Вісник
Вид материала | Документы |
- Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, 27.42kb.
- "Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Економіка", 62.67kb.
- Збірник «студентський науковий вісник» Довідки, 26.92kb.
- Всеукраїнський інтерактивний конкурс «юніор-2011» Інформаційно-методичний вісник Запоріжжя, 4213.86kb.
- Й мотивації професійної підготовки з типами міжособистісних відносин студентів-психологів, 321.79kb.
- Правила оформлення та подання рукописів до збірника "Вісник нтуу "кпі". Серія Політологія., 104.68kb.
- Вісник львівського університету філософсько-політологічні студії, 5114.33kb.
- Вісник львівського університету філософсько-політологічні студії, 5114.3kb.
- 23 листопада 2010 року. Запрошення до публікації у фаховому виданні з соціології Вісник, 6.11kb.
- Н. В. Безрукова // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України:, 98.08kb.
При врахуванні змінної «соціально-професійна приналежність» була зафіксована більша значимість даних проблем для непрацюючих респондентів, в першу чергу пенсіонерів (табл. 3), що узгоджується з попередньо окресленими тенденціями.
Таблиця 3
Значимість проблем політичного характеру в залежності від соціально-професійної приналежності
Проблеми політичного характеру | Соціально-професійна приналежність | |||||
робіт-ники | служ- бовці / інте-лі-генція | сту- денти | під-при-ємці | непра-цюючі | ||
не значимі | Абсол. частота | 38 | 28 | 14 | 6 | 20 |
Відсоток | 25,2% | 26,9% | 27,5% | 18,2% | 9,8% | |
значимість нижче середнього | Абсол. частота | 33 | 23 | 10 | 10 | 33 |
Відсоток | 21,9% | 22,1% | 19,6% | 30,3% | 16,2% | |
середня значимість | Абсол. частота | 33 | 18 | 10 | 4 | 45 |
Відсоток | 21,9% | 17,3% | 19,6% | 12,1% | 22,1% | |
значимість вище середнього | Абсол. частота | 24 | 21 | 8 | 7 | 51 |
Відсоток | 15,9% | 20,2% | 15,7% | 21,2% | 25,0% | |
висока значимість | Абсол. частота | 23 | 14 | 9 | 6 | 55 |
Відсоток | 15,2% | 13,5% | 17,6% | 18,2% | 27,0% | |
всього | Абсол. частота | 151 | 104 | 51 | 33 | 204 |
Відсоток | 100,0% | 100,0% | 100,0% | 100,0% | 100,0% |
Отже, проблеми політичного характеру найбільш важливі для жінок похилого віку, а найменш важливі – для молодих працездатних опитаних та студентів.
Другий фактор дістав назву «проблеми особистісного характеру». Він має такі показники: конфлікти у родині; конфлікти на роботі; загроза безпеки (власної або членів родини, майна); погане здоров’я; невідворотність смерті; затримка зарплати (пенсії); неповна зайнятість. Дане коло проблем є актуальним для представників обох статей (табл. 4). Це узгоджується з реаліями сучасного суспільства. Матеріальні негаразди, зокрема затримка зарплати (пенсії), неповна зайнятість, є джерелом конфліктів в сім’ї та на роботі. Несприятлива екологічна ситуація, неякісне харчування зумовлює погіршення стану здоров’я українців. Таким чином, даними проблемами переймаються як жінки, так і чоловіки.
Таблиця 4
Значимість проблем особистісного характеру в залежності від статі
Проблеми особистісного характеру | Стать | ||
жінки | чоловіки | ||
не значимі | Абсол. частота | 69 | 42 |
Відсоток | 19,3% | 21,2% | |
значимість нижче середнього | Абсол. частота | 66 | 45 |
Відсоток | 18,5% | 22,7% | |
середня значимість | Абсол. частота | 85 | 26 |
Відсоток | 23,8% | 13,1% | |
значимість вище середнього | Абсол. частота | 66 | 45 |
Відсоток | 18,5% | 22,7% | |
висока значимість | Абсол. частота | 71 | 40 |
Відсоток | 19,9% | 20,2% | |
всього | Абсол. частота | 357 | 198 |
Відсоток | 100,0% | 100,0% |
Проблеми особистісного характеру більш значимі для представників молодого (18 – 29 років) та зрілого (30 – 44 роки) віку (табл. 5). Молодість – це час формування світогляду, пошуку себе. Молода людина визначається зі своїми пріоритетами, проте поки що не завжди вміє адекватно реагувати на оточення. Це посилює актуальність даного кола проблем. Для старших вікових категорій проблеми особистісного характеру виявилися менш актуальними, бо більшість з них вже не працює, усвідомлює невідворотність смерті, а погане здоров’я доводиться сприймати як даність.
Таблиця 5
Значимість проблем особистісного характеру в залежності від віку
Проблеми особистісного характеру | Вік | ||||
18–29 | 30–44 | 45–59 | 60 і старші | ||
не значимі | Абсол. частота | 30 | 23 | 27 | 29 |
Відсоток | 19,7% | 18,0% | 21,8% | 20,0% | |
значимість нижче середнього | Абсол. частота | 32 | 18 | 24 | 36 |
Відсоток | 21,1% | 14,1% | 19,4% | 24,8% | |
середня значимість | Абсол. частота | 19 | 35 | 26 | 30 |
Відсоток | 12,5% | 27,3% | 21,0% | 20,7% | |
значимість вище середнього | Абсол. частота | 32 | 22 | 28 | 28 |
Відсоток | 21,1% | 17,2% | 22,6% | 19,3% | |
висока значимість | Абсол. частота | 39 | 30 | 19 | 22 |
Відсоток | 25,7% | 23,4% | 15,3% | 15,2% | |
всього | Абсол. частота | 152 | 128 | 124 | 145 |
Відсоток | 100,0% | 100,0% | 100,0% | 100,0% |
Урахування змінної «соціально-професійна приналежність» дозволило встановити, що дане коло проблем є важливішим для робітників і студентів (табл. 6).
Таблиця 6
Значимість проблем особистісного характеру в залежності від соціально-професійної приналежності
Проблеми особистісного характеру | Соціально-професійна приналежність | |||||
робіт-ники | служ- бовці /інте-лігенція | сту-денти | підпри-ємці | непра-цюючі | ||
не значимі | Абсол. частота | 26 | 26 | 11 | 5 | 43 |
Відсоток | 17,2% | 25,0% | 21,6% | 15,2% | 21,1% | |
значимість нижче середнього | Абсол. частота | 26 | 22 | 9 | 6 | 45 |
Відсоток | 17,2% | 21,2% | 17,6% | 18,2% | 22,1% | |
середня значимість | Абсол. частота | 29 | 19 | 5 | 10 | 43 |
Відсоток | 19,2% | 18,3% | 9,8% | 30,3% | 21,1% | |
значимість вище середнього | Абсол. частота | 34 | 18 | 13 | 5 | 39 |
Відсоток | 22,5% | 17,3% | 25,5% | 15,2% | 19,1% | |
висока значимість | Абсол. частота | 36 | 19 | 13 | 7 | 34 |
Відсоток | 23,8% | 18,3% | 25,5% | 21,2% | 16,7% | |
всього | Абсол. частота | 151 | 104 | 51 | 33 | 204 |
Відсоток | 100,0% | 100,0% | 100,0% | 100,0% | 100,0% |
До третього фактора – назвемо його «проблеми соціального характеру» – відносимо побутову невлаштованість, неможливість придбати квартиру; забруднення довкілля у місті та його околицях; неможливість задовольнити свої культурні проблеми; зниження культурного рівня людей; руйнування моралі в суспільстві. Означене коло проблем виявилося актуальнішим для жінок (табл. 7). Їх можна назвати більш свідомими громадянами, які не байдужі до навколишнього світу.
Таблиця 7
Значимість проблем соціального характеру в залежності від статі
Проблеми соціального характеру | Стать | ||
Жінки | Чоловіки | ||
не значимі | Абсол. частота | 62 | 49 |
Відсоток | 17,4% | 24,7% | |
значимість нижче середнього | Абсол. частота | 68 | 43 |
Відсоток | 19,0% | 21,7% | |
середня значимість | Абсол. частота | 73 | 38 |
Відсоток | 20,4% | 19,2% | |
значимість вище середнього | Абсол. частота | 70 | 41 |
Відсоток | 19,6% | 20,7% | |
висока значимість | Абсол. частота | 84 | 27 |
Відсоток | 23,5% | 13,6% | |
всього | Абсол. частота | 357 | 198 |
Відсоток | 100,0% | 100,0% |
Представники різних вікових категорій неоднозначно оцінюють гостроту проблем соціального характеру (табл. 8). Означене коло проблем виявилося більш актуальним для респондентів віком 18 – 44 роки.
Таблиця 8
Значимість проблем соціального характеру в залежності від віку
Проблеми соціального характеру | Вік | ||||
18-29 | 30-44 | 45-59 | 60 і старші | ||
не значимі | Абсол. частота | 24 | 19 | 26 | 40 |
Відсоток | 15,8% | 14,8% | 21,0% | 27,6% | |
значимість нижче середнього | Абсол. частота | 26 | 25 | 26 | 34 |
Відсоток | 17,1% | 19,5% | 21,0% | 23,4% | |
середня значимість | Абсол. частота | 27 | 21 | 31 | 30 |
Відсоток | 17,8% | 16,4% | 25,0% | 20,7% | |
значимість вище середнього | Абсол. частота | 41 | 27 | 21 | 21 |
Відсоток | 27,0% | 21,1% | 16,9% | 14,5% | |
висока значимість | Абсол. частота | 34 | 36 | 20 | 20 |
Відсоток | 22,4% | 28,1% | 16,1% | 13,8% | |
всього | Абсол. частота | 152 | 128 | 124 | 145 |
Відсоток | 100,0% | 100,0% | 100,0% | 100,0% |
Наприклад, статистично підтверджено, що чим молодший респондент, тим більш актуальною є проблема побутової невлаштованості, неможливості придбати квартиру (коеф. кореляції при Р=0,95 становить -0,17).
Службовці, інтелігенція, студенти гостро усвідомлюють важливість означеного кола проблем (рис. 2). Їх можна визначити як свідомих громадян, що переймаються екологічною ситуацією, культурним рівнем оточуючих людей тощо.
