Закон україни про ринковий нагляд І прикордонний контроль продукції при її ввезенні на митну територію України
| Вид материала | Закон |
- Інструкція про порядок справляння акцизного податку при ввезенні товарів на митну територію, 149.38kb.
- Законукра ї н и про державний ринковий нагляд І контроль нехарчової продукції, 897.67kb.
- Законом України «Про прикордонний контроль», 6.38kb.
- Про затвердження Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію України, 520.53kb.
- Закон україни, 212.92kb.
- Закон україни, 349.66kb.
- Про затвердження Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення, 127.12kb.
- Закон України від 13 вересня 2001 р. N 2681-iii, 218.18kb.
- Верховною Радою України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, 583.21kb.
- Кабінетом Міністрів України, та документи про оцінку його вартості. Державна реєстрація, 28.35kb.
Стаття 26. Особливості проведення перевірок характеристик продукції на ярмарках, виставках, показах та в інших місцях демонстрування продукції
1. У разі, якщо законами чи іншими нормативно-правовими актами (в тому числі технічними регламентами), що адаптовані до відповідних актів законодавства Європейського Союзу, в яких містяться вимоги щодо продукції та її надання на ринку, надається можливість представлення на ярмарках, виставках, показах або в інших місцях продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, за умови додержання вимог, встановлених такими нормативно-правовими актами, органи ринкового нагляду можуть перевіряти додержання цих вимог щодо представлення такої продукції.
2. За наявності обґрунтованих сумнівів стосовно відповідності встановленим вимогам продукції, що демонструється без додержання вимог щодо представлення продукції, визначених в частині першій цієї статті, орган ринкового нагляду проводить перевірку характеристик такої продукції за місцем її представлення у порядку, встановленому цим Законом.
3. У разі, якщо за результатами перевірки характеристик продукції, проведеної у випадку, визначеному в частині другій цієї статті, встановлено невідповідність такої продукції встановленим вимогам, посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, видає відповідному суб’єкту господарювання припис про негайне усунення порушень вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, визначених в частині першій цієї статті.
4. Протягом строку проведення відповідного ярмарку, виставки чи показу посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, може провести перевірку виконання суб’єктом господарювання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. У разі, якщо цей припис не був виконаний суб’єктом господарювання, орган ринкового нагляду приймає рішення про негайне припинення представлення продукції на відповідному ярмарку, виставці, показі чи в іншому місці демонстрування. Протягом строку проведення відповідного ярмарку, виставки чи показу посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, може провести перевірку виконання суб’єктом господарювання вимог цього рішення.
5. Посадова особа, яка здійснює ринкового нагляд, вручає копії припису та рішення, визначених в частинах третій та четвертій цієї статті, особі, що організовує проведення ярмарку, виставки чи показу.
Стаття 27. Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи та випробувань
1. Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи та випробувань здійснюються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі вмотивованого рішення керівника органу ринкового нагляду або його заступника.
2. Експертиза та/або випробування зразків продукції проводяться у випробувальних лабораторіях чи інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт національним органом з акредитації, на підставі договорів, укладених з органами ринкового нагляду.
3. Не допускається проведення експертизи або випробувань зразків продукції у випробувальних лабораторіях чи інших установах, які брали участь в оцінці відповідності цієї продукції або перебувають у власності виробників чи розповсюджувачів такої продукції.
4. Керівник органу ринкового нагляду чи його заступник призначає проведення експертизи та/або випробувань зразків продукції у випробувальних лабораторіях, акредитованих в інших державах, з якими укладені міжнародні договори про взаємне визнання акредитації органів з оцінки відповідності, у таких випадках:
1) в Україні відсутні випробувальні лабораторії чи інші установи, що акредитовані на право проведення експертизи та/або випробувань зразків відповідної продукції;
2) існуючі в Україні випробувальні лабораторії чи інші установи, що акредитовані на право проведення експертизи та/або випробувань зразків відповідної продукції, брали участь в оцінці відповідності цієї продукції або перебувають у власності виробників чи розповсюджувачів такої продукції.
5. За рішенням органу ринкового нагляду надання на ринку продукції, зразки якої відібрано для проведення експертизи та/або випробувань, тимчасово забороняється на строк, необхідний для проведення експертизи та/або випробувань. Зазначене рішення діє до прийняття органом ринкового нагляду за результатами перевірки характеристик продукції рішення про його скасування або рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
6. Строк проведення експертизи та/або випробувань зразків продукції не може перевищувати чотирнадцяти робочих днів з дня прийняття рішення про їх проведення. Цей строк може бути більшим, якщо методикою проведення експертизи або випробувань зразків продукції передбачений більш тривалий час для їх проведення, або у разі призначення відповідно до частини четвертої цієї статті проведення експертизи та/або випробувань у випробувальних лабораторіях, акредитованих в інших державах.
7. Оплата вартості відібраних зразків продукції здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. У разі, якщо за результатами експертизи чи випробувань зразків продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, відповідний суб’єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
8. Порядок розпорядження зразками продукції, використаними під час експертизи чи випробувань, визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 28. Обмежувальні (корегувальні) заходи щодо продукції, яка становить серйозний ризик
1. У разі, якщо встановлено, що продукція становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.
2. Рішення про те, чи становить продукція серйозний ризик, повинно ґрунтуватися на належній оцінці ризику, яка враховує характер небезпеки та ймовірність її виникнення.
3. Продукція не може вважатися такою, що становить серйозний ризик, якщо існують можливості для досягнення вищого рівня безпечності продукції або пропонується інша продукція, яка становить менший ступінь ризику.
4. Орган ринкового нагляду повідомляє про продукцію, яка становить серйозний ризик, та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо такої продукції, органам з оцінки відповідності, що виконували процедури оцінки відповідності стосовно цієї продукції.
5. Технічним регламентом на певний вид продукції, що адаптований до відповідного акта законодавства Європейського Союзу, можуть бути встановлені інші особливості вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.
Стаття 29. Обмежувальні (корегувальні) заходи щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам
1. У разі, якщо встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтями 28 та 30 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вжити протягом обґрунтованого строку, співмірного з характером ризику, всіх належних обмежувальних (корегувальних) заходів для приведення такої продукції у відповідність цим встановленим вимогам, чи для вилучення такої продукції з обігу та/або її відкликання.
2. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених в частині першій цієї статті, стосовно всіх одиниць продукції, які не відповідають встановленим вимогам та надані чи надаються ним на ринку.
3. У разі, якщо виявлено, що стосовно продукції не були виконані процедури оцінки відповідності, передбачені технічним регламентом на цей вид продукції, орган ринкового нагляду вимагає від відповідного суб’єкта господарювання виконати встановлені процедури оцінки відповідності.
4. Орган ринкового нагляду повідомляє про невідповідність продукції встановленим вимогам та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо такої продукції, органам з оцінки відповідності, що виконували процедури оцінки відповідності стосовно цієї продукції.
5. Технічним регламентом на певний вид продукції, що адаптований до відповідного акта законодавства Європейського Союзу, можуть бути встановлені інші особливості вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.
Стаття 30. Обмежувальні (корегувальні) заходи щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам стосовно застосування та нанесення Національного знака відповідності, складення декларації про відповідність і технічної документації
1. Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб’єкта господарювання усунути невідповідність продукції встановленим вимогам у разі, якщо встановлено:
1) неналежне застосування Національного знака відповідності;
2) відсутність на продукції Національного знака відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачене технічним регламентом на відповідний вид продукції;
3) нескладення декларації про відповідність, якщо її складення передбачене технічним регламентом на відповідний вид продукції;
4) невідповідність складеної декларації про відповідність встановленим вимогам;
5) ненадання органу ринкового нагляду або неповнота технічної документації на відповідну продукцію.
2. У разі, якщо виявлено, що стосовно продукції не були виконані процедури оцінки відповідності, передбачені технічним регламентом на цей вид продукції, орган ринкового нагляду вимагає від відповідного суб’єкта господарювання виконати встановлені процедури оцінки відповідності.
3. У разі, коли за результатами аналізу повідомлення відповідного суб’єкта господарювання про виконання вимог рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб’єктом господарювання вимог цього рішення (повторної перевірки), проведеними відповідно до статті 36 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам, визначена в частині першій цієї статті, залишається надалі, орган ринкового нагляду вживає всіх належних обмежувальних (корегувальних) заходів для обмеження чи заборони надання такої продукції на ринку чи забезпечує вилучення такої продукції з обігу та/або її відкликання.
4. Технічним регламентом на певний вид продукції, що адаптований до відповідного акта законодавства Європейського Союзу, можуть бути встановлені інші особливості вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.
Стаття 31. Обмежувальні (корегувальні) заходи щодо продукції, яка, незважаючи на відповідність встановленим вимогам, становить ризик
1. У разі, якщо встановлено, що продукція, незважаючи на її відповідність встановленим вимогам, становить ризик для безпечності чи здоров’я людей або інших аспектів захисту суспільних інтересів (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вжити протягом обґрунтованого строку, співмірного з характером ризику, всіх належних обмежувальних (корегувальних) заходів для забезпечення того, що така продукція після введення її в обіг не буде становити зазначеного ризику, чи для вилучення такої продукції з обігу та/або її відкликання.
2. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених в частині першій цієї статті, стосовно всіх одиниць продукції, які становлять ризик та надані чи надаються ним на ринку.
3. Технічним регламентом на певний вид продукції, що адаптований до відповідного акта законодавства Європейського Союзу, можуть бути встановлені інші особливості вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.
Стаття 32. Обмеження надання продукції на ринку
1. Обмеження надання продукції на ринку включають:
1) приведення продукції у відповідність встановленим вимогам (частина перша статті 29 цього Закону);
2) усунення невідповідності продукції встановленим вимогам (частина перша статті 30 цього Закону);
3) забезпечення того, що продукція після введення її в обіг не буде становити ризику (частина перша статті 31 цього Закону);
4) тимчасову заборону надання продукції на ринку.
2. Обмеження надання продукції на ринку, визначені в пунктах 1-3 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, за умови, що існує можливість результативно виконати такі дії. З урахуванням усіх обставин зазначені обмеження можуть стосуватися продукції, що надається на ринку, в тому числі одиниць чи партій введеної в обіг продукції, які зберігаються на складах виробників та імпортерів, та/або продукції, що перебуває у власності споживачів і користувачів.
3. Дії, передбачені в пунктах 1-3 частини першої цієї статті, з урахуванням усіх обставин виконуються за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів і користувачів або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників, імпортерів чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, в яких можливо виконати такі дії. Суб’єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов’язані співпрацювати між собою з метою виконання зазначених дій.
4. Дії, передбачені в пунктах 1-3 частини першої цієї статті, виконуються за рахунок суб’єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
5. Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду:
1) одночасно з прийняттям рішень про відбір зразків продукції для проведення їх експертизи та/або випробувань – на строк, необхідний для проведення експертизи та/або випробувань;
2) одночасно з прийняттям рішень про застосування обмежень надання продукції на ринку, визначених в пунктах 1-3 частини першої цієї статті, – на строк дії відповідних обмежень.
6. У випадках, передбачених Законом України "Про загальну безпечність продукції", органами ринкового нагляду можуть застосовуватися також обмеження введення в обіг або розповсюдження продукції, встановлені зазначеним Законом України.
Стаття 33. Заборона надання продукції на ринку
1. Заборона надання продукції на ринку (введення в обіг або розповсюдження продукції) застосовується органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність продукції".
2. Заборона надання продукції на ринку не поширюється на дії, пов’язані з поверненням такої продукції її розповсюджувачу або виробнику в межах вжиття заходів щодо вилучення відповідної продукції з обігу, її відкликання чи передачі цієї продукції з метою знищення або приведення в інший спосіб у стан, який виключає її використання.
Стаття 34. Вилучення продукції з обігу та її відкликання
1. Вилучення продукції з обігу чи її відкликання застосовується у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність продукції", щодо продукції, яка надана або надається на ринку.
2. Вилучення продукції з обігу передбачає повернення розповсюджувачами всіх одиниць відповідної продукції, яка перебуває в їх розпорядженні, виробнику цієї продукції та припинення ними будь-якого демонстрування і пропонування такої продукції споживачам і користувачам.
3. Відкликання продукції передбачає повернення тих одиниць відповідної продукції, що вже надані споживачам та користувачам, її виробнику.
4. Продукція вилучається з обігу та/або відкликається за ініціативою виробника цієї продукції або на виконання відповідного рішення органу ринкового нагляду у разі, якщо:
1) вжиті заходи не призвели до запобігання чи уникнення ризиків, які становить продукція, або до відповідності продукції встановленим вимогам;
2) є очевидним, що вжиття будь-яких інших заходів не може забезпечити запобігання чи уникнення ризиків, які становить продукція, або відповідність продукції встановленим вимогам.
5. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід.
6. З урахуванням усіх обставин вилучена з обігу чи відкликана продукція може бути:
1) приведена у відповідність встановленим вимогам або у стан, за якого вона не буде становити ризику, з наступним поверненням її власнику;
2) знищена чи приведена в інший спосіб у стан, який виключає використання такої продукції.
7. Одночасно з прийняттям рішення про вилучення продукції з обігу та/або її відкликання орган ринкового нагляду може прийняти рішення про заборону чи тимчасову заборону надання такої продукції на ринку. При виборі між застосуванням заборони чи тимчасової заборони надання продукції на ринку повинні бути враховані характер ризику та/або невідповідності такої продукції встановленим вимогам, а також існування можливості приведення відповідної продукції у відповідність встановленим вимогам або у стан, за якого вона не буде становити ризику.
8. В рішенні про вилучення продукції з обігу та/або її відкликання повинна міститися вимога щодо повідомлення її виробником та/або розповсюджувачами споживачів, користувачів та інших розповсюджувачів такої продукції про причини вилучення її з обігу або її відкликання.
9. Виробник, який відкликає продукцію з її наступним знищенням чи приведенням такої продукції в інший спосіб у стан, який виключає її використання, за домовленістю зі споживачем чи користувачем цієї продукції зобов’язаний відшкодувати йому повну вартість продукції, що відкликається (крім випадків безоплатного постачання продукції споживачеві чи користувачеві), або замінити її на аналогічну чи подібну продукцію. Правила відшкодування вартості та заміни продукції, що відкликається, встановлюються законом.
10. Протягом терміну виконання вимог рішення про вилучення продукції з обігу та/або її відкликання орган ринкового нагляду здійснює моніторинг дій суб’єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання, шляхом відстеження:
1) досягання запланованих виробником заходів своєї мети;
2) взаємодії виробника з розповсюджувачами у ланцюгу постачання відповідної продукції;
3) результативності заходів та дій виробника щодо повернення продукції з торговельної мережі, а у разі застосування відкликання продукції – також від споживачів і користувачів.
Стаття 35. Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів
1. Обмежувальні (корегувальні) заходи вводяться в дію відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
2. Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті:
1) за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, які проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), в тому числі тих перевірок, які проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції за результатами її прикордонного контролю відповідно до частини шостої статті 41 цього Закону;
2) за результатами моніторингу результативності застосованої заборони надання продукції на ринку, що здійснений відповідно до частини десятої статті 36 цього Закону;
3) на підставі повідомлень про продукцію, яка становить ризик, наданих суб’єктами господарювання відповідно до частин третьої та четвертої статті 8 цього Закону;
4) на підставі повідомлень про продукцію, яка не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб’єктами господарювання відповідно до статті 11 Закону України "Про загальну безпечність продукції".
3. Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути змінені чи скасовані за результатами аналізу відповідними органами ринкового нагляду повідомлень суб’єктів господарювання про виконання ними вимог рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірок стану виконання суб’єктами господарювання вимог цих рішень (повторних перевірок), проведеними відповідно до статті 36 цього Закону. Зазначені рішення також можуть бути змінені за результатами розгляду органами ринкового нагляду клопотань, пояснень, заперечень та інформації, наданих суб’єктами господарювання відповідно до частин десятої та п’ятнадцятої цієї статті.
4. Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів приймають, змінюють та скасовують керівники органів ринкового нагляду або їх заступники в межах їх повноважень, встановлених законом.
5. Будь-який захід щодо заборони чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, вжитий відповідно до положень цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність продукції", повинен бути пропорційним і вживатися із зазначенням належних і чітких підстав його застосування.
6. Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики затверджує методику вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. У цій методиці зокрема мають бути вказані чіткі та зрозумілі критерії для оцінки серйозності ризику та визначення умов і обставин, за яких органи ринкового нагляду обирають конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи, яких необхідно вжити.
7. В рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання вказуються:
1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення;
2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов’язані з ними дії, яких повинен вжити відповідний суб’єкт господарювання;
3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій;
4) термін виконання вимог рішення;
5) способи, порядок і строки (терміни) оскарження цього рішення відповідним суб’єктом господарювання, передбачені цим та іншими законами України;
6) термін повідомлення відповідним суб’єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання вимог рішення;
7) інші відомості, визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
8. З урахуванням усіх обставин обмежувальні (корегувальні) заходи можуть стосуватися всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій.
9. При прийнятті рішення про вилучення продукції з обігу чи її відкликання враховується необхідність залучення розповсюджувачів, споживачів і користувачів продукції до участі у виконанні цих заходів.
10. Термін виконання вимог рішення повинен бути обґрунтованим та визначатися виходячи з характеру ризику та/або невідповідності встановленим вимогам, обсягу продукції, що підлягає приведенню у відповідність встановленим вимогам, вилученню з обігу чи відкликанню, та реальних можливостей суб’єкта господарювання належним чином виконати вимоги цього рішення. У разі необхідності термін виконання вимог рішення може бути змінений органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням суб’єкта господарювання, яке може бути подано в будь-який час після прийняття відповідного рішення.
11. Перед прийняттям рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду невідкладно надає (надсилає) суб’єкту господарювання, якого стосуються вимоги рішення, проект відповідного рішення і пропонує йому надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення та інформацію про вжиття ним заходів і дій, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків для безпечності чи здоров’я людей або інших аспектів захисту суспільних інтересів, усунення невідповідності продукції встановленим вимогам.
12. Суб’єкт господарювання, якого стосуються вимоги рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжений органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб’єкта господарювання.
13. До своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб’єкт господарювання може долучати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані.
14. Пояснення, заперечення та інформація до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, надані (надіслані) суб’єктом господарювання, підлягають обов’язковому розгляду органом ринкового нагляду та є невід’ємною частиною відповідного рішення.
15. У разі, коли існує необхідність у терміновому вжитті заходів з метою запобігання або уникнення ризиків для безпечності чи здоров’я людей або інших аспектів захисту суспільних інтересів, орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надсилання) суб’єкту господарювання проекту такого рішення. В цьому випадку суб’єкт господарювання, якого стосуються вимоги рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття. Орган ринкового нагляду повинен негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб’єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність вимог прийнятого ним рішення.
16. Надання, несвоєчасне надання чи ненадання пояснень, заперечень та/або інформації до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів не позбавляє суб’єкта господарювання, якого стосуються вимоги рішення, права оскаржити таке рішення.
17. Зміни до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вносяться у порядку, встановленому цією статтею.
18. Положення частин одинадцятої-сімнадцятої цієї статті не поширюються на порядок прийняття та зміни рішень про тимчасову заборону надання продукції на ринку, які приймаються на строк, необхідний для проведення експертизи та/або випробувань зразків такої продукції.
Стаття 36. Контроль стану виконання вимог рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів
1. З метою контролю стану виконання вимог рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідні органи ринкового нагляду:
1) аналізують повідомлення про виконання вимог цих рішень, надані (надіслані) суб’єктами господарювання, яких стосувалися вимоги рішень;
2) проводять перевірки стану виконання суб’єктами господарювання вимог цих рішень (повторні перевірки);
3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.
2. Суб’єкт господарювання, якого стосуються вимоги рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, повинен у визначений в такому рішенні термін надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про виконання цих вимог. До цього повідомлення суб’єкт господарювання може долучати документи чи їх копії, які підтверджують факт результативного виконання вимог рішення.
3. У разі, коли інформація, що міститься в повідомленні суб’єкта господарювання про виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та долучених до нього документах, є недостатньою для підтвердження факту результативного виконання цих вимог, або за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації, відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб’єктом господарювання вимог цього рішення (повторну перевірку).
4. Повторна перевірка починається не пізніше ніж через десять робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб’єкта господарювання про виконання вимог відповідного рішення, а якщо суб’єкт господарювання не надав таке повідомлення у термін, визначений у рішенні, – не пізніше ніж через десять робочих днів з дня настання цього терміну.
5. Повторна перевірка проводиться відповідно до вимог, встановлених статтею 23 цього Закону. За обґрунтованої потреби може бути проведене обстеження зразків продукції, а за наявності обґрунтованих сумнівів стосовно безпечності відповідної продукції, відсутності ризику та/або відповідності продукції встановленим вимогам – відбір і експертиза та/або випробування зразків продукції.
6. В ході повторної перевірки орган ринкового нагляду встановлює ступінь виконання суб’єктом господарювання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та результативність їх виконання.
7. У разі, якщо за результатами аналізу повідомлення суб’єкта господарювання про виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання вимог цього рішення (повторної перевірки) встановлено факт повного та результативного виконання суб’єктом господарювання вимог відповідного рішення, орган ринкового нагляду невідкладно скасовує таке рішення.
8. У разі, якщо за результатами аналізу повідомлення суб’єкта господарювання про виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання вимог цього рішення (повторної перевірки) встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб’єктом господарювання вимог відповідного рішення або факт такого виконання цих вимог, яке не може бути визнане результативним, орган ринкового нагляду невідкладно вносить зміни до зазначеного рішення. Такі зміни зокрема можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.
9. Після скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, за винятком рішень про заборону надання продукції на ринку, органи ринкового нагляду здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів. Такий моніторинг здійснюється шляхом проведення згідно з секторальними планами ринкового нагляду перевірок характеристик конкретної продукції, щодо якої були вжиті обмежувальні (корегувальні) заходи, у її розповсюджувачів.
10. Моніторинг результативності застосованої заборони надання продукції на ринку полягає у відстеженні органами ринкового нагляду додержання такої заборони у торговельній мережі. У разі, якщо за результатами зазначеного моніторингу буде встановлено, що на ринку надається продукція, надання якої на ринку заборонено, орган ринкового нагляду вимагає від виробника цієї продукції вилучити її з обігу та/або відкликати її. У разі встановлення факту регулярного надання на ринку продукції, забороненої до надання на ринку, орган ринкового нагляду визначає необхідність у проведенні перевірки характеристик такої продукції у її виробника.
11. Контроль стану виконання вимог рішення про тимчасову заборону надання продукції на ринку, яке прийняте на строк, необхідний для проведення експертизи та/або випробувань зразків такої продукції, здійснюється шляхом перевірки дій суб’єкта господарювання щодо додержання цієї тимчасової заборони.
12. Порядок здійснення контролю стану виконання вимог рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 37. Знищення продукції або приведення продукції в інший спосіб у стан, який виключає її використання,
1. У разі, коли органи ринкового нагляду вважають це необхідним та пропорційним, за їх рішеннями продукція, що становить серйозний ризик і надання якої на ринку заборонено або яку вилучено з обігу чи відкликано, може бути знищена або в інший спосіб приведена у стан, який виключає її використання, у встановленому законом порядку.
2. Знищення продукції або приведення продукції в інший спосіб у стан, який виключає її використання, здійснюється за рахунок суб’єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що становить серйозний ризик.
3. Органи ринкового нагляду також можуть приймати рішення про знищення продукції у випадках, передбачених Законом України "Про загальну безпечність продукції".
Стаття 38. Попередження органами ринкового нагляду споживачів і користувачів про виявлену небезпеку, яка стосується продукції
1. З метою зменшення ризику для безпечності та здоров’я людей і запобігання завданню іншої шкоди органи ринкового нагляду вживають належних заходів для своєчасного попередження споживачів і користувачів про виявлену цими органами небезпеку, яка стосується будь-якої продукції.
2. Для попередження споживачів і користувачів відповідна інформація поширюється через засоби масової інформації та мережу Інтернет.
3. Відомості, які внесені до системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, оприлюднюються в обсязі та порядку, визначених Законом України "Про загальну безпечність продукції".
Стаття 39. Оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб
1. Рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до органу ринкового нагляду вищого рівня чи вищестоящій посадовій особі або до адміністративного суду.
2. Скарга до органу ринкового нагляду вищого рівня чи вищестоящій посадовій особі подається заявником протягом десяти робочих днів з дня одержання ним відповідного рішення або припису, вчинення дії чи допущення бездіяльності. Скарги, подані з порушенням цього строку, залишаються без розгляду. Пропущений з поважної причини строк може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу, за обґрунтованим клопотанням заявника.
3. Подання скарги не зупиняє дії оскаржуваного рішення або припису.
4. Скарга розглядається протягом десяти робочих днів з дня її одержання органом ринкового нагляду вищого рівня чи вищестоящою посадовою особою.
5. Орган ринкового нагляду вищого рівня чи вищестояща посадова особа має право зупинити дію оскаржуваного рішення чи припису та звернутися до органу або посадової особи, що його прийняла (видала), з вимогою щодо внесення змін до такого рішення чи скасування цього рішення (припису), якщо законом не встановлений інший порядок зміни або скасування оскаржуваних рішень (приписів).
6. Про результати розгляду скарги заявник невідкладно повідомляється в письмовій формі.
7. Подання скарги не позбавляє заявника права оскаржувати рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб, які є предметом скарги, до адміністративного суду.
8. Суб’єкти господарювання мають право в судовому порядку вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, приписами, діями чи бездіяльністю органів ринкового нагляду або їх посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
9. Інформація про порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб і про поштові адреси, за якими подаються скарги, розміщується на інформаційних стендах в приміщеннях органів ринкового нагляду та їх територіальних органів, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів і на офіційних сторінках відповідних органів в мережі Інтернет.
10. Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов’язана роз’яснити суб’єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.
Розділ V. ЗДІЙСНЕННЯ ПРИКОРДОННОГО КОНТРОЛЮ ПРОДУКЦІЇ
Стаття 40. Засади здійснення прикордонного контролю продукції
1. Прикордонний контроль продукції здійснюється щодо продукції, яка заявлена у режим імпорту, реімпорту або будь-який інший митний режим, який передбачає вільний обіг цієї продукції на митній території України.
2. В ході прикордонного контролю продукції митні органи проводять документальні перевірки та обстеження зразків продукції за такими підставами:
1) згідно з секторальними планами ринкового нагляду;
2) у разі одержання за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, інформації про таку продукцію;
3) згідно з повідомленнями органів ринкового нагляду про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, наданими відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті.
3. При здійсненні прикордонного контролю продукції митні органи враховують принципи оцінки ризиків, які може становити відповідна продукція, а також інформацію, надану їм органами ринкового нагляду, та іншу необхідну інформацію.
4. Прикордонний контроль продукції здійснюється в зонах митного контролю.
5. Митні органи одержують інформацію про продукцію, яка становить серйозний ризик, за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик.
6. У разі, коли органами ринкового нагляду відповідно до частини першої статті 29, частини першої статті 30 та частини другої статті 43 цього Закону було вжито обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, що ввезена на митну територію України з іншої держави, відповідні органи ринкового нагляду повідомляють митним органам про таку продукцію.
7. В повідомленні органу ринкового нагляду про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, зазначаються:
1) дані, які дозволяють ідентифікувати відповідну продукцію;
2) опис невідповідності продукції встановленим вимогам;
3) інформація про характер і тривалість обмежувальних (корегувальних) заходів, вжитих щодо такої продукції;
4) інформація про походження та ланцюги постачання відповідної продукції на ринку України;
5) інша необхідна інформація.
8. Порядок здійснення прикордонного контролю продукції затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 41. Призупинення митного оформлення продукції за результатами її прикордонного контролю
1. Митний орган призупиняє митне оформлення продукції, пред’явленої до митного контролю та митного оформлення, у разі, коли за результатами документальної перевірки та/або обстеження зразків продукції, проведених цим органом, виявлено:
1) що характеристики продукції дають підстави вважати, що ця продукція за умови її належного встановлення, технічного обслуговування та використання становить серйозний ризик для безпечності чи здоров’я людей або будь-якого іншого аспекту захисту суспільних інтересів;
2) відсутність:
а) документації в паперовій або електронній формі, якою продукція повинна супроводжуватися при введенні її в обіг відповідно до встановлених вимог;
б) маркування продукції Національним знаком відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачене технічним регламентом на відповідний вид продукції, або іншого маркування, яке повинно бути нанесено на продукцію відповідно до встановлених вимог;
3) неналежне застосування Національного знака відповідності.
2. Рішення про призупинення митного оформлення продукції на строк у три робочі дні приймає керівник митного органу або його заступник. Продовження зазначеного строку забороняється.
3. В рішенні про призупинення митного оформлення вказуються конкретні партії продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) чи окремі вироби, митне оформлення яких призупиняється.
4. Рішення митного органу про призупинення митного оформлення продукції за результатами її прикордонного контролю може бути оскаржене до адміністративного суду.
5. Митний орган негайно повідомляє органу ринкового нагляду, до сфери відповідальності якого належить здійснення ринкового нагляду щодо відповідного виду продукції, про призупинення митного оформлення такої продукції за результатами її прикордонного контролю. У повідомленні митного органу зазначаються: митне оформлення якої саме продукції призупинено, причини та термін призупинення, найменування та місцезнаходження виробника, уповноваженого представника (за наявності) та імпортера продукції, а також інша необхідна інформація, яка засвідчує факт порушення.
6. На підставі повідомлення митного органу відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку характеристик продукції, митне оформлення якої призупинено. За необхідності може бути проведена виїзна перевірка характеристик продукції в місці її зберігання під митним контролем. Зазначена перевірка проводиться з урахуванням інформації, що міститься в повідомленні митного органу про призупинення митного оформлення продукції.
7. Взяття зразків продукції, що перебуває під митним контролем, для проведення їх експертизи та/або випробувань здійснюється в порядку, встановленому Митним кодексом України. Експертиза та/або випробування взятих зразків продукції, що перебуває під митним контролем, проводяться в порядку, встановленому цим Законом. Копії висновків експертизи та протоколів випробувань надаються митному органу.
8. Протягом строку призупинення митного оформлення митний орган по можливості забезпечує зберігання продукції, що швидко псується чи має обмежений строк зберігання, та транспортних засобів, які використовуються для її перевезення через митний кордон України, в умовах, що забезпечують схоронність такої продукції.
Стаття 42. Випуск продукції, митне оформлення якої було призупинено за результатами її прикордонного контролю
1. Якщо протягом трьох робочих днів з дня призупинення митного оформлення продукції митний орган, що призупинив митне оформлення, не одержить від відповідного органу ринкового нагляду повідомлення про будь-які вжиті ним заходи щодо цієї продукції, то така продукція підлягає митному оформленню в установленому порядку.
2. Якщо протягом трьох робочих днів з дня призупинення митного оформлення продукції митний орган, що призупинив митне оформлення, одержить від відповідного органу ринкового нагляду повідомлення про те, що ця продукція не становить серйозного ризику для безпечності та здоров’я людей або не може вважатися такою, що не відповідає встановленим вимогам, то така продукція підлягає митному оформленню в установленому порядку.
Стаття 43. Заходи щодо продукції, митне оформлення якої було призупинено за результатами її прикордонного контролю
1. Якщо орган ринкового нагляду, якому надано повідомлення про призупинення митного оформлення продукції, встановлює, що ця продукція становить серйозний ризик, він вживає заходів для заборони введення такої продукції в обіг та звертається до митного органу, що призупинив митне оформлення, з вимогою внести до рахунку (інвойсу) та будь-якого іншого відповідного документу, що супроводжує цю продукцію при введенні її в обіг, або, в разі наявності, до електронної інформаційної системи митних органів позначення такого змісту:
"Небезпечна продукція – випуск у вільний обіг не дозволено відповідно до Закону України "Про ринковий нагляд і прикордонний контроль продукції при її ввезенні на митну територію України".
2. Якщо орган ринкового нагляду, якому надано повідомлення про призупинення митного оформлення продукції, встановлює, що ця продукція не відповідає встановленим вимогам, він вживає належних заходів, передбачених цим Законом, які можуть, за необхідності, включати заборону введення такої продукції в обіг. У разі прийняття рішення про заборону введення продукції в обіг відповідний орган ринкового нагляду звертається до митного органу, що призупинив митне оформлення, з вимогою не випускати таку продукцію у вільний обіг та внести до рахунку (інвойсу) та будь-якого іншого відповідного документу, що супроводжує цю продукцію при введенні її в обіг, або, в разі наявності, до електронної інформаційної системи митних органів позначення такого змісту:
"Продукція не відповідає встановленим вимогам – випуск у вільний обіг не дозволено відповідно до Закону України "Про ринковий нагляд і прикордонний контроль продукції при її ввезенні на митну територію України".
3. У разі, якщо продукція, визначена в частинах першій та другій цієї статті, в подальшому буде заявлена в інший митний режим, ніж режим імпорту, реімпорту або будь-який інший митний режим, який передбачає вільний обіг цієї продукції на митній території України, та за умови відсутності заперечень проти цього від відповідного органу ринкового нагляду, позначення, передбачені в частинах першій та другій цієї статті, також вносяться на тих же умовах до документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення продукції згідно із заявленим митним режимом.
4. Продукція, що становить серйозний ризик та перебуває під митним контролем, з письмового дозволу митного органу, який надається у порядку, встановленому Митним кодексом України, за умови наявності дозволу відповідного органу ринкового нагляду, може бути поміщена у митний режим знищення або руйнування, якщо відповідні органи вважають це необхідним та пропорційним.
5. Органи ринкового нагляду в порядку, визначеному в частинах п’ятій-сьомій статті 40 цього Закону, надають митним органам інформацію про виявлену продукцію, яка становить серйозний ризик або не відповідає встановленим вимогам.