У сфері цивільного захисту
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- «Про правові заходи цивільного захисту України», 53.83kb.
- Про основні завдання цивільного захисту області у 2012 році, 368.06kb.
- Міністерство освіти І науки України Міністерство праці та соціальної політики України, 4883.57kb.
- 1. Затвердити Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах,, 353.4kb.
- Тематика, 63.83kb.
- Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення, 357.95kb.
- Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення, 1773.83kb.
- Обласний план основних заходів цивільного захисту на 2012 рік, 253.06kb.
- Небезпечних територіях, що додаються, 411.2kb.
- Жукова Лілія Анатоліївна. Державне управління у сфері цивільного захисту в Україні:, 325.39kb.
2.6. Плани та інші методичні матеріали з проведення занять
2.6.1. Викладачі та майстри виробничого навчання, задіяні в проведенні занять за розкладом з теоретичного навчання, складають на основі програми та методичних матеріалів (текстів лекцій, методичних розробок, рекомендацій, вказівок, навчальних посібників і підручників тощо) плани проведення занять (додаток 2) або за необхідністю план-конспекти, які затверджуються відповідним керівником обласних або міських курсів.
Методична розробка – це документ, що визначає зміст теми, дії викладача у період підготовки до проведення навчального заняття та рекомендації з організації та методики його проведення.
Методичні розробки (додаток 3) відпрацьовуються на кожну тему (навчальний елемент) для проведення практичного, семінарського, групового заняття, групової вправи, ділової гри або тренінгу.
Методична розробка повинна включати: назву навчального модулю, теми (навчального елементу), навчальну мету і вид заняття, місце його проведення; навчальні питання, які необхідно розглянути та розрахунок часу; літературу; матеріально-технічне забезпечення заняття; організаційно-методичні вказівки; зміст навчального матеріалу при необхідності довідковий матеріал.
В організаційно-методичних вказівках вказуються загальні вимоги до підготовки навчальних місць для проведення заняття, особливості проведення заняття з урахуванням різних категорій слухачів, дій викладача і слухачів при підготовці до заняття, зв'язок даної теми з іншими темами, порядок підведення підсумків заняття.
Залежно від виду навчального заняття в організаційно-методичних вказівках додатково вказуються:
з проведення практичних, групових занять, тренінгу – порядок використання навчально-матеріальної бази, навчальних зразків приладів, інструментів, майна, перелік документів, практичних робіт або нормативів, які можуть виконуватися слухачами;
з проведення групової вправи – питання теорії, які підлягають вивченню слухачами напередодні заняття, час проведення консультацій, час вручення слухачам завдань, перелік документів, які відпрацьовуються слухачами за навчальною посадою в системі цивільного захисту, порядок заслуховування доповідей та рішень слухачів, а також використання навчально-матеріальної бази;
з проведення семінарських занять – організація самостійної роботи слухачів та забезпечення їх методичним матеріалом з підготовки тез виступів, вступне слово викладача, у якому коротко викладаються місце й значення обговорюваної теми, нагадуються порядок і напрямки її обговорення;
з проведення ігри – підготовка ігрового комплексу (керівництва грою, групи забезпечення, ігрових груп слухачів), порядок видачі ігровим групам вихідних даних, бланків завдань, довідкової інформації, отримання ними увідних за грою та повідомлень від підлеглих інстанцій.
Організаційно-методичні вказівки з викладання змісту лекційного матеріалу не відпрацьовуються тому для проведення навчальних занять за цім видом складаються тексти лекцій (додаток 4).
Тексти лекцій та методичні розробки попередньо розглядаються на засіданні педагогічних працівників обласних і міських курсів та за їх рекомендацією обговорюються на методичної нараді навчально-методичного центру. За умови їх схвалення тексти лекцій та методичні розробки затверджуються керівником центру.
2.6.2. Майстри виробничого навчання, задіяні в проведенні занять за розкладом з практичного навчання, складають на основі програми та переліку навчально-виробничих робіт відповідно до вимог методичних рекомендацій, вказівок, настанов, положень з проведення практичних заходів з підготовки до дій у НС плани уроку практичного навчання, які є особистим робочим документом майстра.
План відображає короткий зміст інструктажу на робочому місці слухача, послідовність і організацію виконання практичної роботи, порядок одержання консультацій від майстра виробничого навчання і заслуховування ним звіту про виконану роботу, та при необхідності, операційні карти виконання навчально-виробничих робіт на основі теоретичного матеріалу.
Для проведення інструкторсько-методичних занять та інструктажів майстром виробничого навчання складаються відповідні плани за довільною формою відповідно до програми практичної підготовки. Під час практики слухачів майстри розробляють плани робіт на кожний робочий день. За результатами практики з проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань складається відповідний звіт.
Іванов А.В.
заступник начальника
науково-методичного відділу
ІДУ ЦЗ
Розділ 3 ПЛАНУВАННЯ І ОБЛІК РОБОТИ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ КУРСІВ
3.1. Перелік посад педагогічних працівників курсів та їх основні функціональні завдання.
3.1.1. До педагогічних працівників курсів належать особи, які заміщують посади, визначені Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 “Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників”, а саме:
а). на обласних курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів:
заступник начальника навчально-методичного центру – начальник обласних курсів;
заступник начальника обласних курсів з навчальної роботи;
викладач;
старший майстер виробничого навчання;
б). на міських курсах:
завідувач курсів;
заступник завідувача міських курсів (курси І кат.);
старший майстер виробничого навчання;
майстер виробничого навчання;
методист.
3.1.2. Основні функціональні завдання педагогічних працівників курсів.
Завдання педагогічних працівників курсів, які заміщують відповідні посади, визначаються згідно з затвердженими в установленому порядку типовими професійно-кваліфікаційними вимогами до них та деталізуються обов’язками у посадових інструкціях.
Заступник начальника навчально-методичного центру – начальник обласних курсів:
- прямий начальник всього особового складу обласних курсів і несе персональну відповідальність за дотримання вимог чинного законодавства, інших нормативно-правових актів стосовно виконання покладених на курси завдань з функціонального навчання;
- як заступник начальника центру приймає участь у визначенні перспектив подальшого розвитку системи функціонального навчання у структурних підрозділах центру та шляхів їх реалізації;
- приймає рішення на організацію навчального процесу на обласних курсах та забезпечує контроль за його виконанням;
- особисто проводить заняття з педагогічними працівниками курсів по підвищенню їх професійної майстерності та слухачами курсів за тематикою функціональної програми навчання з найбільш важливих питань загальним обсягом до 240 годин на рік.
Заступник начальника курсів з навчальної та методичної роботи:
- на основі рішення начальника курсів на організацію навчального процесу, вимог нормативно-правових актів та організаційних вказівок вищестоящих органів управління планує перспективну та поточну роботу обласних курсів;
- відповідає за організацію навчального процесу та його матеріального забезпечення, організацію та ведення навчально-методичної роботи на курсах, ;
- організує контроль виконання планів, ведення обліку виконаних заходів;
- своєчасно розробляє та надає відповідну звітність;
- організує роботу зі створення та вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази курсів;
- особисто проводить заняття з педагогічними працівниками курсів з підвищення їх професійної майстерності та слухачами курсів за тематикою функціональної програми навчання загальним обсягом до 240 годин на рік.
Викладач:
- проводить навчання слухачів за робочими навчальними програмами курсів підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту та відповідає за його якість;
- постійно підвищує рівень своєї професійної майстерності на основі узагальнення та впровадження у навчальний процес позитивного педагогічного досвіду, новітніх навчальних технологій;
- вивчає та впроваджує у навчальний процес досвід роботи структурних підрозділів з надзвичайних ситуацій регіональних, місцевих органів влади та об’єктів господарської діяльності з відпрацювання заходів за планами дій у надзвичайних ситуаціях;
- приймає участь у створенні та удосконаленні навчально-матеріальної бази курсів.
Старший майстер виробничого навчання обласних курсів:
- організує та проводить навчально-методичної роботу з завідувачами навчально-консультаційних пунктів центру
вивчає, проводить аналіз і узагальнює досвід роботи майстрів виробничого навчання та спільно з методистами методичного кабінету центру – впроваджує їх передові досягнення у навчальний процес.
Завідувач міських курсів
- відповідає за якість надання освітніх послуг у сфері діяльності курсів та відповідність рівня підготовки слухачів вимогам навчальних програм, дотримання правил внутрішнього розпорядку та охорони праці;
- керує розробленням програм постійно діючих семінарів, практичної підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах, установах та організаціях, плануючих документів на рік, місяць, розкладів занять;
- керує створенням, удосконаленням навчально-матеріальної бази курсів та впровадженням у навчальний процес новітніх навчальних технологій;
- забезпечує контроль за виконанням планів роботи курсів;
- проводить заняття із слухачами курсів за тематикою програм постійно діючих семінарів з навчальним навантаженням протягом року не менш 180 годин.
Заступник завідувача міських курсів:
- відповідає за планування роботи курсів, організацію і облік занять, своєчасну розробку і подання звітних документів, організацію контролю за виконанням планів, ходом навчального процесу та внутрішнім порядку на курсах;
- організує роботу з розроблення програм постійно діючих семінарів, практичної підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах, установах та організаціях;
- організує роботу зі створення, вдосконалення та раціональне використання комплексу навчально-матеріальної бази курсів й закріплених за ними навчальних об'єктів підприємств, установ та організацій;
- проводить заняття із слухачами курсів за тематикою програм постійно діючих семінарів з навчальним навантаженням протягом року не менш 180 годин.
На курсах, де посада заступника завідувача міських курсів не передбачена, виконання цих функцій покладається на старшого майстра виробничого навчання.
Старший майстер виробничого навчання міських курсів:
- відповідає за навчально-методичне забезпечення роботи майстрів виробничого навчання міських курсів;
- організує надання консультаційно-методичної допомоги працівникам консультаційних пунктів житлово-експлуатаційних органів при місцевих органах самоврядування;
- приймає участь у проведенні навчання слухачів за програмами постійно діючих семінарів з навчальним навантаженням не менш 180 годин на рік;
На міських курсах, де посада заступника завідувача не передбачена, виконує його функції.
Майстер виробничого навчання
- проводить теоретичне навчання слухачів за програмами постійно діючих семінарів з навчальним навантаженням не менш 240 годин на рік;
- проводить практичне навчання на об’єктах господарської діяльності за програмами практичної підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах, установах та організаціях;
- надає консультаційно-методичну та практичну допомогу керівництву підприємств, установ, організацій та навчальних закладів з підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях безпосередньо на об’єктах господарювання;
- вивчає та впроваджує у навчальний процес досвід роботи об’єктів господарської діяльності з відпрацювання заходів за планами дій у надзвичайних ситуаціях;
- приймає участь у створенні та удосконаленні навчально-матеріальної бази курсів.
3.2. Обґрунтування необхідної кількості педагогічного складу курсів
(Варіант)
У основу розрахунку потрібної кількості педагогічних працівників обласних курсів для забезпечення повного охвату навчанням всіх категорій посадових осіб, які підлягають навчанню у сфері цивільного захисту покладаються облікові дані структурних підрозділів з НС місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та курсів щодо чисельності керівного складу, управлінських кадрів та фахівців на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту, об’єм та періодичність їх навчання, а також чинні норми навчального навантаження на кожного педагогічного працівника.
Перелік категорій та кількість посадових осіб, які підлягають навчанню на курсах:
| № з/п | Категорії осіб, що навчаються | Кількість годин за програмою навчання | Періодичність навчання | Підлягає навчанню |
| 1. | Керівний склад міст та районів | | | |
| | 1. Начальники управлінь (відділів) райдержадміністрацій (виконкомів рад) | 35 | один раз на 5 років | 153 |
| | 2. Голови селищних (сільських) рад та їх заступники | 35 | один раз на 5 років | 241 |
| | | | | |
| 2. | Управлінські кадри | | | |
| | 1. Посадові особи, які входять до складу координуючих органів ЄДС | 35 | один раз на 5 років | 2998 |
| | | | | |
| | 6.Працівники диспетчерських служб | 21 | один раз на 3 років | 374 |
| | | | | |
| | | | | |
| 3. | Фахівці, на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту | | | |
| | 1. фахівці, які причетні до забезпечення промислової та екологічної безпеки | 14 | один раз на 5 років | 223 |
| | | | | |
| Всього | | | 17096 | |
Загальна чисельність педагогічного складу, яка необхідна для забезпечення навчання встановленого об’єму та періодичності проходження функціонального навчання всіх категорій посадових осіб та фахівців визначається за формулою:
, деП – чисельність педагогічного складу;
А – чисельність слухачів, що підлягають навчанню за 35 годинною програмою;
В – чисельність слухачів, що підлягають навчанню за 21 годинною програмою;
С - чисельність слухачів, що підлягають навчанню за 14 годинною програмою;
125, 75, 50, 7, 144 – коефіцієнти, що виведені емпіричним шляхом із співвідношення об’єму та періодичності підготовки, чисельності навчальних груп та витрат часу на навчання.
Розрахунок кількості слухачів, що підлягають щорічному навчанню на курсах:
| Кількість годин програми | Підлягає навчанню, чол. | Періодичність навчання | Підлягає щорічному навчанню |
| 35 | 12333 | 1 раз на 5 років | 2467 |
| 21 | 2165 | 1 раз на 3 роки | 722 |
| 14 | 2598 | 1 раз на 3 роки | 866 |
| Всього | 17096 | | 4055 |
Розрахунок навантаження на одного викладача
, деР – річне навантаження викладача, год.;
Г – максимальна кількість годин, що передбачена програмою, год.
420 слухачів х 7 викладачів = 2940 слухачів.
Виходячи з вищенаведеного розрахунку видно, що наявна кількість викладачів (7 осіб) не дозволяє в повному обсязі забезпечити навчання необхідної кількості слухачів, що підлягають щорічному навчанню (4055 слухачів), тому потребує введення до штатного розпису обласних курсів додатково посад, як мінімум, двох викладачів.
3.3. Планування робочого часу та навчального навантаження педагогічних працівників центру.
3.3.1. Робочий час викладацького складу включає обсяг часу, що складається з навчальної, методичної, участі у науковій роботі, організаційної, господарської та інших видів трудової діяльності та визначається обсягом робочого тижня з урахуванням вихідних та святкових днів, відпусток та скорочених робочих днів.
Вихідними даними для нормування робочого часу педагогічних працівників є:
норма тривалості робочого календарного тижня;
норма тривалості робочого часу на рік помісячно;
тривалість відпусток педагогічних працівників;
максимальна педагогічна завантаженість на педагогічних працівників.
Конкретні норми тривалості робочого часу помісячно і на рік для різних категорій працівників щорічно визначаються Міністерством труда і соціальної політики України і доводяться до підприємств, установ і організацій листом, який публікується офіційно у пресі. Наприклад, норми тривалості робочого часу на 2006 рік складають: при 40 годинному робочому тижні - 1995 годин, при 36 годинному робочому тижні - 1800 годин.
Відповідно до положень статей 21 та 50 Кодексу Законів про працю України для штатних педагогічних працівників встановлена норма тривалості робочого часу календарного п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями: для викладачів - 36 годин, для інших педагогічних працівників - 40 годин. Обсяг робочого дня педагогічних працівників (крім майстрів виробничого навчання курсів) при тривалості робочого тижня 5 днів складає 7,2 години, інших категорій – 8 годин.
Відповідно до частині шостої ст. 16 Закону України "Про відпустки" та "Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 № 346 із змінами посадові особи і педагогічні працівники Інституту і НМЦ ЦЗ та БЖД мають право на щорічну основну відпустку тривалістю до 56 календарних днів.
Тривалість щорічної основної відпустки для конкретних категорій педагогічних працівників визначається Додатками до цього Порядку та наказом МНС України від 05.12.2001 № 279 і може складати:
керівника, заступників керівника навчального закладу, діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом, викладачів навчального закладу, установи – 56 календарних днів;
начальника, заступників начальника навчально-методичної установи, діяльність яких безпосередньо пов’язана з організацією навчальної (наукової, методичної роботи), завідувача міських курсів, заступника завідувача міських курсів, методиста, майстра виробничого навчання – 42 календарних днів.
Тривалість відпустки атестованих посадових осіб перелічених категорій визначається Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР.
Норми часу для розрахунку та обліку навчальної роботи педагогічних працівників, а також основні види методичної, наукової та організаційної роботи визначаються їх Переліками, які розробляються центром згідно з вимогами Закону України "Про вищу освіту", Положення про організацію навчального процесу у ВНЗ, Норм часу для планування і обліку навчальної роботи і переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, затверджених наказом МОН України від 07.08.02 № 450 (далі-Норми часу), Типового положення про територіальні курси, навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, затвердженого наказом МНС України від 31.08 2006 № 2005 № 174 та наказу Інституту державного управління у сфері цивільного захисту від 28.11.02 № 28 і затверджуються наказом його керівника.
Орієнтовний розподіл норм службового (робочого) часу педагогічних працівників центру на навчальну, методичну, наукову та організаційну роботи може складати відповідно 50-70, 20-30, 5-10, 5-10 відсотків.
Тривалість робочого часу викладача центру з повним обсягом обов’язків виходячи з 36-годинного службового тижня становіть не більше 1548 годин на одну ставку на навчальний рік, а для майстра виробничого навчання при 40-годинному тижні-до 2000 годин.
Встановлена законодавством норма тривалості робочого часу не може бути змінена ні за узгодженням адміністрації установи із профкомом, ні адміністрацією чи односторонньо за домовленістю з працівником, якщо інше не передбачено законодавством України.
Річна норма навчального навантаження педагогічних працівників, виражена в облікових годинах на одну ставку, визначена статтею 49 Закону України "Про вищу освіту" і складає для педагогічних працівників центру не більш 720 годин.
Розрахунок обсягу навчальної роботи педагогічних працівників здійснюється відповідно до Норм часу, які є обов'язковими.
Навчальна робота, як складова робочого часу викладача, визначається обсягом навчальних доручень, які покладаються на нього, включає проведення занять за навчальною програмою згідно з розкладом і виражається в облікових (академічних) годинах.
Робочій час та розрахунок навчального навантаження майстра виробничого навчання проводиться з урахуванням наступних даних.
Не менше 50 відсотків загального робочого часу майстер виробничого навчання повинен займатися навчальною роботою, пов’язаною з функціональним навчанням.
До переліку робіт, що проводяться майстром включаються:
а) проведення курсового навчання за програмами постійно діючих семінарів, при загальному обсязі курсового навчання для майстра виробничого навчання не більше 240 навчальних годин на рік;
б) проведення практичного навчання за програмою практичної підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах, установах та організаціях із розрахунку:
комплексне об’єктове навчання - до 7 днів (56 годин);
комплексне об’єктове тренування - до 5 днів (40 годин);
штабне об’єктове тренування: спільне - до 4 днів(32 години);
роздільне - до 3 днів (24 години);
спеціальний навчально-організаційний захід з цивільного захисту у професійно-технічному, або загальноосвітньому середньому, або у дошкільному навчальному закладу до 4 днів (32 години);
тактико-спеціальне навчання - до 2 днів (16 годин);
навчально-тренувальні заняття на ПНО з відпрацювання дій за планом ліквідації аварійної ситуації до 2 днів (16 годин);
практичний захід з популяризації основ безпеки життєдіяльності та набуття дітьми навичок із рятувальної справи - до 2 днів (16 годин).;
в) надання консультаційно-методичної та практичної допомоги керівництву підприємств, установ, організацій та навчальних закладів з підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях:
проведення занять з персоналом підприємств, установ, організацій з питань цивільного захисту - 1 година на групу за одну академічну годину;
проведення консультацій – 15% від загального часу чергування згідно затвердженого графіку;
методичне керівництво роботою консультаційних пунктів при місцевих органах самоврядування – не більше 8 годин на місяць.
Види навчальних занять, що входять в обов’язковий обсяг навчального навантаження, а також його мінімальний та максимальний обов’язковий обсяг в межах робочого часу педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлюються керівником курсів з урахуванням виконання ним інших обов’язків (методичних, наукових, організаційних) і у порядку, передбаченому Статутом та Колективним договором.
Для різних видів робіт норми часу встановлені у конкретних цифрах або в певних межах чи з максимальним обмеженням. Норми часу розраховуються, виходячи з астрономічної години (60 хвилин), крім таких видів роботи як читання лекцій та проведення лабораторних, практичних і семінарських занять, де академічна година (45 хвилин) обліковується як астрономічна година.
На кожний навчальний рік центр визначає мінімальний та максимальний обов'язковий обсяг навчального навантаження викладачів у порядку, передбаченому їх Статутами, Положеннями та колективними договором.
У випадках виробничої необхідності педагогічний працівник може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов’язковий обсяг навчального навантаження, визначений індивідуальним робочим планом, в межах його робочого часу, але у обсязі, що не перевищує 0.25 мінімального обов’язкового обсягу навчального навантаження.
Виходячи з наведених норм та вихідних даних для кожної категорії педагогічних працівників варіанти розрахунків робочого часу на навчальний рік можуть бути наступними:
для викладача (тривалість відпустки – 56 календарних днів, робочий тиждень - 36 годин, тривалість робочого дня - 7,2 години, відпустка з 01.07.2006р.,загальна норма тривалості робочого часу для працівників на 2006 рік – 1800 годин).
| № з/п | Показники | Липень | Серпень | Разом | Норма робочого часу на рік |
| 1 | Кількість робочих днів | 21 | 18 | 39 | 1800- 280,8= 1519,2 |
| 2 | Кількість вихідних днів | 10 | 7 | 17 | |
| 3 | Кількість святкових днів | - | 1 | 1 | |
| 4 | Разом | 31 | 26 | 57 | |
| 5 | Кількість годин | 151,2 | 129,6 | 39 х 7.2= 280,8 |
для майстра виробничого навчання (тривалість відпустки – 42 календарних дні, робочий тиждень - 40 годин, тривалість робочого дня - 8 годин, відпустка з 01.07.2006р.,загальна норма тривалості робочого часу для працівників на 2006 рік – 1995 годин).
| № з/п | Показники | Липень | Серпень | Разом | Норма робочого часу на рік |
| 1 | Кількість робочих днів | 21 | 9 | 30 | 1995- 240= 1755 |
| 2 | Кількість вихідних днів | 10 | 2 | 12 | |
| 3 | Кількість святкових днів | - | 1 | 1 | |
| 4 | Разом | 31 | 12 | 43 | |
| 5 | Кількість годин | 168 | 72 | 30 х 8 =240 |
Таким чином, при визначених вище вихідних даних річна тривалість робочого часу викладача при 36-годинному тижні буде складати 1519,2 годин, а майстра виробничого навчання при 40-годинному тижні не більше 1755 годин на одну ставку.
3.3.2.Варіант розподілу бюджетного часу викладача і майстра виробничого навчання.
Як що загальний бюджет робочого часу на рік для викладача визначено 1519,2 години, а для майстра виробничого навчання – 1755 годин, тоді розподіл часу на навчальну, методичну, організаційну та участь у науковій роботі може бути представлено показниками, що наведені у таблицях:
для викладача:
| Види педагогічної діяльності | Бюджет часу | |
| в годинах | % | |
| 1. Навчальна робота | 720 | 47 |
| 2. Методична робота | 589 | 39 |
| 3. Участь у науковій роботі | 70 | 5 |
| 4. Організаційна робота | 140 | 9 |
| Загалом | 1519 | 100 |
для майстра виробничого навчання
| № з/п | Види педагогічної діяльності | Бюджет часу | |
| в годинах | % | ||
| 1. | Проведення курсового навчання за програмами постійно діючих семінарів | 240 | 14 |
| 2. | Проведення практичного навчання за програмами практичної підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах, установах та організаціях | 660 | 38 |
| 3. | Надання консультаційно-методичної та практичної допомоги керівництву підприємств, установ, організацій та навчальних закладів з підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях | 555 | 31 |
| 4. | Інші види робіт | 300 | 17 |
| | Загалом | 1755 | 100 |
Навчальна робота викладача включає проведення занять за робочою функціональною програмою згідно з розкладом.
Види навчальних занять, що входять в обов’язковий обсяг навчального навантаження, а також його мінімальний та максимальний обов’язковий обсяг в межах робочого часу педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлюються керівником курсів з урахуванням виконання ним інших обов’язків (методичних, наукових, організаційних) і у порядку, передбаченому Статутом та Колективним договором.
Витрати часу і види робіт визначаються їх нормами та переліком, які затверджуються нормативними актами МОН і МНС, а якщо де які види робіт не нормуються – за затвердженим рішенням центру на підставі досвіду виконання цих робіт.
3.3.3. Орієнтовний перелік основних видів методичної та організаційної робіт викладачів курсів наведений у таблицях:
Методична робота
| № з/п | Вид роботи | Примітка |
| | Написання, підготовка до видання та перевидання: підручників, навчальних посібників, словників, довідників, настанов, порадників, тощо; конспектів лекцій; методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних, контрольних занять, самостійної роботи слухачів | |
| | Рецензування підручників, навчальних посібників, словників, довідників тощо | |
| | Розробка: навчальних планів; навчальних програм; робочих навчальних планів; робочих навчальних програм | |
| | Розробка і запровадження нових лабораторних робіт | |
| | Підготовка комп'ютерного програмного забезпечення | |
| | Складання: завдань для проведення модульного та підсумкового контролю; завдань для проведення тестового контролю | |
| | Розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо) | |
| | Вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду організації навчального процесу | |
| | Керівництво дослідницько-пошуковою і творчою роботою слухачів | |
| | Надання територіальної допомоги майстрам виробничого навчання міських курсів ЦО | |
| | Розробка і впровадження нових форм, методів і технологій навчання | |
Організаційна робота викладачів курсів
| № з/п | Вид роботи | Примітка |
| | Робота в науково-методичних комісіях Міністерства освіти, МНС, обласній науково-методичній раді з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності населення вищих навчальних закладів | |
| | Робота в Державній акредитаційній комісії, експертних і фахових радах | |
| | Робота в методичній раді курсів (навчально-методичних центрів) ЦО | |
| | Організація та проведення загальнодержавних, обласних конференцій, семінарів | |
| | Робота з видання навчально-методичних збірників | |
| | Виконання обов'язків куратора (наставника) групи | |
| | Участь у профорієнтаційній роботі з молоддю з питань аварійно-рятувальної справи | |
| | Участь у підготовці та проведенні студентських і учнівських олімпіад з ЦО та БЖД | |
| | Участь в організації та проведенні позанавчальних культурних і спортивних заходів з ЦО, БЖД та аварійно-рятувальної справи | |
| | Участь у заходах з оперативної підготовки органів управління у справах ЦО та з питань НС | |
| | | |
3.3.4. Методичні рекомендації щодо розроблення Індивідуального плану роботи педагогічного працівника на навчальний рік
Основним особистим документом, що планує роботу педагогічного працівника, є його Індивідуальний план роботи на навчальний рік, який складається на основі річного плану роботи центру, курсів, методичного кабінету центру, плану розподілу робочого часу за видами робіт, та задач, поставлених їх керівниками на рік.
При постановці кожному педагогічному працівникові індивідуальних завдань на планування роботи відповідний керівник повинен враховувати рівень підготовленості, здібності й особистої схильності працівника.
У плані відображається розподіл річного бюджету часу педагогічного працівника за видами педагогічної діяльності і конкретних видів робіт, що він повинен виконувати, з указівкою витрат часу на ці роботи за півріччя та за рік.
При розробленні плану враховуються наступні вихідні дані:
1. Індивідуальний план роботи педагогічного працівника на навчальний рік (далі – індивідуальний план) складається особисто кожним педагогічним працівником під керівництвом керівника навчального підрозділу за встановленою формою.
2. Планування навчальної, методичної, наукової та організаційної діяльності, професійної підготовки та інших видів робіт службового характеру, передбачених наказом ІДУ ЦЗ від 28.11. 2002 № 28 «Про затвердження норм часу для розрахунку і обліку навчальної роботи та Переліків основних видів методичної й організаційної роботи викладачів курсів (учбово-методичних центрів) ЦО», здійснюється виходячи з орієнтовного службового (робочого) часу педагогічних працівників на рік, який складає для викладачів не більше 1548, а для майстрів виробничого навчання не більше 1800 годин та розрахункових норм навчального навантаження педагогічних працівників на рік (таблиця 1).
Таблиця 1
Розрахункові норми
навчального навантаження педагогічних працівників на рік
| Педагогічні працівники | Розрахункові норми навчального навантаження педагогічних працівників (у годинах) |
| Викладачі | до 720 |
| Майстри виробничого навчання | до 900, у тому числі – до 240 - на теоретичну підготовку слухачів у формі постійно діючих семінарів |
3. Умовами для зарахування педагогічного стажу педагогічним працівникам (окрім викладачів та майстрів виробничого навчання), посади яких визначені постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 “Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників“, є безпосереднє проведення ними занять за розкладом не менше для :
начальника, заступника начальника центру, обласних курсів - 240 годин на рік;
завідувача, заступника завідувача міських курсів – 180 годин на рік;
старшого майстер виробничого навчання міських курсів, завідувача НКП центру - 180 годин на рік.
4. Обсяг окремих видів робіт в годинах визначається згідно із встановленими нормами.
5. Підведення підсумків виконання індивідуального плану здійснюється кожним педагогічним працівником не пізніше як за п’ять днів після закінчення навчального півріччя та року виходячи з обсягу фактичного виконаної роботи. Індивідуальні плани здаються заступнику начальника (завідувача) курсів для обліку роботи за півріччя, рік.
Підсумки виконання індивідуального плану підводяться в кінці навчального року.
У графі "Виконано" вказується фактичний час у годинах, витрачений на всі види робіт у межах встановлених норм.
Керівник курсів зобов’язаний перевірити обсяг виконання робіт, правильність застосування норм і дати свій висновок щодо виконання індивідуального плану кожним педагогічним працівником.
У висновку зазначаються ступінь виконання плану, загальна оцінка роботи виконавця, оцінка виконаних робіт (їх цінність та практичне значення), а також вказівки на наступний навчальний рік. У разі невиконання плану вказуються причини та вжиті заходи.
6. Аналіз результатів виконання індивідуальних планів та оцінка роботи має використовуватися відповідними керівниками під час підведення підсумків роботи педагогічного працівника за навчальний рік і вжиття заходів щодо стимулювання його діяльності.
7. Після підведення підсумків індивідуальні плани до 25 грудня здаються заступнику начальника (завідувача) для зберігання у методичному кабінеті центру протягом 3 років.
8. Як що певна категорія педагогічних працівників не виконує будь який вид робіт, наприклад майстер виробничого навчання не приймає участі у наукової роботі тоді цей вид роботи у план не включається.
Зразок змісту та оформлення Індивідуального плану роботи викладача обласних курсів на навчальний рік може бути наступним:
___________________________________________________________
(навчально-методична установа області, міста)
ЗАТВЕРДЖУЮ _____________________
(Начальник (завідувач) _____ підпис,прізвище)
« » ___________200__ р.