Конспект лекцій (варіант №2) для студентів усіх форм навчання базового напряму 030508 "Фінанси І кредит" спеціальності 030508 "Фінанси І кредит" Затверджено

Вид материалаКонспект
8.5. Банківський нагляд: методи проведення та заходи впливу
Безвиїзний нагляд
Список використаної та рекомендованої літер
Вд «інжек»
Навчальне видання
Подобный материал:
1   2   3   4

ІІ. Економічні нормативи, що регламентують ліквідну позицію
комерційних банків


Показники

Нормативне значення

Н5 — показник миттєвої ліквідності

Не менше ніж 15 %,

з 01.01.99 р. — 20 %

Н6 — показник загальної ліквідності

Не менше ніж 100 %

Н7 — показник співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку

Не менше ніж 15 %,

з 01.01.99 р. — 20 %


ІІІ. Економічні нормативи, що регламентують ризики
комерційних банків


Показники

Нормативне значення

1

2

Н8 — максимальний розмір ризику на одного позичальника

Не більше ніж 25 %

Н9 — норматив «великих» кредитних ризиків

Не більше 8-кратного роз­міру капіталу

1

2

Н10 — норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдеру

Не більше ніж 5 %

Н11 — норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам


Не більше ніж 40 %

Н12 — норматив максимального розміру наданих міжбанківських позик

Не більше ніж 20 %

Н13 — норматив рефінансування

Не більше ніж 300 %

Н14 — норматив інвестування

Не більше ніж 50 %

Н15 — норматив загальної відкритої валютної позиції банку

Не більше ніж 40 %,

з 01.07.98 р. — 30 %

з 01.10.98 р. — 20 %

Н16 — норматив відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті

Не більше ніж 20 %,

з 01.07.98 р. — 15 %

з 01.10.98 р. — 10 %

Н17 — норматив відкритої валютної позиції в неконвертованій валюті

Не більше ніж 10 %,

з 01.07.98 р. — 5 %

Н18 — норматив відкритої валютної позиції у всіх банківських металах

Не більше ніж 10 %



Контроль за дотриманням комерційними банками встановлених економічних нормативів здійснюють відділи нагляду обласних управлінь і Департамент безвиїзного нагляду Національного банку України. За порушення економічних нормативів Національний банк вживає заходів впливу згідно з Інструкцією «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків» та Положенням про застосування НБУ заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства.

8.5. Банківський нагляд: методи проведення та заходи впливу

Нагляд за діяльністю банків НБУ та його установи традиційно здійснюють за допомогою двох методів:

— безвиїзний (дистанційний, заочний) нагляд;

— виїзне інспектування банків.

Безвиїзний нагляд — це дистанційний моніторинг діяльності окремих банків і банківської системи в цілому, а також застосування наглядовими органами певних заходів з метою реагування на проблеми і недоліки, виявлені в діяльності банків. Безвиїзний нагляд грунтується на аналізі звітності, що подається органам банківського нагляду на регулярній основі і дає їм можливість відстежувати фінансовий стан банків.

Безвиїзний нагляд використовується як система раннього застереження, що дозволяє наглядовим органам приймати рішення про застосування до банків коригуючих заходів до загострення ситуації або до проведення інспекційної перевірки на місці.

Інспекційні перевірки банків на місцях повинні проводитися кваліфікованими спеціалістами банківського нагляду, які здатні оцінити ступінь ризиків, на які наражається той чи інший банк, і визначити якість управління цими ризиками. Інспектування дозволяє органам банківського нагляду відстежувати такі аспекти діяльності банків:

– достовірність звітності;

– дотримання законів і нормативних актів;

– надійність управління банком;

– стійкість фінансового стану банку.

Оптимальний варіант банківського нагляду передбачає координацію зусиль безвиїзного нагляду та інспектування, тому що ці наглядові методи є взаємодоповнюючими.

Економічний аналіз діяльності банків дозволяє наглядовим органам визначити в процесі нагляду узагальнюючу (рейтингову) оцінку фінансо­вого стану комерційного банку. При визначенні необхідно використовувати стандартизовану систему, за допомогою якої всі банки можна розглядати під єдиним кутом зору. Такою системою є загальновідома система CAMEL. Рейтингову оцінку визначають департаменти безвиїзного нагляду (попе­редній рейтинг) та інспектування Національного банку України, а також відповідні підрозділи регіональних управлінь НБУ.

Департамент безвиїзного нагляду на основі аналізу звітності комерційного банку формує «попередній» рейтинг. Якщо ця оцінка становить «3», «4» і «5» і при цьому банк не знаходиться в режимі фінансового оздоровлення, ліквідації, банкрутства або припинення діяльності, він підлягає терміновому інспектуванню. Якщо банк знаходиться в одному із наведених режимів, нагляд за його діяльністю буде здійснювати департамент з питань роботи з проблемними банками та відповідні підрозділи регіональних управлінь НБУ.

Система рейтингу банків включає визначення таких показників:

– достатність капіталу;

– якість активів;

– якість управління;

– доходність;

– ліквідність.

Сукупний рейтинг банку визначається таким чином:

– за кожним із наведених показників нараховуються бали від 1 (сильний) — до 5 (незадовільний);

– бали підсумовуються і діляться на п’ять для визначення сукупної рейтингової оцінки.

Сукупний рейтинг характеризує загальний фінансовий стан банку: «сильний», «задовільний», «посередній», «граничний», «незадовільний». Національний банк України на основі аналізу діяльності банку, враховуючи його рейтинг, визначає, в якому режимі працюватиме банк:

– у звичайному режимі згідно з отриманою ліцензією;

– у режимі фінансового оздоровлення;

– в особливому режимі фінансового оздоровлення;

– в режимі призупинення діяльності, коли вирішується питання про його реорганізацію або ліквідацію.

До комерційних банків, які порушують банківське законодавство, Національний банк вживає заходів впливу. Вибір таких заходів впливу проводиться з урахуванням:

– характеру допущених комерційним банком порушень;

– причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;

– загального фінансового стану комерційного банку;

– значущості комерційного банку на ринку послуг.

Заходи впливу до комерційних банків:

1) непримусові — лист із зобов’язанням; письмове попередження;

2) примусові — підвищення норми обов’язкових резервів; відкли­кання ліцензії на здійснення окремих або всіх банківських операцій; усунення керівництва комерційного банку від управління; призначення тимчасової адміністрації для управління банком; стягнення за рішенням суду штрафу в розмірі неправомірно отриманого доходу; ліквідація банку;

3) переведення комерційного банку в режим фінансового оздоровлення представляє систему непримусових та примусових заходів, спрямованих на усунення порушень у діяльності банку, які призвели його до збиткової діяльності або скрутного фінансового стану.

Підставою для переведення комерційного банку у режим фінан­сового оздоровлення є віднесення банку до категорії проблемних, відсутність необхідного рівня капіталу, порушення банківського законодавства. Переведення здійснюється відповідно до постанови Правління Національного банку України.

Комерційний банк розробляє програму фінансового оздоровлення і надає її регіональному управлінню НБУ, яке, у свою чергу, проводить її експертизу і разом із своїми висновками подає відповідному департаменту системи банківського нагляду України.

Зміст програми фінансового оздоровлення:

– аналіз причин, які спричинили погіршення фінансового стану та збиткову діяльність комерційного банку;

– конкретні заходи фінансового оздоровлення із зазначенням термі­нів їх виконання та розрахунок економічного ефекту від їх упровадження;

– прогнозні показники діяльності банку після вживання заходів фінансового оздоровлення;

– кошторис витрат щоквартально в цілому по банку та з розподілом по філіях.

У разі поліпшення фінансового стану банк переводиться у загальний режим роботи згідно з постановою Правління Національного банку. В разі погіршення ситуації в банку під час дії режиму фінансового оздоровлення (максимальний термін 12 місяців) Правління НБУ може прийняти рішення про переведення банку на особливий режим контролю за його діяльністю з боку відповідальних виконавців регіонального управління НБУ.

Банку, що працює в режимі фінансового оздоровлення, забороняється займатися окремими банківськими операціями (наприклад, залученням вкладів фізичних осіб), в той самий час для підтримки такого банку НБУ може надати стабілізаційну позику.

Якщо протягом встановленого строку фінансовий стан банку не поліпшиться, Правління Національного банку приймає рішення про відміну режиму фінансового оздоровлення та про призупинення діяльності банку.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Нормативно-правові акти
            1. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. №2121-111 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -2002. — Вип. 7. — С. 4—48.
            2. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 р. № 679XIV // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 2002. — Вип. 5. —С. 42-64.
            3. Про запобігання та протидію легалізації («відмиванню») доходів, отриманих злочинним шляхом: Закон України від 28.11.2002 p. № 249-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2003.—№ 1.—ст.2.
            4. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 5.04.2001 p. № 2346-ІІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 29, ст.І37
            5. Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено Постановою Правління НБУ від 16.08.2006 № 320.
            6. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368.
            7. Положення про валютний контроль: затверджено Постановою Правління НБУ від 08.02.2000 № 49.
            8. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затверджене постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. № 369.
            9. Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління НБУ від 14 травня 2003 р. № 189.
            10. Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затверджене постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 p. № 276.
            11. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджене постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275.
            12. Положення про порядок видачі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій небанківським установам, затверджене постановою Правління НБУ від 16 серпня 2001 р. № 344.
            13. Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS, затверджене постановою Правління НБУ від 8 травня 2002 р. № 171.

14. Положення про порядок подання банками до Національного банку України аудиторських звітів за результатами щорічної перевірки фінансової звітності: затверджено Постановою Правління НБУ від 09.09.2003 № 389.
              1. Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень: затверджено Постановою Правління НБУ від 31.08.2001 №375.
              2. Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України «Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей» від 28.08.2001 р. № 1124.
              3. Правила визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України: затверджено Постановою Правління НБУ від 17.11.2004 №547.
              4. Про затвердження Положення про порядок визначення та формування обов'язкових резервів для банків України: Постанова Правління НБУ від 21.04.2004 №172.
              5. Про затвердження Положення про порядок реєстрації договорів про членство або про участь у міжнародних платіжних системах: Постанова Правління НБУ від 5.05.2005 р. № 470/10750.
              6. Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України: Постанова Правління НБУ від 18.08.2004 № 389.
              7. Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України: Постанова Правління НБУ від 26.09.2006 № 378.
              8. Правила Національної системи масових електронних платежів: затверджені Постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620.

Підручники і навчальні посібники
              1. Адамик Б. П. Національний банк і грошово-кредитна політика / Б.П. Адамик: Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти України. — Т.: Карт-бланш, 2002, —278 с.
              2. Алєксєєв І.В. Гроші та кредит / І. В. Алєксєєв, М.К. Колісник: Навч. посіб. — К.: Знання, 2009, — 253 с.
              3. Загорський B.C. Центральний банк і грошово-кредитна політика / B.C. Загорський: Навч.-метод. посіб. — Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2003. — 180 с.
              4. Загорський B.C. Центральний банк і грошово-кредитна політика / B.C. Загорський, О.І. Копилюк: Навч.-метод. посіб. — Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2002. — 84 с.
              5. Зубок М. І. Основи безпеки комерційної діяльності підприємств та банків / М.І.Зубок: Навч.-метод. посібник. — К.: КНТЕУ, 2005. — 200 с.
              6. Кльоба Л.Г. Управління банківською інвестиційною діяльністю / Л.Г. Кльоба: Монографія за ред. С.К. Реверчука. — Львів, «Тріада плюс». 2007. — 226 с.
              7. Коваленко В. В. Центральний банк і грошово-кредитна політика / В.В. Коваленко: Навч. посібник / Українська академія банківської справи Національного банку України. — К.: Знання України, 2006. — 332 с.
              8. Коваленко В. В. Центральний банк і грошово-кредитна політика / В.В. Коваленко, К.Ф. Черкашина: Навч. метод. посібник / Українська академія банківської справи Національного банку України. — Суми.: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. — 138 с.
              9. Козюк В.В. Незалежність центральних банків / В.В. Козюк. — Тернопіль: Карт-бланш, 2003. — 244 с.
              10. Любунь О. С. Національний банк України: основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності / О.С. Любунь, І.В. Іванець, Б.П. Адамик: Навч. посіб. — К. : Університет економіки та права «Крок», 2005. —512 с.
              11. Любунь О.С. Банківський нагляд / О.С. Любунь, К.Є. Раєвський: Підручник.— К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 416 с.
              12. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / За ред. B.C. Стельмаха. — К.: Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009. — 404 с.
              13. Монетарний трансмісійний механізм в Україні: Науково-аналітичні матеріали. Вип. 9 / В.І. Міщенко. О.І. Петрик. А.В. Сомик. Р.С. Лисенко та ін. — К.: Національний банк України, Центр наукових досліджень, 2008. — 144 с.
              14. Мороз А. М. Центральний банк та грошово-кредитна політика / A.M. Мороз, М.Ф. Пуховкіна, МЛ. Савлук, М.Д. Алексеєнко, О.В. Дзюблюк: Підручник. — К.: КНЕУ, 2005. — 556 с.
              15. Пуховкіна М. Ф., Центральний банк і грошово-кредитна політика / М.Ф. Пуховкіна, Т.П. Остапішин, В.С. Білошапка: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 180 с.
              16. Реверчук С.К. Управління і регулювання банківською інвестиційною діяльністю / С.К. Реверчук, Л.Г. Кльоба, М.Б. Паласевич: Монографія за ред. С.К. Реверчука. — Львів, «Тріада плюс». 2007. — 352 с.
              17. Стельмах В. С. Грошово-кредитна політика в Україні / B.C. Стельмах, А.О. Єпіфанов, Н.І. Гребеник, В.І. Міщенко. — 2.вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2003. — 421 с.
              18. Холодна Ю. Є. Центральний банк і грошово-кредитна політика / Ю.Є. Холодна: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. — X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. — 144 с.
              19. Центральний банк і грошово-кредитна політика. / Навч. посіб. за ред. Косової Т. Д., Папаіки О. О.. К.: Центр учбової літератури, 2011. — 328 с.



НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ


ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК І ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА


Конспект лекцій

для студентів базового напрямку 030508 “Фінанси і кредит”

спеціальності 6.030508 “Фінанси і кредит”

денної та заочної форми навчання



Укладачі

Кльоба Лев Гнатович,




Віблий Петро Іванович
































Редактор

Комп’ютерне верстання



1 Остаточно зв’язок грошей із золотом обірвався у 1971 р., коли США відмовились від подальшого обміну доларів, які належали державним установам інших країн, на золото.

1 Головним чином колишнім державним спеціалізованим банкам.