У сфері цивільного захисту

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Легчілін О.В.
4.1. Робота на об’єкті господарювання з практичного навчання
Деякі рекомендації майстру виробничого навчання
4.2. Методика підготовки та проведення комплексних об’єктових навчань
Другий етап навчання
В ході проведення аварійно-рятувальних робіт
4.4. Оцінка дій керівного складу, штабу, формувань та інших груп тих, хто навчається
5.1. Підготовчий період «Тижня безпеки дитини»
5.2. Період проведення „Тижня безпеки дитини”
Орієнтовне календарне планування
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Директор ____________________ Підпис (Ініціали, прізвище)


(керівник) (підприємство, установа, організація)



М.П.

Журнал ведеться на кожен об’єкт господарської діяльності, який внесений до план-графіку проведення на підприємствах, установах, організаціях спеціальних об’єктових навчань, тренувань з цивільного захисту, а також навчальний заклад, у якому сплановано День цивільного захисту або Тиждень безпеки дитини на навчальний рік.

У журналі відображаються заходи, які проводяться майстрами виробничого навчання на об’єкті господарської діяльності або у навчальному закладі згідно з Програмою практичної підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах, установах та організаціях.


У розділі ІІ ведеться облік консультацій, які надаються майстрами курсів керівництву та працівникам ОГД безпосередньо на об’єкті.

Розділ ІІІ Журналу заповнюється за результатами підсумкового практичного заходу (КОН, КОТ тощо), яким завершується підготовка керівництва та працівників підприємства, установи, організації до дій у надзвичайних ситуаціях.

Оцінка практичного заходу в цілому здійснюється за критеріями, затвердженими відповідними нормативними документами.

Проведення на об’єкті всіх заходів, передбачених програмою практичної підготовки, керівник об’єкту засвідчує особистим підписом, який скріплюється печаткою.


3.4.4. Облік консультацій, що надаються педагогічними працівниками курсів.


Облік консультацій, наданих майстрами виробничого навчання під час роботи на підприємствах, в установах, організаціях ведеться у Журналі обліку практичного навчання (див. розділ ІІ журналу), а під час чергування у консультаційно-методичному кабінеті курсів - в окремому, відповідному журналі.


Облік

консультацій, що надаються педагогічними працівниками у консультаційно-методичному кабінеті курсів



Дата

Тема та стислий зміст консультації

Посада та прізвище особи, якої надано консультацію

Кількість годин

Підпис

педагогічного працівника

1

2

3

4

5


















3.4.5. Картки персонального обліку керівного, управлінського складу і фахівців, на яких поширюється дія законів України у сфері цивільного захисту, що пройшли та повинні проходити функціональне навчання на територіальних курсах.


Картки персонального обліку слухачів обласних курсів запроваджуються установами для внесення відомостей про періодичне проходження керівними кадрами і фахівцями курсів з короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення.

При курсовому навчанні на міських курсах такі картки ведуться тільки на навчальні категорії оперативного складу об’єктових аварійно-рятувальних служб, працівників диспетчерських служб, фахівців, які залучаються для організації та проведення робіт з дегазації, дезактивації об’єктів і територій та хіміко-дозиметричного контролю, командирів груп, ланок з обслуговування захисних споруд та керівників територіальних невоєнізованих формувань.

До карток заносяться: найменування навчальної категорії, прізвище, ім’я та по батькові слухача, підприємство, установа, організація з якої відряджався на навчання, основна заходами з цивільного захисту, строки навчання, відмітка про проходження навчально-методичних зборів. Картки виконуються в електронному вигляді.

Картка ведеться в електронному вигляді по категоріям слухачів згідно річного плану комплектування.

Для кожного району, міста, служби, мережі сільських (селищних) рад регіону, об’єкта господарювання, навчального закладу відводиться окрема сторінка за формою:





з/п

Навчальна категорія

(посада

з цивільного

захисту)

Прізвище, ім'я, по батькові

Місце роботи

(повна назва підприємства,

установи, організації)

Посада

за місцем роботи

Термін та строки

навчання

Відмітка про

проходження

навчально-методичних

зборів

1

2

3

4

5

6

7













































Легчілін О.В.

начальник НМЦ ЦЗ та БЖД

Херсонської області

Партолян С.А.

науковий співробітник

науково-методичного відділу

ІДУ ЦЗ


Розділ 4 ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВЧАННЯ ПІД ЧАС УЧАСТІ МВН У КОМПЛЕКСНИХ ОБ’ЄКТОВИХ НАВЧАННЯХ

Важлива роль в організації цивільного захисту належить підприємствам, установам та організаціям. Безпосередньо на об’єктах господарської діяльності визначається весь комплекс заходів щодо запобігання виникнення та своєчасного реагування на надзвичайні ситуації, здійснюється практична підготовка та відпрацювання дій за планами реагування на надзвичайні ситуації, планами локалізації та ліквідації аварій (катастроф) під час підготовки та проведення спеціальних комплексних об’єктових навчань та тренувань.

Особлива роль у наданні методичної допомоги керівництву підприємств, установ, організацій з проведення навчань та тренувань належить майстру виробничого навчання. Слід зазначити, що взагалі робота майстра має специфіку, яка полягає у поєднанні в своїй повсякденній професійній діяльності елементів викладацької, методичної та практичної роботи на об’єктах господарювання під час підготовки та проведення навчань та тренувань. Тому зазвичай саме майстри, з усього педагогічного складу є найбільш наближеними до практичної реалізації теоретичного навчання, і є свідками успішності та якості попередньої підготовки з підвищення кваліфікації за цільовим призначенням та курсового навчання.

Останнім часом при організацій роботи МВН на об’єктах господарювання спостерігаються наступні проблеми:

багато підприємств, внаслідок дроблення на більш маленькі, мають невеликий штат, тому один керівник виконує декілька функцій з цивільного захисту, а це відбивається на якості виконання обов’язків, які покладені на нього;

часта ротація кадрів. Тому щойно призначений на посаду працівник потребує часу для вивчення своїх функцій та оволодіння необхідними для їх здійснення вміннями та навичками, це негативно позначається на якості їх виконання функціональних обов’язки у сфері цивільного захисту;

певна частка керівників не досить відповідально ставляться до питань практичної підготовки працівників, аргументуючи своє рішення несприятливими соціально-економічними чинниками. Окремі керівники пі час підготовки до навчань намагаються відсторонитися та підмінити себе будь-ким, посилаючись на зайнятість, тобто перекласти свої функції на підлеглих.

За таких умов МВН необхідно проявляти наполегливість, педагогічний такт, принциповість та гнучкість у роботі.


4.1. Робота на об’єкті господарювання з практичного навчання

Робота на об’єкті господарювання з практичного навчання МВН здійснюється на підставі припису керівника структурного підрозділу з питань НС місцевого органу виконавчої влади або виконкому органу місцевого самоврядування. Для організації практичного навчання МВН згідно розкладу занять з практичного навчання складає та подає на затвердження керівнику міських курсів План проведення уроку практичного навчання з керівником групи управління навчанням, План інструкторко-методичного заняття з помічниками керівника навчанням, План інструктажу з керівниками формувань, спеціалізованих служб цивільної оборони, керівниками місць з практичного відпрацювання питань та особовим складом задіяним у період навчання в імітаційних заходах.

Під час першого дня поряд із заходами з практичного навчання МВН ознайомлюється із загальним станом цивільного захисту підприємства, наявністю необхідної документації. У разі потреби разом з начальником штабу об’єкту складає пропозиції щодо їх корегування, які надаються на затвердження начальнику цивільного захисту об’єкту господарювання.

Уроки практичного навчання проводяться МВН за індивідуальною (з керівником групи управління навчанням) груповою (працівники штабу з ліквідації НС, командири формувань, які проводять під час навчання тактико-спеціальні навчання) або змішаною формами. До факторів визначення МВН форм організації уроку практичного навчання відносяться: чисельність тих, хто навчається, місце навчання (навчальне містечко, дільниця, робоче місце на виробництві), термін навчання та технологія виконання робіт, дій яким навчаються.

При індивідуальної формі проведення уроку передбачається що слухач безпосередньо на виробництві за консультацією майстра виробничого навчання виконує різні за змістом персонально для нього підібрані відповідно до програми завдання.

При груповій всі слухачі на навчальному містечку, ділянці або безпосередньо на робочих місцях виробництва виконують відповідно до програми однакові або однотипні завдання. Допомога майстром виробничого навчання слухачам надається у формі групових інструктажів з виконання конкретного навчального завдання з послідуючою організацією контролю за виконанням робіт. Групова форма найбільш ефективна при виконанні слухачами простих робіт або тих, що носять однотипний характер.

На початку уроку практичного навчання МВН проводиться інструктаж на робочому місці слухача, надаються пояснення до виконання практичного завдання, при необхідності разом із слухачем складаються операційні карти з виконання навчальних елементів відповідного навчально-виробничого завдання на основі теоретичного матеріалу відповідного постійно діючого семінару.

Під час інструкторсько-методичних занять з помічниками керівника навчання, працівниками штабу з ліквідації НС та начальницьким складом формувань, які залучаються до навчання надаються рекомендації з питань розробки особистих планів, планів приведення у готовність до застосування за призначенням, наводяться приклади роботи управлінського та посередницького апарату навчанням.

Під час самостійної роботи слухачів практичного навчання МВН надається допомога керівництву об’єкту господарювання у визначенні практичних заходів в період навчання, проведені занять з виробничим персоналом за програмою загальної підготовки населення до дій у НС.

Під час проведення комплексного об’єктового навчання майстер виконує функції посередника при керівникові та групі управління навчанням. Він намагається створювати обстановку навчання шляхом подачі ввідних, контролює порядок отримання і хід виконання тими, хто навчається, розпоряджень, оперативність оцінки обстановки і прийняття рішення, своєчасність і правильність постановки завдань підлеглими на проведення заходів.

Майстер надає керівникові навчання рекомендації щодо включення матеріалу до розбору комплексного об’єктового навчання. Допомагає начальнику штабу цивільної оборони в складанні плану усунення недоліків виявлених у ході навчання, внесення корегувань в плануючі документи цивільного захисту.

Деякі рекомендації майстру виробничого навчання:

робота з керівництвом об’єкту господарювання починається зі встановлення контакту на засадах взаємоповаги та толерантності. Майстер повинен донести до свідомості керівника те, що прагне не контролювати його діяльність у сфері цивільного захисту, а має на меті всебічно допомагати та сприяти її повноцінному здійсненню;

майстер повинен, в першу чергу, ознайомитися з реальним станом організації цивільного захисту. Разом з начальником штабу вони окреслюють спектр проблем, які допоможе розв’язати проведення навчань на гідному рівні, розробляють спільний план заходів і питання співпраці;

побудова графіку відвідувань відбувається з урахуванням індивідуального ритму роботи керівників підприємства та начальника штабу. Розуміння пріоритетності для них виконання прямих професійних обов’язків, готовність іти на поступки є передумовою продуктивної співпраці;

аналіз стану заходів з цивільного захисту має проводитися в атмосфері співпраці. Під час обговорення слід спонукати до того, аби недоліки, позитивні зрушення в роботі та шляхи подолання проблем висловлювалися самими учасниками навчального процесу. Давати готові рецепти і висувати безапеляційні вимоги та судження є неприпустимим;

майстер повинен розуміти, що його роль у житті підприємства не вичерпується з завершенням навчання. Увага до розвитку стану цивільного захисту на виробництві, систематичні відвідування, готовність до співпраці та допомоги дають позитивний результат.

4.2. Методика підготовки та проведення комплексних об’єктових навчань

Комплексні об’єктові навчання проводяться з метою:

досягнення злагодженості в роботі керівного складу формувань, робітників, службовців та об’єкта в цілому при виконанні заходів по запобіганню і реагуванню на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, відновленню життєдіяльності об’єкта та ведення заходів цивільної оборони;

всебічної і якісної підготовки об’єктів до вирішення завдань ЦО в умовах надзвичайних ситуацій;

підвищенні готовності органів управління, формувань, робітників, службовців, які не входять в склад формувань, а також населення, яке не зайнято у виробництві та у сфері обслуговування, до участі у рішенні складних та багатогранних завдань ЦО;

відпрацювання у керівного і командно-начальницького складу навичок у самостійному та впевненому управлінні проведенням заходів ЦО, а у інших осіб, які навчаються – вміння виконувати прийоми і способи захисту від сучасних засобів ураження та наслідків НС;

підвищення відповідальності усіх категорій, які навчаються, за повне і якісне виконання завдань ЦО, а також виховання у них високих морально-психологічних якостей;

перевірки надійності та ефективності організації захисту осіб, які роблять на об’єктах та інших груп населення від наслідків аварій, катастроф і стихійних лих;

перевірки реальності планів ЦО об’єктів, їх уточнення і приведення у відповідність з сучасними вимогами та конкретними умовами;

визначення рівня готовності об’єктів до виконання завдань ЦО в умовах складної обстановки;

дослідження можливостей формувань ЦО об’єктів, їх найбільш ефективного використання і удосконалення організаційно-штатної структури;

перевірки надійності систем управління, зв’язку та оповіщення ЦО на об’єктах;

відпрацювання способів розгортання та приведення у готовність формувань ЦО об’єктів.

Відповідно до мети, перед учасниками комплексного об’єктового навчання ставляться наступні основні завдання:

Керівний склад органів управління:
  • вдосконалення методів узагальнення і аналізу даних про обстановку.
  • розробка обґрунтованих пропозицій для прийняття рішень.
  • своєчасне доведення завдань до виконавців та здійснення контролю за їх виконанням.
  • вивчення прийомів і способів проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, підвищення ефективності застосування формувань і техніки, а також перевірка нових теоретичних поглядів і положень щодо організації дій сил при ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф.

Командно-начальницький та особовий склад невоєнізованих формувань:
    • перевірка реальності планів щодо приведення до готовності до дій невоєнізованих формувань.
    • залагодження формувань для самостійного виконання завдань за призначенням, а також проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах надзвичайних ситуацій при взаємодії з іншими силами, що залучаються для виконання відповідних робіт.
    • вдосконалення організаційно-штатної структури формувань, освоєння принципів застосування техніки та використання приладів при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Працівники підприємств, установ і організацій:
  • відпрацювання за обсягом та змістом Програми навчання працівників щодо поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях.
  • тренування в діях за сигналами, повідомленнями ( інформаціями про надзвичайні ситуації), участь у проведенні комплексу робіт по зменшенню їх наслідків та евакуаційних, протипожежних і медико-санітарних заходів.

Навчання проводяться на навчально-матеріальній базі, що включає територію об’єкта з виробничими будівлями, спорудами, різного роду комунікаціями, а також створеними навчальними місцями.

Окремі питання, якщо об’єкт має свій житловий сектор, відпрацьовуються з залученням житлово-експлуатаційних органів та населення, яке мешкає на відповідній території.

До плану проведення навчань, поруч з навчальними питаннями, повинні включатися заходи, що сприяють вдосконаленню навчально-матеріальної бази об’єкта з ЦО, та конкретні роботи з моделювання та вивчення надійності роботи об’єкта у надзвичайних ситуаціях.

На комплексних навчаннях кожен учасник виконує свої обов’язки, які йому визначені, згідно з планом дій органів управління і сил у НС, залежно від конкретної обстановки, за планом проведення КОН.

При цьому ступінь участі керівного і командно-начальницького складу неоднакова. Керівний склад органів управління бере участь у проведенні всіх заходів з навчання. Командно-начальницький склад залучається, поруч з органами управління, для відпрацювання управлінських рішень та у складі формування бере участь у практичних заходах з навчання.

На великих промислових об’єктах навчання проводяться по цехах, групах цехів, виробництвах під керівництвом їх начальників або спеціально призначених керівниками навчання посадових осіб. При проведенні комплексних об’єктових навчань на ОГД з невеликим складом навчаємих, керівник, як правило, вчить підлеглих особисто.

При відпрацюванні питань з ліквідації аварій, які мають вплив на умови життєдіяльності населення, рішенням керівника навчання призначається спеціальна інформаційна група з доведення до мешканців порядку оповіщення та дій у разі загрози або виникнення на ОГД аварій.

При практичному відпрацюванні питань розосередження і евакуації за вказівками старшого начальника ЦО до навчання можуть залучатися евакуаційні органи тих населених пунктів і районів, в яких передбачено розміщення робітників та службовців об’єкта та евакуйованих членів їх сімей.

Посадові особи, які плануються на призначення керівниками груп управління комплексним об’єктовим навчанням, тренуванням, проходять попередню підготовку на міських курсах та навчально-консультаційних пунктах, у ході якої з ними практично відпрацьовуються всі основні питання з розробки документів щодо підготовки та проведення комплексного навчання.

Підготовка до навчання безпосередньо на навчально-виробничої базі об’єкту включає:

підготовку керівного та посередницького апарату навчання, підготовку виробничого персоналу до участі у навчанні;

підготовку районів практичних заходів та імітації на навчанні.

Для проведення навчання розробляються:

календарний план підготовки комплексного навчання;

схема організації керівництва та посередницького апарату;

план проведення комплексного навчання з цивільної оборони;

план імітації на комплексному навчанні з цивільної оборони;

особисті плани заступників (помічників) керівника навчання, посередницького апарату.

Підготовка навчання проводиться особисто керівником навчання згідно плану цивільної оборони об’єкту з урахуванням організаційно-штатної структури об’єкту, характеру його виробничої діяльності, специфіки виробництва, територіального розміщення та стану цивільного захисту.

Підготовка навчання здійснюється згідно з календарним планом, який визначає основні заходи з підготовки до навчання, чергу і строки їх виконання та осіб, які відповідають за виконання. Він включає перелік організаційних питань, порядок розробки документів, підготовку керівництва, посередників, організацію проведення занять з особовим складом формувань і працівниками об’єктів господарської діяльності. План затверджується керівником навчання і, не пізніше, ніж за місяць до початку навчання, доводиться до виконавців та міських курсів.

Навчання проводяться згідно плану проведення, який є основним навчально-методичним документом, який визначає хід навчання і послідовність відпрацювання навчальних питань по етапам. План проведення навчання розробляється текстуально з додатком карт (схем) та включає:
  • вихідні дані: тему, навчальні цілі для кожної категорії навчаємих, місце та час проведення навчання;
  • склад учасників, залучених до навчання;
  • задум навчання, в якому відображається: вихідна обстановка; групування сил та місць пунктів управління; завдання, які виконуються силами ЦО району (міста, ОГД) тими, хто навчається (до формувань включно) та сусідами;
  • райони та ділянки розіграшу основних дій;
  • порядок проведення (зміст етапів навчання, навчальні питання, які відпрацьовуються на кожному етапі, перелік документів для відпрацювання тими, хто навчається, порядок залучення особового складу невоєнізованих формувань та виробничого персоналу до практичних заходів, які виконуються в ході навчань);
  • хід навчання: зміст навчальних питань, обстановка на зазначений час та її імітація, порядок і зміст роботи керівника навчань, його заступників, помічників та посередників, очікувані дії тих, хто навчається при відпрацюванні кожного навчального питання;
  • час закінчення навчання;
  • заходи, які виконуються після загального сигналу “Відбій”;
  • час, місце і порядок проведення загального та часткового розбору навчання;

З метою розробки та уточнення елементів і деталей плану проведення навчання з урахуванням характеру місцевості, особливостей об’єкту, його виробничої діяльності, наявності відомчого житлового фонду, під’їзних шляхів, стану маршрутів та інших елементів, керівником навчання проводиться рекогносцировка району навчання, до якої залучаються заступники і помічники керівника навчання, штаб керівництва і посередники.

До плану проведення навчання, поруч з навчальними питаннями, повинні включатись заходи, які сприяють удосконаленню навчально-матеріальній бази об’єкту по ЦО та конкретні роботи по моделюванню і вивченню надійності роботи об’єкту у надзвичайних ситуаціях.

План розробляється групою управління під час уроків практичного навчання, які проводяться МВН і затверджується керівником навчання.

Визначені керівником навчання невоєнізовані формування на загальному фоні навчання діють за окремими планами проведення тактико-спеціальних навчань, які розробляються командирами формувань та затверджуються за підпорядкуванням. За основу розробки планів занять береться спеціальна тематика програми підготовки формувань, а також тактичні завдання за планом приведення формувань у готовність.

У ході навчання відпрацьовуються:

на територіях, які схильні до виникнення НС природного характеру – питання відпрацювання комплексу заходів зі зниження наслідків явищ, захисту обладнання і споруд об’єктів, власного майна мешканців, організації та проведення екстреної евакуації та первинного життєзабезпечення людей;

на територіях можливого впливу радіаційних аварій – питання щодо ведення розвідки та дозиметричного контролю, введення режимів радіаційного захисту, проведення йодної профілактики і евакуації населення, дезактивації місцевості, споруд, техніки, санітарної обробки;

на хімічно небезпечних об’єктах – питання щодо захисту від АНХР виробничого персоналу та населення прилеглих житлових кварталів, ліквідації наслідків хімічного зараження.

Загальні заходи, що рекомендуються відпрацьовувати при проведенні комплексних об’єктових навчань, незалежно від специфіки об’єкта:

питання інформаційного забезпечення виробничого персоналу та населення, яке мешкає в зоні відповідальності ОГД;

порядок застосування плану дій органів управління та сил у разі НС (цивільної оборони) об’єкта;

приведення до готовності роботи систем управління об’єктом у НС (пунктів управління, засобів зв’язку і оповіщення та чергових і диспетчерських служб);

відпрацювання порядку видачі пристроїв контролю, засобів індивідуального захисту та приведення до готовності щодо використання захисних споруд цивільної оборони;

організація радіаційного та хімічного спостереження, дозиметричного контролю;

забезпечення виконання АР та ІНР;

питання з оновлення роботи об’єктів за наслідками НС та створення необхідних запасів матеріалів і устаткування;

організація досліджень на комплексному навчанні з цивільної оборони.

Додатково:

1. При відпрацюванні питань підвищення сталості роботи об’єкта:

1.1. Обладнуються захисними пристроями, конструкціями енергетичні установки, цінне обладнання та прилади.
    1. Встановлюються на робочі місця витратні ємності аварійного зливу отруйних і горючих речовин.
    2. Обваловуються ємності з сильнодіючими і вогненебезпечними речовинами.
    3. Перевіряється готовність автономних електростанцій.
    4. Вживаються заходи по захисту джерел водозабезпечення і резервуарів з чистою водою.
    5. Підготовляються засоби санітарної очистки та прибирання для проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції.
    6. Вживаються заходи щодо безаварійної зупинки роботи або обладнання на підприємствах з безперервним технологічним циклом при раптовому відключенні електропостачання для прискореного переведення агрегатів з одного виду палива на інший – резервний.
    7. Розробляються пристрої для використання машин і техніки ОГД у виконанні рятувальних та інших невідкладних робіт, а також робіт, що пов’язані з обеззараженням місцевості та споруд.
    8. Перевіряються автоматичні засоби недопущення пожеж і пожежний інвентар.
    9. Територія очищається від паливних матеріалів, сміття.
    10. Зовнішні приміщення обробляються вогнезахисним розчином.

2.При відпрацюванні практичних заходів з евакуації:

2.1. Обладнуються місця роботи евакуаційних органів об’єкта.
    1. Уточнюються списки евакуйованих.
    2. Перевіряється наявність транспортних засобів і їх готовність.
    3. Уточнюються маршрути піших колон, місця відпочинку.

3.У ході тренувань з проведення рятувальних робіт:
    1. Розшук людей в зруйнованих будівлях і в захисних спорудах.
    2. Розкриття споруд та подача до них повітря.
    3. Витягання людей з-під завалів.
    4. Рятування людей з верхніх поверхів.
    5. Виведення людей з загазованих та задимлених приміщень.
    6. Надання першої медичної допомоги постраждалим і їх евакуація із небезпечної зони.
    7. Локалізація та гасіння пожеж.
    8. Виведення населення з районів радіаційного забруднення та обладнання пунктів санітарної обробки.
    9. Дезактивація території, споруд, техніки та іншого майна.

Група управління навчанням є основним органом, який забезпечує підготовку та проведення навчання на групу покладається:
  • розробка основної частини документів по підготовці та проведенню навчання;
  • забезпечення підготовки до навчання керівного, командно-начальницького складу, особистого складу формувань та інших учасників, а також району навчання;
  • організація пунктів управління, зв’язку, комендантської служби і охорони громадського порядку;
  • організація контролю за навчанням керівного і командно-начальницького складу способам швидкого доведення наказів, розпоряджень і даних про обстановку до підлеглих;
  • збір та узагальнення відомостей про дії тих, хто навчається, підготовка пропозицій керівнику навчання по якісному відпрацюванню навчальних питань та здійсненню контролю за їх виконанням;
  • підготовка ввідних та доведення їх до учасників навчання;
  • вивчення і узагальнення досвіду проведення заходів ЦО при виникненні надзвичайних ситуацій, а також нових прийомів організації і проведенні рятувальних робіт з застосуванням сучасної техніки;
  • контроль за збором та поверненням на свої місця учасників навчання, а також за приведенням в порядок району навчання, техніки і майна;
  • підготовка Звіту за результатами навчання.

На підставі плану проведення навчання, даних рекогносцировки та наявності імітаційних засобів, розробляється план імітації, який включає заходи, які забезпечують створення обстановки, наближеної до умов в осередках ураження. Він розробляється помічником керівника навчання з імітації разом з відповідними службами текстуально, при необхідності до нього прикладаються відповідні схеми.

У плані імітації необхідно вказати:
  • ділянки, об’єкти, види, характер та час імітації;
  • сили та засоби, які надаються для виконання імітаційних робіт;
  • відповідальних виконавців;
  • засоби зв’язку і сигнали управління імітацією;
  • заходи по охороні засобів імітації та забезпеченню безпеки.

Якщо до плану імітації прикладається схема, то на ній умовними знаками позначаються місця імітації пожеж, завалів, руйнувань, заражень, пошкоджень на комунально-енергетичних мережах, находження статистів (манекенів), які зображують уражених, зруйнованих та завалених захисних споруд.

Імітація залежить від навчальних цілей, особливостей об’єкту, характеру місцевості і забудови території, наявності імітаційних засобів. Імітація повинна відповідати обстановці, яка складається до визначеного часу і плану проведення навчання. Окремі елементи осередків ураження можуть доповнюватись знаками, покажчиками та пояснювальними написами.


4.3. Розробка та відпрацювання основних питань плану проведення комплексного навчання ЦО на макеті об’єкту господарської діяльності шляхом рішення характерних ввідних, які визначаються керівником навчання.

План проведення навчання є основним навчально-методичним документом, який визначає порядок проведення навчання.

При розробці плану проведення навчання основну увагу треба уділяти проробленню хода навчання і послідовності відпрацювання навчальних питань, проведенню практичних заходів по етапам навчання у відповідних умовах обстановки і визначенню часу на їх відпрацювання.

План проведення навчання розроблюється текстуально з додатками карт (схем) і зазвичай включає:
  • вихідні данні: тему, навчальні цілі для кожної категорії навчаємих, час проведення навчання;
  • склад учасників, які залучаються до навчання;
  • замисел навчання, у якому відображаються: вихідна обстановка (знаходження навчаємих до початку навчання), угрупування сил і місця пунктів управління, завдання, які виконуються силами ЦО району (міста), навчаємими (до формувань включно) і сусідами, райони і ділянки розіграшу основних дій;
  • етапи навчання, їх тривалість, навчальні питання і час на відпрацювання кожного із них;
  • хід навчання: зміст навчальних питань, обстановка на визначений час та її імітація, порядок і зміст роботи керівника навчання, його заступників, помічників і посередників, дії навчаємих, які очікуються при відпрацюванні кожного навчального питання;
  • час закінчення навчання;
  • заходи, які виконуються після загального сигналу “Відбій”;
  • час, місце і порядок проведення розборів навчання.

План розробляється штабом керівництва і затверджується керівником навчання не пізніше, ніж за один місяць до його початку.

При наданні на затвердження плану проведення навчання до нього додаються усі розробленні навчально-методичні документи.

Навчання необхідно планувати так, щоб не впливало на виробничий процес об’єкту і на роботу окремих робітників. Тому план проведення комплексного навчання, необхідно складати таким чином, щоб дії робітників по можливості співпадали з їх посадовими обов’язками і діями, як по часу так і за місцем.

Так оповіщення і збір, бажано сполучити по часу з початком роботи, з таким рахунком, щоб керівній склад був зібраний за 20-30 хвилин до початку роботи і час проведення щоденної наради співпало зі збором заступників, помічників керівника навчання і посередників для доведення обстановки по ввідній і постановки завдань.

На першому етапі відпрацьовують питання пов’язані з організацією і проведенням захисту, аварійно рятувальних та інших невідкладних робіт в ході ліквідації наслідків виробничих аварій на об’єкті або на сусідньому об’єкті, та інших НС.

При цьому доцільно використовувати документи плану ЦО об’єкту на мирний час.

Керівник навчання віддає розпорядження на вручення ввідної про загрозу або виникнення на об’єкті аварії з утворенням осередків ураження.

Обстановка, яка створюється повинна відповідати перш за все характеру виробництва, найбільш можливим на даному об’єкті надзвичайним ситуаціям і дозволяла перевірити реальність плану ЦО об’єкту на мирний час, ефективність встановлених на об’єкті заходів безпеки та заходів щодо зниження впливу від можливого поширення уражуючого чинника на здоров’я персоналу об’єкту.

Можуть бути і такі варіанти обстановки, коли об’єкт попадає в зони радіоактивного і хімічного ураження, зони руйнувань внаслідок аварій та катастроф на інших радіаційно-, хімічно-, пожежо- вибухонебезпечних об’єктах. При цьому аварії і катастрофи можуть виникнути також внаслідок стихійних лих (землетрусів, наводнень, зсувів, ураганів і т. і.). Все це враховують при нарощуванні обстановки.

Якщо аварія виникла на самому об’єкті, то ввідну з обстановкою доцільно вручити відповідальним особам, які знаходяться безпосередньо на місці аварії, поблизу її виникнення (начальнику цеху, зміни і т. і.), щоб простежити та відпрацювати порядок проходження інформації і доповідей про аварії знизу вгору, в об’єктовій ланці і до старших начальників. В інших випадках ввідну вручають від імені старших начальників, начальників ЦО сусідніх об’єктів і т. і. черговому (диспетчеру), на якого покладені обов’язки по прийому даних щодо обстановки і оповіщенню у випадках виникнення аварій, зараження або ураження об’єкту.

Керівник навчання та посередники контролюють дії чергового (диспетчера), керівництва штабу і служб ЦО з організації оповіщення і захисту робітників та службовців, а також притягнутого до навчань населення, по негайному вводу в дію чергових аварійних команд та інших сил і засобів, які є на об’єкті, для локалізації аварії та ліквідації її наслідків.

Звертають увагу на своєчасність докладів про аварії (катастрофи) старшим начальникам та іншим органам, від яких виділяються сили та засоби по планам взаємодії на випадок аварії.

По попередній домовленості, керівник отримує метеорологічні дані на основі яких штаб керівництва практикується в розрахунку даних про зону можливого зараження (ураження), її величини і часу підходу до об’єкту, які прогнозуються.

Через групу зв’язку та групу керівництва доводять дані командирам формувань.

Керівник навчання вводить в дію відповідний розділ плану ЦО об’єкту і відпрацьовує розпорядження керівному складу об’єкту, контролює проходження команд і дії навчаємих з виконання запланованих заходів, підготовку до евакуації персоналу об’єкту, населення відомчого житлового сектору.

Обстановка нарощується за рахунок подання ввідних по подіям, які можуть виникнути на території об’єкту (пожежа, неполадки у водоканалізаційних, енергетичних мережах, на обладнанні об’єкту і інше).

Керівний склад та посередники контролюють підготовку транспортних засобів, підготовку пункту видачі ЗІЗ, організацію вибуття оперативної групи в район ураження, підготовку засобів зв’язку для обладнання ПУ, підготовку групи знезараження та засобів дегазації (дезактивації), комплектацію рятувальної групи і санітарної дружини до ведення рятувальних робіт і надання медичної допомоги.

Проводять імітацію пожежі на території об’єкту та контролюють дії групи пожежегасіння і сандружини з гасіння і локалізації осередку пожежі та надання медичної допомоги потерпілим при пожежі.

Контролюють дії аварійно-рятувальних формувань відповідно до змісту ввідних, шляхом нагляду, опитування, надання додаткових ввідних по ходу дії.

Аналізують проведення заходів ЦО, надають допомогу і збирають матеріал для проведення розбору.

Після завершення першого етапу навчання доцільно провести огляд готовності формувань.

Другий етап навчання доцільно починати з подання сигналу “УВАГА ВСІМ”, яким населення і персонал об’єкту будуть оповіщені про виникнення НС (аварії на потенціально-небезпечному об’єкті, стихійних лихах і т. і.)

За попередніми розрахунками, при незмінних погодних умовах, зони можливого зараження визначають необхідність термінової евакуації персоналу об’єкту і населення відомчого житлового сектору.

Керівництво і посередники стежать за тим, щоб дії чергового персоналу з доведення навчального сигналу здійснювались відповідно до інструкцій, схем оповіщення, а також встановленим обмеженням на даному навчанні.

При цьому керівництво та посередники контролюють проходження сигналу. Намагаються, щоб сигнал дійшов до усіх категорій навчаємих (органів управління і посадових осіб, формувань, робітників та службовців зміни об’єкту, а також до залученого на навчання населення). Вимагають, щоб основним способом доведення сигналу була речова інформація з вказівками про конкретні дії. Навчають органи управління організованим і швидким діям з забезпечення захисту людей з використанням засобів індивідуального захисту і шляхом виводу (вивозу) людей із зони можливого зараження.

Визначають правильність зберігання засобів індивідуального захисту, вмінню користуватись ними та натренованість находження і роботі у ЗІЗ, перевіряють відповідність їх захисних властивостей тому АХНР для захисту від якого вони призначені.

Приділяють увагу повноті та правильності здійснення практичних заходів по сигналу, пов’язаних з безаварійною частковою або повною зупинкою виробництва, дотриманню заходів безпеки, особливо протипожежної з метою виключення в ході навчання можливих виробничих аварій при залишенні робочих місць з проведенням евакуаційних заходів.

У цей період відпрацьовують зі штабом та службами ЦО низку невідкладних заходів з виявлення обстановки, підвищення стійкості управління і перш за все щодо підтримки надійного зв’язку з вищими органами управління і силами ЦО.

Основним видом захисту людей від дії АХНР, при відповідних метеорологічних умовах, є евакуація усього персоналу об’єкту і населення у наданий для цієї мети населений пункт (район). Тому керівник навчання і його помічник з евакозаходів вивчають роботу штабу, служб та евакокомісії по уточненню розрахунків і робочих документів плану термінової евакуації і тимчасового розселення, і перш за все списків евакуйованих, розподілу його по видам транспорту, взаємодію з автотранспортними підприємствами з питань надання автобусів, автомобілів, по маршрутам пішої евакуації, організації усіх видів забезпечення і управління евакозаходами з урахуванням обстановки по навчанню.

Визначають ступінь узгодження евакозаходів між об’єктами в місті, в які передбачається розміщення робітників і службовців та евакуація їх сімей; контролюють хід підготовки транспорту до перевезення людей з зон можливого зараження.

У випадку термінової евакуації усі питання евакуації залежать від керівників ЦО об’єкту і входять в коло їх обов’язків.

З питань практичного здійснення передчасної евакуації можуть бути заслухані начальник штабу ЦО об’єкту, голова евакуаційної комісії.

З медичною службою відпрацьовують увесь комплекс медичних заходів:
  • медичну розвідку;
  • надання медичної допомоги ураженим в осередках ураження;
  • використання засобів медичного захисту;

Матеріально-технічне забезпечення на навчанні відпрацьовується практично з залученням усіх служб і органів постачання, а також їх формувань.

На фоні обстановки, яка створюється практично здійснюють матеріальне та технічне забезпечення евакозаходів.

В ході проведення аварійно-рятувальних робіт з особовим складом формувань, уведених в зону зараження відпрацьовують:
  • розшук людей на території об’єкту, в цехах, будівлях;
  • винос, витягання людей із будівель, споруд;
  • надання першої медичної допомоги ураженим та евакуацію їх х осередку ураження;
  • знезараження території, приміщень, техніки;
  • локалізацію аварій на енергетичних мережах;
  • відновленню енергомереж.

Завершальними заходами другого етапу є заходи з повернення робітників, службовців і населення на постійні місця базування, проживання, роботи.

Важливим заходом ЦО буде являтись проведення хімічної розвідки будівель, споруд об’єкту на наявність АХНР.

Офіційний висновок про наявність АХНР і можливості повернення робітників та службовців на місця роботи, проживання дає міська санепідстанція. Для одержання позитивного висновку міської СЕС група знезараження проводить дегазацію приміщень, що імітується групою імітації на території об’єкту.

Після відпрацювання усіх намічених навчальних питань керівник навчання подає команду на закінчення практичних дій тих, хто навчається, дає вказівки про час збору формувань у наміченому районі, про дальші дії учасників навчання, перевірки наявності техніки, приведення в порядок району навчання, місці і часу проведення розбору.

Заслуховує доповіді своїх заступників, помічників і посередників, начальника штабу керівництва про прибуття формувань, техніки і евакуйованих людей в місця постійної дислокації, після чого об’являє відбій навчанню.

Потім керівник підводить підсумки зробленої в ході навчання роботи зі своїми заступниками, помічниками, штабом керівництва і посередниками, ставить завдання з підготовки матеріалів розбору навчання, уточнює порядок, час і місце проведення загального і часткового розборів.


4.4. Оцінка дій керівного складу, штабу, формувань та інших груп тих, хто навчається

Для об’єктивної оцінки роботи і дій навчаємих на навчанні слід виходити з вимог наказів, директив, а також організаційних вказівок старших начальників про підготовку об’єктів господарської діяльності, керівного складу, невоєнізованих формувань і навчання населення з ЦО, існуючих нормативів і критеріїв оцінки комплексних навчань, положень, керівництв і наставлянь з організації й ведені цивільної оборони.

Оцінюючи роботу керівного і командно-начальницького складу, штабу і служб, слід виходити з їх уміння швидко і правильно приймати найбільш доцільні рішення, організовувати та підтримувати взаємодію, своєчасно доводити завдання до підлеглих, організовувати їх виконання, управляти силами ЦО, відпрацьовувати документи і проводити необхідні розрахунки.

При оцінці дій особового складу формувань враховуються час, витрачений на виконання практичних заходів, їх якість та відповідність встановленим нормативам, ефективність застосування техніки та інструменту при виконанні робіт, взаємовиручка і узгодженість у діях ланок, груп, а також їх морально-психологічна стійкість, дисципліна і порядок. Порівнюються також дії штабу служб і формувань за підсумками попередніх навчань з тим, щоб найбільш правильно визначити в якій мірі та в виконанні яких заходів ЦО досягнуті позитивні результати, а в чому ще є серйозні недоліки та упущення.

При оцінці дій навчаємих керуються наступними критеріями:
  • загальна кількість учасників навчання (відсоток обхвату);
  • повнота залучення формувань і техніки;
  • обсяг виконаних практичних робіт;
  • ефективність використання формувань і техніки;
  • правильність і доцільність прийнятих рішень;
  • чіткість організації управління формуваннями;
  • організація і підтримка взаємодії між формуваннями, а також з військовими підрозділами;
  • повнота і ефективність проведених заходів з підвищення стійкості роботи об’єкту при виникненні НС;
  • дії з сигналів оповіщення ЦО;
  • додержання заходів безпеки;
  • загальна організованість, порядок і дисципліна.

Для оцінки проведення комплексного навчання необхідно користуватись додатком №10 до пункту 6.1 “Рекомендації з організації і проведенню комплексних навчань з ЦО на ОГД.” Затвердженого наказом МНС від 14.10.98. № 317.


Осипенко С.І.

перший заступник

начальника ІДУ ЦЗ


Розділ 5 РОЛЬ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ ТА ПРОВЕДЕННІ „ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ” У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ.


Тиждень безпеки дитини за своїм змістом та призначенням поєднує в собі елементи об’єктового тренування з цивільного захисту та практичні заняття з малюками згідно базового компоненту дошкільної освіти.

За своєю структурою тиждень має підготовчий період та період безпосереднього проведення тижня.


5.1. Підготовчий період «Тижня безпеки дитини»

У підготовчий період проводяться:

навчальні заняття з керівним, педагогічним складом та допоміжним персоналом;

вивчається стан захисту постійного та перемінного персоналу від наслідків з прогнозованих НС;

проводиться тренування персоналу закладу по діям у надзвичайних ситуаціях.

Під час проведення тижня організується навчально-виховна робота з дітьми з основ безпеки життєдіяльності відповідно до навчального плану дошкільного навчального закладу та орієнтовної тематики навчання дітей з питань особистої безпеки та норм поведінки у НС.

Основна робота з практичного навчання МВН здійснюється у підготовчий період тижня безпеки. МВН перевіряється хід підготовки з цивільного захисту та за замовленням керівника закладу він залучається до проведення навчальних занять з персоналом дошкільного навчального закладу за програмою з безпеки життєдіяльності затвердженої наказом МОН. Проведення занять у дошкільному навчальному закладі організується по групах з вихователями керівник групи - керівник закладу та допоміжного персоналу керівник групи - вихователь-методист, або помічник (заступник) директора з господарської роботи.

Оцінюється ступень впровадження комплексу спеціальних заходів щодо забезпечення належних умов з цивільного захисту дітей і персоналу дошкільного закладу та надається практична допомога в їх корегуванні і усуненні виявлених недоліків з питань:

плануючої та організаційної документації з цивільного захисту (інструкції по діям у НС, відомості про стан захисту, функціональні обов’язки посадових осіб з питань безпеки у надзвичайних ситуаціях).

утримання та використання захисних споруд цивільної оборони (сховище, протирадіаційне укриття), у разі їх відсутності – обсягів робіт по дообладнанню підвальних та інших заглиблених приміщень, створення умов щодо підвищення захисних якостей дошкільних будівель на випадок НС;

забезпечення дітей і працівників дошкільного закладу найпростішими засобами захисту органів дихання та засобами індивідуального захисту органів дихання зі складів тривалого зберігання ЗІЗ місцевих органів виконавчої влади.

планування екстреної евакуації у разі виникнення небезпечних подій (пожежа, повідомлення про наявність вибухових пристроїв тощо) та розрахунків на організований вивід дітей і працівників згідно витягів з плану евакуації району у разі загрози виникнення НС або критичних умов для безпечного перебування у будинку дошкільного закладу;

виконання комплексу організаційно-технічних заходів щодо запобігання пожежі та створення умов для її погашення.

Вивчення та оцінка стану готовності дошкільного закладу до реагування на НС, організації та проведення санітарної обробки персоналу і дітей та спеціальної обробки будівель і споруд, а також надання першої медичної допомоги постраждалим, проводиться МВН під час підготовки та проведення об’єктового тренування з персоналом дошкільного навчального закладу по діям у надзвичайних ситуаціях.

В цей період МВН перевіряються матеріали з підготовки об’єктового тренування (наказу про проведення тренування, календарного плану його підготовки, плану проведення об’єктового тренування). Проводяться інструктивно-методичні заняття з помічниками керівника тренування з розробки ними особистих планів. З групою управління тренуванням проводяться уроки практичного навчання з розробки замислу тренування відповідно до затверджених інструкції або плану дій у надзвичайних ситуаціях та плану проведення тренування. Перевіряється матеріальне забезпечення засобів імітації та оповіщення на тренування. Проводяться інструктажі з керівниками формувань, посадовими особами евакуаційних органів та надається допомога у приведені у готовність задіяних у тренуванні формувань та розгортанні необхідних місць з відпрацювання практичних дій.

Під час тренування МВН здійснює посередницькі функції при керівникові та групі управління тренуванням. Вивчає досвід його проведення, оцінює дії працівників, при необхідності пропонує керівникові організувати повтор дій тих, хто навчається, надає допомогу у підготовці та написані матеріалів розбору. Розбираються та оцінюються всі практичні заходи, які виконані у ході тренування, конкретні дії тих, хто навчається, за етапами тренування. За підсумками тренування МВН разом з групою управління тренуванням відпрацьовують звіт за встановленою формою, який за підпорядкуванням передається до уповноваженого органу з питань НС та один екземпляр на міські курси (навчально-консультаційний пункт).

МВН бере участь у нараді керівника з питань підсумків проведення об’єктового навчання та готовності дошкільного навчального закладу до проведення навчально-виховних заходів за планом проведення «Тижня безпеки дитини» дошкільного віку.

5.2. Період проведення „Тижня безпеки дитини”

Період проведення тижня орієнтовно складає 5 днів. Ці 5 днів присвячені виключно навчально-виховній роботі з малюками. Кожен день присвячується одному з видів безпеки на якій керівництву закладу бажано запрошувати представників відповідних служб з: правоохоронної діяльності, медичної та санітарно-епідеміологічної служби, екологічній, пожежній безпеки, та безпеки у НС.

Під час проведення тижня безпеки традиційні навчальні заняття збагачуються сюжетно-ігровим змістом (групові ігри, виконання вправ змагального характеру, ігри драматизації з музичним супроводом тощо).

Поряд із сюжетно-рольовими іграми де діти вчаться орієнтуватися у світі природи, техніки, людей, значне місце при проведенні займають дидактичні ігри що дозволяють більш спрямовано керувати поведінкою дітей. Ігрової характер таких занять забезпечується введенням елементів сюжету, яскравістю, привабливістю матеріалів та постановкою завдань.


Орієнтовне календарне планування

1 день