Geum.ru

План Вступ 1 Теоретична частина 1 Поняття стратегії, планування, прогнозування

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3

Висновок


Для того щоб організація працювала ефективно, необхідна удосконалені методи керування.

Сутність удосконалювання полягає в тому, що кожен керівник чи організації іншої ступіні керування був зацікавлений у кожнім працівнику, у його особистому інтересі. Це може бути досягнуті різними способами: поліпшення морального клімату в чи колективі мати можливість перекваліфікувати кадри, а також це може бути і матеріальне заохочення, соціальний успіх (допомога родині, здоров'я, моральний настрой).

Необхідно керівнику розробляти поточні плани керівництва і керування, де необхідно відбивати поточні і тривалі заходи розвитку організації: удосконалювання стилю і методів роботи, аналіз власних помилок, організація праці колективу.

Отже, підводячи підсумок, найефективніша команда – це та, чий розмір відповідає її задачам, у складі якої знаходяться люди з несхожими рисами характеру, чиї норми сприяють досягненню мети організації і створенню духу колективізму, де здоровий рівень конфліктності, і де мають високий статус члени команди не домінують. До управлінських команд необхідно відноситися так, як це роблять японці. Японці виділяють ті ж проблеми і заклопотаності в трудових взаєминах, що ми виділяємо в шлюбі: вони стосуються довіри, взаємодопомозі і відданості. Прийнявши це в увагу можна сказати, що створюючи управлінську команду, ми створюємо родину.

Ціль даної курсовий зводилася до того, щоб розглянути питання розробки стратегії формування ефективної управлінської команди для рішення перспективних задач підприємства. У даній курсовій роботі були розглянуті теоретичні питання розробки стратегії формування ефективної управлінської команди для рішення перспективних задач підприємства; у практичній частині було розглянуте підприємство ТОВ Тепличний комбінат «Дніпровський», де була виявлена проблемна ситуація у відділі маркетингу. Були запропоновані визначені рекомендації заступнику директора по маркетингу для керівництва маркетингом у корпорації.

У безпосереднім підпорядкуванні зам. директора по маркетингу знаходиться відділ маркетингу, що на даному етапі складається з 4 чоловік (начальник відділу і три фахівці з маркетингу) у головній корпорації і трохи маркетологів у дочірніх фірмах.

Тут треба відзначити, що маркетинг являє собою дуже творчих, потребуючих нестандартних підходів область менеджменту. Тут не може бути правильних однозначних відповідей, багато чого залежить від самостійної творчої роботи кожного співробітника окремо і споєної роботи всього колективу в цілому.

Тому в цілому можна сказати, що основний упор у керівництві повинний робитися на соціально-психологічні, економічні методи керівництва і на демократичний стиль керування. Командний метод не підходить, тому що на мою думку, не можна змусити, щоб нові ідеї, нестандартні підходи до бізнесу народжувалися по вказівці, тільки тому, що так хоче начальник.

Спираючи на демократичний стиль, необхідно максимально надати волю співробітникам у виконанні поставлених перед ними задач. Одночасно необхідно визначити контрольні крапки для перевірки, а можливо і коректування ходу виконання завдання, тому що користаючись надмірною волею і навіть занедбаним стилем керівництва підлеглі, не розуміючи кінцевої мети, можуть вирішувати поставлені задачі не в тім напрямку.

Однак не всі керівники, що відповідали за маркетинг у ТОВ Тепличний комбінат «Дніпровський» розуміли важливість опори на демократичний стиль керівництва. А узагалі у всій корпорації панує твердий командний стиль керування. Усі рішення власне кажучи приймаються генеральним директором. Звичайно ж від цієї практики потрібно іти.

Не може існувати єдиного ефективного у всіх ситуаціях стилю керівництва. Стиль повинний мінятися, тобто бути адаптивним. Тому при керівництві відділом маркетингу також є свої виключення. Стиль повинний мінятися в залежності від особливостей підлеглого і характеру виконуваного їм завдання. Наприклад, у відділі маркетингу є співробітник, що не схильний виявляти ініціативу, він любить чіткі структуровані завдання, боїться невизначеності. Йому легше виконати те, що скаже керувати і спокійно йти після робочого дня додому. Відповідно тут стиль керівництва і застосовувані методи можуть уже більше схиляться до адміністративного (командним).


Використана література.

  1. Вєснін В.Р. Менеджмент для усіх . - М.: Знання, 1994. - 173 с.
  2. Віханський О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Підручник. – М.: Вища школа, 1993.
  3. Менеджмент для магістрів: Учеб. посібник / Під ред. д.э.н. проф. А.А. Єпифанова, д.э.н. проф. С.Н. Козьменко. – Суми: ИТД «Університетська книга», 2003.
  4. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту. - М.: Справа, 1996. - 704с.
  5. Мільнер Б.З. Теорія організацій. Навчальний посібник. – М.: Инфра-М, 1998.
  6. Підприємство: стратегія, структура, положення про відділи і служби, посадові інструкції/ К. А. Волкова, И. П. Дежкина, Ф. К. Казакова, И. А. Сергєєва.— М.: ОАО "Видавництво "Економіка", НОРМА, 1997.—
  7. Санталайнен Т., Поренне П. “Керування за результатами”. Москва, 1994р.
  8. Томпсон А.А., Стрикланд А.Дж. Стратегічний менеджмент. Мистецтво розробки і реалізації стратегії: Підручник для вузів / Пер. с англ. під ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколової.—М: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998.
  9. Цандер Э. “Практика керування”. Москва, 1993р.
  10. Шегда А.В. Основи менеджменту: Навчальний посібник. — К.: Товариство "Знання", КОО, 1998.