Навчально-методичний комплекс львів 2010 Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни
Вид материала | Документы |
- Навчально-методичний комплекс львів 2010 Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни, 487.79kb.
- Навчально-методичний комплекс львів 2010 Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни, 296.68kb.
- Навчально-методичний комплекс львів 2011 Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни, 428.3kb.
- Навчально-методичний комплекс львів 2009 Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни, 273.46kb.
- Навчально-методичний комплекс львів 2010 Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни, 493.15kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " логістика в зовнішньоекономічній діяльності", 2105.01kb.
- Навчально-методичний комплекс львів 2010 Форма, 476.41kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни стратегічний маркетинг для студентів окр, 1249.81kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " політична економія" для підготовки фахівців, 1482.49kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " Комерційна діяльність посередницьких підприємств, 1397.74kb.
Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет
імені Івана Франка
ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра політології
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС
ЛЬВІВ 2010
Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни
Форма № Н - 3.03
Затверджено наказом МОН України
від “___” ___________ 20 __ р. №___
Львівський національний університет імені Івана Франка
Кафедра політології
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор (заступник директора)
з навчальної роботи
___________________________
“______”_______________20___ р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Політичні конфлікти
(шифр і назва навчальної дисципліни)
напряму підготовки політологія 7.040301 шифр галузі 0403 (шифр і назва напряму підготовки)
для спеціальності політологія 7.040301 (шифр і назва спеціальності)
спеціалізації теорія та історія політичної науки, політичні інститути та процеси
(назва спеціалізації)
інституту, факультету, відділення філософський факультет
(назва інституту, факультету, відділення)
Кредитно-модульна система
організації навчального процесу
Політичні конфлікти
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету
за напрямом підготовки: політологія 7.040301, спеціальністю політологія 7.040301, 2010 р. - __ с.
Розробники: Поліщук М. В., завідувач кафедрою політології філософського факультету ЛНУ ім. І.Франка
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________
_______________________________________________________________________________
Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.
Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________
_______________________ (__________________)
(підпис) (прізвище та ініціали)
“_____”___________________ 20___ р
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________
(шифр, назва)
Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.
“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)
(підпис) (прізвище та ініціали)
Поліщук М. В., 2010
Поліщук М. В., 2010
Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | ||
денна форма навчання | заочна форма навчання | |||
Кількість кредитів, – 2 | Галузь знань 0403 Політологія (шифр, назва) | Нормативна (за вибором студента) Професійно орієнтована | ||
Модулів – 1 | Напрям політологія 7.040301 (шифр, назва) | Рік підготовки: | ||
Змістових модулів – 1 | Спеціальність (професійне спрямування) Політологія | 4-й | - | |
Курсова робота 0 | Семестр | |||
Загальна кількість годин – 82 | 8-й | - | ||
Лекції | ||||
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної та індивідуальної роботи студента - 8 | Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр | 12 год. | - год. | |
Практичні, семінарські | ||||
10 год. | - год. | |||
Лабораторні | ||||
- год. | - год. | |||
Самостійна робота | ||||
26 год. | год. | |||
ІНДЗ: 24 год | ||||
Вид контролю: залік |
Навчально-методичний комплекс з дисципліни
ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ
Укладач:
Поліщук М.В.
ЗМІСТ
Передмова |
Зміст лекційних занять |
Плани семінарських занять |
Питання для повторення |
Тематика курсових робіт, есе, робіт рефератів, контрольних |
Список додаткової літератури до курсу |
ПЕРЕДМОВА
Перехід до демократії різко посилив дію конфліктогенних факторів в усіх без винятку життєво важливих сферах і соціальних інститутах. Загострилася боротьба за статус і ресурси, права і вплив найрізноманітніших суб'єктів: регіонів-центру, суб'єктів і галузей, підприємців і трудових колективів, профспілок, партій і суспільних рухів, великих і малих національних спільнот, соціальних груп і особистостей, різних гілок влади. Деякі з цих конфліктів вилилися в збройні зіткнення і навіть у воєнні дії. Однак конфлікт має і безліч позитивних функцій, про це свідчать дослідження Г. Гегеля, Г. Зіммеля, P. Дарендорфа, Л. Козера. Конфлікт запобігає стагнації, є основою соціальних і персональних змін, виступаючи в ролі медіатора, за допомогою якого формулюються проблеми, знаходяться їхні рішення.
Усе це коло проблем становить предмет конфліктологічних досліджень. Конфліктологія - міждисциплінарна наука про причини, форми, динамік соціальних конфліктів і шляхах їх попередження і вирішення.
Феномен влади в тій чи іншій формі присутній в кожнім конфлікті. Аналізуючи погляди Р. Дарендорфа на природу соціального конфлікту, А. Здравомислов відзначає, що центральний конфлікт у будь-якій системі суспільних відносин безумовно пов'язаний з визначенням самої влади, що є сукупністю соціальних позицій, які дозволяють одній групі людей розпоряджатися діяльністю інших людей. Ознака участі чи неучасті у владі має першорядне значення для формування конфліктів1
С. Ліпсет вважає, що стабільна демократія вимагає прояву конфлікту, при якому б існували боротьба за владу, конкуренція правлячим партіям, а також зміна влади. Але без компромісу між тими, хто має владу, і тими, хто в опозиції, що дозволяє не доводити справу до силових методів, не може бути демократії. Конфлікт, якщо він легітимний, сприяє інтеграції суспільства і політичних організацій. Консенсус, заснований на нормах терпимості, прийнятих суспільством, часто розвивається як результат конфлікту2.
Політична конфліктологія займається виявленням основних структурних елементів і параметрів політичних конфліктів як постійно діючої форми боротьби за владу в суспільстві. Конфлікт як технологічно вимірна величина є різновид (і результат) конкурентної взаємодії двох і більш сторін (індивідів, груп, держав), що намагаються відібрати одне в одного владні повноваження чи ресурси .
Виявлення загальних закономірностей у політичних конфліктах і їхньому порівняльному аналізі дають можливість прогнозувати виникнення і розвиток конфлікту, визначати ефективні форми його врегулювання, що запобігають насильницьким формам подальшого розвитку конфлікту. Саме наявність загальних характеристик у різних політичних конфліктах і можливість їхнього виділення дозволяють говорити про самостійну галузь наукових досліджень. Політологія (поряд з історією, психологією, правознавством, теорією управління, філософією, етнографією, соціологією й іншими науковими дисциплінами) визначає обличчя цієї нової галузі. Саме в їхній взаємодії і взаємовпливі, при провідній ролі політичної науки, склався науковий напрямок з вивчення політичних конфліктів і їх врегулювання.
Використовуючи різні методи аналізу політичних конфліктів, студенти поступово освоюють наступні розділи дисципліни.
- Предмет і методи політичної конфліктології.
- Політична наука про конфлікти в суспільстві (ранні і сучасні уявлення).
Типологія конфліктів. Особливості політичних конфліктів. Політичні конфлікти в Україні.
- Методологія аналізу політичних конфліктів. Конфліктологічна експертиза. Причини політичних конфліктів. Сторони конфлікту, характер і етапи розвитку. Особливості інституалізації політичних конфліктів. Етнополітичні конфлікти і їх специфіка в Україні. Міжнародні конфлікти. Психологія конфлікту
4. Управління політичними конфліктами (конфліктний менеджмент). Попередження конфлікту. Переговорний процес, організація діяльності медіатора.
У підсумку освоєння курсу студенти повинні:
- знати основні етапи розвитку конфлікту;
- володіти найважливішими поняттями і термінами конфліктології;
- вивчити специфіку виникнення і розвитку політичних і етнополітичних
конфліктів, у тому числі в Україні та країнах-сусідах (Росія, Кавказ, Балкани
тощо);
- уміти застосовувати на практиці теоретичні знання з врегулювання
конфліктів.
| ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ | | | |
п.п. | Тематика занять | Лекції, год. | Практичні заняття, год. | Самостійна робота, год. |
1 | Предмет і метод теорії конфліктів | 4 | 4 | 1 |
2 | Генеза уявлень про конфлікт | 6 | 6 | |
3 | Конфлікт як явище соціального життя | 4 | 6 | |
4 | Особливості виникнення політичних конфліктів і методи їхнього вивчення | 4 | 4 | 2 |
5 | Типологія, динаміка, структура і функції політичних конфліктів | 4 | 6 | |
6 | Попередження й ініціювання політичних конфліктів | 2 | 4 | 2 |
7 | Інституалізація політичних конфліктів | 2 | 2 | 4 |
8 | Політичні конфлікти в сучасній Україні | 4 | 6 | |
9 | Особливості виникнення і розвитку етнополітичних конфліктів у сучасному світі й в Україні. | 6 | 6 | |
10 | Насильство в політичних конфліктах | 2 | 2 | 4 |
11 | Теоретичні напрямки дослідження і практична діяльність із врегулювання конфліктів | 2 | 4 | 4 |
12 | Третя сторона у врегулюванні конфлікту | 4 | 6 | |
13 | Переговори як засіб врегулювання конфліктів | 4 | 6 | |
14 | Технології державного врегулювання конфліктів у демократичному суспільстві | 2 | 2 | 4 |
Усього: | 50 | 64 | 21 |
Тема 1. Предмет і методи науки про конфлікти
Об'єкт і предмет науки про конфлікти. Поняття і сутність конфлікту; можливі дефініції. Основні завдання теорії конфліктів як науки: вивчення конфліктів, попередження і врегулювання конфліктів на практиці, поширення конфліктологічних знань у суспільстві. Теорія конфлікту і прикладна конфліктологія.
Міждисциплінарний характер конфліктологічних знань. Основні підходи до вивчення конфліктів. Системний підхід. Методологія і методи теорії політичних конфліктів. Методологічні принципи дослідження конфліктів. Об'єктивні і суб'єктивні методи. Рівні вивчення конфліктів: фундаментальний-теоретичний, "теорії середнього рівня", емпіричний. Емпіричні методи дослідження конфліктів. Універсальна схема опису конфлікту. Етапи аналізу конфліктів. Програма конфліктологічного дослідження.
Становлення конфліктології у сучасній Україні: проблеми і перспективи.
Методи чні рекомендації
Мета лекції - сформувати уявлення про об'єкт, предмет, методи теорії політичних конфліктів. При цьому теорія політичних конфліктів розглядається як комплексна дисципліна, що використовує досягнення різних галузей гуманітарного знання. Акцентується увага на структурі теорії політичних конфліктів, співвідношенні теоретичних і прикладних завдань, методологічних принципах і основних методах вивчення конфліктів, становленні конфліктологічної науки в Україні і тих практичних завданнях, які вона повинна вирішувати.
Тема 2. Генеза уявлень про конфлікт
Конфлікти в історії людства. Ранні уявлення про конфлікт: Конфуцій, Геракліт, Епікур, Платон, Демокріт. Природа людини і конфлікт у концепції Аристотеля. Уявлення про конфлікту середні віки: Климент Олександрійський, Аврелій Августин, Тома Аквінський. Розвиток уявлень про конфлікт в епоху Відродження: Н.Макіавеллі, Е. Роттердамський.
Активізація інтересу до дослідження конфліктів у Новий час. Теоретичні і прикладні аспекти вивчення конфліктів у філософії Ф. Бекона. "Теорія суспільного договору": суспільство, держава і конфлікти. "Природний стан" суспільства - мир чи війна? Гегель про позитивну роль конфліктів у розвитку суспільства. Розвиток суспільства у XIX ст. і зміна поглядів на конфлікт. Теорія Т. Мальтуса і "соціальний дарвінізм": конфлікти в контексті боротьби за існування.
Вивчення конфліктів у період становлення соціології. Роль конфліктів у соціологічній теорії К. Маркса. Конфліктологія і марксизм. Проблематика конфлікту в соціології М. Вебера. Конфлікт і девіантна поведінка у соціології Е.Дюркгейма. "Соціологія конфлікту" Г.Зіммеля. Розгляд конфліктів у "теорії еліт" (В.Парето, Г.Моска). "Чиказька школа" і її внесок у вивчення конфліктів.
Сруктурно-функціональний підхід (Т.Парсонс): конфлікт як "соціальна патологія". Становлення конфліктологічної парадигми вивчення суспільства. Теорія "функціонально-позитивного конфлікту" Л.Козера. Р.Дарендорф і його погляди на конфлікт. "Загальна теорія конфлікту" К.Боулдінга. Сучасні концепції вивчення конфліктів.
Методичні рекомендації
Мета лекції - сформувати уявлення про те, як змінювалися погляди на конфлікт у різні епохи, яка роль приділялася конфлікту в тих чи інших філософських системах. Особлива увага приділяється періоду другої половини XIX — XX вв., коли сформувався науковий підхід до дослідження конфліктів, відбулося становлення конфліктологічної парадигми вивчення суспільства. Більш розгорнуто розглядаються концепції таких мислителів, як К. Маркс, М. Вебер, Е. Дюркгейм, Г. Зіммель, Т. Парсонс, Л. Козер, Р. Дарендорф.
Тема 3. Конфлікт як явище соціального життя
Соціальна природа конфлікту. Конфлікт і протиріччя. Об'єктивні фактори виникнення конфліктів. Організаційно-управлінські, соціально-психологічні й особистісні причини конфліктів. Виникнення конфлікту і стадії його розвитку. Передконфліктна стадія. Конфліктна ситуація. Інцидент, розвиток і ескалація конфлікту. Врегулювання конфлікту і післяконфліктна стадія.
Сторони (учасники) конфлікту, їхній ранг і ресурси. "Навколишнє середовище" і її вплив на конфлікт. Структура і функції конфлікту. Позитивні і негативні функції. Основні види конфліктів і сфери їхнього виникнення. Проблеми класифікації і типології конфліктів. Концепції типології конфліктів. Типологія конфліктів Р.Даля. Типологія конфліктів К.Боулдінга. Типологія конфліктів А. Раппопорта.
Соціальні конфлікти в умовах сучасного українського суспільства.
Методичні рекомендації
Мета лекції - дати уявлення про конфлікт як про соціальний феномен, іцо грає значну роль у процесі розвитку суспільства. Акцентується увага на причинах виникнення конфлікту і стадіях його розвитку. Розглядаються різні типології конфліктів, зокрема, типологія А. Раппопорта (гра - суперечка — війна) і типологія К.Боулдінга (конфлікт уявляється як вид соціальної взаємодії, у якому сторони усвідомлюють своє протистояння і своє ставлення до нього). Виділяються позитивні і негативні функції конфлікту і їхнє співвідношення в тих чи інших конфліктних ситуаціях. Аналізуються типи і функції конфліктів, що відбуваються в сучасній Україні.