Комплекс навчально-методичних матеріалів для слухачів Малого філософського факультету
| Вид материала | Документы |
- Навчально-методичний комплекс львів 2010 Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни, 493.15kb.
- Програма І комплекс навчально-методичних матеріалів з дисципліни «історія україни», 474.38kb.
- Навчально-методичний комплекс львів 2010 Форма, 2235.8kb.
- Навчально-методичний комплекс для студентів 3-го курсу юридичного факультету та факультету, 901.41kb.
- Навчально-методичний комплекс львів 2010 Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни, 769.13kb.
- Навчально-методичний комплекс львів 2011 Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни, 428.3kb.
- Навчально-методичний комплекс львів 2010 Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни, 296.68kb.
- Навчально-методичний комплекс львів 2010 Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни, 487.79kb.
- Методичні рекомендації щодо створення навчально-методичного комплексу (нмк) навчальної, 49.48kb.
- Навчально-методичний комплекс львів 2009 Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни, 273.46kb.
Форма заняття: лекція
Анотація: Існує багато різних варіантів психоаналізу (класичний фройдівський, аналітична психологія К.Г. Юнга, психосинтез Асаджіолі тощо), й усі вони намагаються привести людину до стану гармонії із самою собою. Але це ж саме намагаються також зробити й чисельні духовно-релігійні практики (сповідь у християнстві, медитація в буддизмі чи індуїзмі, молитва, піст і т.п.). Чи можлива теорія, яка дозволила б звести це все до єдиного знаменника. На роль такої теорії може претендувати концепція спектру свідомості сучасного американського філософа і психолога Кена Уілбера. Розглядові цієї теорії і присвячена лекція.
Рекомендована література:
Wilber Ken. The Spectrum of Consciousness. – Madras, India, 1993.
- Уилбер Кен. Краткая история всего. – М., 2006.
Дисципліна: Класична та сучасна психоаналітична теорія
Викладач: Романов Ігор Юрієвич, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії, кандидат філософських наук.
Тема заняття: Предметна сфера психоаналізу.
Форма заняття: лекція
Анотація: Свідомість – ще не вся психіка, і навіть не сама велика її частина. Поза межами свідомості знаходиться величезний і могутній психічний апарат, діяльність якого в звичайних умовах недоступна самоспостереженню. Саме в цій частині психіки приховані глибинні витоки наших відчуттів і бажань, кошмарних сновидінь і творчих натхнень, саме тут зустрічаються наша душа і наше тіло. Для розуміння цієї, позасвідомої області психічного життя як ніде потрібні спеціальні знання, пошуком яких зайнята відповідна наука – психоаналіз. Метою заняття є ознайомлення з психологічним, методологічним й філософським змістом психоаналітичної теорії.
Рекомендована література:
Романов И.Ю. Психоанализ: культурная практика и терапевтический смысл. М., 1994.
- Лейбин В. М. Фрейд, психоанализ и современная западная философия. М.: Политиздат, 1990.
- Фрейд З. Психопатология обыденной жизни // Фрейд З. Психология бессознательного. М.: Просвещение, 1989.
ДОДАТКИ
ПРОГРАМА КУРСУ „ЛЮДИНА І СВІТ”
РОЗДІЛ I. ФЕНОМЕН ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ
Феномен людини: особлива тілесна організація, наявність душі, свідомість, суспільний характер існування, діяльність. Основні тлумачення походження людини: міфологічна освіченість, релігійне пояснення, еволюційна та космічні гіпотези, філософське переживання і розуміння.
Поняття середовища. Що таке природне середовище. Історичність середовища. Поняття спадковості. Вплив спадковості і середовища на походження і життя людини. Людина і Бог.
Природне начало в людині. Соціальна природа людини. Душевність людини. Поняття „індивід”. Поняття особистості.
Поняття сутності. Міфологічний, релігійний, науковий і філософський вимір сутності людини. Поняття сенсу людського життя. Особистість і практика визначення сенсу життя. Чи можливе життя людини поза сенсом?
Поняття цінності. Структура цінності. Цінність людського життя. Людина як найвища цінність. Поняття смерті. Поняття безсмертя. Життя після смерті: чи можливе воно?
Феноменальність творчості. Сутність творчості. Різновиди творчої діяльності. Творчість – шлях до свободи. Творчість та волюнтаризм і фаталізм.
Здоров’я і здоровий спосіб життя. Поняття рівня, життя і рівня наповненості життя. Щастя – найвищий рівень наповненості життя. Міфологічне, релігійне, наукове та філософське бачення щастя.
РОЗДІЛ II.СВІТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ІСНУВАННЯ
Світ і поняття світу. Історичний розвиток уявлень про світ (міфологічний, релігійний, науковий і філософський підхід). Багатовимірність поняття світ.
Проблема впорядкованості світу. Світ як Космос. Світ як Всесвіт. Світ Землі як особливе явище.
Проблема субстанції. Історичний розвиток поняття матерії. Філософське визначення поняття матерії. Матеріальне та ідеальне.
Поняття руху. Форми руху. Поняття спокою. Рух і розвиток. Поняття прогресу і регресу.
Поняття форм і способів існування світу. Поняття простору. Основні властивості простору. Поняття часу. Основні властивості часу. Єдність простору і часу.
Поняття єдності. Розуміння відмінності. Матеріальність світу. ідеальність світу. Особливість місця людини у світі.
РОЗДІЛ III. ДУХОВНІСТЬ ЛЮДИНИ
Поняття духу. Поняття духовності. Сутність взаємозв’язку духу, душі, духовності. Поняття духовного. Поняття тілесного.
Що таке почуття? Поняття інтелекту. Феномен волі. Поняття ідеалу. Різновид ідеалів.
Поняття честі. Поняття совісті. Поняття гідності. Духовний вимір інтелігентності. Порядність як прояв духовності.
Поняття істини. Що таке правда? Хиба як прояв духовності. Поняття прихильності. Види прихильності.
Віра: міфологічний, релігійний, науковий і філософський вимір поняття. Поняття надії. Любов як прояв духовності. Органічна єдність віри, надії і любові.
Поняття краси і прекрасного. Прекрасне і естетичне. Функції прекрасного. Поняття потворного. Потворне як прекрасне і прекрасне як потворне.
Поняття добра. Що таке зло? Взаємозв’язок добра і зла в житті людини і суспільство. Добро і зло – вінець духовності.
РОЗДІЛ IV. СВІДОМІСТЬ І ПІЗНАННЯ
Походження свідомості. Сутність свідомості. Основні аспекти свідомості. Визначення поняття свідомості. Основні функції свідомості.
Багато вимірність структури свідомості. Поняття мислення. Пам’ять і воля. Буденна і теоретична свідомість. Свідоме і несвідоме.
Поняття праці. Види праці. Поняття спілкування. Мова та її сутність. Роль праці, спілкування і мови у виникненні свідомості.
Поняття суспільного буття. Суспільна свідомість. Рівні суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості. Багатовимірність структури суспільної свідомості.
Поняття пізнання. Визначення поняття „знання”. Чуттєве пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Логічне (раціональне) пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання, характер їх взаємодії.
Поняття істини. Об’єктивність істини. Абсолютність і відносність істини. Конкретність істини. Проблема критеріїв істини. Практика – основа, ціль пізнання та критерій істини.
Поняття методу. Класифікація методів. Поняття методології. Закон і закономірність. Загальність і конкретність закономірностей. Закони діалектики і антидіалектики.
РОЗДІЛ V. ЛЮДИНА І ПРИРОДА
Поняття природи. Природа як довкілля. Природа і штучне середовище. Природа і духовне життя людини.
Міфологічні погляди на природу. Релігійне тлумачення природи. Наука і природа. Філософське тлумачення природи.
Поняття біосфери. Еволюція біосфери. Поняття ноосфери. Утопічність ноосферного розуміння світу.
Ідея визначальної ролі природних умов у житті суспільства. Що таке географічний детермінізм? Роль природи в розвитку соціальної сфери суспільства. Характерні риси впливу суспільства на природу.
Знання і природа. Знання і конструктивний характер природи. Новітні технології освоєння природи як результат пізнання.
Поняття „виживання”. Що таке кризове явище? Передумови кризи у відношенні людини і природи. Стратегія виживання.
РОЗДІЛ VI. СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ
Особливості формування поняття „суспільство”. Поняття „суспільне”, „соціальне”. Соціум як особливий прояв суспільства. Суспільство як самоорганізована система.
Поняття соціальної структури. Соціальна група. Класи як особлива соціальна група. Касти і соціальні верстви. Поняття „страти”.
Сім’я як мала соціальна група. Історичність сім’ї. Сучасна сім’я: проблеми формування і розвитку.
Що таке етнос? Поняття „рід”, „плем’я”. Народність і нація. Сучасне тлумачення поняття „нація”.
Поняття менталітету. Що таке ментальність? Особливості української ментальності.
Виникнення українського етносу. Основні етапи етноісторичного розвитку України. Формування і розвиток української нації.
Поняття суспільного прогресу. Ідея заперечення суспільного процесу. „Формаційна” періодизація суспільного розвитку. Цивілізаційний підхід до проблеми періодизації суспільного розвитку.
РОЗДІЛ VII. ПОЛІТИЧНІ ЗАСАДИ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ
Походження поняття „політика”. Політика як явище суспільного життя. Основні структурні елементи політики. Поняття влади. Влада і політика, їх співвідношення.
Поняття політичної системи. Що таке політичний режим? Тоталітаризм і авторитаризм. Демократичний ідеал.
Поняття політичної демократії. Демократія як форма устрою. Демократія як форма правління.
Поняття держави. Що таке громадянське суспільство? Правова держава. Соціально справедлива держава.
Поняття „громадські рухи”. Поняття „громадська організація”. Феномен політичної партії. Політичні партії і влади.
Поняття „ідеологія”. Політична ідеологія. Ідеологізація і деідеологізація.
Що таке еліта? Феномен політичної еліти. Взаємодія політичної еліти і народу.
РОЗДІЛ VIII. ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА
Виникнення поняття культури. Культура – ціннісний вимір самодостатності людини. Поняття масової культури. Основні функції культури.
Поняття матеріальної культури. Особливості духовної культури. Особливості джерел матеріальної і духовної культури.
Поняття цивілізації. Цивілізаційність і цивілізованість. Стадії розвитку цивілізації і культура. Культурність цивілізації і цивілізованість культури.
Поняття історичності культури. Спадкоємність культури. Традиції в культурі. Новаторство і прогрес культури.
Поняття національної культури. Загальнолюдське в культурі. Природа багатоманітності в культурі. Взаємодія культур.
Поняття культури особистості. Основні складові культури особистості. Особливості формування культури особистості.
Поняття гуманізму. Характерні риси гуманізму. Культура і гуманізм. Гуманізм і соціальний прогрес.
РОЗДІЛ IX. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ
Проблема визначення поняття світогляду. Структура світогляду. Буденний і теоретичний світогляд. Догматизм і скептицизм, монізм і плюралізм, досвід і мудрість.
Поняття моралі. Історичність моралі. Що таке моральність? Явище морального ідеалу.
Поняття мистецтва. Види мистецтва. Жанри мистецтва. Світоглядний характер мистецтва.
Поняття історії. Явище історичності. Історичні типи світогляду, їх взаємозв’язок.
Що таке міф? Міф і міфологія. Історичність міфології. „Сила” і „слабкість” міфології як світоглядної системи.
Поняття релігії. Християнство. Іслам. Буддизм. Вплив релігії на формування світогляду.
Поняття науки. Класифікація наук. Життєвий сенс науки.
Оригінальність філософії як світогляду. Історичний шлях філософії. Унікальність української філософії. Філософія – теоретична основа світогляду.
Література:
1. Арцишевський Р.А. Світ і людина. – К., 1996.
2. Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. – Харків, 2004.
3. Волков Ю.Г., Полікарпов В.С. Человек: Энциклопед. словарь. – М., 1999.
4. Діденко В.Ф., Кондратова-Діденко В.І. Людина і світ. – К., 1998.
5. Людина і світ. Підручник / Голов.ред. Л.В.Губерський. – К., 2001.
6. Мир и человек: Справочник. – Харьков: Прапор, 1998.
7. Несторенко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995.
8. Особа і суспільство. – К., 1997.
9. Світ сучасної людини. – К., 1996.
10. Філософія: Навч. посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф. Надольного. – К.,2001.
11. Школьный философский словарь. – М.: Просвещение, 1995.
Деякі дисципліни, що викладаються на філософському факультеті, за спеціальністю «філософія»:
Філософська пропедевтика, метафізика і онтологія, соціальна філософія, гносеологія та епістемологія, практична та комунікативна філософія, філософська антропологія, культурологія, феноменологія, логіка та методологія природознавчого пізнання, історія античної філософії, філософія Давнього Сходу, філософія Середніх віків та доби Відродження, філософія Нового часу, німецька класична філософія, сучасна філософія, історія російської філософії, історія української філософії, філософія права, філософія мови, естетика, етика, логіка, риторика та теорія аргументації, релігієзнавство, екологія і основи безпеки життєдіяльності, всесвітня історія, історія України, загальна психологія, соціальна психологія, історія філософської психології, соціологія, політологія, основи економічної теорії, педагогіка, філософська герменевтика, історія науки і техніки, основи права, методика викладання філософських дисциплін, основи космології і космогонії, основи фізики, основи біології, основи вищої математики, основи інформатики і комп’ютерної техніки, ділова українська мова, іноземна мова, латинська та давньогрецька мови, основи медичних знань, фізичне виховання, філософія науки, історія літератури та мистецтва, структуралізм та постструктуралізм, екзистенціальна філософія, класична та сучасна психоаналітична теорія, філософія психоаналізу, логіка і методологія соціального пізнання, історія філософії управління, давньогрецька міфологія, особистість в історії культури, критика цинічного розуму, холістична філософія науки, Маркс, Ніцше, Фройд, історична та культурологічна антропологія, практична філософія І. Канта, філософія релігії, буття і час тощо.
Деякі дисципліни, що викладаються на філософському факультеті, за спеціальністю «культурологія»:
Історія України, ділова українська мова, основи економічної теорії, політологія, загальна психологія, філософія, іноземна мова, основи медичних знань, основи права, безпека життєдіяльності, фізичне виховання, соціологія, всесвітня історія, архаїчна культура, культура Давнього Сходу, антична культура, культура західноєвропейського Середньовіччя, візантійська культура, культура доби Відродження, культура Нового часу та доби Просвітництва, культура Х1Х – початку ХХ століть, сучасна культура, українська культура, історія літератури, історія філософії, історія української філософії, культура Сходу, основи загальної теорії культури, релігієзнавство, теорія і історія мистецтв, етнокультурологія, філософія культури, культурна антропологія, культура Слобожанської України, культура в ситуації постмодерну, вступ до культурології, сучасна українська літературна мова, латинська мова, логіка, основи інформатики і комп’ютерної техніки, основи риторики та теорії аргументації, етнологія України, етика, естетика, соціологія культури, семіотика культури, українська культура в наукових дослідженнях, педагогіка, методика викладання культурологічних дисциплін, вступ до гендерної теорії, соціальна психологія тощо.
На філософському факультеті здійснюється підготовка за напрямом
«Здоров’я людини».
Підготовку бакалаврів по напряму «Здоров'я людини» і магістрів за фахом «Валеологія» здійснює кафедра валеології.
ЩО ТАКЕ ВАЛЕОЛОГІЯ
Валеологія (лат. valeo- бути здоровим і грецьке lоgos - наука) - сучасна інтегральна наука про фундаментальних закони духовного, психічного і фізичного здоров'я як окремої особи так і всього суспільства в цілому на новому етапі його духовно-творчої еволюції.
СПЕЦИФІКА ВАЛЕОЛОГІЇ полягає в тому, що вона синтезує знання про людину і особливості її взаємодії з природою і суспільством, накопичені в таких галузях знань, як філософія, соціологія, психологія, біологія, анатомія і фізіологія людини, екологія, традиційна і народна медицина, етнографія, релігієзнавство, культура тощо.
ЗАВДАННЯ ВАЛЕОЛОГІЇ
- формування нового ненасильницького і духовно-творчого мислення;
- формування практично здорової, активної та творчої людини, здатну впродовж всього життя самостійно зберігати, розвивати і підтримувати своє здоров'я на належному рівні.
ЯКІ ПРЕДМЕТИ ВИВЧАЮТЬ МАЙБУТНІ ВАЛЕОЛОГИ
Загальна біологія, анатомія людини, фізіологія і ін. біологічні дисципліни, педагогіка і психологія, методика викладання валеології, фітовалеологія, сучасні методи валеологічної профілактики і оздоровлення, валеологічна культура живлення, моральні і духовні основи здоров'я, психовалеологія, біоритмологія, валеософія і валеоетика, валеологія репродуктивного здоров'я, медична валеологія, психофізіологія, етновалеологія, екологічна валеологія, теорія і методика тестування та моніторингу здоров'я й інші спеціальні дисципліни.
КОГО ГОТУЄ КАФЕДРА ВАЛЕОЛОГІЇ
Валеологію можна розглядати як одну з найбільш прогресивних галузей науки, що займається індивідуальним здоров'ям людини. На сьогодні проблема оздоровлення вийшла за рамки медицини, стала соціально-політичною, і до її рішення необхідно привернути професійно підготовлених фахівців — валеологів.
Кафедра валеології готує бакалаврів по напряму 6.010203 «Здоров'я людини» (термін навчання 4 роки). Бакалаври одержують кваліфікацію педагога-валеолога. Бакалаври по напряму «Здоров'я людини» можуть продовжити навчання в магістраті по спеціальностях «Валеологія», «Фізична реабілітація», «Фітнес і рекреація» (термін навчання 1 рік). Бакалаври за фахом «Валеологія» одержують кваліфікацію «Викладач валеології. Науковий співробітник (валеологія)».
Ті, хто мають вищу освіту по інших спеціальностях можуть здобути другу вищу освіту на умовах контракту (термін навчання 2 роки).
На кафедрі відкрита аспірантура за фахом 13.00.02 - теорія і методика навчання (фізична культура, основи здоров'я).
Випускники-валеологи можуть викладати дисципліну «Основи здоров'я» в середній школі, вести кружки в центрах позашкільної освіти, працювати у валеологічних оздоровчих, спортивних центрах, центрах соціальної роботи, суспільних організаціях і інших установах рекреації, реабілітації і оздоровлення.
Магістри валеології мають право викладати валеологію, основи здорового способу життя і спеціальні курси валеологічного напряму в коледжах, ліцеях і вищих навчальних закладах, працювати в науково-дослідних інститутах і лабораторіях, тематика яких пов'язана з питаннями здорового способу життя і оздоровчими технологіями.
Харківський національний факультет імені В. Н. Каразіна, філософський факультет проводить щорічні «Харківські студентські філософські читання»
Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Міжнародної наукової конференції студентів та «VII Харківські студентські філософські читання», яка відбудеться в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна на початку квітня 2011 року.
Планується робота наступних секцій:
1. Теоретична філософія, логіка, герменевтика.
2. Історія філософії.
3. Філософська антропологія.
4. Етика.
5. Культурологія і філософія культури.
6. Релігієзнавство і філософія релігії.
7. Українознавство.
8. Політологія і філософія політики.
9. Валеологія;
10. Марксистські практики та сучасність.
Для участі у конференції необхідно надсилати електронною поштою свої тези до 1 березня 2010 року. Тези доповіді обсягом до 2 аркушів. За результатами конференції видається збірка тез доповідей.
Вимоги до оформлення тексту тез доповідей:
Текст: тип шрифту Tіmes New Roman, розмір шрифту-14, одинарний інтервал, формат аркушу-А4.
Оргкомітет залишає за собою право відбору тез доповідей до участі у конференції. Робочі мови конференції: : українська, російська, англійська.
E-Mail: оргкомітету: konferenz_filos@mail.ru
Адреса оргкомітету: 61077, Харків, пл. Свободи 4, ХНУ імені В. Н. Каразіна, деканат філософського факультету, Оргкомітет конференції.
Телефони для довідок:
8 (096) 251 -42 -14 (Шевченко Марія, голова СНТ філософського факультету), 8 (057) 707-56-61 (деканат філософського факультету).
Інформація про конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук
Мала академія наук України є творчим об'єднанням учнівської молоді, яке забезпечує її інтелектуальний і духовний розвиток, підготовку до активної діяльності в галузі науки та сприяє самовизначенню в майбутній професії.
В рамках Малої академії наук успішно діє секція філософії. Чекаємо на Вас за адресою: м. Харків, вул. Танкопія д. 15/2, Харківська обласна станція юних туристів, тел.: 92-01-53, 92-30-14.
Інформація про щорічну олімпіаду з предмету «людина і світ», що проводить Харківський національний університет імені В. В. Каразіна, філософський факультет: олімпіада проводиться в квітні місяці, програма курсу «людина і світ» наведена у додатках. Тел. для довідок: (057) 707-56-61.
Прикінцеві положення.
1. Чим зумовлене виникнення Малого філософського факультету?
Минулорічна й цьогорічна вступна кампанія показали, що не всі абітурієнти впевненні щодо своєї майбутньої професії. Ми з Вами стали свідками того, що тисячі абітурієнтів, досить часто, подають копії своїх сертифікатів на зовсім різні спеціальності. Інколи це зумовлене відсутністю цілісного, або, бодай, якогось уявлення про запропоновані вищими навчальними закладами напрямки. Тому, керівництво філософського факультету, студентський актив, викладацький склад вважають за необхідне впровадити процедуру відкритості факультетів вищих навчальних закладів та спеціальностей, за якими провадиться навчання. З цією метою, філософським факультетом Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна ініційовано створення Малого філософського факультету.
2. Які цілі та завдання Малого філософського факультету?
Пріоритетним завданням Малого філософського факультету є залучення старшокласників й абітурієнтів до форм та методів роботи у вищому навчальному закладі. Метою ознайомчих занять філософсько-культурологічного напряму для слухачів Малого філософського факультету є залучення та підготовка обдарованої молоді у царину філософських та культурологічних дисциплін. Чи не головним напрямком роботи є демонстрація відкритості факультету для майбутніх студентів. Без перебільшення можна сказати, що зайнятість слухачів у сфері основ філософії та культурології може впливати не лише на здатність формулювати проблемі питання, а й стійко відповідати на виклики буденності, які постають перед ними. Завданням Малого філософського факультету є не лише прагнення навчити Вас слухати, а й мислити та говорити, беручі участь у дискусіях, диспутах, колоквіумах, круглих столах як з однолітками так із фахівцями, що може стати початком розвитку стратегічного мислення, аналітичних здібностей, інтелектуального та творчого потенціалу, підвищення культури мовлення та мислення, оновлення та розвиток умінь і знань, необхідних для ефективного вирішення поточних та перспективних завдань.
3. Про що саме зможуть дізнатися слухачі МФФ від провідних викладачів факультету?
Тематична складова занять є досить насиченою. Усі слухачі ознайомляться з основними проблемами та персоналіями з циклу історії філософії: античної філософії, філософії Стародавнього Сходу, філософією Середньовіччя та доби Відродження, філософією Нового часу та німецькою класичною філософією, некласичною філософією, сучасною та українською філософією. Слухачам також будуть запропоновані заняття з циклу культурологічних дисциплін: вступу до культурології, середньовічної культури, української церковної архітектури, китайської та японської культури тощо. Третій цикл занять складається з загально філософських дисциплін: філософії історії, етики, естетики, логіки, риторики та теорії аргументації, релігієзнавства, філософії політики та політології, соціальної філософії, класичної та психоаналітичної теорії, історії філософської психології, екзистенціалізму тощо. Четвертий цикл занять складається з семінарів. Усього більше 35 занять за 2 семестри.
4. Які переваги отримують слухачі Малого філософського факультету:
Усі слухачі зможуть отримати доступ до основин якісної вищої освіти. Зайнятість у роботі МФФ дасть слухачеві можливість актуалізувати для себе низку проблемних питань та розширити свій пізнавальний світогляд, що має вплинути на вироблення та закріплення власної життєвої позиції. Слухачі МФФ можуть реально у автономному режимі впливати на робочу програму Малого філософського факультету, подаючи заявки на ту чи іншу тему з філософсько-культурологічного арсеналу. Так, наприклад, у 2008-2009 н. р. спільним рішення слухачі забажали включити до програми МФФ лекцію з філософії кохання, у результаті чого, викладачем кафедри філософського факультету було проведено заняття на тему: «Любов як філософська проблема». У рамках роботи МФФ слухачі матимуть змогу читати та аналізувати тексти класиків філософії, влаштовувати дискусійні обговорення і круглі столи по філософській і культурологічній проблематиці під керівництвом провідних викладачів факультету. Усі слухачі Малого філософського факультету отримують посвідчення, а по закінченню занять - відповідні сертифікати. Пам’ятайте, що найефективнішою пільгою при вступі до ВНЗ є знання!