Одеський регіональний інститут державного управління

ОРІЄНТОВНІ НАПРЯМКИ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ:

«ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ»

ТА «ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ»

ОДЕСА - 2010

Рекомендовано до друку Науково-методичною радою Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України. (Протокол № 2 від 20.10.2010 р.)

Орієнтовні напрямки магістерських робіт за спеціальностями «Державне управління» та «Публічне адміністрування». – Одеса: ОРІДУ НАДУ при Президентові України, 2010. - с.

Мета видання - надати допомогу слухачам у визначенні напрямків магістерських робіт для подальшого їх відпрацювання та захисту в процесі державних екзаменів.

© ОРІДУ НАДУ

при Президентові України, 2010 р.

ЗМІСТ


1.	Загальні вимоги до обрання напрямків та проведення магістерського дослідження…………………………………….	5
2.	Напрямки магістерських робіт за спеціальностями: «Державне управління» та «Публічне адміністрування»……..	9
2.1	Кафедра державного управління і місцевого самоврядування	9
	Спеціалізація: «Регіональне управління»……………………...	12
	Інші спеціалізації………………………………………………...	13
2.2	Кафедра економічної та фінансової політики Спеціалізація: «Державне регулювання економіки та підприємництва»…………………………………………………	14
		14
	Інші спеціалізації………………………………………………...	15
2.3	Кафедра європейської інтеграції………………………………..	15
	Спеціалізація: Європейська інтеграція в умовах глобального врядування…………………………………………………………	19
	Інші спеціалізації………………………………………………….	21
2.4	Кафедра інформаційних технологій та систем управління…….	21
	Спеціалізація: «Інформатизація державного управління»……..	23
	Інші спеціалізації………………………………………………….	24
2.5	Кафедра права і законотворчого процесу Спеціалізації: «Законотворча та нормотворча діяльність» «Організація правової роботи в органах публічної влади»…….	25
2.6	Кафедра регіональної політики та публічного адміністрування	29
2.7	Кафедра філософських та соціально-політичних наук…………	31
	Спеціалізація: «Соціальна і гуманітарна політика»…………….	33
	Спеціалізація: «Управління в сфері культури»…………………	36
	Спеціалізація: «Управління охороною здоров’я»………………	37
2.8	Кафедра менеджменту організацій………………………………	38
2.9	Кафедра української та іноземних мов…………………………	39

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

ДО ОБРАННЯ НАПРЯМКІВ ТА ПРОВЕДЕННЯ

МАГІСТЕРСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Магістерська робота є самостійною кваліфікаційною працею випускника магістратури, яка носить практико-орієнтований та науково-дослідницький характер.

Кожне дослідження, у тому числі й магістерська робота, від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці має неповторну специфіку. Однак усі вони наділені загальними особливостями, які охоплюють універсальні послідовні процеси (етапи):

1. Вибір теми, обґрунтування її актуальності і визначення рівня її розробленості; вибір об’єкта, предмета, окреслення мети і завдань дослідження.

2. Накопичення необхідної наукової інформації, пошук, вивчення й аналіз літературних та інших джерел з теми дослідження; вибір напрямків дослідження з огляду на його мету.

3. Відпрацювання гіпотези й теоретичних передумов дослідження, визначення наукового завдання.

4. Вибір методів дослідження, які є інструментами здобуття фактичного матеріалу, необхідною умовою досягнення поставленої мети.

5. Обробка й аналіз результатів експериментального дослідження.

6. Написання тексту роботи, оформлення її вступу і висновків, опис використаних джерел і створення додатків.

7. Підготовка до захисту і захист магістерського дослідження.

Під час обрання слухачем напрямку магістерського дослідження необхідно враховувати те, що:

тематика магістерських робіт слухачів спеціальностей «Державне управління» та «Публічне адміністрування» повинна бути актуальною, за своїм змістом відповідати сучасному стану і перспективам розвитку публічного управління, спрямована на вирішення актуальних завдань державного управління, бути безпосередньо пов’язана з місцем майбутньої професійної діяльності випускників;
напрямки магістерських робіт оновлюються щорічно кафедрами до 20 червня поточного року та надаються до навчально-методичного відділу в дводенний термін. Загальна кількість орієнтовних напрямків повинна бути не меншою, ніж кількість слухачів відповідної спеціалізації. Збірник орієнтовних напрямків магістерських робіт готується до 10 жовтня поточного року та надається в деканати, на кафедри, слухацькі групи всіх форм навчання, в електронну бібліотеку та розміщується в серверній папці № 14;
тематика магістерських робіт може бути рекомендована Секретаріатом Президента України, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними та регіональними органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськими організаціями, а також підприємствами, установами та організаціями, які направили слухачів на навчання;
слухачеві надається право запропонувати тему, яка відповідає його науковим та практичним інтересам, життєвому досвіду. Вибір теми слухачів заочної, заочно-дистанційної та вечірньої форм навчання визначається характером на даний час існуючої або перспективної роботи. Важливим аргументом на користь вибору теми є досвід минулої роботи слухача, його творчий інтерес;
практичним результатом підготовки магістерської роботи є розробка і обґрунтування проектів документів з розв’язанням конкретних проблем державного управління. Це можуть бути проекти: концепцій, законів України, пропозицій щодо внесення змін і доповнень до них, Указів Президента України, постанов або розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів керівника органу виконавчої влади тощо. Висновки, рекомендації, концепції, якими завершуються магістерські роботи, повинні виконуватися з дотриманням вимог законотворчих і нормативних технологій, що обумовлює їх впровадження в практику діяльності державних органів.

Напрямок (тема) роботи затверджується наказом директора інституту та повинна відображати проблеми історії, розвитку та сучасного стану державного управління (місцевого самоврядування); питання державного регулювання економіки; перспективи розвитку інституту державної служби (служби в органах місцевого самоврядування) і т.п. Вдало і обґрунтовано обрана тема значною мірою визначає доцільність і результативність усього дослідження.

Теми і проблеми досліджень зумовлені потребами розвитку суспільства. Часто вони пов’язані з необхідністю усунення певних протиріч у житті суспільства. Тому для вибору теми магістерської роботи такі протиріччя аналізують за літературою, практичним досвідом і в загальних рисах передбачають майбутні результати дослідження. Мотивом вибору теми дослідження можуть бути необхідні для розв’язання проблеми досвід, творчий потенціал випускника магістратури. При цьому необхідно враховувати і наявність потрібної для майбутнього дослідження матеріальної бази, відповідних технічних засобів тощо.

Примірний перелік напрямків магістерських досліджень наведено нижче у розрізі тем, поданих кафедрами.

Розпочинають дослідження із ознайомлення зі станом проблеми. Для цього слухач магістратури ретельно аналізує доступні законодавчі й нормативні документи, вивчає літературні джерела, статистичні матеріали. Для виявлення джерел та посібників необхідно звернутись до спеціальних довідково-бібліографічних, реферативних та інших інформативних видань. Результатом такої роботи повинен стати бібліографічний перелік опрацьованих літературних джерел, нотатки використаних матеріалів, конспект чи реферат.

При визначенні об’єкта та предмета дослідження слід пам’ятати, що об’єкт – це матеріальна або ідеальна система, яка підлягає дослідженню (органи влади, підприємства, заклади, організації, інші господарські та організаційні системи). Предметом дослідження виступають властивості, характеристики об’єкта дослідження у вигляді структури системи, закономірностей взаємодії елементів системи, закономірностей розвитку, якості системи тощо.

Після вивчення стану проблеми складають програму (план) дослідження, мета якої полягає в забезпеченні систематичності й послідовності робіт у процесі дослідження. Програма передусім передбачає конкретну методику дослідження – сукупність і взаємозв’язок дослідницьких способів, методів і прийомів. У ній обґрунтовують вибір теми, розкривають її актуальність і наукову новизну, визначають мету й завдання дослідження, складають календарний план робіт (індивідуальне завдання на виконання магістерської роботи), формулюють гіпотезу дослідження. Обґрунтування теми дослідження має переконувати в актуальності міркувань, на підставі яких обрано проблему, розкривати чинники, які зумовлюють необхідність здійснення аналізу. Ними можуть бути розвиток науки, суспільні потреби, необхідність узагальнення певного досвіду та ін.

Актуальність магістерської роботи залежить від того, наскільки її результати сприятимуть вирішенню конкретних практичних завдань або усуненню протиріч у сфері державного управління чи місцевого самоврядування. Новизна дослідження може полягати у відкритті нових закономірностей, визначенні шляхів їх використання для практичних потреб людини, суспільства.

Мета дослідження здебільшого міститься у формулюванні теми. Як правило, її вбачають у виявленні залежностей між певними факторами, з’ясуванні зв’язків між явищами, встановленні умов усунення недоліків у процесах, розкритті можливостей удосконалення процесів, пізнанні закономірностей і тенденцій розвитку та ін. Мета дослідження конкретизується в його завданнях, які дають уявлення про спрямованість магістерської роботи. Завдання розкривають мету дослідження, і у сукупності повинні бути адекватними їй.

Наявність мети й завдань є передумовою для обґрунтованого вибору методів, засобів дослідження, методів оброблення результатів дослідження, способів, за допомогою яких вони будуть інтерпретовані й відповідно оформлені. Передбачене індивідуальне завдання з виконання магістерської роботи сприяє чіткому розподілу часу на кожний етап дослідження. Відсутність його породжує невизначеність, а нерідко й порушення термінів виконання окремих етапів дослідження, ритмічності всієї роботи, спричинює зниження дослідницьких результатів.

Важливим елементом дослідження є його гіпотеза – можлива (передбачувана) відповідь на питання, яке ставить перед собою дослідник. Складається вона з передбачуваних зв’язків між досліджуваними фактами. Формулювання гіпотези починається під час роздумів над метою і завданнями дослідження. Аналізуючи стан обраної для дослідження проблеми, дослідник розмірковує над необхідністю з’ясувати передусім актуальніші питання, сформувати попередні уявлення про зв’язки, які можуть існувати між відомими фактами. Щоб правильно сформулювати гіпотезу, необхідно мати широкий кругозір у сфері, до якої належить досліджувана проблема, добре знати її історичні передумови, теоретичні засади.

Для систематичного накопичення матеріалів застосовують різноманітні методи наукового дослідження. Їх вибір залежить від мети і завдання дослідження. Усі методи повинні бути спрямовані на перевірку переконливості висунутих у гіпотезі передбачень. Слід зазначити, що у науці не існує універсального методу дослідження. Кожен пошуковець обирає найзручніший метод, зважаючи на особливість своєї теми.

Важливу роль у підтвердженні гіпотези відіграє експеримент. Головною метою експерименту може бути виявлення властивостей досліджуваних об’єктів, перевірка справедливості гіпотези і на цій основі всебічне і глибоке вивчення теми наукового дослідження.

Наступною складовою підготовки магістерської роботи є зведення результатів дослідження. На цьому етапі упорядковують, систематизують, перевіряють на достовірність або здійснюють статистичну оцінку зібраних матеріалів. Надалі їм надають зручної для аналізу форми (таблиці, графіки, математичні формули тощо). Зведені результати дослідження можуть виявитися недостатньо достовірними чи статистично значущими. З огляду на це виникає необхідність зібрати додатковий дослідний матеріал, провівши дослідження (спостереження, вимірювання, експеримент тощо) за тих самих умов, що й основні.

Зведені результати дослідження всебічно вивчають й аналізують, приділяючи увагу усвідомленню і встановленню сутності і зв’язків між досліджуваними факторами, процесами, явищами. Визначальними при обробленні результатів дослідження є методи аналізу і синтезу, індукції й дедукції. Окремо їх застосовують тільки під час вивчення поодиноких явищ чи процесів. Для аналізу чисельних результатів, пов’язаних із складними процесами, явищами, використовують їх комбінування. Отримані дані аналізують, порівнюючи з гіпотезою дослідження. Навіть негативні результати дослідження мають свою цінність, тому не слід недооцінювати їхнє значення. У багатьох випадках вони допомагають правильно змінити уявлення дослідника про досліджувані об’єкти, процеси чи явища.

На основі аналізу формулюють висновки та пропозиції. Результативність такої роботи значною мірою залежить від рівня кваліфікації й ерудиції дослідника, його уміння стисло, чітко і зрозуміло розкрити, оцінити все нове і суттєве, що є результатом дослідження, визначити шляхи подальших пошуків.

Дотримання послідовності етапів наукового пошуку забезпечує високий професійний рівень дослідження і ефективність впровадження результатів магістерської роботи. Її написання повинно проходити у процесі постійного консультування з керівником роботи, який призначається наказом директора інституту з числа викладачів та керівників органів державної виконавчої влади (місцевого самоврядування).

Графік підготовки наказів із затвердження напрямків (тем) магістерських робіт на навчальний рік

Рік та форма навчання	Кінцевий термін подання заяв до навчально-методичного відділу	Узгодження наказу	Термін готовності наказу
Теми магістерських робіт
3 рік навчання, заочна форма, ДУ	05.10 (І потік) 25.10 (ІІ потік), але не пізніше закінчення сесії 5 семестру	до 20.11	01.12
3 рік навчання, вечірня форма, ДУ	01.11	до 20.11	01.12
3 рік навчання, заочно-дистанційна форма, ДУ	15.11, але не пізніше закінчення осінньої сесії 3 р.н.	до 25.11	01.12
2 рік навчання, денна форма, ДУ	01.11	до 20.11	01.12
3 рік навчання, заочна форма, УП	01.11	до 20.11	01.12
2 рік навчання, денна форма, УП	01.11	до 20.11	01.12
Напрямки магістерських робіт
2 рік навчання, заочна форма, ДУ	15.11 (І потік) 05.12 (ІІ потік), але не пізніше закінчення сесії 3 семестру	до 20.12	05.01
2 рік навчання, заочна форма, УП	01.12	15.12	05.01
1 рік навчання, денна форма, ДУ	01.02	до 15.02	01.03
2 рік навчання, заочно-дистанційна форма, ДУ	25.01, але не пізніше закінчення зимової сесії 2 р.н.	до 15.02	01.03
2 рік навчання, вечірня форма, ДУ	01.02	до 15.02	01.03
1 рік навчання, денна форма, УП	01.03	до 15.03	01.04

Зразок заяви та вимоги до оформлення магістерських робіт змістовно викладено в Положенні про процедури підготовки та захисту магістерських досліджень в ОРІДУ НАДУ при Президентові України (протокол науково-методичної ради від 15.09.2010р. №1), витяг з якого розміщено на сайті Інституту, в електронній бібліотеці та в серверній папці № 14.

2. НАПРЯМКИ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЯМИ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ»

ТА «ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ»

2.1. Кафедра державного управління і місцевого самоврядування

Теорія та історія державного управління

Вітчизняний та зарубіжний досвід державного управління: проблеми узагальнення, відбору і адаптації до сучасних умов України.
Трансформація вертикальних і горизонтальних зв’язків у системі публічної влади в контексті процесів децентралізації влади і деконцентрації управлінських функцій.
Шляхи підвищення дієвості державно-управлінського впливу в окремих сферах суспільного життя: в соціальній, економічній, фінансовій, культурній, етнонаціональній, в аграрному секторі, ін.
Розвиток освітньої галузі “Державне управління” як умова формування дієздатного ядра національної управлінської еліти.
Оптимальне поєднання децентралізації і централізації у державному управлінні.
Представництво інтересів у державному управлінні: світовий досвід і сучасна вітчизняна практика.
Критерії та система показників ефективності діяльності органів виконавчої влади (центральних або місцевих) і посадових осіб.
Забезпечення прозорості та підконтрольності діяльності органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.
Вплив філософської культури на ефективність управлінської діяльності: методологічні та прогностичні основи управління.
Механізми взаємодії органів виконавчої влади, місцевого самоврядування й етнічної самоорганізації.
Участь громадськості у процесах формування та реалізації державної політики.
Розмежування політичних і адміністративних посад. Департизація і професіоналізація апарату органів влади на місцевому рівні.
Взаємозв’язок політичної і адміністративної реформ.
Актуальні проблеми наукового забезпечення процесу політичної та адміністративної реформ на сучасному етапі.
Концептуальні засади реформування територіальної організації влади і територіального устрою.
Значення національної традиції врядування на сучасному етапі державотворення.
Етнонаціональна обумовленість політичної та адміністративної реформ: регіональний рівень.
Витоки вітчизняної науки про державу, державне управління і місцеве самоврядування.
Демократичне врядування: теоретична модель і соціальна практика.
Механізми міжсекторної взаємодії органів публічної влади, бізнесу і громадських організацій.
Центральні органи виконавчої влади: розмежування функцій вироблення і реалізації політики.
Шляхи демократизації публічної влади в контексті становлення громадянського суспільства.
Регламенти надання населенню послуг органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування: розроблення і технологія оприлюднення.
Напрями державно-правового регулювання управлінських послуг юридичним особам.
Надання адміністративних послуг місцевими органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування: проблеми якості послуг.
Зарубіжний досвід надання державних та громадських послуг.

Територіальна організація влади в Україні

Реформування місцевих органів виконавчої влади: критерії та технологія оптимізації організаційно-функціональної структури місцевих державних адміністрацій.
Проблеми делегування повноважень виконавчим органам місцевого самоврядування.
Організаційно-правові засади нової моделі місцевого самоврядування в Україні.
Інститут міського самоврядування на рівні районів міста.
Шляхи зміцнення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування.
Відповідальність та контроль у системі місцевого самоврядування.
Зарубіжний досвід місцевого самоврядування.
Критерії визначення доцільності утворення та чисельності місцевих органів виконавчої влади у контексті адміністративно-територіальної реформи.
Територіальна громада як базова одиниця місцевого самоврядування.
Органи самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування: створення, функціонування та припинення діяльності.
Трансформація адміністративно-територіального устрою і її вплив на структурні зміни в системі державного управління.
Територіальна організація влади: формування нової моделі.
Місцеві державні адміністрації у системі територіальної організації влади.
Система супроводу реформи територіального устрою і територіальної організації влади.
Територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, органів прокуратури та суду в контексті нової моделі територіальної організації влади.
Особливості організації публічної влади в містах Києві та Севастополі і на територіях зі спеціальним статусом.
Представницькі органи у системі місцевого самоврядування.
Особливості організації публічної влади в Автономній Республіці Крим.
Удосконалення законодавства та розмежування функцій і повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
Модель нового територіального устрою регіону (проект).
Статут територіальної громади в системі актів місцевого самоврядування.

Організаційно-правові засади державного управління і стратегічне планування

Оптимізація організаційних структур місцевих органів виконавчої влади.
Інформаційно-комунікаційні аспекти державно-управлінського процесу в регіоні.
Ресурсне забезпечення діяльності місцевих органів державного управління.
Державно-управлінське рішення: сучасні підходи до розробки, прийняття й реалізації.
Стратегічне управління в органах державної влади: регіональний рівень.
Стратегічне планування на рівні територіальних громад.
Сучасні методи контролю в державному управлінні: адаптація до європейських стандартів.
Сучасні технології оптимізації організаційних структур в органах виконавчої влади.
Управління системою в екстремальній ситуації як актуальна проблема теорії й практики державного управління.
Методологія стратегічного управління в системі виконавчої влади.
Оцінка ефективності управлінської діяльності в органах влади.
Адаптація сучасних методологій управління якістю до умов функціонування органів виконавчої влади.

Етика державного управлінця

Етичний кодекс державного службовця: проблеми його запровадження в практику.
Етична інфраструктура державної служби в Україні: проблеми формування.
Досвід розбудови етичної інфраструктури державної служби в країнах розвиненої демократії.
Адміністративні методи управління персоналом: модифікації, проблеми, тенденції.
Психологічні методи в державному управлінні.
Психолого-етичні аспекти адміністративно-територіальної реформи в Україні.
Етична експертиза нормативно-правових документів.
Публічність і відкритість політики та державної служби як умова їх моральності.

Спеціалізація: «Регіональне управління»

Шляхи забезпечення соціальної ефективності діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Третій сектор і соціальний розвиток територій: механізми співпраці державних і недержавних організацій.
Програмний підхід до розв’язання соціальних проблем регіону.
Реалізація владою соціально-активної ресурсної стратегії на місцевому рівні.
Соціальне замовлення як механізм міжсекторної взаємодії у розв’язанні пріоритетних соціальних проблем.
Соціальна діагностика як основа ефективного державного управління.
Розвиток соціальної інфраструктури на селі – пріоритет діяльності органів місцевого самоврядування.
Участь органів самоорганізації населення у формуванні і реалізації програм соціально-економічного розвитку населених пунктів.

9. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.

10. Механізми державної підтримки регіонального розвитку.

11. Екологічна безпека регіону як складова національної безпеки.

12. Організаційні структури державного управління економічним розвитком

регіону.

13. Моделювання та прогнозування соціально-економічного розвитку регіону.

14. Формування інфраструктури аграрного ринку в Україні.

15. Взаємодія органів місцевого самоврядування різних рівнів щодо

забезпечення комплексного розвитку сільських територій.

16. Державна підтримка сільського господарства як метод стимулювання АПК та розвитку аграрного ринку.

17.Взаємодія місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку регіону.

18. Застосування наукових методів планування розвитку територій.

19. Місце транскордонного співробітництва в державній регіональній

політиці України.

20.Досвід створення інноваційних структур в регіонах.

21. Підвищення ефективності інвестицій в основний капітал.

22.Застосування сучасних ІТ при плануванні розвитку територій.

23.Досвід застосування стратегій маркетингу територій.

24.Планування розвитку галузей виробничої та соціальної інфраструктури в

регіоні.

25.Комунікативне забезпечення управління регіональним розвитком.

26.Удосконалення методики рейтингової оцінки регіонів.

27.Інвестиційна політика регіонального розвитку.

28. Вирішення проблем у містобудівній діяльності.

29. Досвід розробки генеральних планів: проблеми та шляхи вирішення.

30.Сучасні світові тенденції у плануванні розвитку території.

31. Вирішення проблем на ринку землі.

32. Застосування ГІС при плануванні територій.

33. Статут територіальної громади як основний нормативно-правовий акт

локального регулювання: організація розробки, прийняття, впровадження.

34. Підвищення ефективності публічного управління через удосконалення

його документаційного забезпечення.

35. Електронні документи у сучасному публічному управлінні: організація

створення і використання.

36. Механізми участі громадськості у підготовці та реалізації актів органів

публічної влади.

37. Запровадження комплексного управління якістю офіційних документів в

органах публічної влади.

Blog

Одеський регіональний інститут державного управління

Содержание

ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ