Закон україни про ринковий нагляд І прикордонний контроль продукції при її ввезенні на митну територію України

Вид материала

Закон

Содержание Стаття 20. Планування діяльності зі здійснення ринкового нагляду Стаття 21. Оцінка функціонування системи ринкового нагляду та його результативності Розділ ІV. ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ РИНКОВОГО НАГЛЯДУ Стаття 23. Засади проведення перевірок характеристик продукції Стаття 25. Особливості проведення перевірок характеристик продукції у її виробників

Подобный материал:

• Інструкція про порядок справляння акцизного податку при ввезенні товарів на митну територію, 149.38kb.
• Законукра ї н и про державний ринковий нагляд І контроль нехарчової продукції, 897.67kb.
• Законом України «Про прикордонний контроль», 6.38kb.
• Про затвердження Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію України, 520.53kb.
• Закон україни, 212.92kb.
• Закон україни, 349.66kb.
• Про затвердження Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення, 127.12kb.
• Закон України від 13 вересня 2001 р. N 2681-iii, 218.18kb.
• Верховною Радою України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, 583.21kb.
• Кабінетом Міністрів України, та документи про оцінку його вартості. Державна реєстрація, 28.35kb.

Стаття 20. Планування діяльності зі здійснення ринкового нагляду


1. Основою здійснення ринкового нагляду є секторальні плани ринкового нагляду, які щорічно формуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності за видами продукції та ступенями ризиків.

2. Секторальний план ринкового нагляду, сформований певним органом ринкового нагляду, охоплює усі або окремі види продукції, стосовно яких цей орган здійснює ринковий нагляд.

3. З урахуванням значення прийнятного ризику визначається належність всіх видів продукції, що підлягають ринковому нагляду, до відповідного ступеня ризику. Ступені ризику та критерії, за якими визначаються належність продукції до певних ступенів ризику і репрезентативний обсяг одиниць продукції для проведення планових перевірок продукції, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

4. В секторальних планах ринкового нагляду та змінах до них враховуються:

1) результати моніторингу причин і кількості звернень споживачів щодо захисту права на безпеку продукції, нещасних випадків і випадків завдання шкоди здоров’ю людей внаслідок споживання та використання продукції, який здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

2) аналіз відомостей, що включені до системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик;

3) аналіз інформації, одержаної з міжнародних, регіональних та іноземних систем повідомлення про продукцію, що становить серйозний ризик;

4) аналіз даних національної інформаційної системи ринкового нагляду;

5) необхідність моніторингу результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

5. Секторальні плани ринкового нагляду складаються з плану здійснення ринкового нагляду та плану здійснення прикордонного контролю продукції.

6. Проекти секторальних планів ринкового нагляду та змін до них разом з їх обґрунтуванням підлягають обговоренню із заінтересованими органами виконавчої влади, об’єднаннями суб’єктів господарювання, громадськими організаціями споживачів (об’єднаннями споживачів), науково-технічними та інженерними товариствами і спілками.

7. Пропозиції до проектів секторальних планів ринкового нагляду та змін до них, надані центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, підлягають обов’язковому розгляду органами ринкового нагляду.

8. Секторальні плани ринкового нагляду затверджуються відповідними органами ринкового нагляду не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

9. Секторальні плани ринкового нагляду та зміни до них не пізніше трьох робочих днів з дня їх затвердження оприлюднюються на офіційних сторінках відповідних органів ринкового нагляду в мережі Інтернет, а в разі потреби – також в інший спосіб.

10. Органи ринкового нагляду постійно здійснюють моніторинг виконання затверджених ними секторальних планів ринкового нагляду та в разі обґрунтованої необхідності періодично їх переглядають. Результати моніторингу включаються до звітів органів ринкового нагляду про виконання секторальних планів ринкового нагляду.

11. Органи ринкового нагляду щорічно готують звіти про виконання секторальних планів ринкового нагляду за попередній рік та не пізніше 1 квітня оприлюднюють їх на своїх офіційних сторінках в мережі Інтернет.

12. Порядок формування та перегляду секторальних планів ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання визначається Кабінетом Міністрів України.


Стаття 21. Оцінка функціонування системи ринкового нагляду та його результативності


1. Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики раз на три роки проводить оцінку функціонування системи ринкового нагляду та його результативності.

2. Для оцінки функціонування системи ринкового нагляду та його результативності зокрема застосовуються:

1) аналіз результатів моніторингу виконання секторальних планів ринкового нагляду, які містяться у відповідних звітах органів ринкового нагляду, та обґрунтувань перегляду секторальних планів;

2) аналіз повноважень та сфер відповідальності органів ринкового нагляду з метою оцінки їх відповідності цілям ринкового нагляду, виявлення дублювання сфер відповідальності, зокрема при поширенні заходів ринкового нагляду на нові види продукції;

3) аналіз відповідності між видами продукції та визначеними для них ступенями ризику;

4) аналіз достатності обсягу проведених перевірок характеристик продукції та прийнятих органами ринкового нагляду рішень про відбір зразків продукції для проведення їх експертизи та/або випробувань;

5) аналіз пропорційності прийняття органами ринкового нагляду рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та рішень про знищення продукції або приведення продукції в інший спосіб у стан, який виключає її використання.

3. Органи ринкового нагляду щорічно не пізніше 1 квітня подають центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики звіти про виконання секторальних планів ринкового нагляду за попередній рік, а в разі перегляду секторальних планів – також обґрунтування їх перегляду.

4. Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики подає на розгляд Кабінету Міністрів України висновки та рекомендації, розроблені за результатами оцінки функціонування системи ринкового нагляду та його результативності, а в разі потреби – також пропозиції щодо перегляду підходів до організації ринкового нагляду.

5. Текст оцінки функціонування системи ринкового нагляду та його результативності разом з відповідними висновками, рекомендаціями та пропозиціями оприлюднюється на офіційній сторінці центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики в мережі Інтернет, а в разі потреби – також в інший спосіб.


Розділ ІV. ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ РИНКОВОГО НАГЛЯДУ


Стаття 22. Заходи ринкового нагляду


1. Заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, в тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза і випробування;

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, які включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання вимог рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) знищення продукції або приведення продукції в інший спосіб у стан, який виключає її використання;

5) попередження органами ринкового нагляду споживачів і користувачів про виявлену цими органами небезпеку, яка стосується продукції.

2. Органи ринкового нагляду вживають заходів ринкового нагляду на основі принципу пропорційності в залежності від рівня загрози для безпечності чи здоров’я людей або будь-якого іншого аспекту захисту суспільних інтересів, яку в кожному конкретному випадку становить наявність ризику та/або невідповідність продукції встановленим вимогам.

3. У випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність продукції", заходи ринкового нагляду вживаються щодо продукції, що:

1) надається на ринку, в тому числі щодо одиниць чи партій введеної в обіг продукції, які зберігаються на складах виробників та імпортерів;

2) представляється на ярмарках, виставках, показах або в інших місцях демонстрування продукції;

3) перебуває під митним контролем у разі призупинення її митного оформлення за результатами прикордонного контролю продукції.

4. Щодо продукції, яка перебуває у власності споживачів і користувачів, у випадках, визначених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність продукції", застосовуються відкликання та обмеження надання продукції на ринку, визначені в пунктах 1-3 частини першої статті 32 цього Закону.


Стаття 23. Засади проведення перевірок характеристик продукції


1. В ході перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки та, за обґрунтованої потреби, обстеження зразків продукції, а за наявності обґрунтованих сумнівів – також відбір і експертиза та/або випробування зразків продукції.

2. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують принципи оцінки ризиків, які може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться в зверненнях споживачів щодо захисту права на безпеку продукції, та іншу необхідну інформацію.

3. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

4. В ході перевірки перевіряються характеристики лише того виду продукції, який становить предмет перевірки.

5. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі одержання чіткої та послідовної інформації про надання на ринку продукції, яка становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформлюються невідкладно.

6. Перевірка характеристик певної продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі необхідності для перевірки характеристик певної продукції органи ринкового нагляду можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

7. В ході невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці та аналізу підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також технічна документація на відповідну продукцію у повному складі;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (взятих) в межах здійснення ринкового нагляду і прикордонного контролю продукції;

6) документи, що дозволяють відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);

7) документи, відомості та матеріали, які дозволяють перевірити стан виконання суб’єктом господарювання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, в тому числі в межах моніторингу дій суб’єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб’єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність продукції";

9) інші документи, відомості, матеріали та звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність продукції".

Документи (їх копії) та інформація, визначені в цій частині, можуть бути перевірені та проаналізовані органами ринкового нагляду в ході виїзної перевірки характеристик продукції.

8. В ході виїзної перевірки характеристик продукції можуть проводитися документальні перевірки, обстеження зразків продукції та відбір і експертиза та/або випробування зразків продукції.

9. Виїзні перевірки характеристик продукції проводяться:

1) в торговельних та складських приміщеннях суб’єктів господарювання;

2) в місцях використання продукції під час її монтажу, встановлення та/або введення в експлуатацію, якщо відповідність продукції окремим встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій;

3) на ярмарках, виставках, показах та в інших місцях демонстрування продукції;

4) в місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами її прикордонного контролю.

10. Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати: у розповсюджувача продукції – одного робочого дня, у виробника продукції – трьох робочих днів. Цей строк не включає строку проведення експертизи та/або випробувань зразків продукції, відібраних в ході перевірки. Продовження строку проведення виїзної перевірки не допускається.

11. У разі, коли за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб’єктом господарювання документів, що дозволяють відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (договорів, товарно-супровідної документації тощо), визначає всіх осіб, які поставили відповідному суб’єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким суб’єкт господарювання поставив зазначену продукцію.

12. У разі, якщо суб’єкти господарювання пред’являють видані акредитованими органами з оцінки відповідності висновки експертизи, протоколи випробувань продукції або сертифікати відповідності, органи ринкового нагляду належним чином беруть до уваги ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.

13. За необхідності органи ринкового нагляду мають право звертатися до органів з оцінки відповідності із запитами щодо надання інформації щодо процедур оцінки відповідності, застосованих до відповідної продукції, виданих та скасованих сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання відповідності) та відмови у видачі сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання відповідності).

14. У разі, коли за результатами перевірок характеристик продукції у її виробників встановлено, що відповідна продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, органи ринкового нагляду мають право:

1) звертатися до органів з оцінки відповідності щодо зупинення чи скасування виданих ними сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання відповідності) на таку продукцію;

2) за наявності обґрунтованих сумнівів стосовно компетентності призначених та/або акредитованих органів з оцінки відповідності, які видали сертифікати відповідності (свідоцтва про визнання відповідності) на таку продукцію, звертатися до органу, що призначає органи з оцінки відповідності, щодо тимчасового припинення або скасування призначення цих органів чи до національного органу з акредитації щодо тимчасового зупинення дії або визнання недійсними атестатів про акредитацію відповідних органів.

15. У разі, коли в ході перевірок характеристик продукції виявлено ознаки фальсифікації продукції, порушення прав інтелектуальної власності або інших правопорушень, притягнення до відповідальності за вчинення яких не належить до компетенції органів ринкового нагляду, органи ринкового нагляду надають відповідну інформацію уповноваженим державним органам.

16. У разі проведення перевірок характеристик продукції за підставами, визначеними в пункті 2 частини першої статті 24 та пункті 2 частини першої статті 25 цього Закону, органи ринкового нагляду повідомляють про результати цих перевірок особам, за зверненнями яких вони проводилися.

17. У разі виявлення за результатами перевірки характеристик порушень посадова особа, що здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

18. Перевірки властивостей безпечності введеної в обіг продукції, передбачені Законом України "Про загальну безпечність продукції", проводяться на підставах та в порядку, встановлених цим Законом для перевірок характеристик продукції.

19. Порядок проведення перевірок характеристик продукції органами ринкового нагляду та оформлення їх результатів визначається Кабінетом Міністрів України.


Стаття 24. Особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів


1. Органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за такими підставами:

1) згідно з секторальними планами ринкового нагляду;

2) за зверненнями споживачів і користувачів відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, органів прокуратури та громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів) в разі наявності чіткої та послідовної інформації про розповсюдження продукції, яка завдала шкоди безпечності чи здоров’ю людей або будь-якому іншому аспекту захисту суспільних інтересів чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, якщо виробник такої продукції не ідентифікований, але може бути встановлений розповсюджувач, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;

3) якщо виробник відповідної продукції обґрунтовано доведе будь-яку з таких обставин:

а) він не вводив в обіг продукцію, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам;

б) продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок можливих дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

У цих випадках за ланцюгом постачання продукції встановлюється відповідно особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

2. При проведенні перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за підставами, визначеними в пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі об’єктами перевірки є:

а) наявність на продукції Національного знака відповідності (в тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачене технічним регламентом на відповідний вид продукції, та належність застосування Національного знака відповідності;

б) наявність супровідної документації, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами (в тому числі технічними регламентами), та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції, продукція при її розповсюдженні повинна супроводжуватися такою декларацією;

2) на подальших етапах перевірки можуть бути проведені:

а) за обґрунтованої потреби – обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;

б) за наявності обґрунтованих сумнівів стосовно безпечності відповідної продукції, відсутності ризику та/або відповідності продукції встановленим вимогам – відбір і експертиза та/або випробування зразків продукції.

3. При проведенні перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за підставами, визначеними в пункті 3 частини першої цієї статті, об’єктом перевірки є документи, що дозволяють відстежити походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав йому для перевірки документи, що дозволяють відстежити походження продукції, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела таку продукцію в обіг. В ході перевірки характеристик продукції за підставою, визначеною в підпункті "б" пункту 3 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.


Стаття 25. Особливості проведення перевірок характеристик продукції у її виробників


1. Органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників за такими підставами:

1) якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є обґрунтовані підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок можливих дій чи бездіяльності виробника такої продукції;

2) за зверненнями споживачів і користувачів відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, органів прокуратури та громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів) в разі наявності чіткої та послідовної інформації про введення в обіг продукції, яка завдала шкоди безпечності чи здоров’ю людей або будь-якому іншому аспекту захисту суспільних інтересів чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, якщо виробник такої продукції ідентифікований;

3) у разі одержання за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, або в інший спосіб інформації від уповноважених органів інших держав про продукцію, яка становить серйозний ризик, якщо її виробник ідентифікований та є резидентом України.

2. При проведенні перевірки характеристик продукції у її виробників:

1) на початковому етапі об’єктами перевірки є:

а) наявність на продукції Національного знака відповідності (в тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачене технічним регламентом на відповідний вид продукції, та належність застосування Національного знака відповідності;

б) наявність супровідної документації, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами (в тому числі технічними регламентами), та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачене технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам;

г) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу;

2) на подальших етапах перевірки можуть бути проведені:

а) за обґрунтованої потреби – обстеження зразків відповідної продукції;

б) за наявності обґрунтованих сумнівів стосовно безпечності відповідної продукції, відсутності ризику та/або відповідності продукції встановленим вимогам:

перевірка технічної документації на відповідну продукцію у повному складі;

перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання органам ринкового нагляду передбачене технічним регламентом на відповідний вид продукції, що адаптований до відповідного акта законодавства Європейського Союзу, в якому містяться вимоги щодо продукції та її надання на ринку;

при проведенні перевірки за підставами, визначеними в пунктах 2 та 3 частини першої цієї статті, – відбір і експертиза та/або випробування зразків продукції.