Модель організації спеціальної фізичної підготовки офіцерів-операторів в умовах бойового чергування

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз останніх досліджень і публікацій
Формулювання цілей статті.
Таблиця 1 Модель
Таблиця 2 Модель етапу виконання фізичних вправ у період несення бойового чергування
Таблиця 3 Модель
Севастопольський військовий морський інститут імені П.С. Рахімова
Ціль статті
Ключові слова
Севастопольский военный морской институт имени П.С. Нахимова
Цель статьи
Ключевые слова
Model organization process of special physical training officers-operators in conditions of military watches
Purpose of research.
Подобный материал:
МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ-ОПЕРАТОРІВ В УМОВАХ БОЙОВОГО ЧЕРГУВАННЯ

Вадим Красота

Севастопольський військовий морський інститут імені П.С. Нахімова

Олег Ольховий, Андрій Маракушин

Харківський університет Повітряних Сил імені І.М. Кожедуба


Постановка проблеми. Проблема стану організму людини, діяльність якої носить гіподинамічний характер, постійно привертає до себе увагу дослідників у різних галузях знань. Безліч публікацій, присвячених цій проблемі показують, що практично не існує такого органа, або системи, функції, або механізму, які не змінювалися б в умовах гіподинамії [1, 2, 3, 4, 6].

Особливістю праці офіцерів  спеціалістів операторського профілю є те, що їх військово-професійна діяльність пов’язана з тривалим перебуванням в умовах обмеженої рухливості, гіпокінезії, гіподинамії, монотонії і депривації [2, 3]. Усе це викликає паталогічні зміни фізіологічних функцій основних систем організму операторів, збільшує стомлення військовослужбовців і, як наслідок, призводить до погіршення стану здоров’я та функціонального стану, значного зниження якості роботи, професійних помилок [4, 6].

Ефективною мірою в боротьбі з гіподинамією та гіпо­кінезією завдяки мобілізації резервних фізіологічних можливостей орга­нізму є фізичні вправи [6]. Використовуючи їх в період виконання професійної діяльності, повинні враховуватись закономірності змін фізіологічних функцій і характер наступної професійної діяльності операторів [1, 3].

Зв’язок з науково-дослідними роботами. Дослідження проводиться відповідно до: теми 3.5.1. ”Фізична підготовка офіцерів в умовах комплектування Збройних Сил України на контрактній основі” Річного плану наукової і науково-технічної діяльності Міністерства оборони України на 2006 рік, шифр ”Професіонал – 2007”, з номером державної реєстрації 0101U000519; теми 3.1.6 „Теоретико-методологічні основи фізичної підготовки курсантів у вищих військових навчальних закладах інженерного профілю” Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006  2011 роки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту з номером державної реєстрації 0106U010783.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що основною умовою збільшення обсягу фізіологіч­них резервів організму людини є фізичні тренування. Викликані ними функціональні зміни в організації активізують компенсаторні механізми адаптації, фор­муючи якісно новий структурний слід в системі. При цьому збільшується синтез нуклеїнових кислот і білків, які відповідають за специфічну адаптацію до дії даного подразника (фізичного навантаження). Як наслідок, активі­зуються структури, що раніше лімітували функцію даної клітини (тканини органу), збільшуються резерви тих функціональних систем, які обумовлюють розви­ток працездатності [1].

Основними оздоровчими заходами, що зменшують вплив несприятливих факторів військово-професійної діяльності на організм операторів, за висновками ряду авторів [3, 4, 6], слід вважати:

  1. Забезпечення періодичності виконання робіт з чергуванням
    пози сидячи та стоячи.
  2. Введення регламентованих пауз та перерв для виконання
    необхідного комплексу спеціальних фізкультурних вправ.
  3. Профілактика наслідків гіпокінезії: кожний день проходити не менше 10 км, або 10 тис. кроків для збереження здоров’я. При відсутності фізичного навантаження затрати енергії на м’язову роботу повинні складати 300 800 кКал.

Формулювання цілей статті. Створення моделі організації процесу спеціальної фізичної підготовки офіцерів-операторів в циклі бойового чергування.

Результати досліджень. Існуюча система спеціальної фізичної підготовки офіцерів-операторів функціонує без достатнього врахування специфіки військово-професійної діяльності бойових розрахунків і має бути спрямована на розвиток фізичних якостей, які найбільшою мірою забезпечують фізичну готовність операторів до несення служби. Регламент військово-професійної діяльності офіцерів, які несуть добове бойове чергування, не дозволяє повноцінно використовувати ряд форм фізичної підготовки (ранкова фізична зарядка, спортивно-масова робота, попутне фізичне тренування), які задекларовано керівними документами.

За результатами проведеного аналізу традиційної системи підготовки офіцера – спеціаліста операторського профілю, враховуючи особливості організації, цикл бойового чергування, результати проведеного констатуючого експерименту, автором визначено модель військово-професійної діяльності оператора, яка включає наступні етапи: комплексна підготовка до несення бойового чергування; несення бойового чергування; реабілітація після бойового чергування [2, 5].

Модель військово-професійної діяльності офіцера – спеціаліста операторського профілю розроблено як ієрархічну структуру, у якій декомпозиції готовності до засвоєння спеціальної програми фізичної підготовки приведені до такого рівня, на якому можлива їх якісна організація. Подальша декомпозиція зазначених видів військово-професійної діяльності розглядається при використанні засобів спеціальної фізичної підготовки за цими видами діяльності.

На основі вимог до військово-професійної діяльності офіцера, автором запропоновано поетапну модель організації процесу спеціальної фізичної підготовки офіцера – спеціаліста операторського профілю, яка включає три етапи:
  • проведення навчально-тренувальних занять з фізичної підготовки в період комплексної підготовки до несення бойового чергування;
  • виконання фізичних вправ в період несення бойового чергування;
  • проведення самостійних індивідуальних занять в період реабілітації після бойового чергування.

Перший етап включає 50-хвилинне комплексне навчально-тренувальне заняття (як правило, до обіду) в зміст якого включаються вправи для розвитку загальної аеробної витривалості, сили м’язів шиї, спини та живота (табл. 1). Діяльність на етапі комплексної підготовки до несення бойового чергування охоплює підготовку офіцерів у системі командирських занять. Результатом цієї діяльності є готовність до несення бойового чергування.

Комплексне навчально-тренувальне заняття включає вправи, які проводяться з метою забезпечення здатності організму військовослужбовців до протидії впливу несприятливих факторів військово-професійної діяльності на здоров’я, а також профілактики і корекції окремих відхилень у фізичному стані і розвитку організму, ймовірних при хронічному впливі несприятливих факторів і умов професійної діяльності.

Таблиця 1

Модель

етапу проведення навчально-тренувальних занять з фізичної підготовки в період комплексної підготовки до несення бойового чергування

Мета і завдання етапу

Зміст етапу

Мета етапу

Підвищення та підтримка фізичної працездатності офіцерів - спеціалістів операторського профілю на рівні, необхід­ному для збереження їх здоров’я, професійної працездатності та продовження професійного довголіття

Завдання

етапу

Колективні завдання

Забезпечення здатності організму військовослуж-бовців до протидії впливу несприятливих факторів військово-професійної діяльності на здоров’я, а також профілактики і корекції окремих відхилень у фізичному стані і розвитку організму, ймовірних при хронічному впливі несприятливих факторів і умов професійної діяльності

Індивідуальні завдання

Визначення раціональних параметрів індивідуального фізичного навантаження за програмою спеціальної фізичної підготовки

Завдання керівника

Ознайомитись з програмою спеціальної фізичної підготовки, внести корективи у програму для окремо взятого оператора на підставі результатів програми ”Пульс” [5]

Засоби

Вправи для розвитку загальної витривалості, сили м’язів шиї, спини та живота (за програмою спеціальної фізичної підготовки)

Форми організації

Комплексне навчально-тренувальне заняття – 50 хв


Мова тут йде про спрямоване і, відповідно, нормоване за величиною навантаження використаних вправ, що вибірково стимулюють розвиток тих життєво важливих фізичних якостей людини, що практично не виявляються, або мало виявляються в військово-професійної діяльності. Особливістю цього етапу є те, що виконуються вправи, які сприяють збільшенню резистентності організму стосовно негативного впливу специфічних зовнішніх умов військової праці, вправи для профілактики і коригування порушень постави, що виникають у силу особливостей робочих поз.

При використанні циклічних вправ (біг, плавання та ін.) застосовуються фізичні навантаження середньої інтенсивності (при частоті пульсу від 130 до 150 уд./хв), при використанні спортивних ігор допускаються навантаження високої і середньої інтенсивності (ЧСС – до 180 уд./хв).

Заняття організовуються оперативним черговим командного центру, який готується до заступлення на бойове чергування.

На другому етапі проводяться (табл. 2): фізичні вправи перед заступленням на бойове чергування, фізичні вправи в ході чергування (фізкультурна пауза, фізкультурна розминка).

Фізичні вправи перед заступленням на бойове чергування. Комплекс включає вправи, що проводяться з метою скорочення періоду впрацьовування (завдяки прискоренню протікання фізіологічних процесів), настроювання організму на майбутню діяльність, а також продовження часу оптимальної професійної працездатності. Комплекс включає, як правило, 79 вправ, які необхідно виконувати протягом 810 хв. У залежності від віку і часу доби, варто виконувати основний, або полегшений варіант комплексу. Якщо заступленню на зміну передував активний відпочинок у міжзмінному періоді,  вступна гімнастика не проводиться.

Фізичні вправи в ході чергування виконуються у вигляді фізкультурної паузи, фізкультурних розминок і окремих фізичних вправ безпосередньо на робочих місцях.

Фізкультурна пауза  основна форма активного відпочинку в ході чергування за пультом. Комплекс вправ фізкультурної паузи включає, як правило, 810 вправ, що виконуються протягом 810 хв і впливають на організм: стимулюють фізіологічні і психологічні функції, розумову активність, ліквідують застійні явища в малому тазі і нижніх кінцівках, знімають втому. В результаті досягається основна мета фізкультурної паузи  профілактика несприятливих функціональних станів (стомлення, зниженого рівня фізичної і психічної активності, нервово-психічної напруженості), відновлення працездатності і підтримка високих рівнів готовності до екстрених дій.

Таблиця 2

Модель

етапу виконання фізичних вправ у період несення бойового чергування

Мета і завдання етапу

Зміст етапу

Мета етапу

Збереження досягнутого раніше рівня фізичної тренованості, розумової і фізичної працездатності, заповнення дефіциту рухової активності і підтримка фізичної і психічної готовності до екстрених дій під час чергування

Завдання

етапу

Колективні завдання

Профілактика несприятливих функціональних станів (стомлення, зниженого рівня фізичної і психічної активності, нервово-психічної напруженості), відновлення працездатності і підтримка високих рівнів готовності до екстрених дій

Індивідуальні завдання

Визначення раціональних параметрів індивідуального фізичного навантаження за програмою спеціальної фізичної підготовки

Завдання керівника

Ознайомитись з програмою спеціальної фізичної підготовки, внести корективи у програму для окремо взятого оператора на підставі результатів програми ”Пульс” [5]

Засоби

Фізичні вправи перед заступленням на бойове чергування (79 вправ протягом 810 хв); фізичні вправи в ході чергування (фізкультурна пауза, фізкультурна розминка)

Форми організації

Фізкультурна пауза (8-10 вправ протягом 8-10 хв кожні 2-3 год. чергування); фізкультурна розминка (3-4 вправи протягом 1,5-2 хв на робочих місцях 2-3 рази за зміну)


Фізкультурна пауза проводиться індивідуально кожні 23 год. чергування. Конкретний час і черговість виконання комплексу вправ черговими офіцерами визначає начальник чергової зміни з огляду на обстановку і зайнятість функціональними обов’язками. Найбільш сприятливий ефект від фізкультурної паузи досягається з появою ознак втоми.

У залежності від віку і часу доби, виконуються основний, або полегшений варіанти комплексу. Фізкультпауза закінчується самомасажем задньої поверхні шиї [5].

Якщо функціональні обов’язки не дозволяють провести фізкультурну паузу, її варто замінити більш короткочасною формою активного відпочинку  фізкультурною розминкою.

Фізкультурна розминка проводиться для більш цілеспрямованого впливу на поточний стан організму. Мета фізкультурної розминки  ослаблення, або усунення впливу несприятливих факторів військово-професійної діяльності, що виникають при роботі за пультом в умовах тривалої підтримки змушеної пози, одноманітності зовнішньої обстановки, сенсорної недостатності, значного завантаження зорового аналізатора, або високої нервово-емоційної напруги. Комплекс фізкультурної розминки включає 34 вправи і виконується протягом 1,52 хв. Фізкультурна розминка проводиться в індивідуальному порядку на робочих місцях 23 рази за зміну.

Третій етап (табл. 3) включає вправи, що проводяться з метою відновлення рівня функціональних можливостей організму, зміцнення і збереження здоров’я. При цьому необхідно враховувати, що межі кількісних норм приросту навантажень доцільно дозувати в залежності від багатьох змінних обставин, у тому числі від реального сумарного обсягу навантажень і режиму циклу бойового чергування, попереднього фізичного, психологічного та професійного навантаження, занять фізичними вправами, індивідуального способу життя.

Після зміни з бойового чергування заняття доцільно спрямовувати на зняття психічної напруги і відновлення початкового рівня фізичної підготовленості із застосуванням гідротермічних процедур, масажу і ін. У їх зміст також включаються: спортивні і рухливі ігри, вправи на гнучкість, плавання, повільний біг, ходьба. Для розвитку сили використовуються вправи з неграничними обтяженнями. Циклічним вправам (спортивним іграм) в занятті відводиться до 30 хв, заняття на велоергометрі з потужністю не вище 150 Вт, на біговій доріжці зі швидкістю не більше 2,7 м/с при включеному двигуні, або 1,9 м/с при вимкненому двигуні, на веслувальному тренажері із зусиллям не вище 10 Н з частотою близько 30 гребків за хвилину.

Таблиця 3

Модель

етапу проведення самостійних індивідуальних занять в період реабілітації після бойового чергування

Мета і завдання етапу

Зміст етапу

Мета етапу

Відновлення рівня функціональних можливостей організму, зміцнення і збереження здоров’я операторів

Завдання

етапу

Колективні завдання

Зняття психічної напруги і відновлення початкового рівня фізичної підготовленості

Індивідуальні завдання

Визначення раціональних параметрів індивідуального фізичного навантаження за програмою спеціальної фізичної підготовки

Завдання керівника

Ознайомитись з програмою спеціальної фізичної підготовки, внести корективи у програму для окремо взятого оператора, на підставі результатів програми ”Пульс” [5]

Засоби

Спортивні і рухливі ігри, вправи на гнучкість, плавання, повільний біг, ходьба, вправи для розвитку сили, сауна, баня

Форми організації

Індивідуальне навчально-тренувальне заняття – 50 хвилин. Активний відпочинок, загартування


Тривалість і зміст комплексу гігієнічної гімнастики залежать від особливостей попереднього періоду діяльності (наявність денного сну після роботи в нічний час, або повноцінного безперервного 6-годинного сну).

За організацію і проведення фізичного тренування під час комплексної підготовки до чергування відповідає начальник командного центру, а за виконання фізичних вправ безпосередньо під час чергування  начальник чергової зміни, за загальною командою оперативного чергового командного центру, в процесі відпочинку – особисто військовослужбовець.

Висновки

За результатами проведеного дослідження створено модель організації процесу спеціальної фізичної підготовки офіцера – спеціаліста операторського профілю, яка включає три етапи: проведення навчально-тренувальних занять з фізичної підготовки в період комплексної підготовки до несення бойового чергування; виконання фізичних вправ в період несення бойового чергування; проведення самостійних індивідуальних занять в період реабілітації після бойового чергування.

В перспективі ми направляємо наші дослідження на визначення ефективності моделі організації процесу спеціальної фізичної підготовки офіцера – спеціаліста операторського профілю.

Література
  1. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. – М.: Медицина, 1975. – 447 с.
  2. Бородін Ю.А., Ольховий О.М., Піддубний О.Г., Красота В.М. Вплив несприятливих факторів військово-професійної діяльності на фізичний стан офіцерів – спеціалістів операторського профілю. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Наук. моногр. / За ред. проф. Єрмакова С.С. – Х.: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. – № 6. – С. 10-12.
  3. Вейднер-Дубровин Л.А., Джамгаров Т.Т. Физическая подготовка в системе научной организации военного труда. Физическая культура и НОТ. – М., 1971. – Вып. 1. – С. 75-85.
  4. Зараковский Г.М., Медведев В.И. Психофизиологическое содержание деятельности оператора // Инженерная психология. Теория, методология, практическое применение. – М.: Наука, 1977. – С. 101-119.
  5. Програма спеціальної фізичної підготовки офіцерів-операторів. / Красота В.М.: Навчально-методичний посібник.  Севастополь: СВМІ ім. П.С. Нахімова, 2004. – 45 с.
  6. Пирогова Е.А. Совершенствование физического состояния человека.   К.: Здоров’я, 1989. – 168 с.


Модель організації спеціальної фізичної підготовки офіцерів-операторів в умовах бойового чергування

Вадим Красота

Севастопольський військовий морський інститут імені П.С. Рахімова

Олег Ольховий, Андрій Маракушин

Харківський університет Повітряних Сил імені І.М. Кожедуба

Ціль статті: створення моделі організації процесу спеціальної фізичної підготовки офіцерів-операторів в умовах бойового чергування.

Анотація. В статті досліджується можливість використання засобів спеціальної фізичної підготовки для зупинки регресивних змін, покращення та забезпечення збереження оптимального стану здоров’я, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем, показників фізичного розвитку й фізичного стану, належного рівня професійної працездатності та професійного довголіття офіцерів-операторів.

За результатами проведеного дослідження створено поетапну модель організації процесу спеціальної фізичної підготовки офіцера – спеціаліста операторського профілю, яка включає три етапи: проведення навчально-тренувальних занять з фізичної підготовки в період комплексної підготовки до несення бойового чергування; виконання фізичних вправ в період несення бойового чергування; проведення самостійних індивідуальних занять в період реабілітації після бойового чергування.

Ключові слова: спеціалісти операторського профілю, професійна підготовленість, функціональний стан, модель організації процесу спеціальної фізичної підготовки офіцера-оператора.



Модель организации специальной физической подготовки офицеров-операторов в условиях боевого дежурства

Вадим Красота

Севастопольский военный морской институт имени П.С. Нахимова

Олег Ольховой, Андрей Маракушин

Харьковский университет Воздушных Сил имени И.М. Кожедуба

Цель статьи: создание модели организации процесса специальной физической подготовки офицеров-операторов в условиях боевого дежурства.


Аннотация. В статье исследуется возможность использования средств специальной физической подготовки для остановки регрессивных изменений, улучшения и обеспечения сохранения оптимального состояния здоровья, функционального состояния сердечно-сосудистой и дыхательной систем, показателей физического развития и физического состояния, надлежащего уровня профессиональной трудоспособности и профессионального долголетия офицеров-операторов.

По результатам проведенного исследования создана поэтапная модель организации процесса специальной физической подготовки офицера  специалиста операторского профиля, которая включает три этапа: проведение учебно-тренировочных занятий по физической подготовке в период комплексной подготовки к несению боевого дежурства; выполнение физических упражнений в период несения боевого дежурства; проведение самостоятельных индивидуальных занятий в период реабилитации после боевого дежурства.

Ключевые слова: специалисты операторского профиля, профессиональная подготовленность, функциональное состояние, модель организации процесса специальной физической подготовки офицера-оператора.


MODEL ORGANIZATION PROCESS OF SPECIAL PHYSICAL TRAINING OFFICERS-OPERATORS IN CONDITIONS OF MILITARY WATCHES

Vadym KRASOTA

Sevastopol Military Naval Institute named after P.S. Nahimov

Oleg OL’HOVIY, Andriy MARAKUSHUN

Kharkiv University Air Force named after I.M. Kogeduba

Purpose of research. The creation of model organization process special physical training officers-operators in conditions of military watches.

Abstract. The possibility use means of special physical training for stop regressively modifications, improvement and ensuring preservation optimum health condition, functional condition of the cordial-vascular and respiratory systems, physical development index and physical condition, proper level professional efficiency and professional long-year officers-operators research in the article.

By the results of carried researches it was created the phased model organization of the process of the special physical training officer – specialists of operator’s profile, which including three stages: realization educational-training studies for the physical training in the period complex preparation for the military watch; physical exercises execution in the period for the military watch; independent individual studies in the period rehabilitation after the military watch.

Keywords: specialists of operator profile, professional preparation, functional condition, model organization process of special physical training officer-operator.