Анастасії Нових «Передбачення майбутнього І правда про минуле та сьогодення»

Вид материала

Документы

Содержание Уривки з книги Анастасії Нових «Сенсей-IV. Одвічний Шамбали» Справжня Свобода Як можна протистояти Архонтам? Англія під впливом Архонтів Створення масонських лож у Європі

Подобный материал:

• Cьогодні у випуску, 83.69kb.
• Анастасія Нових «Сенсей. Одвічний Шамбали ii», 1992.54kb.
• Міжнародна наукова конференція "Українська революція 1917-1921 рр.: погляд з майбутнього, 328.79kb.
• Економіка України: минуле І сьогодення, 38.3kb.
• Их якостей майбутнього фахівця, котрі сприяють його творчій, самостійній діяльності,, 97.53kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 268.5kb.
• Економічна й соціальна рада Французької Республіки Економічна й соціальна рада – шлях, 635.22kb.
• Н. В. Електронний підручник з курсу «методика професійного навчання» для системи дистанційного, 205.64kb.
• Методика аналізу та оцінки стійкого розвитку регіону Аналіз та оцінка стійкого розвитку, 596.86kb.
• Бориспільський район земля, з сивої давнини оспівана переказами про славних предків, 1119.2kb.

Як можна протистояти Архонтам?


Уривки з книги Анастасії Нових «Сенсей-IV. Одвічний Шамбали»


Причина влади Архонтів і Арімана (Верховного Архонта) над людьми


- ..А з приводу Архонтів це правда? - запитав Стас.

- Так, - відповів Сенсей.

- Тобто це шамани, знахарі, жерці?

- Та ні, це вони раніше, в сиву давнину, були такими і то далеко не всі з них. А зараз це ті люди, які сплітають воєдино у своїх ложах і секретних товариствах світовий капітал, політику й релігію.

- Світові банкіри, чи що? - здивувався своїй здогадці Володя.

- Ті, хто ними керує, - уточнив Сенсей.

- Цікаво, а що це за таємні товариства? - поцікавився Володя.

- Ну, в різні часи вони називалися по-різному. Приміром, один з перших впливових кіл Архонтів ще з давніх-давен відомий під назвою «Вільні каменярі». Від цього стовбура росте багато гілок. Є й так звані «Братство Змії», «Братство Дракона», «Ілюмінати», «Масони» та інші таємні товариства. Історики досі намагаються з'ясувати, яке з якого виникло. Але тільки більше заплутуються. Чому? Тому що мета Архонтів так все перетасувати і заплутати, щоб мало хто здогадався і докопався до істинної суті усіх цих таємних товариств. А суть проста. Переважна більшість таємних товариств є пішаками в руках Архонтів для маніпуляцій Арімана.

Аріман лише грає на слабкостях людей. І однією з таких слабкостей є підсвідоме прагнення людей до таємниць. І тут зачіпаються не тільки духовний порив людини, її бажання вирватися з ланцюга реінкарнацій за допомогою таємних знань, але частіше за все банальні егоїстичні амбіції володіти даними знаннями заради влади над собі подібними. Тому-то переважна більшість таємних товариств і процвітає під Архонтами. А враховуючи те, що люди не просто хочуть оволодіти таємними знаннями, а ще й створити навколо себе свою «імперію», ми маємо те, що на сьогоднішній день практично усім світом керує таємний світовий уряд - Архонти.

Сенсей замовк, а Володя, подумавши, сказав:

- Чесно кажучи, навіть враховуючи всі мої знання та досвід бойового офіцера, я ніколи не чув про таке, тим паче про таємні товариства такого рівня. Не міг би ти трохи просвітити з цього питання. - І бачачи коливання Сенсея, додав: - Краще, як то кажуть, знати ворога в обличчя, ніж перебувати в невіданні.

На що Сенсей відповів:

- Та які Архонти вороги? Це нещасні люди, які помилково обрали пусте й тимчасове, замість вічного. Їхній вибір був зроблений у бік матерії, вірніше Арімана. Людина постійно вигадує собі якихось ворогів, тому що за великим рахунком не може розрулити свій внутрішній конфлікт між своїм Тваринним і Духовним. Відносини між групами людей і державами - це лише збільшена, роздута копія цього конфлікту. А насправді найлютіший ворог для людини - це він сам, а точніше - його Тваринна сутність. З нею не поборешься звичайними засобами, бо чим більше буде протистояння, тим сильніше буде й агресія з боку Тваринного, оскільки ти вкладаєш у цей конфлікт свою увагу. Перемогти її можна лише своїм небажанням піддаватися на провокації і спокуси Тваринної сутності, а також зосередженням на духовному, корисному для душі. І ось тоді, коли ти займеш таку внутрішню позицію і щиро будеш нею слідувати, тоді й у зовнішньому світі у тебе не буде ворогів, а життя перетвориться на захоплюючу гру. Врешті-решт, ми тут живемо тимчасово, вважайте, перебуваємо у гостях.

- Так, але це ж світ-пастка Арімана?! Як же у ньому жити, якщо хочеш стати вільним? - схвильовано запитав Юра.

- В які б умови ти тут не потрапив, які б перешкоди не ставила тобі доля, жити треба так, як личить Людині з великої літери. Тобто самому ставати Людиною і допомагати оточуючим людям. Головне у цьому житті - бути вільною всередині за Духом, вільним від світу матерії, йти до Бога, не звертаючи з цього шляху. Тоді у зовнішньому житті ви зможете максимально принести користь людям і прожити життя, гідне звання Людини. І в цьому криється велика таємниця! Стань людиною тут і зараз у цьому егоїстичному, матеріальному світі. Будь подібним Лотосу, який виростає з бруду болота, але незважаючи на це набуває ідеальної чистоти! Ти ж Людина і у тобі є Його зерно!

Наш колектив, затамувавши подих, слухав ці слова Сенсея.

- Так, щоб стати Людиною у цьому світі, треба дійсно мати велику силу волі і мужність, щоб зберігати чистоту думок, не забруднених цим болотом, - погодився Микола Андрійович. - Людину ж в основному притягує схильність до наслідування способу життя більшості людей у цьому світі. Тому й тягне в основному на здійснення егоїстичних вчинків, тому й купаємося у бруді, заспокоюючи свою Совість фразами «усі так роблять», «усі так живуть». - І зробивши невеличку паузу, додав: - А з приводу Архонтів... Чесно кажучи, мені теж було б дуже цікаво почути інформацію про ці таємні товариства. Не за привабленням, а тому що хочеться розібратися, що до чого, навчитися відокремлювати зерна від полови...

Сенсей кивнув, погодившись з його відповіддю:

- Проблема у тому, що люди хочуть того, про що говорив Аріман. Вони хочуть стати значущими у цьому матеріальному світі перед іншими людьми, задовольняючи амбіції своєї Тваринної сутності, а не довести Богові, що гідні називатися Людиною, прагнучи до Нього і піклуючись про свою душу. Хочуть стати тут і зараз супербагатими, відомими, переступаючи заради своїх пустих мрій через будь-які межі, неважливо яким способом, аби досягти своєї мети. Вони живуть заради того, щоб бути не гірше за інших, а по можливості набагато кращими за них. Багато хто намагається вибитися в лідери. Чи не кожен вважає, що раз йому дано народитися у цьому світі, то він неодмінно повинен жити краще за всіх і обов'язково досягти якихось певних висот у сенсі кар'єри, положення у суспільстві, матеріального благополуччя.


Справжня Свобода


- Ех, - зітхнув Віктор. - Все вірно. Потрібно пильнувати на посту своїх думок і бути обережним у виборі своїх бажань.

- Ні, я згоден, добре, якщо просто стоїш на посту і пильнуєш, - промовив Стас. - А якщо твій піст закидають такими гаслами, як «свобода» та «рівні можливості», вселяють тобі віру про це з усіх боків, а насправді просто використовують тебе як раба?

Сенсей відповів:

- «Свобода» і «рівність» - це одні з найбільш спокушаючих слів-пасток Арімана, оскільки людина реагує на них, виходячи з духовних потреб, а потім, завдяки вмілій інтерпретації «демократії» Арімана...

- Це щось на кшталт того, що демократія - це спосіб вибирати собі рабовласників? - пожартував Віктор.

- Щось типу того, - кивнув Сенсей. - Адже Аріман, оперуючи сьогодні словом «свобода», підводить людину до усвідомлення, що досянути її людина може лише через гроші, маючи достатній капітал. Багатство і влада - це основне знаряддя управління свідомістю людей. Але справжня свобода - це коли людина стає вище цього світу, вище матеріальних бажань, коли людина кожен день, кожну годину проживає заради душі, поповнюючи її скарбницю добрими справами, думками, допомогою оточуючим. Коли людина живе не заради свого егоїзму і значимості, а заради інших людей, в ім'я Бога.


***


- ...Дуже багато в житті людей, їх духовному становленні залежить від того, хто ними керує. У країнах, якими негласно керують Архонти, панує брехня, обман і матеріальна сутність, яка активно підміняє духовні прагнення і цінності народів. На тлі красивих слів з людей роблять тупих, слухняних ідіотів. І чим більше стає таких країн, які перебувають під владою Архонтів, тим більше людство в'язне в багнюці матерії, схиляючи чашу свого вибору в бік Тваринної сутності. І, звичайно ж, тим швидше цивілізація наближається до власної загибелі. Адже основний сенс існування людства - у вдосконаленні духовної сутності, у шансі кожного індивіда стати Людиною. А отара слухняних двоногих тварин, стурбованих матерією, потрібна хіба що Архонтам та й то в суто егоїстичних, амбітних (амбіційних) цілях. Але я ще раз підкреслюю: кожна людина має право зробити свій вибір!


Як можна протистояти Архонтам?


- ...Архонти творять? - посміхнувся Сенсей. - Ще раз пояснюю, тих Архонтів жалюгідна купка у порівнянні з усім людством! Та якщо люди плюнуть на них, Архонти просто потонуть у тому плювку. Архонти лише планують, а ми, люди, вибираємо, погодитися з їхнім вибором чи відстояти свій. Адже загальний вибір залежить виключно від особистого вибору кожного, від його внутрішньої переваги або духовних бажань, або тваринного обману. Чому Архонти штовхають нас на війну, на революції, на міжнаціональні чвари, і ми йдемо стадом, як барани, і вбиваємо собі подібних, навіть не замислюючись про наслідки? Тому що Архонти зацікавлені у формуванні людей, не здатних до самостійного мислення, пошуку закономірностей і дії. Вони зацікавлені в рабах, якими через засоби масової інформації можна маніпулювати, нав'язуючи їм стандарти від Архонтів: як слід виглядати, діяти і мислити, яких триматися політичних і життєвих орієнтирів. Вони тримають людей у постійному страсі (страху) бідності, голоду, матеріальних нестатків, остраху за власне життя і здоров'я. Людина починає вірити, що таким і є життя насправді, що це і є її доля.

Та нічого подібного! Людина завжди вільна у своєму особистому виборі! Усі страхи народжуються від Тваринної сутності, від її тотального страху смерті. Але будь-яка матерія смертна - це закон. Однак людина тим і прекрасна, що вона не просто шматок матерії і зовсім не раб, у ній закладена величезна духовна сила, яка здатна перетворювати її на Людину Справжню, ту сутність, котра набагато вище матеріального світу. Звільняючись від брехні, людина звільняється від дурості. Пізнаючи Правду, людина стає сильнішою і розумнішою. Чим більше буде у світі розумних, духовно вільних людей, тим важче стане Архонтам реалізовувати свої плани, тим слабшим буде їх вплив на людей. А якщо Правду будуть знати усі і люди зроблять свій правильний вибір, то Архонтам просто нікому буде диктувати свої умови. Адже насправді вони - ніхто. Архонтів тих жалюгідна купка. У руках людей рішення: піддатися на провокацію Архонтів і довести світ до глобальної війни, або скинути владу Архонтів і створити золоте століття цієї цивілізації. У руках людей майбутнє світу. Все дуже просто. Треба бути тим, кого бояться Архонти. Треба бути Людиною!


Історичні факти діяльності Архонтів


Причини виникнення держав і війн


- ...Як ти думаєш, чому і як виникла така держава «Свободи», як Америка?

Або чому, наприклад, відбулися Перша і Друга світові війни?

- Ну як чому? - трохи розгубився Микола Андрійович. - На те були свої історичні причини, політичні обставини, випадковість, врешті-решт. З приводу війни - чаша терпіння просто переповнилася і найменший привід став іскрою до спалаху ворожнечі між політиками, які і втягнули свої народи у ці війни. Взяти, наприклад, те ж вбивство у Сараєво ерцгерцога австрійського, спадкоємця австро-угорського престолу. Саме ця обставина послужила приводом до Першої світової війни.

Сенсей злегка посміхнувся і промовив:

- Іншої відповіді я й не очікував почути. «Історичні причини», «політичні обставини», «випадковість», «чаша терпіння» - це всього лише штампи Архонтів, проставлені в головах людей, щоб ні в кого не виникало бажання докопатися до справжньої суті подій, що відбулися. Історія, дорогий лікар, робиться, а не трапляється.


Англія під впливом Архонтів


- ...У Архонтів методи не змінюються, - додав Сенсей і, трохи помовчавши, сказав:

- На відміну від простих людей, котрі живуть короткою миттю, Архонти розраховують свою діяльність на століття вперед. І не тому, що ці люди довго живуть. Ні, їхнє життя, як і в усіх, звичайне, земне, людське. Просто цілі і завдання їхньої організації такі. Події в Англії - це характерний приклад їхньої деструктивної діяльності... Мабуть, я приділю цій темі трохи більше часу, щоб ви розуміли, звідки ростуть корені подібних подій у світі.

Як тільки населення земної кулі почало стрімко збільшуватися, Архонти стали посилено створювати масу різних організацій, таємних товариств, містичних течій, релігійних сект, щоб з їхньою допомогою можна було контролювати якомога більше людей і постаратися захопити основні важелі світової влади. Однією з найбільш впливових організацій, створених Архонтами, була група досить багатих євреїв, а точніше дуже багатих іудейських рабинів, які були релігійними та політичними діячами єврейського народу, який проживав у різних країнах...

Вони розглядали себе не інакше, як «месіанську» еліту іудаїзму і стверджували, що абсолютно всі євреї світу солідарні з їх цілями (хоча насправді - це лише гучні заяви, не більше того). Та й реальні цілі у них були далеко не такими, якими вони малювалися для громадськості. Саме за допомогою цієї організації Архонти й підпорядкували собі Англію. Зробили вони це таким способом. Спочатку за сприяння даних людей, які активно спонсорували найрізноманітніші сепаратистські партії, була організована так звана «Англійська революція» (починаючи з 1640 року і закінчуючи 1689), а по суті - державний переворот з громадянськими війнами. Мета – усунення від влади неугодної Архонтам династії Стюартів в Англії. В результаті політичних маніпуляцій це призвело до того, що вже у 1688 році Стюартів витіснили з трону, і вже у 1689 році королем Англії був проголошений Вільгельм III Оранський - людина «Вільних каменярів». До речі, коли цей чоловік прийшов до влади, то в цьому ж році заснував «Оранський орден», який за своїми прихованими завданнями відповідав поточним намірам «Вільних каменярів», а для широкого розголосу - сприяв зміцненню протестантизму в Англії. Між іншим, цей орден існує і в наші дні.

Так от, досить скоро новоявлений король Вільгельм III, відповідно до планів Архонтів втягнув Англію у вельми дорогу війну з Францією. Крім того, що в цьому кровопролитті постраждав народ двох держав, це ще й сильно виснажило фінансові ресурси обох країн, особливо Англії. Але саме цього фінансового розорення Архонти й домагалися. Завдяки наполегливій ініціативі Вільгельма III, британське казначейство змушене було взяти в борг у єврейських банкірів 1,25 мільйона британських фунтів, і не просто взяти ці гроші, але через величезний урядовий борг погодитися на невигідні для них умови позики на користь єврейських банкірів. В результаті такої невигідної для англійців угоди з'явився перший приватний Центральний банк, названий «Англійським банком». Саме цей банк, відповідно до кабальних для Англії умов позики, мав право акумулювати національний борг, збирати необхідну суму шляхом прямого оподаткування англійського народу, давати кредит в розмірі 10 фунтів паперовими грошима на кожен фунт що зберігається у золоті, встановлювати золотий вміст паперових грошей. Внаслідок цього при капіталовкладеннях банку у 5% банківські операції стали приносити 50% дохід. В результаті такого відкритого, нахабного розкрадання національний борг Англії перед єврейськими банкірами за чотири роки збільшився практично в шістнадцять разів. І мало того, що за все це в повному розумінні розплачувався англійський народ, так ще в умовах такої заборгованості держави Архонти тепер вільно впливали на політичні процеси в країні, як Господарі цієї країни. Незабаром і на Монетному дворі Англії з'явилися їхні люди, в тому числі й відомий вам Ісаак Ньютон...

Ось, наприклад, ще кілька фактів для роздумів з відомої вам історії тих часів, що вказують на вищезгадану діяльність Архонтів. Після несподіваної смерті Вільгельма III Оранського, коли трон перейшов до Анни (останньої з династії Стюартів), хто контролював кожну дію королеви і фактично керував країною? Сара Мальборо (фаворитка королеви) разом з чоловіком, головнокомандувачем Джоном Черчілль Мальборо, який свого часу був соратником Вільгельма III Оранського. А після смерті Анни до кого перейшов англійський престол? До курфюрста Ганноверського Георга I - німцю, який до кінця свого життя ні слова не розумів по-англійськи. І хто при ньому і в подальшому фактично став керувати Англією? Сімдесят впливових сімей з англійського парламенту. І чиїми вони були «висуванцями»? Архонтів. А вже яких справ вони натворили у зовнішній політиці, у тому числі й в Америці, ви самі довідаєтесь з історії. Ось вам і вся казка.

Тобто, по суті, що відбулося тоді в історії Європи? Звичайне шахрайство в особливо великих розмірах: невелика групка німецьких князів, яких спонсорували єврейські банкіри під керівництвом «Вільних каменярів», повалила короля з англійського престолу і посадила на трон підконтрольних їм ганноверців. І за допомогою останніх не просто втягнули Англію у війну, постачаючи країну німецькими солдатами, а й значно спустошили англійську казну. Але головне - зробили Англію політично залежною від єврейських банкірів і звичайно ж від Архонтів.


Створення масонських лож у Європі


- ...Так, уточню ще один момент. Тактика дії Архонтів, навіть серед тієї кількості таємних товариств, які вони масово плодять, досить мудрована. Вони не просто створювали ці товариства, вони провокували їх на конкуренцію між собою, аж до жорсткого протистояння, переманюючи найбільш впливовіших людей.., щоб заплутати сліди злочинів самих Архонтів, щоб ніхто не здогадався, хто насправді стоїть за тими чи іншими подіями. Вони нацьковували ці таємні товариства одне на одне, а самі їхніми ж руками робили те, що було вигідно їм. А потім за допомогою інших своїх таємних товариств-«конкурентів» знищували «гравця», котрий відіграв свою політичну роль. Загалом, для Архонтів це була лише шахова партія людськими життями, закамуфльована містикою, владою і політикою.

Ну ось, наприклад, з приводу конкуренції: 24 червня 1717 у Лондоні зібралися представники чотирьох великих лож. На цій зустрічі була заснована англійська Велика Ложа, яку ще нині називають «Світовою ложею-матір'ю». Однією з її основних завдань було те, щоб на троні залишалася вигідна Архонтам Ганноверська династія (династія англійських королів з 1714 по 1901 рр..). Між тим, деякі члени наступних поколінь даної королівської сім'ї не випадково займали одні з ключових постів у таємних товариствах «Вільних каменярів». Це і Август Фрідріх, король Георг IV, король Едуард VII, король Георг VI. Все це було дуже вигідно для Архонтів, у першу чергу через політичний вплив, котрий вони мали через цих своїх «ферзів» на світ... Так от, залишалося багато людей, невдоволених поваленням династії Стюартів. Тому Архонти, щоб взяти під свій контроль цей «невдоволений натовп», створили на противагу ще одну «Велику шотландську ложу», яка підтримувала прихильників Стюартів. І просто маніпулювали цими двома системами лож, які, завдяки різним провокаціям збоку Архонтів, почали ставитися одна до одної вкрай вороже.

- Так, нічим не гребують, - помітив Володя і поскаржився. - Це ж треба, так полоскати людям мізки!

- Вони використовують усі засоби, починаючи від обробки свідомості окремо взятої особистості і закінчуючи обробкою світогляду великих груп людей.

- Окремо взятої особистості? - перепитав Руслан.

Стас поспішно йому відповів, очевидно, щоб Сенсей не відволікався від теми:

- Ну, королі і всякі там високопоставлені люди.

- Не тільки, - заперечив йому Сенсей. - Інколи рідко, але влучно, під їх пильну увагу й обробку потрапляють нічим не примітні для оточуючих людей хлопчики, років одинадцяти-дванадцяти з нижчих соціальних верств населення.

- Вік пробудження життєвої енергії, - тихо зауважив Микола Андрійович, який уважно слухав Сенсея.

- Саме так. Якщо Архонти через свої організації «Вільних каменярів» впритул займаються вихованням такої особистості, результати іноді бувають досить катастрофічні для людства. Наприклад, взяти таку особистість, як Ротшильд.


Історія Ротшильда


- А хто такий Ротшильд? - поцікавився Віктор. - Вперше про нього чую.

- Не дивно, - посміхнувся Сенсей. - Це фінансовий магнат кінця XVIII початку XIX століття, як раз того часу, про який ми й говоримо. Про нього нині глаголють - «засновник династії впливових банкірів і бізнесменів, власників всесвітньо відомих банківських домів, корпорацій в різних галузях промисловості». У засобах масової інформації різних країн посилено пропагується легенда, як ця людина «сама себе створила», «досягла таких висот», ставлячи навіть у деякому сенсі в приклад підростаючому поколінню, що мовляв «подібні можливості є у кожної людини». Для чого Архонти так піарять прикрашені історії своїх показних «пішаків»? Для того, щоб у людей не виникало цікавості заглянути за завісу, хто ж керує цими «пішаками і ферзями» і зрозуміти, що відбувається у світі насправді. Для того, щоб переконати людей, що таких «ляльководів», як Архонти у світі не існує, що історія залежить виключно від мислення і вчинків «окремо взятої особистості, наділеної владою».

- І що вони цією таємничістю виграють? - знизавши плечима, запитав Андрій.

- Час, обставини і контроль над людьми. Їм вигідно залишатися в тіні, бо в тіні реалізуються їх плани... Так ось звідки з'явилася особистість Ротшильда і як його використовували «Вільні каменярі» у своїх цілях. Знаючи це, ви краще будете розуміти і те, як утворилася «найправильніша і найдемократичніша держава в світі», і кому вона належить.

Ротшильд - це, по суті, прізвисько, псевдонім, який у перекладі з сучасної німецької мови звучить як «червоний щит» (Rotes Schield). Між іншим, зауважу, що у старовинній німецькій мові Rhotes Schild означало «брехлива вивіска». Але це так, щоб ви мали на увазі. Насправді цю людину звали Майєр Амшель Бауер. Він народився у 1743 році в старовинному німецькому місті Франкфурті-на-Майні в єврейській родині дрібного торговця старовинними монетами. В одинадцять з половиною років доля звела його з представниками «Вільних каменярів». Через незвичайний для свого віку діяльний характер, а також якості «спритного торгашка», він був «помічений» цими людьми як непоганий «матеріал» для нових фігур на шаховій дошці їхніх гросмейстерів.

Буквально через півроку після того рокового знайомства і тісного контакту з представниками «Вільних каменярів», будучи вже у дванадцятирічному віці, хлопчик залишився круглим сиротою. На виховання його взяли родичі, які й відправили Майера в місто Фюрт для навчання у знаменитій синагозі. До того часу «нові друзі» вже розкрили хлопчикові суть деяких негласних речей. Знаючи це, він вже зовсім по-іншому сприймав дійсність. Загальні знання його цікавили лише остільки-оскільки. Зате в синагозі, експериментуючи на однолітках свої можливості, він уславився справжнім пронозою. У школі відкрив щось на зразок міняльної лавки і вів свої операції з грошима. Складав різні антикварні колекції і пускав їх в обіг.

Коли він, будучи вже юнаком, повернувся до Франкфурту, його покровителі не поспішали простягнути сироті руку допомоги, спостерігаючи за ним, як він поведе себе в умовах «злиднів». Майєр і тут не розгубився. Він активно займався будь-якою роботою, яка йому траплялася, поступово розширюючи коло своїх операцій. Задовольнившись результатом цієї «перевірки», покровителі влаштували Майера на службу в банкірську контору Оппенгеймера в Ганновері, де він досить швидко і оперативно отримав практичний досвід роботи, побувавши на різних посадах і пройшовши усі щаблі службових сходів знизу доверху.

- Де, в Ганновері? - здивовано перепитав Микола Андрійович. - Почекай... Ти щойно розповідав за становлення Ганноверської династії в Англії. Це випадково не один і той самий...

- Абсолютно вірно... У Німеччині місто Ганновер у ті часи був розсадником для «Вільних каменярів». Тому аж ніяк не випадково після Вільгельма III Оранського, як я вже казав, британський трон був успадкований саме Ганноверською династією (далекими родичами Стюартів). І до речі кажучи, ця ситуація зберігається і до цього дня, оскільки Віндзори (династія нинішніх англійських королів), походять від прямої лінії королівського дому Ганноверців.

- Так он звідки коріння ростуть, - здогадливо промовив Микола Андрійович. - Круто хлопці придумали комбінацію щодо Англії! А я то думаю: чого це деякі англійці досі висловлюють невдоволення «німецьким правлінням» в Англії.

- Ось, ось, - підтвердив Сенсей.

- Так як цей мужик... як його... Ротшильд став фінансовим магнатом? - нетерпляче запитав Руслан. - На тому банку розкрутився?

- Ні. То була своєрідна школа. Коли Ротшильда підготували та навчили потрібним речам, він знову повернувся до Франкфурту. До пори до часу його тримали, що називається, в резерві... У цей час хлопець спробував відкрити свою справу з торгівлі старовинними монетами, обміну валют. А коли назріла необхідна політична ситуація, Майєра включили до великої гри. Тоді йому був 21 рік. Ті ж «Вільні каменярі» звели його з ще однією постаттю на їхній шаховій дошці - зі спадкоємним принцом Вільгельмом IX (майбутнім гессенським курфюрстом) княжого дому Гессен-Ганау...

Вже через п'ять років Майер Амшель став придворним фактором, тобто комерційним агентом, постачальником необхідних для двору товарів, а потім - головним придворним агентом княжого дому Гессен-Ганау. Але основним його завданням, поставленим перед ним «Вільними каменярами», був негласний контроль за фінансовою діяльністю Вільгельма IX.

Між іншим, Вільгельм, не без підказки «Вільних каменярів», першим з німецьких князів став займатися наданням кредитів під відсотки. У результаті його боржниками (а отже й людьми, на яких безпосередньо могли впливати «Вільні каменярі») виявилося більше половини держав Європи. Більш того, принц Вільгельм «здавав в оренду» своїх солдат іншим країнам, звичайно ж в першу чергу, віддаючи перевагу тим державам, на які йому вказували «Вільні каменярі». Завдяки своїм таємним покровителям, він став «другом» Ганноверців. Великобританія була основним його клієнтом, оскільки постійно потребувала солдат, у тому числі і для контролю над своїми колоніями у Північній Америці.

До речі, зробіть для себе відмітку. Саме ці німецькі частини, що належали Вільгельму, пізніше билися з армією Джорджа Вашингтона в «Веллі Фордж». У британській армії проти «американців» билося більше німців, ніж англійців. І у той же час на службу «американцям» (а точніше буде сказати, обжившимся в англійських колоніях європейцям, більшість яких становили англійці) поставлялися німецькі солдати з Прусії. До речі, пруський король Фрідріх Великий, що поставляв цих солдат, ще в юності мав справу з таємною організацією «Вільних каменярів» і знаходився під впливом її ідей.

Женька не витримав і, сміючись, промовив:

- Так це що ж виходить, німці воювали з німцями за незалежність англійців проти англійців. Тупізм якийсь!

Сенсей пояснив:

- Ну, Архонти ще й не такі комбінації прокручували!

- Ну і ну! - похитав головою Стас. - А що, німцям найбільше потрібна була ця війна?

На що Володя сухо зауважив:

- Та яка їм різниця, де воювати і на чиєму боці, вони ж найманці.

Микола Андрійович тяжко зітхнув:

- У цьому-то і вся сіль! Цим людям не має значення, де воювати і чиї інтереси відстоювати, аби гроші платили.

Сенсей же, вислухавши їх, продовжив:

- Так, а коли постать Вільгельма IX (який у той період став одним з найбагатших людей Європи) відіграла свою партію на шаховій дошці Архонтів, вони просто підставили його під час їхньої гри з «наполеонівськими війнами». Вільгельм змушений був тікати з країни і довгі роки жити в еміграції. Здогадайтеся, кому він «тимчасово» довірив свої справи і капітали?

- Невже Ротшильду? - у жартівливому тоні промовив Віктор.

- Йому самому, - так само підтвердив Сенсей.

А далі... На шаховій дошці відбулася невелика рокіровочка і Майєр Ротшильд став з великою вигодою для Архонтів провертати серйозні фінансові операції на міжнародному рівні, завдяки солідному капіталу Вільгельма. Для прокручування великих міжнародних операцій «Вільні каменярі» навіть надали Ротшильду частину своєї чудово організованої розвідувальної мережі, яка була набагато мобільніша, ніж найкращі розвідки королівських дворів Європи. Причому, ці люди поставляли не тільки останні новини, а й перевозили готівку і цінні папери. Пізніше, щоб не засвічувати розвідувальну систему «Вільних каменярів», припишуть, що Ротшильд нібито сам створив цілу мережу агентів-інформаторів за прототипом королівських підрозділів шпигунів. Такі чутки частково підкріплювалися ще й тим, що стало пізніше загальновідомим фактом, що на гроші Ротшильда був організований знаменитий таємний орден баварських «іллюмінатів». І це дійсно так. Але це було зроблено не за «завданням» Ротшильда, а за дорученням «Вільних каменярів», які у 1770 році звели свого чергового «вихованця» Адама Вайсхаупта з Маєром Ротшильдом для того, щоб один організував при університеті в німецькому місті Інгольштадт (Верхня Баварія) таємний орден «іллюмінатів», а другий кредитував даний проект. На цей орден «Вільними каменярами» робилася велика ставка у світлі світових політичних подій. Тому перед Вайсхауптом було поставлено завдання не тільки розширення і зміцнення даного ордену, а й прилучення до ордена найкращих і світлих голів у світі промисловості, економіки, освіти. І для того щоб прив'язати людину, котра обіймала високий пост, до ордена і встановити над нею повний контроль, дозволялося використовувати усі засоби, в тому числі нахабний шантаж, підкуп грішми і сексом. До речі, офіційною датою заснування даного ордена вважається 1776 - зауважте, рік, коли була підписана американська Декларація Незалежності. Саме баварські іллюмінати з новою силою стали пропагувати старе гасло Архонтів: «Свобода, рівність, братерство». І саме в їхніх колах інтенсивно допрацьовувався план «Нового світового порядку» Архонтів, який згодом став втілюватися у створенні США.

- Вони називалися «іллюмінати»? - з деякою часткою здивування уточнив Віктор.

- Так. Але хочу зауважити, що це лише одна з ланок таємних товариств «Вільних каменярів», такий «дубляж» для того, щоб заплутати сліди і залатати дірки всілякого витоку інформації. Справжні Іллюмінати, помічники Арімана, зародилися ще давним-давно в таємному месопотамському товаристві «Братство змії». І їх закрите таємне товариство існує і понині.

Так от, про Ротшильда. Надалі Ротшильд включив у гру великої політики і своїх синів, котрі підросли до того часу. Він ще у 1770 році одружився з дочкою єврейського комерсанта, яка народила йому п'ятьох синів і п'ятьох дочок. Коли діти подорослішали, вони також увійшли до кола «Вільних каменярів». Ротшильд спочатку зробив їх своїми помічниками, а потім, за завданням його Господарів, розподілив по країнах: Натан Ротшильд організував банк у Лондоні, Соломон - у Відні, Кальман (Карл) - у Неаполі, Якоб (Джеймс) - у Парижі. А у Франкфурті, після смерті Майєра у 1812 році, залишився керувати його старший син - Амшель, який відкрив банк і в Берліні. У XIX столітті ці брати кредитували не просто правителів та їх держави, а завдяки «Вільним каменярам» на ці гроші вже влаштовувалися війни і постачалися цілі армії.