Державна податкова адміністрація україни центр професійного навчання науково-методичний відділ фпг козин
| Вид материала | Документы |
- Державна податкова адміністрація україни, 37.09kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 45.33kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 24.69kb.
- Державна податкова адміністрація україни державна податкова адміністрація, 642.51kb.
- Державна податкова адміністрація україни від 20. 12. 2005 р. N 25361/7/16-1517 Про, 19.4kb.
- Україна гадяцька районна державна адміністрація полтавська область гадяцький науково-методичний, 260.19kb.
- Науково-методичний центр вищої освіти, 579.99kb.
- Донецька обласна державна адміністрація Відділ у справах національностей управління, 4277.56kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 1161.52kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 1782.83kb.
ЛИСТ
від 25.04.2008 р. N 31-20010-3-8/3337
МФУ спільно з ДПАУ, Мінекономікою, Держмитслужбою, Мін'юстом проведено аналіз найбільш розповсюджених схем мінімізації податків.
Умовно схеми мінімізації податкових зобов'язань можна розділити на дві категорії.
До першої категорії відносяться схеми, що основані на прогалинах законодавства або з використанням різних систем оподаткування, застосовуємих у національному законодавстві, з різним фіскальним навантаженням. Так, залежно від напрямків спрямування капіталу, рівень оподаткування прибутку коливається від 0 до 36,25 відсотка.
Друга категорія схем мінімізації податкових зобов'язань пов'язана з прямим порушенням норм законодавства - ухилення від оподаткування за рахунок підробки документів, невідображення у податкових деклараціях податкових зобов'язань, використання підставних ("фіктивних") юридичних або фізичних осіб.
Ліквідування схем першої групи можливо на рівні внесення відповідних змін до законодавства. Схеми мінімізації податків другої категорії знаходяться у площині адміністрування податків, що обумовлює необхідність удосконалення механізмів саме адміністрування (лише частково регулюються законодавством).
Базовим елементом такого роду схем є залучення суб'єктів господарювання, що виконують функцію перенесення об'єкта оподаткування на інших суб'єктів господарської діяльності з відмінними від загальних (більш сприятливими) ставками оподаткування.
Механізми запровадження оптимізації податкового навантаження можуть виступати:
1) заниження ціни реалізації;
2) використання "транзитних" підприємств з метою збільшення ціни покупки;
3) придбання сумнівних з точки зору фактичного надання і використання у господарській діяльності послуг (маркетинг, мерчандайзинг, інформаційні, консультативні, юридичні, права використання товарних знаків тощо);
4) залучення запозичення ресурсів під завищений процент;
5) проведення попередньої оплати;
6) здійснення нетипового експорту;
7) приріст запасів;
8) продаж товарів через платників єдиного податку;
9) операції з нематеріальними активами;
10) перерахування коштів на "фіктивне" підприємство з подальшим банкрутством останнього і віднесенням заборгованості до складу валових витрат;
11) проведення свідомо збиткових операцій, які є нетиповими для основної діяльності (в том числі з використанням товарного кредиту).
У зв'язку з небажанням сплачувати податки в повному обсязі, а також через відсутність можливості перенесення об'єкта оподаткування на нерезидентів або суб'єктів господарювання, що сплачують податки за заниженими ставками, підприємці вдаються до різноманітних схем мінімізації податкових платежів, направлених на перенесення об'єкта оподаткування на підприємства всередині країни, які його нівелюють простим недекларуванням і відповідною несплатою податків до бюджету.
Використання таких "фіктивних" підприємств, прямо або через транзитні підприємства, можна віднести до другої категорії схем мінімізації податкових зобов'язань, пов'язаних з ухиленням від оподаткування.
Приклади застосування схем можна знайти у всіх регіонах. Але в цілому регіонами-лідерами із застосування таких схем залишаються області, в яких генерується найбільша база оподаткування, тобто в яких зосереджено більшість підприємств високорентабельних галузей (м. Київ, Дніпропетровська, Донецька, Одеська області).
Але поглиблений аналіз показує, що використання певних схем мінімізації пов'язано не з певними регіонами, а з конкретними фінансово-промисловими групами. Так, для великих вертикально інтегрованих груп, таких як "Приват", "СКМ", "ІСД", характерним є перерозподіл ПДВ всередині групи шляхом здійснення експортних операцій через договори комісії. Для груп "Приват", "Смарт" (на сьогодні поглинається "СКМ") характерно здійснення операцій через транзитні підприємства із заниженням ціни реалізації на початку ланцюга та збільшенням ціни на його завершенні.
Для підприємств, що використовували податкові векселі, характерним було використання нарощування товарних запасів, передплат, придбання сумнівних послуг та нематеріальних активів. Прикладами можуть виступати підприємства Одеської, Дніпропетровської областей та підприємства, що належать до групи "АІС" (імпорт автомобілів).
Органами ДПС проводиться системна робота щодо своєчасного виявлення та припинення діяльності суб'єктів господарювання з ознаками "фіктивності" та створених на їх основі конвертаційних центрів. <...>
Актуальним є питання проведення перевірок підприємств, які мінімізують податкові зобов'язання шляхом придбання здійснення операцій з цінними паперами, в тому числі з так званими "технічними (мусорними)" акціями, які не забезпечені реальними активами. Реєстрація та випуск на ринок таких акцій пов'язані тільки із створенням "технічного" інструменту для протиправної діяльності учасників фондового ринку, які не висвітлюють реально отримані доходи від вказаних операцій, а лише штучно формують свої витрати. За результатами 42 документальних перевірок підприємств зазначеної категорії регіональними податковими органів ДПС донараховано 216,2 млн. грн., в тому числі 197,7 млн. грн. податку на прибуток та 18,3 млн. грн. ПДВ, зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 90 млн гривень.
На сьогодні дієвим кроком Уряду у напрямі унеможливлення використання схем мінімізації податкових зобов'язань є запровадження механізму подання розшифровки податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів платниками податку до податкових органів згідно з розпорядженням КМУ від 06.02.2008 р. N 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість" та наказом ДПАУ від 17.03.2008 р. N 159 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованим у Мін'юсті 19.03.2008 р. за N 224/14915.
Наступним кроком стало затвердження Урядом низки заходів щодо забезпечення своєчасного відшкодування ПДВ розпорядженням КМУ від 02.04.2008 р. N 562-р, яким передбачено проведення до 01.07.2008 р. ДПА інвентаризації реєстру платників ПДВ та інвентаризацію залишку невідшкодованих сум податку і забезпечення своєчасного проведення перевірок заявлених платниками сум до відшкодування ПДВ та відшкодування сум цього податку тощо.
На виконання положень Указу Президента України від 25.02.2008 р. N 155/2008 Мінфіном розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість", який направлено КМУ (лист від 03.04.2008 р. N 31-20020-3-8/2539), яким передбачено скасування вексельної форми сплати ПДВ при імпорті товарів на митну територію України та запроваджується податкова звітність з розшифровкою податкового кредиту та видаткових зобов'язань у розрізі контрагентів.
Мінфіном розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким вносяться зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального, Господарського кодексів України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Проектом передбачено: уточнення поняття "фіктивного підприємництва"; надання права податковим органам звертатися до судових органів про визнання фіктивною господарської діяльності суб'єкта господарювання; встановлення, що за розслідування у справах про злочини щодо фіктивного підприємництва здійснюватимуться органами, які порушили справу (на сьогодні такі розслідування здійснюються органами МВС); що припинення діяльності суб'єкта господарювання за рішенням суду регулюватиметься законом (на сьогодні - тільки відповідно до норм Господарського кодексу); встановлення обмеження для фінансових установ щодо здійснення видаткових операцій за рахунком виключно з дати отримання фінансовою установою документально підтвердженого повідомлення податкового органу про взяття рахунку на облік в органах ДПС. Найближчим часом цей законопроект буде направлено до КМУ відповідно до вимог Регламенту КМУ. Розроблений ДПАУ проект Закону України "Про застосування звичайних цін при здійсненні податкового контролю", яким передбачено внесення змін до податкового законодавства в частині застосування звичайних цін, направлено КМУ (лист від 16.02.2008 р. N 139/3/15-0311).
З метою запобігання ухиленням від сплати ввізного мита окремими суб'єктами господарювання при зворотному ввезенні в Україну товарів українського походження, у тому числі виготовлених на територіях ВЕЗ, а також з давальницької сировини іноземного замовника, Держмитслужбою розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Єдиний митний тариф", який прийнято ВРУ 15.04.2008 р.
Таким чином, прийняття зазначених законопроектів дозволить посилити профілактичні заходи щодо попередження та своєчасного викриття фактів ухилення від сплати податків, виявляти на етапі реєстрації та при здійсненні перевірочних заходів контролюючими органами суб'єктів господарювання, які здійснюють фіктивну діяльність, що призведе до позитивних наслідків.
Поряд з цим з метою унеможливлення використання схем мінімізації податкових зобов'язань пропонуємо:
I. Внести зміни до законодавства з питань оподаткування:
До Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств":
- пп. 5.4.6 ст. 5 у частині обмеження частки витрат, що відносяться до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов'язковими видами страхування) 5 % від оподатковуваного прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік;
- пп. 7.2.1 ст. 7 у частині оподаткування операцій із надання страхових послуг за загальною ставкою в розмірі 25 % від оподатковуваного прибутку;
- до ст. 18 та частини четвертої ст. 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" в частині надання пільг зі сплати ввізного мита на майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями, а також майно, яке ввозиться в Україну іноземними інвесторами за договорами про спільну інвестиційну діяльність.
II. Удосконалення механізмів адміністрування шляхом внесення змін до законодавства, а саме:
до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині забезпечення обов'язкової участі у зазначеному процесі податкових органів; законодавчо врегулювати питання щодо заборони зняття з обліку у ДПА підприємств-банкрутів до проведення комплексної документальної перевірки;
розробити механізм щодо перевірки законності формування інвестиційних доходів Держкомісією з цінних паперів та фондового ринку, із визначенням органів, які здійснюватимуть такі перевірки та підстави для їх проведення.
Крім того, вищезазначені проблеми (пропозиції) можуть бути розв'язані шляхом врахування відповідних положень у проекті Податкового та Митного кодексів.
| Міністр | В. Пинзеник |
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
-
Закон України від 4 грудня 1990 р. № 509 “Про державну податкову службу в Україні”
Закон України від 21 листопада 1995 р. № 438\95-ВР “Про промислово-фінансові групи в Україні”
Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 781 “Про затвердження Положення про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп”
Наказ Державної податкової адміністрації України від 16 липня 2007 р.
№ 432 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації
проведення перевірок підприємств, які входять до складу фінансово-
промислових груп, інших об'єднань та великих платників податків”
Наказ Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року № 355 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків”
Наказ Державної податкової адміністрації України від 28 березня 2008 р. № 201 "Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання”
Наказ Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”
Наказ Державної податкової адміністрації України від 11 вересня 2008 р. № 584 “Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення”
Наказ Міністерства фінансів України від 24 березня 2000 р. № 61 “Про затвердження Порядку ведення консолідованого бухгалтерського обліку промислово-фінансовими групами”
Лист ДПА України від 03.03.2005 р. № 3973\7\23-1217\229 “ Щодо організації контрольно-перевірочної роботи”
Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 25 червня 1996 р. № 01-8\234 “Про Закон України "Про промислово-фінансові групи в Україні"
Лист Міністерства фінансів України від 25.04.2008 р. № 31 – 20010-3-8\3337 “Щодо своєчасного виявлення та припинення мінімізації податкових зобов‘язань”
Гаєвська Л.М.., Марченко О.І. Економіка, організація діяльності об‘єднань підприємств: Навчальний посібник (конспект лекцій).-Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2008.