Geum.ru

Берлач А. І. та ін. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч посібник/А. І. Берлач, Н. А. Берлач, Ю. В. Ілларіонов. К.: Фенікс, 2000. 336 с. Бібліогр.: с. 332

Вид материалаДокументы
Питання для самоконтролю
7.1. Товарна біржа як інфраструктурний елемент ринку
7.2. Роль товарної біржі у формуванні цін
7.3. Завдання і функції товарної біржі та її підрозділів
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   22

Питання для самоконтролю:
1. Що розуміється під біржовою угодою? Які види угод існують?
2. Перерахуйте види і цілі хеджування.
3. Яке призначення опціонів?
4. В чому полягає сутність біржових і позабіржових опціонів?
5. Охарактеризуйте спекулятивні угоди.
6. Дайте характеристику арбітражним угодам у часі і просторі.
7. Для яких цілей застосовуються графіки цін?
8. Які види цін зустрічаються у біржовій торгівлі?
9. Як відбувається реєстрація угод?
10. Які види санкцій застосовують до порушників правил біржової торгівлі?

Розділ 7 ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРНИХ БІРЖ
7.1. Товарна біржа як інфраструктурний елемент ринку
7.2. Роль товарної біржі у формуванні цін
7.3. Завдання і функції товарної біржі та її підрозділів
7.4. Органи управління товарною біржею
7.5. Структурні підрозділи товарної біржі
7.6. Біржові товари
7.7. Механізм укладення біржових угод
7.8. Види біржових угод
7.9. Біржові операції
7.10. Організаційне забезпечення біржових угод та операцій

7.1. ТОВАРНА БІРЖА ЯК ІНФРАСТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ РИНКУ
наверх
Економічні й політичні умови в нашій країні в 1990-1991 pp. призвели до вельми своєрідного біржового процесу і подальшого розвитку бірж. Біржова торгівля реальним товаром переживає зараз ринковий колапс. Разом з розвитком ринку біржі в своєму становленні вже пройшли ряд етапів: зародження, швидке зростання, спад, біржову активність та реорганізацію. І їм ще належить нелегка доля варіювання в ринкових умовах. Накопичений солідний досвід біржової діяльності, підготовлені біржові кадри, сформоване біржове законодавство, здійснюється розвиток теорії біржової справи. Все це дозволяє зробити висновок, що створені передумови для наступних якісно нових кроків у біржовій сфері.
В Україні біржа є організованим ринком, тобто являє собою форму організації торгівлі товарами за заздалегідь встановленими правилами. Для неї характерні регулярність торгівлі у строго визначеному місці, уніфікація основних вимог до якості товару, умов і термінів поставки, ведення торгівлі на основі зустрічних пропозицій покупців і продавців, укладення угод з поставкою товару як зі складу, так і в майбутньому. Товарні біржі організаційно оформлені у вигляді асоціацій приватних осіб, об'єднаних скоріш за все в корпорації, і переслідують мету не отримання прибутку, а полегшення і здешевлення торгівлі.
Як ринок біржа поєднує мікро- і макрорівні народного господарства, тобто вільно господарюючих підприємців з виробництвом.
Завдяки дії механізму ціноутворення біржа безперервно забезпечує господарюючих агентів інформацією про зміни на ринках, про виникнення нових умов обміну, появу нових видів товару і т. д.
Товарна біржа є елементом ринку, де самостійно господарюючі суб'єкти зустрічаються, щоб, з одного боку, реалізувати свою продукцію з метою отримання прибутку, а з іншого - задовольнити власний попит. На біржі покупець і продавець не пов'язані один з одним. Процес купівлі-продажу здійснюється через посередників (брокерів, дилерів, трейдерів і т.д.). Ціна залежить від попиту і пропозиції. Якщо виробник запропонує на біржі новий вид товару поліпшеної якості, то він має право встановити підвищену ціну. У разі позитивної реакції споживачів виробник отримає прибуток вище середнього рівня в галузі. Це змусить інших підприємців переобладнати виробництво і випускати товар, що добре себе зарекомендував. При цьому підприємці запропонують його за нижчою ціною з метою залучення покупців. Згодом пропозиція даного виду продукції задовольнить попит, ринок стане насиченим, а ціни стабілізуються на певному середньому рівні. Якщо ж виробника новітнього виду продукції спіткає на біржі невдача, тобто його товар не буде користуватися попитом, ціна піде вниз і буде падати до тих пір, поки не буде реалізована партія цього товару.
Внаслідок незбалансованості попиту і пропозиції покупці або продавці реального товару бувають не готовими до здійснення акту купівлі-продажу. Тоді попит або пропозицію тимчасово підтримують посередники, які через механізм хеджування знижують ризики від подальшого зниження або підвищення цін і забезпечують достатній прибуток.
Товарна біржа слугує місцем формування, ринкових цін, комерційної інформації про стан ринку, його настрої і т. д. Біржі все більше впливають на процес ціноутворення, залишаючись єдиним джерелом цінової інформації. Біржова інформація публікується, тоді як результати актів купівлі-продажу є комерційною таємницею.
Слід зазначити, що сама товарна біржа не здійснює торгово-посередницьку діяльність, а лише створює для неї умови. Торгівлю здійснюють брокерські контори і брокери (дилери, трейдери). Згідно з українським законодавством біржа не має права здійснювати внески, придбавати частки (паї), акції підприємств, якщо ці підприємства не ставлять за мету здійснення діяльності, безпосередньо пов'язаної з організацією і регулюванням біржової торгівлі.
Товарні біржі в Україні сьогодні не пов'язані з світовим ринком, і одне з їх призначень - організація торгового обороту всередині країни, від виробника до внутрішнього споживача. Це накладає на діяльність бірж особливий відбиток. Таким чином, на біржу покладається організаційна роль на ринку.
Не порушуючи природних законів ринку, закону попиту і пропозиції, товарна біржа вносить елементи оздоровлення, регулювання і планування в систему ринку нашої країни.
Через біржу здійснюється найшвидший рух товарів з сфери виробництва у сферу споживання, оскільки біржова торгівля можлива тільки у разі отримання диференціального прибутку (прибутку від спекуляції).
Біржа завдяки концентрації у себе товару слугує місцем розподілу запасів у часі і просторі. Просторовий розподіл запасів полягає у тому, що строкова торгівля тримає товар до тих пір у "повітрі", поки не з'ясується, де будуть найвищі ціни і найбільша потреба в цьому товарі.
Завдання розподілу у часі полягає в тому, щоб запаси відразу не випускати на ринок за заниженими цінами, а більш-менш, по можливості, рівномірно розподілити їх протягом року.

7.2. РОЛЬ ТОВАРНОЇ БІРЖІ У ФОРМУВАННІ ЦІН
наверх
Щоб зрозуміти роль біржі в сучасному ціноутворенні, розглянемо, як вона виникла в Україні.
Виробивши певну продукцію, товаровиробники везли її на ярмарок, щоб продати, а потім замість неї купити необхідні засоби виробництва, одяг, взуття і т. д. Із зростанням обсягів і асортименту товарної продукції, вдосконалення транспортних засобів і збільшення радіуса поставок товарів з'явилася необхідність будівництва при ринках складів для зберігання товарів, щоб створити запаси і проводити торги не один раз на тиждень, а постійно.
Поступово окремі базари, що знаходилися в центрах виробництва товарної продукції, перетворилися в регулярно функціонуючі оптові ринки. Нарівні з торгівлею реальними товарами тут стали укладати договори на поставку товарів за зразками.
Потім були розроблені типові контракти на кожний вид продукції, в яких вказувалася не тільки її якість, а й стандартний розмір партії. Згодом самі контракти стали об'єктом купівлі-продажу, а товари в натуральному виразі на біржу привозити перестали. За допомогою біржі забезпечувався контакт між найбільшою кількістю продавців і покупців.
Таким чином, біржа виникла з базару, однак її функції внаслідок еволюції змінилися настільки, що для сучасної біржі купівля-продаж товарів не є першочерговим завданням.
Головними завданнями сучасної товарної біржі стали:
* визначення цін товарів на перспективу і забезпечення цінової гласності;
* узгодження планового та фактичного попиту і пропозиції;
* страхування від коливань цін.
Легко помітити, що в директивній економіці ці завдання вирішували Держплан, галузеві і регіональні планові органи, Держкомітет цін, Держстрах. Однак методи їх вирішення в директивній і ринковій економіці абсолютно різні. При цьому треба визнати, що до тих пір, поки директивна економіка виробляла і вдосконалювала свої методи планування, ринкова економіка наближалася до тієї ж мети, але тільки своїм шляхом.
Інструментом, що дозволяє визначити перспективну ціну в ринковій системі, є біржі. Початкова вимога до торгів на біржі - це гласність.
Ціна, за якою на біржі укладаються контракти на поставку продукції в майбутньому, завжди визначається гласно. Встановлена на торгах ціна відразу ж поступає в комп'ютерну систему, і на наступний день передові газети публікують ціни, за якими укладалися контракти на кожний вид товару кожного місяця перспективного періоду. Тому кожний продавець і покупець, в якій би частині земної кулі він не знаходився, перш ніж укласти контракт на купівлю-продаж продукції, спочатку ознайомиться з цінами на найбільших біржах світу, які відіграють важливу роль у ціноутворенні.
Головними серед таких бірж є:
Чиказька торгова палата (Chicago Board of Trade, CBT, СВОТ), яка спеціалізується на ф'ючерсних і опціонних операціях із зерновими (пшениця, кукурудза, овес), олійними (соєва олія і соєвий шрот), дорогоцінними металами (золото і срібло), казначейськими білетами, облігаціями США, муніципальними облігаціями, індексами акцій і облігацій;
Чиказька торгова біржа (Chicago Mercantile Exchange, CME, Mere), однак на ній продається небагато товарів. Це угоди з великою рогатою худобою і пиломатеріалами. Основна кількість операцій припадає на казначейські папери США, валюту (австралійські та канадські долари, французькі і швейцарські франки, німецькі марки, фунти стерлінгів, японські ієни), євродолари, індекси акцій тощо;
Нью-Йоркська товарна біржа (New York Mercantile Exchange, NYMEX) є третьою за кількістю укладених угод. Угоди, що укладаються на цій біржі - паливна і сира нафта, пропан і бензин, а також платина, паладій, осмій і рутеній;
Товарна біржа в Нью-Йорку (Commodity Exchange) в останні роки дещо зменшила обсяги операцій. Укладаються угоди з міддю, алюмінієм, золотом, сріблом та індексами акцій;
Нью-Йоркська біржа кави, цукру і какао (Coffee, Sugar & Cocoa Exchange, NYCSCE), на якій проводяться торги відповідними товарами різних сортів;
На Нью-Йоркській біржі бавовни і цитрусових (New York Cotton & Citrus Exchange) укладаються контракти з бавовною, концентратом апельсинового соку, пропаном. Ведуться також операції з індексом долара, ЕКЮ, казначейськими білетами США;
Середньоамериканська товарна біржа (Mid America Commodity Exchange, COMEX) торгує зерновими (пшениця, кукурудза, овес тощо), олійними (соєвий шрот), великою рогатою худобою, дорогоцінними металами (золото, срібло, платина, паладій, осмій, рутеній, родій), казначейськими білетами США, валютою (канадські долари, швейцарські франки, німецькі марки, англійські фунти стерлінгів, японські ієни);
Лондонська міжнародна фінансова ф'ючерсна біржа (London International Financial Futures Exchange, LIFFE), що здійснює торгівлю фінансовими інструментами (державними цінними паперами, валютою, індексами акцій);
Лондонська біржа металів (London Metal Exchange, LME) веде біржові торги з алюмінієм, міддю, нікелем, оловом, свинцем і цинком. До 1988 р. здійснювалася також торгівля сріблом, але була ліквідована;
Лондонська ф'ючерсна і опціонна біржа (Futures & Option Exchange) здійснює торгівлю какао-бобами і цукром;
Лондонська міжнародна нафтова біржа (International Petroleum Exchange) здійснює операції з дизельним пальним, мазутом, північноморською нафтою - брент;
Балтійська товарна і фрахтова біржа в Лондоні (Baltic Exchange), на якій ведуться операції з сільськогосподарськими товарами (соєвим шротом) і здійснюються морські та повітряні перевезення;
Токійська товарна біржа, на якій укладаються угоди з цінними металами (золотом, сріблом, платиною тощо);
Сіднейська ф'ючерсна біржа (Sydney Futures Exchange) здійснює операції в дуже незначному обсязі з вовною і великою рогатою худобою, а інші операції припадають на банківські векселі, державні цінні папери й індекси акцій;
Паризька біржа МАТИФ - основна частина операцій припадає на державні облігації, а товарні угоди (цукор, картопля і какао-боби) мають незначний обсяг.
Однією з основних функцій товарних бірж є формування ринкових цін, які застосовуються у світогосподарській практиці як загальний індикатор цін.
Розвиток міжнародної біржової торгівлі сприяє концентрації попиту і пропозиції у визначених місцях. Це забезпечує можливість формування біржових цін на основі світового рівня попиту і пропозиції за широким асортиментом товарної продукції.
Для міжнародної торгівлі характерне розмаїття таких ринкових цін, яке грунтується на тому, що один і той же товар може бути реалізований за різними цінами, залежно від місця і часу продажу, а також від умов угоди та базису поставки, характеру ринку і джерел цінової інформації.
Узагальненим виразом такої ринкової ціни при укладенні міжнародних угод, є поняття світової ціни (word market price), під яким розуміють ціни угод на великі партії товарів, укладені в основних центрах світової торгівлі. Такі угоди укладаються на умовах платежу у вільно конвертованій валюті, а вибрані ринки регулюються загальним, а не спеціальним торговельно-політичним режимом.
Для кожного конкретного центру торгівлі характерна своя ціна, і вона є ринковою ціною (market price).
Якщо ринок дефіцитний, тобто попит на його товари перевищує пропозиції, то він вважається ринком продавця і диктується ціна продавця (seller's price).
При ціні продавця існує ситуація беквардейшн, коли пропозиція відстає від попиту, а ціни на реальний товар вищі котирувань з ф'ючерсних угод, то ціни на товар з короткостроковими термінами поставок вищі котирувань довгострокових позицій. Ринок з таким співвідношенням цін називають перевернутим.
Якщо пропозиція на ринку перевищує попит, то це ринок покупця і диктується ціна покупця (buyer's price).
При ціні покупця існує позиція форвардейшн, коли пропозиція товару повністю задовольняє попит, при якому котирування з ф'ючерсних угод перевищують ціни реального товару, а ціни на довгострокові поставки вищі ближніх. Такий стан типовий для ринку товарів з тривалим періодом їх зберігання (зернові, соєві боби, олія, шрот, бавовна, кава, цукор тощо).
Однак у процесі визначення реального рівня цін на обігових товарних ринках, у тому числі й на агропродукцію, виникають проблеми, які ускладнюють їх розрахунки. Перш за все, це наявність постійних цінових коливань, системи надбавок і знижок з урахуванням стану ринкової кон'юнктури, місця і часу торгової угоди тощо.
У кінцевому результаті це й обумовлює явище, коли ціни на ідентичну продукцію мають певні коливання за рівнем.
Інструментом кількісної оцінки змін динаміки та рівня світових цін є цінові показники, найважливішими з яких є:
* контрактні ціни на конкретному товарному ринку відображають рівень цін на продукцію певної якості за відповідних умов поставки та оплати;
* ціни пропозиції - це ціни офіційної пропозиції продавця, які відрізняються від контрактних цін на величину знижки, якої у ході переговорів досягає покупець.
Ціни біржових товарів активно реагують на зміни кон'юнктури ринку. Незначне погіршення або покращання загальногосподарської кон'юнктури відразу ж впливає на рівень біржових котирувань, оскільки ціни фактичних угод відображають їх реальний рівень на даний момент.
У світовій практиці на сировинних товарних ринках для позабіржових товарів широко застосовують як критерій рівня цін довідкові ціни, тобто ціни продавців. Так, при зниженні попиту довідкові ціни протягом певного періоду ще залишаються незмінними, а реагування на його зміну здійснюється шляхом збільшення або зменшення знижок.
Тому довідкові ціни є тільки відображенням тенденцій у розвитку цін. Дійсний рівень цін на даний момент можна оцінювати тільки з урахуванням тих знижок (або надбавок), які, як правило, надаються при укладенні угоди. При цьому розмір знижки при збільшенні попиту зменшується або взагалі ціна продажу перевищує довідкову.
При погіршенні кон'юнктури і спаду попиту знижки з довідкової ціни збільшуються. Тому більш об'єктивну уяву про рівень цін можуть дати не довідкові ціни, а реальні, тобто ціни фактичних угод.
Довідкові ціни регулярно публікуються, зокрема, у щорічнику ЮНКТАД - "Monthly Commodity Price Bulleten", Міжнародного валютного фонду - "International Finacial Statistics" та інших виданнях.
Залежно від кон'юнктури та взаємовідносин між покупцями і продавцями, між рівнем довідкових цін та цінами фактичних угод формуються ціни біржових котирувань. Однак, на відміну від біржових котирувань, встановлення рівня реальних цін позабіржових товарів має певні труднощі, оскільки ціни в більшості випадків відомі тільки продавцеві та покупцеві.
За існуючої практики визначення світов.ої ціни ми фактично фіксуємо ціни, які не достатньо точно відображають реальний їх рівень. Адже, як правило, ціни на певний вид товару визначають на основі кількох біржових котирувань, а саме: ціни реального товару (spot prices), термінових угод або ф'ючерсних цін (futures) на різних товарних біржах світу та при різних базисах поставок. Ціни, визначені таким способом, коливаються кількісно.
При такому підході до визначення рівня світової ціни на той чи інший продукт не можна назвати реально існуючий її рівень. Ми можемо тільки стверджувати, що за цими цінами реалізувалася продукція на певну дату, місяць, рік, тобто в минулому, але не реалізується в даний момент на світових товарних ринках.
Підхід, за якого у значенні світової ціни виступають біржові котирування, дає змогу об'єктивно аналізувати кон'юнктуру на світових ринках певних товарів на короткостроковий період та розраховувати їх прогнозні рівні на найближчу перспективу, Крім того, в основу аналізу повинні закладатися співставні, згідно з міжнародними методиками, натуральні та вартісні показники.
Виходячи з вищевикладеного, на значно тривалий термін часу та при вивченні проблем формування ринкових цін у міжнародній торгівлі найбільш об'єктивно світовий їх рівень відображає так званий показник питомої вартості товару, або питомі ціни, тобто відношення загальної вартості реалізованого (експорт) або купленого (імпорт) даного виду товару у всьому світі до його загальних фізичних обсягів.
Отже, питомі ціни є практично статистичною "звітною" угодою, яка відображає тенденції у формуванні рівня світової ціни, а не ціну на певну дату. Світові ціни, визначені як питомі ціни, є об'єктивним показником при дослідженні динаміки товарних ринків, руху цін у міжнародній торгівлі, оскільки є середньозваженими цінами по усіх ринках даного асортименту товару. Як правило, питомі ціни є об'єктивною базою для аналізу таких проблем, як співвідношення світових та внутрішніх цін в окремих країнах, формування цін під впливом інфляційних процесів тощо.
У світовій практиці, виходячи з особливостей формування категорії світових цін, застосовують співвідношення цін питомих та біржових котирувань на той чи інший продукт. Це дає змогу об'єктивно аналізувати такі проблеми, як значення біржової торгівлі у ціноутворенні на світовому ринку продукції, стабільність та нестабільність цін тощо.
Вплив біржових цін на процес ціноутворення в зовнішній торгівлі має різний ступінь, але на агропродукцію він найбільш суттєвий. Насамперед це стосується так званих "класичних" біржових продуктів, а саме: зернових, олійних та іншої сільськогосподарської сировини, яка реалізується через товарні біржі та аукціони.
Розглядаючи тенденції обох категорій світових цін - біржових котирувань та питомих цін, можна дійти висновку, що у значний проміжок часу їх рівні майже співпадали.
Відомо, що протягом 1994-1995 pp. значно змінився механізм функціонування світових товарних бірж, а це вплинуло на рівень цін агропродукції. Під впливом потоку інвестицій, власниками яких були банки, інвестиційні фонди, світові товарні біржі стали новою ланкою у процесі кругообігу коротко- і довгострокового вкладення капіталів.
Як свідчить аналіз функціонування світових товарних бірж, такі перетворення зумовили трансформування основної їх функції у класичному виразі "товар - гроші - товар" у "гроші - товар - гроші".
Ця ситуація значною мірою вплинула на рівні цін товарної продукції і тільки у 1 півріччі 1999 р. спекулятивна активність інвесторів мала тенденцію до зниження, що дало змогу привести в реальні межі різкі зростання і спади рівнів цін.
Впродовж 1999 р. у середньому, як правило за декаду, діапазон коливання цін, зокрема, на агропродукцію був у межах 2-3 %. Це свідчить про відсутність впливу на формування цін неціноутворюючих факторів, а їх рівень визначають реальний попит і пропозиція.

7.3. ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ ТОВАРНОЇ БІРЖІ ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛІВ
наверх
Організаційне начало торгово-посередницької діяльності товарних бірж благотворно впливає на розвиток ринкової економіки будь-якої держави.
Нині біржі сприймаються як складний функціонально-інформаційний центр, призначений для всебічної організації ринку.
Під товарною біржею розуміється організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Товарна біржа може мати філіали й інші відособлені підрозділи, що засновуються відповідно до законодавства.
В юридичному плані біржі в усіх країнах є офіційно зареєстрованими об'єднаннями, що створюються в різних правових формах. Скоріш за все використовується форма товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерного товариства.
Щодо спільного біржового майна всі члени біржі виступають як співвласники, але одночасно є власниками внесених внесків і прибутків, які отримують у формі дивідендів. Вони формують колектив - співтовариство або асоціацію скоріш за все фізичних (в західних країнах), але іноді і юридичних осіб, тобто окремих громадян і організацій, які одержують торговий прибуток у формі комісійних.
Біржі в більшості випадків організовані як корпорації, які керуються законодавством тієї країни, в якій функціонують.
У розвинених країнах товарні біржі діють як неприбуткові установи. Подібно добродійним і релігійним організаціям, біржі мають некомерційний статус і часто користуються податковими пільгами.
Сама біржа не здійснює торгових операцій від свого імені, за винятком таких, які необхідні для підтримки її функціонування. У США окремі біржі, особливо найбільші, для підняття свого престижу іноді вказують у річних звітах про обороти в мільярди доларів чисто символічний прибуток, наприклад 500-1000 дол. Біржам дозволяється також продавати і купувати на інших (в основному, на фондових) біржах цінні папери товарних бірж.
Звичайно, сучасний некомерційний статус головних бірж не є початковим. В епоху становлення біржової торгівлі їх комерційний характер не викликав сумніву і в розвинених країнах. Однак надалі розуміння ролі і функцій біржі зазнало змін.
Діяльність біржі як комерційної організації передбачає, що її учасники є інвесторами і чекають прибутків на вкладений капітал. Можливим способом збільшення прибутків інвесторів у такому випадку стає дорожчання біржової торгівлі для її клієнтів шляхом збільшення різного роду платежів, зборів і т. д. На певному етапі це починає гальмувати подальше збільшення операцій на біржі і тим самим обмежує можливості отримання прибутку членами біржі від їх торгової діяльності, тобто у вигляді комісійних з клієнтів. Як результат, члени біржі прийшли до висновку, що найраціональніше існування самої біржі як неприбуткового підприємства, основна мета якого - забезпечення торгової діяльності своїх членів, а прибуток від членства на біржі забезпечується активною роботою з клієнтами.
Не власне прибуток є метою діяльності товарних бірж, а надання можливості своїм членам отримувати цей прибуток за рахунок торгівлі або виконання наказів клієнтів - ось головна мета біржі. Членство на ній дає можливість отримувати прибутки, тому
індивідуальні особи й організації погоджуються платити за статус члена товарної біржі.
До основних і допоміжних функцій, що виконуються товарною біржею, належать: купівля-продаж реального товару, спекуляція, хеджування, котирування цін, встановлення стандартів на біржові товари, розробка типових контрактів, фіксування торгових звичаїв, здійснення арбітражних функцій, ведення розрахунків між членами біржі через ліквідаційні каси і розрахункові палати, інформаційна діяльність, надання різних послуг клієнтам.