Методична служба − школі

Вид материалаДокументы

Содержание


План організації зборів
Завдання зборів
План організації зборів (ігор)
Тема 3: „Мовленнєві навики та їхнє значення у подальшому навчанні школярів”.
Тема 4: „Висновки чотирьох років навчання”.
Питання для обговорення
Тематика батьківських зборів у 5-х класах
Завдання педагогів
Завдання лікаря
Завдання керівника позашкільних закладів
Тема 2: „Роль спілкування у житті школяра”.
Моніторинг навчально-виховного процесуз питань формування засад здорового способу життяна засадах наступності навчально-виховног
Формування напрямків здоров’я
Програмасемінару заступників директорів з навчально-виховної роботи, методистів та завідуючих дошкільними закладами
Подобный материал:
1   2   3   4
Тематика виступів на батьківських зборах, в ЗМІ:
  • „Батькам здібних і обдарованих дітей”;
  • „Як розвивати здібності дитини?”;
  • „Якщо ваша дитина талановита”;
  • „Батьки і здібні діти в контексті конфлікту поколінь”.

Тематика батьківських зборів у 4-х класах

Тема 1: „Фізіологічне дорослішання та його вплив на формування пізнавальних і особистісних якостей дитини”.

Завдання зборів:
  1. Ознайомити батьків із проблемами фізіологічного дорослішання дітей.
  2. Намітити шляхи впливу на особистісні якості дитини.

Питання для обговорення:

1. Фізіологічне дорослішання та його вилив на поведінку дитини.

2. Педагогічні ситуації на тему зборів.

План організації зборів:

На початку зборів учитель знайомить батьків із спільними проблемами фізіологічного дорослішання. Потім за темою зборів виступають шкільні лікар і психолог. У кінці зборів учитель проводить аналіз анкет, які батьки заповнили під час зборів.

Анкета для батьків:

1. Що змінилося у Вашій дитині за останній час? Чи змінилася вона зовні?

2. Як Ваша дитина почала вести себе вдома?

3. Чи проявляє вона свою самостійність? Як і в чому?

4. Чи боїтеся Ви розмови дитини з питань статі?

Тема 2: „Навчальні здібності дитини та шляхи їх розвитку на уроці і в позаурочній діяльності”.

Форма проведення: Збори проходять разом учнями як пізнавальні „олімпійські” ігри для визначення кращого учня (у письмі, рахуванні, читанні, декламації, співі тощо).

Завдання зборів:

1. Головна задача ігор − дати можливість кожній дитині проявляти свої здібності, свою унікальність і неповторність.

Питання для обговорення:

1. Здібності, їхні види та значення в житті людини.

2. Здібності учнів класу та їхня реалізація в навчальній діяльності.

План організації зборів (ігор):

Зробивши невеликий вступ про здібності людини та їхній розвиток, педагог організує „олімпійські” змагання з урахуванням конкретних здібностей дітей. До судової колегії, крім учителів, входять і батьки, вони нагороджують „олімпійців”.

Тема 3: „Мовленнєві навики та їхнє значення у подальшому навчанні школярів”.

Завдання зборів:

1. Оцінити мовленнєві навики та вміння учнів.

2. Дати рекомендації батькам за результатами аналізу висновків обліку за 4 роки.

Питання для обговорення:

1. Аналіз учителем мовленнєвих умінь учнів.

2. Аналіз психолого-педагогічним консиліумом результатів чотирьох років навчання і загальні рекомендації батькам. Рекомендації з розвитку мовленнєвих умінь дитини в сім’ї.

3. Знайомство із класним керівником та вчителями, які будуть навчати дітей у п’ятому класі.

Тема 4: „Висновки чотирьох років навчання”.

До зборів проводиться анкетування учнів і батьків. Проаналізовані результати анкетування використовуються педагогом під час підготовки підсумкових зборів, що проводяться за участі учнів.

Питання для обговорення пов’язані з висновками закінчення початкової школи. Збори повинні бути святкові та мусять запам’ятатися батькам і дітям.

Анкета для учнів:
  1. Чи сподобалося тобі вчитися у твоєму класі?
  2. Які предмети тобі сподобалися найбільше і чому?
  3. Чи хочеться тобі вчитися далі?
  4. Які оцінки ти хочеш отримувати в п’ятому класі?
  5. Якими ти уявляєш учителів у п’ятому класі?
  6. З ким із них ти хотів би подружитися?
  7. Яким ти хочеш стати, навчаючись далі?
  8. Яким ти уявляєш свого класного керівника?
  9. Яким він повинен бути, щоб тобі хотілося з ним спілкуватися?
  10. Що б ти хотів побажати своїй колишній учительці?
  11. Що б ти хотів побажати майбутнім першокласникам?

Анкета для батьків:
  1. Якими Ви бачите майбутніх учителів свого сина або дочки?
  2. Які професійні якості вони повинні мати?
  3. Які риси характеру вони повинні мати?
  4. Які риси Ви хотіли б розвинути в своєї дитині за допомогою вчителів, які будуть працювати з нею у п’ятому класі?
  5. Які риси Ви хотіли б змінити в своїй дитині за допомогою вчителів, котрі будуть з нею працювати?
  6. У чому могла би проявити себе Ваша дитина, окрім навчальної роботи?
  7. Що ви чекаєте від класного керівника, який буде працювати з вашою дитиною?
  8. Яку допомогу ви можете надати класові, щоб життя дитини в цьому класі було цікаве?

Тематика батьківських зборів у 5-х класах

Тема 1:Труднощі адаптації дитини до навчання у 5-ому класі”.

Форма проведення: „круглий стіл”.

Запрошуються педагоги, які працюють у класі, керівники гуртків, у яких займаються чи будуть займатися діти, бібліотекар, лікар чи медсестра.

Завдання педагогів:
  1. Познайомитися з батьками і послухати короткі характеристики, які вони дадуть своїм дітям.
  2. Розповісти про вимоги до навчання зі свого предмета.

Завдання лікаря:

Ознайомити з результатами проведеного медогляду, дати рекомендації з врахуванням отриманих даних, відмітити фізіологічні особливості, пов’язані з віковими змінами дітей і т.п.

Завдання керівника позашкільних закладів:

Ознайомити з умовами прийому дітей у різноманітні гуртки і напрямками їхньої роботи.

Питання для обговорення:
  1. Роль сім’ї та її значення в адаптації школяра у зв’язку з новими якостями навчання та віковими особливостями.
  2. Закони шкільного життя у вивченні та вихованні школяра.

Тема 2: „Роль спілкування у житті школяра”.

Форма проведення: дискусія.

У ході зборів аналізуються різноманітні педагогічні ситуації та проводиться анкетування учнів. За питаннями, наведеними в анкеті, можливі індивідуальні бесіди класного керівника.

Результати анкетування використовуються класним керівником під час обговорення теми зборів.

Питання для обговорення:
  1. Значення спілкування дитини у сім’ї.
  2. Проблеми спілкування у дитячому колективі.
  3. Завдання школи та колективу класу з подолання проблем у спілкуванні.

Анкета для учнів:
  1. Чи подобається тобі розповідати своїм батькам про пережитий день?
  2. Чи завжди твої батьки вислуховують тебе до кінця?
  3. З ким ти скоріше поділишся своїм секретом: з мамою, татом, другом чи подругою?
  4. Які лагідні слова говорять тобі батьки і в яких випадках?
  5. Чи вважає сім’я святом твій день народження?
  6. Які свята в своїй сім’ї ти любиш?
  7. Якби ти був чарівником, що б ти хтів змінити у своїй сім’ї?

Тема 3: „Культурні цінності сім’ї та їх значення для дитини”

Форма проведення: обмін думками на тему зборів.

Питання для обговорення:
  1. Книга та її значення в розвитку пізнавальних і моральних якостей особистості.
  2. Культурні традиції сім’ї.
  3. Вплив культурних цінностей сім’ї на пізнавальний розвиток дитини.
  4. Розповіді батьків про традиції сім’ї з формування культурних цінностей: читання книг, газет і журналів; відвідування театрів і музеїв; знайомство з природою; туристичні походи і т. д.
  5. Лекція класного керівника про вплив культурних традицій сім’ї на пізнавальну активність дитини (пов’язати її з думками, висловленими у процесі обговорення теми зібрань).

Тема 4: Висновки за результатами навчального року.

Форма проведення: усний журнал.
  1. Конкурс на кращий текст гімну класу.
  2. Сюрпризи на тему: „У майбутньому році тобі бажаю...”
  3. Завдання на літо всім учням: „Де б не був ти, пам’ятай про друзів”.
  4. Випуск класної газети „Вузлик на пам’ять”.
  5. Нагородження батьків за активну співпрацю з класом.

Технологія психолого-педагогічного супроводу
обдарованих та здібних дітей


Виявлення
обдарованих
та здібних дітей:

  • діагностика;
  • інформація батьків;
  • спостереження;
  • моніторинг стану здоров’я.

Діагностика
рівня розвитку
психічних процесів:

  • паспорт здібностей;
  • карта здоров’я;
  • карта темпераменту;
  • карта індивідуальних досягнень;
  • щоденних спостережень.

Методична робота
з педагогічними
працівниками:

  • семінари;
  • психологічні практикуми;
  • консультації;
  • педагогічні ради;
  • конкурси;
  • самоосвіта;
  • атестація;
  • засідання методичних об’єднань;
  • „круглі столи”;
  • дебати.

Реалізація
диференційованого
підходу та
індивідуалізації
освітнього процесу:

  • організація роботи за принципами зовнішньої та внутрішньої диференціації;
  • реалізація внутрішньо шкільної диференціації;
  • реалізація моделей виховання за інтересами;
  • підбір активних та інтерактивних методів і технологій організації навчально-виховного процесу;
  • мотивація навчальної та виховної діяльності.

Моніторинг
результатів
навчальних
досягнень кожного
учня:

  • тематичний облік знань;
  • контрольні заміри;
  • предметні тижні;
  • турніри, олімпіади;
  • тематичні атестації;
  • графіки динаміки змін рівня навчальних досягнень;
  • визначення карти індивідуальних навчальних досягнень.

Моніторинг
досягнень кожного
учня у позаурочній
діяльності:

  • аналіз індивідуальних карт досягнень у позаурочній діяльності;
  • аналіз виховної роботи в динамічних групах;
  • аналіз стану здоров’я дитини;
  • аналіз відносин в системі „учень − вчитель”;
  • аналіз відносин в системі „учень − сім’я”;
  • аналіз зайнятості дітей улюбленими видами діяльності.

Складання
індивідуальних
програм розвитку
кожної дитини:

  • планування індивідуального маршруту навчання кожної дитини згідно її здібностей та інтересів;
  • опанування технології внутрішньо класної диференціації та технології виховання за інтересами;
  • створення умов для реалізації індивідуальних творчих здібностей в позаурочний час.

Безбах Л.І., методист
Чортківського РМК


Умови успішної адаптації

Перехід від дошкільного віку до школярства в дитячій психології називають „малою кризою”. Це критичний вік. Які проблеми, труднощі можуть спіткати дитину в цей період? Які природні механізми адаптації і за яких умов вони „спрацьовують”?

Спочатку сформулюємо критерії адаптації, які умовно можна поділити на об’єктивні та суб’єктивні. Об’єктивні показники адаптації − це адекватна поведінка та успішне навчання. До суб’єктивних належать самовдоволення, яке проявляється в емоційному стані, та внутрішній комфорт.

Навчальна діяльність складається з фізіологічного, психічного, інтелектуального, соціального, педагогічного та інших аспектів. Адаптація дитини до школи має ту ж різноманітність аспектів.

Розглянемо деякі з них.

1. Особливістю соціальної адаптації є пошук дитиною свого місця в групі однокласників, можливість виявити свої здібності та інтереси. Якщо дитина набула досвіду спілкування, встановлення стосунків та поведінки в конфліктних ситуаціях в умовах дитячого закладу в дошкільному віці, то адаптація в класному колективі проходить швидко. Тривалий, іноді болісний період адаптації переживають діти, які одночасно з навчанням набувають досвіду щоденного спілкування з різними за характером однокласниками, шукають способів самоствердження. Вчителеві та вихователеві необхідно зрозуміти причини неадекватної поведінки дитини. Доброзичлива атмосфера, а також цілеспрямовані виховні завдання та ігри, в яких дитина вчиться виявляти себе і з повагою ставитися до інших, допоможуть їй швидше знайти своє місце в класі.

2. У першому класі зустрічаються діти, які граються на уроках, на перервах, а виконання навчальних завдань стає для них справжнім лихом. Чому трапляються такі випадки? Це діти, у віковому розвитку яких ще не закінчився період дошкілля, коли вся внутрішня енергія спрямована на гру та спілкування.

У цьому випадку тільки умови, за яких навчання будується на грі та спілкуванні, допомагають дитині задовольнити свою потребу в грі не за рахунок навчання. З виховною метою треба формувати в них мотивацію навчання та ціннісні орієнтири.

3. З початком навчання перед дитиною ставляться нові вимоги соціальної поведінки-дисципліни, обов'язкового режиму та обмежень. Ступінь адаптації до нової соціальної ролі школяра визначається рівнем вольового розвитку та саморегуляції. За невисокого рівня психічних процесів сприймання вимог відбувається поступово.

Успішний процес психологічної адаптації таких дітей залежить від дорослих. Атмосфера вимогливості і доброзичливості прискорює формування вольової саморегуляції.

4. Зміна ролей від дошкільника до учня призводить і до нових стосунків у ланці „дитина − батьки”. Тепер, поряд з турботою, дитина відчуває, що ставлення до неї залежить від результатів навчання.

Надзвичайно багато в адаптації залежить від сім’ї, дорослих. Тому велике значення в профілактиці труднощів адаптації має поглиблена психологічна консультація на основі тестування та спостереження ще на етапі вступу до школи. Батькам необхідно давати рекомендації з урахуванням індивідуальних особливостей дитини: як правильно підготувати її до школи, які проблеми можуть спіткати майбутнього школяра тощо.

За перших ознак дезадаптації необхідно провести з батьками бесіду про труднощі дитини. Тільки безумовне сприйняття дитини батьками, розуміння та підтримка в складних ситуаціях створюють у неї відчуття захищеності, внутрішнього комфорту.

5. Надзвичайно важливі для успішної адаптації є стосунки в системі „учень − учитель”. Дитина перебуває у великій емоційній залежності від педагога: саме він створює або не створює умови для повного розкриття потенційних можливостей. Щоб краще зрозуміти справжні причини та психологічні механізми неадекватної поведінки та навчальних невдач дитини, можна проводити так звані „малі педради”, де вчителі, які працюють з дітьми, аналізують причини дезадаптації і розробляють відповідні рекомендації.

Виявами дезадаптації у початковий період навчання в школі є:
  • швидка втомлюваність; значний спад працездатності на кінець дня та тижня;
  • підвищена тривожність, плаксивість;
  • неадекватна поведінка;
  • невміння будувати стосунки з дітьми та дорослими;
  • неуспішність у навчанні.

Основними причинами труднощів під час адаптації є:

Психофізіологічні особливості:
  • слабкий тип нервової системи;
  • підвищена сенситивність;
  • надмірне збудження.

Особливості
розвитку:

  • несформованість емоційно-вольової сфери;
  • слабка саморегуляція поведінки.

Хибні методи
виховання в сім’ї:

  • виховання за типом „кумир у сім’ї;
  • неприйняття дитини;
  • батьківська вседозволеність.

Дослідження цих чи інших причин дозволяє розробити програму допомоги дитині під час адаптації.

Рекомендуємо проводити такі заходи:
  1. Індивідуальна робота з психологом (корекційні ігри, бесіди).
  2. Консультації батьків.
  3. Малі педради.
  4. Ігри та завдання з метою корекційно-виховної роботи.

Такий комплексний підхід неодмінно дає результати: вже на кінець першого півріччя дитина долає труднощі.

Моніторинг навчально-виховного процесу
з питань формування засад здорового способу життя
на засадах наступності навчально-виховного процесу


Формування напрямків здоров’я

Фізичне
здоров’я


Психічне
здоров’я


Психологічне
здоров’я


Тестування з предметів фізична культура, біологія, психологія.

Тестування розвитку пізнавальних процесів, мисленнєвої діяльності, індивідуальних особливостей.

Тестування.

Ведення паспортів та щоденників здоров’я.

Спеціальні вправи на формування прийомів та методів саморозвитку.

Тренінг-курси.

Вправи для загального розвитку.

Вправи на корекцію.

Рольові ігри.

Робота профілактично-оздоровчого кабінету.

Впровадження програми „рівний− рівному” щодо здорового способу життя.

Бесіди.

Спеціальні вправи на розвиток, корекцію.

Предметні декади.

Дискусії.

Хвилини фізичної релаксації.

Учнівські олімпіади.

Психологічні практикуми.

Заняття в спортивних секціях.

Участь у роботі МАН України.

Тематичні виховні години.

Участь у спортивних змаганнях.

Тематичні свята.




Туристичні походи.







Програма
семінару заступників директорів з навчально-виховної роботи, методистів та завідуючих дошкільними закладами


Тема: „Спільна діяльність методичних служб освітніх установ та дошкільних закладів у забезпеченні навчально-виховного процесу”.

План:
  1. Формування комунікативної компетенції дитини через наступність у розвитку мовлення.
  2. Розвиток мовлення дитини − одна з складових розвитку особистості та подальшої успішної адаптації дитини у початковій школі.
  3. Забезпечення наступності в дошкільній та початковій ланках.
  4. Психолого-педагогічний супровід забезпечення наступності дошкільної, початкової, середньої ланок навчання.
  5. Робота з педкадрами на діагностичній основі – неодмінна умова підвищення кваліфікації педагогів та забезпечення наступності у навчанні і вихованні.
  6. Інтегроване заняття з розвитку мовлення та англійської мови в старшій групі.
  7. Вихідне діагностування учасників семінару. Підсумок семінару.

Мачишин В.М., методист
Чортківського РМК


Деякі питання наступності в роботі
дошкільного закладу і школи


В законах України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про дошкільну освіту” підкреслюється, що саме наступність в роботі дошкільного закладу і школи – одна з необхідних умов безперервної освіти, яка певною мірою має забезпечити єдність, взаємозв’язок мети, змісту, методів, форм навчання і виховання з урахуванням вікових особливостей дітей.

Проблема наступності в системі освіти загалом не нова. В урядових документах, які торкаються питань виховання і навчання підростаючого покоління, у рішеннях колегії Міністерства освіти і науки України, у різних наукових та методичних джерелах, у виступах педагогів-практиків, психологів наступність розглядається як основна передумова безперервної освіти.

Визнання державою пріоритету особистісно орієнтованої освіти взагалі та дошкільної зокрема передбачає відмову від звичайних стереотипів життя та діяльності дітей в дошкільному закладі.

Саме сьогодні в дошкільних закладах створюються умови для активної творчої діяльності дітей, відбувається індивідуальний розвиток дитячої особистості та її соціалізація.

Велике значення в процесі навчання маленьких дітей має мотивація, для якої педагоги широко використовують ігрові моменти, зацікавленість у позитивній оцінці, яскраву наочність, проблемні ситуації. Доведено, що навально-виховний процес, який здійснюється у дитячому садку, сприяє значному розвитку м’язів руки дитини, її окоміру, вмінню співпрацювати з ровесниками і дорослими.

Таким чином, практика переконує, що вирішити проблему наступності можливо лише тоді, коли буде реалізовуватися єдина стрижнева лінія розвитку дітей на етапах дошкільного і шкільного дитинства. Тільки такий підхід зможе надати педагогічному процесу цілісний системний характер, коли всі ступені освіти будуть діяти не ізольовано один від одного, а в тісному взаємозв’язку, що допоможе школі врахувати рівень розвитку дитини, її вміння та навички, отримані у дошкільному віці.

Відомо, що гарантом безперервності освітнього процесу та етапах дошкільного і шкільного дитинства є не стільки знання, уміння і навички, скільки становлення особистості як загальної передумови успішного навчання в школі.

Отже, система дошкільної освіти є першою ланкою безперервної освіти. Сьогодні система дошкільної освіти перебуває в стані реформування, в ході якого створюються дошкільні заклади нового покоління, які призначені реалізувати варіативні програми дошкільної та початкової освіти, об’єднуючи виховання та навчання дитини у цілісний педагогічний процес.