Міністерство освіти та науки України Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова Кисляков В. П
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
- Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені, 118.6kb.
- Кость історія української журналістики, 4185.92kb.
- Методичні рекомендації, 401.32kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Консульське право, 4328.16kb.
- Міністерство науки І освіти, молоді та спорту україни харківський національний університет, 157.11kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені, 191.87kb.
- Міністерство освіти І науки України, 1659.87kb.
- Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 603.97kb.
Аксіологія як частина філософського знання. Місце і роль аксіології в історії європейської філософії.
Поняття ціннісної свідомості. Історична зміна ціннісної свідомості. Види і рівні ціннісної свідомості. Діалектика відчуттів і розуму в ціннісній свідомості. Ціннісна оцінка як елемент ціннісної свідомості.
Поняття ціннісного відношення. Суб'єктивне і об'єктивне в ціннісному відношенні. Цінність як об'єкт ціннісного відношення. Проблема цінностей в історії європейської філософії.
Ціннісна свідомість в структурі природо – и суспільствознавства. Методологічне значення філософського вчення про цінності.
Тема 2.5. ФІЛОСОФІЯ Г.С.СКОВОРОДИ.
Зміст і спрямування філософії Г.С.Сковороди. Людинознавча, етико – гуманістична проблематика філософії Сковороди. Діалогізм і символіко – образний стиль мислення „українського Сократа”. Філософія, як любомудріє, як спосіб життя, який ґрунтується на шуканні істини й буття в істині згідно з нею. Принцип самопізнання в філософії Г.Сковороди. Філософія серця Г.Сковороди.
Учення про три світи і дві натури. Трактат „О Боге”. Ідея „двонатурності” світу в філософських працях мислителя. Ідея єдності людини з всесвітньо – космічною субстанцією. Образи „мікрокосму” і „макрокосму” в філософії Г.Сковороди.
Основний об’єкт уваги мислителя - духовний світ людини, зясування умов, за яких стає можливим досягнення правди і справедливості, щастя і волі. Буття як моральне діяння. Концепція „сродної праці” у морально – етичному вченні С.Сковороди. Принцип „нерівної рівності” як ідеал міжлюдського спілкування.
Тема 2.6. ПІЗНАННЯ ЯК ОБ'ЄКТ ФІЛОСОФСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Поняття гносеології і її місце в структурі філософського знання. Головні гносеологічні категорії (суб'єкт і об'єкт, істина і помилка, теорія і практика). Пізнання як форма людської діяльності. Культурно-історична обумовленість пізнання. Історична еволюція підстав теоретико-пізнавальних побудов.
Структура пізнавального процесу. чуттєве і раціональне, дискурсивне і інтуїтивне в пізнанні. Пізнавальний образ і його структура.
Знання як форма існування свідомості. Різноманіття форм знання. Проблема неявного знання. Знання і віра. Теорія пізнання і семіотика. Знання і інформація. Теорія пізнання і інженерія знань.
Основні концепції істини. Істина і помилка. Істина і брехня. Істина і правда. Предметні, ціннісні і цілепокладаючі компоненти знання. Проблема критерію істини. Істина як цінність.
Тема 3.1. НАУКА ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН.
Наука як соціальне явище. Філософія науки і соціологія науки. Соціальний інститут науки. Поняття наукового етоса. Соціальні функції культури. Сциентістське трактування науки як вищої соціально – культурної цінності; антисциентістське представлення науки як репресивної сили.
Наука як явище культури. Філософія науки і культурологія науки. Універсалізм і європоцентризм як підходи в оцінці природи науки. Місце науки в системі культури: наука і релігія, наука і мистецтво, наука і мораль.
Культурно – історичні типи науки. Механіко – математичне природознавство як продукт раціоналістично орієнтованої західноєвропейської культури. Російський космізм в науці
( К.Е.Циолковській, В.І.Вернадській, А.Л.Чижевский).
Тема 3.2. ІСТОРІЯ НАУКИ
Філософія науки і історія науки. Історія історії науки: екстерналізм і інтерналізм. Антиісторизм позитивізму. Історія науки в світлі наукових революцій Т. Куна. Еволюційна епістемологія К.Поппера.
Історичні образи науки. Антична і середньовічна наука: цінність науки, критерії науковості. Класичний образ новоєвропейської науки: специфіка наукової революції Нового часу, наукова картина світу, роль експерименту і зміна соціального статусу науки. Некласична і постнекласична наука.
Філософські проблеми конкретних наук і історія конкретних наук.
Класифікація науки: історія питання і сучасний стан. Місце філософії в системі наукового знання. Критерії і статус філософських проблем конкретних наук.
Тема 3.3. ФІЛОСОФІЯ ТЕХНІКИ
Філософія техніки як область філософського знання. Предмет філософії техніки. Її взаємодія з природознавством і інженерною діяльністю. Основні питання філософії техніки. Розвиток техніки і стадії її філософського осмислення в історії суспільства: античність, середньовіччя, Новий час, сучасність.
Сутнісні характеристики техніки і її функції. Техніка і природа. Техніка, технологія і технічне знання. Техніка як чинник цивілізації. Роль перспективних технологій в розвитку сучасного суспільства. Місце техніки в культурі, її зв'язок з міфологією, мистецтвом, політикою. Формування інформаційної культури. Феномен віртуальної реальності і його філософська інтерпретація.
Дві історичні тенденції у відношенні до техніки. Філософський зміст проблеми «людина-техніка». Техніка і «відчуження» у філософії К.Маркса. Філософія техніки М.Хайдеггера. Російська філософія про гуманітарні проблеми науково-технічного прогресу: Н.Ф.Федоров, Л.Н.Толстой, Н.А.Бердяєв. Технократичні концепції і їх критика. Соціально-екологічні проблеми сучасності і технічний прогрес. «Римський клуб».
Тема 3.4. ОСНОВИ СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ МЕТОДОЛОГІЇ
Специфіка і структура наукового дослідження як форми творчості. Об'єкт і предмет наукового дослідження. Проблема реальності в сучасній науці.
Засоби наукового дослідження, їх види і співвідношення. Прийоми, ідеали і норми наукового дослідження. Природа наукової істини.
Методологічна культура дослідження і її роль в науковій діяльності. Еволюція методу і стилю мислення в історії природознавства. Фундаментальні методи в науковому пізнанні природи: системно-структурний, функціонально-динамічний, еволюційно-історичний.
Специфіка соціально-гуманітарного пізнання. Науки про природу і науки про культуру: пояснення і розуміння. Проблеми теоретизування гуманітарного пізнання. Аксіологічні аспекти наукового мислення: предметне і оцінне в соціально-гуманітарних дослідженнях. Особливості історичного пізнання. Інтерпретація як пізнавальна категорія. Роль герменевтики і структуралізму у вдосконаленні методології соціально-гуманітарного пізнання.
Тема 3.5. НАУКОВЕ ЗНАННЯ: СТРУКТУРА, ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ І ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
Специфіка наукового знання. Структура наукового знання. Різноманіття наук, що розвиваються, і проблема їх єдності. Проблема єдності природо - і суспільствознавства.
Основні форми організації і систематизації наукового знання. Логічна структура наукового знання: підстави, ідея, наукова програма, теорія, закон, факт, гіпотеза. Наукова картина світу як вища форма систематизації наукового знання. Наукова картина світу і філософський світогляд.
Проблема новизни наукового знання. Критерії новизни наукового знання. Співвідношення старого і нового знання. Наукове відкриття і його сприйняття.
Фундаментальне і прикладне знання, їх специфіка і місце в якісній структурі сучасної науки. Практична реалізація наукових знань.
Тема 4.1. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ
Соціальна філософія в системі філософських дисциплін. Соціальна філософія і другі науки про суспільство. Проблеми предмету і методу соціальної філософії. Основні опозиції методологічних установок в дослідженні соціальної реальності.
Поняття суспільства в контексті філософських концепцій XIX— XX вв. Суспільство як спосіб організації життєдіяльності людей. Поняття суспільного виробництва, його види і функції. Соціальні інститути і їх роль в житті людини. Системність суспільства і проблеми соціальної стратифікації.
Суспільство як система, що розвивається: проблема рушійних сил розвитку. Традиційне суспільство як система особистої залежності людей. Індустріальне суспільство як система речових залежностей між людьми. Еволюція засобів комунікації і становлення інформаційного (постіндустріального) суспільства. Відчуження як соціально-філософська проблема. Концепція модернізації як парадигма соціальної філософії.
Тема 4.2. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ
Поняття філософії історії. Виникнення і розвиток філософії історії в руслі християнської, просвітницької і романтичної ідеологій.
Історія як спосіб буття людства. Єдність і різноманіття всесвітньої історії. Лінійні і циклічні концепції історії. Формаційна (До. Маркс) і цивілізаційна (Н. Я. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі) парадигми історичного процесу.
Проблема законів суспільного розвитку. Необхідність і свобода. Свобода і відповідальність суб'єктів історії. Роль особи в історії.
Історія і етичні цінності людства. Значення і призначення історії. Проблема діалогу цивілізацій. Ідея "кінця історії".
Тема 4.3. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ
Різноманіття концепцій культури: філософія культури і науки про культуру. Культура як спосіб і підсумок освоєння людиною природи. Культура як загальна і універсальна форма реалізації діяльної сутності людини. Творчий характер культури.
Культура — світ цінностей. Природа цінності. Цінність і оцінка. Ціннісна структура культури: "верх—низ" як універсалія культури. Культура як аксіологічна константа життя людей.
Культура як всеосяжна знакова система. Структура смислового простору культури. Бінарні опозиції смислового поля культури. Поняття соціокультурної динаміки. Роль духовного виробництва в духовному житті суспільства.
Культура і історія. Проблеми розвитку сучасної культури. Класика, модернізм і постмодернізм в культурі.
Тема 4.4. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ
Поняття філософської антропології. Проблема людини в історії філософії. Філософська антропологія і природничонаукове знання.
Феномен людини. Людина — особливий рід сущого. Проблема антропогенезу у філософії і науці. Природа і сутність людини. Єдність і відмінність тілесного і духовного буття людини.
Філософія про значення людського буття. Проблема смерті і безсмертя в історії філософії. Діалектика сутності і існування в людському бутті. Сучасна філософія про достовірність людського буття. Трагізм буття людини в сучасному світі. Гуманізм і насильство. Філософія ненасильства і толерантності.
Людина як індивідуальність і особа. Проблема людського "Я". "Я" і інший. Цінність людського спілкування і розуміння. Життєвий шлях людини і його детермінація. Різноманіття підходів в розумінні взаємозв'язку індивідуальності, особи і суспільства.
Тема 4.5. ФІЛОСОФІЯ ПРАВА
Філософія права і правознавство. Філософія права, енциклопедія права. Предмет філософії права.
Проблема походження права. Концепції божественного походження права. Органічна теорія походження права (історична школа). Право як результат людської діяльності, як продукт свавілля законодавця. Право як соціальне явище.
Ціннісні підстави права. Право і етичні цінності. Природне і позитивне право.
Правова держава і громадянське суспільство. Права людини. Правовий шлях України: історія і сучасність. Правосвідомість і правова культура.
II. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінар 1. 1. МЕТАФІЛОСОФІЯ
Поняття метафілософії. "Що таке філософія?" як основне питання метафілософії. Культурно-історичні, соціальні і духовні передумови виникнення філософії.
- Поняття світогляду, його структура, основні форми і типи. Історичні типи світогляду і розвиток філософії. Проблема прогресу філософського знання.
- Специфіка філософського мислення. Філософія і наука. Роль запитання у філософському дискурсі. Система філософського знання.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Агацци Э. Человек как предмет философии // Вопр. философии. 1989. № 2.
Бибихин В.В. Философия и религия // Вопр. философии. 1992. № 7.
Библер В.С. Что есть философия // Вопр. философии. 1995. № 1.
Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия // Вопр. философии. 1986. № 3.
Каган М.С. Философия как мировоззрение // Вопр. философии. 1997. № 9.
Коган Л.А. О будущем философии // Вопр. философии.1996. № 7.
Рорти Р. Философия и будущее // Вопр. философии. 1994. № 6.
Свинцов В. Основной вопрос философии: миф или реальность? // Общественные науки и современность. — 1995, № 4.
Соловьев В.С. Исторические дела философии // Вопр. философии. 1988. № 8
Хайдеггер М. Что такое метафизика? // Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.
ДОПОВІДЬ 1. ВІД МІФУ ДО ЛОГОСУ — ШЛЯХ СТАНОВЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
ДОПОВІДЬ 2. СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ ПРО СУТНІСТЬ І РОЛЬ СЛОВА. ГЕРМЕНЕВТИКА І СХОЛАСТИКА ЯК СПОСОБИ ОБГРУНТОВУВАННЯ ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ
Семінар 1. 3. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ
Розвиток буржуазного суспільства в Європі в XVIII—XIX вв. і його філософське осмислення в творчості просвітителів і романтиків.
- Просвітницькі і романтичні уявлення про сутність людини, її ролі в світі і відносинах з природою і суспільством. Перспективи поступального ходу історії, розвитку людства з філософських позицій Просвітництва і романтизму.
- Особливості філософської, художньої і наукової творчості — проблематики, методології, мови і стилю — в творах представників Просвітництва і романтизму.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Богуславский В.М. Дидро и "Энциклопедия" // Филос. науки. 1985. № 3.
Вольтер. Философские повести. М., 1985.
Осадная башня штурмующих небо: Избр. тексты из Великой Французской энциклопедии XVIII в. Л., 1980.
Романтизм // Краткая литературная энциклопедия. М., 1971. Т. 6
Рыклин М.К. Социальная философия Ж-Ж.Руссо в свете современных исследований // Вопр. философии. 1976. № 11.
ДОПОВІДЬ 1. ЖАН-ЖАК РУССО: ПРОСВІТИТЕЛЬ-ЄРЕТИК
ДОПОВІДЬ 2 ПО КНИЗІ "ФІЛОСОФІЯ В ЕНЦИКЛОПЕДІЇ ДІДРО І ДАЛАМБЕРА" (М., 1994)
Семінар 1. 4. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ І НОВІ ФІЛОСОФСЬКІ ТЕЧІЇ В XIX СТОЛІТТІ
Німецька класична філософія — вищий етап розвитку західноєвропейського раціоналізму. Кант і Гегель — головні представники німецької класичної філософії.
- Виникнення нових течій в європейській філософії XIX ст. як опозиції спекулятивному духу німецької класики. Сциєнтистська орієнтація позитивізму і марксизму, антисциєнтизм філософії життя і раннього екзистенціалізму.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Карл Маркс и современная философия / Отв. ред. Н.И.Лапин. М., 1999.
Коссак Е. Экзистенциализм в философии и литературе. М., 1980.
ДОПОВІДЬ 1. ФІЛОСОФІЯ І.КАНТА
ДОПОВІДЬ 2. ФІЛОСОФІЯ Г.ГЕГЕЛЯ
Семінар 1. 5.ФІЛОСОФІЯ ПОСТМОДЕРНІЗМУ
1. Соціокультурні умови формування постмодернізму: «повстання мас» і формування «людини-маси (Ортега-и-Гассет) », розвиток засобів масової комунікації (СМК) і «непристойність» культури (Ж.Бодрійяр) в суспільстві тотальної інформації. Постмодернізм як філософія нестабільності.
Риси некласичного філософствування: критика метафізики, відмова від поняття субстанції і ціннісної ієрархії світу. Установка на поліцентричність навколишньої дійсності і заперечення будь-яких форм тоталітаризму в духовному житті суспільства.
- Філософія як література, розробка поняття філософського дискурсу. Онтологізація мови: «мова - домівка буття» (М.Хайдегер). Іронія і гра як характерні риси постмодерністського стилю. Критика обмеженості лінійного тексту: «деконструкція» у філософії Ж.Дерріда.
- Культурно-історичні умови і проблеми сприйняття сучасним суспільством західної філософської думки другої половини XX століття.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Автономова Н.С. Заметки о философском языке: традиции, проблемы, перспективы // Вопр. философии. 1999. № 11.
Ашин Г.К. Доктрина «массового общества». М., 1971.
Григорян Г.П. О средствах коммуникации и судьбах человечества в поп-философии Маршалла Маклюэна // Вопр. философии. 1972. № 10.
Гройс Б. Да, апокалипсис, да, сейчас // Вопр. филос. 1993. № 3.
Ильин И.П. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа. М., 1998.
Каграманов Ю. Возвращенный рай Маршалла Маклюэна // Иностр. литература. 1972. № 1.
Постмодернизм и культура: Материалы «Круглого стола» // Вопр. философии. 1993. № 3.
Разлогов К.Э. Средства аудиовизуальной коммуникации и искусство // Вопр. философии. 1975. № 7.
Серль Дж.Р. Перевернутое слово // Вопр. философии. 1992. № 4.
Ставцев С.Н. Введение в философию Хайдегера. Спб., 2000.
Трубина Е.Г. Посттоталитарная культура: «все дозволено» или «ничего не гарантировано»? // Вопр. философии. 1993. № 3.
Ушакин С.А. После модернизма: язык власти или власть языка // ОНС. 1996. № 5.
Якимович А.К. Тоталитаризм и независимая культура // Вопр. философии. 1991.№ 11.
ДОПОВІДЬ 1. ФРЕЙД І ЙОГО ПОСЛІДОВНИКИ
ДОПОВІДЬ 2. ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА В ТВОРЧОСТІ А.КАМЮ І Ж.П.САРТРА
Семінар 1.6. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА.
1. Історія української філософії. Проблема періодизації.
2. Філософське мислення Київської Русі і староукраїнського періоду.
3. Початок розробки філософії української ідеї. Кирило – Мефодіївське товариство.
4. Українська філософія XIX – XX ст.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Бичко А.К., Бичко І.В. Історія філософії.- К.: Либідь, 2001.
Горський В.С. Історія Української філософії: Курс лекцій.- К.: Наукова думка, 1996.
Драгоманов М. Вибране.-К.: 1994.
Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс.- М.: Логос, 2000.
Лук М.І. Етичні ідеї в філософії України.- К.:Вища школа, 1993.
Соціально – філософські ідеї Михайла Драгоманова.-К.: Генеза, 1995.
Українські гуманісти епохи Відродження: Антологія.-К.,1995.
ДОПОВІДЬ 1 : ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФСТВУВАННЯ.
ДОПОВІДЬ 2:ФІЛОСОФІЯ СЕРЦЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СОФІОЛОГІЧНОМУ МИСЛЕННІ XVIII – XIXст.
Семінар 2.1. ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ ПРО БУТТЯ
Поняття онтології і її основні категорії: абсолют і ніщо, буття і суще, матерія і річ.
- Матерія як субстанція і її атрибути: простір, час, рух. Принципи детермінізму і причинності.
- Поняття природи в історії філософії і науки.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Ахундов М.Д., Баженов Л.Б. Естествознание и религия в системе культуры // Вопр. философии. 1992. № 12.
Гайденко П.П. От онтологизма к психологизму: понятие времени и длительности в XVII—XVIII вв. // Вопр. философии. 2001. № 7.
Данилов-Данильян В.И. Возможна ли "коэволюция природы и общества? // Вопр. философии. 1998. № 8.
Захаров В.Д. Метафизика в науках о природе // Вопр. философии. 1999. № 3.
КаганМ.С. Метаморфозы бытия и небытия//Вопр.фил.2001. №6.
Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Антропный принцип в синергетике // Вопр. философии. 1997. № з.
Коган Л.А. Закон сохранения бытия // Вопр. філософ. 2001. № 4.
Кутырев В.А. Оправдание бытия // Вопр. философии. 2000. № 5.
Моисеев Н.Н. Логика динамических систем и развитие природы и общества // Вопр. философии. 1999. № 4.
Самохвалова В.И. Человек и мир: проблема антропоцентризма // Философские науки, 1992. № 3.
Солодухо Н.М. Бытие и небытие как предельные основания мира // Вопр. философии. 2001. № 6.
Флоренский П.А. Время и пространство // Социс. 1988. № 1.
Чанышев А.Н. Трактат о небытии /7 Вопр. фил. 1990. № 10.
ДОПОВІДЬ 1. НАУКА І РЕЛІГІЯ ПРО «ПОЧАТОК» ВСЕСВІТУ
ДОПОВІДЬ 2. АНТРОПНИЙ ПРИНЦИП В СУЧАСНІЙ КОСМОЛОГІЇ
ДОПОВІДЬ 3. САМООРГАНИЗАЦИЯ И ПОРЯДОК В ПРИРОДЕ
СЕМІНАР 2.2. ДЕТЕРМІНІЗМ І КАТЕГОРІЇ ОБУМОВЛЕНОСТІ БУТТЯ.
1. Детермінованість як атрибут матеріального й ідеального буття.
2. Категорії „необхідне” і „випадкове”, „можливе” і „дійсне”.
3. Закони розвитку і взаємодії.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Мир философии: Книга для чтения: В 2 ч.- М.: Политиздат, 1991.
Необходимость и случайность.- К.: Наукова думка, 1988.
ДОПОВІДЬ 1. ПРОБЛЕМИ ПРИЧИННОСТІ І ВІРОГІДНОСТІ В СУЧАСНОМУ ПРИРОДОЗНАВСТВІ.
ДОПОВІДЬ 2. МОТИВАЦІЯ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ ЯК РІЗНОВИД СОЦІАЛЬНОГО ДЕТЕРМІНІЗМУ.
Семінар 2.3. ФІЛОСОФІЯ СВІДОМОСТІ
Свідомість як проблема філософії. Матеріалістичні, ідеалістичні і дуалістичні принципи дослідження свідомості.
2.Структура свідомості. Роль інтелекту, емоцій і волі як основних елементів свідомості. Основні парадигми структури свідомості в сучасній філософії: раціоналізм, сенсуалізм, емотивізм, волюнтаризм, ірраціоналізм.
3. Різні підходи в дослідженні активності свідомості: феноменологія, марксизм, лінгвістичний аналіз.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Алексеев П.В. Мировоззрение 3. Фрейда // Филос. науки, 1990. № 1.
Велихов Е.П., Зинченко В.А., Лекторский В.А. Сознание: опыт междисциплинарного подхода // Вопр. философии. 1988. №11.
Каган М.С. О духовном (Опыт категориального анализа) // Вопр. философии. 1985. №9.
Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопр. философии. 1990. № 10.
Михайлов Ф.Т. Сознание и самосознание // Филос. науки. 1990. № 6.
Пивоваров Д.В. Религия: сущность и обновление // Филос. науки, 1992. № 2.
Романов Ю.И. О категориальном статусе идеального // Философ. науки,1992. № 3.
Федотова В.Г. Духовное и душевное // Филос. науки. 1988. № 7.
Феноменология и ее роль в современной философии (Материалы "круглого стола") // Вопр. философии. 1988. № 12.
Философские проблемы деятельности // Вопр. филос. 1985. № 5.
Фрейд 3. Будущее одной иллюзии // Вопр. филос. 1988. № 8.
Юнг К. Проблема души современного человека // Философ, науки. 1989. № 8.
ДОПОВІДЬ 1. ДІЯЛЬНІСТЬ, СВІДОМІСТЬ, МОВА
ДОПОВІДЬ 2. ПОНЯТТЯ ЦІННІСНОЇ СВІДОМОСТІ
Семінар 2.5. Філософія Григорія Сковороди.
1. Особливості стилю мислення Г.С. Сковороди.
2. Вчення про дві натури і три світи.
3. Концепція „сродної праці” і „ нерівної рівності”.
4. Принцип самопізнання.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Багалій Д. Г. С. Сковорода : Український мандрований філософ.- Харків, 1926.
Драч І.Ф., Кримський С.Б., Попович М.В. Григорій Сковорода.-К., 1984
Іваньо І.В. Філософія і стиль мислення Г.Сковороди.-К., 1983
Філософія Григорія Сковороди.-К., 1972
ДОПОВІДЬ 1: ЦІННІСНА СПЕЦИФІКА УКРАЇНСЬКОГО МЕНТАЛІТЕТУ В ФІЛОСОФСЬКОМУ ВЧЕННІ Г.С.СКОВОРОДИ.
Семінар 2.6. ГНОСЕОЛОГІЯ
Поняття гносеології і її місце в структурі філософського знання.
- Пізнання як форма людської діяльності. Культурно - сторічна обумовленість пізнання. Різноманіття форм знання.
3.Основні концепції істини. Проблема критерію істини.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Гайденко П.П. Проблема рациональности на исходе XX в. // Вопр. философии. 1991. № 6.
Касавин И.Т. О дескриптивном понимании истины // Филос. науки. 1990. № 8.
Козлова М.С. Вера и знание // Вопр. философии. 1991. № 2.
Мир философии: Книга для чтения. М., 1991. Ч. 1. Разд. 4.
Нуйкин А.А. Истинностная и ценностная компоненты познания // Вопр. философии. 1988. № 5.
Социокультурная обусловленность знания//Филос. науки. 1989. № 7.
Степин В.С. Деятельностная концепция знания // Вопр. философии. 1991. № 8.
Что есть истина? // Филос. науки. 1990. № 10.
ДОПОВІДЬ: ПІЗНАННЯ І ОЦІНКА
Семінар 3. 1. : НАУКА ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН
Наука і її соціальний вимір. Соціальна обумовленість змісту наукових знань. Роль науки в житті суспільства. Наука як соціальний інститут. Особливості наукового співтовариства, науковий етос; специфіка наукового виду діяльності
- Наука як явище культури. Культурно- історичні образи науки: антична і середньовічна наука. Класичний образ новоєвропейської науки. Некласична наука.
- Філософія науки і історія науки. Еволюційна епістемологія К.Поппера і концепція наукових революцій Т. Куна. Наукова революція Нового часу.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Ахундов М.Д., Баженов Л.Б. У истоков идеологизированной науки // Природа. 1989. № 2.
Ахундов М. Д., Баженов Л.Б. Естествознание и религия в системе культуры // Вопр. философии. 1992. № 12.
Гурштейн А.А. Генезис науки как социально-исторический феномен // Вопросы истории естествознания и техники. 1984. № 2.
ГурштейнА.А.Заметки об опыте науки XX века //Природа.-1992, №5.
Лосева И.Н. Миф и религия в отношении к рациональному познанию // Вопросы философии. 1992, № 7.
Можно ли сохранить нашу фундаментальную науку? Интервью с Л.В.Келдышем // Природа. 1992. № 3.
Планк М. Религия и естествознание // Вопр. философии. 1990. № 8.
Современная философия науки: знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей Запада: Хрестоматия. М., 1996.
Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии, 1989. № 10.
Холтон Дж. Что такое антинаука? // Вопр. философии. 1992. № 2.
Швырев В.С. Рациональность как ценность культуры // Вопр. философии. 1992. № 6.
Швырев В.С. Научная рациональность: проблемы критического осмысления // Природа. 1992. № 4.
ДОПОВІДЬ 1. ЕВОЛЮЦІЙНА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ К.ПОППЕРА
ДОПОВІДЬ 2. КОНЦЕПЦІЯ НАУКОВИХ РЕВОЛЮЦІЙ Т.КУНА
Семінар 3.3.: ФІЛОСОФІЯ ТЕХНІКИ
Поняття філософії техніки і її основні проблеми.
- Роль перспективних технологій в розвитку сучасного суспільства: інформаційні, мікро- і наноелектронні, лазерні, генні та інші технології.
- Амбівалентность оцінки розвитку техніки в сучасному суспільстві.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Бердяев Н.А. Человек и машина // Вопр. философии. 1989. № 2.
Вригг Г.Х. фон. Философия техники Николая Бердяева // Вопр. философии. 1995. № 4.
Карпенков С.Х. Концепции современного естествознания. 3-изд. М. 2001. Ч. IV. Гл. 8.
Лем С. Риск Интернета // КомпьюТерра. 2001. № 18. С. 54—56.
Лешкевич Т.Г. Философия науки: традиции и новации: Учеб. пособие. М., 2001. Тема 40.
Лоренц Д. Гимн компьютеру? // Родина. 1996. № 11.
Носов Н.А. Виртуальная реальность // Вопр. философии. 1999. № 10.
Хайдеггер М. Вопрос о технике // Время и бытие. М., 1993.
ДОПОВІДЬ 1. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ.
ДОПОВІДЬ 2. НАУКОВІ І ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ КЛОНУВАННЯ.
Семінар3.4. : ОСНОВИ СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ МЕТОДОЛОГІЇ
Специфіка і структура наукового дослідження.
- Фундаментальні методи в науковому пізнанні природи: системно-структурний, функціонально-динамічний, еволюційно-історичний.
- Проблеми теоретизування гуманітарного пізнання.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Адорно В.К. К логике социальных наук // Вопр. филос. 1992. №. 10.
Ильин В.В. О специфике гуманитарного знания // Вопр. философии. 1985. № 7.
Карпинская Р.С. Мировоззрение в контексте научно-исследовательской деятельности // Вопр. философии. 1987. № 7.
Крымский С.Б. Культурно-экзистенциальное измерение познавательного процесса // Вопр. философии. 1998. № 4.
Мамчур Е.А. О социальной ответственности ученых // Филос. науки. 1990. № 5.
Поппер К. Логика социальных наук // Вопр. философии. 1992. № 10.
Родин В.М. Философия и методология: традиции и современность // Вопр. философии. 1996. №11.
Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопр. философии. 1989. № 10.
Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации. М., 1994.
Фейнберг Е.Л. Эволюция методологии в XX в. // Вопр. философии. 1995. № 7.
Шаповалов В.Ф. О специфике гуманитарного знания // Обществ, науки и современность. 1994. № 1.
ДОПОВІДЬ : ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ЯК ФІЛОСОФІЯ НАУКИ.
Семінар 3.5. : НАУКОВЕ ЗНАННЯ: РІЗНОМАНІТТЯ ФОРМ, СТРУКТУРА, ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ І ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
Різноманіття наук, що розвиваються, і проблема їх єдності.
- Логічна структура наукового знання: підстави, ідея, наукова програма, теорія, закон, факт, гіпотеза.
- Наукове відкриття і його сприйняття. Закономірності практичної реалізації наукових знань. Наука і освіта: від наукового знання до учбової дисципліни.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Гайденко П.П. Проблема рациональности на исходе XX в. // Вопр. философии. 1991. №6.
Диалектика точного и неточного в современном научном познании (Материалы "Круглого стола") // Вопр. философии. 1988. № 12.
Карлов Н.В. О фундаментальном и прикладном в науке и образовании, или "Не возводи дом свой на песке" // Вопр. философии. 1955. № 11.
Научное открытие и его восприятие / Под ред. С.Р.Микулинского. М.Г.Ярошевского. М., 1971.
Сачков Ю.В. Полифункциональность науки // Вопр. философии. 1995. № 11.
ДОПОВІДЬ: МОВА НАУКИ
Семінар 4.1. : СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ
Поняття соціальної філософії. Соціальна філософія та інші науки про суспільство.
- Поняття суспільного виробництва, його види і функції.
- Суспільство як система, що розвивається: від традиційного до сучасного суспільства. Соціальна філософія про перспективи і проблеми модернізації.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Ахиезер А.С., Яковенко И.Г. Что же такое общество? // Вопр. философии. 1997. № 3.
Валлерстайн И. Социальное изменение вечно? Ничто никогда не изменяется? // Соц. исследования. 1997. № 1.
Ильин В.В. Постклассическое естествознание: каким ему быть? // Соц. исследования. 1992. № 10.
Пантин В.И. Ритмы общественного развития и переход к постмодерну // Вопр. философии. 1998. № 7.
Трансформация в современной цивилизации: постиндустриальное и постэкономическое общество: Материалы "Круглого стола" // Вопр. философии. 2000. № 1.
Федотова В.Г. Типология модернизаций и способов их изучения // Вопр. философии. 2000. № 4.
ДОПОВІДЬ: ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОГО ЧАСУ.
Семінар 4.2. : ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ
Виникнення і розвиток філософії історії в руслі християнської, просвітницької і романтичної ідеологій.
2. Моделі історичного розвитку.
3. Значення і призначення історії. Проблеми діалогу культур.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Гудожник Г.С. Материальные основы многообразия цивилизаций // Вопр. философии. 1988. № 4.
Дилигенский Г.Г. "Конец истории" или смена цивилизаций? // Вопр. философии. 1991. № 3.
Малахов В.С. Еще раз о конце истории // Вопр. филос. 1994. № 7—8.
Панарин А.С. Смысл истории // Вопр. философии. 1999. № 9.
Петякшева Н.И. Проблема диалогов цивилизаций // Вопр. филос. 1996. № 1.
Трансформации в современной цивилизации: постиндустриальное и постэкономическое общество: Матер. "Круглого стола" // Вопр. философии. 2000. № 1.
Формация и цивилизация: методологические проблемы анализа // Вопр. философии. 1989. № 10.
Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопр. философии. 1990. № 3.
ДОПОВІДЬ: ЗНАЧЕННЯ ІСТОРІЇ.
Семінар 4.3. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ
Культура як загальна і універсальна форма реалізації діяльного єства людини.
- Культура — світ цінностей. Природа цінностей. Ціннісна структура культури.
- Поняття соціокультурної динаміки. Комунікативні аспекти культури.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Гулыга А.В. Что такое постсовременность?//Вопр. филос. 1988. № 12.
Семенов В.С. Культура и развитие человека // Вопр. философии. 1982. № 4.
ДОПОВІДЬ: ЕМОЦІЇ ЯК ЦІННІСТЬ
Семінар 4.4.. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ
Природа і сутність людини. Єдність і відмінність тілесного і духовного буття людини.
- Сучасна філософія про достовірність людського буття.
- Проблема людського "Я". "Я" і інший. Цінність людського спілкування і розуміння.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Аббаньяно Н. Экзистенция как свобода // Вопр. филос. 1992. № 8.
Айер А. Дж. Человек как предмет научного исследования // Филос. науки. 1991. № 1.
Гуревич П.С. Человек как объект социально-философского анализа // Филос. науки. 1989. № 11.
Ксенофоитов К.И. Духовность как экзистенциальная проблема // Филос. науки. 1991. № 2.
Линдблад Я. Человек — ты, я и первозданный. М., 1991.
Лобковиц Н. Что такое "личность" // Вопр. философии. 2000. № 2.
Лоренц К. Агрессия (так называемое зло) // Вопр. филос. 1992. № 3.
Рикёр П. Человек как предмет философии // Вопр. филос. 1989. № 2.
ДОПОВІДЬ: КУЛЬТУРНІ СМИСЛИ ТІЛЕСНОСТІ ЛЮДИНИ