Берлач А. І. та ін. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч посібник/А. І. Берлач, Н. А. Берлач, Ю. В. Ілларіонов. К.: Фенікс, 2000. 336 с. Бібліогр.: с. 332

Вид материала

Документы

Содержание 2.4. Особливості біржового процесу в україні 3.1. Створення бірж 3.2. Функції біржі

Подобный материал:

• Бюлетень, 424.68kb.
• Кафедра конституційного, адміністративного та фінансового права, 26.93kb.
• О. В. Бабкіна, д-р політ наук, проф. (Київ держ пед ун-т), 5224.64kb.
• О. В. Бабкіна, д-р політ наук, проф. (Київ держ пед ун-т), 5906.13kb.
• Колесніченко Л. А., Борисенко Л. Л. К 60 Основи психології та педагогіки: Навч метод, 2617.69kb.
• Ю.І. Палеха Менеджмент, 2935.54kb.
• Список використаних джерел бунятян К. П. Давнє населення України: Навч посібник. К.,, 13.36kb.
• Інформація про вжиті заходи щодо забезпечення взаємодії Мінекономрозвитку з правоохоронними, 56.94kb.
• Нові надходження до Наукової бібліотеки у 1-му кв. 2010, 1374.59kb.
• Виконавці, 436.92kb.

2.4. ОСОБЛИВОСТІ БІРЖОВОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ
наверх
Біржовий процес в нашій країні має ряд особливостей, які зумовлюються загальними економічними та історичними умовами.
Передусім зазначимо, що наші біржі важко назвати біржами "в класичному" розумінні подібного інституту як невід'ємної частини розвиненої ринкової економіки. Точніше, це не біржі, а торгові будинки або ж великі регіональні брокерські контори. Дійсно, якщо західні біржі за своїм статусом і суттю є некомерційними організаціями, то акціонери наших бірж сподіваються передусім на прибуток від біржової діяльності. Більше того, були прецеденти, коли біржа сама займалася брокерською діяльністю, створюючи так звані "нульові" брокерські контори. Ми вже не говоримо про те, що практично всі біржі без виключення займаються підприємницькою діяльністю, що в наших умовах є не бідою, а необхідною мірою існування і виживання бірж.
Однак слід зазначити, що біржа як економічний інститут суттєво відрізняється від звичайних "госпрозрахункових" структур. З суспільно-правового інституту, підлеглого урядовому управлінню, регламентації і контролю, біржі перетворилися по суті в приватні торгові асоціації, що керуються нарівні з офіційним законодавством власними правилами самоврядування. На приватний характер бірж вказує не тільки те, що торговельна діяльність регламентується в основному внутрішнім статутом біржі, а й те, що біржовий комітет звітує тільки перед загальними зборами членів біржі.
Без всякого сумніву, сьогодні, коли біржове законодавство, досягло певного рівня та існує спеціалізація бірж з товарних груп і регіонів, дрібні регіональні біржі припинять своє існування, перетворившись в ті чи інші комерційні структури, і передусім в торгові доми, дилерські й інвестиційні компанії. І цей процес вже набув розмаху.
Наші біржі не є "класичними біржами" також з тим набором товарів, які виставляються на торги. В усьому світі класичними є 60-70 найменувань товарів і продуктів, а на найбільших наших біржах в день торгів виставляються до тисячі найменувань товарів. Дуже незначну їх частину можна назвати "біржовим" товаром. І передусім це відбувається через відсутність сертифікації і біржових стандартів. Тому переважна більшість товарів, що реалізовуються на наших біржах, не завжди стають предметом біржової угоди на класичних біржах. Скажімо, ті ж метал, цемент, ліс, які продаються на наших біржах, не завжди знаходять попит на світовому ринку, оскільки вони не відповідають повною мірою загальноприйнятим світовим стандартам якості, не готуються для транспортування на далекі відстані за своєю формою і габаритами, не мають відповідної упаковки і типорозмірів.
Інша особливість розвитку біржового процесу в нашій країні -пов'язана із спрямованістю біржової діяльності. Якщо в країнах з розвиненою ринковою економікою головне місце посідають за обсягами біржового обороту фондові біржі, то у нас - явна перевага на стороні товарних бірж. Ця обставина пов'язана з розвалом колишньої системи матеріально-технічного постачання та із загальною нерозвиненістю ринку цінних паперів. Нині в нашій країні досить кволо функціонує вторинний ринок цінних паперів.
Більшість вітчизняних бірж є універсальними ринковими структурами, що подають на торги найрізноманітніші товари і послуги. На багатьох біржах створені фондові відділи для здійснення операцій з цінними паперами.
Універсалізація біржової діяльності виявляється і в утворенні різних видів бірж. Формуються біржі, на яких йде торгівля продуктами інтелектуальної праці та різного роду послугами, в т. ч. інформаційними.
Суттєвою особливістю біржових інститутів нашої країни є специфіка біржових угод. Ця специфіка виявляється в наступному.
По-перше, хоча в більшості правил біржової торгівлі, прийнятих біржами, даються всі види угод, основним їх типом є угоди на реальний товар з негайною поставкою і сплатою. У той же час форвардний і ф'ючерсний ринки, які є переважаючими в світовій біржовій практиці, тільки починають розвиватися. Однак якщо для становлення договірної торгівлі зараз потрібно в основному впевненість у завтрашньому дні, то для створення ф'ючерсного ринку необхідні більш глибокі якісні зміни, зокрема стандартизація біржових контрактів, формування надійного механізму, що гарантує виконання операцій, розвиток сфери оптової торгівлі.
По-друге, внаслідок нестабільності товарних зв'язків для наших бірж характерне широке поширення так званих угод з умовами, що є насправді звичайними бартерними угодами. У деяких містах передбачалося навіть створення спеціалізованих бартерних бірж (як, наприклад, у Донецьку), але ці проекти виявилися практично нездійсненними. Бартерні угоди характерні передусім для невеликих регіональних брокерських контор на великих біржах.
По-третє, сама біржова торгівля організована за принципами не біржі як такої, а швидше аукціону. Не випадково в правилах багатьох бірж присутній регламент проведення біржового аукціону. Частіше за все торгівля в залі біржі більше схожа на аукціон, ніж на біржове котирування.
Якщо говорити про перспективи розвитку біржового процесу в країні, то можна виділити такі позиції:
- скорочення загальної кількості бірж за рахунок перетворення ряду регіональних бірж в торгові доми і великі брокерські компанії;
- зростання економічної та інформаційної потужностей великих спеціалізованих бірж;
- стандартизація і типізація правил біржової торгівлі, біржових контрактів і брокерської документації;
- зростання кількості фондових бірж (фондових відділів товарних бірж), а також валютних бірж (валютних відділів фондових бірж);
- стабілізація цін на акції найбільших бірж і цін на брокерські місця;
- зростання кількості форвардних і ф'ючерсних операцій;
- поступова відмова від бартерних угод і аукціонних принципів торгів;
- створення при найбільших біржах фінансово-кредитних інститутів, страхування біржових угод, тісна співпраця банків і бірж;
- перетворення біржових структур у некомерційні організації;
- формування єдиного інформаційного простору біржової діяльності на всій території країни;
- прийняття і деталізація біржового законодавства.
Питання для самоконтролю:
1. Що розуміється під біржовим законодавством?
2. Які існують основні принципи державного контролю за біржовою діяльністю?
3. Які функції виконує регулювання біржової діяльності?
4. Ким здійснюється державне регулювання і контроль за діяльністю бірж в Україні?
5. Яка система регулювання біржової діяльності в інших державах?
6. Як відбувається процес ліцензування?
7. В чому суть державного регулювання біржової діяльності через оподаткування і саморегулювання?

Розділ З ОРГАНІЗАЦІЯ БІРЖОВИХ ІНСТИТУТІВ
3.1. Створення бірж
3.2. Функції біржі
3.3. Види бірж

3.1. СТВОРЕННЯ БІРЖ
наверх
Створення біржі, тривала та складна справа, яка вимагає значних коштів та зусиль. Як правило, все розпочинається з формування ініціативної групи, члени якої в подальшому стають засновниками і входять до складу керівництва біржі. Вони визначають різновид та статус майбутньої біржі і розробляють концепцію її діяльності.
Принципове значення при створенні бірж має питання визначення кількості і складу її засновників. Як вже зазначалося, біржа може мати різний правовий статус: бути приватним підприємством, закритим або відкритим акціонерним товариством, змішаним товариством і навіть державним підприємством.
Біржі можуть засновуватися як юридичними, так і фізичними особами. Чим більше засновників і чим краще їх фінансово-матеріальне становище, тим більшу підтримку вони можуть надати біржі, хоча дуже велика кількість засновників ускладнює управління біржею. Однак у кожному варіанті формування біржі є свої переваги та недоліки.
Після того як визначено склад засновників, вони укладають між собою засновницький договір, де чітко визначають свої права і обов'язки, сферу і напрям діяльності, участь у фінансуванні витрат на створення біржі, способи і форми внесення членських внесків і взаємну відповідальність.
Велике значення має підготовка засновницьких документів, визначення статутного фонду біржі, проведення підписки на акції і продаж брокерських місць. В Україні мінімальний статутний фонд фондової біржі становить п'ятсот тисяч гривень. Конкретна ж його величина залежить від розмірів і завдань біржі, її обороту, кількості учасників і т.д. Деякі біржі визначають статутний фонд на рівні мінімального розміру, інші - в десятки сотень тисяч гривень. Значну роль в організації біржі відіграє визначення номінальної вартості акцій і проведення підписки на них. Біржа має право випускати акції різних категорій і номінальної вартості. Це дає великі можливості для вибору найкращого варіанту підписки. Але як свідчить практика, частіше всього випускають два види акцій - прості і привілейовані, однієї номінальної вартості. Як правило, номінальна вартість акцій на різних біржах знаходиться в межах від 50 до 300 грн., і власники кожної з них наділяються однаковими правами: участь в управлінні, брокерстві й отриманні дивіденду.
При створенні біржі можна випустити невелику кількість акцій, необхідну лише для формування її мінімального статутного фонду і нормальної організації діяльності. Основні ж кошти вона може отримати від аукціонного продажу брокерських місць.
Багато які біржі передбачають обмеження щодо придбання пакету акцій. Деякі з них дають можливість акціонерам купувати акції на суму не більше 20% статутного фонду, інші - не більше 30%.
Різними бувають форма і терміни сплати цих акцій, їх сплата може здійснюватися грошовими коштами у будь-якій валюті, основними фондами, цінними паперами, наданням прав користування землею, будівлями, устаткуванням, інтелектуальною власністю тощо.
Частіше всього засновники новостворених бірж вимагають сплати половини номіналу придбаних акцій у терміни підписки, а іншої їх частини - протягом року. Деякі біржі встановлюють більш жорсткі терміни: сплату половини вартості акцій протягом 2-х тижнів або місяця після підписки на них.
Правове положення товарних бірж визначається Законом України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 p., фондових бірж - Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 p., валютної біржі - Постановою Правління Національного банку України "Про Українську міжбанківську валютну біржу" № 50 від 8 липня 1993 р.
В економічному розумінні біржа - це ринок, якому властиві особливі, тільки йому притаманні ознаки. Так, на товарній біржі відбуваються торги замінимими товарами, що визначаються, як правило, родовими ознаками (мірою, кількістю, вагою); торги ці носять оптовий характер, при цьому зразки товарів відсутні, їх заміняє загальна характеристика товарів; біржові угоди укладаються з дотриманням спеціальних умов, які визначаються Правилами біржової торгівлі. Фондові біржі також підпорядковані певним правилам, які спрямовують на формування біржового курсу цінних паперів, надання різних послуг, пов'язаних з реалізацією цінних паперів.
Біржі є юридичними особами, вони беруть участь у торгах від свого імені, несуть самостійну майнову відповідальність, не відповідають за борги інших організацій і держави, які в свою чергу не відповідають за борги бірж. Вони діють на засадах самоврядування, самоокупності, мають самостійний баланс, розрахунковий, валютний й інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням.
Отже, основними ознаками біржових інститутів як особливої форми оптового ринку є:
* здійснення торгівлі товарами, які заміняються за стандартами і зразками, що дає можливість в момент купівлі-продажу реалізовувати не сам товар, а контракт на його поставку;
* регулярність торгів і ведення їх на основі чітко встановлених правил;
* формування цін на основі співвідношення попиту і пропозиції, що вільно формуються;
* свобода для продавців і покупців у виборі контрагента по угоді;
* стандартизація контрактів, розмірів мінімальних партій, лотів, обсягів поставок.
Товарні біржі не мають права займатися комерційними посередницькими операціями, вони не можуть здійснювати фактичні дії по "прив'язці" продавців товарів до їх можливих покупців. Вони також не повинні одержувати прибуток від своєї діяльності, їх майно формується за рахунок пайових, вступних і періодичних внесків членів біржі, надходжень від здійснюваних на біржі операцій, від надання їх підрозділами послуг, а також штрафів, що стягуються за порушення Правил біржової торгівлі. Майно, що відображається на самостійному балансі біржі, належить їй на праві власності. Оскільки біржа створюється у певній організаційно-правовій формі: або у формі акціонерного товариства (фондова біржа - обов'язково ст. 33 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"), а товарна - у формі акціонерного товариства, або у формі товариства з обмеженою відповідальністю, при цьому вона є суб'єктом колективної власності (ст. 20 Закону України "Про власність").
Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання юридичних і фізичних осіб (громадян), якщо їм не заборонено виступати засновниками (членами) біржі. Не можуть бути засновниками (членами) біржі органи державної влади (наприклад, державні адміністрації), державного управління (виконкоми, міністерства, відомства), а також державні бюджетні установи (організації). Слід вважати, що ці організації не можуть бути засновниками фондових бірж, оскільки вони не підпадають під поняття торговців цінними паперами, які для створення фондової біржі повинні мати спеціальний дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінними паперами.
Створення як товарної, так і фондової бірж повинно здійснюватися шляхом укладання їх засновниками угоди. Цей засновницький договір за своєю юридичною природою є договором про спільну діяльність. Він повинен містити відомості (нарівні зі статутом), передбачені ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", а також іншими статтями цього Закону, в т. ч. про порядок і принцип створення біржі, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних і періодичних внесків. На відміну від інших цивільно-правових договорів, в яких завжди беруть участь дві сторони, договір про спільну діяльність - багатосторонній. Закон не обмежує кількість учасників договору. Спільна діяльність учасників завжди направлена на досягнення загальної мети, яка при виконанні цим договором засновницьких функцій до господарських віднесена бути не може.
Господарська мета - це досягнення конкретного результату -створення нового продукту, надання виробничих послуг, що видозмінює якість товару, виконання робіт. Засновницький договір спрямований на створення організації - юридичної особи, однак ця діяльність не є господарською.
Засновницьким документом біржі є її статут. Статут товарної біржі затверджується її засновниками, статут фондової біржі - її вищим органом (зборами акціонерів). Біржі є громадськими приватноправовими організаціями, їх статути містять переважно норми адміністративного (організаційного) порядку. Однак правила біржової торгівлі, які розробляються і затверджуються самою біржею, містять у більшій своїй частині приватно-правові норми. Обов'язковість останніх для учасників біржового обороту базується лише на вільному підпорядкуванні ним з боку цих учасників, які одержують свій вираз або в акті прийняття їх в члени біржі, або в допущенні їх як постійних або разових відвідувачів. Виникають біржі в дозвільному (реєстраційному) порядку.
Державна реєстрація товарних бірж здійснюється в порядку, передбаченому для підприємств (розділ II Закону України "Про підприємства в Україні").
Державна реєстрація фондових бірж здійснюється Кабінетом міністрів України.
Біржові операції на товарній біржі можуть здійснюватися шляхом укладання договорів купівлі-продажу, поставки або міни. При укладенні цих угод біржа виступає ніби як посередник, тобто вона зводить сторони, сприяє укладанню між ними угод, а також здійснює її оформлення. Ніяких прав і обов'язків безпосередньо з таких угод біржа не набуває і не несе відповідальності за їх невиконання (неналежне виконання). Цим біржа відрізняється від комісіонера, а біржові угоди, що укладаються - від договору комісії. Комісіонер укладає угоди (головним чином купівлі-продажу) від свого імені і за кошти комітента. Відповідно до угоди, що укладається ним, комісіонер набуває певних прав і обов'язків. Всі посередницькі дії біржа здійснює через своїх посадових осіб - брокерів. Виступаючи як посередник, брокер сприяє укладенню угод. Ніяких правових наслідків вони для нього не породжують. Брокери лише представляють членів біржі і в цій своїй якості підшукують вигідні для них контракти і представляють їх до реєстрації на біржі. Забезпечуючи інтереси членів біржі, яких вони представляють, брокери повинні пересвідчитися в наявності і якості товару, що пропонується до реалізації, в платоспроможності покупця (якщо вони представляють інтереси продавця), пропонувати альтернативні умови угод тощо, їм заборонено розголошувати комерційні таємниці угод, в яких вони беруть участь, вони не мають права одночасно обслуговувати клієнтів, інтереси яких не співпадають, або суперечать один одному.
Кількість брокерів на біржі визначається біржовим комітетом або радою біржі. В основі такого визначення знаходиться, як правило, показник від загального товарообороту біржі. Зі складу брокерів обирається гоф-брокер (головний брокер), який затверджується біржовим комітетом (радою біржі). Він представляє інтереси брокерів у біржовому комітеті (раді). Разом з тим йому надається право здійснювати біржові угоди на загальних підставах. Він має право ставити перед котирувальною комісією біржі питання щодо котирування угод, з визначення вищих, нижчих і середніх цін по групах товарів, попиту і пропозиції на товари. Він також може очолювати котирувальну комісію біржі, отримуючи за це відповідну винагороду.
Для здійснення біржових операцій брокер укладає з клієнтом, представником якого він виступає, договір доручення. У цьому договорі доручення з посиланням на укладений раніше договір про надання брокерських послуг, клієнт доручає брокеру укласти угоду щодо купівлі, продажу, міни, поставки певного товару, в певній кількості, певної якості. У договорі обумовлюються строки поставки, санкції за можливі порушення контрагентом своїх обов'язків у вигляді неустойки, штрафу, пені, відшкодування збитків.

3.2. ФУНКЦІЇ БІРЖІ
наверх
Біржі і брокерські контори, як правило, здійснюють широке коло діяльності. Передусім вони надають різноманітні посередницькі послуги щодо укладання торгових угод, організації і проведення оптової торгівлі. Вони займаються видавничою діяльністю, зокрема, випускають біржові бюлетені, довідники, нормативну документацію, а також збирають і вивчають інформацію про стан ринку різних товарів, цін, перспективи щодо змін попиту і пропозиції на товари. Біржі можуть надавати і широке коло консультаційних послуг.
Але діяльність бірж і брокерських контор тільки цим не обмежується. Вони займаються різноманітними видами діяльності у сфері виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, створюють спільні підприємства, укладають страхові, кредитно-фінансові та комерційні угоди. Біржі та брокерські контори, як правило, багатопрофільні організації.
Біржа володіє досить широкими правами. Вона має право визначати в рамках законодавства порядок і правила діяльності на ній, а їх порушення здатне викликати серйозні наслідки. Біржі також визначають перелік товарів, що реалізовуються на них, розробляють власні біржові стандарти, типові біржові контракти, приймають рішення з біржових спорів, припиняють на певний час торгівлю, встановлюють плату за свої послуги, накладають санкції за порушення статуту і правил торгівлі. Крім цього, кожна біржа має право вирішувати ці та багато інших питань на власний розсуд. Це свідчить, що на різних біржах правила і вимоги неоднакові.
Функції бірж залежать від умов, у яких вони формуються і діють. Зокрема виділяють:
Класичні (основні і допоміжні), які властиві для бірж ринкової економіки і перехідні - для бірж періоду становлення ринкових відносин.
Аналіз та співставлення класичних і перехідних функцій дає змогу передбачити еволюцію біржової діяльності в Україні.
У ринковій економіці, як уже зазначалося, біржа є елементом ринкової інфраструктури. Являючи собою ринковий механізм, вона виконує стабілізуючу функцію в економіці через забезпечення ліквідності та оптимального розподілу сировинних ресурсів, стабілізацію цін і витрат.
Біржова структура в ринкових умовах передбачає:
* уніфікацію контрактів, що обумовлює біржову спекуляцію, специфічний біржовий оборот;
* уніфікацію товару, його стандартизацію, що є основою уніфікації контрактів тощо.
Сукупність усіх складових біржової структури забезпечує підтримку безперервного потоку уніфікованого біржового товару, а не купівлю-продаж окремих партій, до того ж забезпечує здійснення публічного котирування цін,
Класичні функції бірж.
Основні:
* концентрація попиту і пропозиції в одному місці, шляхом залучення до біржових угод максимальної кількості учасників, що сприяє збалансованості біржових товарів, формує реальний інформаційний простір, який регулює оптимальні обсяґи як виробництва, так і споживання. Одним із важливих моментів у цьому зв'язку є формування мережі регіональних бірж;
* формування ринкових цін на основі співвідношення попиту і пропозиції, оскільки біржа як "лабораторія цін" характеризує поточне співвідношення попиту і пропозиції, умови поставки, сплату та інші складові, що формують ефективність біржової торгівлі;
* регулювання оптового товарообігу, оскільки, спираючись на ринкові закони, існує можливість його упорядкування, найбільш ефективними шляхами здійснювати просування товарів від виробника до споживача при мінімізації пов'язаних з цим витрат;
* прискорення товарообігу з урахуванням світового розподілу праці;
* кваліфіковане посередництво між покупцем і продавцем завдяки участі на біржах досвідчених посередників, які володіють інформацією про біржову кон'юнктуру, що обумовлює прискорення товарних та грошових потоків у виробництво продукції певних обсягів тощо;
* зближення продавців і покупців у просторі і часі виявляється в активному просуванні біржової торгівлі на регіональні товарні ринки та взаємоузгодженні поточних і перспективних інтересів продавців та покупців через механізм форвардних і ф'ючерсних угод;
* боротьба з монополізмом на товарному ринку виявляється через залучення до біржової торгівлі широкого кола продавців і покупців, що сприяє створенню умов для активізації різноманітних форм конкуренції;
* досягнення мінімізації комерційного і фінансового ризику, оскільки біржа через хеджування та опціони відпрацьовує свій власний механізм страхування цінового ризику;
* інформаційне забезпечення учасників товарних ринків передбачає надання максимальної за обсягами інформації для учасників біржового та позабіржового ринку про стан попиту, пропозиції, ціни, конкуренції на товари.
Допоміжні:
* стандартизація біржового товару, для спрощення процесу торгів;
* арбітраж між учасниками біржових угод, який забезпечує захист майнових прав та законних інтересів учасників;
* розрахункові операції через створення на біржах Розрахункових палат, які здійснюють розрахунки за укладеними угодами, стягнення грошових застав, проведення клірингових операцій;
* різноманітні послуги інформаційного та консалтингового характеру, які пов'язані з укладенням угод і прискорюють процес їх формування;
* формування прибутку державного і місцевого бюджетів за рахунок сплати податків, мита та інших обов'язкових платежів, що формують доходи відповідних бюджетів.
Особливості функцій бірж в умовах формування ринкових відносин зумовлені тим, що вони ще не стали частиною єдиного ринку, є відокремленим, відособленим ринком, де формується рівень цін на основі обмеженого обсягу попиту і пропозиції.
Цей ринок навіть на біржах з великими обсягами товарообігу порівняно незначний за своїми параметрами і не являє собою безперервний товаропотік. За таких умов ціни, як правило, формуються на випадковість.
Функції бірж в період становлення ринкових відносин:
* формування біржової ціни як індикатора внутрішніх цін тих товарів, якими торгують в значних обсягах і відносно періодично;
* налагодження процесу товарообігу;
* формування нової системи господарських зв'язків;
* створення структури виробничих відносин, що породжують конкуренцію між товаровиробниками;
* розподіл запасів у просторі сприяє контролю товаровиробників таким чином, що продукція не з'являється на ринку до виявлення регіону з найвищою ціною та максимальною потребою у ньому;
* розподіл запасів у часі передбачає поступовий вихід товарних запасів на ринок, виходячи з економічних умов товаровиробника;
* стандартизація товарів, якими торгують, є стандартним обгрунтуванням якості біржового товару і дозволяє без додаткового їх опису представляти для укладання угод.
Враховуючи наявність різних економічних систем у світовій економіці слід зупинитися на загальних функціях біржових інститутів світового ринку.
1. Організація біржових зборів для проведення відкритих публічних торгів, а саме;
* організація біржових торгів;
* розробка правил біржової торгівлі;
* матеріально-технічне забезпечення торгів;
* кваліфікований апарат біржі.
Для організації торгівлі біржа передусім повинна мати у своєму розпорядженні добре обладнане "ринкове місце" (біржовий зал), яке могло б вміщати велику кількість продавців і покупців, які здійснюють відкриті біржові торги. Використання сучасних електронних засобів зв'язку не вимагає фізичної присутності осіб, які торгують в одному місці, а дозволяє вести торгівлю через електронні комп'ютерні термінали. Але і в цьому випадку біржа повинна забезпечити високоефективну систему електронної торгівлі.
Організація торгівлі вимагає від біржі розробки і суворого дотримання правил торгівлі, тобто норм і правил поведінки учасників торгів у залі.
Матеріально-технічне забезпечення торгів передбачає обладнання біржового залу, робочих місць учасників торгів, комп'ютерне забезпечення всіх процесів на біржі тощо.
Для ведення біржових торгів біржа повинна мати у своєму розпорядженні висококваліфікований штат співробітників.
2. Розробка біржових контрактів, які включають:
* стандартизацію вимог до якісних характеристик біржових товарів;
* стандартизацію розмірів партій товарів;
* розробка єдиних вимог до розрахунків за біржовими угодами.
Біржа встановлює жорсткі вимоги до тих товарів, які допускаються до біржових торгів. На основі цих вимог розробляються біржові стандарти, які враховуються виробниками і споживачами на товарних біржах, а також емітентами й інвесторами на фондових біржах.
Прискоренню оформлення укладених угод сприяють типові біржові контракти, які розробляються біржами.
3. Розв'язання спорів із біржових угод
Під час біржових торгів, у силу різних причин (помилка, спроба обману, нечітка робота обслуговуючого персоналу тощо) можливі випадки виникнення спірних ситуацій між учасниками біржової торгівлі, які за своїм характером можуть бути вирішені безпосередньо тільки на біржі і її відповідним нейтральним органом. Як правило, це третейський суд або арбітраж.
4. Виявлення і регулювання біржових цін
Біржа бере участь у формуванні і регулюванні цін на всі види біржових товарів. Концентрація попиту і пропозиції на біржі, укладання великої кількості угод виключають вплив неринкових факторів на ціну), роблять її максимально наближеною до реального попиту і пропозиції. Біржова ціна встановлюється в процесі її котирування, що розглядається як найбільш важлива функція біржі. При цьому під котируванням розуміють фіксування цін на біржі протягом кожного дня її роботи; реєстрацію курсу валюти або цінних паперів; ціну біржових товарів. Котирування цін - це реєстрація біржових цін згідно біржових правил з їх наступною публікацією.
Публікація цін на біржові товари служить орієнтиром для продавців і покупців, допомагає їм виробити свою стратегію поведінки на чергових біржових торгах.
5. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін
Для цього на біржі використовуються спеціальні види угод і механізми їх укладання. Виконуючи завдання страхування учасників біржового торгу, біржа не стільки організує торгівлю, скільки її обслуговує. Біржа створює умови для того, щоб покупці і продавці реального товару за своїм бажанням могли одночасно брати участь у відповідних біржових торгах як клієнти або учасники. Це підвищує довіру до біржі, залучає до неї ринкових спекулянтів, збільшуючи кількість осіб, які торгують як безпосередньо, так і через посередників.
6. Гарантування виконання угод досягається завдяки біржовим системам клірингу і розрахунків
Для цього біржа використовує систему безготівкових розрахунків шляхом заліку взаємних вимог і зобов'язань учасників торгів, а також організує їх виконання.