Аналіз регуляторного впливу до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи щодо вдосконалення системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини»
| Вид материала | Документы |
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Мінприроди «Про затвердження Ліцензійних, 115.13kb.
- Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Міністерства економічного розвитку, 122.39kb.
- Аналіз регуляторного впливу до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження, 62.54kb.
- Аналіз регуляторного впливу, 76.96kb.
- Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Мінрегіону, 77.33kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту постанови Кабінету Міністрів України, 125.23kb.
- Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, 301.65kb.
- Аналіз регуляторного впливу до проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення, 66.8kb.
- Аналіз регуляторного впливу, 85.94kb.
- Аналіз регуляторного впливу при впровадженні проекту постанови Кабінету Міністрів України, 60.43kb.
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи щодо вдосконалення системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини»
1. Опис проблеми, яку планується розв’язати
Відпрацьовані шини є відходами, які займають багато фізичного простору, важко піддаються ущільненню, збиранню і знищенню. Вони не піддаються біологічному розкладу, у зв’язку з тим, що термін їх розкладу не визначається. До складу шин входять небезпечні компоненти, такі як: свинець, хром, кадмій і деякі інші важкі метали. У відсутність належних правил регулювання і видалення небезпечних складових, шини являють собою серйозну загрозу здоров’ю людей і навколишньому природному середовищу.
Відповідно до визначень Базельської конвенції небезпечні елементи, що містяться в одній шині складають приблизно 100 г. Виходячи з того, що за оцінками у світі щорічно утворюється один мільярд відпрацьованих шин, розрахунковий потенційний щорічний вплив цих небезпечних речовин на довкілля здійснюють близько 100 000 метричних тонн.
За експертними оцінками тільки за останні п’ять років ринок автомобільних шин в країні складав 4-6 млн. штук в рік, в результаті чого утворюється понад 180 тис. тонн відпрацьованих шин. Утилізовано у 2008 і 2009 році лише 13,6 тис. на рік, що складає менше 10%. В той же час в нашій країні розроблені технології та є наявні потужності з перероблення відпрацьованих шин на гумову крихту, використання якої дає можливість суттєво знизити енергетичні та фінансові витрати підприємств на виробництво шин, гумо-технічних виробів, тепло-, звуко- та гідроізоляційних, покрівельних, будівельних матеріалів тощо. За оцінками фахівців використання гумової крихти дозволило б Україні замінити:
- від 10% до 90% каучуку у виробництві шин і гумо-технічних виробів;
- до 50% полімерних модифікаторів бітуму – у виробництві полімерних та ізоляційних матеріалів;
- зменшити витрати на ремонт та експлуатацію автомобільних шляхів за рахунок використання гумової крихти у шляхобудівництві (пластифікаторів бітумів).
Виходячи із аналізу існуючої ситуації, найбільш прийнятною для України моделлю впровадження системи поводження із відпрацьованими шинами є модель, що базується на відповідальності постачальників шин. Така модель діє у більшості європейських країнах: Швеції, Норвегії, Фінляндії, Португалії, Польщі, Франції. Очікується перехід до такої моделі у Великобританії, Іспанії та Угорщині. З метою впровадження такого механізму в Україні необхідно прийняття запропонованого проекту постанови, що дозволить удосконалити систему збирання, заготівлі та утилізації відпрацьованих шин.
Постановою Верховної Ради України від 6 жовтня 2005 року
№ 2967 „Про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення” визначено, що наслідками незадовільного державного управління, недосконалої нормативно-правової бази у сфері поводження з відходами є, зокрема відсутність ефективного контролю над потоками відходів і недосконалість форм статистичної звітності, що унеможливлює отримання достовірної інформації щодо обсягів утворення, використання відходів, стану внутрішнього ринку вторинних ресурсів і ускладнює прийняття обґрунтованих рішень з регулювання цього ринку.
Прийняття запропонованого проекту постанови сприятиме прискоренню та підвищенню ефективності функціонування системи збирання, перероблення та утилізації окремих видів відходів як вторинної сировини.
2. Визначення цілей державного регулювання
Метою проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи щодо вдосконалення системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини» (далі – проект постанови) є запровадження механізму поводження з відпрацьованими шинами, заснованого на відповідальності їх виробників та імпортерів.
Удосконалення організаційно-економічного механізму виконання вимог законодавства постачальниками шин дозволить підвищити ефективність функціонування системи збирання, заготівлі та переробки відпрацьованих шин, а також збільшити обсяг відходів як вторинної сировини.
Проект постанови розроблено на виконання пункту 7 доручення Президента України від 30.05.2011 «Щодо підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері поводження з відходами».
3. Опис альтернатив запропонованому регуляторному акту
Перший альтернативний спосіб. В якості альтернативи до запропонованого регулювання можливо розглянути так званий «статус-кво», тобто залишення ситуації такою якою вона є. Це призведе лише до поглиблення існуючої проблеми і жодним чином не сприятиме її вирішенню, оскільки об’єктивно стимулюватиме виробників відходів до нехтування нормами законодавства. Оскільки, на даний час нормативно-правовими актами не врегульовано ряд ключових питань поводження з відпрацьованими шинами, подальша відсутність системи збирання, заготівлі та утилізації окремих видів відходів як вторинної сировини та залучення їх у господарський облік матиме як наслідок, подальше погіршення стану довкілля та ресурсозбереження в країні.
Тому цей спосіб є недоцільним.
Другий альтернативний спосіб, саморегулювання, передбачає встановлення стандартів поведінки самими учасниками ринку, їх застосування і захист без будь-якого державного втручання. У зв’язку з відсутністю певної галузі або певної професійної групи, яка б взяла на себе взаємні зобов’язання, мала професійний кодекс та механізм забезпечення дотримання такого кодексу, моніторинг учасників та санкції за порушення норм такого кодексу, ефективної системи вирішення спорів, спосіб саморегулювання не може бути застосовано.
Тому цей спосіб є також недоцільним.
Запропонований проект постанови є на даний час оптимальним рішенням, який направлено на безпосереднє виконання вимог вищезазначених статей Закону та урядових актів. Удосконалення організаційно-економічних механізмів поводження з відходами, стимулювання заходів щодо їх утилізації та суб’єктів господарської діяльності, які працюють у цій сфері, в тому числі в напрямку збирання, заготівлі та утилізації відпрацьованих шин, що сприяє наближенню вітчизняної нормативно-правової бази до законодавства стандартів ЄС, зокрема, відповідності вимогам щодо заохочення до їх реціклінгу і повторного використання як вторинної сировини. При цьому вдосконалюється поводження з відходами. Це дозволить зменшити вплив відходів на навколишнє природне середовище та скоротити питомі енергоресурсні втрати у сфері виробництва і споживання.
4. Опис механізмів і заходів для розв’язання проблеми
Проектом постанови передбачено, що постачальники шин зможуть самостійно з дотриманням вимог законодавства забезпечити приймання та утилізацію відпрацьованих шин відповідно до встановлених пунктом 3 цієї постанови мінімальних норм утилізації або укладати угоди
на їх збирання та утилізацію з оплатою послуг за тарифами, затвердженими пунктом 2 цієї постанови.
5. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Прийняття регуляторного акта дозволить:
прискорити впровадження системи збирання, заготівлі, утилізації відходів як вторинної сировини;
збільшити обсяги недержавних інвестицій у сферу збирання, заготівлі та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари, роздільного збирання відходів в регіонах України;
збільшити обсяги перероблення та утилізації відходів як вторинної сировини.
На досягнення цілей у разі прийняття даного регуляторного акта можуть вплинути такі позитивні чинники:
- забезпечення виконання норм утилізації, встановлених пунктом 3 цій постанови;
- наявність достовірної інформації дозволить удосконалити систему адміністративних санкцій за порушення природоохоронного законодавства, що призводе до відповідальності суб’єктів господарської діяльності;
- створення системи збирання, перероблення та утилізації окремих видів відходів як вторинної сировини дозволить оперативно вирішувати питання поводження з неякісною та небезпечною продукцією;
- наявність інформації щодо утилізації усього обсягу відпрацьованих шин основи для прийняття управлінських рішень щодо поводження з відходами та використаною упаковкою згідно з основними положеннями законодавства України та ЄС.
На досягнення цілей у разі прийняття даного регуляторного акта можуть вплинути такі негативні чинники:
- сучасні технології поводження з відпрацьованими шинами в Україні практично відсутні;
- діючи штрафні санкції за забруднення довкілля відходами не стимулюють технологічні зміни, інновації та впровадження ресурсозберігаючих технологій.
6. Очікувані результати прийняття регуляторного акту
Удосконалення системи збирання, перероблення та утилізації окремих видів відходів як вторинної сировини якісно покращить умови реалізації головної мети законодавства України про відходи — їх мінімізації для запобігання втратам матеріально-енергетичних ресурсів та негативних впливів на довкілля і здоров’я людей з одночасним покращенням конкурентоспроможності вітчизняних виробництв і послуг за умов вступу України до СОТ та спонукатиме виробників відходів і органи місцевої влади до послідовної реалізації необхідних для цього інноваційно-інвестиційних заходів. Водночас це стимулюватиме залучення до вітчизняного виробництва і сфери послуг кращих доступних технологій (ВАТ).
| | Витрати | Вигоди |
| Держава | Не передбачаються | Реалізація вимог державної політики у сфері поводження з відходами, відпрацьованими шинами. Створення системи збирання, заготівлі та утилізації окремих видів відходів як вторинної сировини. Удосконалення фінансово-економічного механізму у цьому напрямку та посилення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання законодавства у сфері поводження з відходами. |
| Суб’єкти господарювання | Зменшення штрафних санкцій, пов’язаних з порушенням природоохоронного законодавства. | Після запровадження цей системи, суб’єкт господарювання зможе самостійно забезпечити виконання норм утилізації, встановлених цієї постановою, або укладати угоди на їх збирання та утилізацію, контролювати та прорахувати як найбільш вигідно розпоряджатись потоками відходів, які утворюються на підприємстві |
| Населення | Не передбачаються | Не передбачаються |
7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акту
Строк дії регуляторного акта не обмежений. У разі внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють питання у сфері поводження з відпрацьованими шинами, можливе внесення змін до цього регуляторного акта.
8. Показники результативності регуляторного акта
Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта:
- розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта – передбачається додаткові надходження. Адміністративні штрафи за порушення природоохоронного законодавства залишаються на існуючому рівні;
- кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія акта –суб’єкти господарювання, у процесі діяльності яких утворюються відходи відпрацьованих шин;
- розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання, пов’язаними з виконанням вимог акту – додаткових витрат від вимог, передбачених зазначеним регуляторним актом, не передбачається, оскільки штрафні санкції за недотримання природоохоронного законодавства залишаються на попередньому рівні.
- рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта – середній рівень. Проект регуляторного акту був розміщений на офіційному веб-сайті Мінприроди України.
9. Відстеження результативності регуляторного акта
Базове відстеження результативності запропонованого регуляторного акта здійснювало Мінприроди України до набрання чинності цього регуляторного акта шляхом аналізу статистичних даних.
Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснювати Мінприроди України через рік з дня набрання чинності цим актом шляхом аналізу статистичних даних у порівнянні з базовим відстеженням.
Періодичні відстеження результативності регуляторного акта буде здійснювати Мінприроди України раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.
Відстеження результативности цього регуляторного акта буде здійснюватися по показниках результативності цього регуляторного акта Мінприроди України.
Міністр екології та
природних ресурсів України М.В. Злочевський