всякла в ґрунт.

2 На марґінесі замітка автора: Дивись – Стефаник!

1 На марґінесі замітка автора: Шевченко – плід землі і крови.

2 У дужках по-німецькому: urspruenglich.

3 На марґінесі замітка автора: Ціла творчість Шевченка є ілюстрацією до цього одного заповіту. Нав’язати до окремої статті про Шевченка.

1 У дужках по-німецькому: des naturhaften Daseins.

2 У дужках по-німецькому: gestaltende Geschichtskraefte.

3 У дужках: екстенсивно.

4 У дужках по-німецькому: man will zu wenig

1 На маргінесі замітка автора: ієрархічне верстування розвитку.

2 У дужках: субстанції.

1 у дужках: бовваніло.

2 У дужках: на сірих скибах духового перелогу.

3 У дужках: з неволі у своїх.

4 В дужках: здібности до чину.

1 На марґінесі рукопису варіянт: тільки чекав хвилини, коли народня арфа самочинно відізветься ясним крицевим звуком.

2 Годі точно відчитати в рукописі: «виступала», «виступила» чи «вступила Україна на сцену». Подаємо останню форму.

1 У дужках: з крови і духа.

1 У дужках: наші вороги.

2 На марґінесі у дужках замітка автора: Ормузда, що схоронився в «святая святих» національного храму і звідти розпічне переможний наступ на здобуття свого царства.

1 На марґінесі замітка автора: Знову тільки природа.

2 Тут вважаємо потрібним нагадати, що ці рядки писав автор на переломі 1935–36 рр.

1 У цьому місці на марґінесі рукопису автор поставив знак запиту і помітку: Не цілком відповідає правді!

1 На марґінесі рукопису автор подає, як ілюстрацію, строфу пісні:

Вже більше літ двісті, як козак в неволі,

Понад Дніпром ходить, викликає волю.

2 На марґінесі в дужках: українець що інше думає, що інше говорить, а що інше робить.

1 На марґінесі замітка автора: XIX вік і почасти сучасний світ української демократії, клерикалів та ін.

1 Текст подається за: Вассиян Ю. Суспільно-філософічні нариси. – Чикаго, 1958. – С. 5–19.

1 Звичайно діється це при нагоді зустрічі з чимось дуже вираженим у пам’яті, напр. з дорогою особою, якої давно не бачено.

1 Тільки московський большевизм розганявся до колективної творчости своїх пролетарських мас, однак завернув до старих богів буржуазної епохи.

1 Феномен аристократії в Картагіні й Венеції буде вияснений окремо.

1 Уривок публікується за: Липа Юрій. Призначення України // Дніпро. Спеціальний випуск. – К., 1997. – № 11–12. – С. 217–240. (Перша публікація: Липа Юрій. Призначення України. – Львів, 1938. – 305 с.)

1 Бетховеном. – Ред.

1 Імпрегнація – просочування. – Ред.

1 Тут і нижче «вислів» у значенні «вияв». – Ред.

1 Змора – кошмар, пригнічений стан. – Ред.

1 Публікується за: [Олег Ольжич]. Кардаш Д. Українська історична свідомість // Олег Ольжич. Незнаному воякові. Заповідане живим. – К., 1994. – С. 242–256. (Вперше надруковано: Пробоєм. – 1941. – № 4. – С. 209–221).

1 Уривки з роботи публікуються за: Донцов Д. Дух нашої давнини. – Дрогобич, 1991. – С. 15–23, 93–104, 135–152. (Вперше надруковано: Донцов Д. Дух нашої давнини. – Прага, 1944).

1 Уривки із статті подаються за першодруком: Петров В. Історіософічні етюди // МУР. – Зб. ІІ. – Мюнхен; Карльсфельд, 1946. – С. 7–18; Зб. ІІІ. – Мюнхен; Карльсфельд, 1947. – С. 7–10.

1 Уривки із статті подаються за першодруком: Віктор Бер. Наш час, як він є / З приводу статті Нормана Казна “The Soturday Review of Literature”. – New York, 1946 // Рідне слово. – Мюнхен-Фрайман, 1946. – Ч. 8. – С. 28–40.

1 Текст друкується за: Окіншевич Лев. Між Сходом і Заходом / Публікація та примітки Олексія Яся // Розбудова держави. – К., 1997. – №7/8. – С. 108–113. (Вперше надруковано: Україна. – Париж, 1952. – № 8. – С. 611–615).

1 Друкується за: Крупницький Б. Основні проблеми історії України / На правах рукопису. – Мюнхен, 1955. – С. 150–167; 184–217.

2 Підрозділ цієї книги «Історичні основи европеїзму України» вперше було опубліковано у вигляді статті в: Літературно-науковий вісник. – Регенсбург, 1948. – № 1 (на чужині). – С. 120–130.

1 Специфічне евразійство московське – це теж уже перейдений етап.

1 Зовсім інакше у Д. Чижевського. Читаємо в його «Нарисах з історії філософії на Україні» (Прага 1931, ст. 17): «У українця неспокій і рухливість, більш психічні, ніж зовнішні зв’язані з певним «артистизмом» – натури».

2 М. Костомаров (Дві руські народности. Ляйпціґ, вид, ст. 39 і 77) підкреслює, що українсько-руська суспільність із давніх-давен визнавалася розвитком особистої самоволі. П. Феденко (Вплив історії на український народній характер, Наук. Збірник Укр. Вільного Унів. в Празі, Прага 1942, т. ІІ, ст. 383) характеризує: «Свободолюбність, нахил до егалітаризму, індивідуалізм – це риси українського характеру, що виявилися найвиразніше після Хмельницького».

Д. Чижевський (Нариси з історії філос. на Україні, ст. 17) говорить про український «індивідуалізм» та стремління до «свободи».

Німецький письменник Бруно Гец (Bruno Goetz) в післяслові до видання _:новель Гоголя в Цюріху 1949 р. пише: «У своєму особистому житті, попри всю глибоку з природи закоріненість у громаді (яка є для нього сама собою зрозумілою, без того, щоб він над тим ще потребував роздумувати), українець є виразно виявлений індивідуаліст» (див. Україна, Париж 1951. Ч. 5, ст. 352).

1 Уривок з роботи публікується за: Ісаєвич Я. Лев Білас та його історіографічні праці. – Львів, 2002. – С. 26–56. (Вперше надруковано: Українська літературна газета. – 1957. – Ч. 12).

1 Тому що посилання надто переобтяжували б нашу статтю, відсилаємо зацікавлених до нашої розвідки: «Geschichtsphilosophische und ideologische Voraussetzungen der geschichtlichen und politischen Konzeption M. Hrusevskyjs», «Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas», Heft 3, 1956, S. 262–292.