Програма вступних фахових випробувань за спеціальністю «фізіологія рослин» освітньо-кваліфікаційний рівень „спеціаліст

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

01.03.2010р. (протокол № 8)

ПРОГРАМА ВСТУПНИХ ФАХОВИХ ВИПРОБУВАНЬ

ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН»

освітньо-кваліфікаційний рівень „спеціаліст”

Завідувач кафедри

фізіології та екології рослин

_____________ проф. Терек О.І.

“______”______________2010 р.


Рекомендовано

методичною радою

біологічного факультету

«____»______________2010 р.


Голова методичної ради

_______________доц. Хамар І.С.


ЛЬВІВ 2010

Вступ

Предмет і завдання фізіології рослин. Методи фізіології рослин та її місце серед інших природничих наук. Історія вивчення фізіологічних процесів у рослинному організмі. Фізіологія рослин - теоретична основа раціонального землеробства, рослинництва та нових методів біотехнології і біоінженерії рослин. Космічна роль зелених рослин. Основні проблеми сучасної фізіології рослин.


Фізіологія рослинної клітини.

Основні методи досліджень рослинної клітини. Ультраструктурна організація рослинної клітини, її особливості. Будова клітинної оболонки. Структура, функції біологічних мембран. Плазмалема. Ендоплазматичний ретикулюм: функції в клітині, походження. Зміни організації ЕПР у ході онтогенезу клітини. Апарат Гольджі. Жирові тільця та білкові тіла. Концепція ендомембрани. Ядро. Ядерце, організація, ядерцеві організатори. Вакуолярна система рослинних клітин. Тонопласт, ультраструктура, хімічний склад, транспортні системи. Пероксисоми (мікротіла). Пластидна система. Компоненти, можливі взаємозв’язки між ними. Ендосимбіотична теорія походження пластид. Синтез білків пластид, участь ядерного та пластидного геномів. Механізми транспортування білків, синтезованих у цитоплазмі, до пластид. Мітохондрії. Ультраструктура, хімічний склад, функціональна активність. Транспортування через мітохондріальні мембрани.

Цитоскелет. Проміжні філаменти. Мікротрубочки, волокна. Допоміжні білки цитоскелета: моторні білки (міозин, динеїн, кінезин), зв‘язуючі білки. Роль актинових філаментів у внутрішньоклітинному транспортуванні. Цитоплазматичні потоки. Рухи та закріплення органел. Значення у секреторних процесах. Цитоскелет і трансдукція сигналу. Метаболічні взаємодії клітинних органоїдів.

Диференціювання клітин. Поняття про структурне, біохімічне, фізіологічне диференціювання. Типи диференційованих тканин у рослині: твірні, покривні, механічні, основні, провідні тощо. Типові риси метаболізму диференційованої, активно функціонуючої клітини. Формування вторинної клітинної оболонки. Лігніфікація. Регулювання процесів диференціювання, індукція диференціювання. Виникнення полярності, значення Са2+ потоків, транспортування ауксину та електрохімічного градієнта у виникненні полярності. Старіння клітин. Загальна характеристика, структурні зміни. Оборотність старіння. Роль фітогормонів у регулюванні процесу старіння. Гіпотези пускових механізмів старіння. Убіквітин-залежні процеси. Диференціювання і старіння.

Смерть клітини. Типи смерті рослинних і тваринних клітин. Значення явищ старіння та смерті в еволюційному процесі. Характеристика фаз відмирання клітини. Програмована смерть клітин, значення, механізми запуску.

Енергетика рослинних клітин. Мембранне транспортування. Активне транспортування. Н+-спряжене транспортування, симпорт, антипорт. Н+-АТФ-ази F-типу внутрішніх мітохондріальних і тилакоїдних мембран. АТФ-ази P-типу: Н+-АТФ-аза плазмалеми, Са2+-АТФ-ази. Моделі активування. Вакуолярні Н+-АТФ-аза та Н+-РР-аза. Помпи АВС-типу. Полегшена дифузія. Переносники. Кінетика транспортування. Транскрипційний і посттрансляційний контроль активності переносників. Спряжене транспортування. Йонні канали. Електрофізіологічні методи дослідження каналів. Селективність каналів. Потенціал- та ліганд-залежні канали. К+-канали, Са2+- канали. Аніонні канали. Транспортування води за участю аквапоринів. Ендо- та екзоцитоз. Основні методи дослідження. Особливості проходження для рослинних клітин. Значення тургору.


Система регуляції та інтеграції у рослин.

Внутрішньоклітинна регуляція: генетична, мембранна та регуляція активності ферментів (метаболітична). Міжклітинна регуляція: трофічна, гормональна та електрофізіологічна. Організмовий рівень регуляції. Механізми інтеграції у рослин. Координація систем регуляції та інтеграції різних процесів в інтактній рослині залежно від етапів онтогенезу і умов вирощування.

Фітогормони як ендогенні регулятори морфогенетичних та фізіологічних процесів у рослинному організмі. Ауксини, гібереліни, цитокініни, абсцизини, етилен, брасиностероїди, фузикокцин та жасмонова кислота. Їхній вміст та транспортування у рослині. Особливості синтезу ауксинів, гіберелінів, цитокінінів та етилену. Загальна схема механізму дії фітогормонів, їх рецептори. Фітогормональний баланс у рослин на різних етапах онтогенезу та за дії несприятливих факторів довкілля. Участь цих сполук у підвищенні стійкості рослин до екстремальних умов середовища.


Водний режим рослин. Вода як складова частина рослинного організму, її багатогранна роль. Основні етапи вивчення водного режиму рослин. Стан води в клітині та водоутримуюча здатність клітин. Водообмін клітини. Надходження води у рослинну клітину. Рослинна клітина як осмотична система. Дифузія і осмос, осмотичний тиск. Методи визначення осмотичного тиску. Явища плазмолізу та деплазмолізу. Тургор і тургорний тиск. Всисна сила клітин та їх водний потенціал. Залежність між тургором, осмотичним тиском і всисною силою від насичення клітин водою. Поглинання води коренем. Кореневий тиск як нижній кінцевий двигун водної течії у рослин. Гутація та “плач” у рослин.

Шляхи близького та дальнього транспортування води, його механізми. Транспірація, її фізіологічне значення. Основні закономірності транспірації, залежність від різних факторів. Екологічні групи рослин, особливості їх водообміну залежно від різного рівня водозабезпечення. Регуляція водообміну у рослин. Фізіологічні основи зрошення.


Фотосинтез.

Історія відкриття та вивчення фотосинтезу, його значення та масштабність. Структура фотосинтетичного апарату його хімічний склад та онтогенез. Пластидні пігменти: хлорофіли, каротиноїди, фікобіліни, їх фізичні та хімічні властивості. Енергетика та хімізм фотосинтезу. Фотосинтез як процес поєднання світлових та темнових реакцій. Дослідження Блекмана, Тімірязєва, Любіменка, Арнона, Кальвіна.

Біофізика фотосинтезу (світлова фаза). Утворення збудженого стану пігментів. Поняття про фотосистеми I і II, реакційні центри і фотосинтетичні одиниці. Циклічний транспорт електронів. Фотосинтетичне фосфорилювання, його значення в біоенергетиці. Нециклічний транспорт електронів. Фотоліз води. Утворення відновника НАДФ Н2 і виділення кисню. Z-схема фотосинтезу. Біохімія фотосинтезу (темнова фаза фотосинтезу). Шляхи асиміляції СО2 в рослинних організмах. С3-шлях фотосинтезу (цикл Кальвіна). Фази карбоксилювання, відновлення, регенерації акцептора СО2. С4-шлях фотосинтезу (праці Хетча, Слека, Карпілова). Інші шляхи асиміляції СО2 при фотосинтезі (фотодихання, САМ) та їх фізіологічне значення. Продукти фотосинтезу: первинні, проміжні, кінцеві (вуглеводи, білки, жири та органічні кислоти). Фізіологія та екологія фотосинтезу. Залежність від різних факторів (ендо- і екзогенних). Добовий і сезонний хід фотосинтезу. Регуляція фотосинтезу на різних рівнях організації.

Транспорт та розподіл асимілятів в рослині. Поняття про співвідношення “донор-акцептор” асимілятів в рослині. Симпластичний та апопластичний шляхи паренхімного (близького) пересування асимілятів в листку. Флоемний (далекий) транспорт асимілятів. Відкладання асимілятів про запас.

Фотосинтез і врожай (біологічний та господарський). Роль різних органів рослин у формуванні врожаю. Шляхи підвищення інтенсивності фотосинтезу та продуктивності рослин. Світлокультура. Рослинництво закритого типу.


Дихання рослин.

Дихання і бродіння - центральні ланки метаболізму в клітинах. Історія розвитку вчення про дихання. Локалізація процесів дихання в клітині. Ферментні системи дихання. Дихання як окисно-відновний процес. Субстрати дихання. Дихальний коефіцієнт. Шляхи окиснення дихальних субстратів. Гліколіз. Цикл Кребса, хімізм та значення. Електро-транспортний ланцюг при диханні та особливості його функціонування. Окисне фосфорилювання. Пентозофосфатне окиснення речовин. Альтернативні шляхи дихання у рослин. Енергетика дихання. Залежність дихання від внутрішніх та зовнішніх факторів. Механізми регуляції дихання на різних рівнях організації рослинного організму. Зв’язок дихання із поглинаючою діяльністю коренів, фотосинтезом, процесами росту і розвитку рослин. Роль дихання у формуванні врожаю та його якості.


Мінеральне живлення рослин.

Iсторiя вчення про мiнеральне живлення в світі і зокрема на Україні. Основні етапи розвитку вчення про мінеральне живлення рослин. Предмет i мето­ди мiнерального живлення, зв'язок з iншими науками, завдання на сучасному етапi. Значення робiт вчених Болотова, Докучаєва, Гейд­ройца, Прянiшнiкова, Молотковського, Вахмiстрова, Власюка, Школь­нiка, Трешоу, Мусiенко та iнших вiтчизняних та зарубiжних вчених.

Кореневе живлення як важливий фактор регулювання фізіологічних процесів, продуктивності та якості врожаю. Коренева система як орган поглинання поживних речовин. Мор­фологiчнi та анатомiчнi особливостi будови. Механiзм поглинання речовин з грунту - сучаснi теорiї. Пересування поживних речовин по рослинi. Зв'язок мiж поглинанням, пересуванням i диханням. Умо­ви, необхiднi для нормального поглинання мiнеральних речовин. Син­тетичнi процеси в коренях рослин.

Методи вивчення мінерального живлення. Вміст мінеральних елементів в різних рослинах та їх органах. Макро-, мікро та ультрамікроелементи, їх фізіологічна роль. Методи вирощування рослин – види культур вирощування. Поживні суміші.

Роль азоту. Форми азотних сполук в грунтi та рослинi. Здатнiсть рослин засвоювати рiзнi форми азоту, вплив умов на цей процес. Праці академіка Д.Прянішнікова в галузі дослідження азотного обміну в рослинах. Роль вуглецевих сполук в азотному обмiнi. Вплив умов азотного живлення на синтез бiлкiв та ферментiв азотного живлення, їх активнiсть. Азотнi добрива, їх застосування на рiз­них грунтах та пiд рiзнi культури. Фізіологія азотного живлення рослин. Кругообіг азоту в біосфері. Особливості азотного живлення у бобових рослин. Нітратна проблема. Причини нагромадження та методи визначення нітратів в рослинах.

Фiзiологiчна роль макроелементiв. Форми фосфорних сполук в грунтi, умови поглинання, вплив на рiст i розвиток рослин, їх енергетику. Вплив фосфору на стiйкiсть i продуктивнiсть рослин. Порушення обмiну речовин при нестачi фосфору. Фосфорнi добрива ви­ди, форми, застосування. Фiзiологiчна роль калiю - вплив на стан цитоплазми, роль у побудовi тiла рослин. Фiзiологiчна роль кальцiю - вплив на поступлення iнших речовин. Фiзiологiчна роль магнiю для зелених та безхлорофiльних рослин, вплив на процеси обмiну. Форми сполук магнiю, доступнi для рослин. Порушення обмiну при нестачi магнiю. Фiзiологiчна роль сiрки, залiза. Форми сполук, доступнi для рослин, їх участь в азотному обмiнi та фотосинтезi.

Мiкроелементи. Iсторiя вчення, їх вмiст у рiзних грунтах. Вчення Вернадського про бiогеохiмiчнi провiнцiї. Механiзми впливу на рiст, продуктивнiсть та стiйкiсть рослин. Специфiчна та неспе­цифiчна роль мiкроелементiв, їх вплив на засвоєння макроелемен­тiв. Добрива з мiкроелементами, застосування їх на рiзних типах грунтiв. Ультрамiкроелементи та їх роль в ростi та розвитку рослин.

Явище антагонізму іонів. Закономірності транспорту мінеральних елементів в клітину і кореневу систему. Активне і пасивне поглинання іонів. Переносники іонів, іонні насоси. Ближній і дальній транспорт іонів. Вторинне використання (реутилізація) елементів. Поглинання, транспорт і розподіл по органах і клітинах мінеральних елементів. Пасивний i активний транспорт елементів в клiтинах рослин. Ближній і дальній транспорт.

Грунт - джерело поживних речовин для рослин. Доступні форми поживних речовин для рослин у різних ґрунтах. Властивостi грунту, що визначають його родючiсть. Методи визначення поживних властивостей грунту i вимог рослин до пожив­них речовин. Стан поживних речовин в рiзних грунтах. Поглинаюча здатнiсть грунтiв. Роль рН та кореневих виділень для засвоєння елементів живлення. Мікориза, мікрофлора ґрунту та їх роль у живленні рослин. Ґрунтовтома. Фізіологічні основи застосування добрив. Органічні та мінеральні добрива. Мікродобрива. Бактеріальні добрива. Строки, норми та способи внесення добрив. Мінеральні добрива як фактори забруднення довкілля. Мінеральні добрива. Органічні добрива. Мікродобрива. Фiксацiя азоту з повiтря.- роботи Буссенго, Воронiна, Гель­рiгеля. Вплив умов мiнерального живлення на iнтенсивнiсть азот­фiксацiї. Застосування бактерiальних добрив пiд рiзнi культури.

Фізіологічно кислі та фізіологічно лужні солі. Рослини - iндикатори забруднення довкілля. Фiтоiндикацiя в еко­системах та агроценозах. Прогнозування можливого стану стійкості екосистем за різних режимів їх господарського використання. Екологічні напрямки досліджень у фізіології рослин, зокрема у Чорнобильській зоні. Далекий транспорт речовин у рослині. Ксилемний та флоемний транспорт, їх механізми.


Гетеротрофне живлення рослин.

Сапрофіти. Паразити. Комахоїдні рослини. Гетеротрофне живлення за рахунок власних запасних речовин.


Фізіологія виділення речовин рослинами.

Механізми виділення речовин. Функціонування спеціалізованих секреторних структур у рослин. Видільна функція кореневої системи. Алелопатія.


Ріст і розвиток рослин. Поняття про ріст і розвиток рослин. Взаємозв’язок між цими процесами. Інтегральність процесів росту та розвитку, рівні вивчення, моделі. Перспективні напрямки досліджень. Методи вивчення ростових процесів. Фази росту клітин: ембріональна, розтягу та диференціація. Особливості структурної організації і обміну речовин на різних фазах росту клітин. Клітинний цикл. Мітотичний індекс. Поділ клітин. Мітотичний цикл. Історія вивчення та сучасні уявлення про молекулярний механізм запуску поділу клітин. Характеристика фаз мітотичного циклу рослин. Контроль реплікації ДНК. Цикліни, cdc-білки, їх типи та контрольні точки клітинного циклу. Кінази, що активують циклін-залежні кінази. Значення компонентів цитоскелета в процесах формування веретена поділу та цитокінезі. Вплив рентгенівського опромінення, низьких температур, аерації на мітотичний цикл.

Контроль клітинного циклу в багатоклітинних організмах. Роль фітогормонів. Загальна характеристика меристем рослин. Апікальні меристеми стебла та кореня. Ініціальні клітини. Фізіологічна характеристика клітин ”центру спокою” коренів і “меристеми очікування” стебла. Роль меристем у пристосуванні до несприятливих екологічних факторів. Особливості метаболізму меристематичних клітин. Ріст клітин шляхом розтягування. Збільшення об’єму клітини. Вакуолізація. Зміна властивостей і складу клітинних оболонок. Кислий ріст. Значення експансинів та екстенсину в процесах регулювання росту клітинних оболонок (Роботи Mc.Queen Mason із співавт.). Участь ауксинів та фузикокцину в регулюванні росту. Типи росту клітинних оболонок: ріст усією поверхнею, верхівковий ріст. Тотипотентність. Локалізація зон росту у рослин. Особливості росту окремих органів рослин: стебла, коренів, листків. Аапікальний, інтеркалярний і латеральний ріст осьових органів.

Основні закономірності ростових процесів. S-подібна крива росту. Ритмічність росту. Явище спокою рослин як адаптація до несприятливих умов середовища. Типи спокою у рослин. Керування спокоєм. Фізіологічний годинник. Ендогенні ритми. Полярність і ростові кореляції. Явище апікального домінування.

Види тропізмів, їх відміна від тургорних рухів. Подразливість. Визначення поняття. Характеристика подразників. Закони подразнення. Генетична та епігенетична інформаційні системи рослин. Способи передачі подразнення в рослин: хімічний і електричний. Рецептори та рецепція подразнення. Кінетика взаємодії ліганд-рецептор. Методи ідентифікування рецепторів. Двокомпонентні системи. G-білки, ІР3, ДАГ, фосфоліпази А та D. Циклічні нуклеотиди. Кальцій у трансдукції сигналу, кальмодулін. Протеїнкінази. Шляхи трансдукції гормонального сигналу. Етилен, гібереліни, ауксини. АБК, цитокініни. 14-3-3 білки. Фоторецепція рослин. Природа фіто- та криптохромів, фототропін. Фототропізм, фототаксис. Тропізми, настії на клітинному рівні. Хеморецепція. Хемотропізм. Геотропізм. Статолітна гіпотеза геотропізму Геотропічна реакція і ріст рослин в умовах невагомості. Роль фітогормонів у ростових рухах. Гіпотеза Холодного-Вента. Регуляція ростових процесів на різних рівнях організації рослинного організму. Стимулятори росту і розвитку рослин: ауксини, гібереліни, цитокініни, їх фізіологічна роль та механізм дії. Інгібітори росту – абсцизова кислота, етилен та різні фенольні сполуки. Багатогранність ефектів ендогенних регуляторів росту. Синтетичні регулятори: активатори, ретарданти, дефоліанти, десиканти. Гербіциди. Використання їх в рослинництві. Етапи онтогенезу: ембріональний, ювенільний, зрілості, розмноження, старості і відмирання. Генетична детермінованість тривалості життя виду. Життєвий цикл різних форм рослин. Механізм морфогенезу: включення генетичних програм і індукція поляризації у рослин. Перехід рослин від вегетативного до генеративного розвитку. Яровізація. Цвітіння як результат диференціальної активності генів. Фотоперіодизм. Гормональна теорія цвітіння рослин М.Чайлахяна. Фізіологія розмноження рослин. Способи розмноження. Фізіологія запилення і запліднення. Детермінація статі у рослин. Розвиток плодів і насіння. Регуляція плодоношення. Старіння рослин, клітин і органів. Гіпотези причин старіння. Шляхи регуляції росту, розвитку і продуктивності рослин. Роль факторів зовнішнього середовища і регуляторів росту в цих процесах. Перспективи генної інженерії у зміні природи рослин. Використання культури ізольованих протопластів клітин і органів рослин для керування життєдіяльністю рослинних організмів.


Фізіологія стійкості рослин до несприятливих факторів довкілля. Фізіологічні основи стійкості рослин. Фізіологія стресу. Значення спадковості в адаптації до стресів. Фізіологічна адаптація рослин до стресу на різних рівнях організації (клітини, органу, організму, популяції). Види та форми стійкості рослин. Зимостійкість рослин. Морозостійкість як важливий вид зимостійкості. Причини вимерзання рослин, їх загартування. Холодостійкість рослин. Причини загибелі теплолюбних рослин в умовах низьких позитивних температур. Посухостійкість рослин. Вплив зневоднення та перегріву рослин на фізіологічні процеси. Шляхи підвищення посухо- та жаростійкості рослин. Затоплення рослин. Гіпоксія та її вплив на рослину. Пристосування рослин до затоплення. Солестійкість рослин. Стійкість рослин до полягання. Газостійкість рослин. Забруднення повітря – як результат антропогенного тиску на довкілля. Основні види шкідливих інгредієнтів, характер забруднення повітря та їх вплив на рослину. Методи підвищення газостійкості рослин. Практичні рекомендації щодо озеленення промислових підприємств. Радіаційний стрес. Причини загибелі клітин за дії радіації. Механізми підвищення радіостійкості. Роботи Д. Гродзинського.

Стійкість рослин до біотичних факторів середовища. Основні положення імунітету рослин до патогенних мікроорганізмів. Фітоалексини. Стійкість рослин до техногенних хімічних забруднень атмосфери і ґрунту. Пошкодження рослин речовинами, які застосовуються для боротьби з хворобами, шкідниками і бур’янами. Катаболізм фітотоксикантів у рослинних тканинах. Фізіологічні основи охорони рослинного світу і підвищення його стійкості до несприятливих факторів довкілля. Фітоіндикація.

Клітинні механізми адаптації до стресу. Оксидативний стрес: активні форми кисню, перекисне окислення ліпідів, ушкодження мембран, пошкодження ДНК. Неензиматичні антиоксиданти: глутатіон, токофероли, каротеноїди, аскорбінова кислота, флавоноїди. Значення ензимів у подоланні стресу – супероксиддисмутаза, каталази і пероксидази. Водний стрес. Гіпоксія. Радіаційний стрес.Термічний стрес, БТШ.

Системи захисту рослин. Комплексні реакції захисту рослин. Індукований захист як результат гіперчутливої реакції. Програма локалізованої смерті клітин, її значення у попередженні просторового поширення патогенів. Вроджена стійкість, роль вторинних метаболітів. Значення авенацину А-1.

Генетичні основи взаємодії у системі рослина-патоген. Стійкість рослин до захворювань, домінантні та рецесивні ознаки. Характеристика відомих на сьогодні генів авірулентності рослин. Значення Avr- та R-генів у забезпеченні стійкості рослин до захворювань, можливі механізми захисних реакцій за участю продуктів цих генів.

Види патогенезу рослин. Вірулентні патогени, їх унікальна здатність до виживання. Шляхи розвитку захворювань рослин при ураженні фітопатогенними грибами. Молекулярні механізми інвазії бактеріальними патогенами у рослинних організмах, їх подібність із тваринними. Плазмодесми та флоема як основні транспортні шляхи руху патогенних організмів. Метаболізм рослин при інфікуванні патогенними нематодами, формування спеціалізованих структур живлення у коренях. Паразитичні артроподи, безпосереднє ураження та створення полегшених умов для проникнення в рослини вірусів, бактерій та грибів.

Біохімія захисних реакцій рослин. Множинні типи реакцій захисту від патогенних впливів у окремих клітинах. Швидка реакція інфікованих клітин. Локальна відповідь і активація генів. Системні відповіді та активація генів. HR, участь у швидкій локалізованій смерті клітини. Реактивний кисень (О2- та Н2О2), утворення на ранніх етапах розвитку стійкості рослин. Утворення NO як результат несумісних взаємодій. Фактори пасивного імунітету: анатомо-морфологічні (восковий наліт), товщина кутикулярного шару; зміцнення клітинної оболонки та екстрацелюлазні взаємодії, значення у стійкості до захворювань. Наявність алкалоїдів, фенолів, дубильних речовин, антоціанів. Роль бензойної та саліцилової кислот у численних захисних реакціях. Жасмонова кислота та етилен у захисних реакціях проти некротрофних грибів, їх участь у активації генів. PR-білки та інші захисні білки. Білки-ферменти, що руйнують клітинні оболонки грибів. Антимікробні поліпептиди. Компоненти системи трансдукції сигналу. Фітоалексини. Значення Pls в захисних реакціях від комах. Лектини, їх поширення, склад і структура, роль у міжклітинних взаємодіях. Токсичні лектини, лектини лікарських рослин. Посттранскрипційне пригнічення – одна із специфічних захисних реакцій на патогенні віруси. Паралельні сигнальні шляхи координації високоспецифічних комплексних захисних реакцій рослин.

Системні захисні реакції рослин. Системна набута стійкість. Діагностування захворювань рослин.

Засоби контролювання захворюваності рослин. Агротехнічні заходи. Хімічний контроль. Використання антибіотиків. Викоренення або вилучення патогена. Карантинні заходи.


Біотехнологія рослин: досягнення і перспективи. Методи культивування ізольованих клітин, тканин та органів і біотехнологія рослин. Кріобанк клітин та меристем як шлях до збереження біологічного різноманіття видів. Біологічна фіксація азоту та генетична інженерія. Трансгенні культурні рослини. Біологічно активні речовини лікарських рослин і фармакогнозія Фенольні сполуки, їхнє значення у життєдіяльності рослин. Терпеноїди, їхні основні групи. Стероїдні сполуки. Алкалоїди, рослини-продуценти алкалоїдів Вітаміни, їхнє значення у життєдіяльності рослин та людини. Фітонциди. Космічна фітофізіологія.


Заключення. Взаємозв`язок фізіологічних процесів у рослинному організмі. Використання досягнень біологічних наук і техніки для підвищення продуктивності рослин. Фізіологічні основи охорони рослинного світу та покращення оточуючого середовища. Загальні принципи організації систем саморегуляції зеленої рослини та її взаємодія з компонентами біогеоценозу.
ЛІТЕРАТУРА
  1. Власенко М.Ю., Вельямінова-Зернова Л.Д., Мацкевич В.В. Фізіологія рослин з основами біотехнології. – Біла Церква. – 2006. – 504с.
  2. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин: Підручник.- Суми: ВТД ”Універсальна книга”.- 2004.- 464с.
  3. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин: Підручник.- Суми: ВТД "Універсальна книга".- 2004.- 464с.
  4. Зубков О.І. Аптека на вашому столі. - К. 1989. – 63с.
  5. Кузнецов Вл.В., Дмитриева Г.А. Физиология растений. – М.: Высш.шк. 2006. - 504с.
  6. Медведев С.С. Физиология растений: Учебник.- СПб: Изд-во: С.-Петерб. ун-та.- 2004.- 336с.
  7. Микроскопическая техника. Учебное пособие.- М., 1991.
  8. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин: підручник. – Київ, «Либідь», 2005.- 808 с.
  9. Мусієнко М.М. Фотосинтез.- К.: 1995.
  10. Паушева З.П. Практикум по цитологии растений.-М., 1988.
  11. Полевой В.В. Физиология растений. Учебник.- М.: Высшая школа.- 1989.- 464с.
  12. Полевой В.В., Саламатова Т.С. Физиология роста и развития растений.- Л.:изд-во Ленинградского ун-та.- 1991.- 238с.
  13. Терек О.І. Ріст рослин: навчальний посібник. – Львів, Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. 2007. – 248с.
  14. Товстуха Є.С. Фітотерапія. К. 1995.
  15. Федоров Л.Ю. Рассказы о ядах, противоядиях, лекарствах и ученых. М.: "Знание". - 1983.- 125с.
  16. Физиология растений: Учебник для студ. вузов. Под ред. Ермакова И.П. 2 изд. - М.: Издательский центр "Академия", 2007. – 640с.
  17. Чекман І.С. Клінічна фітотерапія. К.: Вид-во А.С.К. - 2003. - 550с.