Програма фахових вступних випробувань в магістратуру за спеціальністю «фізіологія людини І тварин» Завідувач кафедри

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

01.03.2010р. (протокол № 8)

ПРОГРАМА ФАХОВИХ ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ

В МАГІСТРАТУРУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ І ТВАРИН»

Завідувач кафедри

фізіології людини і тварин

_______________ проф. Клевець М.Ю.

“______”_______________2010 р.

ЛЬВІВ – 2010

Предмет, методи, завдання і значення фізіології людини і тварин

Предмет фізіології людини і тварин – науки про функції організму. Роль фізики, хімії і суміжних біологічних наук у розвитку сучасної фізіології. Місце фізіології людини і тварин серед інших біологічних наук. Теоретичне і практичне значення фізіології людини і тварин для розвитку медицини, ветеринарії, тваринництва, психології, педагогіки, ергономіки. Експеримент як метод дослідження в фізіології (вівісекція, хронічні методи, телеметрія, перфузовані та ізольовані органи, культури тканин, клітин, кібернетичне моделювання).

Організм і зовнішнє середовище. Організм як ціле. Організм як відкрита система. Поняття про стаціонарний стан відкритої системи. Рівні (молекулярний, субклітинний, клітинний, тканинний, органний, системний і організмовий) організації організму. Основні фізіологічні функції організму: обмін речовин, подразливість і збудливість, саморегуляція, ріст, розвиток, самовідтворення і пристосованість. Поняття про збудження і гальмування функцій. Подразнення і подразники. Адекватні та неадекватні подразники.

Історія фізіології, основні етапи її розвитку

Відкриття Гарвеєм замкненого кола кровообігу. Формулювання Декартом поняття рефлексу. Розвиток вчення про тваринну електрику, відкриття Л. Гальвані, Вольта, Дюбуа-Реймона. Вклад у фізіологію К. Людвіга, Г. Гельмгольца, Р. Гейденгайна, К. Бернара, І.М. Сєченова, І.П. Павлова, Б.П. Бабкіна, Л.А. Орбелі, І.П. Разенкова, К.М. Бикова, О.М. Уголєва, Ч. Шеррингтона, Е. Старлінга, А. Ходжкіна, Б. Катца, Дж. Екклса. Розвиток фізіологічної науки в Україні (А.Я. Данилевський, А.П. Вальтер, А.В. Леонтович, В.В. Правдич-Немінський, В.Ю. Чаговець, Д.С. Воронцов, Ю.В. Фольборт, А.М. Воробйов, А.М. Ємченко, П.Г. Костюк, М.Ф. Шуба, П.Г .Богач, Я.П. Скляров, І.В. Шостаковська). Сучасні наукові школи в Україні.

Наукові дослідження, їхні особливості та класифікація

Принципи наукового пізнання. Основні етапи наукових досліджень (постановка мети, літературний пошук, формулювання завдання, вибір методів дослідження та вимоги до них, експеримент, опрацювання й аналіз результатів експерименту, оформлення результатів експерименту). Наукова творчість. Літературний пошук. Загальні принципи збору й зберігання інформації. Картотека. Стандартизований опис бібліографічних даних. Види наукових робіт (курсові і дипломні роботи, дисертації, експериментальні, оглядові і методичні статті, короткі повідомлення й тези доповідей). Друковані роботи й рукописи. Електронні версії. Комп’ютерні системи баз даних. INTERNET, MedLine. Лабораторні тварини. Види лабораторних тварин. Правила роботи з лабораторними тваринами. Способи евтаназії різних лабораторних тварин. Утримання лабораторних тварин. Віварій, санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання віварію. Міжнародні та державні правила утримання й роботи з лабораторними тваринами. Лабораторна техніка. Правила роботи у фізіологічній лабораторії. Техніка безпеки (робота з реактивами, вогненебезпечними речовинами, газом, склом, тваринами, електроприладами). Отримання дистильованої і бідистильованої води. Демінералізована вода. Скляний посуд загального й спеціального призначення. Мірний посуд. Повірка каліброваного посуду. Вогнетривкий посуд. Миття й сушіння хімічного посуду. Виготовлення розчинів. Фільтрування. Ваги й зважування. Вимірювання температури. Термостат і водяні бані. Автоматизація контролю за температурою. Оформлення результатів досліджень (документація). Правила роботи з експериментальними приладами. Протоколи досліджень, їхнє первинне оформлення та значення для опрацювання результатів експерименту. Опрацювання й аналіз результатів експерименту. Статистично-математичне опрацювання результатів експерименту. Представлення результатів експерименту. Оформлення наукових робіт.

Біоелектричні явища, їх характеристика і фізіологічна роль

Потенціал спокою. Методи відведення потенціалу спокою, його величина. Роль плазматичної мембрани у генерації потенціалу спокою. Іонні канали. Іонна асиметрія на мембрані. Роль натрій-калієвої помпи у підтримуванні асиметрії іонів на мембрані, фізико-хімічний механізм і роль метаболізму клітини у формуванні і підтримуванні потенціалу спокою.

Потенціал дії, його фізіологічна роль. Способи відведення та вимірювання потенціалу дії. Характеристика потенціалу дії при внутрішньоклітинному та позаклітинному відведенні. Локальна деполяризація та її електротонічне розповсюдження. Іонні механізми генерації потенціалу дії і зміни проникності мембрани для іонів.

Потенціалкеровані іонні канали. Зв'язок між обміном речовин і збудженням клітини. Зв’язок між зміною заряду плазматичної мембрани і збудливістю клітини. Зміни збудливості при збудженні. Гіперполяризація мембрани. Теоретичне і практичне значення вивчення біоелектричних явищ.

Механізм подразнюючого впливу електричного струму

Закони подразнення постійним електричним струмом. Полярний закон Пфлюгера, закон гіперболи. Закон електротону. Фізіологічний електротон. Електричні зміни мембранного потенціалу під катодом і анодом. Критичний рівень деполяризації. Закон "все або нічого" та його сучасна інтерпретація. Залежність між силою порогового подразнення і часом його дії. Закон гіперболи. Корисний час подразнення. Реобаза і хронаксія. Залежність порогового подразнення від стрімкості зростання силі струму. Явище акомодації.

Фізіологія поперечносмугастих і гладеньких м’язів

Значення функції руху в еволюції тварин. М’яз як орган. Будова м’язового волокна: форма, величина, сарколема, саркоплазма, саркоплазматичний ретикулум. Ультрамікроскопічна структура міофібрил: анізотропні та ізотропні диски, саркомер, актинові та міозинові протофібрили. Фізіологічні властивості м’язів: збудливість, провідність і скоротливість.

Типи скорочення м’язів. Ізометричне та ізотонічне скорочення. Поодиноке скорочення скелетного м’яза, його фази. Сумація скорочень. Тетанус зубчастий і гладенький. Поняття про рухову одиницю. Залежність величини скорочення м’яза від сили подразнення. Закон силових відносин, оптимум і песимум подразнення. Механізм м’язового скорочення. Скоротливі і регуляторні білки міофібрил. Гіпотеза "ковзання". Роль поперечних місточків у пересу¬ванні тонких протофібрил. Роль потенціалу дії в активації м’язового скорочення. Роль саркоплазматичного ретикулуму як депо іонів Са²⁺. Енергетика м’язового скорочення. Роль АТФ у м’язовому скороченні. Анаеробна та аеробна фаза м’язового скорочення. Шляхи ресинтезу АТФ у м’язах. Теплоутворення при м’язовому скороченні.

Сила м’язів: абсолютна і відносна. Тренування сили і витривалості м’язів. Вікові зміни сили м’язів людини. Робота м’язів. Фізіологічні особливості динамічної і статичної роботи. Фізіологічні принципи організації робочих рухів. Обмеження статичних напружень. Робоча поза, зона і місце. Ергографія. Втома м’яза. Захисне значення втоми. Класифікація втоми. Гуморально-локалістичні та центрально-нервові теорії втоми. Контрактура. Робоча гіпертрофія м’язів і атрофія від бездіяльності. Функції гладеньких м’язів. Електрична активність і проведення збудження у гладеньких м’язах. Роль потенціалу дії в активації скорочення. Особливості скорочення гладеньких м’язів. Пластичність гладеньких м’язів. Тонічне скорочення.

Загальна фізіологія нервової системи

Загальна характеристика нервової системи та її значення для організму. Роль нервової системи в регуляції та інтеграції функцій організму. Особливості нервової і гуморальної регуляції функцій. Основні етапи еволюції нервової системи. Розвиток рецепторів та їх роль в еволюції нервової системи. Розвиток нервової системи в онтогенезі.

Особливості будови і хімічного складу нервової системи. Нейрон – структурна і функціональна одиниця нервової системи. Класифікація нейронів, функції соми, дендритів та аксонів. Типи нервових волокон. Синтез речовин у нейронах і аксонне транспортування. Глія. Типи гліальних клітин та їхні функції.

Особливості метаболізму нервової тканини. Біохімічні процеси в нерві у спокої та при збудженні. Втома нерва. Поняття про гістогематичний бар’єр та його функції. Ліквор, його склад та фізико-хімічні властивості. Утворення ліквору, функції ліквору.

Фізіологія нервів

Будова нервів. Класифікація нервів. Мієлінізовані та немієлінізовані нервові волокна. Механізм проведення збудження у мієлінізованих і немієлізованих волокнах. Потенціал дії нервів. Закони проведення збудження нервовими волокнами. Швидкість проведення збудження у різних типах нервових волокон.

Типи міжнейронних зв’язків нервової системи. Функціональна анатомія і класифікація синапсів. Хімічний синапс, його структура. Будова нервово-м’язового синапса. Хімічний механізм передачі інформації в синапсах. Збудливі (ЗПСП) і гальмівні (ГПСП) постсинаптичні потенціали. Роль медіаторів у діяльності нервової системи (ацетилхолін, катехоламіни). Медіаторна функція серотоніну, гістаміну та деяких амінокислот (ГАМК, гліцин, аспартат, глутамат). Опіоїдні та інші поліпептиди. Принцип Дейла. Котрансміттери. Електричні синапси. Гальмівні синапси. Іонні процеси у гальмівних синапсах. Функціональне значення гальмівного синапса. Постсинаптичне та пресинаптичне гальмування. Трофічна функція нервової системи.

Фізіологія центральної нервової системи

Поняття про рефлекс як основну форму діяльності центральної нервової системи. Основні етапи розвитку рефлекторної теорії. Детермінованість рефлекторної діяльності. Класифікація рефлексів.

Поняття про рефлекторну дугу і її складові частини. Рецепторне поле рефлексу. Поняття про нервовий центр. Проведення збудження через рефлекторну дугу. Особливості проведення збудження через нервовий центр: однобічність проведення, центральна затримка, сумація збудження (просторова, часова), трансформація ритму і сили збудження, післядія, явище оклюзії. Тонус нервових центрів. Втома нервових центрів. Пластичність нервових центрів. Координація рефлекторної діяльності: іррадіація збудження і генералізація рефлексів. Відкриття І.М. Сєченовим явища центрального гальмування. Реципрокне гальмування, явище індукції одночасної та послідовної, феномен віддачі. Принцип домінанти. Принцип зворотного зв’язку в регуляції рефлекторної діяльності. Конвергенція, дивергенція і оклюзія нервових імпульсів. Поняття про загальний кінцевий шлях.

Фізіологія окремих відділів центральної нервової системи

Методи дослідження функцій ЦНС: екстирпація, перерізка, подразнення (електричне, хімічне), хронічне вживлення електродів, реєстрація електричних процесів в ЦНС, фармакологічний метод, моделювання діяльності ЦНС, томографія.

Спинний мозок. Загальна схема будови. Функція сірої і білої речовини. Метамерія спинного мозку. Функції спинномозкових корінців. Закон Белла-Мажанді. Рефлекторні функції спинного мозку: міотатичні, згинальні, розгинальні, ритмічні рефлекси спинного мозку. Локалізація центрів найважливіших спинномозкових рефлексів. Провідні шляхи спинного мозку. Спинальна тварина, спинальний шок. Рефлекторний тонус скелетних м’язів. Вегетативні рефлекси спинного мозку.

Вегетативна нервова система. Морфологічні і функціональні особливості симпатичної і парасимпатичної нервової системи. Центри і ганглії вегетативної нервової системи у спинному і головному мозку. Особливості вегетативних рефлекторних дуг. Вплив симпатичної і парасимпатичної нервової системи на функції організму. Медіатори вегетативної нервової системи.

Довгастий мозок і міст, їх структура. Черепномозкові нерви, їх функції. Сегментарні та надсегментарні центри довгастого мозку. Рефлекторні центри: жування, смоктання, ковтання, блювання, чхання, кашлю, моргання тощо. Надсегментарні центри: дихальний, судинноруховий, харчовий. Автоматія окремих центрів довгастого мозку. Провідникова функція довгастого мозку і моста. Бульбарна тварина.

Мозочок, його структура (черв’як, півкулі, кора та ядра). Еволюція мозочка. Нейронна організація кори мозочка. Зв'язок мозочка з іншими відділами ЦНС. Роль мозочка в координації рухової діяльності. Наслідки односторонньої та тотальної екстирпації мозочка. Явище атонії, астазії, атаксії, астенії, дискінезії.

Середній мозок, його основні структури. Еволюція середнього мозку. Функції чотиригорбикового тіла, червоного ядра і чорної субстанції. Участь середнього мозку в регуляції м’язового тонусу. Децеребраційна ригідність. Статотонічні і статокінетичні рефлекси. Шийні і лабіринтні рефлекси.

Ретикулярна формація стовбура мозку, її функції. Низхідні і висхідні зв’язки ретикулярної формації з іншими відділами ЦНС.

Проміжний мозок, його відділи (таламус, гіпоталамус, епіталамус, метаталамус). Еволюція проміжного мозку. Таламус та його функції. Ядра таламуса, їх класифікація. Специфічні (проекційні) ядра таламуса. Ядра зовнішніх та внутрішніх колінчастих тіл, їх зв’язки з корою великих півкуль. Функції асоціативних ядер. Моторні ядра. Неспецифічні ядра таламуса та їх функції. Роль таламуса у формуванні відчуттів. Таламус і больові реакції. Гіпоталамус, основні групи ядер. Задні ядра гіпоталамуса – вищі центри симпатичної нервової системи. Передні ядра гіпоталамуса – вищі центри парасимпатичної нервової системи. Участь ядер гіпоталамуса у регуляції гомеостазу і роль проникності гематоенцефалічного бар’єру гіпоталамуса. Центри регуляції обміну речовин. Центри терморегуляції, центри ситості та голоду, спраги, статевої поведінки. Зв’язок ядер гіпоталамуса з гіпофізом. Нейросекреція.

Кінцевий мозок. Еволюція кінцевого мозку. Структура і функції базальних ядер (хвостате ядро, лушпина, бліда куля, сочевичне ядро, огорожа). Стріопалідарна система. Лімбічна система мозку (гіпокамп, поясна закрутка, мигдалеподібний комплекс) та її зв’язок з гіпоталамічними і таламічними ядрами. Лімбічна система і поведінка. Роль лімбічної системи в інтеграції вегетативних функцій, ендокринних і емоціональних реакцій.

Кора великих півкуль, її розвиток у процесі філо- та онтогенезу. Методи дослідження діяльності кори великих півкуль. Морфофункціональна організація кори. Зони кори. Функції кори. Електрична активність кори півкуль головного мозку. Електроенцефалографія, ритми ЕЕГ. Кортикалізація функцій організму. Роль кори в інтеграції поведінки організму. Роль підкоркових структур і кори в інстинктивних реакціях організму. Локалізація функцій в корі великих півкуль. Сенсорні, асоціативні та моторні зони кори.

Умовнорефлекторна діяльність кори великих півкуль як вища форма нервової діяльності. Різниця між природженими і набутими (умовними) рефлексами. Біологічне значення умовних рефлексів. Умови утворення і зберігання умовних рефлексів. Стадії утворення умовних рефлексів. Умовні рефлекси першого і вищих порядків. Тимчасовий зв’язок як механізм замикання дуги умовного рефлексу. Механізми пам’яті.

Гальмування умовнорефлекторної діяльності. Зовнішнє гальмування, його біологічне значення. Орієнтаційний рефлекс, захисне гальмування, замежне гальмування. Внутрішнє гальмування умовних рефлексів: згасання, запізнення, диференціальне гальмування, умовне гальмо. Гіпотези локалізації і механізми внутрішнього гальмування. Динамічність основних нервових процесів у корі великих півкуль головного мозку. Іррадіація, концентрація та індукція збудження і гальмування у корі. Коркова мозаїчність.

Аналітико-синтетична функція кори великих півкуль. Системність у роботі кори. Динамічний стереотип. Автоматизація і дезавтоматизація рухового стереотипу. Вчення про аналізатори, їх структура.

Типи вищої нервової діяльності. Сила, зрівноваженість і рухливість основних нервових процесів. Роль генотипу і фенотипу в типології вищої нервової діяльності. Експериментальні неврози. Типи вищої нервової діяльності людини.

Сон та неспання. Фізіологічні зміни в організмі під час сну. Види сну. Нейрофізіологічні механізми сну. Швидкий і повільний сон. Парадоксальний сон і сновидіння. Фізіологічні основи сновидінь. Роль ретикулярної формації та кори великих півкуль у механізмах сну і пробудження. Гіпнотичні фази сну, їх характеристика. Гіпноз і фізіологічні механізми навіювання.

Особливості вищої нервової діяльності людини. Вчення І.П.Павлова про першу і другу сигнальну систему. Розвиток сигнальних систем у дитини. Слово як сигнал. Роль соціальних факторів у розвитку мовної функції людини. Значення другої сигнальної системи для формування абстрактного мислення. Взаємини між першою і другою сигнальною системою.

Фізіологія сенсорних систем

Поняття про рецептори, органи чуття, аналізатори (сенсорні системи). Класифікація рецепторів. Процеси трансдукції і трансформації у сенсорних системах. Рецепторний потенціал і його властивості. Співвідношення між силою подразнення і амплітудою рецепторного потенціалу та частотою аферентних імпульсів. Специфічність органів чуття. Адаптація. Контраст. Сенситизація. Поняття про абсолютний поріг відчуття і поріг розрізнення (диференціальний поріг). Закон Вебера-Фехнера. Закон Стівенсона. Шкірні рецептори (тактильні, терморецептори, ноціцептори). М’язове відчуття. Кінестезія. Вестибулярний апарат (отолітовий апарат, півколові канали). Відчуття лінійного і кутового прискорення. Вестибулярні рефлекси. Ністагм. Фізіологія болю. Ендогенне і екзогенне гальмування болю. Хімічні аналізатори. Відчуття нюху. Ольфактивні і ольфактивнотригімінальні запахи. Нюхова цибулина. Центральні зв’язки нюхової сенсорної системи. Відчуття смаку. Смакові рецептори язика. Класифікація, розміщення, властивості й іннервація. Смакові речовини. Зони специфічної сенсорної чутливості язика. Фізіологічні основи відчуття голоду. Фізіологічні основи відчуття спраги. Преабсорбтивне і постабсорбтивне угамування спраги. Апетит. Відчуття слуху. Роль зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. Функції середнього вуха. Узгодження імпедансів. Будова і функції кортієвого органа. Резонансна теорія відчуття звуку. Характеристика волокон слухового нерва. Амплітудно-частотне перекодування слухового рецепторного потенціалу. Доцентрові шляхи і нервові центри слуху. Границі слухової чутливості. Мовна область. Поріг розрізнення частот. Гучність звуку. Бінауральний слух. Зорова сенсорна система. Око, його будова і функціонування. Оптична система ока. Акомодація. Будова і функції сітківки. Роль паличок та колбочок сітківки. Нейронна мережа сітківки. Нервові клітини on- і off-типу. Процеси трансдукції у паличках. Світлова і темнова адаптація зорової сенсорної системи. Гострота зору. Поле зору. Стереоскопічний зір. Скотопічний і фотопічний зір. Теорії сприйняття кольорів. Центри зору.

Фізіологія системи крові

Кров, лімфа і міжклітинна рідина, як внутрішнє середовище організму. Поняття про гомеостаз, роль крові в його підтриманні. Види рідин організму. Походження крові. Основні функції крові. Об’єм циркулюючої крові та його зміни. Депо крові. Методи дослідження крові. Склад крові. Формені елементи крові, їх кількість. Зміни кількості формених елементів. Еритроцити, їх значення у дихальній функції крові. Еритрон. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Гемоліз, види гемолізу. Кров’яні пігменти, їх характеристика. Гемоглобін, його форми, функція. Міоглобін. Лейкоцити: кількість, склад, функції. Лейкоцитарна формула. Неспецифічні і специфічні механізми імунітету. Поняття про гуморальний та клітинний імунітет. Фагоцитоз. Роль Т- і В-лімфоцитів у забезпеченні імунітету. Тромбоцити, будова, кількість, функції.

Кровотворення (гемопоез). Ембріональне та постембріональне кровотворення. Кровотворні органи. Теорії кровотворення. Розвиток клітин еритроїдного ряду. Еритропоетини, їх значення у кровотворенні. Внутрішній фактор Кастла. Значення вітамінів у кровотворенні. Лейкопоез. Тромбоцитопоез. Роль нервової і ендокринної систем у регуляції кровотворення.

Фізико-хімічні властивості плазми крові. Питома вага крові. В’язкість крові. Гематокрит. Хімічний склад плазми: органічні і мінеральні речовини. Поняття ізотонії, ізоіонії та ізоосмії. Осмотичний тиск, його значення в гомеостазі. Білки плазми крові, їх функція. Методи розділення білків плазми крові. Онкотичний тиск. Фізіологічні розчини. Кровозамінники. Реакція крові. Буферні системи крові. Лужний резерв крові. Ацидоз і алкалоз.

Процес зсідання крові. Ферментативна теорія зсідання крові. Плазмові та тканинні фактори гемокоагуляції. Судинно-тромбоцитарний та коагуляційний гемостаз. Фази зсідання крові. Антикоагулянти. Гепарин. Антитромбіни. Фібринолітична система. Нейрогуморальна регуляція рідкого стану крові та її зсідання. Групи крові. Основні системи груп крові. Значення аглютиногенів та аглютинінів. Система АВО. Резус-фактор. Поняття про сумісність крові. Теоретичне і практичне значення вивчення груп крові. Поняття про тканинну специфічність.

Фізіологія серцево-судинної системи та кровообігу

Функція серцево-судинної системи в організмі. Велике та мале коло кровообігу. Основні етапи еволюції серцево-судинної системи. Серце, його будова у безхребетних та хребетних. Роль серця в кровообігу. Частота серцебиття. Серцевий цикл, його динаміка, основні фази. Зміни тиску в порожнинах серця, аорті та легеневій артерії. Роль клапанного апарату серця. Систолічний і хвилинний об’єми. Зовнішні прояви діяльності серця та методи їх реєстрації: серцевий поштовх і балістокардіографія, кардіографія. Тони серця. Фонокардіографія. Електрокардіографія. Аналіз електрокардіограми.

Фізіологічні властивості серцевого м’яза: збудливість, провідність, автоматизм і скоротливість. Провідна система серця і клітини робочого міокарда. Електрофізіологічні властивості клітин міокарда і провідної системи. Природа і градієнт автоматії. Рефрактерність міокарда. Екстрасистола.

Регуляція діяльності серця. Іннервація серця. Вплив блукаючих і симпатичних нервів на серце. Гуморальні фактори регуляції діяльності серця (гормони та інші біологічні активні речовини, іони). Рефлекторні механізми регуляції роботи серця.

Основні принципи гемодинаміки. Фактори, що визначають рух крові по судинах. Величина тиску в різних відділах судинної системи і фактори, що її визначають. Методи визначення тиску крові у різних відділах серцево-судинної системи. Систолічний і діастолічний тиск. Об’ємна і лінійна швидкості течії крові та методи їх вимірювання. Особливості легеневого кровообігу. Кровообіг в капілярах. Рух крові у венах. Артеріальний пульс. Сфігмограма та її аналіз.

Нервово-гуморальна регуляція кровообігу. Судинний тонус. Іннервація судин. Вазоконстриктори й вазодилятатори. Судиннорухові центри, їх топографія, функція. Рефлексогенні зони серцево-судинної системи. Значення баро- та хеморецепторів у регуляції тиску крові. Авторегуляція тиску крові. Гуморальні фактори регуляції діяльності серцево-судинної системи. Регуляція кровообігу при фізичних навантаженнях. Лімфообіг.

Дихальна система

Фізіологічне значення дихання. Еволюція типів дихання. Легеневе дихання. Механізм вдиху і видиху. Значення плеврального тиску в диханні і його зміни. Значення сурфактанта у функціонуванні легень. Життєва ємність легень. Спірометрія. Залишкове, резервне, дихальне та додаткове повітря. Вентиляція легень, фактори, що визначають її величину. Поняття про гіпоксію, гіпоксемію, асфіксію. Характеристика понять диспное, гіперпное та апное. Вплив на дихання підвищення і зниження атмосферного тиску.

Основні принципи газообміну в легенях і тканинах. Парціальний тиск кисню й вуглекислого газу в альвеолярному повітрі та напруження газів у венозній, артеріальній крові та тканинній рідині. Транспорт газів кров’ю. Роль гемоглобіну в транспорті кисню та вуглекислого газу. Киснева ємність крові. Крива дисоціації оксигемоглобіну та її залежність від рН і температури. Коефіцієнт утилізації кисню. Транспорт вуглекислого газу. Карбоангідраза та її роль у транспорті СО₂.

Регуляція дихання. Дихальний центр довгастого мозку, його інспіраторний та експіраторний відділи. Пневмотаксичний центр. Роль автоматичних та рефлекторних механізмів у діяльності дихального центру. Значення рецепторів і аферентних нервів у регуляції ритму і глибини дихання. Зв'язки бульбарного дихального центру з іншими відділами центральної нервової системи. Рефлексогенні зони регуляції дихання і значення хеморецепції судинної системи. Регуляція дихання при м’язовій роботі. Взаємозв’язок процесів дихання і кровообігу.

Типи клітинного дихання і їх функціональне значення. Сучасні уявлення про транспорт та утилізацію кисню в ефекторних клітинах. Роль окисних процесів в акумуляції енергії в клітині. Альтернативні функції клітинного дихання. Мікросомальне дихання та його роль. Антиоксидантні системи клітин та організму і їх фізіологічна роль.

Травлення, його значення для організму

Еволюція травної функції. Види травлення. Травні ферменти. Пристосування травної функції у різних тварин (морфологічне, функціональне). Методи вивчення функцій травної системи. Значення робіт І.П.Павлова для фізіології травлення. Функції травного тракту. Секреція, секреторний цикл і його фази. Особливості синтезу білкового і мукоїдного секрету. Екзоцитоз секреторних гранул. Роль іонів кальцію у регуляції екзоцитозу. Секреція електролітів.

Травлення у ротовій порожнині. Слинні залози, методи дослідження їх функції. Кількість і склад слини. Значення слини в травленні. Регуляція слиновиділення. Механізм ковтання. Функція стравоходу.

Травлення у шлунку. Роль різних відділів шлунка у травленні. Характеристика шлункових залоз, їх клітинний склад. Методи дослідження функцій шлунка (фістула шлунка, гастроезофаготомія, ізольовані шлуночки Г.Гейденгайна, І.П.Павлова, гастрографія). Склад шлункового соку, кислотність, ферменти, слиз. Нервовий механізм регуляції шлункової секреції. Значення гастрину, ентерогастрину та інших інтестинальних гормонів у регуляції шлункової секреції. Фази шлункової секреції.

Травлення у тонкій кишці. Підшлункова залоза. Склад підшлункового соку і його роль у травленні. Ферменти підшлункового соку. Нервовий і гуморальний механізм регуляції секреції підшлункового соку. Роль інтестинальних гормонів у регуляції секреції соку підшлункової залози.

Печінка, її функції. Жовчоутворення і жовтовиділення. Склад жовчі і її значення в процесі травлення. Склад і значення кишкового соку. Мембранне і пристінкове травлення. Травлення у товстій кишці. Роль мікрофлори товстої кишки у процесах травлення.

Рухова функція шлунково-кишкового тракту, її значення для процесів травлення. Рухова діяльність шлунку. Пілоро-дуоденельний рефлекс. Рухова діяльність тонкої кишки. Ілео-цекальний рефлекс. Нервова і гуморальна регуляція рухової функції шлунково-кишкового тракту. Пряма кишка і акт дефекації.

Всмоктування у травному тракті. Морфо-функціональні пристосування слизової оболонки тонкої кишки до всмоктування. Механізм всмоктування, значення осмосу, дифузії, фільтрації у процесі всмоктування. Значення систем активного транспортування речовин у процесі всмоктування. Особливості всмоктування продуктів перетравлювання білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і води.

Обмін речовин і енергії

Обмін речовин як форма зв’язку організму з середовищем. Фізіологічне значення білків для організму. Повноцінні та неповноцінні білки. Засвоєння білків. Азотистий обмін і білковий мінімум. Основні шляхи перетворення білків в організмі. Роль печінки у білковому обміні. Регуляція обміну білків в організмі.

Фізіологічне значення ліпідів у пластичних і енергетичних процесах в організмі. Незамінні жирні кислоти. Основні етапи перетворення жирів в організмі. Регуляція жирового обміну.

Фізіологічне значення вуглеводів в організмі. Роль печінки як депо вуглеводів в організмі. Рівень цукру в крові, його коливання (гіперглікемія, гіпоглікемія). Регуляція вуглеводного обміну: нервова і гуморальна.

Вітаміни, їх фізіологічне значення для організму. Водо- та жиророзчинні вітаміни, їх функції. Зв’язок між вітамінами і ферментами. Мінеральний обмін. Мінеральний склад організму людини і тварин. Макро- і мікроелементи, їх фізіологічне значення. Водний обмін, його роль у фізіологічних процесах. Зв’язок між водним і сольовим обміном.

Закони термодинаміки і енергетичний обмін організму. Енергетична цінність поживних речовин. Методи вивчення енергетичного обміну. Термокалориметрія. Непряма калориметрія. Дихальний коефіцієнт. Харчовий раціон.

Загальний та основний обмін. Фактори, що впливають на величину основного обміну. Закон поверхні Рубнера. Регуляція енергетичного обміну в організмі. Специфічно-динамічна дія хімічного складу їжі на енергетичний обмін. Фізіологічне обґрунтування норм харчування різних груп населення.

Терморегуляція. Температурні межі протікання життєвих процесів в організмі. Відносне значення правила Вант-Гоффа для швидкості хімічних процесів в організмі залежно від температури. Теплообмін в організмі пойкілотермних, і гомойотермних організмів. Співвідношення теплопродукції і тепловіддачі як основа теплорегуляції. Шляхи тепловіддачі: конвекція, радіація, проведення, випаровування вологи. Хімічна теплорегуляція, фізична теплорегуляція. Вплив температури середовища на теплопродукцію в організмі. Нервові механізми регуляції теплового балансу організму. Центри терморегуляції.

Фізіологія виділення

Еволюція видільної функції і її значення для гомеостазу організму. Шляхи виділення кінцевих продуктів обміну і води з організму: шкіра, легені, шлунково-кишковий тракт і нирки. Методи дослідження видільної функції. Кількість сечі (поліурія, олігоурія, анурія). Діурез і енурез. Нефрон. Кровопостачання нефрону, капсула Шумлянського, тільця Мальпігі. Механізм утворення сечі: клубочкова фільтрація, канальцева реабсорбція і секреція. Характеристика первинної і кінцевої сечі. Рефлекторна і гуморальна регуляція сечоутворення. Функція сечового міхура. Механізм сечовипускання.

Залози внутрішньої секреції

Гормони, їх характерні особливості. Еволюція гормональної функції. Хімічна класифікація гормонів. Основні напрямки дії гормонів на функції організму. Методи вивчення функцій залоз внутрішньої секреції. Молекулярні аспекти регуляторного впливу гормонів на функції організму. Внутрішньоклітинні і мембранні механізми циторецепції гормонів. Внутрішньоклітинні месенджери гормонів.

Щитоподібна залоза, її гормони. Особливості синтезу тиреоїдних гормонів. Тироксин і трийодтиронін, їх роль у регуляції функцій організму. Прояви гіпертиреозу і гіпотиреозу (базедова хвороба, ендемічний зоб, кретинізм, мікседема). Кальцитонін та його роль у регуляції мінерального обміну.

Прищитоподібні залози, роль паратгормону в регуляції кальцієвого обміну. Вилочкова залоза, її роль в організмі. Значення вилочкової залози в імунітеті. Ендокринна функція підшлункової залози, її гормони: інсулін, глюкагон, соматостатин та їх значення у регуляції обміну речовин. Гомеостатична функція гормонів підшлункової залози. Цукровий діабет. Гіперінсулінізм.

Наднирники. Ендокринна функція мозкового шару наднирників. Катехоламіни, основні етапи їх синтезу. Вплив катехоламінів на функції організму. Гормони кори наднирників. Основні етапи синтезу кортикостероїдних гормонів та їх роль у регуляції функцій організму. Глюкортикоїди і явище адаптації. Стрес. Мінералокортикоїди, їх значення у регуляції водно-сольового обміну.

Статеві залози. Чоловічі статеві гормони, їх фізіологічне значення в організмі. Основні етапи синтезу андрогенів. Жіночі статеві гормони. Основні етапи синтезу естрогенів, їх роль в організмі. Плацентарні гормони.

Гіпофіз. Гормони аденогіпофіза, їх значення в регуляції росту, розвитку, і обміну речовин в організмі. Гормони нейрогіпофіза, їх роль в організмі. Гіпоталамо-гіпофізарна система. Рилізінг-фактори. Роль гіпоталамусу і інших відділів центральної нервової системи у регуляції функцій ендокринних залоз. Ендорфіни, енкефаліни.

Значення шишкоподібної залози (епіфіз) у регуляції біоритмів організму. Єдність нервово-гормональної регуляції.

ЛІТЕРАТУРА

Клевець М.Ю. Фізіологія людини і тварин. Книга 1. Фізіологія нервової, м’язової і сенсорних систем: Навчальний посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2000. 199 с.
Клевець М.Ю., Манько В.В. Фізіологія людини і тварин. Книга 2. Фізіологія вісцеральних систем: Навчальний посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2002. 233 с.
Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. К.: Вища школа, 2003. 463 с.
Ганонг В.Ф. Фізіологія людини. Підручник. Львів: БаК, 2002. 784 с.
Гжегоцький М.Р., Філімонов В.І., Петришин Ю.С., Мисаковець О.Г. Фізіологія людини. К.: Книга плюс, 2005. 493 с.
Нормальна фізіологія / За ред. В.І.Філімонова. К.: Здоров’я, 1994. 608 с.
Кучеров І.С. Фізіологія людини і тварин. К.: Вища шк., 1991. 327 с.
Ноздрачев А.Д., Баранникова Н.А., Батуев А.С. и др. Общий курс физиологии человека и животных: В 2-х кн. М.: Высш. шк., 1991. Т. 1. – 512 с. Т. 2. – 528 с.
Физиология человека / Под ред. Г.И.Косицкого. М.: Медицина, 1985. 544 с.
Начала физиологии / Под. ред. А.Д. Ноздрачева. С.-Пб.: Лань, 2001. 1088 с.
Физиология человека: В 3-х т. / Под ред. Р.Шмидта, Г.Тевса. М., 1996. – Т.1–3.
Основы физиология человека: В 2-х т. / Под ред. Б.И.Ткаченко. С. Пб., 1994. – Т. 1–2.
Физиология человека: В 4-х т. / Под ред. Р.Шмидта, Г.Тевса. М.: Мир, 1985. Т. 1. – 272 с. Т. 2. – 240 с. Т. 3. – 288 с. Т. 4. – 312 с.
Нормальная физиология / Под ред. А.В.Коробкова. М.: Высш. шк., 1980. 560 с.
Фізіологія / Під ред. В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. 564 с.

Blog