Гнітюча атмосфера кріпосницької дійсності спонукала пись­менника до викриття її антигуманної суті, виняткової жорстокості

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4




26.Дати визначення психологічного роману. Навести приклади у контексті укр. літератури 2 половини 19 століття. Психологічний роман - великий і складний за будовою епічний твір, у якому охоплені події долі однієї чи кількох осіб, як правило, від народження до кінця життя. Виділені настрої, почуття, душевний стан шляхом проникнення у найпотаємніші кутки души. Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного— перший в україн­ській літературі соціально-психологічний роман, у якому життя та боротьба українського селянства проти соціального гноблення напередодні та під час реформи 1861 р. подається через розкрит­тя психології Чіпки Варениченка, його думок.

27.Творчість М.Старицького Творча спадщина М. Старицького дуже багатогранна: поезії «Борвій», «До молоді», «До України», «Виклик», «Поету», «Поклик до братів-слов'ян» та інші; історичні романи і повісті, оповідання, написані здебільшого російською мовою: «Осада Буши», «Богдан Хмельницкий; драматичні твори: «Не судилось», «Талан»; блискучі драматичні переробки творів інших авторів (цікаво, що в більшості випадків переробки стали відоміші за оригінали); а проведені вченими текстологічні дослідження засвідчили значний внесок Старицького в здійснені ним інсценізації та переробки, що дало підстави включати їх у видання спадщини драматурга); чисельні переклади та переспіви творів Й. Ґете, Г. Гейне, Ч. Байрона, В. Шекспіра, словацького та сербського фольклору. Новаторство поезії Старицького виявилося у розширенні системи жанрів української поезії, збагаченні виражальних засобів. У своїх поетичних творах автор відкинув ту стилізовану образність «співучого селянина», яка була притаманна його попередникам, Уже перші поезії Старицького засвідчили, що їх ліричним героєм став український інтелігент, який зі своїми болями звернувся не до народу взагалі, а до інтелігентів, заговорив про «свої інтелігентські погляди та почування». Але він робив це настільки щиро, що йоголоезія не має якогось «соціального розподілу». Проте ім'я М. Старицького ми звикли пов'язувати саме з розвитком українського театру й драматургії. Досить згадати, що саме завдяки Старицькому в 1883 р. з'являється перша професійна об'єднана українська трупа. І хоча урядові й цензурні заборони спрямовували розвиток української літератури виключно у вузьке річище селянської тематики, завдяки М. Старицькому, І. Карпенку-Карому, М. Кропивницькому український театр зумів вирватись із «горілчано-гопачної» театральщини, розширив і коло тем: історія України — «Оборона Буші», життя інтелігенції — «Не судилось», філософська тематика — п'єса «Талан».



28.Образна х-ка за драмою „Не судилося”

Драма «Не судилось» є однією з найкра­щих п'єс М. Старицького Драматург показує типового поміщика Ляшенка, який пристосовувався до нових умов. Поміщик Ляшенко не тільки жорстокий у взаєминах з селянами, він некультурний, об­межений і розпусний у побуті, в родинному житті. Маючи дружину, дорослих дітей, старий Ляшенко залицяється до молодої гувернантки. Анна Петрівна шукає любовних пригод, залицяється до лі­каря Павла Чубаня.В такому оточенні виростає егоїстична дочка Ляшенків, Зізі, груба і цинічна. Тут же перебуває їх родич, також розбещений, поміщики Белохвостов. Отже, побут поміщиків Ляшенків заповнений мерзотою й розпустою. Михайло приїхав під час літніх канікул у село до своїх батьків, заявляючи про свій намір попрацювати «на користь народові». На перший погляд може показатися, що Михайло справді має добрі наміри, що він буде приносити користь селянству. Але иявляється, що панич нерішучий, не здатний не тільки до боротьби за громадські справи, але й за своє особисте щастя. Ось чому вся його так звана діяль­ність зводиться до ходіння в добротному українському національному вбранні та зали­цяння до Катрі, яке для неї закінчується трагічно. Михайлові в драмі «Не судилось» проти­ставлено образ лікаря Павла Чубаня. Це, за задумом письменника, образ прогресивної людини, борця за народні інтереси. Драматург змальовує Павла щирим, добродушним і чутливим до горя інших. Він всюди дотримується принципу: «Жити працєю своїх рук». Глибоким співчуттям проймається читач і глядач до Катрі, загалом вольової, сердеч­ної дівчини, яка стала жертвою свого щиро­го захоплення поміщицьким сином. Привабливими рисами М. Старицький на­ділив простого сільського хлопця Дмитра Ковбаня. Це з чистою совістю і добрим сер­цем юнак, який бореться не тільки за своє особисте щастя, але й за щастя всіх скрив­джених, особливо за долю коханої Катрі. Юнак ладен зробити все задля щастя Каїрі


29.Творчість Старицького і Кропивницького. Порівняльний аналіз. М.Старицький і М.Кропивницький були видатними діячами укр. театру, талановитими творчими індивідуальностями.Вони обидва входили в укр. професійну трупу, яку створив Кропивницький. Вони поєднали театральну діяльність з літературною творчістю. М.Старицький увійшов у літературу як поет-гроадянин, автор багатьох повістей і романов, вдумливий, серьозний драматург і перекладач. М.Кропивницький –автор понад 40 оригінальних драм, комедій і водевілів. Вніс значний вклад у розвиток реалістичної соціально-побутової драми. Кропивницького визнали як здібного режисера аматорських вистав. У 1863 році написав п*єсу „Микита Старостенко”, де порушував злободенні соціальні і морально-етичні проблеми. Вершиною драматургічної творчості можна вважати його драму „Глитай, або ж Павук”, в якій створено колоритний тип багатія, показано соціально-економічні умови пореформеного села, які його породили. Заслугою Кропивницького є те, що він одним із перших в літературі зумів помітит в пореформеному житті новий тип експлуататора і художньо розкрив його убогий внутрішній світ. У спадщині письменника є чимало інших соціально-побутових драм. Писав також п*єси на сюжети інших авторів. Старицький інсценізував повісті Гоголя, твори польських письменників. Він пристосовує до сцени мало сценічні п*єси укр. авторів. Оригінальна драма „не судилося” відзначається новаторським трактуванням традиційної теми кохання дівчини-селянки з паничем. Композиційно драми Старицького будуються на контрастності окремих картин, на розгортанні активної дії. Новаторською за ідейною спрямованістю є драма „талан”, в якій правдиво змальоване життя акторів дореволюційного театру. Старицький був одним із перших драматургів, що працювали над створенням віршованої драми

30 Значення творчості Старицького для розвитку української літератури і театру. Інтенсивній роботі Старицького в галузі драматургії сприяли суспільні й особисті обставини. Став­ши па чолі української професійної трупи, М. Старицький послідовно боровся за справді народний реалістичний театр. Бу­дучи не лише режисером і антрепренером, а й художнім керів­ником нового театру, він добре розумів потребу розширення ре­пертуару. Драматург написав близько 30 п'єс — оригінальні, на запози­чені сюжети популярних прозових творів та ґрунтовні пере­робки малосценічних драм інших авторів. М. Старицький невтомно шукає сюжети для інсценізацій і пере­робок: театр відчував постійний репертуарний голод. Твори в переробках М. Старицького зажили новим життям — театральним. Справді невмирущими стали «Циганка Аза», «Чорно­морці», «За двома зайцями», «Різдвяна ніч». І річ тут в міцній життєвій основі, у вмінні автора заволодіти увагою глядача від початку до кінця, зробити конфлікт глибоко переконливим, психологічно достовірним на сцені.Саме тут, у зовнішній обстановці дії, в побуті нерідко шукає митець додаткові психологічні нюанси для розкриття характерів дійових осіб. Це ж надає персонажам п'єс історичної та національної визначеності, робить твори життєвішими. Серед оригінальних творів письменника особливої уваги заслу­говують соціально-психологічні драм «Не судилось», «Талан», «У темряві», соціально-побутова — «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», історичні — «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка.


31Патріотична лірика Франка (Гімн,Україна мовить)Як і великий Кобзар, Франко говорить у своїх творах саму правду. Його поетичне слово стало виразником громадсько-поетичних ідеалів, зброєю у боротьбі за інтереси народу.Героєм лірики Франка стає людина-борець, що підіймає людей на боротьбу. Своєю творчістю І, Франко звершував безнастанний подвиг – вів свій народ до щасливої долі. Вже друга поетична книга «З вершин і низин» (1887) засвід-чила, що у літературу прийшов мужній поет-громадянин, яко­му боліли кривди свого уярмленого, роздертого ворожими кордонами на­роду. У вірші «Гімн» мільйони пригноблених і скривджених покликав голос «вічного революціонера», що не мириться з неволею. Важливо, що поет наголошує не на ру­їнницьких закликах, а на великій перетворюючій силі «науки, думки, волі». . Енергійний ритм, за­кличні інтонації, високий гуманістичний пафос твору відбивали визвольні настрої не тільки окремих соціальних верств, а й усього національно "поневоленого народу.

Поезія „Гімн” сповнена світлим настроєм, вірою в перемогу. Бадьорого, наступального характеру надають ій слова, що виражають напружену дію, епітети, що підкреслюють незламність вічного революціонера, чотиристопний хорей, який надає творові прискореного маршового темпу. У сукупності і гармонії цих засобів, у цілковій відповідності художньої форми його змістові – секрет майстерності вірша.




32Поетична творчість Франка Іван Франко – автор 9 поетичних збірок. У гімназії Франко починає писати власні твори. Перший його вірш називався «Великдень» і був присвячений пам'яті батька, який помер у Великодню ніч. У 1874 р. його ранні вірші була надрукувані на сторінках львівського студентського журналу «Друг». 1876 р. з'явилася перша збірка віршів Франка «Баляди і розкази». Свої перші поетичні твори поет назвав „документом молодечого романтизму”. Першою ластівкою була поезія „наймит”, надрукована в журналі „Друг”. У алегоричному образі наймита показано укр народ, закований у кайдани, висловлено надію на його визволення із соціального рабства. 1885 року відбулася перша поїздка Івана Франка до Києва. Він знайомиться з Ольгою Хоружинською і 1886 р. одружується з нею. У 1887 р. Франко створює поетичну збірку «З вершин і низин», яку присвятив О. Хоружинській. У 1896 р. створено поетичну збірку «Зів'яле листя», у 1897 — «Мій Ізмарагд». У 1900 р. письменник створив поетичну збірку «Із днів журби. У збірнику «Зів’яле листя», «Мій ізмарагд» переважають мотиви філософської та інтимної лірики. Окремі поезії покладено на музику.Збірка „З вершин і низин”складається з поезії, в якій є передчуття соціальної бурі і яка наповнена вірою у майбутнє свого народу. До неї входять цикли: „Україна”,”Думи пролетарія”, „Веснянки”, „Галицькі образки”. Цикл „Веснянки” – Франко відображає в них визвольні прагнення народу. Картини чарівної весняної природи потистоять злиденному життю народа. Збірка „Зів*яле листя” –розкривається трагедія ліричного героя,розповідається про його нерозділене кохання. „Зів*яле листя” – образ втрачених надій.Найбільш відомий вірш – „Чому являєшся мені у сні”. Збірка „Мій ізмарагд” з*явилася в результаті глибокого вивчення Франком народної старовини та поетичної мудрості народов Сходу. Поет брав матеріали старовинних народних збірок, переосмислював їх, надавав їм нового ідейного значення.

33Громадянська лірика Франка героєм громадянської лірики І.Франка стає людина-борець, що піднялася на боротьбу за свою волю та незалежність. Класичними зразками революційно-політичної лірики є його вірші „Товаришам із тюрми”, „Гімн”, „Каменяри”, „Беркут” та інші. Це була поезія, сповнена передчуттям соціальної бурі, вірою в світле майбутнє свого народу. З таких віршів склалася збірка „З вершин і низин”. Вона звучала як голос болю, гніву, правди. Для громадянської лірики Франка характерні тематичне багатство і жанрова різноманітність. Зміст поезії збірки наповнюють різні за характером почуття ліричного героя. Тут і заклики до боротьби, і радість передчуття благодатних змін у суспільстві, роздуми над долею народу, мотиви смутку, викликані народним горем. Залежно від змісту та жанрових ознак поезії збірки об*єднаються в ідейно-тематичні цикли. Одним з найкращих поезій є „Гримить” із циклу „Веснянки”. У ній відтворено очікування соціальних змін. Він побудован за художнім прийомом паралелізму. Спочатку малюється картина весняного передгроззя. Земля жде плодотворної зливи, яку віщує грім. Як земля потребує дощу, так і народ – коренних змін у суспільстві. Звідси і паралелізм – зіставлення явищ природи і людського життя. Образи хмар і грому – провісники революційної бурі. Франко один із перших змалював страждання, боротьбу і сподівання пролетаріату. У вірші „Каменярі” він змальовує символічний образ невтомних працівників-каменярів, серед яких і сам автор. Справа відбувається уві сні. Усі каменярі скуті ланцюгами і якийсь громовий голос закликає їх:” Лупайте сю скалу...” і говорить також, що їм призначено цю скалу розбити. Автор мав на оці працівників во ім*я прекрасного майбутнього. Праця каменярів важка, але Франко зазначає, що їх труд принесе людям щастя.

34Інтимна лірика Івана Франка франко не зазнав усієї глибини щастя любові і все ж таки свято беріг спогади про скупі дари великого почуття. Біль кохання породив 3 жмутки пісень, зібраних у збірці „Зів*яле листя”, що була видана у 1896 році. Ця збірка об*єднала поезії переважно з сумними мотивами. Написаними в один з найважчих періодів життя поета. Збірку „Зів*яле листя” Франко у підзаголовку назвав „ліричною драмою”. Вона має „три жмутки”, де розкривається глибока душевна трагедія ліричного героя, викликана тяжкими обставинами у житті. Зокрема нерозділеним коханням. Звідси і назва „Зів*яле листя” – образ втрачених надій, задавленого у дущі великого почуття. Ліричний герой – людина з ніжною душею і разом з тим – сильним характером. З усім горем він готов помірятися, та не може вирвати з душі кохання.Багато віршів збірки написані у стилі народної пісні. Майже весь „другий жмуток” – сплав народних образів з почуттями і образами поета. Автор збірки надає народно-пісенним образам нового звучання. Поезії „Зелений явір”, „Ой, жалю мій, жалю” сприймаються як задушевні народні пісні. Поетичний твір „Чому являєшся мені у сні” вважають найкращим в інтимній ліриці І.Франка. Ця поезія вражає глибоким відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Він намагається забути дівчину. Епітети., порівняння передають красу. Чарівність дівчини, її стримане ставлення до ліричного героя.

35.Патріотична та громадянська лірика Івана Франка іван Франко – геніальний поет, що залишив своїм нащадкам свої чудові вірші громадянської та патріотичної лірики. У багатогранній творчій спадщині І.Франка визначне місце належить його ліриці, значна її частина належить до найкращих надбань світової поезії. Його поезія проста і глибока. Герой його лірики – людина-борець. Його поезія сповнена вірою в світле майбутнє свого народу.(збірка „З вершин і низин”) Вона звучала як голос болю, гніву, правду, що іде з глибин народних низів. Для громадянської лірики характерні тематичне багатство, жанрова різноманітність. Поезії збірки „З вершин і низин” об*єднаються в ідейно-тематичні цикли. Цикл поезій „Україна” пройняті ідеєю боротьби за національні та загальнолюдські ідеали. Вони закликають рвати кайдани національного і соціального гноблення, які сковують природний розвиток людських сил. Ідейна основа – любов до рідного народу, поневоленої України, прагнення бачити її вільною і щасливою, незалежною державою. Цикл „Веснянки”. Використовуючи традиційні народнопісенні форми, Франко написав свої веснянки, наповнивши їх визвольними прагненнями народу. У цьому циклі 15 поезій, що створюють єдину картину оновлення природи, настрій чекання корінних змін у суспільному житті. Цикл „Гріє сонечко”- поетичний заклик, звернений до демократичної інтелігенції, бути сіячами революційних ідей серед народу.

36.Проза Івана Франка іван франко – великий прозаїк, що оспівував перші класові битви робітників на західноукраїнських землях. Проза Франка багатогранна. В ній можна виділити такі основні тематичні цикли: бориславські повісті та оповідання, твори з життя села, тюремні оповідання, дитячі оповідання і казки, оповідання і повіті з життя інтелігенції тощо. Проза Франка проста, красива, ясна. Вона широка своїми темами, сюжетами, мотивами, настроями. Широкий. Населений багатьма цікавими людьми художній твір прозових творів. У Франка люди діляться на два табори: покривджені і кривдники. Бориславський цикл творів письменника – правдива епопея життя і боротьби робітничого класу західноукраїнських земель 70-80х років минулого сторіччя. У творах з селянською тематикою: оповіданнях, повісті „Великий шум” він показав не лише страждання селянина, а й його протест проти існуючого ладу. Одним із кращих творів про село є оповідання „Ліси і пасовиська”. В його основу покладений типовий на той час конфлікт між безправним селянством і поміщиком-гнобителем. Після скасування панщини1848 року в Галичині економічне становище трудящого селянства не поліпшилось. Величезний викуп за землю, непосильні податки розорювали його. Поміщики спритно використовували затурканість, темноту селянства. Особливо були поширені явища обмана під час загальнодержавного перепису. Один з таких епізодів і послужив основою сюжету оповідання „Ліса і пасовиська”, що розповідає, як підступом поміщик присвоїв собі ліси і пасовиська селян.


37Мала проза Івана Франка