Національний інститут стратегічних досліджень національне агентство екологічних інвестицій україни фонд цільових екологічних інвестицій протидія глобальній зміні клімату у контексті кіотських домовленостей: український вимір

Вид материала

Документы

Содержание Ризики для України від зміни клімату 1.1. Прямі ризики Посухи, що генетично властиві клімату України, стають усе частішими та більш інтенсивними Внаслідок пом’якшення зим наростатимуть явища, пов’язані з льодовою кіркою Подальше розповсюдження нових видів хвороб сільськогосподарських рослин, шкідників Можливе падіння рівня родючості ґрунтів Загострення проблем з водозабезпеченням південних та південно-східних регіонів України Підвищення рівня захворюваності і смертності населення Підвищення рівня Чорного і Азовського морів Зменшення продуктивності лісів. 1.2. Опосередковані ризики Негативний вплив на стан продовольчої безпеки. Ризики, пов’язані із економічною безпекою держави Погіршення іміджу України на міжнародній арені Міжнародні угоди в галузі зміни клімату Сучасний стан імплементації в Україні Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї Посткіотський переговорний процес Вуглецеві ринки як новий сегмент світової торгівлі Міжнародні вуглецеві ринки Торгівля квотами на викиди ПГ ... Полное содержание

Подобный материал:

• Звіт директора ду “Український інститут стратегічних досліджень моз україни”, 641.5kb.
• Звіт   про результати діяльності Національного агентства екологічних інвестицій України, 133.1kb.
• Верховною Радою України та підписано Президентом України закон, 364.13kb.
• Державне агентство україни з інвестицій та інновацій, 94.67kb.
• Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами україни, 271.85kb.
• Автореферат дисертації на здобуття наукового, 535.47kb.
• Національна академія наук україни інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, 331.43kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни український науково-дослідний, 845.13kb.
• Програма залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Макарівському, 229.7kb.
• Про виконання Програми залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату, 247.91kb.

Національний інститут стратегічних досліджень

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО ЕКОЛОГІЧНИХ ІНВЕСТИЦІЙ УКРАЇНИ

ФОНД ЦІЛЬОВИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ІНВЕСТИЦІЙ


ПРОТИДІЯ ГЛОБАЛЬНІЙ ЗМІНІ КЛІМАТУ У контексті КІОТСЬКИх домовленостей: УКРАЇНСЬКИЙ ВИМІР


аналітична доповідь





КИЇВ - 2010


Протидія глобальній зміні клімату у контексті Кіотських домовленостей: український вимір– К.: НІСД, Нацекоінвестагентство України, Фонд цільових екологічних інвестицій, 2010. – 28 с.


Автори:


Орленко С.Л.

Жаліло Я.А., к.е.н.

Трофимова І.В., к.ф.-м.н.

Хабатюк О.П.

Чабан Н.М.


Доповідь підготовлено до засідання круглого столу 9 червня 2010 р.


При повному або частковому відтворенні матеріалів даної публікації посилання на видання обов’язкове.

© Національний інститут стратегічних досліджень, 2010.

ВСТУП

Глобальні кліматичні зміни, які відбуваються на планеті в сучасну добу, є невід’ємною складовою процесів економічної, політичної та гуманітарної глобалізації. Потужні зусилля, які вживаються під егідою міжнародних організацій та провідних країн світу та спрямовані на протидію зміні клімату та подолання її небажаних наслідків, стають, у свою чергу, об’єктивною реальністю світового гуманітарно-правового та економічного середовища, задаючи рамкові умови формуванню та здійсненню національних політик практично в усіх сферах. Відтак не лише врахування цих рамкових умов, але й активна участь у формуванні відповідних «правил гри» є необхідними умовами ефективності політики держави в умовах сучасної глобалізації.

Специфіка угод, пов’язаних з обмеженням антропогенного впливу на кліматичну систему, й насамперед – Кіотського протоколу, регіональних інструментів, що доповнюють його, та проектів посткіотських документів, полягає в наявності, поряд з зобов’язаннями щодо обмежень викидів парникових газів (ПГ), засобів, які сприяють концентрації та спрямуванню фінансових ресурсів на потреби інвестування у підвищення екологічної ефективності сфер виробництва та побуту. Використання цих засобів вимагає оволодіння відповідним міжнародним та національним регуляторно-правовим та інституційним інструментарієм. Зволікання держави із створенням внутрішніх інструментів призводить до нав’язування зовнішніх обмежень і, перш за все, у сфері міжнародної торгівлі. Вирішення цієї проблеми має розглядатися як одне з ключових завдань участі України у світовій системі заходів щодо протидії кліматичним змінам.

Не варто ігнорувати також більш утилітарного застосування важелів протидії зміні клімату у процесі поглиблення конкуренції на світових ринках. Поширення лібералізації торгівлі у «традиційних» сферах тарифного й нетарифного регулювання на сучасному етапі певною мірою компенсується впровадженням більш витончених інструментів захисту ринків. Відтак реалізація різних версій «екологічного оподаткування», або й прямої дискримінації країн чи виробників за екологічними ознаками стають невід’ємними складовими сучасних торговельних політик, а їх застосування надалі, імовірно, поширюватиметься. Це посилює та наповнює конкретним економічним змістом актуальність завдань адаптації національних економіки та регуляторної системи до міжнародно-визнаних засад протидії зміні клімату.

В доповіді авторами надано стислий огляд сучасного стану заходів щодо протидії кліматичним змінам у світі та участі в них України, висловлено рекомендації щодо оптимізації участі України у міжнародних угодах, спрямованих на зниження викидів парникових газів.

1. Ризики для України від зміни клімату

Результати наукових досліджень беззаперечно засвідчують, що домінуючою причиною глобального потепління, що спостерігається, є антропогенне підсилення парникового ефекту. Четверта доповідь з оцінки Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (2007 р.) засвідчила, що зміна клімату вже відбувається, а її наслідки мають переважно негативний характер і будуть посилюватись у майбутньому.

Від зміни клімату потерпатимуть, перш за все, країни, що вже страждають від браку прісної води. У другій половині ХХІ сторіччя, якщо не зменшувати викиди ПГ, третина населення планети, або більш ніж 3 мільярди осіб, страждатимуть від нестачі питної води, зокрема, у «широкій» смузі від Іспанії і Марокко до західних кордонів Китаю. Наслідком збільшення антропогенних викидів ПГ є не лише власне глобальне потепління, а й «розбалансування» кліматичної системи, що призводить до підвищення частоти й інтенсивності кліматичних аномалій і екстремальних гідрометеорологічних явищ. Останніми роками Європа переживала небувалі повені і періоди спеки. Потужні повені та сильна спека, що призводить до виникнення значних пожеж, все частіше спостерігаються у Китаї, Австралії, США, інших частинах Земної кулі. Наростання ризиків відбувається і в Україні.